Спосіб комплексного лікування гнійних ран кінцівок

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до хірургії і може бути використана для лікування гнійних ран кінцівок. Відомим є спосіб лікування гнійних ран із застосуванням місцевого лікування [Теория и практика лечения гнойных ран. Киев: Здоров'я, 1995. 127с.], при якому на рану під пов'язку наносять лікарські препарати. Частіше всього це антибіотики, які здійснюють вплив на збудників інфекції. Недоліки способу пов'язані з тим, що антибіотики гублять не тільки патогенну, але і нормальну мікрофлору. Можливо виникнення алергічних реакцій. Найбільш близьким та обраним за прототип є спосіб лікування гнійних ран кінцівок, який здійснюють шляхом використання озону та розчину повіарголу [Пат. РФ №2223767]. Проводять озонування оточуючого середовища і рани. Після цього рану обробляють сумішшю, яку готують ех tempore з озонованої води і розчину повіарголу. Потім накладають пов'язку, просочену тією ж сумішшю. Озоновану воду отримують шля хом пропускання озонокисневої суміші в концентрації 200мкг/л. Концентрація повіарголу в розчині 0,1-0,3%. Способу притаманні наступні недоліки: слабка протизапальна та протимікробна дія, незначна можливість для профілактики гнійно-некротичних ускладнень ран, особливо з полівалентною мікрофлорою. В основу корисної моделі покладено задачу удосконалення способу лікування гнійних ран кінцівок, в якому за рахунок зміни лікувального впливу досягається забезпечення подвійної антимікробної дії, за рахунок чого відбувається швидке та надійне лікування гнійних ран кінцівок, а також здійснення профілактики гнійнонекротичних ускладнень. Поставлена задача вирішується в способі лікування гнійних ран шляхом застосування озону та медичного препарату, згідно з корисною моделлю, у порожнину рани вводять розчин препарату полівалентного Бактеріофагу, а у наступні 5-7 діб 1 раз на добу проводять сеанси озонотерапії шляхом інсуфляції газоподібного озону (концентрація 30-60мг/л) у спеціальній камері. І антибіотики, і бактеріофаги діють безпосередньо на мікроби, тільки антибіотики гублять не тільки патогенну, але і нормальну мікрофлору, порушуючи природний баланс, у той час як бактеріофаги діють тільки на патогенні мікроорганізми. Така вибіркова дія обумовлена їхньою природою. Бактеріофаги - це віруси бактерій. Зустрічаючи чуттєву мікробну клітку, фаг проникає усередину її, переключає механізм її дії на відтворення собі подібних, котрі, розриваючи оболонку клітки, у десятикратній кількості атакують інші мікроби. Лізис здобуває спонтанний характер, і звільнення від небажаних мікробів відбувається в лічені години. Відбувається зменшення бактеріального обсіменіння, підвищення швидкості загоєння рани та відсутність гнійно-некротичних ускладнень ран. Забезпечується подвійна антимікробна дія за рахунок використання полівалентного препарату Бактеріофаг та озону. Представлений спосіб лікування гнійних ран із застосуванням Бактеріофагу та озонотерапії був апробований в клініці при лікуванні гнійних ран 27 кінцівок у 23 постраждалих. Контрольну груп у склали 18 спостережень, у яких лікування ран проводили за способом-прототипом. Досягнення позитивного ефекту заявленого способу ілюструють наступні дані. Таблиця Ефективність способу Спосіб лікування ран По прототипу (n=18) По заявленому способу (n=27) Термін загоєння рани (діб) М±m 9,8±3,2 7,2±2,1 Нагноєння рани n % 4 (22,4) Розроблений спосіб застосовано в клінічних умовах у хворих з пораненнями кінцівок. В усі х випадках досягнуто вилікування пацієнтів після застосування запропонованого способу. Приводимо клінічний приклад виконання способу. Хворий К., 37 років (№ історії хвороби 129), поступив з пораненням правої нижньої кінцівки через 3 доби після поранення. При обстеженні був встановлений діагноз гнійної рани зовнішньої поверхні в/3 правого стегна. Виконана первинна хірургічна обробка рани, після чого вона була оброблена розчином полівалентного Бактеріофагу. Наступні 7 діб 1 раз на добу протягом 5-7 хвилин були проведені сеанси озонотерапії шляхом інсуфляції газоподібного озону концентрацією 30-60мг/л у спеціальній камері. Вже на другу добу у хворого відбулася інтенсивна ексудація із стінок рани, що сприяло швидкому зниженню бактеріальної контамінації тканин, за рахунок вимивання з рани мікробів та їх токсинів. Це було підтверджено зниженням бактеріального обсіменіння рани. При цитологічному дослідженні відбитків вже на 3-4-у добу в рані почалися регенеративні процеси, а при морфологічному дослідженні поверхневих ранових шарів було встановлено зменшення кількості нейтрофільних лейкоцитів, макрофагів та активних фібробластів, що є характерним для другої фази ранового процесу. На 4-5 добу були виявлені соковиті грануляції та поява крайової епітелізації при повній відсутності ділянок некрозу та гнійного відокремлюваного в рані, що послужило підставою для накладення вторинних швів. Констатовано успішне загоєння рани. Таким чином, запропонований спосіб лікування гнійних ран кінцівок дозволяє отримати позитивного результату без ускладнень в лікуванні хворих.