Спосіб лікування гнійних ран

Спосіб лікування гнійних ран, що включає місцеве застосування антисептика в поєднанні з системним антибіотиком, який відрізняється тим, що як антибіотик використовують ципрофлоксацин перорально в дозі 500 мг 3 рази на день протягом 57 днів. (19) (21) 98031207 (22) 10.03.1998 (24) 15.11.2000 (33) UA (46) 15.11.2000, Бюл. № 6, 2000 р. (72) Коржик Наталія Петрівна (73) HАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ 30359 ками широкого спектра дії. Проте застосування широковідомих антибіотиків (пеніціліну, ампіціліну, тетрацікліну) призводить до зниження чутливості до них, виникнення високопатогенних штамів. Тому термін лікування, хоча і скорочується, проте залишається тривалим. Задача, вирішувана способом, що пропонується, полягає у забезпеченні імунного захисту макроорганізму шляхом підвищення хемотаксису і, водночас, згубної дії на бактеріальну клітину через блок її ДНК-гірази без ураження макроорганізму. Технічний результат, що досягається, буде виражатись у скороченні терміну лікування гнійних ран. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі лікування гнійних ран, що включає місцеве застосування антисептика в поєднанні з системним антибіотиком, згідно винаходу, в якості антибіотика використовують ципрофлоксацин перорально в дозі 500 мг 3 рази в день протягом 57 днів. Відмінною ознакою способу лікування гнійних ран, що пропонується, є системне використання ципрофлоксацину - антибактеріального препарату класу фторхінолонів, що здатний підвищувати хемотаксис, який при важких гнійних інфекціях різко знижується, що уповільнює загоєння ран. Проникаючи в бактеріальну клітину, ципрофлоксацин блокує синтез ДНК-гірази, призводячи до загибелі клітини без ураження макроорганізму [5]. При гнійних інфекціях дефект хемотаксису може бути викликаний як сироватковими інгібіторами, так і дефектами самих клітин. Це у поєднанні з традиційним місцевим застосуванням антисептиків дозволяє значно скоротити термін лікування гнійних ран. Спосіб лікування гнійних ран здійснюється наступним чином. Основним етапом лікування є оперативне втручання, що включає розкриття абсцесу, флегмони, післяопераційної рани, некректомію нежиттєздатних тканин, а також санація рани розчином традиційного антисептика. Обов'язкове дренування ватно-марлевими дренажами, просоченими антисептиками (у 70% хворих застосовувався диоксидин, у 30% - інші антисептики). Перев'язки проводились щоденно по 2 рази на добу. З першого дня призначався ципрофлоксацин в дозі 500 мг по 3 рази протягом 5 днів. Доза 500 мг´3 рази в день забезпечує терапевтичну концентрацію протягом всієї доби і не призводить до розвитку "парадоксального ефекту". "Парадоксальний ефект" - це зниження бактерицидної активності при дії високих концентрацій, що грунтується на пригніченні синтезу білка та РНК [5]. Курс 5-7 днів встановлений на базі клінічних спостережень і забезпечує загоєння гнійних ран у більшості хворих. Приклад: Хворий Н., 36 років звернувся на прийом у поліклініку зі скаргами на болі в ділянці правої гомілки, підвищення температури тіла, за палення правої кінцівки: почервоніння шкіри, набряк, болі при пальпації. 4 дні тому у травматологічному пункті виконана первинна хірургічна обробка рвано-забійної рани гомілки. Введений протиправцевий анатоксин. Антибіотики не призначались. Діагноз: нагноєння післяопераційної рани гомілки справа. В умовах поліклініки здійснена санація рани: розкриття її країв, некректомія, обробка її антисептиком, дренування марлевим дренажем. Призначене лікування: перев'язки щоденно 2 рази на добу з розчином антисептика (диоксидин), цифран 500 мг 3 рази на добу протягом 5 днів. Клінічні спостереження: на 3-й день рана очистилася від некротичних тканин, з'явилися ознаки грануляції, на 5-й день заявилися виражені ознаки грануляції, нормалізувалася температура тіла вранці та ввечері, зник набряк гомілки, шкіра набула нормального вигляду; розміри рани з 5´0,8 зменшились до 3´0,5. На 8-9 день стан хворого нормалізувався повністю. Рана зажила вторинним натягом. У клініці РМО Подільського району з 01.06.1997 до 01.01.1998 із 100 хворих, що зверталися за допомогою з приводу гнійно-септичних захворювань або ускладнень, 40 хворих лікувалися методом, що пропонується. Середній термін непрацездатності у даній групі хворих склав 10,2 дні. При застосуванні способу прототипу, як показав ретроспективний аналіз історій хвороб у подібній групі хворих, середній термін непрацездатності становив 12,6 дні. Отже, застосування схеми лікування гнійних ран, до якої входить системний ципрофлоксацин, дає змогу скоротити термін непрацездатності на 2,4 дні. Додаткові переваги: в зв'язку з дуже низькою чутливістю ферменту еукаріотів до дії лікарських засобів групи фторхінолонів відсутній токсичний ефект, пов'язаний з можливим порушенням синтезу ДНК при застосуванні фторхінологів для лікування інфекції у людини. Гіперчутливість до фторхінолонів (алергічні реакції) відмічаються не більше, ніж у 2% хворих та виражається у вигляді висипання або свербіння шкіри. В наших дослідженнях гіперчутливість не спостерігалась. Джерела інформації 1. Даценко Б.М. и соавт. Местное медикаментозное лечение ран (Ведомственная инструкция). Киев - Харьков, 1994. 2. Безуглая Е.П. и соавт. Теория и практика местного лечения гнойных ран / Под. ред. Б.М. Даценко. - К.: Здоров'я, 1995. 3. Даценко Б.М. и соавт. Гнойная рана. - К.: Здоров'я, 1985. 4. Костюченок Б.М. и соавт. Раны и раневая инфекция: Руководство для врачей / Под. ред. М.И. Кузина. - М.: Медицина, 1990. 5. Падейская Е.Н., Яковлев В.П. Фторхинолоны. - Биоинформ, 1995. 2 30359 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3