Склад для приготування брикетів

Корисна модель належить до складів для приготування брикетів, які можуть знайти застосування у доменому виробництві. Відомо склад для приготування брикетів, що складається з залізовмісного компоненту, наприклад, заліза або концентрату, вуглецевовмісного компоненту та зв'язуючого [див., наприклад, пaт.RU №2142018, МПК: С21С5/22, С22В1/242, оп.27.11.99]. Відомо також склад для приготування брикетів, що складається з залізовмісного компонента, наприклад, металічних фабричних відходів, вуглецевовмісного компонента, наприклад, відходів виробництва графітових вуглеців, коксу, вугілля, термоантрациту та зв'язуючого будівельного цементу [див., наприклад, пат. RU №2228377, МПК: С22В1/242, оп.10.05.04]. За технічною суттєвістю та ефектом, що досягається, відоме технічне рішення є найбільш близьким до того, що заявляється. Недоліками відомих брикетів є застосування будівельного цементу, як зв'язуючого, який переходе в шлак у доменної печі та низька міцність брикетів, що може привести до їх руйнування і видування частинок брикета з доменого процесу, що погано впливає на доменний процес, та висока вартість компонентів. В основу корисної моделі покладено завдання створити склад для приготування брикетів, який забезпечує високу міцність брикетів та зменшення їх вартості. Поставлене завдання вирішується у складі для приготування брикетів, що складається з залізовмісного компоненту, вуглецевовмісного компоненту та зв’язуючого; при цьому, як залізовмісний компонент використовують колошниковий пил, як вуглецевовмісний компонент використовують коксову дрібку, узяті у суміші з мелясою та вапном при масовому співвідношені компонентів, мас .частин: Суміш колошникового пилу з коксовою дрібкою 100 Меляса 5,0-18,0 Вапно 2,0-8,0 Використання суміші колошникового пилу з коксовою дрібкою у брикетах дозволяє, з одного боку, утилізувати цінну сировину, яка є у великих кількостях, що значно здешевлює виробництво брикетів, а з другого боку, сприяє покращенню роботи доменної печі. При змішуванні колошникового пилу, коксової дрібки, меляси, яка є теж відходом виробництва, та вапном останнє активно поглинає воду та реагує з цукром, що знаходиться у мелясі. При цьому утворюються цукрати кальцію, які забезпечують зростання кліючої властивості зв'язуючих, що значно підвищує сиру міцність брикетів, запобігається руйнування брикетів і вилітання частинок колошникового пилу з доменного процесу. При цьому співвідношення колошникового пилу та коксової дрібки у суміші не впливає на міцність брикета. Брикет готують шляхом перемішування компонентів до однорідної маси, після чого пресують та сушать шляхом нагрівання. Корисна модель пояснюється такими прикладами. Приклад 1. До суміші 20г колошникового пилу з 80г коксової дрібки (фракція 0-6мм, зольність 13,4%, вологість 5,4%) додають 8г меляси та 3г гашеного вапна і перемішують до утворення однорідної маси, яку пресують під тиском 18МПа. Прогрітий до температури 120°С брикет після охолодження має густину 1320кг/м3 і міцність на стиск 20МПа. Данні по цьому та іншим прикладам наведено у таблиці. Таблиця 1 № п.п. Колошниковий пил, м.ч. Коксова дрібка, м.ч Меляса, м.ч. Вапно, м.ч. 1 2 3 4 5 6 7 8 20,0 50,0 80,0 50,0 50,0 50,0 50,0 50,0 80,0 50,0 20,0 50,0 50,0 50,0 50,0 50,0 8,0 8,0 10,0 12,0 18,0 5,0 4,0 6,0 3,0 (гашен) 3,0 (гашен) 2,0 (гашен) 5,0 (негаш) 8,0 (гашен) 3,5 (гашен) 3,0 (негаш) 1,5 (гашен) Міцність на стиск прогрітих брикетів, МПа 20 29 57 33 40 13 9 8 Густина сухих брикетів, кг/м3 1320 1610 2210 1640 1690 1490 1430 1400 При цьому якщо меляси у 100мас.ч. суміші менш, ніж 5мас.ч., то міцність брикетів зменшується. Якщо вапна у 100мас.ч. суміші менш, ніж 2мас.ч., то зменшується міцність не тільки прогрітих брикетів, але й сирих. Якщо у співвідношенні компонентів меляси та вапна більш, ніж 18 і 8,0 відповідно, то збільшення міцності брикета не компенсує його вартості. Техніко-економічні переваги складу, що заявляється, у порівнянні з складом-прототипом полягають у підвищенні міцності брикетів.