Спосіб лікування загострення вугрової хвороби

Корисна модель стосується медицини, а саме, дерматовенерології, і може бути використаною у лікуванні загострення вугрової хвороби. Існує багато способів лікування загострення вугрової хвороби, але вони не завжди є ефективними, так як при загостренні у хворих порушується обмін речовин, функціонування імунної системи, лікування триває від 4 до 12 місяців, відмічаються часті рецидиви захворювання, що викликає необхідність у розробці нових способів лікування. Найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається, є спосіб, який полягає у призначенні хворим на вугрову хворобу в комплексній терапії препаратів метаболічної дії, таких як ліпоєва кислота, піридоксин, цианокобаламін, нікотинамід, пантотенова кислота, есенціале. [В.М.Ковалев Угревая сыпь. Киев «Здоровья». – 1991]. Спільними суттєвими ознаками прототипу та корисної моделі, що заявляється, є такі: призначення хворим на вугрову хворобу в комплексній терапії препаратів метаболічної дії. Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що: не забезпечує достатнього покращення енергетичного стану клітин у хворих на вугрову хворобу і у них тривалий час відзначаються порушення функції мітохондрій лімфоцитів; тривалий час не забезпечується нормалізація функціонування імунної системи; не забезпечується нормалізація мікробіоценозу шкіри; відмічається довга тривалість інфекційного процесу шкіри; відмічаються часті інфекційні загострення захворювання; вищезазначене не дозволяє вирішити проблему лікування загострення вугрової хвороби та функціонування імунної системи. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування загострення вугрової хвороби шляхом додаткового призначення препарату янтарної кислоти, що забезпечить нормалізацію активності сукцинатдегідрогенази лімфоцитів, нормалізацію функціонування обміну речовин у хворих, нормалізацію функціонування імунної системи, підвищення ефективності лікування, зменшення інфекційних проявів захворювання, покращення клінічного стану хворих на вугрову хворобу, покращення мікробіоценозу шкіри, зниження частоти загострень захворювання. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування загострення вугрової хвороби, який полягає у призначенні комплексної терапії з включенням препаратів метаболічної дії, новим є те, що як такий призначається препарат янтарної кислоти. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Янтарна кислота є субстратом циклу Кребса, який порушений у хворих на вугрову хворобу. її застосування у хворих на вугрову хворобу дозволило підвищити рівень сукцинатдегідрогенази лімфоцитів, швидше нормалізувати показники імунної системи, зменшити прояви ендотоксикозу, активності перекисного окисленя ліпідів та покращити різноманітні види обміну речовин. У хворих значно швидше зникали запальні процеси на шкірі, зменшувалась частота загострень захворювання та його тяжких форм. Таким чином, сукупність вищезазначених позитивних впливів дозволить покращити функціонування імунної системи та всіх видів обміну речовин, призведе до зменшення патологічного інфікування шкіри, та забезпечить зменшення клінічних проявів у хворих на вугрову хворобу. Спосіб здійснюють таким чином. Хворим на вугрову хворобу в комплексній терапії протягом першого та четвертого місяця лікування призначали препарат янтарної кислоти. Приклад Хвора Н., 1987 року народження з діагнозом вугрова хвороба III ступеня тяжкості, папуло-пустульозна форма, стадія загострення, отримала лікування за способом, що пропонується. Вона протягом комплексного лікування отримувала базову терапію (амоксил внутрішньо протягом 10 днів, лорфаст протягом 10 днів, полівітамінний препарат з мікроелементами постійно, місцево зинерит) та препарат янтарної кислоти щодня всередину протягом першого та четвертого місяця лікування. Через три тижні у неї зникла папуло-пустульозна висипка, зменшилась кількість відкритих та закритих камедонів. Загострення захворювання протягом 6 місяців спостереження не було. Мікробіоценоз шкіри через 6 місяців від початку лікування був в межах показників здорових пацієнтів. Через 6 місяців у пацієнтки не було виявлено порушень перекисного окислення ліпідів, ендотоксикозу, імунної системи, активність сукцинатдегідрогенази лімфоцитів відповідала віковій нормі.