Спосіб профілактики утворювання діабетичної виразки ступні

Корисна модель, відноситься до області медицини, а саме до ендокринології, ангіології і судинної хір ургії. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є судинна терапія шляхом використання дезагрегантів (аспірин), вазодиляторів (нікотинова кислота) та препаратів (пентоксифілін), які впливають на агрегаційну функцію еритроцитів, що вводились як парентерально так і через шлунково-кишковий тракт. Однак, вказані препарати не спроможні впливати на капілярне коло кровообігу у достатній мірі і часто призводять до створення псевоаневризм периферічних капілярів та їх розриву, що перешкоджає позитивній течії лікування захворювання. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу профілактики створювання діабетичної виразки ступні шляхом застосування сучасних препаратів, які об'єднують в собі дезагрегаційну, вазоделітативну та спазмолітичну дію в сполученні з препаратами, що підвищують ступінь всмоктування кисню в тканини не межі периферичного кровообігу, що дозволить своєчасно прогнозувати позитивну течію патологічного процесу та запобігти процесу створення діабетичної виразки. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно формули , призначають альпростаділ 20-60мкг на добу інтраартеріально або інтравенозно 10-30 днів на ізотонічному фізіологічному розчині 50-100мл в сполученні з актовегіном 40-60мл на добу внутрішньовенно, крапельно на протязі 2-х тижнів із a - ліпоєвою кислотою 300600мг/добу на протязі 3-х місяців на фоні одноразового прийому аспірину 100мг на добу - постійно. Спосіб здійснюється наступним чином. Після визначення ступеню порушення кровообігу у стопі інтравенозно чи інтраартеріально вводять 40-60мкг альпростраділу на протязі 1-3 тижнів в сполученні з введенням 3 актовегіном (40-60мл на добу). Якщо необхідно, додатково вводять a - ліпоєву кислоту в дозі 600мг на добу курсом до 3-х місяців. Таким чином проліковано 158 хворих з патологією судин на фоні цукрового діабету. Одержані позитивні результати у вигляді підвищення показників плече-гомілкового коефіцієнту, що, в свою чергу, характеризує покращення кровообігу. Приклад конкретного використання способу. Хворий Ч., 22 роки, поступив зі скаргами на слабкість, гектичну температуру з дрижем; при огляді виражена землистіть шкіряних покровів, аскоціаноз, що свідчить про наявність вираженої інтоксикації. При рентген огляді виявлено дегенеративну зміну кісток лівої ступні. До звернення в клініку проводились загально прийняті способи лікування на фоні трофічної язви підошвеної поверхні лівої ступні. Д-з: Сепсис. Цукровий діабет, І тип, декомпенсація, Метаболічний синдром, Остеомієліт лівої ступні. Лікування оперативне, атипічна резекція лівої ступні з наступною антибактеріальною детоксикаційною терапією, з застосуванням запропонованої схеми. Відділені результати відмічалися на протязі 1-2 років. Хворий ходів самостійно, без допоміжних засобів, з застосуванням взуття. Хвора К., 52 роки, госпіталізована. Лікувалася з приводу акрального некрозу 3-го пальця лівої ступні на фоні периферичного тромбозу. До поступлення проводилась консервативна терапія. Незважаючи на це, стан хворої ускладнився сепсисом. Проведено оперативне втручання: клиновидна резекція ступні, катетеризація стегнової артерії, внутрішньоартеріальне введення препаратів (простогландин-Е, актовегін, a - ліпоєва кислота, антибіотики). Шви були зняті на 14 добу, заживлення рани - первинним натягом. Хвора ходить самостійно, без допоміжних засобів, використовуючи ортопедичне взуття і стельки. Контрольні огляди на протязі 1,5 років. В порівнянні з прототипом, запропонований спосіб дозволяє своєчасно прогнозувати течію патологічного процесу та запобігти процесу створення діабетичної виразки шляхом призначення адекватного лікування на ранньому етапі захворювання. Література: 1. Грубнік В.В., Пилипенко О.С. Сучасні підходи до діагностики та лікування діабетичної стопи. - 2003р., К., С.250, С.76.