Спосіб діагностики функціональних порушень органа зору при роботі за монітором комп’ютера

Корисна модель стосується медицини, зокрема офтальмології, та може бути використана для вивчення впливу монітору комп'ютера на функціональний стан ока. Широке впровадження комп'ютерної техніки стало причиною виникнення нових проблем, пов'язаних з охороню здоров'я користувачів комп'ютерної техніки. Для пацієнтів з порушеннями зору, котрі працюють з моніторами комп'ютерів, був запропонований термін "Комп'ютерний зоровий синдром" (Computer Vision Syndrome). Завдяки великій кількості досліджень останніх років, котрі проводились фахівцями різного профілю, були виявлені різноманітні зміни в організмі користувачів, в тому числі і з боку зорового аналізатора. Виникла необхідність розробки способів діагностики функціональних порушень зорового аналізатора при роботі за монітором комп'ютера. На сьогоднішній день для вивчення цих порушень різними авторами були використані: визначення змін сльозопродукції та часу порушення сльозової плівки; визначення змін рефракції; об'єму абсолютної акомодації; зміни критичної частоти злиття миготінь; зміни просторового контрастного відчуття. Відомим способом діагностики є визначення змін просторового контрастного відчуття після роботи за монітором комп'ютера. Воно здійснюється наступним чином. Використовують "Атлас и пособие по визоконтрастопериметрии" [Волков В.В. и др., 1987, Л., ЦВМУ]. Дослідження проводиться з відстані 1,5м. При аметропії в пробну оправу вставляють коригуючі лінзи, які підбирають з урахуванням відстані до таблиць (на 0,5-0,75дптр менше для міопів та більше для гіперметропів в порівнянні з їх оптимальною корекцією для далини). Дослідження виконують монокулярне. Карти розміщають в апараті Рота, рівномірно освітлюють і пред'являють в довільному порядку. Тильною стороною іншої карти для тестування прикривають досліджувану карту. Поступово зсувають першу карту впродовж смуг другої, в напрямку від нульового контраста і визначають мить появи смужок. По бічній шкалі визначають пороговий показник контрастної чутливості в процентах збереження відносно нормативів для даної частоти. [Шамшинова A.M., Волков В.В. Функциональные методы исследования в офтальмологии. М., Медицина, 1998, с. 54]. Дослідження виконується на початку і в кінці робочого дня працівника з комп'ютером (більше 4-ох годин на день) [Фейгин А.А., Зак П.П., Розенблюм Ю.З. и др. Применение у пользователей дисплеев очков со спектральным светофильтром.// Физиология человека.- 1997.-Т.23, № 6. - С. 12-17.]. Однак цей спосіб потребує багато часу, наявності спеціальних таблиць для візоконтрастометрії, які в практичній офтальмології використовуються рідко. Найближчим аналогом є метод фотострес-тесту. Сутність методу полягає в тому, що за допомогою дуже яскравих засвітів пригнічують функцію фоторецепторів і по часу наступного відновлення гостроти зору визначають збереженість колбочкової функції [Шамшинова A.M., Волков В.В. Функциональные методы исследования в офтальмологии. М., "Медицина", 1998 год, с. 88]. В основу корисної моделі покладена задача створення простого, доступного для широкого використання способу діагностики функціональних порушень органа зору у осіб, що працюють за монітором комп'ютера, який не потребував би складних технічних засобів, та міг бути використаний в роботі будь-якого офтальмолога. Для вирішення встановленої задачі нами був використаний метод фотострес-тесту. Спосіб діагностики функціональних порушень органа зору при роботі за монітором комп’ютера здійснюється наступним чином. Досліджуваний сидить на стільці з одним відкритим оком. Здійснюють визначення найкращої гостроти зору вдалину, при необхідності з коригуючими лінзами. За допомогою офтальмоскопа на відстані 20см від ока здійснюють засвіт протягом 30сек. При цьому досліджуваний дивиться прямо на світло офтальмоскопа. Після засвіта визначають час, необхідний для відновлення вихідної найкращої гостроти зору. Після визначення вихідного часу фотострес-тесту досліджуваний на протязі однієї години працює за монітором комп'ютера. Після 1годинної роботи за монітором комп'ютера знову визначають час фотострес-тесту. Різниця між вихідним і отриманим після роботи часом є об'єктивним показником впливу монітору комп'ютера на функціональний стан ока, а саме функцію колбочкового апарату сітківки конкретного досліджуваного. Наш спосіб діагностики функціональних порушень органа зору при роботі за монітором комп'ютера відрізняється від способів, які застосовувались для цього раніше тим, що: а) не потребує складного обладнання в процесі використання (таблиця для визначення гостроти зору та о фтальмоскоп - це обов'язкове оснащення кабінету офтальмолога); б) дозволяє об'єктивно визначити вплив роботи за монітором комп'ютера на функцію колбочкового апарату сітківки конкретного досліджуваного; в) дозволяє розробити критерії необхідності захисту органа зору при роботі за монітором комп'ютера. Приклад 1. Доброволець Б., 25 років, практично здорова, не має офтальмологічних захворювань. Гострота зору вдалину без корекції: праве око - 1,5; ліве око - 1,5. Час, необхідний для відновлення вихідної найкращої гостроти зору після засвіта становив: праве око - 15сек; ліве око - 17сек. Після 1-годинної роботи за монітором комп'ютера час відновлення вихідної гостроти зору становив: праве око - 25сек; ліве око - 24сек. Збільшення часу відновлення вихідної гостроти зору після роботи за монітором свідчить про негативний вплив роботи за монітором на функціональний стан колбочкового апарату і необхідність захисту органа зору при роботі за монітором навіть нетривалий час. Приклад 2. Доброволець К., 24 роки, практично здорова, не має офтальмологічних захворювань. Гострота зору вдалину без корекції: праве око - 1,5; ліве око - 1,5. Час, необхідний для відновлення вихідної найкращої гостроти зору після засвіта становив: праве око - 18сек; ліве око - 18сек. Після 1-годинної роботи за монітором комп'ютера час відновлення вихідної гостроти зору становив: праве око - 16сек; ліве око - 18сек. Час відновлення вихідної гостроти зору після роботи за монітором практично не змінився. Це можна пояснити більш вираженими компенсаторними можливостями колбочкового апарату даного добровольця.