Гербіцидна композиція

Винахід відноситься до сільського господарства, а саме: до області хімічних засобів захисту культур від бур’янів. Може бути використаним при вирощуванні конюшини лучної на насіння та зелений корм. Безпокривні посіви конюшини лучної в перший рік свого життя володіють низькою конкурентною здатністю до бур’янів. Це зв’язано з тим, що після появи сходів конюшина росте і розвивається повільно, оскільки в цей період інтенсивніше розвивається її коренева система. В зв’язку з цим для росту бур’янів створюються сприятливі умови. При великій забур’яненості посівів конюшини втрати врожаю можуть досягати 70 - 80%. Нерідко бур’яни призводять до повної загибелі посівів. Сучасні технології вирощування цієї культури передбачають застосування інтегрованої системи захисту від бур’янів. В цій системі, як доповнення до агротехнічних заходів боротьби з бур’янами, передбачається використання гербіцидів. Однак, хімічний спосіб має ряд недоліків, які особливо стали помітними при загостренні екологічної ситуації в країні. Одним з напрямків вдосконалення цього способу - розширення об’ємів застосування гербіцидів після сходів культури, що дає змогу точніше оцінити видовий склад бур’янів в агроценозах. Однією з проблем після-сходового застосування гербіцидів на конюшині є вузький спектр дії, відсутність препаратів для знищення злакових і широколистих бур’янів. На посівах конюшини лучної проти дводольних видів бур’янів застосовуються такі гербіциди: базагран, 48% в.р. (бентазон); агрітокс 50% в.р. (МСРА у формі солей диметиламіну натрію, калію); 2М-4Х, 75% в.к. (диметиламінна сіль MCРA). Проти однодольних (злакових) бур'янів використовуються фюзилад супер 12,5% к.е. (флуазифопбутил). Останнім часом з'явилися перспективні протизлакові гербіциди: шогун, 10% κ.е., центуріон, 25,4% к. е. поаст 20% к.е. [1], [2]. ЗАВДАННЯ ВИНАХОДУ - пошук нової гербіцидної композиції, яка володіла б високою гербіцидною активністю до бур’янів та селективністю до конюшини. Задача вирішується за рахунок розширення спектру дії та посилення гербіцидної активності проти злакових та дводольних бур’янів. Пропонується композиція на основі; бентазон-3-ізопропілбензол-1,2,3 тіадіазинон-4-діоксид-2,2 (C10H12N2O3S) та пропаквізафопу 2-ізопропіліденамінооксіетил (R)-2-[4-(6хлорхіноксалін-2-ілоксі)феноксі] пропіонат: C22H22ClN3O5. Співвідношення компонентів складає 1:18. Застосовується ця композиція у вигляді бакової суміші в післясходовий період в фазі 1 - 3 трійчастих листків конюшини. В даний час на посівах конюшини лучної використовується бакова суміш бентазон-3-ізопропілбензо1,2,3 тіадіазинон-4-діоксид-2,2 із флуазіфопбутил, та -[4-(5-трифторметилпіріділ-2-оксі) феноксі] пропіонової кислоти при співвідношенні компонентів 1:2,88. Проте ця композиція має недоліки: нижча біологічна ефективність в порівнянні із запропонованою, висока норма витрати другого компоненту, що створює небезпеку забруднення довкілля. Приклад 1. З метою визначення селективності та гербіцидної активності даної комбінації в лабораторії боротьби з бур’янами Інституту кормів УААН в 1997 році проводили польовий дослід. Площа облікових ділянок 40м2, повторність чотириразова. Препарати вносили ранцевим обприскувачем. Норма витрати робочої рідини 300л/га. Облік бур’янів проводили: перед застосуванням гербіцидів, через 30 днів після їх внесення та перед збиранням врожаю. Перед застосуванням гербіцидів (при висоті конюшини 10 - 15см) чисельність бур’янів на дослідних ділянках була в межах 105 – 135шт/м2, з них 30 - 40% становили однорічні злакові бур’яни. Висота більшості бур’янів в цей період складала 10 - 12см. Аналіз приведених даних в табл. 1 показує, що внесення окремо взятого компоненту 1 (базагран, 1,44кг/га), забезпечує загибель лише однорічних дводольних бур’янів на 91 - 95%, при цьому однорічні злакові бур’яни залишаються неушкодженими. При використанні гербіциду шогун при нормах витрати 0,08 і 0,1кг/га, спостерігалася загибель лише злакових бур’янів. Застосування гербіцидної композиції дає можливість розширити спектр гербіцидної дії. Ця суміш ефективно знищувала, як злакові так і широколисті бур’яни. Загальна кількість бур’янів на цих ділянках знижувалася на 91% в т.ч. 97% злакових і 85% дводольних. Загальна маса бур'янів була на 93% нижчою в порівнянні а контролем без гербіцидів. Запропонована гербіцидна композиція володіє явищем синергізму. Негативної дії на культурні рослини дана композиція не мала. В результаті зменшення забур’яненості на ділянках, де вносилась гербіцидна композиція врожайність зеленої маси конюшини збільшувалася на 94ц/га або в 2,3 рази. Таблиця 1 Дія гербіцидів на забур'яненість посівів та врожайність конюшини лучної Доза, Загибель бур’янів, % Маса бур’янів Врожайність зеленої Сполука чи композиція кг/га маси конюшини в тому числі Зниження всіх сполук діючої г/м2 маси в % до видів злаков дводольні ц/га % до контролю речовини контролю Контроль без гербіцидів 0 0 0 3950 0 74 100 Компонент 1 базагран 1,44 77 0 95 1750 56 145 196 Компонент 2 шогун 0,08 61 93 0 1700 57 115 155 Компонент 2 шогун 0,1 64 99 0 1250 68 124 168 Компонент 1 + 1,44 + 91 97 85 275 93 168 227 Компонент 2 0,08 ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ВЗЯТІ ДО УВАГИ ПРИ ОПИСУ ВИНАХОДУ 1. Мартыненко В.И., Променков В.К., Кукаленко С.С. и др. Пестициды: Справочник. - М.: Агропромиздат, 1992, - 368 с. 2. Грицаєнко З.М., Ковальський Є.П., Бутило А.П. і інші. Гербіциди та їх раціональне використання. - К.: Урожай, 1996. - 304 с.