Специфічний барвник для забарвлення капсули личинки tricнinellа spiralis при її ідентифікації в м’язових тканинах тварини

Винахід відноситься до ветеринарної медицини, а саме до ідентифікації личинкової стадії Trichinella spiralis в м'язових тканинах тварини. Інфекційний агент Trichinella spiralis є збудником, захворювання трихінельозом тварин і людей. Причиною трихінельозу, наприклад у тварин, є надходження в їх організм личинок нематоди Trichinella spiralis, інвазії якої широко поширені в природі в популяціях хижаків, усеїдних тварин і гризунів. Існує два способи для післяубойної діагностики трихінельозу, а саме мікроскопічний (компресорний) та біохімічний (спосіб переварювання). Порівняльний аналіз цих способів показує, що спосіб перетравлення є більш трудомістким але і більш надійним. При проведенні трихінелоскопії за способом перетравлення. використовують штучний шлунковий сік (ШШС), що є сумішшю води (1000см3), концентрованої соляної кислоти та пепсину. До її ШШС додають подрібнену масу м'язів досліджуваних тварин витримують цю суміш протягом 5-7 годин при температурі 41-42 град С. Після чого осад піддають дослідженню на наявність трихінел за допомогою диференціальної діагностики (1). Капсульованих трихінел необхідно диференціювати від утворень, що найбільш часто зустрічаються в м'ясі і м'ясопродуктах саркоцист (мішерові мішечки) і мікрофін. Диференціація заснована на морфології збудника і будівлі капсули. Трихінели мають капсулу лимоновидної, округлої форми, усередині спірально згорнута личинка (або декілька личинок). Саркоцисти мають власну оболонку циліндричної або неправильної форми; циста укладена у власну тонку оболонку і складається з камер, усередині яких знаходяться мерозоіти. Мікрофіни розташовуються на відміну від трихінел між м'язовими волокнами, мають овальну форму й оточені шаруватою оболонкою. Результати вважають позитивними, якщо в зразках дослідженої продукції виявлена хоча б одна личинка капсульних або бескапсульных трихінел. Недоліком цього способу є те, що він потребує складної диференціальної діагностики, яка в більшій мірі залежить від суб'єктивного фактору людини, що здійснює діагностику. До теперішнього часу не знайдено жодного способу виявлення личинок Trichinella spiralis де б використовувалися специфічні барвники. Відомі області медицини де використовуються контрастні речовини (специфічні барвники), а саме це томографія, контрастна рентгенометрія та інші (2). Використовується ця речовина шляхом введення в організм людини з послідуючим проведенням інструментальної діагностики - рентгенівської, томографічної. Недоліком виявлених контрастних речовин (специфічних барвників) є те, що вони не фарбують оболонку Trichinella spiralis. Вимогою до специфічних барвників є те, що він повинен вступати в хімічну реакцію тільки з оболонкою личинки Trichinella spiralis і бути інертним до речовини, що є поряд з нею. В основу винаходу поставлено задачу розробити специфічний барвник для забарвлення капсули личинки Trichinella spiralis при її ідентифікації в м'язових тканинах тварини шляхом підбору його компонентів забезпечити якісну та надійну діагностику наявності личинки Trichinella spiralis в м'язах тварини. Поставлена задача вирішується за допомогою специфічного барвника для забарвлення капсули личинки Trichinella spiralis при її ідентифікації в м'язових тканинах тварини відповідно до винаходу є розчином кристаличного йоду, йодистого калію в етиловому спирті концентрацією 90-96% при слідуючому співвідношенні компонентів, у вагових частках: крісталичний йод - 1,0; йодистий калій - 1,8-2,2; етиловий спирт концентрацією 90-96% - 6-10. Технічний результат досягається за рахунок того, що хімічний склад заявленого специфічного барвника такий, що дозволяє вступати в хімічну Одержаний перевар фільтрують через капронове сито, яке зафіксоване у лійці з краником. Фільтрат в лійці відстоюють 30хв., відбирають 40мл осаду у мірний стаканчик, який знову відстоюють 10 хв., 30мл надосадової рідини обережно зливають або відбирають піпеткою, а в решту фільтрату додають 0,2мл специфічного барвника і досліджують під малим збільшенням мікроскопа. Якщо личинки мають місце в збірній пробі, то вони фарбуються від специфічного барвника у густий жовтий майже коричневий колір. Інвазовану тушу виявляють методом виключення. Джерела інформації: 1. Методические указания по лабораторной диагностики трихинеллеза животных, Утв. Департаментом ветеринарии РФ, №13-7-2/1428 от 28.10.98г. 2. Медицинская энциклопедия, М., 1978, С. 328-330.