Спосіб прогнозування перебігу лептоспірозу

Винахід належить до медицини, зокрема до інфектології, і може бути використаний при організації лікування хворих на лептоспіроз. Відомий спосіб прогнозування лептоспірозу, який включає визначення і оцінку клінічних і лабораторних показників перебігу хвороби [1]. За відомим способом, прогноз про перебіг лептоспірозу формують за показниками порушення функції дихання, нирок, даних гемограми, електричної активності серця. Недоліком відомого способу є недостатній рівень інформативності, що зумовлено тим, що при цьому не враховують імунологічну реактивність організму, змінену в умовах вказаної інфекційної хвороби. В основу винаходу поставлено завдання вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом проведення додаткового імунологічного дослідження, спрямованого на визначення часу появи імунної відповіді організму, досягають підвищення рівня інформативності. При вирішенні технічного завдання було взято до уваги те, що лептоспіроз як хвороба з гострим початком в ряді випадків веде до перенапруження механізмів імунітету. Поява антитіл у ранні строки хвороби за цих умов свідчитиме про надмірну мобілізацію провідних адаптаційних систем організму, аж до гіперергічної реакції зі всіма несприятливими наслідками для здоров'я і життя хворого. Виходячи з наведеного, поставлене завдання вирішують тим, що у відомому способі прогнозування перебігу лептоспірозу, який включає визначення і оцінку клінічних і лабораторних показників перебігу хвороби, відповідно до винаходу попередньо визначають протилептоспірозні антитіла у сироватці крові, а висновок про прогноз формулюють за часом виявлення протилептоспірозних антитіл від початку хвороби, причому за відсутністю антитіл роблять висновок про сприятливий прогноз, а при їх наявності до 10-го дня хвороби - про несприятливий. Конкретно спосіб здійснюють таким чином. У хворого з клініко-епідеміологічним діагнозом лептоспірозу з метою прогнозування перебігу хвороби попередньо визначають наявність власних протилептоспірозних антитіл у сироватці крові. Для цього проводять реакцію мікроаглютинації (РМА) з живими культурами лептоспір. На основі отриманих результатів роблять висновок про прогноз. Так, при виявленні в перші 10 днів хвороби антилептоспірозних антитіл (рання сероконверсія) очікують тяжчий перебіг з імовірністю несприятливого завершення лептоспірозу, при більш пізньому виявленні антитіл - перебіг хвороби більш сприятливий, летальність менша. Приклад 1. У хворого В., 44р., госпіталізованого на 5-й день хвороби з клініко-епідеміологічним діагнозом лептоспірозу, при поступленні в стаціонар провели постановку РМА з лептоспірами, в результаті якої виявили протилептоспірозні антитіла в сироватці крові з L.grippotyphosa в титрі 1:400. Враховуючи наявність антитіл в ранній період хвороби (сероконверсія у перші 10 днів), зробили висновок про ймовірність затяжного тяжкого перебігу лептоспірозу. У стаціонарі провів 45 днів, перебіг хвороби тяжкий, незважаючи на клінічно збережену функцію нирок, не різко виражений геморагічний синдром, менш патогенний збудник. Приклад 2. Провели обстеження 252 осіб, в яких встановили діагноз лептоспірозу на підставі клініко-епідеміологічних даних. При госпіталізації усім хворим здійснювали постановку реакції мікроаглютинації з живими культурами 13 серогруп лептоспір, які розповсюджені на даній території. Сероконверсію у перші 10 днів хвороби (ранню) встановили у 91 пацієнта, після 10-го дня - у 161. Групи не відрізнялись між собою за статтю, віком, тяжкістю хвороби. За результатами імунологічного дослідження (наявність ранньої сероконверсії) прогнозували більш тяжкий перебіг хвороби у серопозитивних пацієнтів. Основні біохімічні показники функціонального стану нирок і печінки у серонегативних осіб були кращими, ніж у групі порівняння. Серед тяжких хворих, які поступили в стаціонар ще до появи специфічних антитіл, летальність була значно меншою - 11,2 проти 29,7% (Р