Спосіб підтримання гемодинаміки при спінальній анестезії для кесаревого розтину

Винахід відноситься до медицини, а саме до анестезіології, і може бути використаним під час операції кесаревого розтину. Оптимальним методом знечулення при цій операції є спінальна анестезія, яка забезпечує абсолютне знеболювання для матері без уведення будь-яких заспокійливих засобів, які б могли спричинити медикаментозне пригнічення плода. Однак спінальна анестезія може мати ряд небажаних проявів, головним серед яких є зниження артеріального тиску внаслідок притаманного цій анестезії розширення периферичних кровоносних судин. Якщо систолічний артеріальний тиск стає нижчим 80мм рт. ст., - можливі не лише неприємні для матері нудота й блювання, а й зменшення кровообігу в плаценті, що погіршить постачання кисню до плода. Найбільш близьким до заявляємого способу і обраним за прототип є спосіб підтримання гемодинаміки при спінальній анестезії шляхом внутрішньом'язового та внутрішньовенного введення ефедрину - лікарського засобу як з альфа-адреноміметичною, так і з бета-адреноміметичною дією, обраний в якості прототипу [Barash P.G., Cullen B.F., Stocking R.K. (eds): Handbook of Clinical Anesthesia, 4th ed. - Philadelphia: Lippincott, Williams & Wilkins, 2001]. Цей спосіб полягає в уведенні ефедрину перед операцією - внутрішньом'язово (для фонового помірного ефекту), а під час операції - малими внутрішньовенними дозами, "титрованими" в залежності від артеріального тиску. Недоліками ефедрину є, по-перше, феномен тахіфілаксії (ослаблення дії при повторних уведеннях), по-друге, мала ефективність у хвори х, що хронічно лікуються резерпіном або гуанетидином, потретє, проблеми з постачанням ефедрину в Україні та інших країнах СНД. Описаний також коронароспазм, із болем за грудиною, шлуночковою екстрасистолією та підйомом ST, після введення всього лише 5 мг ефедрину з приводу гіпотензії під час високої (до Т4) спінальної анестезії у літнього хворого; ці прояви припинилися після в/в введення нітрогліцерину [Hirabayashi Y., Saitoh К., Fukuda H., Mitsuhata H., Shimizu R.: Coronary artery spasm after ephedrine in a patient with high spinal anesthesia // Anesthesiology 1996. - Vol.84, №1. - Р.221-224]. В основу винаходу поставлено задачу вдосконалення способу підтримання гемодинаміки при спінальній анестезії для кесаревого розтину, при якому за рахунок зміни лікарського препарату досягаються стабільність гемодинаміки та можливість заміщення операційної крововтрати з уникненням негативних ефектів селективного альфа-адреноміметика. Поставлена задача вирішується в способі підтримання гемодинаміки при спінальній анестезії для кесаревого розтину шляхом внутрішньом'язового введення лікарського препарату на початку спінальної анестезії та подальшого краплинного внутрішньовенного його введення в темпі, залежному від артеріального тиску пацієнтки, згідно з винаходом, на початку операції вводять 1,0-1,5мл 0,25% розчину мезатону, через 3-5 хвилин після виконання спіральної анестезії, до кожних 200мл інфузійного кристалоїдного розчину додають 0,25 мл 0,25%-ного розчину мезатону і протягом операції розчин вливають у темпі від 30 до 60 крапель за хвилину. Фізіологічно обґрунтованим для підтримання гемодинаміки при спінальній анестезії є введення альфаадреноміметичного засобу - мезатону, який, звужуючи надмірно розширені периферичні кровоносні судини, підвищує артеріальний тиск. До переваг мезатону належать відсутність бета-адреноміметичних ефектів, до яких належить можливість серцевих аритмій - шлуночкових екстрасистол його дешевизна, загальнодоступність. Спосіб виконують наступним чином. Ще до виконання спінальної анестезії, одну ампулу (10мг, тобто 1мл 1%-ного розчину) розводять у 5-грамовому шприці трьома мілілітрами 0,9%-ного розчину натрію хлориду. Одразу ж після виконання спінальної анестезії (ще до антисептичної обробки операційного поля хірургами) вводять до сідничного м'яза від 1 до 1,5мл (залежно від вихідного тиску й маси тіла пацієнтки) розведеного (0,25%-ного) розчину мезатону. Одразу ж після цього внутрішньовенне вводять атропін у дозі 0,01мг/кг (для запобігання рефлекторній вагусній брадикардії) і провадять швидку інфузію 200-400мл ізотонічного кристалоїдного розчину (натрію хлориду або глюкози). Через 3-5 хвилин після виконання спінальної анестезії, до кожних 200 або 400мл інфузійного кристалоїдного розчину додають, відповідно, 0,25 або 0,5мл 0,25%-ного розчину мезатону. Протягом операції, такий розчин вливають у темпі від 30 до 60 крапель за хвилину, "титруючи" швидкість інфузії таким чином, щоб артеріальний тиск утримувався на звичному для пацієнтки рівні (зазвичай - від 100/60 до 120/70мм рт. ст.). Важливою перевагою запропонованого способу є плавна керованість артеріального тиску, відсутність брадикардії, головного болю, нудоти й блювання. Адекватність пропонованого способу підтверджується клінічною картиною анестезії та високими показниками за шкалою Апгар у дітей, народжених шляхом кесаревого розтину під спінальною анестезією з підтриманням гемодинаміки запропонованим способом. Спосіб ілюструють такі приклади клінічного використання. Приклад 1. Пацієнтка С.Л. (історія хвороби №1332), кесарів розтин 17.12.2002p. Спінальна анестезія: 2,5мл 0,5% бупівакаїну (Анекаїн). Підтримання гемодинаміки - мезатоном. Оцінка дитини за Апгар: через 1 хвилину - 8 балів, через 5 хвилин - 10 балів. Приклад 2. Пацієнтка В.Т. (історія хвороби №1321), кесарів розтин 18.12.2002р. Спінальна анестезія: 2,7мл 0,5% бупівакаїну (Анекаїн). Підтримання гемодинаміки - мезатоном. Оцінка дитини за Апгар: через 1 хвилину - 8 балів, через 5 хвилин - 9 балів. Таким чином, підтримання гемодинаміки запропонованим способом може успішно використовува тись при спінальній анестезії під час операції кесаревого розтину. Перевагами такого способу є уникнення побічних ефектів на матір і на плід як самої спінальної анестезії, так і ліків, які застосовують для корекції артеріальної гіпотензії, притаманної спінальній анестезії.