Спосіб обробки польових шпатів

Винахід відноситься до хіміко-термічної обробки калієвих польових шпатів лужними реагентами і може бути використаний у виробництві добрив. Відомі способи обробки нерозчинних у воді і кислотах алюмосилікатів, в тому числі і польових шпатів лужними реагентами - NaOH, КОН, К2СО 3, Nа2СО 3, СаСО3, СаО та інш., з метою розкладу мінералів і переведення його складових у розчинну форму, що застосовується, наприклад, в хімічному аналізі мінералів (Гиллебрандт В.Ф. и др. Практическое руководство по неорганическому анализу. - М.: Химия, 1966. 1111с.). Найближчим за технічною суттю до запропонованого способу обробки польових шпатів є промисловий спосіб спікання фельдшпатитів, наприклад, нефеліну з карбонатом кальцію при температурі до 1350°С, що проводиться в барабанному реакторі (Данциг С.Я., Андреева Е.Д. и др. Нефелиновые породы-комплексное алюминиевое сырье, - М.:, Недра, 1988. 190с.). Недоліком способу, що розроблявся для комплексної переробки фельдшпатиту з розділенням продуктів реакції, є те що він дає при спіканні лужний спек, що ускладнює його застосування для виробництва добрив. Винаходом ставиться завдання спрощення способу обробки польових шпатів для отримання добрив в гранульованому вигляді. Поставлене винаходом завдання досягається тим, що у способі обробки польових шпатів шля хом спікання з карбонатом кальцію, згідно винаходу спікання проводять в попередньо сформованих водою гранулах із суміші розмеленого калійного польового шпату, карбонату кальцію та карбонату натрію при температурі 900...1200°С з масовою кількістю Na2O в карбонаті натрію 20...30% по відношенню до маси К2О в польовому шпаті і масовою кількістю СаСО3 20.. .50% по відношенню до маси польового шпату. Кількість карбонату натрію визначена співвідношенням Na2O і К2О в добриві, нижня межа кількості СаСО3 визначається початком появлення цитратно-розчинного К2О в продукті спікання при нижній температурі, а верхня межа- отримання лужного продукту спікання, обумовленого наявністю непрореагованого СаО, що утворюється при розкладі СаСО3. Нижня межа температури в 900°С визначається початком ефективного розкладу СаСО3 на СаО і СO2, а верхня межа- початком розтоплення шихти. Приклад 1. Загранульовують водою суміш з 6г розмеленого К-шпату, (вміст К2О-9,46%), 2,1г СаСО3, 0,5г Na2 СО3 з отриманням гранул розміром 2мм. Гранули прожарюють в муфелі при 900°С на протязі 2-х годин. Вихід калію в цитратний розчин 10,37% при двократному вимиванні за стандартною методикою. Приклад 2. Отримують гранули за прикладом 1 і прожарюють їх при температурі 1050°С на протязі 2-х годин. Вихід калію в цитратний розчин 14,49% при двократному вимиванні. Приклад 3. Отримують гранули за прикладом 1 і прожарюють їх при температурі 1200°С на протязі 2-х годин. Вихід калію в цитратний розчин 16,22% при двократному вимиванні. Початок розтоплення суміші. Приклад 4. Загранульовують суміш за прикладом 1 з вмістом СаСО3 - 1,2г і прожарюють гранули при 900°С на протязі 2-х годин. Вихід калію в цитратний розчин 6,07% при двократному вимиванні. Приклад 5. Загранульовують суміш за прикладом 1 з вмістом СаСО3 - 3г і прожарюють гранули при 1050°С на протязі 2-х годин. Вихід калію в цитратний розчин 16,49% при двократному вимиванні. Продукт підвищеної лужності. Міцність двоміліметрових гранул в дослідах після прожарювання - 1,6кг. Наступні вимивання збільшують вихід калію в цитратний розчин в декілька разів. Співвідношення К і Na в добриві оптимальне для цукрових буряків.