Спосіб хірургічного лікування переломів кісток обличчя

Спосіб хірургічного лікування переломів кісток обличчя відноситься до галузі медицини, зокрема до щелепнолицевої хірургії, і може бути використаний при лікуванні переломів нижньої та верхньої щелепи, вилицевоорбітального комплексу будь-якої локалізації. Найбільш близьким за технічною сутністю заявленому способу є спосіб хірургічного лікування переломів кісток обличчя [1] шляхом забезпечення доступа до ділянки перелому, обробки кісткової рани з видаленням нежиттєздатних тканин, репозиції та фіксації кісткових відламків до відновлення анатомічної форми, заповнення щілини перелому пластичним матеріалом (гідроксиапатитом, кергапом, колапаном тощо), ушивання рани. Недоліком відомого способу є те, що пластичний матеріал для заповнення щілини перелому представлений алотрансплантатом, для виготовлення якого потребується певний час та кошти, що обмежує його використання та складає певний ризик відторгнення. В основу винаходу покладено задачу вдосконалення способу хірургічного лікування переломів кісток обличчя, який дає можливість знизити ризик розвитку ускладнень, покращити анатомічні і функціональні результати лікування, скоротити терміни тимчасової непрацездатності завдяки створенню оптимальних умов для загоєння перелому. Покладена задача вирішується за рахунок того, що у способі хірургічного лікування переломів кісток обличчя, який містить забезпечення доступа до ділянки перелому, обробку кісткової рани з видаленням нежиттєздатних тканин, репозицію та фіксацію кісткових відламків до відновлення анатомічної форми, заповнення щілини перелому пластичним матеріалом, ушивання рани, у якості пластичного матеріалу використовують згусток тромбоцитів з підвищеним вмістом фібрина, ушивання рани. Новим у заявленому способі є те, що пластичний матеріал для заповнення щілини перелому представлений природним фактором росту - згустком тромбоцитів з підвищеним вмістом фібрина. Реалізують спосіб таким чином: для приготування тромбоцитів з підвищеним вмістом фібрина безпосередньо перед операцією у постраждалого виконують забір 5-15мл крові з вени у стерильну пробірку за стандартною методикою, центрифугують її у центрифузі на швидкості від 100 до 6000об/хвил. протягом 15 хвилин, внаслідок чого у пробірці утворюються три фракції: у нижній частині осаджуються кров'яні тільця, у верхній частині - плазма з низьким вмістом тромбоцитів, а проміж цих двох фракцій - згусток з тромбоцитів з підвищеним вмістом фібрина, який дістають прямим пінцетом; потім здійснюють доступ до ділянки перелому зі шкіряного або внутрішньо ротового розтину (в залежності від локалізації перелому), здійснюють хірургічну обробку кісткової рани шляхом видалення усіх нежиттєздатних тканин, антисептичну обробку розчинами антисептиків, репозицію та фіксацію відламків одним з відомих способів (дротяний шов кістки, мініпластина з гвинтами тощо); після фіксації відламків щілину перелому заповнюють приготовленим згустком тромбоцитів з підвищеним вмістом фібрина; рану пошарово зашивають, дренують. Приклад №1 Хворий Є., 23 років, І.Х. №844, потрапив до клініки щелепно-лицевої хірургії 26.05.03 (на 18 добу після отримання травми) з приводу поєднаної черепно-мозкової травми, удару головного мозку, відкритого осколкового перелому лобної кістки, верхньої щелепи, вилицево-орбітального комплексу зліва, кісток носа, забитих ран обличчя, тупої травми грудної клітини. З моменту травми до госпіталізації в клініку знаходився на лікуванні в нейрохірургічному відділенні, де проведений комплекс хірургічного та консервативного лікування, стабілізовано нейрохірургічний та загальносоматичний статус. 26.05.03 проведена імобілізація верхньої щелепи шляхом двощелепного шинування з міжщелепним витяжінням та фіксації тім'яно-підборідної пов'язки. 30.05.03 під наркозом проведено оперативне втручання - остеосинтез лівого вилицево-орбітального комплексу за описаною методикою. Післяопераційний період проходив без ускладнень, шви зняти на 6 добу. На контрольних рентгенограмах від 04.06.03 - зміщення відламків після остеосинтез усунено. 06.06.03 у задовільному стані виписаний на амбулаторне лікування. Анатомічний і функціональний результат гарний. Термін тимчасової непрацездатності склав 52 доби. Приклад №2 Хворий Ш., 18 років, І.Х. №1289, потрапив до клініки щелепно-лицевої хірургії 28.07.03 з приводу закритого перелому виросткового відростка нижньої щелепи справа зі зміщенням, струсу головного мозку. 29.08.03 проведено остеосинтез виросткового відростка нижньої щелепи справа за описаною методикою. Анатомічна форма нижньої щелепи відновлена повністю. Додаткова імобілізація нижньої щелепи проводилась за рахунок тім'яно-підборідної пов'язки протягом 4 днів після операції. Післяопераційний період проходив без ускладнень, шви зняти на 7 добу. На контрольних рентгенограмах у дво х проекціях від 02.08.03 - зміщення усунено. 08.08.03 у задовільному стані був виписаний на амбулаторне лікування. Анатомічний і функціональний результат гарний. Термін тимчасової непрацездатності склав 25 діб. Використання цього способу забезпечує створення оптимальних умов для загоєння перелому, що дає можливість знизити ризик розвитку ускладнень, покращити анатомічні і функціональні результати лікування, скоротити терміни тимчасової непрацездатності. Джерела інформації, взяті до уваги: 1. Тимофеев А.А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии. -Т.ІІ. -Киев: Червона Рута-Турс, 1998. -C.116.