Засувка для запирання стулки

Винахід відноситься до галузі технологічних процесів, зокрема до засувок, а саме до засувки для запирання стулки, що може використовува тися в якості замка палубного ланки понтонно-мостового парку. Відомий запірний механізм, що містить гак, важіль, тягу, пружину, кулачок (1). До недоліків відомого запірного механізму відноситься те, що відсутня можливість гака одночасно виконувати функцію запобіжного гака. Найбільш близьким технічним рішенням, обраним як прототип, є засувка для запирання стулки, що містить корпус, засув, пружину, скобу, вісь, стулку (2). Недоліками відомої засувки для запирання стулки обраної за прототип є те, що засув, який має можливість переміщення на вісі не фіксується в зачиненому положенні, а надійність запирання стулки забезпечується за рахунок відігнуто го кінця пружини, яка при втраті зачеплення може призвести до раптового відчинення стулки. В основу винаходу поставлено задачу шляхом додаткового введення механізму запирання та виделкової тяги забезпечити підвищення надійності запирання стулки. Суть винаходу в засувці для запирання стулки, що містить корпус, вісь, засув, пружину, стулку, скобу, досягається шляхом додаткового введення виделкової тяги, механізму запирання, що містить кулачок, який розташований на торцевій частині вісі та важіль, при цьому засув має виточк у в тильній частині. Порівняльний аналіз технічного рішення, яке заявляється, із прототипом, дозволяє зробити висновок, що засувка для запирання стулки, яка заявляється, відрізняється тим, що додатково введена виделкова тяга, механізм запирання, що містить кулачок, який розташований на торцевій частині вісі та важіль, при цьому засув має виточку в тильній частині. Таким чином, засувка для запирання стулки, що заявляється, відповідає критерію винаходу "новизна". Суть винаходу пояснюється за допомогою креслень, де на фіг.1 наведена конструктивно-компонувальна схема засувки для запирання стулки, на фіг.2 наведена схема розташування конструктивних елементів у поперечному розтині А-А. Засувка для запирання стулки конструктивно містить (див. фіг.1) корпус 1, засув 2, вісь 3, пружину 4, кулачок 5, вісь 6, важіль 7, виделкова тяга 8, стулка 9, скоба 10. Засувка для запирання стулки працює наступним чином. При повертанні стулки 9 (див.фіг.2), скоба 10 діє на засув 2 та повертає його на вісі 3 в напрямку, протилежному дії пружини 4. Засув 2, після проходження скоби 10, повертається на вісі 3 у зворотному напрямку за рахунок дії пружини 4 та запирає стулку 9. При переміщенні в крайнє праве положення виделкова тяга 8 поверне важіль 7 на вісі 6 та кулачок 5, що розташовані в корпусі 1. При цьому кулачок 5 повертаючись по виточці 11 зафіксує положення засува 2, тим самим не даючи йому змоги раптового відчинення. Відчинення засувки для запирання стулки (див.фіг.2), здійснюється роботою зазначених елементів в зворотному напрямку. Підвищення ефективності застосування пристрою засувки для запирання стулки, що заявляється, у порівнянні з прототипом, досягається шляхом додаткового введення виделкової тяги та механізму запирання, що підвищує надійність запирання стулки. Джерела інформації: 1. Автомобиль ГАЗ-66 и его модификации. М., ВИ - 1984., стор.132, мал.61, 63.-аналог. 2. Авторське свідоцтво СРСР №1355681, кл.Е05В65/19, 1985 - прототип.