Спосіб безгрунтового емалювання нержавіючої сталі

Засіб емалювання хімічної апаратури, виробництва маловуглецевих сталей описаний в книзі "Эмалирование металических изделий" під редакцією В.В. Варгіна (Л.: Машиностроение, 1972, стор.251-260). Суть засобу складається з наступних операцій: чорновий відпал для зняття напружень і згорання органічних забруднень; очистка металевим дробом поверхні, нанесення шлікеру ґрунтової емалі, сушіння і випалювання, потім нанесення шлікеру покривної емалі, також сушіння і випалювання. Операції нанесення ґрунтової і покривної емалей повторюють декілька разів до утворення якісного покриття. У випадку безгрунтового емалювання на поверхню підготовленого металу наносять декілька шарів спеціальної покровної ("безгрунтової") емалі, склад якої дозволяє позбутись ґрунтового шар у. Підготовка поверхні нержавіючої сталі, яка використовується для виробництва хімічної апаратури з товщиною стінки більше 5мм, описана в книзі: Петцольд А., Пешманн Г. "Эмаль и эмалирование", М.: Металургия, 1990г., стор.418, 419. Після чорнового відпалу і очистки поверхні дробом виріб підлягає незначному окисленню, після чого наносять шар безгрунтової емалі, сушать і випалюють. Згаданий засіб вибрано нами за прототип. Цей засіб забезпечує отримання якісного безгрунтового покриття, але цієї мети досягають при нанесенні великої кількості (6-7) шарів емалі, що призводить до значних матеріальних витрат. Нами поставлена мета розробки таких технологічних операцій з використанням відомих і застосуванням нових, які б дозволили отримувати якісне емалеве покриття за меншу кількість шарів. Засіб безгрунтового емалювання нержавіючої сталі, який включає чорновий відпал, обробку дробом, незначне окислення, нанесення шлікеру безгрунтової емалі, сушіння і випалювання відрізняється тим, що після незначного окислення поверхня металу зволожується дистильованою водою. Співставляючий аналіз винаходу і прототипу дозволяє зробити висновок про те, що засіб емалювання нержавіючої сталі що пропонується, відрізняється від прототипу використанням нового технологічного прийому, а саме - зволоження окисленої поверхні металу дистильованою водою. Означений прийом саме у цьому засобі емалювання нержавіючої сталі забезпечує досягнення визначеної технічної мети - отримання якісного емалевого покриття за меншу кількість шарів. Приклад використання засобу. Для емалювання взяли 10-ть штук зразків з нержавіючої сталі марки 12Х18Н10Т. Всі зразки в однакових умовах відпалили при температурі 860°С протягом 30хв., очистили поверхню дробом, окислили при температурі 850°С протягом 12хв. Поверхню п'яти зразків методом пульверизації зволожили дистильованою водою, після чого на всі 10-ть зразків нанесли шар шлікеру безгрунтової емалі за а.с. СРСР №673621. Емаль містила, мас.%: SiO2 70,7; SrO 10,15; Li2О 3,0; Na 2О 10,15; К2О 6,0. (Емаль розмелювали в млинових приладах з додаванням глини, піску, електроліту, МоО3 , поверхнево-активних речовин, води). Зразки зі шлікером висушили і випалили при температурі 860°-870°С протягом 15хв. Після охолодження шару емалі його суцільність контролювали дефектоскопом з напругою 3,5кВ. Операцію нанесення шлікеру, сушіння, випалювання і контролю суцільності емалі повторювали до отримання якісного покриття (при напрузі 3,5кВ завдяки ізоляційному шару е фект пробою був відсутній на всій поверхні зразка). На зразках зі зволоженням дистильованою водою після незначного окислення якісне покриття було досягн уто для одного зразка - за 3-ри шара; для чотирьох зразків - за 4-ри шара емалі. На решті зразків: для трьох - за 7-м шарів; для одного - за 8-м шарів; для одного - за 6-ть шарів. Отже можна зробити висновок, що застосування прийому зволожування окисленої поверхні нержавіючої сталі дистильованою водою забезпечує отримання якісного емалевого покриття за меншу кількість шарів. Винахід може бути реалізовано на любому емальованому виробництві і стандартному обладнанні.