Спосіб визначення потенційної забур’яненості ґрунту

Винахід відноситься до галузі сільського господарства до способів прогнозування забур'яненості і заходів по боротьбі з нею, зокрема до способів визначення потенційної забур'яненості ґрунту. Для прогнозування заходів боротьби з бур'янами і визначення їх е фективності в посівах польових культур, у багаторічних посівах та на перелогах застосовуються способи визначення потенційної забур'яненості ґрунту. Найбільш розповсюдженими серед них є спосіб відмивання на ситах з діаметром ячейки 0,25мм (1) і пророщуванням у чашках Петрі (2). Інколи, після відмивання насіння для полегшення обробки отриманого матеріалу, його піддають флотації у важких (питома вага не нижче 1,7г/см 2) розчинах. Як зазвичай, рекомендують застосовувати суміш чотирьох частин бромоформу і а п'яти частин сірчаного ефіру або насичені розчини поташу, сірчанокислого цинку тощо. Ґрунтові зразки відбирають з 10-20 (не менше ніж 5-6) точок площі по діагоналі через рівні проміжки. Відбори здійснюють за допомогою металічних циліндрів, якими відбирають ґрунтові зразки на заданій глибині. Отримані зразки переміщують і формують об'єднану пробу вагою до 2-х кілограмів. Найближчим до способу, що заявляється, є спосіб визначення потенційної забур'яненості за допомогою польових кювет з довготривалим (до трьох місяців) пророщуванням ґрунтових зразків у чашках Петрі (3). Із змішаного ґрунтового зразка, відібраного з польових кювет, беруть 50 грамів ґрунту і рівним шаром розміщуються в чашці Петрі. Зразок розміщують у термостаті і тримають там у зволоженому стані. Обліки сходів роблять по класам (однодольні, дводольні) і видам кожних 2 тижні, після чого зразок підсушують, ґрун т подрібнюють, поливають і повертають у термостат. Повторюють цю процедуру протягом 3-х місяців, тобто 6 повних циклів. Таким чином вдається проростити 2,5-5% ґрунтового банку насіння. Серед основних недоліків цього методу можна назвати наступні; - незначний об'єм вибірки (2-5 кг/га) ґрунту, що збільшує вірогідність помилки; - потреба у кваліфікованих кадрах кожний такий спеціаліст здатен виділити 20-40 видів насіння бур'янів, але таких спеціалістів мало і вони зазвичай сконцентровані у великих навчально-дослідних установах; - необхідність у спецобладнанні (лабораторний посуд, термостати); - невідповідність лабораторних умов умовам оточуючого середовища за режимами зволоження, освітлення тощо. - недостовірність інформації відносно динаміки з'явлення сходів в зв'язку з малим об'ємом вибірки, камерністю умов проростання і трудомісткістю її проведення у польових умовах. В основу винаходу поставлена задача зменшити вірогідність помилок при визначенні потенційної забур'яненості (з незначних вибірок ґрунту) підвищити комфортність проведення робіт при аналізі зразків шляхом використання пересувних кювет-коробів, що забезпечить визначення потенційної забур'яненості в динаміці протягом досліджуваного періоду, підвищить комфортність робіт і достовірність проведення обліку бур'янів. Спосіб, що пропонується, дозволяє уникнути ти х недоліків, які характерні прототипу. Він полягає у тому, що вся вибірка (її маса сягає 15-20кг. ґрунту) розміщується у кювет-коробі без дна висотою до 15см із розрахунку, щоб шар насипаного в нього ґрунту не перевищував 10см (максимальна глибина проростання насіння бур'янів). Кювети розміщуються у зручному для дослідника відкритому місці. Обліки сходів робляться через кожні 2 тижні. За умови необхідності вивчення темпів з'явлення сходів бур'янів, особливо на початку розвитку культури, коли зав'язуються конкурентні відносини, обліки, мають проводитись частіше (через 2-3 дні). Використання коробів у значній мірі полегшує їх проведення. Організаційно, спосіб що пропонується, - не є складним. 2-3 співробітники з транспортом відбирають зразки і доставляють їх на край поля чи у інше місце розташування кювет. Вони з усіх полів господарства можуть бути розміщені на краю поля, біля агрокабінету чи контори і давати вичерпну інформацію про стан забур'яненості поля. Кювети можуть бути удобреними із застосуванням тих же норм , що й на полях. Звичайно для виготовлення кювет використовують дошки шириною до 20см, між якими набиваються перетинки з такого ж матеріалу. Технічно встановлення кювет не складне. Бажано враховувати, що площа поверхні одного кювета має бути кратною 1 м 2, що полегшує математичну обробку отриманих даних. Кількість бур'янів обліковують по видам на кюветі, переводять у штуки на 1м 2 і співставляють з порогами шкодочинності. У результаті отримується інформація щодо необхідності обробітку посівів культури від бур'янів і спектру шкодочинних видів. Література: 1 Филиппович, С.И. Ильменев, И.М. Баймеев "Лабораторные занятия по почвоведению, земледелию и удобрениям" – Москва - Ленинград, 1934г, - 160с. 2. Мальцев А.И. Сорная растительность СССР и меры борьбы с нею. - М. - Л, 1936. -318с. 3. D. Chikoye, Z. Ekelene. Weed flora and soil seed-bank in fields dominated by Imperio cylindrica in the raciest savannah of West Africa. - Weed Research № vol.41. Dee 2001 p.475-490.