Спосіб прогнозування ефективності призначення препаратів при лікуванні хворих з функціональними захворюваннями стравоходу та шлунка

Винахід відноситься до медицини, а саме до гастроентерології і може бути застосований для лікування хворих з функціональними захворюваннями стравоходу та шлунку (ФЗСШ). На сьогоднішній день проблема лікування ФЗСШ не втратила своєї актуальності. З кожним роком кількість хворих з вищезгаданою патологією систематично зростає і складає приблизно 50-65% від всіх гастроентерологічних хворих. Найчастіше хвороби стравоходу та шлунку зустрічається у працездатному віці - 2050 років [1, 6]. Першим і основним проявом вищезгаданої патології є диспептичні явища, що призводить до зміни якості життя, а при неадекватному лікуванні прогресує та стає причиною тимчасової втрати працездатності [3, 4]. Цей факт є загальновідомим, однак він дозволяє підкреслити важливе значення вибору оптимального методу лікування, яке мусить бути спрямоване на зменшення симптомів захворювання, відновлення нормального травлення та поліпшення якості життя. В даний момент існує декілька методик лікування пацієнтів з ФЗСШ [2, 7]. Відомий спосіб прогнозування ефективності лікування хворих з захворюваннями стравоходу, базується на проведенні клінічних досліджень [2, 7]. Цей спосіб прийнятий за прототип. Суттєвим недоліком прототипу є відсутність чіткої математичної градації клінічних ознак ФЗСШ та нехтування міжсистемних механізмів, що визначають математичну ефективність обраного способу лікування при динамічному спостереженні [5]. Ознаками, якими відрізняється запропонований спосіб прогнозування обраного методу лікування є те, що у хворих з ФЗСШ додатково визначають коефіцієнт ефективності лікування Кп кожною групою препарату, який є традиційним при даній патології. Перевагою винаходу є збільшення ефективності лікування ФЗСШ, скорочення термінів для підбору препаратів. Задача винаходу, що заявляється полягає у прогнозуванні ефективності лікування хворих з ФЗСШ. З те хнічної точки зору, результат, який отримують при вирішенні завдання полягає у можливості скорочення термінів лікування, призначення адекватної терапії та оптимізації комплексного лікування хворих з ФЗСШ. Поставлене завдання вирішується тим, що у відомому способі, який включає проведення клінічних досліджень, згідно винаходу додатково визначають сумарний бал клінічних ознак ФЗСШ та відповідно до показів застосування групи препаратів, які є традиційними при даній патології, визначають коефіцієнт ефективності лікування для кожної групи препаратів, який вираховують за формулою: Кислотознижуючи препарати (0,3×БДЕ+0,3×Печ+0,3×Ін); Прокінетики (0,3×Відр+0,3×Кл+0,3×НуБВ); Спазмолітики (0,3×Ік+0,3×Кл+0,3×Бос); Седатики (0,3×Пс+0,3×Нас+0,3×Стр), де: Кл - відчуття "клубка" до лікування; Печ- печія до лікування; Ік - ікавка до лікування; Відр. -відрижка/зригування до лікування; Набв - нудота/блювання/важкість в нижній частині груднини і/або в епігастрії до лікування; БДЕ - наявність болю/дискомфорту в нижній частині грудНини і/або в епігастрії до лікування ; Пс - зв'язок загострень з психоемоційним навантаженням до лікування; Нас - зв'язок загострень зі зміною настрою до лікування; Стр - перенесений стрес в анамнезі; Бос - наявність болів спастичного характеру до лікування; Ін - інші симптоми до лікування. Чим більший коефіцієнт в дужках гр упи препаратів, тим прогностичне він більш ефективний для лікування. Розрахунок ефективності лікування ФЗСШ здійснюють наступним чином. При обстеженні пацієнта з ФЗСШ до початку лікування проводять анкетування, після чого визначають бали клінічних ознак ФЗСШ за наступною стеновою шкалою: наявність наступних симптомів (залежно від інтенсивності за 3-х бальною шкалою): відчуття "клубка" (1 -З бали), печія (1-3 бали), ікавка (1-3 бали), відрижка/зригування (1-3 бали), нудота/блювота/важкість в нижній частині груднини і/або в епігастрії (1-3 бали), наявність болю/дискомфорту в нижній частині груднини і/або в епігастрії (1-3 бали), зв'язок загострень з психоемоційним навантаженням (1-3 бали), зв'язок загострень зі зміною настрою інші симптоми (1-3 бали), перенесений стрес в анамнезі (1-3 бали), наявність болів спастичного характеру (1-3 бали), інші симптоми (1-3 бали). Джерела інформації: 1. Конорев М.Р., Литвяков A.M. Функциональные заболевания желудочно-кишечного тракта: синдром диспепсии // Медицинские новости №7, 2002г. с. 18-21. 2. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов: Практ. Рук. В 3 т. T.1 - 2-е изд., перераб. И доп. Мн.: Выш.шк.; Витебск: Белмедкніга, 1998 - 552 с.: ил. 3. Пелещук А.П, Передерій В.Г., Свінцицький А.С. Гастроентерологія.-К.: Здоров'я, 1995.-304с. 4. Пелещук А.П. Влияние сна на секреторную и моторную функции желудка .- Автореферат дисс. д.м.н. Киев 1962. 5. Пелещук А.П., Ревенюк К.М. Функціональні розлади травневої системи.-К.-1985, 146 С. 6. Продеус А.Н., Захрабова Е.Н. Экспертные системы в медицине. -К.:ВЕК+, 1998.-320 с.,ил. 7. Ткач С.М. Желудочная диспепсия. // Doctor. - №3, 2003.- с.76-79. 8. Фармакотерапевтический справочник гастроенеролога. Лекарственные препараты. Практическое пособие по гастроентерологи. А.С.Свинцицкий, О.Я.Бабак.- Киев: продюсерский центр «Плеяда», 2000.- 422с.