Пристрій контролю за температурою

Винахід відноситься до вимірювальної техніки, а саме до пристрою контролю температури і може бути використане в системах температурного контролю в технологічних процесах виробництва, а також у техніки пожежної сигналізації. Найбільш близьким по сукупності ознак є пристрій, що використовується для реалізації способу контролю за температурою ( патент України №49219 A MПK 7 G08B17/10,G01K11, опубл. 16.09.2002 Бюл. №9), що містить трубчасту магістраль, що з однієї сторони заглушена і має в середині акустичні неоднорідності у вигляді кілець однакового діаметра, а до відкритого кінця приєднаний акустичний випромінювач-приймач, у якому є приставка, що здійснює підрахунок часу проходження акустичної хвилі між неоднорідностями, і яка має цифрову індикацію відхилення температури від середнього значення в зонах між неоднорідностями. Недоліком прототипу є використання тільки одного відображення від однієї вбудованої неоднорідності в той час як кожна неоднорідність дає два відображення - від переднього і від заднього торця. При малій ширині кільця (меншої чим роздільна здатність системи по дальності) ці два сигнали інтерферують і якщо ширина кільця дорівінює однієї чверті довжини звукової хвилі в тр убчастій магістралі, то на виході приймача спостерігається додавання цих двох сигналів в однаковій фазі починаючи з другого напівперіоду зондувального сигналу, що приводить до збільшення амплітуди цього сигналу в два рази. Однак, при зміні температури це співвідношення змінюється, а значить змінюється амплітуда починаючи з другого напівперіоду луни-сигналу. У зв'язку з цим у реальних системах ефект додавання не використовується. Отже, луна-сигнал від заднього торця відбивача варто розглядати як додаткове ослаблення зондувального сигналу що поширюється, що приводить до обмеження потенціалу системи по дальності чи до зменшення точності виміру тимчасових інтервалів на граничних дальностях. Технічною задачею цього винаходу є збільшення дальності дії, збільшення точності вимірів і зменшення дискретності відліків температури уздовж трубчастої магістралі системи виміру температури шляхом установки в трубчастій магістралі акустичних неоднорідностей у вигляді пластин, орієнтованих уздовж трубчасто ї магістралі і які по довжині перевищують роздільну здатність системи по дальності у всьому діапазоні вимірюваних температур. Ця задача вирішена в такий спосіб. У пристрій контролю за температурою, що містить трубчасту магістраль, що з одного кінця заглушена і має усередині акустичні неоднорідності, а до відкритого кінця приєднаний акустичний випромінювач-приймач, у якому є приставка, що здійснює підрахунок часу проходження хвилі між неоднорідностями і який має цифрову індикацію відхилення температури в зонах між неоднорідностями, відповідно до винаходу вводять пластини, що відбивають, які мають довжину, що перевищує роздільу здатність акустичного локатора по дальності у всьому діапазоні вимірюваних температур так, що сигнали, відбиті від обох торців пластини спостерігаються роздільно і кожний з них використовується як луна-сигнал при відомій дальності, рівній довжині пластини, що встановлюються на відстані, також рівному довжині пластини внаслідок чого кількість відбивачів зменшується в два рази. При цьому роздільна здатність зберігається, якщо довжина пластин вибирається рівної відстані між відбивачами, як це зазначено в прототипі, і кожен відбитий сигнал є корисним. На фіг.1 зображений пристрій контролю за температурою. Пристрій містить трубчасту магістраль 1 із заглушкою 2 з одного кінця, акустичні неоднорідності З, розташовані усередині магістралі і випромінювач приймач 4, установлений перед відкритим кінцем трубчастої магістралі 1. Пристрій працює в такий спосіб. У контрольованій зоні прокладають трубчасту магістраль 1 із заглушкою 2 з одного кінця. Звукову хвилю з акустичного випромінювача-приймача 4 випромінюють у трубчасту магістраль 1 з другого кінця. Акустична хвиля частково відбивається від кожної акустичної неоднорідності 3 від її переднього і заднього торця, а відбиті сигнали фіксуються випромінювачем-приймачем 4. Тут має місце довжина пластини що перевищує роздільну здатність системи зондування по дальності у всьому діапазоні вимірюваних температур і рівна обраної дистанції усереднення температури уздовж трубчастої магістралі, причому пластини встановлюються уздовж трубчастої магістралі з інтервалом, рівним довжині пластини. Тому що для виміру часу поширення акустичного сигналу на дальностях, рівних довжині акустичної неоднорідності у виді пластини використовуються сигнали, відбиті від обох торців пластин, то число відбивачів зменшується у два рази, а значить у два рази зменшується кількість відбитих сигналів, що приводить до зменшення ослаблення зондувального сигналу в процесі поширення при* тій же довжині трубчастої магістралі. Це дає можливість збільшити довжину траси контролю температури при тих же енергетичних параметрах системи, що є важливим чинником при проектуванні систем контролю температури у важко доступних і протяжних об'єктах, наприклад у кабельних каналах веж телецентрів.