Спосіб виділення з попутного нафтового газу пропанової та бутанової фракцій

Корисна модель відноситься до способів переробки супутніх продуктів, які можливо використовува ти при відповідній переробці і які отримують при нафтовидобутку і може бути використана в газонафтопереробній галузі промисловості. Відомо багато різних способів перегонки нафти, переробки нафтової сировини, також й нафтових відходів, у тому числі й ресурсозберігаючі техлології, які дозволяють отримувати різні нафтові продукти [1, 2, 3] та більш раціонально використовувати продукти нафтовидобутку. На цей час попутний нафтовий газ нафтови х родовищ частково використовують для газопостачання близькорозташованих об'єктів житлово-господарчих комплексів, решту частину взагалі не використовують, а спалюють у факелі. При цьому на факелі безповоротно губиться значна кількість цінних компонентів, які містить цей газ (пропан, бутан, стабільний конденсат), крім того, спалюваний газ виявляє шкідливий вплив на стан навколишнього середовища. Але на цей час заявнику невідомі способи переробки супутнього продукту нафтовидобутк у - попутного нафтового газу, тому пропонуємий спосіб його переробки з метою виділення пропанової та бутанової фракції є новим і не має аналогів. В основу корисної моделі поставлена задача розробки способу виділення з попутного нафтово го газу пропанової та бутанової фракцій шляхом абсорбційного розділення вихідного газу при високих температурах з попереднею підготовкою та сепарацією, подальшого стиснення та охолодження, попередньою відгонкою "легких" вуглеводнів. Кінцевим процесом є здійснення ректифікаційного виділення пропанової та бутанової фракцій. Пропонуємо корисна модель дозволяє більш раціонально використовувати супутній продукт видобування нафти з подальшим отриманням пропану та бутану. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб виділення з попутного нафтового газу пропанової та бутанової фракцій включає осушення та охолодження газу в теплообміннику до температури не нижче 8°С, попередню сепарацію з частковим виділенням вуглеводнів, ступеневе стиснення в компресорах з наступним охолодженням до 40°С, кінцеву сепарацію, причому кінцеву сепарацію здійснюють абсорбційним методом розділення вихідного газу при високих температурах з попередньою відгонкою "легких" вуглеводнів, та наступне ректифікаційне виділення пропанової та бутанової фракцій. Спосіб здійснюють наступним чином (див. на Фіг. показана технологічна схема виділення фракцій). Попутний нафтовий газ під тиском 0,29МПа подається на установку осушки та охолодження газу, яка містить рекуперативний теплообмінник 1 та повітряні охолоджувачі 2, де здійснюється осушення та охолодження попутного нафтового газу, після котрого підтримується температура не нижче 8°С. Потім газ подається в сепаратор 3, в якому здійснюється попередня сепарація з частковим відділенням вуглеводнів, відсепаровану рідину при цьому скидають у ємність 4 спорожнення сепаратора. Попередньо відсепарований нафтовий газ подають на компресори 5, 6, 7, в яких послідовно (ступенево) здійснюють стиснення газу у три ступеня до тиску 4МПа. Після кожного ступеня газ охолоджують водою у проміжних охолоджувача х (на схемі не показано). Після першого та другого ступеня газ охолоджують до 35°С, оскільки ця температура є граничною, виходячи з недопущення випадіння рідкої фази між ступенями компресорів. Після компресорів газ подають на охолодження у холодильники 8, в яких здійснюють охолодження до температури 40°С. Потім охолоджену газоконденсатну суміш подають в деетанізатор 9, в якому за рахунок тепла, що підводиться, здійснюється відганяння "легких" (С1, С2) вуглеводнів. Далі здійснюють кінцеву сепарацію шляхом абсорбційного розділення вихідного газу при високих температурах. Ви хідний з деетанізатора газ має високу (~120°С) температуру і подається послідовно у абсорбційні колони 10, 11, 12, верх яких орошається абсорбентом. Відсепарований та очищений у колонах газ подається для послідовного ректифікаційного виділення пропанової та бутанової фракцій у ректифікайних колонах 13, 14. Пари виділених фракцій, виходячи з верху ректифікаційних колон, конденсуються і охолоджуються у відповідних повітряних охолоджувачах, а потім отримані продукти направляються у технологічні ємності 15. Використані джерела інформації: 1. Александров А.И. Перегонка и ректификация в нефтепереработке. -Μ.: Химия. 1981.-352с. 2. Справочник нефтепереработчика под ред. Ластовкина. - Л.: Химия. 1986.-552с. 3. Степанов А.В., Горюнов B.C. Ресурсосберегающая технология переработки нефти. - Киев: Наукова думка. 1993. -270с.