Спосіб резервування та перевірки достовірності електронних квитків за допомогою двовимірного штрихового коду

Реферат: Спосіб резервування та перевірки достовірності електронних квитків за допомогою двомірного штрихового коду належить до контрольних засобів та може бути використаний на залізничному, авіаційному та громадському транспорті та при організації концертно-видовищних заходів. Спосіб включає замовлення та оплату електронного квитка відкритими каналами зв'язку, резервування та запис його в базі даних в цифровому вигляді та видання у вигляді зображення двомірного штрихового коду, що містить електронний цифровий підпис (ЕЦП), передачу зображення електронного квитка замовнику, з можливістю його повернення, та зчитування і розпізнавання зображення електронного квитка контролером з паперового носія або екрану мобільного телефону, або електронного пристрою з застосуванням скануючого пристрою. Відповідно до винаходу ЕЦП, створений на основі вихідної інформації про квиток та секретного ключа, додатково кодується в десяткову або шістнадцяткову систему обчислення. При наявності у вихідній інформації про квиток персональних даних замовника проводиться їх попереднє шифрування. ЕЦП разом з вихідними даними про квиток перетворюється в зображення двомірного штрихового коду та передається замовникові квитка. А контролеру електронного квитка видавець квитка передає в скануючий пристрій відкритий ключ. Контролер декодує та перевіряє ЕЦП, а при наявності персональних даних замовника дешифрує їх, та переконується у справжності та дійсності електронного квитка. Спосіб забезпечує підвищення швидкості та надійності перевірки достовірності електронних квитків при спрощенні її проведення. UA 101941 C2 (12) UA 101941 C2 UA 101941 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до способів резервування та перевірки достовірності електронних квитків і може застосовуватися на залізничному, авіаційному та громадському транспорті, а також при організації концертно-видовищних заходів. Традиційним паперовим квитком є документ встановленої форми емітований (випущений) спеціалізованою організацією, що підтверджує право власника (за визначену плату) скористатися послугами, які є предметом діяльності організації-емітента. Через недоліки паперових квитків, пов'язані із збільшенням витрат на виготовлення спеціальних бланків із засобами захисту, розповсюдженням квитків через каси, організацією обігу готівки, та незручностями для клієнтів, здійснюється практично в усіх країнах світу перехід на електронні квитки. Під електронним квитком (е-квиток, e-ticket) треба розуміти договір на певну послугу між користувачем та закладом, що надає цю послугу, при цьому електронний квиток емулює паперовий квиток і являє собою цифровий запис, який зберігається на електронному носії бази даних закладу, що надає цю послугу. Електронний квиток також засвідчує право його власника скористатися послугами, які є предметом діяльності організації-емітента. Патент на електронний квиток виданий в США (1). Факт бронювання та оплати електронного квитка, а також укладення договору засвідчує квитанція електронного квитка роздрукована на папері. Історично та практично так склалося, що на залізничному транспорті квитанція електронного квитка називається "квитанція електронного замовлення", на авіаційному транспорті - це "маршрутна квитанція" (itinerary receipt), при відвідуванні масових заходів - це "квитанція електронного квитка". За теперішнього часу квитанція електронного квитка може надсилатися клієнту як на електронну пошту і являє собою (e-ticket), так і на номер стільникового (мобільного) телефону у вигляді зображення і являє собою стільниковий (мобільний) квиток (m-ticket). Для перевірки (реєстрації) електронного квитка комп'ютерними системами на квитанцію електронного квитка (e-ticket) або на стільниковий (мобільний) квиток (m-ticket) наноситься зображення одного або декількох одномірних або двомірних штрихових кодів, які містять дані про послугу, що надається, дані про власника та ін. Зчитування зображення штрих-коду, нанесеного на електронний квиток, здійснюється на стаціонарному або мобільному пункті контролю за допомогою сканера штрих-коду, який передає провідним або безпровідним способом дані квитанції електронного квитка вже в цифровому вигляді в бази даних організації, яка надає послуги. Там здійснюється порівняння переданих цифрових даних з цифровим записом електронного квитка, який було зроблено при бронюванні та оплаті. На авіаційному транспорті перевірка та реєстрація електронного квитка може бути здійснена за посвідченням особипасажира. Головним недоліком такого електронного квитка є неможливість його перевірки або реєстрації в автономному режимі. При цьому перевірка електронного квитка супроводжується значними витратами на обладнання для сканування квитанцій електронного квитка та забезпечення зв'язку з базою даних, де зберігається електронний квиток. Найбільше недоліки електронного квитка виявляються на залізничному транспорті, де облаштування стаціонарних пунктів контролю утруднене і потрібно забезпечувати особистими сканерами всіх провідників вагонів. Зазначимо, що безпровідний зв'язок між вагонами та базою даних не надійний, особливо по маршруту руху поїзда, коли пасажири сідають в поїзд на проміжних станціях. Є способи ідентифікації достовірності інформації, які можна використовувати при перевірці квитанцій електронних квитків в автономному режимі без зв'язку з базою даних. Ці способи пов'язані з використанням елементів сучасної криптографії, а саме: електронного цифрового підпису (ЕЦП) та сертифікату для його перевірки. Відомий "Способ идентификации подлинности информации" (патент РФ 2165643 G06K 9/00, G07D 7/00) (2). Згідно з цим способом формують контрольну інформацію в цифровому вигляді, підписують її електронним цифровим підписом, додають відкритий ключ для перевірки ЕЦП, після чого отриману інформацію перетворюють з цифрового вигляду в групу штрихових кодів, які наносять на паперовий носій з текстовою інформацією. Для перевірки достовірності текстової інформації здійснюють зворотне перетворення штрихових кодів у цифровий вигляд, виокремлюють з неї ЕЦП, перевіряють достовірність ЕЦП і роблять висновок про достовірність інформації. 1 UA 101941 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Проте такий спосіб має цілу низку недоліків. Основні недоліки - це розміщення відкритого ключа в штрих-коді (що дозволяє створення алгоритму підробки документа) і недостатня місткість штрих-коду для відображення інформації про об'єкт, який підлягає захисту, та про ЕЦП. Передбачено використання трьох штрихових кодів: один для контрольної інформації, другий для ЕЦП, третій для відкритого ключа. Використання трьох штрихових кодів призводить до утруднень при розміщенні їх на документі та довготривалого зчитування. Відомий "Способ определения подлинности объекта по информации об этом объекте" (патент РФ 2207624 G06K 9/00,G06F 17/60, G07D 7/00) (3). Згідно з цим способом формують контрольну інформацію про об'єкт, що підлягає захисту, в цифровій формі, підписують її ЕЦП, після чого отриману інформацію стискують за допомогою спеціальних математичних методів і перетворюють з цифрової форми в штриховий код, який наноситься на матеріальний носій. Для перевірки достовірності об'єкта здійснюють зворотне перетворення штрихових кодів у цифрову форму, розтискують отриману інформацію, виокремлюють з неї ЕЦП, перевіряють достовірність ЕЦП і роблять висновок про достовірність об'єкта, що підлягає захисту. Таким чином, на відміну від патенту РФ 2165643 (2), за патентом РФ 2207624 (3) відкритий ключ не розміщують в штриховому коді (чим виключається можливість підробки інформації злочинцями), проте через недостатність інформаційної місткості штрихового коду використовують математичні методи стискування. При цьому розтискування цифрової інформації за допомогою математичних методів на практиці призводить до певних втрат часу при визначенні достовірності об'єкта, наслідком чого стане утворення черг при перевірці електронних квитків або збільшення пунктів контролю. Слід також зауважити, що в разі використання цього технічного рішення в електронних квитках, споживач не має можливості ознайомитись із змістом інформації квитка стандартними засобами читання штрихового коду, оскільки використовуються математичні методи стискування і наведена інформація представлена у викривленому вигляді. Найбільш близьким технічним рішенням (прототипом) відносно способу, що заявляється, є патент Євразійського патентного відомства (№ 007836 G06K 9/00, G07D 7/00, G06K 5/00) "Способ подтверждения подлинности печатной информации" (4). Відповідно до цього способу засвідчення достовірності полягає в тому, що друковану інформацію на носії трансформують в цифрову форму з отриманням цифрового образу, який стискують (архівують) для отримання цифрового образу, який позбавлений надлишкової інформації. Надалі підписують цей образ ЕЦП і доповнюють сертифікатом для перевірки ЕЦП (що містить відкритий ключ) і після перетворення в штриховий код (маркер достовірності) наносять його на носій друкованої інформації. Перевіркадостовірності полягає в тому, що штриховий код (маркер достовірності) зчитується з отриманням стисненого цифрового образу, позбавленого надлишкової інформації з ЕЦП, перевіряють цифровий підпис із застосуванням сертифікату і в разі правильності ЕЦП відновлюють цифровий образ інформації і після цього цифровий образ інформації на носії автоматизовано порівнюють з друкованою інформацією на носії. В способі передбачена можливість шифрування стиснутого цифрового образу, позбавленого надлишкової інформації, до його підписання ЕЦП. Водночас спосіб-прототип має такі недоліки: 1. Через розміщення сертифікату для перевірки ЕЦП (який містить відкритий ключ) в штриховому коді не забезпечується висока захищеність друкованої інформації і не виключена можливість її підробки. При цьому також скорочується місткість штрихового коду для передачі корисної інформації. 2. В прототипі при отриманні цифрового образу, позбавленого надлишкової інформації, перед перетворенням в штриховий код використовується текстовий редактор Microsoft Word або електронне сканування документа сканером типу Hewlett-Packard та програми розпізнання оптичного тексту типу ABBYY FineReader, що призводить до значних загальних обсягів цифрової інформації та необхідності застосування архіваторів ARJ або ZIP. 3. При верифікації (перевірці) достовірності інформації при зчитуванні штрихового коду, перетворенні його в цифрову форму, перевірці ЕЦП, розархівуванні та порівнянні інформації з інформацією на носії потрібно використовувати спеціальний сканер штрихового коду і персональний комп'ютер зі спеціальними програмами, а це робить витратною, складною та довготривалою перевірку документів. 4. У зв'язку з тим, що уся інформація, яка передається, представлена у викривленому вигляді за допомогою архіваторів ARJ або ZIP, використовувати цей спосіб визначення 2 UA 101941 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 достовірності квитка користувачем не можливо, оскільки споживач не в змозі ознайомитися зі змістом інформації квитка стандартними засобами читання штрихового коду. 5. В прототипі передбачено досить складний спосіб визначення достовірності об'єкту, який полягає в порівнянні відновленого образу цифрової інформації з друкованою інформацією на носії, який передбачає використовувати персональний комп'ютер. Саме це не потрібно для електронних квитків, в яких потрібно лише визначення їх легітимності. 6. Спосіб підтвердження достовірності інформації наведений в прототипі досить важко адаптувати для видання електронних квитків, тому що він, крім усіх вище перелічених недоліків не передбачає захисту персональних даних замовника, яке вимагається законодавством. Таким чином, спосіб підтвердження достовірності, описаний в прототипі, через складність, довготривалість, витратність, ненадійність та нетехнологічність не може використовуватися в мобільних та стаціонарних терміналах перевірки та реєстрації електронних квитків. В основу даного винаходу поставлена задача створення способу замовлення, оплати та надання електронних квитків з ЕЦП та наступним новим більш простим, швидким, надійним та малобюджетним способом підтвердження достовірності електронних квитків в автономному режимі, та який додатково передбачає захист персональних даних замовника. Поставлена задача вирішується таким чином, що у даному способу підтвердження достовірності інформації, який включає трансформування інформації та електронного цифрового підпису в зображення двомірного штрихового коду, трансформування ЕЦП в цифрову форму, на відміну від прототипу, ЕЦП перетворюється в десяткову або шістнадцяткову систему обчислення, що не потребує спеціальних методів стискування із застосуванням архіваторів ARJ або ZIP або інших математичних методів. При цьому, також на відміну від прототипу, відкритий ключ для перевірки ЕЦП відправляється контролеру, а не розташовується в штриховому коді, що виключає підробку інформації та підвищує корисну інформаційну місткість штрихового коду. Для захисту персональних даних замовника електронного квитка у запропонованому способу використовується шифрування за допомогою симетричного алгоритму. Ці заходи дозволяють здійснити швидкий, надійний та мало бюджетний спосіб перевірки ЕЦП та підтвердити достовірність інформації в автономному режимі який передбачає захист персональних даних замовника. Наприклад, найпростішим пристроєм що сканує, для читання двомірного штрихового коду можна використати мобільний телефон контролера, якщо він оснащений камерою, в якій заздалегідь розміщений відкритий ключ для перевірки достовірності ЕЦП та секретний ключ-пароль для розшифровки персональних даних замовника. Запропонований спосіб резервування та перевірки достовірності електронних квитків пояснюється принциповою схемою, представленою на фіг. 1. Замовник (1) по відкритих каналах інформації (2) здійснює резервування та оплату електронного квитка (3). Передбачається п'ять основних варіантів замовлення електронного квитка (1): за допомогою персонального комп'ютера (1.1), звичайним телефоном (1.2), мобільним телефоном або за допомогою портативного пристрою типу планшет (1.3), за допомогою терміналу самообслуговування (1.4), через традиційні квиткові каси (1.5). Для зв'язку між замовником та видавцем передбачено використання двох основних груп відкритих каналів зв'язку (2): он-лайн канали (інтернет, SMS, MSS, Wi-Fi та інші); офлайн канали (телефон, пошта, кур'єрська служба тощо). Після оплати електронного квитка замовником за допомогою електронних систем або готівкою або поштовим відправленням видавець електронного квитка робить запис електронного квитка в базі даних в цифровому вигляді (3). Запропонований спосіб передбачає захист персональних даних замовника, які підлягають захисту згідно з законодавством. При цьому персональні дані замовника видавцем квитка піддаються шифруванню за допомогою симетричного криптографічного алгоритму шифрування, наприклад міжнародного AES або прийнятого для держав СНГ "Алгоритма криптографического преобразования" ГОСТ 28147-89. При цьому шифрування та дешифрування персональних даних замовника здійснюється за допомогою одного секретного ключа-пароля. Після цього персональні дані замовника в зашифрованому вигляді записуються до бази даних (3). Передача персональних даних від замовника до видавця квитка здійснюється відкритими каналам зв'язку з використанням безпечного протоколу зв'язку. Запропонований спосіб передбачає також захист електронного квитка електронним цифровим підписом. При цьому заздалегідь, за технологією асиметричного криптографічного алгоритму генерують два ключі: відкритий ключ и секретний ключ, наприклад із застосуванням міжнародного стандарту PSA, або із застосуванням національного стандарту України відповідно до "ДСТУ 4145-2002 Цифровий підпис", що ґрунтується на еліптичних кривих". 3 UA 101941 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Відкритий ключ (4.1) передається контролеру (11) для перевірки ЕЦП при зчитуванні зображення електронного квитка, а секретний ключ зберігається в надійному сховищі у видавця квитка. Ключ-пароль (4.2) за допомогою якого, були зашифровані персональні дані замовника передається контролеру (11) для дешифрування персональних даних замовника при перевірці електронного квитка. Надалі інформація про платіж, інформація про замовлення, наприклад, відомості про захід або напрямок руху із зазначенням дати та часу, та номером електронного квитка, а також інформація про замовника електронного квитка (в зашифрованому вигляді) підписується ЕЦП, і ЕЦП представляється в десятковій або шістнадцятковій системі обчислення. Після цього ця пара (інформація та ЕЦП) кодується в зображення двомірного штрихового коду, наприклад, QR або Aztec коду (5), що і являє собою зображення електронного квитка. Зазначені коди (на відміну від інших кодів, для розпізнавання яких потрібні спеціальні сканери) можуть швидко зчитуватися камерою звичайного мобільного телефону. Зображення двомірного штрихового коду (6) по відкритих комунікаційних каналах (2) видавцем квитка (3) передається замовникові електронного квитка (1). Якщо замовлення електронного квитка було здійснене за допомогою персонального комп'ютера (1.1), зображення електронного квитка (e-ticket) надходить на електронну пошту або завантажується з веб-сайту видавця та самостійно роздруковується за допомогою чорно-білого принтера або записується на цифровий носій з екраном. Якщо замовлення електронного квитка було здійснене за допомогою звичайного телефону (1.2), то зображення електронного квитка на звичайному папері доставляє поштова або кур'єрська служба, або відправляє по факсу. Якщо замовлення електронного квитка було здійснене по мобільному телефону (1.3), то зображення електронного квитка (m-ticket) передається оператором мобільного зв'язку на мобільний телефон. Якщо замовлення електронного квитка було здійснене за допомогою терміналу самообслуговування (1.4), то зображення електронного квитка передається на чек терміналу, або оператором мобільного зв'язку на мобільний телефон. Якщо замовлення електронного квитка було здійснене через звичайну білетну касу (1.5), то зображення електронного квитка, роздруковане на звичайному папері або бланку, передається касиром замовникові в руки. Система замовлення та контролю електронного квитка, яка описується, не передбачає обов'язкового обміну зображення електронного квитка на спеціальний бланк квитка, чим створюються певні зручності для замовника та зменшує витрати на видання та розповсюдження квитка видавцем. На паперовому зображенні електронного квитка зазначаються всі потрібні відомості про квиток, які є довідковою інформацією для замовника. В мобільному варіанті електронного квитка (m-ticket), довідкова інформація для замовника може бути отримана шляхом читання зображення двомірного штрихового коду стандартними програмами. Після отримання зображення електронного квитка (7) залежно від обставин, що склалися, замовник електронного квитка приймає рішення (8) про те, чи скористатися оплаченою послугою або повернути електронний квиток. Заявка про здачу електронного квитка передається замовником (1) по відкритих каналах зв'язку (2) в систему резервування, оплати та повернення електронного квитка (3). Ця заявка може бути прийнята не пізніше, як за декілька годин до початку руху за маршрутом з пункту відправлення, або початку концертно-видовищних заходів. Граничний термін повернення електронного квитка регламентується видавцем. При цьому здійснюється часткове повернення платежу замовникові з урахуванням передбачених санкцій. Для обліку електронних квитків та платежів, що повертаються, передбачається служба електронних квитків, які повертаються (9). Перевірка достовірності електронного квитка полягає (12) в зчитуванні двомірного штрихового коду з аркуша паперу або з екрану мобільного телефону або електронного пристрою замовника звичайним мобільним телефоном, або стаціонарним сканером, або іншим електронним пристроєм з фото-відео об'єктивом контролера, перевірці ЕЦП, інформації про квиток та інформації про замовника. Для перевірки даних електронного квитка та ЕЦП контролеру (11) заздалегідь передається з системи видання квитка (3) відкритий ключ (4.1), ключ-пароль (4.2), а з служби квитків, що повертаються (9), перелік квитків, які повертаються (10). 4 UA 101941 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Зауважимо, що відкритий ключ (4.1) та ключ-пароль (4.2) передаються з системи видання електронного квитка (3) контролеру (11) з визначеною періодичністю. Цей період визначається службою безпеки видання електронних квитків. Орієнтовно періодичність видання нової пари відкритого та секретного ключів, та ключа-пароля може становити: місяць, квартал, півріччя, рік. Зауважимо, що перелік електронних квитків, які повертаються, (10), передається з служби квитків, що повертаються (9), контролеру (11) за визначений проміжок часу перед початком контролю електронних квитків. Цей проміжок часу може становити від однієї години до чотирьох годин і визначається видавцем квитка. З цього часу повернення квитків на маршрут або на концертно-видовищний захід заборонено. Контролер в автономному режимі без контакту з видавцем здійснює перевірку зображення електронного квитка на паперовому носії або на екрані мобільного телефону або електронного пристрою у замовника, при цьому контролер (12): здійснює зчитування та розпізнавання двохмірного штрихового коду, наприклад, QR або Aztec коду, скануючим пристроєм за допомогою мобільного телефону або стаціонарного реєстраційного терміналу, або іншим електронним пристроєм з фото-відео об'єктивом з використанням стандартних програм; здійснює декодування ЕЦП з десяткової або шістнадцяткової системи в первісний вигляд; проводить перевірку електронного цифрового підпису з використанням стандартної програми за допомогою відкритого ключа розміщеного в пристрої, що сканує; здійснює порівняння за допомогою спеціальної програми даних квитка з переліком квитків, які повернулись; здійснює за допомогою стандартної програми та ключа-пароля дешифрування персональних даних замовника які підлягають захисту. Тривалість перевірки електронного квитка становить менше 10 секунд і сумірна з візуальним контролем квитка на звичайному бланку. За наслідками перевірки ЕЦП контролер доходить висновку про достовірність отриманої інформації і про достовірність видавця інформації. За наслідками звіряння даних квитка з списком квитків, які повертаються, робиться висновок про достовірність квитка. Додатково на вимогу видавця електронного квитка контролер наочно перевіряє посвідчення особи власника електронного квитка (13) та порівнює: фотографію в посвідченні особи з наочним образом замовника; дані посвідчення особи з інформацією про замовника, яка отримана в пристрої для сканування при зчитуванні зображення електронного квитка. За наслідками перевірки електронного квитка (12) та посвідчення особи (13) контролер приймає рішення про надання послуги (14). Джерела інформації: 1. Патент США 6094640. 2. Патент РФ 2165643 G06K 9/00, G07D 7/00). "Способ идентификации подлинности информации". 3. Патент РФ 2207624 G06K 9/00, G06F 17/60, G07D 7/00) "Способ определения подлинности объекта по информации об этом объекте". 4. Патент Євразійського патентного відомства (№ 007836 G06K 9/00, G07D 7/00, G06K 5/00) "Способ подтверждения подлинности печатной информации". ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 1. Спосіб резервування та перевірки достовірності електронних квитків за допомогою двомірного штрихового коду, що включає замовлення та оплату електронного квитка відкритими каналами зв'язку, резервування та запис електронного квитка в базі даних в цифровому вигляді, видання електронного квитка видавцем у вигляді зображення двомірного штрихового коду, що містить електронний цифровий підпис (ЕЦП), передачу зображення електронного квитка відкритими каналами зв'язку замовнику електронного квитка, з можливістю повернення електронного квитка видавцю, зчитування та розпізнавання зображення електронного квитка контролером з паперового носія або екрану мобільного телефону, або електронного пристрою з застосуванням скануючого пристрою, який відрізняється тим, що видавець електронного квитка додатково кодує ЕЦП, створений за технологією асиметричного криптографічного алгоритму або із застосуванням еліптичних кривих на основі вихідної інформації про квиток та секретного ключа, в десяткову або шістнадцяткову систему обчислення, а при наявності у вихідній інформації про квиток персональних даних замовника проводить їх попереднє шифрування, і в такому вигляді разом з вихідними даними про квиток перетворює його в 5 UA 101941 C2 5 10 15 20 зображення двомірного штрихового коду та передає замовникові квитка, а контролеру електронного квитка видавець квитка передає в скануючий пристрій відкритий ключ, за допомогою якого контролер в автономному режимі без зв'язку з видавцем квитка зчитує та розпізнає зображення електронного квитка скануючим пристроєм та отримує вихідну інформацію про квиток і шляхом декодування ЕЦП з десяткової або шістнадцяткової системи обчислення в первісний вигляд автоматично перевіряє ЕЦП, а при наявності у вихідній інформації про квиток персональних даних замовника проводить їх дешифрування, та переконується у справжності електронного квитка і завдяки інформації про повернені квитки переконується у його дійсності. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що контролеру електронного квитка видавець квитка передає в скануючий пристрій перелік повернених квитків, на підставі якого контролер автоматично визначає статус електронного квитка. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що персональні дані замовника передають від замовника до видавця електронного квитка відкритими каналами зв'язку з використанням безпечного протоколу зв'язку та шифрують за допомогою секретного ключа-пароля із застосуванням алгоритму симетричного шифрування, зазначені дані записуються видавцем квитка до бази даних в зашифрованому вигляді, а контролеру електронного квитка видавець квитка передає в скануючий пристрій секретний ключ-пароль, на підставі якого контролер автоматично в автономному режимі без зв'язку з видавцем квитка зчитує та розпізнає зображення електронного квитка скануючим пристроєм та отримує і перевіряє персональні дані замовника електронного квитка в розшифрованому вигляді. 6 UA 101941 C2 7 UA 101941 C2 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 8