Спосіб отримання електромагнітних коливань при зміні положення тіла, що має внутрішню електромагнітну енергію

1. Спосіб отримання електромагнітних коливань при зміні положення тіла, що має внутрішню електромагнітну енергію, при якому попередньо підготовлюють стовбуроподібну тр убу, паралельно чи водночас підготовляють тіло, що призначене для пересування по каналу стовбуроподібної труби, встановлюють на стовбуроподібну трубу осесиметрично поздовжньої осі зазначеної труби два соленоїди, що мають однакові характеристики, і кожний з яких має свою зовнішню систему накопичення електромагнітної енергії, встановлюють блоки керування і приєднують окремо до тієї чи іншої зовнішньої системи накопичення електромагнітної енергії відповідний блок керування, встановлюють систему керування і з'єднують кожний з блоків керування із системою керування, вставляють в середину тр уби тіло, що призначене для пересування по каналу труби, розміщують в каналі стовбуроподібної труби зазначене тіло, проводять заряджання зовнішніх систем накопичення електромагнітної енергії, здійснюють накопичення джерелом внутрішньої енергії, що розміщене в тілі, внутрішньої електромагнітної енергії, доводять накопичення енергії до рівня максимальної взаємодії магнітних полів соленоїдів і тіла, подають керуючий сигнал з системи керування на перший блок керування, подають за допомогою першого блока керування електричний струм зазначеної величини з першої системи накопичення електромагнітної енергії на перший соленоїд, створюють першим соленоїдом електромагнітне поле на час протікання електричного струму, забезпечують на час протікання електричного струму рух тіла до середини труби з подальшим перетворенням кінетичної енергії руху тіла по каналу труби в енергію електромагнітних коливань та наступне переміщення тіла по каналу труби за її середину за допомогою кінетичної енергії руху, після проходу тіла середини труби відключають за допомогою системи керування перший блок керування першого 2 (19) 1 3 38311 4 рішньої енергії, забезпечують концентрування феритовим стержнем силових ліній магнітного поля соленоїда із силовими лініями магнітного поля тіла із джерелом внутрішньої енергії, забезпечують прискорення тіла та збільшення характеристик випромінювання шляхом додавання та взаємодії магнітного поля електричного струму, що протікає в джерелі внутрішньої енергії зазначеного тіла з магнітним полем, яке створюється на обмотках соленоїдів та випромінюється через них в процесі руху тіла по каналу труби, забезпечують концентрування феритовим стержнем силових ліній магнітного поля соленоїда із силовими лініями магнітного поля тіла із джерелом внутрішньої енергії, забезпечують у зворотному напрямку прискорення тіла та збільшення характеристик випромінювання шляхом додавання та взаємодії магнітного поля електричного струму, що протікає в джерелі внутрішньої енергії зазначеного тіла, з магнітним полем, яке створюється на обмотках соленоїдів та випромінюється через них в процесі руху тіла по каналу тр уби у зазначений зворотний бік відносно середини труби, при цьому феритовий стержень виконують зовнішнім діаметром не більше 80 % діаметру стовбуроподібної труби, в центрі тіла виконують наскрізний канал, що збігається по напрямку з поздовжньою віссю тіла, та за діаметром, що дорівнює зовнішньому діаметру феритового стержня, джерело внутрішньої енергії виконують таким, що містить канал, який за діаметром дорівнює зовнішньому діаметру феритового стержня, закріплюють зазначений феритовий стержень у каналі стовбуроподібної труби осесиметрично її поздовжньої осі, розміщують джерело внутрішньої енергії в тілі переважно в його центральній частині, причому тіло, що призначене для пересування по каналу труби, яке вставляють в середину труби, вставляється в трубу з розміщеним попередньо в центральній частині зазначеного тіла джерелом внутрішньої енергії, тіло, що призначене для пересування по каналу труби, із розміщеним у ньому джерелом внутрішньої енергії, розміщують в каналі стовбуроподібної труби так, щоб феритовий стержень проходив крізь зазначене тіло по його наскрізному каналу та крізь джерело внутрішньої енергії по його каналу. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що електромагнітні коливання створюються періодично в моменти руху прискореного тіла з джерелом внутрішньої енергії по каналу труби, завдяки створенню електромагнітного поля електричним струмом, що протікає в джерелі внутрішньої енергії, та випромінюванню через обмотки соленоїдів. Корисна модель відноситься до галузі радіотехніки, зокрема, до техніки надвисоких частот, а саме, до способів отримання електромагнітних коливань при зміні положення тіла, що володіє внутрішньою електромагнітною енергією. Відомий спосіб отримання електромагнітних коливань при зміні положення тіла, при якому попередньо підготовлюють направляючу трубчастого типу та підготовляють тіло для пересування його по каналу направляючої, встановлюють на направляючу два соленоїда, кожний з яких має свою зовнішню систему накопичення електромагнітної енергії та блоки керування, вставляють в середину направляючої тіло для пересування по каналу зазначеної направляючої, проводять заряджання зовнішніх систем накопичення електромагнітної енергії, подають управляючий сигнал на перший блок керування, подають за допомогою першого блока керування електричний струм зазначеної величини з першої системи накопичення електромагнітної енергії на перший соленоїд, створюють першим соленоїдом електромагнітне поле на час протікання електричного струму і забезпечують рух тіла до середини труби за час подачі електричного струму та наступне переміщення тіла по каналу направляючої за її середину за допомогою кінетичної енергії руху, після проходу тіла середини направляючої відключають перший блок керування першого соленоїду, що призупиняє подачу електричного струму на перший соленоїд, і здійснюють переключення системи на другий блок керування та подають управляючий сигнал на зазначений другий блок керування, подають за допомогою другого блока керування електричний струм зазначеної величини з другої системи накопичення електромагнітної енергії на другий соленоїд, створюють другим соленоїдом електромагнітне поле і забезпечують рух тіла у зворотному напрямку до середини направляючої за час подачі струму і наступне переміщення тіла у зазначеному зворотному напрямку по каналу направляючої за її середину за допомогою кінетичної енергії руху, а електромагнітні коливання створюються періодичною подачею електричного струму П - подібного або іншого за формою імпульсу на першій та другий соленоїди з величиною зазначеного імпульсу, що триває до моменту перетинання тілом середини направляючої, і у який здійснюється переключення блоків керування [1]. Недоліком відомого способу отримання електромагнітних коливань при зміні положення тіла, є відсутність джерела внутрішньої енергії в тілі, яке здійснює коливання, не дозволяє підвищити характеристики випромінювання електромагнітного поля, яке створюється в процесі руху тіла, на обмотках соленоїдів та випромінюється через них. Найбільш близьким технічним рішенням, обраним за прототип, є спосіб отримання електромагнітних коливань при зміні положення тіла, що володіє внутрішньою електромагнітною енергією, при якому попередньо підготовлюють стволоподібну тр убу, паралельно чи водночас підготовляють тіло, що призначене для пересування по каналу стволоподібної труби, встановлюють на стволоподібну тр убу осесиметрично поздовжньої осі зазначеної труби два соленоїда, що мають однакові характеристики, і кожний з яких має свою зовнішню систему накопичення електромагнітної енергії, 5 38311 встановлюють блоки керування і приєднують окремо до тієї чи іншої зовнішньої системи накопичення електромагнітної енергії відповідний блок керування, встановлюють систему управління і з'єднують кожний з блоків керування із системою управління, вставляють в середину тр уби тіло, що призначене для пересування по каналу труби, розміщують в каналі стволоподібної труби зазначене тіло, проводять заряджання зовнішніх систем накопичення електромагнітної енергії, здійснюють накопичення джерелом внутрішньої енергії, що розміщене в тілі, внутрішньої електромагнітної енергії, доводять накопичення енергії до рівня максимальної взаємодії магнітних полів соленоїдів і тіла, подають управляючий сигнал з системи управління на перший блок керування, подають за допомогою першого блока керування електричний струм зазначеної величини з першої системи накопичення електромагнітної енергії на перший соленоїд, створюють першим соленоїдом електромагнітне поле на час протікання електричного струму, забезпечують на час протікання електричного струму рух тіла до середини труби з подальшим перетворенням кінетичної енергії руху тіла по каналу труби в енергію електромагнітних коливань та наступне переміщення тіла по каналу труби за її середину за допомогою кінетичної енергії руху, після проходу тіла середини труби відключають за допомогою системи управління перший блок керування першого соленоїду, що призупиняє подачу електричного струму на перший соленоїд, здійснюють за допомогою системи управління переключення системи на другий блок керування та подають управляючий сигнал з системи управління на зазначений другий блок керування, вводять в дію за допомогою управляючого сигналу, що виробляє система управління, другий блок керування, подають за допомогою другого блока керування електричний струм зазначеної величини з другої системи накопичення електромагнітної енергії на другий соленоїд, створюють другим соленоїдом електромагнітне поле і забезпечують рух тіла у зворотному напрямку до середини труби за час подачі струму з подальшим перетворенням кінетичної енергії руху тіла по каналу тр уби в енергію електромагнітних коливань і наступне переміщення тіла у зазначеному зворотному напрямку по каналу труби за її середину за допомогою кінетичної енергії руху, при цьому тіло виготовляють у вигляді резонатора-накопичувача електромагнітної енергії, в центрі якого виконаний наскрізний канал, що збігається по напрямку з поздовжньою віссю тіла, соленоїди встановлюють симетрично відносно середини труби і так, що їх котушки мають зустрічну намотку, струм, який протікає в першому соленоїді, є, відповідно, протилежним за напрямком щодо другого соленоїда, електромагнітні коливання створюються періодичною подачею електричного струму П - подібного імпульсу на першій та другий соленоїди з величиною зазначеного імпульсу, що триває до моменту перетинання тілом середини труби, і у який системою управління здійснюється переключення блоків керування, причому зазначені соленоїди розміщують по всій довжині труби [2]. 6 Недоліком відомого способу отримання електромагнітних коливань при зміні положення тіла, що володіє внутрішньою електромагнітною енергією, обраного за прототип, є те, що неможливо збільшити характеристики випромінювання. В основу корисної моделі поставлено задачу шляхом прискорення тіла з накопиченою в ньому внутрішньою електромагнітною енергію, забезпечити збільшення характеристик випромінювання. Суть корисної моделі у способі отримання електромагнітних коливань при зміні положення, що володіє вн утрішньою електромагнітною енергією, при якому попередньо підготовлюють стволоподібну трубу, паралельно чи водночас підготовляють тіло, що призначене для пересування по каналу стволоподібної труби, встановлюють на стволоподібну трубу осесиметрично поздовжньої осі зазначеної труби два соленоїда, що мають однакові характеристики, і кожний з яких має свою зовнішню систему накопичення електромагнітної енергії, встановлюють блоки керування і приєднують окремо до тієї чи іншої зовнішньої системи накопичення електромагнітної енергії відповідний блок керування, встановлюють систему управління і з'єднують кожний з блоків керування із системою управління, вставляють в середину труби тіло, що призначене для пересування по каналу труби, розміщують в каналі стволоподібної труби зазначене тіло, проводять заряджання зовнішніх систем накопичення електромагнітної енергії, здійснюють накопичення джерелом внутрішньої енергії, що розміщене в тілі, внутрішньої електромагнітної енергії, доводять накопичення енергії до рівня максимальної взаємодії магнітних полів соленоїдів і тіла, подають управляючий сигнал з системи управління на перший блок керування, подають за допомогою першого блока керування електричний струм зазначеної величини з першої системи накопичення електромагнітної енергії на перший соленоїд, створюють першим соленоїдом електромагнітне поле на час протікання електричного струму, забезпечують на час протікання електричного струму рух тіла до середини труби з подальшим перетворенням кінетичної енергії руху тіла по каналу труби в енергію електромагнітних коливань та наступне переміщення тіла по каналу труби за її середину за допомогою кінетичної енергії руху, після проходу тіла середини труби відключають за допомогою системи управління перший блок керування першого соленоїду, що призупиняє подачу електричного струму на перший соленоїд, здійснюють за допомогою системи управління переключення системи на другий блок керування та подають управляючий сигнал з системи управління на зазначений другий блок керування, вводять в дію за допомогою управляючого сигналу, що виробляє система управління, другий блок керування, подають за допомогою другого блока керування електричний струм зазначеної величини з другої системи накопичення електромагнітної енергії на другий соленоїд, створюють другим соленоїдом електромагнітне поле і забезпечують рух тіла у зворотному напрямку до середини труби за час подачі струму з подальшим перетворенням кінетичної енергії руху тіла по каналу тр уби в енергію 7 38311 електромагнітних коливань і наступне переміщення тіла у зазначеному зворотному напрямку по каналу труби за її середину за допомогою кінетичної енергії руху, при цьому тіло виготовляють у вигляді резонатора-накопичувача електромагнітної енергії, в центрі якого виконаний наскрізний канал, що збігається по напрямку з поздовжньою віссю тіла, соленоїди встановлюють симетрично відносно середини труби і так, що їх котушки мають зустрічну намотку, струм, який протікає в першому соленоїді, є, відповідно, протилежним за напрямком щодо другого соленоїда, електромагнітні коливання створюються періодичною подачею електричного струму П- подібного імпульсу на першій та другий соленоїди з величиною зазначеного імпульсу, що триває до моменту перетинання тілом середини труби, і у який системою управління здійснюється переключення блоків керування, причому зазначені соленоїди розміщують по всій довжині труби, полягає в тому, що додатково підготовляють феритовий стержень, підготовляють джерело внутрішньої енергії, наносять на внутрішню поверхню наскрізного каналу, що виконаний в тілі, та на зовнішню поверхню феритового стержня шар металу, якій має низький коефіцієнт тертя, розміщують у каналі стволоподібної труби феритовий стержень, закріплюють зазначений феритовий стержень одним кінцем у передньому, а другим - у задньому вузлі кріплення по торцях зазначеної стволоподібної труби, розміщують всередині тіла джерело внутрішньої енергії, забезпечують концентрування феритовим стержнем силових ліній магнітного поля соленоїда із силовими лініями магнітного поля тіла із джерелом внутрішньої енергії, забезпечують прискорення тіла та збільшення характеристик випромінювання шляхом додавання та взаємодії магнітного поля електричного струму, що протікає в джерелі внутрішньої енергії зазначеного тіла з магнітним полем, яке створюється на обмотках соленоїдів та випромінюється через них в процесі руху тіла по каналу труби, забезпечують концентрування феритовим стержнем силових ліній магнітного поля соленоїда із силовими лініями магнітного поля тіла із джерелом внутрішньої енергії, забезпечують у зворотному напрямку прискорення тіла та збільшення характеристик випромінювання шляхом додавання та взаємодії магнітного поля електричного струму, що протікає в джерелі внутрішньої енергії зазначеного тіла, з магнітним полем, яке створюється на обмотках соленоїдів та випромінюється через них в процесі руху тіла по каналу труби у зазначений зворотний бік відносно середини труби. С уть корисної моделі полягає і в тому, що феритовий стержень виконують зовнішнім діаметром не більше 80% діаметру стволоподібної труби, в центрі тіла виконують наскрізний канал, що збігається по напрямку з поздовжньою віссю тіла, та за діаметром, що дорівнює зовнішньому діаметру феритового стержня, джерело внутрішньої енергії виконують таким, що містить канал, який за діаметром дорівнює зовнішньому діаметру феритового стержня, закріплюють зазначений феритовий стержень у каналі стволоподібної труби осесиметрично її поздовжньої осі, розміщують джерело внутрішньої 8 енергії в тілі переважно в його центральній частині. Суть корисної моделі полягає також і в тому, що тіло, що призначене для пересування по каналу труби, яке вставляють в середину тр уби, вставляється в тр убу з розміщеним попередньо в центральній частині зазначеного тіла джерелом внутрішньої енергії, тіло, що призначене для пересування по каналу труби, із розміщеним у ньому джерелом внутрішньої енергії, розміщують в каналі стволоподібної труби так, щоб феритовий стержень проходив крізь зазначене тіло по його наскрізному каналу та крізь джерело внутрішньої енергії по його каналу. Новим в корисній моделі є й те, що електромагнітні коливання створюються періодично в моменти руху прискореного тіла з джерелом внутрішньої енергії по каналу труби, завдяки створенню електромагнітного поля електричним струмом, що протікає в джерелі внутрішньої енергії, та випромінюванню через обмотки соленоїдів. Порівняльний аналіз технічного рішення з прототипом, дозволяє зробити висновок, що спосіб отримання електромагнітних коливань при зміні положення, що володіє внутрішньою електромагнітною енергією, який заявляється, відрізняється тим, що додатково підготовляють феритовий стержень, підготовляють джерело внутрішньої енергії, наносять на внутрішню поверхню наскрізного каналу, що виконаний в тілі, та на зовнішню поверхню феритового стержня шар металу, якій має низький коефіцієнт тертя, розміщують у каналі стволоподібної труби феритовий стержень, закріплюють зазначений феритовий стержень одним кінцем у передньому, а другим - у задньому вузлі кріплення по торцях зазначеної стволоподібної труби, розміщують всередині тіла джерело внутрішньої енергії, забезпечують концентрування феритовим стержнем силових ліній магнітного поля соленоїда із силовими лініями магнітного поля тіла із джерелом внутрішньої енергії, забезпечують прискорення тіла та збільшення характеристик випромінювання шляхом додавання та взаємодії магнітного поля електричного струму, що протікає в джерелі внутрішньої енергії зазначеного тіла з магнітним полем, яке створюється на обмотках соленоїдів та випромінюється через них в процесі руху тіла по каналу труби, забезпечують концентрування феритовим стержнем силових ліній магнітного поля соленоїда із силовими лініями магнітного поля тіла із джерелом внутрішньої енергії, забезпечують у зворотному напрямку прискорення тіла та збільшення характеристик випромінювання шляхом додавання та взаємодії магнітного поля електричного струму, що протікає в джерелі внутрішньої енергії зазначеного тіла, з магнітним полем, яке створюється на обмотках соленоїдів та випромінюється через них в процесі руху тіла по каналу тр уби у зазначений зворотний бік відносно середини труби, при цьому феритовий стержень виконують зовнішнім діаметром не більше 80 % діаметру стволоподібної труби, в центрі тіла виконують наскрізний канал, що збігається по напрямку з поздовжньою віссю тіла, та за діаметром, що дорівнює зовнішньому діаметру феритового стержня, джерело внутрішньої енергії виконують та 9 38311 ким, що містить канал, який за діаметром дорівнює зовнішньому діаметру феритового стержня, закріплюють зазначений феритовий стержень у каналі стволоподібної труби осесиметрично її поздовжньої осі, розміщують джерело внутрішньої енергії в тілі переважно в його центральній частині, причому тіло, що призначене для пересування по каналу тр уби, яке вставляють в середину труби, вставляється в трубу з розміщеним попередньо в центральній частині зазначеного тіла джерелом внутрішньої енергії, тіло, що призначене для пересування по каналу труби, із розміщеним у ньому джерелом внутрішньої енергії, розміщують в каналі стволоподібної труби так, щоб феритовий стержень проходив крізь зазначене тіло по його наскрізному каналу та крізь джерело внутрішньої енергії по його каналу, а електромагнітні коливання створюються періодично в моменти руху прискореного тіла з джерелом внутрішньої енергії по каналу тр уби, завдяки створенню електромагнітного поля електричним струмом, що протікає в джерелі внутрішньої енергії, та випромінюванню через обмотки соленоїдів. Суть корисної моделі пояснюється за допомогою ілюстрації, де на Фіг.1 представлена блоксхема виконання способу отримання електромагнітних коливань при зміні положення тіла, що володіє внутрішньою енергією, який заявляється, де на Фіг. 2 показана конструктивна схема пристрою, за допомогою якого здійснюється спосіб отримання електромагнітних коливань при зміні положення тіла, що володіє вн утрішньою енергією, який заявляється. Для здійснення способу отримання електромагнітних коливань при зміні положення тіла, що володіє внутрішньою електромагнітною енергією, підготовлюють обладнання (як варіант конструктивного виконання - див. Фіг.2), до складу якого входять: - стволоподібна труба 1 (що має поздовжню вісь 2), - перший соленоїд 3 (який має свою зовнішню систему накопичення електромагнітної енергії 4 та блок керування 5), - другий соленоїд 6 (який має свою зовнішню систему накопичення електромагнітної енергії 7 та блок керування 8), - система управління 9 (для управління блоками 5 та 8), тіло 10 (яке призначене для пересування по каналу 11 стволоподібної труби 1, при цьому конструктивно і технологічно в центрі тіла 10 конструктивно виконаний наскрізний канал, що збігається по напрямку з поздовжньою віссю 2 зазначеного тіла 10, з нанесеним на внутрішню поверхню каналу шаром металу, якій має низький коефіцієнт тертя), джерело внутрішньої енергії 12 (яке конструктивно розміщують в середині тіла 10, і яке має канал, аналогічний каналу, що виконаний в тілі 10), - феритовий стержень 13 з нанесеним на зовнішню поверхню шаром металу, якій має низький коефіцієнт тертя. Реалізація способу отримання електромагнітних коливань при зміні положення тіла, що володіє внутрішньою електромагнітною енергією, здійснюється за допомогою вищезазначеного пристрою (див. Фіг.2) таким чином (див. блок-схему на Фіг.1). Попередньо підготовлюють стволоподібну трубу (позиція 1). Далі додатково підготовляють 10 феритовий стержень (позиція 13), при цьому феритовий стержень (позиція 13) виконують зовнішнім діаметром не більше 80 % діаметру стволоподібної труби (позиція 1). При цьому на зовнішню поверхню феритового стержня наносять шар металу, якій має низький коефіцієнт тертя. Паралельно (чи водночас) підготовляють тіло (позиція 10), що призначене для пересування по каналу (позиція 11) стволоподібної труби (позиція 1), при цьому тіло (позиція 10) виготовляють у вигляді резонатора-накопичувача електромагнітної енергії, в центрі якого виконаний наскрізний канал, що збігається по напрямку з поздовжньою віссю тіла, та за діаметром, що дорівнює зовнішньому діаметру феритового стержня (позиція 13) (див. схему на Фіг.2). При цьому на внутрішню поверхню наскрізного каналу, що виконаний в тілі, наносять шар металу, якій має низький коефіцієнт тертя (шар металу на Фіг.2 - не показаний). Паралельно (чи водночас) із зазначеним підготовляють джерело внутрішньої енергії (позиція 12), при цьому джерело внутрішньої енергії (позиція 12) виконують таким, що містить канал, який за діаметром дорівнює зовнішньому діаметру феритового стержня (позиція 13). Продовжують технологічний процес, що покладений в основу способу (який заявляється), тим, що встановлюють на стволоподібну трубу (позиція 1) осесиметрично поздовжньої осі (позиція 2) зазначеної труби (позиція 1) два соленоїда (відповідно, позиції 3 та 6), що мають однакові характеристики, і кожний з яких має свою зовнішню систему накопичення електромагнітної енергії (відповідно, позиції 4 та 7) (див. схему на Фіг.2). При цьому соленоїди (відповідно, позиції 3 та 6) встановлюють симетрично відносно середини труби (позиція 1) і так, що їх котушки мають зустрічну намотку, причому зазначені соленоїди (позиції 3 та 6) розміщують по всій довжині труби (позиція 1) (див. схему на Фіг.2). Далі встановлюють блоки керування (відповідно, позиції 5 та 8) і приєднують окремо до тієї чи іншої зовнішньої системи накопичення електромагнітної енергії (відповідно, позиції 4 та 7) відповідний блок керування (відповідно, позиції 5 та 8) (див. схему на Фіг.2). Після цього встановлюють систему управління (позиція 9) і з'єднують кожний з блоків керування (відповідно, позиції 5 та 8) із зазначеною системою управління (позиція 9) (див. схему на Фіг.2). Продовжують технологічний процес, що покладений в основу способу (який заявляється), тим, що розміщують у каналі (позиція 11) стволоподібної труби (позиція 1) феритовий стержень (позиція 13), при цьому зазначений феритовий стержень (позиція 13) закріплюють одним кінцем у передньому, а другим - у задньому вузлі кріплення по торцях зазначеної стволоподібної труби (позиція 1) (на Фіг.2 передній та задній вузли кріплення не показано), причому зазначений феритовий стержень (позиція 13) закріплюють у каналі (позиція 11) стволоподібної труби(позиція 1) осесиметрично її поздовжньої осі (позиція 2) (див. схему на Фіг.2). Далі розміщують всередині тіла (позиція 10) 11 38311 джерело внутрішньої енергії (позиція 12), при цьому джерело внутрішньої енергії (позиція 12) розміщують в тілі (позиція 10) переважно в його центральній частині (див. схему на Фіг.2). Після цього вставляють в середину тр уби (позиція 1) тіло (позиція 10), що призначене для пересування по каналу (позиція 11) труби (позиція 1), із розміщеним попередньо в центральній частині зазначеного тіла (позиція 10) джерелом внутрішньої енергії (позиція 12) (див. Фіг.2). При цьому тіло (позиція 10), із розміщеним у ньому джерелом внутрішньої енергії (позиція 12), розміщують в каналі (позиція 11) стволоподібної труби (позиція 1) так, щоб феритовий стержень (позиція 13) проходив крізь зазначене тіло (позиція 10) по його наскрізному каналу та крізь джерело внутрішньої енергії (позиція 12) по його каналу (див. схему на Фіг.2). Продовжують технологічний процес, що покладений в основу способу (який заявляється), тим, що проводять заряджання зовнішніх систем накопичення електромагнітної енергії (відповідно, позиції 4 та 7). Після цього здійснюють накопичення джерелом внутрішньої енергії (позиція 12), що розміщене в тілі (позиція 10), внутрішньої електромагнітної енергії. При цьому доводять накопичення енергії до рівня максимальної взаємодії магнітних полів соленоїдів (відповідно, позиції 3 та 6) і тіла (позиція 10). Далі подають управляючий сигнал з системи управління (позиція 9) на перший блок керування (позиція 5) (див. схему на Фіг.2). Після цього за допомогою першого блока керування (позиція 5) подають електричний струм зазначеної величини з першої системи накопичення електромагнітної енергії (позиція 4) на перший соленоїд (позиція 3), при цьому стр ум, який протікає в першому соленоїді (позиція 3), є, відповідно, протилежним за напрямком щодо другого соленоїда (відповідно, позиція 6) (див. схему на Фіг.2). Далі створюють першим соленоїдом (позиція 3) електромагнітне поле на час протікання електричного струму по його обмоткам. При цьому забезпечують на час протікання електричного струму рух тіла (позиція 10) до середини труби (позиція 1) з подальшим перетворенням кінетичної енергії руху тіла (позиція 10) по каналу (позиція 11) труби (позиція 1) в енергію електромагнітних коливань та наступне переміщення тіла (позиція 10) по каналу (позиція 11) труби (позиція 1) за її середину за допомогою кінетичної енергії руху. Електромагнітні коливання при цьому створюються періодичною подачею електричного струму П- подібного імпульсу на першій (позиція 3) та другий (позиція 6) соленоїди з величиною зазначеного імпульсу, що триває до моменту перетинання тілом (позиція 10) середини труби (позиція 1), і у який системою управління (позиція 9) здійснюється переключення блоків керування (відповідно, позиції 5 та 8), причому зазначені електромагнітні коливання створюються періодично в моменти руху прискореного тіла (позиція 10) з джерелом внутрішньої енергії (позиція 12) по каналу труби, завдяки створенню електромагнітного поля електричним струмом, що 12 протікає в джерелі внутрішньої енергії (позиція 12), та випромінюванню через обмотки соленоїдів (відповідно, позиції 3 та 6). Продовжують технологічний процес, що покладений в основу способу (який заявляється), тим, що забезпечують концентрування феритовим стержнем (позиція 13) силових ліній магнітного поля соленоїда (або позиція 3, або позиція 6) із силовими лініями магнітного поля тіла (позиція 10) із джерелом внутрішньої енергії (позиція 12). Зазначеним вище забезпечують прискорення тіла (позиція 10) та збільшення характеристик випромінювання шляхом додавання та взаємодії магнітного поля електричного струму, що протікає в джерелі внутрішньої енергії (позиція 12) зазначеного тіла (позиція 10) з магнітним полем, яке створюється на обмотках соленоїдів (або позиція 3, або позиція 6) та випромінюється через них в процесі руху тіла (позиція 10) по каналу (позиція 11) труби (позиція 1). Після проходу тіла (позиція 10) середини труби (позиція 1) відключають за допомогою системи управління (позиція 9) перший блок керування (позиція 5) першого соленоїду (позиція 3), що призупиняє подачу електричного струму на перший соленоїд (позиція 3). Далі за допомогою системи управління (позиція 9) здійснюють переключення системи на другий блок керування (позиція 8) та подають управляючий сигнал з системи управління (позиція 9) на зазначений другий блок керування (позиція 8) (див. схему на Фіг.2). Вводять в дію за допомогою управляючого сигналу, що виробляє система управління (позиція 9), другий блок керування (позиція 5). Далі за допомогою другого блока керування (позиція 8) подають електричний струм зазначеної величини з другої системи накопичення електромагнітної енергії (позиція 7) на другий соленоїд (позиція 6). Продовжують те хнологічний процес, що покладений в основу способу (який заявляється), тим, що створюють другим соленоїдом (позиція 6) електромагнітне поле і забезпечують рух тіла (позиція 10) у зворотному напрямку до середини труби (позиція 1) за час подачі струму з подальшим перетворенням кінетичної енергії руху тіла (позиція 1) по каналу (позиція 11) труби (позиція 1) в енергію електромагнітних коливань і наступне переміщення тіла (позиція 10) у зазначеному зворотному напрямку по каналу (позиція 11) труби (позиція 1) за її середину за допомогою кінетичної енергії руху (див. схему на Фіг.2). При цьому електромагнітні коливання створюються періодичною подачею електричного струму П - подібного імпульсу на першій (позиція 3) та другий (позиція 6) соленоїди з величиною зазначеного імпульсу, що триває до моменту перетинання тілом (позиція 10) середини труби (позиція 1), і у який системою управління (позиція 9) здійснюється переключення блоків керування (відповідно, позиція 5 або 8), причому електромагнітні коливання створюються періодично в моменти руху прискореного тіла (позиція 10) з джерелом внутрішньої енергії (позиція 12) по каналу (позиція 11) труби (позиція 1), завдяки створенню електромагнітного поля електрич 13 38311 ним струмом, що протікає в джерелі внутрішньої енергії (позиція 12), та випромінюванню через обмотки соленоїдів (відповідно, позиції 3 та 6) (див. схему на Фіг.2). При цьому забезпечують концентрування феритовим стержнем (позиція 13) силових ліній магнітного поля соленоїда (або позиція 3, або позиція 6) із силовими лініями магнітного поля тіла (позиція 10) із джерелом внутрішньої енергії (позиція 12). Зазначеним вище забезпечують у зворотному напрямку прискорення тіла (позиція 10) та збільшення характеристик випромінювання шляхом додавання та взаємодії магнітного поля електричного струму, що протікає в джерелі внутрішньої енергії (позиція 12) зазначеного тіла (позиція 10), з магнітним полем, яке створюється на обмотках соленоїдів (або позиція 3 ,або позиція 6) та випромінюється через них в процесі руху тіла (позиція 10) по каналу (позиція 11) труби (позиція 1) у зазначений зворотний бік відносно середини труби (позиція 1). Спосіб отримання електромагнітних коливань при зміні положення тіла, що володіє внутрішньою електромагнітною енергією, математично описується наступним чином. Система диференціальних рівнянь для струмів у контура х першого (позиція 3) та другого (позиція 6) соленоїдів і тіла 10, що володіє джерелом 12 внутрішньої енергії записана наступним чином: di1 1 t d + ò i dt + (Mi m ) = e1 , dt C1 0 1 dt i1R 1 + L1 i 2R 2 + L 2 L1,2 Lm d2i1,2 dt2 d2 i m dt 2 di 2 1 t d + ò i dt + (Mim ) = e 2 , dt C 2 0 2 dt + R1,2 + Rm di1,2 (1) (2) 14 imR m + L m dim 1 t d + (M 1,2 ) = em . i ò im dt + dt Cm 0 dt (3) Прискорення тіла (позиція 10) із джерелом (позиція 12) внутрішньої енергії описується рівнянням руху d2 x dt 2 = 1 dM i i , m 1,2 m dx (4) а індуктивний зв'язок між першим (позиція 3) і другим (позиція 6) соленоїдів та тілом (позиція 10) із джерелом (позиція 12) внутрішньої енергії рівнянням взаємної індукції [3] éæ 2 ö 2 ù M = m 0 r1,2 rm êç - k ÷ K - Eú , (5) k û ø ëè k де k - модуль еліптичних інтегралів, величина якого дорівнює 4r1, 2rm k2 = (r1,2 + rm )2 + x2 , i1, 2 ; L1,2 ; С 1, 2 ; R 1, 2 r і 1, 2 - струм, індуктивність, ємність, активний опір і радіус проводу намотки першого і другого соленоїдів відповідно; im ; Lm ; Сm ; Rm r і m - струм, індуктивність, ємність, активний опір і радіус тіла із джерелом внутрішньої енергії; K - еліптичний інтеграл першого роду; E - еліптичний інтеграл другого роду; x - координата тіла із джерелом внутрішньої енергії; t - час. e1,2 = EM1,2 cos(w1,2 t + j1,2 ) Оскільки та = EMm cos(wmt + jm ) em , то продиференціювавши по t рівняння (1, 2) і (3) одержимо систему рівнянь 1 di i = EM1,2 cos(w1, 2t + j1, 2 ) - M m , C1,2 1,2 dt (6) di1, 2 di m 1 + i m = E Mm cos(w m t + jm ) - M , dt Cm dt (7) dt + які являють собою нелінійні диференціальні рівняння другого порядку. Індекс "1" і "2" відповідає контур у першого і другого соленоїдів відповідно, а індекс "m" - контуру тіла із джерелом внутрішньої енергії. Система рівнянь (4) - (7) являє собою математичну модель процесу індукційного прискорення. Підвищення ефективності застосування способу отримання електромагнітних коливань при зміні положення тіла, що володіє внутрішньою електромагнітною енергією, який заявляється, у порівнянні з прототипом, досягається за рахунок розміщення у каналі стволоподібної труби осесиметрично поздовжньої осі труби феритового стержня, що дозволяє концентрувати силові лінії магнітного поля соленоїда із силовими лініями магнітного поля тіла із джерелом внутрішньої ене ргії, що підвищує швидкість виштовхування тіла, тим самим збільшує початкову швидкість польоту тіла і його кінетичну енергію, яка і забезпечує підвищення випромінювання електромагнітних коливань через обмотки соленоїдів. Джерела інформації: 1. Порошин С. М. «Наземне маловысотные радиолокаторы наведения». Харьков, Издательство «Майдан», 1997, стр. 137-144 - аналог. 2. Патент України №30737 U від 11.03.2008, МПК (2006) В06В 1/00, H02J 17/00 - прототип. 3. Машталир В. В. Математическая модель электродинамического ускорения проводящего тела. Збірник наукових праць Житомирського військового інституту радіоелектроніки ім. С. П. Корольова. - Житомир: ЖВІРЕ. - Вип.11., 2006, - 264с. 15 38311 16 17 38311 18 19 Комп’ютерна в ерстка Л. Купенко 38311 Підписне 20 Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601