Спосіб лікування хворих зі спазмом акомодації

Спосіб лікування хворих зі спазмами акомодації шляхом черезшкірної електростимуляції з явищем "фосфену" (фосфенпунктури) зон параорбітальних біологично активних точок протягом 10 денного курсу, який відрізняється тим, що фосфенпуиктуру здійснюють послідовно в кожній точці (в зоні не більше 4,0кв.мм), поперемінно праве та ліве око, із силою струму, рівною потроєному значенню індивідуального порога електричної чутливості кожної біологічної точки, з частотою слідування імпульсів 20 Гц, тривалістю серн імпульсів 45 сек., із інтервалом між серіями ЗО сек. 1-3 день стимулюються біологічно активні точки РС2 (Э-чжун), РС6 (Юйяо), РС7 (Юй-вэй), V1 (Цин-мин), V2 (Цюань-чжу), Ю18 (Цюаиь-ляо). 4-6 день -точки VB1 (Тун-цзыляо), VB14 (Ян-бай), Е1 (Чэн-ци). Е2 (Сы6an),TR23 (Сы-чжу-кун), 7-8 день - точки РС2, РС7, РС6.9-10 день - точки V1. V2, TR23. Винахід відноситься до медицини, конкретно до офтальмології і рефлексотерапії і може бути використаним для лікування хворих зі спазмом акомодації на фоні еметропії, міопії слабкого ступеня, гіперметропії слабкого ступеня, астигматизму до' 1,0 Д. Спазм акомодації-мимовільна напруга циліарного м'язу, що виникає на фоні дисфункції вегетативної нервово» системи з перевагою парасимпатікуса і недостатністю симпатікуса (А.И.Дашевский. Спазм аккомодации. Офтальь... журн. 1983, №4. с.292-299, А.А. Ватченко. Вегетативное обеспечение акта аккомодации в процессе формирования клинической рефракции у детей. Материалы 6-го Всесоюзного съезда офтальмологов. Том 5, 1985, с. 15-16 и др.) Відповідно до однієї з теорій виникнення і розвитку короткозорості - першопричиною є ослаблення акомодаційної функції (Э.САветисов. Близорукость. М. Медицина, .1986, с.239. А. И. Дашевский. Близорукость, 1962г, Sato 1957г.), а при компенсаторній напрузі акомодаційного м'язу відбувається розтягнення оболонок ока, що приводить до появи осьової короткозорості. Для лікування хворих зі спазмом акомодації застосовуються наступні патогенетично обґрунтовані методи: - ортоптичне лікування по Дашевському: тренування акомодації і конвергенції, пасивне релаксуюче лікування у вигляді окулярів з мінімаль ними позитивними лінзами, медикаментозне лікування (5-10 денна атропінізація), фракційна атропінізація, у випадку непереносимості - тропікамід, мезатон, гоматропін; - лікування симпатоміметиками для відновлення ослабленого тонусу симпатичної іннервації акомодаційного процесу (адреналін, ефедрин, мезатон) (У Х.Мусабейли, К.А.Адигезалова-Полчаева, Сб. Новое в течении и диагностике глазных болезней, Тбилиси. 1976г.). У 1976 р. К. А. Адигезалова-Полчаєва, А. А. Ґулі-Заде. Т. Е. Імамалієв уперше застосували рефлексотерапевтичний метод для лікування спазмів акомодації: термопунктуру за допомогою спеціального приладу, що дає інфрачервоне опромінювання параорбітальних і дистальних точок. У 1983 р. Портнов Ф. Г, Нюрнберг О. Ю. (Вестник офтальм. 1983, №6. с.34 - 36) доповіли про результати лікування спазму акомодації методом електроакупунктури дистальних і параорбітальних точок, у результаті якого гострота зору виросла в 92% хворих, резерви акомодації підвищилися в 82% хворих. Описано ефективність застосування рефлексотерапії в офтальмології при кератитах, глаукомі, пігментній дегенерації сітківки та ін. (І. Л. Малахов 1959 p., А. А. Гурджиян 1960 p., В. А. Акимочкін 1961 p., М. С. Качан 1973 р. і ін.). Застосування рефлексотерапії в лікуванні спазму акомодації патогенетично обґрунтовано, {21)2001021261 (22) 22.02.2001 (24) 15.06.2001 (46) 15.06.2001, Бюп. № 5, 2001 р. (72) Пономарчук Валерій Семенович, Терлецька Ольга Юрьевна (73) ПОНОМАРЧУК ВАЛЕРІЙ СЕМЕНОВИЧ, ТЕРЛЕЦЬКА ОЛЬГА ЮРЬЄВНА 00 со N. О> СО 39768 тому що згідно з сучасними поглядами (В Г Вогралик, Иглорефлексотерапия Матер межвуз Научной конфер , 1974 г, ЕЛМачерет, Н 3 Самосюк, Руководство по рефлексотерапии, 1986 г, Гаваа Лувсан, Традиционные и современные аспекты Восточной Рефлексотерапии, 1986 г ) « шляхом подразнення певних біологічно активних точок (БАТ) можно регулювати порушений стан вегетативної нервової системи подразнення біологічно активних точок при голковколюванні (електропунктурі) йде доцентрово по чутливих нервах, а повертається з різних рівнів нервово» системи по вегетативних провідниках » Е Б Компанієць у 1989 р доклав про успішне використання черезшкірної електростимуляції ока на приладі ЕСО-2 у лікуванні атрофії зорового нерва, амблюпп, міопії різного ступеня, а також спазму акомодації (Проблемы нейрокибернетики Диагностика и коррекция функциональных состояний Ростов-на-Дону, 1989 г ) Л Е Черікчі в 1984 р проводила електростимуляцію ціліарного м'яза на апараті типу «Ампліпульс» і електрофорез із сумішшю спазмолітиків у хворих зі спазмом акомодації (Методы электростимуляционной терапии в офтальмологии, ОЖ, 1987, №8) Найбільш близьким до запропонованого нами способу є черезшкірна фосфенелектростимуляція органа зору при міопії слабкого ступеня, що супроводжується спазмом акомодації, описана у 1999 р Ридхою Нагмуші (Автореф канд дис), що полягає в наступному на верхні повіки замкнених очей накладуються активні електроди діаметром 5 мм, у вигляді порожніх циліндрів, у середині яких знаходяться ватяні тампони, змочені фізіологічним розчином Індиферентний електрод знаходиться на чолі Стимуляція здійснювалася одночасно на обох очах прямокутними імпульсами, тривалістю 10 мс із частотою проходження 20 Гц і амплітудою струму рівною 3-х кратному індивідуальному граничному значенню, у пачковому режимі серіями по ЗО сек з інтервалом у ЗО сек Недоліками цього методу є 1 Не використовуються біологічно активні точки, що виключає можливість рефлексотерапевтичноі корекції вегетодисфункци, що має місце при спазмі акомодації 2 Активні електроди нерухомі (вмонтовані в налобну маску), що не дає можливості впливати на біологічно активні точки послідовно 3 Вплив на обох очах відбувається одночасно, що може привести до взаємогальмуючого « взаємопригнічуючого ефекту 4 Діаметр активного електрода (5мм) перевищує оптимальну рефлексотерапевтичну зону біологічно активних точок В основу нашого винаходу поставлена задача удосконалення способу лікування спазмів акомодації шляхом черезшкірної електростимуляції зон біологічно активних точок, узятих послідовно, не більше 6-ти точок за один сеанс за визначеною схемою, причому та сама точка стимулюється не більше 2-3-х днів, щоб уникнути ft адаптацгї В результаті чого забезпечується фізіологічно найбільш адекватний, патогенетично обґрунтований при спазмі акомодації як вегетодисфункци, електростимулюючий вплив (фосфенпунктура) на зони біологічно активних точок, що норма лізує місцевий вегетотонус і приводить до ліквідації спазму акомодації Спосіб полягає в ПОСЛІДОВНІЙ черезшкірній електростимуляції зон біологічно активних точок прямокутними імпульсами, тривалістю 10 мс, серіями по 45 сек із ЗО сек інтервалами і силою струму, рівною потроєному порогові електричної чутливості визначеному в кожній біологічно активній точці окремо Частота проходження імпульсів дорівнює 20 Гц Вибір рекомендованих нами біологічно активних точок, а також схеми впливу на них фунтується на даних літератури і власному ДОСВІДІ з урахуванням максимальної ефективності цих точок при мюпп та інших порушеннях рефракції та акомодації (спазмі акомодації"), а також місцевих вегетативних порушеннях, з урахуванням сполучуваності точок у залежності від приналежності до різних меридіанів і їхньої активності переважно в денний час, а також з урахуванням репрезентативності біологічно активних точок, що рекомендуються при спазмах акомодацн, підтвердженою найменшим електроопором шкіри і високою електропровідністю цих точок по методу Ryodoraky (Портнов Ф Г ВО 1983г №6, Мачерет Е Л Руководство по рефлексотерапии, 1986 г, Адигезалова-Полчаева К А Сб Новое в течении и диагн глазных болезней Тбилиси, 1976 г, Вогралик В Г Иглорефлексотерапия, 1974г, Устимюк Л С ВО, 1992 г, №6, Гарнушевский Збигнев, Акупунктура в современной медицине, 1997г Y Nakatani) Причинно-наслідкові зв'язки 1 Черезшкірна електростимуляція здійснюється по біологічно активних точках РС2, РС6, РС7, V1, V2, IG18 VB14, Е1, Е2, TR23, VB1 (за французькою класифікацією) У результаті такої стимуляції на рівні шкірної проекції біологічно активних точок формується імпульс, що направляється в ретіно-генікуло-стріарно-кортикальних шляхах, а також до вегетативних центрів у гіпоталамус і в область 1-3 грудних хребців, а потім аферентно до периферичних вегетативних рецепторів в області циліарного м'яза, dilatatora » sphmktera pupillae, СІТКІВКИ, ТИМ самим корегуючи стан вищезгаданих ВІДДІЛІВ у бік вегетонормотони, що відіграє основну роль в усуненні спазму акомодації (Вогралик В Г , Компанієць Е Б ) 2 Електростимуляцію ідентичних біологічних точок правого та лівого ока здійснюють черезшкірно, по черзі 1 -3 день стимулюються точки РС2, РС6, РС7, V1, V2, IG18, на 4-6 день точки VB1, VB14, Е1, Е2, TR23, 7-8 день - точки РС2, РС7, РС6, 9-Ю день -точки V1, V2, TR23 Згідно такої схеми лікування, симетричні біолопчні точки правого і лівого ока стимулюються не більше 3-х днів, тим самим виключається можливість взаємогальмування та адаптації, що виникає при одночасній і щоденній стимуляції всіх білопчних точок (Портнов Ф Г, Мачерет Е Л ) 3 Електростимуляцію ідентичних білопчних точок правого та лівого ока здійснюють черезшкірно в зош 4,0 кв мм, що відповідає оптимальній рефлексотерапевтичній зоні біологічно активних точок, поза якою активність остатніх значно нижча (Табеева Д М , Руководство по рефлексотерапии, 1992 r, Nakatani Y) 39768 4 Фосфенпунктура здійснюється із силою струму, рівної потроєному граничному значенню так як саме при цьому збільшенні нормальна лабільність зорового аналізатора знаходиться в межах 38-40 Гц (Сет Ф Автореф канд дисс , Одеса, 1995 р ) Отже при використовуваній частоті в 20 Гц хворий постійно розрізняє СВІТЛОВІ коливання «фосфени», що є своєрідним індикатором оптимальної стимуляції Використання більш високої амплітуди струму може привести до позамежного гальмування зорової сенсорної системи (Бехтерева Н П , Лечебные электростимуляции глубоких структур мозга человека, Вопросы нейрохирургии, 1972 г ) 5 Обрана тривалість сери 45 сек з інтервалом 30 сек Відповідає оптимальному режиму подразнення бюлопчно активної точки (у виді серій електричних імпульсів), крім и швидкої адаптації, а також є достатніми для виведення зі стану парабіозу нервових клітин ретино-кортикального шляху і вегетативних центрів (Мачерет Е Л , Вогралик В Г , Шандурина А Н Автореф дисс д-ра мед наук, 1985г, Компанеец Є Б ) 6 Частота проходження електричних імпульсів 20 Гц є найбільш адекватною у зв'язку з більш периферичним розташуванням клітин СІТКІВКИ ЩО іннервуються вегетативно Як відомо, чим далі рецептивне поле від фовеоли тим більш низькочастотна його смуга пропускання (Шелепин Ю Е , Визоконтрастометрия, 1985 г ) Опис пропонованого нами способу Лікування проводиться в затемненій кімнаті в положенні хворого сидячи при замкнених очах Активний електрод прикладається по черзі до зон біологічно активних точок правого і лівого ока БІОЛОГІЧНІ ТОЧКИ стимулюються в такій ПОСЛІДОВНОСТІ 1-3 день - точки РС2 (Э-чжун) РС6 (Юй-яо), РС7 (Юй-вэй), V1 (Цин-мин), V2 (Цюань-чжу), IG18 (Цюань-ляо) 4-6 день - точки VB1 (Тун-цзы-ляо), VB14 (Ян-бай), Е1 (Чэн-ци), Е2 (Сы-бай), TR23 (Сы-чжукун) 7-8 день - точки РС2, РС7, РС6 9-10 день - точки V1, V2, TR23 11 -15 день - схема повторюється В порожнину циліндра активного електрода вставляється ватяний тампон, змочений у фізіологічному розчині Індиферентний електрод знаходиться в рукоятці, захопленій пальцями хворого Визначається індивідуальний для кожної точки поріг електричної чутливості (ПЕЧФ), що збільшується в З рази Виставляється частота проходження імпульсів 20 Гц під контролем цифрового табло, натискаються кнопки "сеанс", "пуск" Кожна бюлопчно активна точка стимулюється протягом 45 сек з інтервалом 30 сек спершу на правому, потім на лівому оці Сеанс триває 10-15 хвилин, в залежності від виразності патолопчного процесу Всього 10-15 сеансів Під час першої процедури стимулюється не більше 6-ти точок На ту саму точку впливають не більше 3-х днів підряд, щоб уникнути (ї адаптації КЛІНІЧНІ ІСПИТИ були проведені в лабораторії функціональних методів дослідження інституту очних хвороб і тканинної терапн їм акад В П Філатова АМН України Приводимо характерний КЛІНІЧНИЙ приклад запропонованого способу черезшюрно» електростимуляції по зонах бюлопчно активних точок (фосфенпунктури) Хвора К, 19 років, амб карта № 34166, звернулася 0111 2000 р зі скаргами на зниження зору на обох очах і з астенопічними скаргами В 1999 р отримувала амбулаторне лікування за місцем проживання з приводу спазму акомодації проводилася атропінізація 1 % розчином атропіну сульфату протягом 5-ти днів \ тренування акомодації по Коваленко Зір покращився до 0,8 на обох очах, а через 3 МІСЯЦІ погіршився до 0,3 і відновилися астенопічні скарги При зверненні в інститут Філатова об'єктивні дані були наступні vis OD = 0 4 сс -0 75=1 0 Резерви акомодацїі OD= 1 5 visOS = 02cc-075=06 0S=1 0 Скіаскопічно з вузькою зіницею OU «-0,5» Стан переднього відділу й оптичних середовищ у нормі Очне дно OU без патологи Ширина фузії = 36, обсяг акомодації = 3,0 Д (на приладі ПОРЗ-1) Гострота зору в мезопічних умовах освітлення на правому оці 0,4 на 200 сек , на лівому оці - 0,4 на 220 сек Вегетативний індекс Кердо (у 4-х положеннях) -14, -5, 4, 38 Поріг електричної чутливості на правому оці 52 мка, на лівому оці 50 мка Електрична лабільність OU - 38 Гц (у режимі 3-х кратного збільшення ПЕЧ) Пупілографія (у стані акомодацн) на правому оці діаметр ЗІНИЦІ = 2,8 мм, на лівому оці = 3 0 мм Після проведеного обстеження був початий курс фосфенпунктури по бюлопчно активних точках У затемненій кімнаті в положенні хворої сидячи, (повіки замкнені), по черзі, ВІДПОВІДНО ДО схеми, прикладався активний електрод у зони бюлопчно активних точок (індиферентний електрод знаходиться в рукоятці і притискається пальцями хворої) Використана сила струму дорівнювала потроєному порогові електричної чутливості, визначеного перед першим сеансом в кожній бюлопчно активній точці окремо Частота проходження імпульсів - 20 Гц 3 активного електрода (катода) у зони бюлопчно активних точок подавалися прямокутні імпульси, тривалістю 10 мсек, у пачковому режимі по 5 імпульсів у пачці серіями по 45 пачок протягом 45 сек з інтервалами ЗО сек Сеанси проводилися щодня у світлий час доби Курс складався з 10 сеансів Після закінчення курсу фосфенпунктури по бюлопчно активних точках проводилося комплексне функціональне обстеження У результаті проведеного лікування гострота зору OU підвищилася до 1,0 Поріг електричної чутливості знизився до 46 мка на OU Електрична лабільність збільшилася до 42 Гц Резерви акомодації на правому оці склали 6,0 Д, на лівому - 7,0 Д Скіаскопічно з вузькою зіницею на OUеметропія Обсяг фузГі збільшився до 68, обсяг акомодації - до 6,5 Д Гострота зору в мезопічних умовах освітлення покращилася до 0,7 на OU (на 120 сек на правому оці і на 115 сек нэ лівому оці) Вегетативний індекс Кердо склав у 4-х положеннях ВІДПОВІДНО -2, 0, 2,12 Пупілографія на правому оці - 3,5 мм, на лівому оці - 3,8 мм Усього під спостереженням знаходилося 120 пацієнтів (240 очей) зі спазмом акомодації на фоні мюпГі слабкого ступеня (40 хворих), гіперметропії 39768 слабкого ступеня (40 хворих); еметропії (20 хворих); астигматизму гіперметропічного і змішаного (20 хворих). Тривалість погіршення зору й асте- , нопічних скарг складала в середньому 6 місяців. Середній вік пацієнтів склав 13 років. 80% хворих одержували раніше ортоптичне і медикаментозне лікування з приводу спазму акомодації, а також електрофорез зі спазмолітиками і електростимуляцію циліарного м'яза. Однак гострота зору поліпшувалася на короткий період (у середньому на 3,5 місяці), причому до 1,0 тільки в 40% випадків До і після фосфенпунктури по біологічно активних точках усім хворим проводилося наступне комплексне функціонально-діагностичне обстеження, визначення гостроти зору для далі з корекцією і без по таблицях Шевальова В. Є., гостроти зору в мезопічних умовах освітлення на адаптометрі АРП, визначення порога електричної чутливості по фосфену (у кожній біологічно активній точці) і критичної частоти зникнення миготливого фосфена (електрична лабільність) за допомогою діагностичного електростимулятора «Фосфен» КНСО-1. Також визначалися резерви акомодації по Дашевському, обсяг акомодації й обсяг фузії на приладі ПОРЗ-1. Стан вегетативного фону нервової системи визначався за допомогою ортокліностатичних проб з використанням показників стану кардіо-васкулярної системи з визначенням інтеграційного вегетативного індексу Кердо. Рефракція з вузькою зіницею визначалася за допомогою скіаскопічних лінійок. Діаметр зіниці вимірявся за допомогою комп'ютерної пупілографії. Статистична обробка проведена за методикою варіаційної статистики із вказанням рівня значимості розходження показників (р