Багатоканальний сигнатурний аналізатор з локалізацією помилок

Реферат: Багатоканальний сигнатурний аналізатор з локалізацією помилок містить групу інформаційних входів, групу входів завдання номера каналу, групу входів завдання режиму роботи, вхід пуску, мультиплексор, перший формувач сигнатур, комутатор адреси, блок керування і блок індикації, три логічні схеми AND, логічна схема АБО, тригер, дільник частоти, два лічильника, другий формувач сигнатур, блок порівняння сигнатури з еталоном, групу входів запису кількості входів пристрою, що перевіряються, групу входів запису еталону та групу входів встановлення інтервалу перевірки кожного входу приладу. UA 68273 U (12) UA 68273 U UA 68273 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до обчислювальної техніки та може використовуватися у системах тестового діагностування цифрових пристроїв як аналізатора вихідних реакцій. Задача корисної моделі - розширення функціональних можливостей багатоканального сигнатурного аналізатора за рахунок визначення входу пристрою, з якого надходить помилкова інформація. Відомий пристрій [1], який містить формувач сигнатур, блок керування, блок індикації та мультиплексор. Недоліком цього пристрою є те, що в нього відсутні діагностичні можливості. Найбільш близьким до того, що пропонується технічним рішенням, вибраним як прототип, є пристрій [2], який містить, формувач сигнатур, блок керування, блок індикації, мультиплексор, комутатор адресу, генератор псевдовипадкової послідовності та дешифратор. Недоліком цього пристрою є неможливість визначення входу пристрою, з якого надходить помилкова інформація. В основу корисної моделі поставлено задачу розширення функціональних можливостей багатоканального сигнатурного аналізатора за рахунок визначення входу пристрою, з якого надходить помилкова інформація. Поставлена задача вирішується тим, що багатоканальний сигнатурний аналізатор містить групу інформаційних входів, групу входів завдання номера каналу, групу входів завдання режиму роботи, вхід пуску, мультиплексор, перший формувач сигнатур, комутатор адреси, блок керування і блок індикації додатково введені три логічні схеми AND, логічна схема АБО, тригер, дільник частоти, два лічильника, другий формувач сигнатур, блок порівняння сигнатури з еталоном, групу входів запису кількості входів пристрою, що перевіряються, групу входів запису еталону та групу входів встановлення інтервалу перевірки кожного входу приладу, при цьому інформаційні входи підключаються до групи відповідних інформаційних входів мультиплексора, група адресних входів якого з'єднана з групою відповідних виходів комутатора, перша група входів якого є входами завдання номера каналу пристрою, друга група входів комутатора є входами завдання режиму роботи, а третя група входів комутатора підключена до групи відповідних виходів лічильника, перша група входів якого є входами запису кількості входів пристрою, що перевіряються, а другий вхід першого лічильника з'єднано з першим входом логічного елемента АБО та з виходом дільника частоти, перша група входів якого підключена до групи відповідних входів встановлення інтервалу перевірки кожного входу приладу, а другий вхід дільника частоти з'єднано з виходом третього логічного елемента AND, перший вхід якого підключений до другого входу першого логічного елемента AND, другого входу другого логічного елемента AND та виходу тригера, перший вхід якого з'єднано з інверсним виходом першого лічильника, входом керування другого лічильника та входом керування блока порівняння сигнатури з еталоном, вхід синхронізації якого підключений до другого входу третього логічного елемента AND, другого входу логічного елемента АБО, входу синхронізації першого формувача сигнатур, входу синхронізації другого лічильника та виходом блока керування, перший вхід якого з'єднано з входом пуску приладу та другим входом тригера, другий вхід блока керування підключений до виходу блока порівняння сигнатури з еталоном та першим входом блока індикації, друга група входів якого з'єднана з групою відповідних виходів другого лічильника, третя група входів блока порівняння сигнатури з еталоном підключена до групи відповідних входів запису еталону, друга група входів блока порівняння сигнатури з еталоном з'єднана з групою відповідних виходів другого формувача сигнатур, вхід синхронізації якого підключений до виходу другого логічного елемента AND, перший вхід якого з'єднано з виходом логічного елемента АБО, перша група входів блока порівняння сигнатури з еталоном підключена до групи відповідних виходів першого формувача сигнатур, інформаційний вхід якого з'єднано з інформаційним входом другого формувача сигнатур та виходом першого логічного елемента AND, перший вхід якого підключений до виходу мультиплексора. Блок порівняння сигнатури з еталоном містить два суматора за модулем два, регістр зберігання еталону, формувач сигнатур, схему порівняння, логічний елемент АБО, та блок формування одиночного імпульсу, при цьому перша група входів блока порівняння сигнатури з еталоном є першою групою відповідних входів першого суматора за модулем два, друга група входів якого з'єднана з групою відповідних виходів блока формування сигнатури, перша група входів якого є третьою групою відповідних входів блока порівняння сигнатури з еталоном, вхід синхронізації якого підключений до першого входу логічного елемента АБО та входу синхронізації формувача сигнатур, вхід керування якого з'єднаний з входом керування блока порівняння сигнатури з еталоном та входом блока формування одиночного імпульсу, вихід якого підключений до другого входу логічного елемента АБО вихід якого підключений до входу синхронізації блока порівняння, друга група входів якого з'єднана з групою відповідних виходів другого суматора за модулем два, перша група входів якого є другою групою входів блока 1 UA 68273 U 5 10 15 20 25 30 порівняння сигнатури з еталоном, а друга група входів другого суматора за модулем два з'єднана з групою відповідних виходів регістра зберігання еталону, група входів якого є третьою групою відповідних входів блока порівняння сигнатури з еталоном, вихід якого є виходом блока порівняння перша група входів якого підключена до групи відповідних виходів першого суматора за модулем два. Позитивним технічним результатом є те, що пристрій дозволяє збирати інформацію з декількох пристроїв, які перевіряються з допомогою тестування, при цьому можливо діагностування вхідних даних з визначенням входу, до якого надходить помилкова інформація. Це дає змогу значно розширити функціональні можливості багатоканального сигнатурного аналізатора. На Фіг. 1 наведена структурна схема пристрою в загальному виді, на Фіг. 2 наведена структурна схема блока порівняння сигнатури з еталоном, на Фіг. 3 наведена структурна схема блока порівняння. Багатоканальний сигнатурний аналізатор з локалізацією помилок включає: мультиплексор 1, три логічні схеми AND 2, 9, 13, два формувача сигнатур 3, 10, блок порівняння сигнатури з еталоном 4, комутатор адреси 5, два лічильника 6, 22, дільник частоти 7, логічну схему АБО 8, блок індикації 11, тригер 12, блок керування 14, група інформаційних входів 15, група входів завдання номера каналу 16, група входів завдання режиму роботи 17, група входів запису кількості входів пристрою, що перевіряються 18, вхід пуску 19, група входів запису еталону 20 та група входів встановлення інтервалу перевірки кожного входу приладу 21. Блок порівняння сигнатури з еталоном 4 (Фіг. 2) містить два суматора за модулем два 23, 28, формувач сигнатур 24, логічний елемент АБО 25, схему порівняння 26, генератор одиночного імпульсу 27 та регістр зберігання еталону 29. Схема порівняння 26 (Фіг. 3) містить суматор за модулем два 30, логічний елемент АБО 31 та генератор одиночного імпульсу 32. Розглянемо принцип функціонування пристрою, який пропонується. Процес отримання сигнатури для вхідної послідовності α(t) можна представити з допомогою виразу [1]: і (1) Sig(t)=ΣS ih0, i=0÷p, де Σ - сума за модулем два; і - і-й елемент вхідної послідовності; р - кількість елементів вхідної послідовності; hі - і-й стовпець матриці станів сигнатурного аналізатора, який визначається по формулі. і hi=S h0, i=0,1,…z, (2) T де z - кількість стовпців матриці станів; h0=||10…0|| - нульовий стовпець матриці станів; S супроводжуюча матриця, яка однозначно описує характеристичний поліном [1]: S b11 b12 b13 bIi bIn 1 0 0 ... 0 ... 0 0 1 0 ... 0 ... 0 0 0 1 ... 0 ... 0 ... ... ... ... ... ... .. 0 0 , (3) 0 ... 0 1 0 де b1jЄ {0,1} - коефіцієнти характеристичного поліному. P( x)  b1 xn  b1n1  1xn1  ...  b1 xi  ... b12x  b11 n i 35 Наприклад, для характеристичного поліному P( x )  x 4  x 3  1 супроводжуюча матриця має вигляд; 0 0 1 1 S 40 1 0 0 0 0 1 0 0 0 1 1 0 , (4) Нехай пристрій містить n входів, а до кожного входу подається К розрядів вхідної послідовності. Причому збір інформації з входів пристрою здійснюється послідовно. З першого входу виконується збір даних за К тактів, потім по черзі опитуються всі входи пристрою, закінчуючи n-м входом. Тоді, сигнатура визначається відповідно до виразу: 2 UA 68273 U Sigt    I1  S 2  ...  Sк 1к h1   Sк к 1  Sк 1к  2 , , ,S 2к 1 2к h1                  1й вхід 2 й вхід   S2к  2к 1  Sk 1 2к  2 , , ,S3к 1 3к h1  ...   S z 1к  zк 1  S z 1к 1 zr  2 , , ,S z 12k p h1               3 й вхід n й вхід , (5) Виконаємо лінійне перетворення отриманої сигнатури за наступним правилом: 0 i-1 z-1 (6) Sigl(t)=g1S +g2S+…+giS +…+gzS , де gi - сигнатура, яка отримується з і-го входу. Тоді, визначення нового значення сигнатури здійснюється по формулі: Siglt   I1  S 2  ...  Si  1i h1   Sii 1  Si 1i  2 ,,,Sk  1k Sh1              g1 g2   Sk k 1  Sk 1k  2 ,,,SJ  1 J S 2h1  ...   S J J1  S J1 J 2 ,,,Sp  1p Sz  1h1                   g3 gn 5 , (7) Виходячи зі сказаного вище, отримано дві сигнатури або два перевірочних кодових слова G1 і G2, обчислення яких здійснюється відповідно до виразів: G1  G2  z  gj , j 1 (8) z  g jS j 1 . j 1 (9) Таким чином, відповідно кожної з сигнатур потрібно мати дві еталонні сигнатури Е 1 і Е2, які складаються із сукупності еталонів згорток вхідних послідовностей по кожному входу пристрою: E1  e1  e 2    e z , E 2  e1  e1    e1 z 1 2 10 (10) де e1  eiSi1 . 1 У процесі аналізу вихідних реакцій пристроїв, які перевіряються, визначимо два синдроми помилки φ та ψ відповідно до виражень (8-10), які при відсутності помилок обидва дорівнюють нулю:   G1  E1  g1  e1  g2  e 2    g z  ez  0,   G2  E 2  g1  e1  g2S  e1    g z S z 1  e1  0. z 1 2 (11) Нехай виникла помилка, що виявляється, на і-м вході сигнатурного аналізатора. Тоді виникнуть зміни в сигнатурі gi, а синдроми помилки будуть визначатися по формулах:   g1  e1  0,   giSi 1  e1  0. i (12) або   gi  ei,   giSi 1  eiSi 1  Si 1(gi  ei ) . 15 20 (13) З вираження (13) видно, що синдроми помилок, що виникли на і-м вході зв'язані між собою співвідношенням: (14)     Si 1 , Таким чином, для того, щоб обидва синдроми помилки збіглися необхідно один з них i-1 помножити на S або виконати і-1 тактів зрушення в регістрі, що зрушує, сигнатурного аналізатора. Кількість таких тактів зрушення синдрому  покаже номер входу сигнатурного аналізатора, до якого надходять помилки. Розглянемо приклад. Відповідно (4) матриця станів формувача сигнатур для характеристичного поліному Px   x 4  3 x 3  3 1 має вигляд, який наведений в табл. 1. 3 UA 68273 U Таблиця 1 Номер рядка 1 2 3 4 Послідовність Послідовність із зсувом 5 10 1 1 0 0 0 1 2 0 1 0 0 0 3 0 0 1 0 0 4 1 0 0 1 1 5 1 1 0 0 1 6 0 1 1 0 1 1 0 0 0 1 1 Номер стовпця 7 8 9 10 1 0 1 1 0 1 0 1 1 0 1 0 1 1 0 1 0 0 1 1 0 0 0 11 1 1 1 0 12 1 1 1 1 13 0 1 1 1 14 0 0 1 1 15 0 0 0 1 1 Нехай до сигнатурного аналізатора подається наступна послідовність 100111001, де молодший розряд подається першим. Еталонна сигнатура для цієї послідовності Е 1=0001. Припустимо, що контролюється пристрій, який має три виходи, з кожного виходу сигнатурний аналізатор перевіряє послідовність довжиною три розряди. Тоді, з допомогою додаткових зсувів у формувачі сигнатур, визначимо послідовність 100 0 111 0 001. Еталонна сигнатура для цієї послідовності Е2=0111 (табл. 1). Припустимо, що на другому вході пристрою у другому біті виникла помилка, тоді вхідні послідовності зміняться на наступні: 100111001; 100 0 101 0 001 (табл. 2). Реальні сигнатури, які будуть отримані для цих послідовностей відповідно дорівнюють: G 1=1101; G2=0001. Таблиця 2 Номер рядка 1 2 3 4 Послідовність Послідовність із зсувом 15 20 25 30 35 1 1 0 0 0 1 2 0 1 0 0 0 3 0 0 1 0 0 4 1 0 0 1 1 5 1 1 0 0 0 6 0 1 1 0 1 1 0 0 0 1 0 Номер стовпця 7 8 9 10 1 0 1 1 0 1 0 1 1 0 1 0 1 1 0 1 0 0 1 1 0 0 0 11 1 1 1 0 12 1 1 1 1 13 0 1 1 1 14 0 0 1 1 15 0 0 0 1 1 Визначимо синдроми помилок відповідно (11): φ=G1+E1=1101+0001=1100; ψ=G2+E2=0001+0111=0110. Синдроми, які отримані є відповідно п'ятим та шостим стовпцями матриці станів сигнатурного аналізатора. Для того щоб ці синдроми співпали треба виконати зсув синдрому φ у регістрі сигнатурного аналізатора або помножити його на матрицю S відповідно виразу (14). Для виконання цих функцій до приладу [2] додано три логічні схеми AND 2, 9, 13, другий формувач сигнатур 10, блок порівняння сигнатури з еталоном 4, два лічильника 6, 22, дільник частоти 7, логічну схему АБО 8, тригер 12, група входів запису кількості входів пристрою що перевіряються 18, група входів запису еталону 20 та група входів встановлення інтервалу перевірки кожного входу приладу 21. Пристрій (Фіг. 1) працює наступним чином. В початковому стані на групу входів 17 подається код завдання режиму роботи, при необхідності перевірки одного каналу на входи 16 подається код номера каналу, з групи входів 18 до лічильника 6 записується код відповідний кількості входів пристрою n, які перевіряються, з групи входів 20 до регістрів зберігання еталону 24, 29 (Фіг. 2) блока порівняння сигнатури з еталоном 4 записується код відповідний двом еталонним сигнатурам (10), до дільника частоти 7 з групи входів 21 записується код відповідний кількості тактів перевірки кожного входу приладу, до регістрів формувачів сигнатур 3 і 10, лічильника 22, а також регістрів зберігання сигнатури 22, 26 блока порівняння сигнатури з еталоном 4 записується код 00…0, тригер 12 встановлюється в нульовий стан (ланцюги встановлення приладу в початковий стан не наведені). Сигнал пуск з входу 19 пристрою запускає генератор 14, змінює стан тригера 12, який дозволяє збирати данні з n-го входу мультиплексора 1 (адреса входу мультиплексора встановлена в лічильнику 6) і подавати їх через перший логічний елемент AND 2 до інформаційних входів формувачів сигнатур 3, 10. Крім цього новий стан тригера 12 дозволяє проходження сигналів синхронізації з генератора 14 до входу дільника 4 UA 68273 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 частоти 7 через логічний елемент AND 13, а також до входу синхронізації другого формувача сигнатур 10 через логічний елемент AND 9. Інформація з n-го входу пристрою буде збиратися доки дільник частоти 7 рахує сигнали тактового генератора 14. При цьому, блоки 3 та 10 виконують згортку цих даних. Коли кількість сигналів досягне кількості тактів перевірки кожного входу приладу (які записані з групи входів 21), блок 7 сформує імпульс, який змінить стан лічильника 6 і задасть нову адресу входу (n-1) з групи інформаційних входів 15. При цьому, дільник частоти 7 знову запише дані з групи входів 21 пристрою. Сигнал з дільника частоти 7 через логічні елементи 8, 9 виконає додатковий зсув даних, які зберігаються у формувачі сигнатур 10 відповідно виразу (6). Послідовне прочитування інформації з входів 15 виконується до появи сигналу на інверсному виході лічильника 6, який свідчить про те, що всі входи перевірені. Цей сигнал змінює стан тригера 12 на нульовий, забороняючи надходження сигналу синхронізації з блока керування 14 на вхід дільника частоти 7, вхід синхронізації другого формувача сигнатури 10, а також закриває доступ даних через перший логічний елемент AND 2 на інформаційні входи формувачів сигнатур 3, 10. Таким чином, прочитування даних з входів 15 завершене, при цьому в регістрах формувачів сигнатур 3, 10 зберігаються згортки, які одержані відповідно до виразів (8) і (9). Блок 4 виконує порівняння одержаних сигнатур з еталонними значеннями і, у разі їх збігу (відсутність помилок), формує на першому виході сигнал високого рівня, який дозволяє відобразити вміст лічильника 22 в блоці індикації 11 і припиняє генерацію імпульсів синхронізації блоком керування 14. В процесі прочитування даних з входів 15 пристрою лічильник 22 і формувач сигнатур 24 (фіг. 2) блока порівняння 4 знаходилися в режимі зберігання інформації, тому імпульси синхронізації з виходу блока 14 не змінювали їх стан. При завершенні тестування сигнал з інверсного виходу лічильника 6 переведе лічильник 22 в режим рахунку, а формувач сигнатур 24 в режим зрушення інформації, що зберігається в ньому. Таким чином, за відсутності помилок у вхідній послідовності два синдроми помилок матимуть нульове значення і блок індикації 11 відобразить код 00.0, відповідний нульовому стану лічильника 22. В тому випадку, якщо у вхідній послідовності є помилки, які виникли на одному з входів 15 пристрою, то в результаті порівняння сигнатур з еталонами на виході блока 4 залишається сигнал низького рівня і блок керування 14 продовжує генерацію імпульсів синхронізації, які поступають на вхід синхронізації формувача сигнатур 3 (фіг. 1) і вхід синхронізації формувача сигнатур 24 (фіг. 2) блока порівняння 4, при цьому виконується зрушення, інформації, що зберігається в них, відповідно до виразу (13). У блоці 26 (фіг. 2) виконується порівняння синдромів помилки. Лічильник 22, переведений в стан рахунку імпульсів синхронізації сигналом з інверсного виходу лічильника 6, підраховує кількість таких зрушень. Підрахунок імпульсів синхронізації триватиме до збігу синдромів помилки в блоці 4 відповідно до виразу (14). У лічильнику 22 остається номер входу, з групи входів 15 пристрою, який, за допомогою сигналу високого рівня з виходу блока 4, буде відображений в блоці індикації 11. Якщо у вхідній послідовності є помилки, які виникли на декількох входах 15 пристрою, то блок індикації 11 відобразить число більше величини n (кількості входів пристрою, що перевіряються). Блок порівняння сигнатури з еталоном 4 (фіг. 2) працює таким чином. Блоки 24 і 29 призначені для зберігання еталонів сигнатур. Суматори по модулю два 23 і 28 використовуються для визначення синдромів помилок. Блок 26 призначений для порівняння синдромів помилок. Спочатку роботи пристрою в регістр 29 і формувач сигнатур 24 записуються значення, які відповідають двом еталонним сигнатурам (10). В процесі збору інформації блок 24 знаходиться в режимі зберігання даних. При завершенні тестування сигнал з інверсного виходу лічильника 6 переведе формувач сигнатур 24 в режим зрушення, інформації, що зберігається в ньому. Крім того, цей сигнал дозволить сформувати одиночний імпульс блоком 27, який через схему АБО поступить на вхід запуску генератора одиночного імпульсу 32 (фіг. 3). Якщо на вході керування блока 32 присутній сигнал високого рівня, який забороняє генерацію імпульсів, то на виході блока порівняння сигнатури з еталоном 4 буде відсутній сигнал. Це означає, що у вхідній послідовності є помилки. Пошук входу пристрою, на який надходила спотворена інформація здійснюється на основі виразу (14) шляхом зрушення даних, що знаходяться у формувачах сигнатур 3 (фіг. 1) і 24 (фіг. 2). Як тільки синдроми помилок на виходах блоків 23 і 28 (або входах блока 30 (фіг. 3)) співпадуть, то на виході схеми АБО 31 виникне сигнал низького рівня, який дозволить сформувати імпульс на виході блока 32 (фіг. 3). Цей імпульс зупинить генерацію сигналів синхронізації блоком 14 (фіг. 1) і дозволить відображення діагностичної інформації в блоці індикації 11. 5 UA 68273 U 5 За відсутності помилок у вхідній послідовності два синдроми помилок матимуть нульове значення і блок індикації 11 відобразить код 00.0, відповідний нульовому стану лічильника 22 (фіг. 1). Таким чином, багатоканальний сигнатурний аналізатор здатний достовірно обробляти інформацію, локалізувати помилки в інформаційній вхідній послідовності та визначати номер входу, до якого ці помилки надходять. Джерела інформації: 1. Авторское свидетельство СССР № 1262500, кл. G06F11/00, 1986. 2. Авторское свидетельство СССР № 1714605, кл. G06F11/00, 1992. (прототип). 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 1. Багатоканальний сигнатурний аналізатор з локалізацією помилок, який містить групу інформаційних входів, групу входів завдання номера каналу, групу входів завдання режиму роботи, вхід пуску, мультиплексор, перший формувач сигнатур, комутатор адреси, блок керування і блок індикації, при цьому група інформаційних входів пристрою підключається до групи відповідних інформаційних входів мультиплексора, група адресних входів якого з'єднана з групою відповідних виходів комутатора, перша група входів якого є входами завдання номера каналу пристрою, друга група входів комутатора є входами завдання режиму роботи пристрою, вхід пуску приладу з'єднаний з першим входом блока керування, вихід якого підключений до входу синхронізації першого формувача сигнатур, який відрізняється тим, що в нього введені три логічні схеми AND, логічна схема АБО, тригер, дільник частоти, два лічильника, другий формувач сигнатур, блок порівняння сигнатури з еталоном, групу входів запису кількості входів пристрою, що перевіряються, групу входів запису еталону та групу входів встановлення інтервалу перевірки кожного входу приладу, при цьому вихід мультиплексора з'єднаний з першим входом першого логічного елемента AND, вихід якого підключений до інформаційних входів першого і другого формувачів сигнатур, групи виходів яких з'єднані відповідно з першою та другою групою відповідних входів блока порівняння сигнатури з еталоном, третя група входів якого є входами запису еталону, вихід блока порівняння сигнатури з еталоном з'єднаний з другим входом блока керування та першим входом блока індикації, друга група входів якого підключена до групи відповідних виходів другого лічильника, вхід керування якого з'єднаний з інверсним виходом першого лічильника, входом керування блока порівняння сигнатури з еталоном та першим входом тригера, другий вхід якого є входом пуску пристрою, вихід тригера підключений до другого входу першого логічного елемента AND, першого входу третього логічного елемента AND та другого входу другого логічного елемента AND, вихід якого з'єднаний з входом синхронізації другого формувача сигнатур, перший вхід другого логічного елемента AND підключений до виходу логічного елемента АБО, другий вхід якого з'єднано з входом синхронізації блока порівняння сигнатури з еталоном, виходом блока керування, входом синхронізації другого лічильника та другим входом третього логічного елемента AND, вихід якого підключений до другого входу дільника частоти, перша група входів якого підключена до групи відповідних входів встановлення інтервалу перевірки кожного входу приладу, а вихід дільника частоти з'єднано з першим входом логічного елемента АБО та входом лічильника, група інформаційних виходів якого підключена до третьої групи відповідних входів комутатора. 2. Блок порівняння сигнатури з еталоном за п. 1, який відрізняється тим, що містить два суматора за модулем два, регістр зберігання еталону, формувач сигнатур, схему порівняння, логічний елемент АБО, та блок формування одиночного імпульсу, при цьому перша група входів блока порівняння сигнатури з еталоном є першою групою відповідних входів першого суматора за модулем два, друга група входів якого з'єднана з групою відповідних виходів блока формування сигнатури, перша група входів якого є третьою групою відповідних входів блока порівняння сигнатури з еталоном, вхід синхронізації якого підключений до першого входу логічного елемента АБО та входу синхронізації формувача сигнатур, вхід керування якого з'єднаний з входом керування блока порівняння сигнатури з еталоном та входом блока формування одиночного імпульсу, вихід якого підключений до другого входу логічного елемента АБО вихід якого підключений до входу синхронізації блока порівняння, друга група входів якого з'єднана з групою відповідних виходів другого суматора за модулем два, перша група входів якого є другою групою входів блока порівняння сигнатури з еталоном, а друга група входів другого суматора за модулем два з'єднана з групою відповідних виходів регістра зберігання еталону, група входів якого є третьою групою відповідних входів блока порівняння сигнатури з еталоном, вихід якого є виходом блока порівняння перша група входів якого підключена до групи відповідних виходів першого суматора за модулем два. 6 UA 68273 U 7 UA 68273 U Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 8