Імпедансний аудіометр

Винахід, що описується, належить до приладобудування, зокрема, до засобів вимірювальної техніки медичного призначення і може бути використаний в якості приладу для дослідження органа слуху людини. Відомо портативний ручний імпедансний аудіометр, який містить корпус із об'єднаних головної та рукояточної частин, а також вмонтованого в нього вушного розширювача, вушн у втулку, що розміщується на дальньому кінці розширювача з метою забезпечення герметичності між розширювачем та зовнішнім слуховим проходом обстежуваного, розміщені у розширювачі два мініатюрні телефони для формування у вушну порожнину обстежуваного акустичних вимірювального (зондуючого) та іпсілатерального стимулюючого сигналів, розміщений у розширювачі мініатюрний мікрофон для прийому акустичного вимірювального сигналу, відбитого від барабанної перетинки та стінок зовнішнього слухового проходу, давач відносного тиску повітря у вушній порожнині, блок формування та перетворення на основі виготовленої на замовлення інтегральної схеми цифрового сигнального процесора (ЦСП), що складається із послідовно зв'язаних між собою генератора вимірювального тону частотою 226Гц, першого одноканального регульованого масштабного перетворювача (ОРМП) у вигляді підсилювача із змінним коефіцієнтом перетворення, перших випрямляча та фільтра низьких частот (ФНЧ), послідовно зв'язаних першого масштабного перетворювача (МП) на основі підсилювача змінного струму, см угового фільтра, других випрямляча та ФНЧ, вихід якого підключено до другого входу першого ОРМП блоку, а також третього ФНЧ, послідовно зв'язані аналого-цифровий перетворювач (АЦП), мікрокомп'ютер, відеоконтролер та малогабаритний рідинно-кристалічний дисплей для відображення результатів обстеження, послідовно зв'язані перший цифроаналоговий перетворювач (ЦАП), мікродвигун та компресор (насос), а також пристрій клавіатури, другий ЦАП та послідовно зв'язані генератор стимулюючого сигналу, другий ОРМП, електронний ключ, другі МП та мініатюрний телефон, при цьому вихід мініатюрного мікрофона зв'язаний із входом першого МП, вихід давача відносного тиску повітря зв'язаний через третій ФНЧ із другим входом АЦП, перший вхід якого підключений до виходу першого ФНЧ, вхід першого мініатюрного телефону зв'язаний із виходом першого ОРМП, пристрій клавіатури підключений до другого входу мікрокомп'ютера, другий вихід якого зв'язаний із входом першого ЦАП, третій вихід - із входом генератора стимулюючого сигналу, четвертий вихід - через другий ЦАП із другим входом другого ОРМП, а п'ятий вихід мікрокомп'ютера - із другим входом електронного ключа. Недоліком цього засобу є неможливість вимірювання приростів акустичного іммітансу системи середнього вуха обстежуваного при контралатеральній стимуляції, низька роздільна здатність відображаючого пристрою (малогабаритного рідинно-кристалічного дисплею), що обумовлює використання лише обмеженої кількості частот стимулу (від 0,5 до 4кГц) та вузького діапазону рівнів інтенсивності (від 0 до 50дВ), які можна відобразити на екрані такого дисплею при проведенні скринінгового аудіометричного обстеження. Окрім того, в засобі відсутній реєструвальний пристрій, зокрема, принтер, що не дозволяє провести документування на паперовий носій отриманих результатів обстеження. (Патент України UA 52523A, А61В5/12, 2002; Орнатський П.П. Вступ до методології науки про вимірювання. - К.: ІСДО - 1994.- 160с.; Тугоухость / Н.А. Преображенский, Б.М. Сагалович и др. / Под ред. Н.А. Преображенского. - М.: Медицина, 1978. - 440 с.). Найбільш близьким до винаходу за технічної суті є акустичний вушний імпедансметр, що містить корпус, вушний розширювач з вушною втулкою, зв'язаний з вушним розширювачем і корпусом акустичний зонд, оголовник, послідовно зв'язані генератор зондуючого тону, кодокерований МП та розміщений у вушному розширювачі мініатюрний перший телефон, послідовно зв'язані розміщений у вушному розширювачі мініатюрний мікрофон, розміщений в акустичному зонді перший МП, смуговий фільтр, детектор, інтегратор, перший ФНЧ, АЦП, мікрокомп'ютер та кодокерований мікрокомпресор, який складається із послідовно зв'язаних першого ЦАП, електромеханічного перетворювача напруга постійного струму - лінійне переміщення і компресора, підключеного по виходу повітропроводом через акустичний зонд до вушного розширювача та входу розміщеного в акустичному зонді давача відносного тиску повітря, зв'язаного через другий МП із другим входом АЦП, послідовно зв’язані кодокерований генератор стимулюючого тону, електронний ключ. перший ОРМП та перший комутатор, підключений першим виходом через третій МП до розміщеного у вушному розширювачі мініатюрного другого телефона і другим виходом через четвертий МП до закріпленого на оголовнику третього телефона, другий ЦАП, пристрій клавіатури, принтер, пристрій індикації та рідинно-кристалічний дисплей, підключений через відеоконтролер до другого виходу мікрокомп'ютера, третій вихід якого зв'язаний з другим входом кодокерованого МП, четвертий ви хід - з входом кодокерованого генератора стимулюючого тону, п'ятий вихід - з другим входом електронного ключа, шостий вихід - через другий ЦАП з другим входом першого ОРМП, сьомий вихід - з другим входом першого комутатора, восьмий вихід - з входом пристрою індикації, дев'ятий вихід - з входом принтера, а другий вхід мікрокомп'ютера підключений до виходу пристрою клавіатури. Недоліком акустичного вушного імпедансметра є обмежені функціональні можливості засобу, що обумовлено реалізацією ним лише процедур тимпанометрії та акустичної рефлексометрії при іпсі- та контралатеральній тональній стимуляції. Це значно звужує його діагностичні можливості, оскільки відсутність результатів реєстрації акустичного рефлексу внутрішньовушних м'язів (АРВМ) при шумовій стимуляції, показників тубометрії обстежуваного, даних його тональної порогової аудіометрії при повітряному і кістковому проведенні звуків, а також результатів мовної та надпорогової аудіометрії не дозволяє в повному обсязі проаналізувати стан слухової функції обстежуваного та встановити достовірний діагноз. Окрім цього, при встановлюванні вушного розширювача з вушною втулкою у зовнішній слуховий прохід пацієнта оператору необхідно мати візуальну інформацію для орієнтування його у відношенні належного позиціювання встановлюваного розширювача, тобто відсутності блокування, розгерметизації тощо. (Лисенко О.М. Сучасні методи та засоби дослідження слуху людини: Монографія. - К.: Видавництво "КВІЦ", 2002. - 176с.; Орнатський П.П. Вступ до методології науки про вимірювання. - К.: ІСДО - 1994.- 160c.; Тугоухость / Н.А. Преображенский, Б.М. Сагалович и др. / Под ред. Н.А.Преображенского. - М.: Медицина, 1978. - 440с.). В основу винаходу поставлено задачу удосконалити акустичний вушний імпедансметр шляхом введення в нього кнопки відповіді пацієнта, підключеної до десятого виходу мікрокомп'ютера, генератора широкосмугового шуму, др угого комутатора, включеного між виходом генератора стимулюючого тону та першим входом електронного ключа, а третій вхід комутатора підключений до одинадцятого виходу мікрокомп'ютера, другого ФНЧ та фільтра верхніх часто т (ФВЧ), підключених входами до виходу вказаного генератора широкосмугового шуму, а виходами - до четвертого та п'ятого входів другого комутатора, а також другого кодокерованого МП, включеного між виходом першого ОРМП та першим входом першого комутатора, що забезпечить формування у вушн у порожнину обстежуваного акустичних стимулів різного спектрального складу, розширення динамічного діапазону регулювання рівня інтенсивності стимула і, як наслідок, реалізувати в засобі окрім методів тимпанометрії і акустичної рефлексометрії при тональній іпсі- та контралатеральній стимуляції також методи реєстрації АРВМ при шумовій стимуляції, тубометрії та тональної порогової аудіометрії при повітряному звукопроведенні, розширивши тим самим функціональні та діагностичні можливості приладу. Додатковим удосконаленням засобу є введення в його акустичний зонд індикаторів блокування вушного розширювача, розгерметизації зовнішнього слухового проходу, наявності об'єму із робочого діапазону та кнопки запуска обстеження, що забезпечить оператора місцевою візуальною інформацією для орієнтування його у відношенні належного позиціювання встановлюваного у вухо обстежуваного розширювача, а також надасть змогу здійснювати запуск обстеження не задіюючи пристрій клавіатури приладу. Ще одним удосконаленням засобу є введення в нього персонального комп'ютера та/або стандартної зовнішньої клавіатури, підключених до мікрокомп'ютера, що забезпечить можливість ведення аудіологічної бази даних результатів обстеження та введення анкетних даних кожного із обстежуваних. Іншим удосконаленням акустичного вушного імпедансметра є введення в нього послідовно зв'язаних блока вимірювання та відтворення, виконаного у вигляді стерео аудіо кодека, ЦСП, сервопідсилювача та двигуна, вихід якого підключений до входу компресора, послідовно зв'язаних нововведених други х ФНЧ, ОРМП та вказаних четвертого МП і першого комутатора, послідовно зв'язаних вказаних перших ФНЧ, ОРМП, третього МП, нововведеного другого комутатора та першого телефона, п'ятого та шостого МП, входи яких підключені відповідно до виходів першого та др угого ЦАП, а по виходам зв'язані відповідно з другими входами першого та другого ОРМП, кнопки відповіді пацієнта, підключеної до другого входу мікрокомп'ютера, при цьому вихід першого МП зв'язаний з першим входом стерео аудіо кодека, другий і третій виходи якого підключені відповідно до входів першого та другого ФНЧ, ви хід АЦП підключений до другого входу ЦСП, другий і третій ви ходи якого зв'язані відповідно з входами першого і другого ЦАП, а третій вхід ЦСП підключений до п'ятого виходу мікрокомп'ютера, четвертого та п'ятого головних телефонів, підключених відповідно через третій вихід першого та другий ви хід другого комутатора до виходів відповідно четвертого та третього МП, при цьому вхід першого телефону підключений до першого виходу др угого комутатора, др угий вхід якого зв'язаний з шостим виходом мікрокомп'ютера, шостого та сьомого внутрішньовушни х телефонів, підключених відповідно до четвертого виходу першого комутатора та третього виходу другого комутатора, кісткового вібратора, підключеного до четвертого виходу другого комутатора або до п'ятого виходу першого комутатора, восьмого маскувального внутрішньовушного телефона, підключеного до п'ятого виходу першого комутатора або четвертого виходу другого комутатора в залежності від місця включення вказаного кісткового вібратора, а також підключених до мікрокомп'ютера оперативного (ОЗП), перепрограммувального постійного (ППЗП) та електричне перепрограму вального постійного (ЕППЗП) запам'ятовуючи х пристроїв, що забезпечить реалізацію окрім методів тимпанометрії і акустичної рефлексометрії при тональній іпсі- та контралатеральній стимуляції також методи реєстрації АРВМ при шумовій стимуляції, тубометрії та тональної порогової аудіометрії як при повітряному, так і при кістковому звукопроведенні, а також окремих надпорогових процедур (наприклад, ІМПІ тощо), розширивши тим самим функціональні та діагностичні можливості приладу. (Лисенко О.М. Сучасні методи та засоби дослідження слуху людини: Монографія. - К.: Видавництво "КВІЦ", 2002. - 176с.) Додатковим удосконаленням засобу є введення в нього магнітофона або CD-програвача, другого і третього мікрофонів, зв'язаних відповідно з нововведеними сьомим, восьмим і дев'ятим МП, підключених по виходу до нововведеного третього комутатора, зв'язаного по виходу з другим входом стерео аудіо кодека, а по четвертому входу - з виходом мікрокомп'ютера, що забезпечить реалізацію методу мовної аудіометрії і, як наслідок, дозволить розширити функціональні та діагностичні можливості засобу. Інші удосконалення засобу стануть очевидними після знайомства з описаним нижче одним із кращих варіантів його реалізації та показані в формулі винаходу, що додається. Поставлена задача виконується тим, що в акустичному вушному імпедансметрі, що містить корпус, вушний розширювач з вушною втулкою, зв'язаний з вушним розширювачем і корпусом акустичний зонд, оголовник, послідовно зв'язані генератор зондуючого тону, кодокерований масштабний перетворювач (МП) та розміщений у вушному розширювачі мініатюрний перший телефон, послідовно зв'язані розміщений у вушному розширювачі мініатюрний мікрофон, розміщений в акустичному зонді перший МП, смуговий фільтр, детектор, інтегратор, перший ФНЧ, АЦП, мікрокомп'ютер та кодокерований мікрокомпресор, який складається із послідовно зв'язаних першого ЦАП, електромеханічного перетворювача напруга постійного струму - лінійне переміщення і компресора, підключеного по виходу повітропроводом через акустичний зонд до вушного розширювача та входу розміщеного в акустичному зонді давача відносного тиску повітря, зв'язаного через другий МП із другим входом АЦП, послідовно зв’язані кодокерований генератор стимулюючого тону, електронний ключ, перший ОРМП та перший комутатор, підключений першим виходом через третій МП до розміщеного у вушному розширювачі мініатюрного другого теле фона і другим виходом через четвертий МП до закріпленого на оголовнику третього телефона, другий ЦАП, пристрій клавіатури, принтер, пристрій індикації та рідинно-кристалічний дисплей, підключений через відеоконтролер до другого виходу мікрокомп'ютера, третій вихід якого зв'язаний з другим входом кодокерованого МП, четвертий ви хід - з входом кодокерованого генератора стимулюючого тону, п'ятий вихід - з другим входом електронного ключа, шостий вихід - через другий ЦАП з другим входом першого ОРМП, сьомий вихід - з другим входом першого комутатора, восьмий вихід – з входом пристрою індикації, дев'ятий вихід - з входом принтера, а другий вхід мікрокомп'ютера підключений до виходу пристрою клавіатури, новим є те, що в нього введено підключену до десятого вихода мікрокомп'ютера кнопку відповіді пацієнта, генератор широкосмугового шуму, другий комутатор, включений між виходом генератора стимулюючого тону та першим входом електронного ключа, а третій вхід комутатора підключений до одинадцятого виходу мікрокомп'ютера, другий ФНЧ та ФВЧ, підключених входами до виходу вказаного генератора широкосмугового шум у, а виходами - до четвертого та п'ятого входів другого комутатора, а також другий кодокерований МП, включений між виходом першого ОРМП та першим входом першого комутатора. Новим також є введення в акустичний зонд засобу індикаторів блокування вушного розширювача, розгерметизації зовнішнього слухового проходу, наявності об'єму із робочого діапазону та кнопки запуска обстеження, персонального комп'ютера та/або стандартної зовнішньої клавіатури. Поставлена задача виконується також тим, що в акустичному вушному імпедансметрі, що містить корпус, вушний розширювач з вушною втулкою, розміщені в розширювачі мініатюрні перший мікрофон та перший і другий телефони, оголовник, зв'язаний з вушним розширювачем і корпусом акустичний зонд, компресор, розміщені в акустичному зонді перший МП, вхід якого зв'язаний з виходом першого мікрофона та давач відносного тиску повітря, підключений по входу повітропроводом до виходу компресора та до вушного розширювача, послідовно зв'язані з виходом вказаного давача другий МП та АЦП, перший і другий ЦАП, третій і четвертий МП, перші ФНЧ та ОРМП, послідовно зв'язані мікрокомп'ютер, відеоконтролер та рідинно-кристалічний дисплей, пристрої індикації і клавіатури, підключені відповідно до другого виходу та першого входу мікрокомп'ютера, принтер, підключений до третього виходу мікрокомп'ютера, а також перший комутатор, підключений виходами до другого та закріпленого на оголовнику третього телефонів, а другий вхід першого комутатора зв'язаний з четвертим виходом мікрокомп'ютера, новим є те, що в нього введено послідовно зв'язані блок вимірювання та відтворення, виконаний у вигляді стерео аудіо кодека, ЦСП, сервопідсилювач та двигун, вихід якого підключений до входу компресора, послідовно зв'язані нововведені другі ФНЧ, ОРМП та вказані четвертий МП і перший комутатор, послідовно зв'язані вказані перші ФНЧ, ОРМП, третій МП та перший телефон, п'ятий та шостий МП, входи яких підключені відповідно до виходів першого та другого ЦАП, а по виходам зв'язані відповідно з другими входами першого та другого ОРМП, а також кнопка відповіді пацієнта, підключена до другого входу мікрокомп'ютера, при цьому вихід першого МП зв'язаний з першим входом стерео аудіо кодека, другий і третій виходи якого підключені відповідно до входів першого та другого ФНЧ, вихід АЦП підключений до другого входу ЦСП, другий і третій виходи якого зв'язані відповідно з входами першого і другого ЦАП, а третій вхід ЦСП підключений до п'ятого виходу мікрокомп'ютера, четвертий та п'ятий головні телефони, підключені відповідно через третій вихід першого та другий ви хід др угого комутатора до виходів відповідно четвертого та третього МП, при цьому вхід першого телефону підключений до першого виходу др угого комутатора, др угий вхід якого зв'язаний з шостим виходом мікрокомп'ютера, шостий та сьомий внутрішньовушні телефони, підключені відповідно до четвертого виходу першого комутатора та третього виходу другого комутатора, кістковий вібратор, підключений до четвертого виходу другого комутатора або до п'ятого виходу першого комутатора, восьмий маскувальний внутрішньовушний телефон, підключений до п'ятого виходу першого комутатора або четвертого виходу др угого комутатора в залежності від місця включення вказаного кісткового вібратора, а також підключені до мікрокомп'ютера ОЗП, ППЗП та ЕППЗП запам'ятовуючі пристрої. Новим також є введення в засіб магнітофона або CD-програвача, другого і третього мікрофонів, зв'язаних відповідно з нововведеними сьомим, восьмим і дев'ятим МП, підключених по виходу до нововведеного третього комутатора, зв'язаного по виходу з другим входом стерео аудіо кодека, а по четвертому входу - з ви ходом мікрокомп'ютера, Такі удосконалення засобу забезпечать формування у вушн у порожнину обстежуваного окрім вимірювального тону також акустичних стимулів, а на мастоїд обстежуваною - механічних коливань різної інтенсивності та спектрального складу, що дозволить об'єктивно реєструвати у пацієнта окрім тимпанограми та порогів АРВМ при тональній стимуляції також пороги АРВМ при надходженні шумових стимулів, зміни величини акустичного іммітансу в момент ковтальних рухів (параметрів тубометрії), суб'єктивно у відповідності з його реакцією визначати пороги чутності його слухової системи при повітряному та кістковому проведенні звуків, мовну розбірливість та наявність у обстежуваного феномена прискореного наростання гучності (ФПНГ), тобто реалізувати в засобі окрім процедури тимпанометрії та акустичної рефлексометрії при тональній стимуляції методи реєстрації АРВМ при стимуляції шумами, імпедансної тубометрії, тональної порогової і мовної аудіометрії, а також окремих надпорогових процедур (наприклад, ІМГП то що), розширивши тим самим функціональні та діагностичні можливості приладу. (Лисенко О.М. Сучасні методи та засоби дослідження слуху людини: Монографія. - К.: Видавництво "КВІЦ", 2002. - 176с.). На фіг.1 представлено приклад конструктивного виконання корпуса та складових імпедансного аудіометра, на фіг.2, фіг.3 та фіг.4 - відповідно структурна схема одного із кращих варіантів та приклади реалізації окремих її ланок, а саме кодокерованого МП та стерео аудіо кодека, що пояснюють принцип дії винаходу, а на фіг.5 та фіг.6 - приклади відображення на екрані дисплею або реєстрації на паперовому носії принтером винаходу результатів обстеження відповідно в режимах реєстрації АРВМ та тональної порогової аудіометрії. Імпедансний аудіометр складається із корпуса 1 та підключених до нього акустичного зонда 2 з вушним розширювачем 3, закріпленого на оголовнику 5 контралатерального телефона 6 та кнопки 11 відповіді пацієнта. Дальній кінець розширювача 3 пристосований для вводу в зовнішній слуховий прохід обстежуваного, при цьому на нього надівається змінна еластична вушна втулка 4 з метою забезпечення герметичності між розширювачем 3 та слуховим проходом при проведенні дослідження слуху. Типорозмір вушної втулки 4 визначається розміром зовнішнього слухово го проходу пацієнта і по закінченні обстеження втулка 4 знімається та замінюється на нову, стерильно чисту. В свою чергу корпус 1 містить пристрій 9 клавіатури, графічний рідинно-кристалічний дисплей 7, наприклад, типу DMF6104 фірми Optrex Co. з числом елементів 256х128, принтер 8, наприклад, типу EPL1002 фірми Datamega GmbH з шириною термопапсру 112мм, який вбудовано в засіб, а також пристрій 10 індикації, виконаний на основі світлодіодів різного кольору. Електронна частина винаходу складається із розміщених в розширювачі 3 мініатюрних теле фону 38 вимірювального тону, мікрофону 12 та телефону 39 іпсілатерального стимулюючого сигналу, мікрофонного підсилювача МП 13, розміщеного в акустичному зонді разом із давачем 14 відносного тиску повітря, наприклад, тензометричного типу на основі інтегральних серій МРХ фірми Motorola або 24РС фірми Honeywell, попередніх підсилювачів МП 15, 35, 36, 47, 49, 51 та ви хідних підсилювачів МП 24, 25, виконаних на основі інтегральних операційних підсилювачів (ОП) із застосуванням відомих схемотехнічних рішень, ФНЧ 17, 18, реалізованих на ОП у вигляді RC- фільтрів другого порядку з частотою зрізу близько 11-12кГц. (П. Хоровиц, У. Хилл. Искусство схемотехники: Пер. с англ.- 5-е изд., перераб. - М.; Мир, 1998. - 704с.). Іншими складовими електронного тракту винаходу є ОРМП 19, 20, виконані на основі інтегральних ОП із змінним коефіцієнтом перетворення, наприклад, типу SSM2018T фірми Analog Devices, інтегральні АЦП 16 та ЦАП 33, 34, аналогові комутатори 23, 52, що являють собою мікросхеми мультиплексора/демультиплексора (відповідно 2 канали по 2 входи на 1 вихід та один канал 4 входи на 1 вихід) на основі інтегральних серій типу CD4000, наприклад, фірми Varios, комутатори 26, 27, виконані на основі традиційних малогабаритних комутаційних реле. Мікрокомп'ютер 29 виконаний на основі мікропотужного інтегрального однокристального мікроконтролера, наприклад, серії MSP430 фірми Texas Instruments і забезпечує керування режимами роботи приладу та його периферійними компонентами, зокрема, пристроями клавіатури 9 та індикації 10, принтером 8, модемом 55, зовнішніми ПЕОМ 54 та клавіатурою 56, а також через відеоконтролер 37, що реалізований на основі інтегральної схеми, наприклад, типу SED 1335 фірми Seiko, рідинно-кристалічним дисплеєм 7. При цьому мікрокомп'ютер 29 здійснює також виведення отриманих результатів обстеження на графічний принтер 8 або екран рідинно-кристалічного дисплею 7. а також аналізує стан кнопки 53 відповіді пацієнта під час проведення аудіометричного обстеження. Можливості мікрокомп'ютера 29 та винаходу в цілому можуть бути розширені шляхом застосування зовнішніх по відношенню до мікрокомп'ютера 29 та зв'язаних з ним стандартних інтегральних оперативного ОЗП 58 та постійних перепрограмувальних ППЗП 57, ЕППЗП 59 запам'ятовуючих пристроїв. З метою розширення динамічного діапазону регулювання рівня інтенсивності стимулу у винаході застосовуються два кодокеровані МП 24, МП 25, кожен із яких складається із кодокерованого комутатора 62, наприклад, типу CD4052 фірми Varios, з набором резисторів, наприклад, R1 - R4 та МП на ОП 63 (фіг.3). При надходженні поточного кода керування з боку мікрокомп'ютера 29 на вихід комутатора 62 підключається один із вхідних резисторів, наприклад, R1, номінал якого визначає результат відношення опору резистора R5 зворотнього зв'язку ОП 63 до опору вхідного резистора і, як наслідок, коефіцієнт масштабування (підсилення) R5 ланки K ОП = . Номінали вхідних резисторів R1 - R4 вибирають такими, щоб комутація двох сусідніх R1 резисторів викликала змінювання коефіцієнта перетворення ОП 63 на 5дБ. Таким чином, кодокерований МП дає змогу із ступінню, наприклад, 5дБ або стрибком, наприклад, через 20дБ змінювати рівень інтенсивності стимулюючого сигналу та додатково до ОРМП розширити динамічний діапазон регулювання. Генерація сигналів різного спектрального складу, наприклад, тональних стимулів на фіксованих частота х аудіометричного ряду від 125Гц до 8000Гц, широкосмугового ("білого"), вузькосмугового, мовного шумів тощо для кожного із двох аудіометричних каналів (ФНЧ 17, ОРМП 19, кодокерований МП 21, МП 24 та ФНЧ 18, ОРМП 20, кодокерований МП 22, МП 25) винаходу, що застосовуються також в якості каналів формування зондуючого та стимулюючого сигналів при реалізації процедур акустичної імпедансометрії, керування інтенсивністю зазначених вище стимулів через ЦАП 33, МП 35 та ЦАП 34, МП 36, а також вимірювання величини звукового тиску Р або об'ємної швидкості V зондуючого тону здійснюється за допомогою нововведених стерео аудіо кодека 61, виконаного на основі інтегральної схеми, наприклад, послідовного 18-ти розрядного стерео аудіо кодека типу РСМ3001 фірми Burr-Brown, та цифрового сигнального процесора ЦСП 28, реалізованого у вигляді інтегрального DSP-мікропроцесора, наприклад, серії ADSP2100 фірми Analog Devices або TMS320 фірми Texas Instruments. Як правило, функціонування ЦСП 28 здійснюється у режимі "відомого" по командам керування, що надходять з боку "ведучого" мікрокомп'ютера 29. Найпростіший послідовний стерео аудіо кодек 61 (фіг.4) містить в собі по два (стерео) дельта-сигма (DS ) АЦП 64, 65 та ЦАП 66, 67, а також перетворювач 68 паралельного коду в послідовний і навпаки разом із схемою керування, які зв'язані одним із стандартних послідовних протоколів обміну із зовнішнім ЦСП. При цьому частота DS - дискретизації при вимірюванні та відтворенні сигналів в кодеку перевищує в 64 рази частоту 44,1кГц, яка застосовується в якості стандартної в цифровому звукозапису. ЦСП 28 виконує також управління роботою кодокерованим мікрокомпресором, що складається із сервопідсилювача 30, що забезпечує формування фазних напруг керування двигуном 31, виконаного, наприклад, на основі традиційного крокового мікродвигуна, який забезпечує через редуктор поступальний рух поршня компресора 32, наприклад, діафрагмового або сильфонного типу для створення у вушній порожнині обстежуваного надлишкового або розрідженого відносного тиску повітря при реалізації винаходом процедури тимпанометрії. При проведенні аудіометричних обстежень на вихід приладу через комутатори 26, 27 підключаються головні телефони 40, 41, наприклад, типу TDH39 фірми Telephonies, внутрішньовушні телефони 42, 43, наприклад, типу EAR Tone 3А та кістковий вібратор 44, наприклад, типу В71 фірми Radioear з маскувальним внутрішньовушним телефоном 45, наприклад, типу CIR22. Реалізація мовних процедур винаходом здійснюється за допомогою мовних тестів, записаних попередньо на магнітну стрічку або компакт-диск і які відтворюються магнітофоном або CD-програвачем 46, а також безпосередньо через зовнішній мікрофон 50. Зв'язок оператора з пацієнтом здійснюється через вмонтований в корпус 1 приладу мікрофон 48. Живлення імпедансного аудіометра здійснюється за допомогою блока 60. Принцип роботи винаходу полягає у реалізації: - методів тимпанометрії, реєстрації АРВМ та тубометрії, які забезпечують вимірювання повного акустичного опору (імпедансу) або повної акустичної провідності (адмітансу) системи середнього вуха обстежуваного або похідних цих величин, (наприклад, еквівалентного об'єму) та їх приростів, обумовлених відповідно примусовою за допомогою компресора приладу або шля хом ковтальних р ухів пацієнта зміною відносного тиску повітря в герметичне замкненому зовнішньому слуховому проході пацієнта чи виникаючих при надходженні акустичних стимулів різної інтенсивності та частоти на обстежуване або протилежне йому вухо; - методу тональної порогової та мовної аудіометрії, а також окремих надпорогових процедур для визначення порогів чутності обстежуваного при повітряному та кістковому звукопроведенні, мовної розбірливості та наявності у обстежуваного ФПНГ. Розглянемо детально роботу винаходу при реалізації ним вищезгаданих методів. Відомо, що акустичний імпеданс ZB системи середнього вуха людини визначається як відношення звукового тиску P , що діє на систему, до об'ємної швидкості V , з якою буде коливатися ця система у відповідь на дію P , тобто: P (1) ZB = V (Лисовский В.А., Елисеев В.А. Слухо вые приборы и аппараты. - М.: Радио и связь, 1991. - 192с.). Зазначимо, насамперед, те, що винахід дозволяє реалізувати обидва наявні на сьогодні методи вимірювання акустичного імпедансу системи середнього вуха або його похідних величия, зокрема, еквівалентного об'єму, що використовують відповідно постійними об'ємну швидкість V або звуковий тиск P зондуючого (вимірювального) тону в слуховому проході обстежуваного. Нижче, наприклад, розглядається робота винаходу при застосуванні другого із зазначених методів. (Лисенко О.М. Сучасні методи та засоби дослідження слуху людини: Монографія. - К.: Видавництво "КВІЦ", 2002. -176с.). В режимах тимпанометрії, реєстрації АРВМ та тубометрії, які встановлюються шляхом послідовного натиску на одну із клавіш пристрою 9 клавіатури, що супроводжується включенням відповідних світлодіодів пристрою 10 індикації, розміщених над клавішами, ЦСП 28 по команді з боку мікрокомп’ютера 29 формує цифровий синусоїдальний сигнал наприклад з частотою 226Гц, який поступає у вигляді послідовних даних на стерео аудіо кодек 61, де вони перетворюються у паралельний формат та надходять на DS ЦАП 66. Відтворений на його виході синусоїдальний сигнал фіксованої амплітуди після фільтрації ФНЧ 17 з частотою зрізу, наприклад, 12кГц поступає через ОРМП і 9, КМП 21, комутатор 23, МП 24 та комутатор 26 на розміщений в розширювачі 3 вихідний вимірювальний перетворювач електричного сигналу в акустичний - мініатюрний телефон 38, що генерує у досліджуване вухо вимірювальний тон частотою 226Гц із об'ємною швидкістю V . Інтенсивність звукових коливань всередині слухового проходу обстежуваного, герметизованого вушною втулкою 4, залежить насамперед від жорсткості ланцюга слухови х кісточок і здатності барабанної перетинки поглинати або відбивати акустичну енергію вимірювального тону. Коли фронт його падаючої хвилі досягає барабанної перетинки, частина акустичної енергії витрачається на вібрацію перетинки, частина поглинається поверхнею мембрани і передається кісточкам середнього вуха, а частина, що залишилася, повертається назад у слуховий прохід. В залежності від інтенсивності поверненого від барабанної перетинки сигналу на вході розширювача 3 змінюється звуковий тиск P вимірювального тону, який через мікрофон 12 винаходу поступає на підсилювач МП 13, а потім для вимірювання на DS АЦП 64 стерео аудіо кодека 61, з виходу якого у послідовному форматі надходять на ЦСП 28 для подальшої його цифрової обробки, в тому числі, вузькосмугової ци фрової фільтрації, обумовленої необхідністю притискання як сигналів стимулюючого тону частотою 500Гц та вище при реалізації методу АРВМ, так і різноманітних низькочастотних складових, обумовлених диханням, пульсом та рухом голови обстежуваного, з мстою визначення амплітуди NP зондуючого тон у частотою 226Гц, пропорційної звуковому тиску P . Отримане значення NP порівнюється ЦСП 28 із константою N85¶ Б шляхом виконання операції віднімання і у вигляді різниці D N через ЦАП 33 та МП 35 у вигляді напруги D U постійного струму попадає на вхід керування підсиленням ОРМП 19. Тим самим створюється петля зворотного зв'язку для автоматичного керування амплітудою напруги вимірювального тону як на виході ОРМП 19, так і МП 24 і, як наслідок, об'ємною швидкістю V його коливань у вушній порожнині обстежуваного. Це має за мету підтримати незмінною інтенсивність створюваного там же звукового тиску P акустичного зондуючого сигналу на рівні в P0 = 85дБ . Тоді згідно виразу (1) зміни акустичного імпедансу ZB системи середнього вуха при постійному P0 будуть обернено пропорційні змінам об'ємної швидкості V коливань вимірювального тону, а з врахуванням лінійності чутливості S 226Гц телефону 38, коефіцієнтів масштабування K МП МП 24 та KКМП кодокерованого МП 21 відповідно змінам амплітуди вихідної напруги UT блока ОРМП 19. При налагодженні імпедансного аудіометра, а також при виконанні з ним повірочних робіт (при необхідності) регулюванням коефіцієнта перетворення, наприклад, ланки МП 35 встановлюється постійна напруга керування підсиленням ОРМП 19 DU = U0 , що формує на його виході змінну напругу UT0 вимірювального тону і, як наслідок, таку об'ємну швидкість V0 коливань, що створює рівень звукового тиску P0 = (85 ± 3 дБ) в калібрувальній камері з фіксованим об'ємом 2см 3. Така акустична калібрувальна камера застосовується в якості імітатора вушної порожнини людини з відомим акустичним імпедансом ZK , що визначається згідно наведеного нижче виразу: ZK = r × c2 2pf × VK (2) де r - густина повітря при даних тиску і температурі; c - швидкість звуку в повітрі; f - час гота вимірювального тону; VK - об'єм калібрувальної камери. (Лисовский В.А., Елисеев В.А. Слухо вые приборы и аппараты. - М.: Радио и связь, ) 1991. - 192с.) Тоді для шуканого еквівалентного об'єму Vекв. із врахуванням виразу (2) та чутливості S 226Гц телефону 38, коефіцієнтів масштабного перетворення K МП24 МП 24 та K КМП21 кодокерованого МП 21 можна записати: V екв. = 2 r × c 2 × V r × c × S 226Гц × К МП24 × К КМП21 × U T = 2pf × P0 2 pf × P0 (3) де S 226Гц - чутливість телефону 38 зондуючого тону на частоті 226Гц; UT .- вихідна напруга ОРМП 19; P0 = 85дБ 85дБ. При Vекв. = 2см 2 UT = UT0 , D U = U0 , D N = N0 . В свою чергу ви хідний сигнал ОРМП 19, наприклад, типу SSM2018T фірми Anatog Devices описується наступним виразом: (4) UT = e(-a × DU) × UФНЧ де а = 4 , що визначається як номіналами елементів схемотехнічного рішення вказаного ОП, так і температурою оточуючого середовища (в даному випадку кімнатною температурою). Із врахуванням того, що UФНЧ = сonst і є відомим, оскільки визначається коефіцієнтом перетворення K ФНЧ ФНЧ 17 та роздільною здатністю qU і кодом керування N1 першого ЦАП 66 кодека 61, а D U є функцією відомих коефіцієнта масштабного перетворення МП 35 та параметрів qU, D N ЦАП 33, ЦСП 28 згідно наведених ви ще виразів (3) та (4) здійснює самостійно визначення шуканого Vекв. та передає його значення мікрокомп'ютеру 29 або забезпечує передачу в мікрокомп'ютер 29 вихідних даних для проведення ним подальших обчислень шуканого Vекв. . При реалізації методу тимпанометрії описана вище процедура вимірювання еквівалентного об'єму вушної порожнини супроводжується одночасно плавною зміною відносного тиску повітря в ній у завчасно визначеному діапазоні, наприклад, від +200даПа до мінус 300даПа за допомогою компресора 32, який приводиться в дію кроковим мікродвигуном 31 по кодовим сигналам керування ЦСП 28 через сервопідсилювач 30. Тим самим штучно забезпечується деформація барабанної перетинки обстежуваного, що викликає зміни акустичного імпедансу системи середнього вуха, які реєструються ЦСП 28 та мікрокомп'ютером 29. При цьому створений компресором 32 відносний тиск Pв ідн. м повітря у вушній порожнині спочатку перетворюється давачем 14 відносного тиску із чутливістю S p у напругу постійного струму, яка після масштабного перетворення МП 15 поступає на вхід АЦП 16 для вимірювання. Рівняння вимірювального перетворення в каналі вимірювання відносного тиску повітря: Pв ідн. = Sp × KМП 15 × UP де UP напруга постійного струму на вході АЦП 16. Результат вимірювання Pв ідн. ЦСП 28 передає в мікрокомп'ютер 29. Оскільки діагностичну цінність мають саме прирости акустичного імпедансу при деформації барабанної перетинки описаним методом, вони визначаються мікрокомп'ютером 29 згідно виразу: DVекв. = Vекв. - Vекв. 0 , де Vекв. - поточний еквівалентний об'єм вушної порожнини в діапазоні зміни відносного тиску, наприклад, від +200даПа до мінус 300даПа; Vекв. 0 - еквівалентний об'єм вушної порожнини при відносному тиску +200даПа, що є об'ємом зовнішнього слухово го проходу. Отримана тимпанограма DVекв. = f (Pв ідн. ) виводиться мікрокомп'ютером 29 на рідинно-кристалічний дисплей 7 через відеоконтролер 37, що забезпечує також регенерацію зображення на екрані дисплею 7. В режимі реєстрації АРВМ, який встановлюється аналогічно розглянутому вище методу тимпанометрії шляхом натиску на клавішу вибору режиму пристрою 9 клавіатури, робота каналу вимірювання еквівалентною об'єму винаходу аналогічна описаному вище в режимі тимпанометри. При цьому тракти формування та вимірювання відносного тиску повітря винаходу або відключаються, або у вушній порожнині встановлюється відносний тиск Pв ідн. повітря, що відповідає максимальному значенню DVекв. , а деформації барабанної перетинки досягають шляхом акустичної стимуляції обстежуваного вуха (іпсілатеральний режим) або протилежного обстежуваному (контралатеральний режим) сигналами фіксованої інтенсивності із діапазону, наприклад, 60120дБ у вигляді тональних стимулів на частотах із аудіометричного ряду, наприклад, 500, 1000, 2000, 3000 та 4000Гц або широкосмугового шуму (іноді, низькочастотного або високочастотного). Акустичні стимули викликають скорочення внутрішньовушних м'язів, які утримують барабанну перетинку, що призводить до її деформації і, як наслідок, до зміни акустичного імпедансу вушної порожнини. Інтенсивність стимулів встановлюють за допомогою пристрою 9 клавіатури фіксованою на рівні, що перевищує поріг АРВМ людини, наприклад, 90 або 95дБ (режим скринінг-рефлексометрії). Аналогічним чином здійснюється стимуляція вуха при встановлюванні оператором інших параметрів обстеження (режими порогова рефлексометрія, декей-тест, латентність). (Лисенко О.М. Сучасні методи та засоби дослідження слуху людини: Монографія. - К.: Видавництво "КВІЦ", 2002. - 176с.). Принцип роботи каналу акустичної стимуляції зводиться до наступного. Встановлений шляхом послідовного натиску оператором на одну із клавіш пристрою 9 клавіатури режим визначає команду для ЦСП 28, яка надходить з боку мікрокомп’ютера 29. Аналогічно описаному вище формуванню зондуючого сигналу ЦСП 28 формує ци фровий синусоїдальний сигнал з вибраною частотою стимулу або псевдовипадкову кодову послідовність (при генерації "білого" шуму), який надходить у вигляді послідовних даних на стерео аудіо кодек 61, де вони перетворюються у паралельний формат та поступають на другий DS ЦАП 67. Відтворений на його виході синусоїдальний сигнал фіксованої амплітуди після фільтрації ФНЧ 18 з частотою зрізу, наприклад, 12 кГц поступає через ОРМП 20, КМП 22, комутатор 23, МП 25 та комутатор 27 або на розміщений в розширювачі 3 мініатюрний іпсілатеральний телефон 39, або на закріплений на оголовнику 5 контралатеральний телефон 6, які генерують відповідно у досліджуване або протилежне обстежуваному вухо стимул заданої інтенсивності та спектрального складу. Регулювання інтенсивності стимулу здійснюється ОРМП 20 за допомогою вихідної напруги постійного струму МП 36, яка в свою чергу через ЦАП 34 визначається кодом керування з виходу ЦСП 28. Тривалість стимулу, наприклад, 1 с забезпечується ЦСП 28 шляхом змінювання кода управління ЦАП 67 стерео аудіо кодека 61 та ЦАП 34. По його закінченні під час паузи тривалістю, наприклад, також 1с ЦСП 28 здійснює або формування нового стимулу, який надходить у вигляді послідовних даних на стерео аудіо кодек 61, або встановлює новий код керування інтенсивністю поточного стимулу. Після цього описана процедура повторюється. Результати вимірювання акустичного імпедансу відображаються відеоконтролером 37 на екрані дисплею 7 (фіг.5) аналогічно режиму тимпанометрії у вигляді залежності приростів еквівалентного об'єму DVекв. , які отримують при акустичній стимуляції, від частоти стимулів, DVекв. = f (f стим . ) . Режим імпедансної тубометрії, що використовується для оцінки стану слухової труби обстежуваного, по суті не відрізняється від функціонування винаходу в описаному вище режимі тимпанометрії, оскільки працюють канал вимірювання акустичного імпедансу та мікрокомпресор. При цьому спочатку в носоглотці обстежуваного створюється надмірний відносний тиск повітря, наприклад, +300даПа та реєструється зміна величини акустичного імпеданса системи середнього вуха пацієнта в момент його ковтальних рухів. Якщо в момент ковтання слухова труба відкривається, то відповідно змінюється відносний тиск повітря в барабанній порожнині середнього вуха обстежуваного, що в свою чергу викликає деформацію барабанної перетинки та змінювання акустичного імпедансу системи середнього вуха. В режимі тональної порогової аудіометрії при повітряному звукопроведенні, який встановлюється шляхом натиску на одну із клавіш пристрою 9 клавіатури, обидва описані вище канали формування зондуючого (ЦСП 28, кодек 61, ФНЧ 17, ОРМП 19, КМП 21, МП 24) та стимулюючого (ЦСП 28, кодек 6!, ФНЧ 18. ОРМП 20, КМП 22, МП 25) сигналів винаходу функціонують як стимулюючі. При цьому мікрокомп'ютер 29 шляхом видачі кода керування на комутатори 26, 27 підключає до виходу МП 24, наприклад, лівий головний телефон 40, а до виходу МП 25 відповідно, наприклад, правий головний телефон 41. Аналогічно описаному вище формуванню зондуючого сигналу ЦСП 28 формує цифровий синусоїдальний сигнал і-ї частоти із аудіометричного ряду, наприклад, від і 25 до 8000Гц, який надходить у вигляді послідовних даних на стерео аудіо кодек 61. де вони перетворюються у паралельний код та поступають на перший DS ЦАП 66. Відтворений на його виході синусоїдальний сигнал фіксованої амплітуди після фільтрації ФНЧ 17 поступає на ОРМП 19, коефіцієнт перетворення якого виходячи з виразу (4 ) в ¶Б має наступний вигляд: К ¶Б = 20 lge -4 × DU = -34.74 × DU , звідки K ¶ Б = 1¶Д при DU = -28 .78 мВ . Знак "мінус" означає, що збільшення коефіцієнту підсилення на 1¶Д досягається шляхом зменшення напруги керування на виході МП 35 на 28 .78 мВ . Якщо розрядність n застосованого ЦАП 33 складає, наприклад, 12 двійкових розрядів, то при динамічному діапазоні його вихідної напруги, наприклад, 5В ступінь її квантування U -U qU = maxn min дорівнює 1 . 22 мВ . 2 -1 Це означає, що зміна коефіцієнта перетворення K ¶Б ОРМП 19 на 1¶Б забезпечується шляхом змінювання коду керування D U на m = 28.78 мВ / 1 22 мВ » 23 одиниці молодшого розряду (при випадку КМП35=1). , Тим самим стає можливим встановлення необхідного для проведення окремих надпорогових процедур (наприклад, тесту ІМПІ) мінімального ступеню регулювання рівня інтенсивності тестового сигналу від 0,2дБ та вище, що досягається змінюванням ЦСП 28 декількох одиниць молодшого розряду коду керування D N . Отриманий на виході ОРМП 19 тональний сигнал заданої частоти та рівня інтенсивності поступає через КМП 21, комутатор 23, МП 24 на підключений до його виходу лівий головний телефон 40, де перетворюється з електричного сигналу в акустичний і надходить на ліве вухо обстежуваного. При цьому тональний стимул може бути безперервним, періодичним або його тривалість визначається оператором шляхом натиску на відповідну клавішу. Якщо обстежуваний сформований акустичний стимул не чує (про що він не подає про це сигнал натиском кнопки 53 відповіді пацієнта), то після паузи, наприклад, в 1-2с ЦСП 28 через ЦАП 33 та МП 35 формує наступний сигнал керування перетворенням ОРМП 19, який збільшує інтенсивність сигналу на встановлене оператором значення і т.д. до того рівня, коли обстежуваний почує стимул (про що він подає сигнал натиском кнопки 53 відповіді) або до максимального рівня, наприклад 120дБ. У цьому випадку особа, що проводить дослідження стану слуху, може обмежитися фіксацією даного рівня інтенсивності стимулу на обстежуваній частоті в якості порога чутності обстежуваного. Під час визначення порогу мікрокомп’ютер 29 виводить як поточні частоту і рівень інтенсивності, так і отримане значення порогу чутності через відеоконтролер 37 на екран дисплею 7 для його відображення, після чого надсилає на ЦСП 28 команду на формування тонального сигналу наступної частоти. Після цього описана вище процедура повторюється до визначення порогів чутності обстежуваного на кожній із аудіометричних частот. В результаті на екран дисплею 7 та, при необхідності, на принтер 8 винаходу виводиться аудіограма, тобто залежність порогів чутності (в дБ) від частоти тонального стимулу fстим. (фіг.6). Після проведення дослідження, наприклад, лівого вуха аналогічним чином проводиться обстеження правого з тією лише різницею, що для формування тонального стимулу задіюються складові другого каналу (ЦСП 28, кодек 61, ФПЧ 18, ОРМП 20, КМП 22, МП 25 та головний телефон 41). Визначення порогів може здійснюватися винаходом не тільки під керуванням оператора, а й у автоматизованому режимі. При цьому частота та рівень чергового стимулу встановлюються мікрокомп'ютером 29 та ЦСП 28, виходячи із наявних є мікрокомп'ютері 29 даних про реакцію пацієнта на попередній стимул, згідно підпрограмі, що реалізує одну із відомих адаптивних процедур обстеження слуху, наприклад, метод параметричної оцінки за допомогою послідовного тестування. (Гельфанд С.А. Слух: введение в психологическую и физиологическую акустику: Пер с англ. - М.: Медицина. 1984. - 352с.). Винахід надає також можливість визначення порогів чутності при повітряному звукопроведенні за допомогою внутрішньовушних теле фонів 42, 43, які підключаються аналогічно розглянутим вище лівому та правому головним телефонам 40, 41 до виходу обох каналів. В режимі тональної порогової аудіометрії при кістковому проведенні звуків, який встановлюється також шляхом натиску на відповідну клавішу пристрою 9 клавіатури, також функціонують обидва розглянуті канали. При цьому тональний стимул поступає з ви ходу першого із каналів через комутатор 26 на вхід кісткового вібратора 44, встановленого на мастоїді (соскоподібному відростку) вуха обстежуваного, де перетворюється у механічні вібрації з частотою стимулу. Оскільки при роботі кісткового вібратору частина енергії звуку випромінюється у повітря, що може призвести до прояву е фекту переслуховування тонального стимулу краще чуючим вухом і, як наслідок, до недостовірних результатів обстеження, на краще чуючи вухо через маскувальний внутрішньовушний телефон 45 під час обстеження при кістковому проведенні звуку подають маскувальний шум. Його формування здійснюється за допомогою другого із каналів винаходу аналогічно формуванню шумовою стимулу при реалізації описаного вище методу акустичної рефлексометрії. Після регулювання тонального та маскувального сигналів по інтенсивності ОРМП 19, 20 та їх підсилення МП 24, 25, а при необхідності і кодокерованими МП 21, 22, обидва сигнали через комутатори 26, 27 надходять відповідно на вібратор 44 та телефон 45. При цьому на відміну від тонального стимулу маскувальний шум надходить на внутрішньовушний телефон 45, встановлений на протилежному обстежуваному вусі пацієнта, безперервно. Тим самим забезпечується можливість одночасного надходження на кожне із вух обстежуваного відповідно тестового стимулу та маскувального сигналу, що необхідно при визначенні порогів чутності при кістковому проведенні звуків. Рівень маскувального шуму встановлюється обслуговуючим персоналом за допомогою клавіатури пристрою 9 винаходу. Аналогічно описаному вище для режиму обстеження при повітряному звукопроведенні отримані дані у вигляді аудіограми відображаються на екрані дисплею 7 або реєструються на принтері 8. Реалізація окремих надпорогових процедур, наприклад, одного із найбільш поширених в аудіологічній практиці теста ІМПІ здійснюється наступним чином. Тест ІМПІ є однією із модифікацій визначення диференціального порогу чутності обстежуваних на окремих частотах а удіометричного ряду, при цьому на фоні постійного звучання вибраного тону інтенсивністю до 20дБ над порогом 1 раз в 5с багатократно (звичайно 20 разів) формується приріст інтенсивності на 1дБ тривалістю 0,2с. Людині з нормальним станом слуху важко виявляти такі прирости гучності, тоді як особи з пошкодженнями завитки вуха чують більшу їх частину. При ураженні рецептора завитки вуха (наявність ФПНГ) індекс складає від 70% до 100%. При цьому перед початком тесту у винаході передбачено можливість вибору та встановлення обслуговуючим персоналом за допомогою клавіатури блоку 21 приросту інтенсивності стимулу із ряду 0,2-0,4-0,60,8-1-2-3-5дБ. (Тугоухость / Н.А. Преображенский. Б.М. Сагалович и др. / Под ред. Н.А. Преображенского. - М.: Медицина. 1978. - 440с.). Для реалізації у винаході тесту ІМПІ використовуються також обидва розглянуті вище канали формування стимулюючого тону. Рівень інтенсивності стимулу в 20дБ над порогом на вибраній частоті встановлюється для вибраного, наприклад, лівого вуха перед початком тесту за допомогою клавіатури пристрою 9 обслуговуючим персоналом після отримання аудіограми обстежуваного при повітряному звукопроведенні. При цьому мікрокомп’ютер 29 через ЦСП 28 встановлює безперервний тон заданої оператором частоти на першому каналі винаходу, підключає вихід МП 24 через комутатор 26 на лівий головний телефон 40 обстежуваного, а ЦСП 28 формує на вході ЦАП 33 кодовий сигнал, що відповідає встановленому рівню інтенсивності тонального стимулу, після чого запускається виконання тесту в автоматизованому режимі. Через кожні 4,8с на 0,2с код керування ЦАП 33 змінюється на необхідну для встановленого рівня приросту інтенсивності кількість одиниць молодшого розряду (наприклад, для приросту на 0,2дБ амплітуди ви хідного сигналу ОРМП 23 на основі схеми SSM2018T при ступені квантування qU = 1. 22 мВ ЦАП 33 потрібно змінити - 5 двійкових розрядів). Якщо обстежуваний чує прирости інтенсивності звукового стимулу, він сигналізує про це натиском кнопки 53 відповіді пацієнта, що фіксується мікрокомп'ютером 28. Сутність тесту полягає у підрахуванні кількості натискань обстежуваним кнопки 53 під час надходження 20 приростів тонального стимулу, обчислення результату в % відношенні та відображенні отриманого значення на екрані дисплея 7. Аналогічним чином проводиться виконання тесту для правого вуха обстежуваного, при цьому задіється другий канал формування стимулюючого сигналу винаходу та правий головний телефон 41. Реалізація винаходом методу мовної аудіометрії здійснюється шляхом підключення до його входу, а саме МП 47, зовнішнього джерела мовного сигналу, наприклад, магнітофона або програвача компакт-дисків (CD-плейера) із попередньо записаними на них наборами мовних тестів, наприклад, у вигляді фонограм. Вони підготовлені із застосуванням спеціально розроблених артикуляційних таблиць односкладових та багатоскладових слів, таблиць числівників тощо. При цьому комутатор 52 під керуванням мікрокомп’ютера 29 підключає вихід вказаного МП 47 до входу другого АЦП 65 стерео аудіо кодека 61, що дозволяє відтворений зовнішнім джерелом мовний сигнал вводити й ЦСП 28 та відтворювати його на вихід вибраного каналу, наприклад, на лівий або правий головний телефони 40, 41, змінюючи при цьому його інтенсивність за допомогою пристрою 9 клавіатури. Окрім цього, винахід надає змогу особі, що проводить дослідження слуху, через зовнішній мікрофон 50, підключений до МП 51 винаходу, через комутатор 52, керований мікрокомп'ютером 29, на другий АЦП 65 стерео аудіо кодека 61 самостійно з голосу аналогічно фонограмі транслювати тестові слона або числівники на вихід вибраного каналу (або обох каналів) на головні 40, 41 або внутрішньовушні 42, 43 телефони або на кістковий вібратор 44. Це дозволяє визначити пороги сприйняття мови, а також спроможності її розпізнавання обстежуваним при різних рівнях інтенсивності мовних сигналів. Одержані результати досліджень можуть бути передані на зовнішню ПЕОМ 54, наприклад, в аудіологічну базу даних або через модем 55 на віддалений абонент. При бажанні за допомогою зовнішньої клавіатури 56, підключеної до винаходу, можна вводити розгорнуті анкетні дані про кожного із обстежуваних. Таким чином, проведені удосконалення засобу забезпечать формування у вушн у порожнину обстежуваного окрім вимірювального тону також акустичних стимулів, а на мастоїд обстежуваного - механічних коливань різної інтенсивності та спектрального складу, що дозволить об’єктивно реєструвати у пацієнта окрім тимпанограми та порогів АРВМ при тональній стимуляції також пороги АРВМ при надходженні шумових стимулів, зміни величини акустичного іммітансу в момент ковтальних рухів (параметрів імпедансної тубометрії). суб'єктивно у відповідності з його реакцією визначати пороги чутності його слухової системи при повітряному та кістковому проведенні звуків, мовну розбірливість та наявність у обстежуваного феномена прискореного наростання гучності (ФПНГ), тобто реалізувати в засобі окрім процедури тимпанометрії та акустичної рефлексометрії при тональній стимуляції методи реєстрації АРВМ при стимуляції шумами, імпедансної тубометрії, тональної порогової і мовної аудіометрії, а також окремих надпорогових процедур (наприклад, ІМПІ тощо), розширивши тим самим функціональні та діагностичні можливості приладу.