Антибактеріальний ветеринарний препарат “бромодокс” для системного застосування

Реферат: UA 98096 U UA 98096 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до ветеринарії, а саме до фармацевтичних композицій, призначених для лікування бактеріальних інфекцій дихальних шляхів, а саме профілактики та лікування великої рогатої худоби, кіз, овець та свиноматок, хворих на асоціативні мікробні інфекції, викликані чутливими до тетрациклінів мікроорганізмами, а також проти інфекцій травного каналу (колібактеріоз, сальмонельоз), кон'юктиво-кератиту, копитної гнилі, стафілококу, бешихи, хламідіозу, ранових інфекцій, артриту. Інфекційні захворювання, у першу чергу бактеріальної етіології, наносять великі економічні збитки ведення тваринницької галузі усього світу. Україна не є винятком. Антибіотикотерапія залишається одним із основним інструментів етіотропної терапії основних бактеріальних інфекцій у сільськогосподарських тварин. Проте, нерозсудливе, а часом неправильне використання антимікробних препаратів привело до прогресуючого розвитку антибіотикорезистентності серед мікроорганізмів, основних збудників бактеріальних захворювань у тварин. До того ж, останнім часом, широкого поширення набули захворювання, які викликаються асоціаціями різних видів бактерій, а інколи в поєднанні з хламідіями, рікетсіями та/чи найпростішими. За цих умов, важливим критерієм ефективної антибіотикотерапії є спектр дії застосовуваного антибіотика, який би проявляв антимікробну активність проти широкого кола збудників інфекційного захворювання, і у першу чергу, по відношенню до їх антибіотикорезистентних штамів. Важливим аспектом ефективності терапії інфекційних захворювань є поєднання етіотропної терапії з симптоматичною. Тому актуальною є розробка препаратів, у яких це поєднання могло б підсилювати та/або прискорювати лікувальний ефект. Найбільш близьким в технічній суті є антибактеріальний препарат синергетичної дії "Дорин" (RU, 21428043, А61К 31/65, 20.12.1999), що містить як активні компоненти антибіотики рифампіцин і доксициклин. До недоліків самого препарату слід віднести досить звужений спектр дії і недостатньо високу терапевтичну ефективність. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення антибактеріального препарату, в якому за рахунок зміни складу композиції досягається активність для лікування бактеріальних інфекцій дихальних шляхів, а саме профілактики та лікування великої рогатої худоби та свиней, хворих на асоціативні мікробні інфекції, викликані чутливими до тетрациклінів мікроорганізмами, проти інфекцій травного каналу (колібактеріоз, сальмонельоз), а також кон'юктиво-кератит, копитну гниль, стафілокок, бешиху, хламідіоз, ранові інфекції, артрит. Поставлена задача вирішується тим, що антибактеріальний ветеринарний препарат "Бромодокс" для системного застосування, містить діючі речовини - антибіотики тетрациклінового ряду, муколітичні засоби непрямої дії (секретолітики) і допоміжні речовини, при наступному співвідношенні компонентів мас. %: антибіотики тетрациклінового 5,0-30,0 ряду муколітичні засоби непрямої 0,1-1,0 дії (секретолітики) допоміжні речовини решта. Згідно з корисною моделлю, як антибіотики тетрациклінового ряду використовують доксициклін, а як муколітичні засоби використовують бромгексин. Згідно з корисною моделлю, як допоміжні речовини використовують фармакологічно прийнятний розчинник та або розріджувач. Антибіотики тетрациклінового ряду є антибіотичними речовинами широкого спектра дії, з яких найбільшу антимікробну активність проявляє доксициклін, протимікробна активність якого охоплює більшість грампозитивних та грамнегативних бактерій, хламідії, рикетсії, мікоплазми та деякі найпростіші. Дослідження останніх років показали, що цей антибіотик, у порівнянні з іншими представниками тетрациклінового класу, зберіг найвищий рівень чутливості по відношенню до збудників бактеріальних захворювань серед продуктивних тварин. Отже, з огляду на сучасні наукові дані, впровадження у ветеринарну клінічну практику розчину для ін'єкцій "Бромодокс" на основі доксицикліну і бромгексину, є цілком обгрунтованим та доцільним. Діючими речовинами препарату є доксициклін. Це антибіотик з групи тетрациклінів широкого спектру дії. Препарат має бактеріостатичну дію, зумовлену порушенням синтезу білків в бактеріальній клітині шляхом з'єднання з бактеріальною 30S рибосоми, що перешкоджає доступу аміноацил-тРНК акцепторного сайту до мРНК-рибосомальногоо комплексу. До доксицикліну чутливі такі мікроорганізми: стафілококи, стрептококи, в томучислі пневмококи, 1 UA 98096 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Bacillus antracis, Neisseria gonorrhoeae, Escherichia coli, Bordetella pertussis, Enterobacter, сальмонели, клебсієли, клостридії, шиґели, рикетсії, мікоплазми, єрсинії, хламідії, Borrelia burgdorferi, бліда спірохета, Vibrio cholerae, лістерії. Нечутливими до дії доксицикліну є Pseudomonas aeruginosa, Proteus, Serratia, Bacteroides fragilis. Рівень резистентності до доксицикліну, незважаючи на його багаторічне застосування, залишається низьким. У разі коли чутливість визначається безпосередньо до доксицикліну, виявляється його висока активність навіть щодо помірно стійких до пеніциліну штамів S. pntumoniae. В даний час, коли підвищується поширеність пневмоній, викликаних атиповими внутрішньоклітинними збудниками і змішаної інфекції, роль доксицикліну в їх терапії може зростати. При цьому слід зазначити, що вартість лікування цим препаратом значно нижча, ніж сучасними макролідами і фторхінолонами. Від 80 до 95 % доксицикліну зв'язуються з білками плазми. Біологічний період напіврозпаду доксицикліну становить від 12 до 24 годин. Доксициклін більш жиророзчинний, ніж тетрациклін. Він широко розподіляється в тканинах і рідинах організму. У тварин з нормальною функцією нирок близько 40 % дози доксицикліну виводиться з сечею. Ліпофільний доксициклін виводиться не тільки нирками, але й шлунково-кишковим трактом, причому у особин з порушенням функції нирок цей шлях є основним, їм також характерна ентерогепатична (кишково-печінкова) рециркуляція. При цьому тетрацикліни виводяться у незміненому вигляді з жовчю в кишку, де знову всмоктуються, потрапляють в печінку, звідки знову виводяться з жовчю. Завдяки ентерогепатичній циркуляції діюча концентрація тетрациклінів може довший час підтримуватись в організмі хворих тварин і птиці. При цьому в жовчі створюються високі їх концентрації, що використовують при лікуванні інфекційних процесів жовчовивідних шляхів. Доксициклін має у 2-3 рази триваліший період напіввиведення в порівнянні з окситетрацикліном. Часто вибір доксицикліну переважає серед інших тетрациклінів в лікуванні інфекцій через краще його засвоєння і тривалий період напіврозпаду, що дозволяє зменшити кількість введень. Доксициклін ефективний при лікуванні інфекції дихальних шляхів, оскільки він забезпечує інгібування росту атипових мікроорганізмів, а стійкість дихальних патогенів до його дії нижче, ніж до інших класів препаратів. Ще однією перевагою доксицикліну є те, що він також може бути введений тваринам з проблемами нирок. Проте, для них потрібні відносно високі дози для введення через його низьку ниркову екскрецію у тварин з нирковими інфекціями. Доксициклін часто використовують для лікування хронічного синуситу, хламідіозу і запальних захворювань тазу. Виходячи з вище наведеного, можна стверджувати, що використання доксицикліну у ветеринарних препаратах є дієвим підходом до розв'язання проблеми лікування й контролювання змішаних інфекцій тварин, що викликаються стійкими до інших ліків асоціаціями грам-негативних та/чи грам-позитивних бактерій, патогенних найпростіших, хламідій та/чи рикетсій. Бромгексин (bromhexinum) - лікувальний препарат, який надає муколітичну (секретолітичну), відхаркувальну і слабку протикашльову дію. Муколітичний ефект пов'язаний з деполімеризацією і розрідженням мукопротеїнових і мукополісахаридних волокон. За сучасними уявленнями, однією з важливих особливостей дії бромгексину є його здатність стимулювати утворення сурфактанту - суміш поверхнево-активних речовин ліпідо-білково-мукополісахаридної природи, що синтезується в клітинах альвеол. Біосинтез сурфактанту порушується при різних захворюваннях органів дихання, що спричинені Mycoplasma gallisepticum, Mycoplasma synoviae, Ornithobacterium rhinotracheale. Це призводить до порушення стабільності альвеолярних клітин, ослаблення їхньої реакції на несприятливі впливи. При прийомі всередину бромгексин практично повністю (99 %) всмоктується в ШКТ протягом 30 хв. Біодоступність становить 80 % внаслідок ефекту першого проходження через печінку. Бромгексин в плазмі зв'язується з білками, проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри. У печінці бромгексин піддається деметилюванню і окисленню, утворюються метаболіти (амброксол), що зберігають активність. Т 1/2 складає 15 год. внаслідок повільної зворотної дифузії з тканин. Сmах в крові досягається приблизно через 1 год. після прийому. Екскретується нирками. При хронічній нирковій недостатності порушується виділення метаболітів бромгексину. При багаторазовому застосуванні бромгексин може кумулюватися. Бромгексин можна призначати одночасно з іншими препаратами, застосовуваними при лікуванні бронхолегеневих захворювань. Бромгексин сприяє проникненню антибіотиків, сульфаніламідних препаратів в бронхіальний секрет в перші 4-5 дні протимікробної терапії. Спільне застосування бромгексину з антибіотиками підвищує концентрацію останніх у органах дихання, тобто ефективність антибіотика збільшується. 2 UA 98096 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 При комбінованому застосуванні доксицикліну з бромгексином підвищується концентрація антибіотику у секреті верхніх дихальних шляхів та у мокротинні, прискорюється його всмоктування, завдяки чому досягається високий рівень доксицикліну в крові протягом тривалого часу і пришвидшується процес видужування. Доксициклін практично не метаболізується і виводиться з організму переважно з фекаліями у формі неактивних комплексів та у меншій мірі із сечею. Спосіб отримання препарату полягає в наступному. В реактор для приготування розчину вносять розрахункової кількість 1,2-пропіленгліколю та води для ін'єкцій та нагрівають вміст реактору до (80-85)°С. На терезах відважують і вносять в реактор розрахункову кількість доксициклін хіклату та бромгексин гідрохлориду та ретельно перемішують. Після розчинення діючих речовин об'єм розчину у реакторі доводять до розрахункового водою для ін'єкцій і ретельно перемішують з допомогою мішалки протягом 30 хвилин. Отриманий розчин фільтрують через фільтри для видалення механічних домішок та розливають у простерилізовані флакони. Флакони закорковують гумовими пробками, обкатують алюмінієвими ковпачками. Перевіряють на наявність механічних домішок. Флакони з виявленими механічними домішками бракують, а препарат що пройшов контроль маркують, пакують та передають на склад. Препарат це рідина від жовто-коричневого до темнокоричневого кольору зі специфічним запахом складників. Приклад 1. Антимікробна активність препарату "Бромодокс". Антимікробну активність перевіряли диско-дифузійним методом на щільному поживному середовищі. На поверхню чашки Петрі наносили бактеріальну суспензію, до складу якої одночасно входили культури бактерій Staphylococcus spp., Streptococcus spp., E. Coli. Встановлено, що оптимальна концентрація, яка пригнічувала ріст бактерій складала 2,0 %. Зона затримки росту для бактерій складала 25 мм, тобто мікроорганізми були високочутливі до препарату "Бромодокс" в 2,0 % концентрації. Приклад 2. Токсикологічні властивості препарату "Бромодокс". Гостру токсичність визначали на білих мишах. Було сформовано 3 групи тварин вагою 18-20 3 гр. (n=5). Препарат задавали внутрішньом'язово дозою 0,5 см у концентраціях 0,5 %, 1 % та 3 %. За лабораторними тваринами спостерігали 10 діб. За весь період спостереження загибелі дослідних тварин, які отримували препарат у зазначених вище концентраціях не було зареєстровано. Хронічну токсичність вивчали на білих мишах при тривалому в/м введенні препарату дозою 3 0,2 см в тих самих концентраціях. Для досліду сформували 3 групи тварин (n=10). Препарат вводили впродовж тижня, щоденно. За весь період спостереження у мишей, яким застосовували препарати у концентраціях 6,5 % та 1 % не реєстрували змін в загальному клінічному стані. У тварин зберігався апетит, вони були активні, рухливі, шерсть гладка і блискуча. Впродовж проведення досліду ознаки отруєння були відсутні. У лабораторних тварин, яким вводили препарат в концентрації 3 % спостерігали пригнічення, схуднення, відсутність апетиту, що призводило до загибелі. У загиблих мишей на розтині спостерігали дегенеративні та дистрофічні зміни в печінці й нирках, гіперпластичні процеси в перібронхіальній тканині. Приклад 3. Каренція. Для визначення залишків препарату "Бромодокс" в молоці оброблених ним тварин, використовували варіант мікробіологічного методу "скринінг-тест STOP", розроблений американськими вченими і який широко застосовується в США на м'ясопереробних підприємствах та бойнях. У досліді дійним коровам, козам, вівцям та свиноматкам внутрішньом'язово вводили терапевтичні дози препарату "Бромодокс". Було сформовано по 3 групи тварин по 5 голів у кожній. Перша група була контрольною (без оброблення). Корови, другої дослідної групи отримували внутрішньом'язово по 5 мл препарату "Бромодокс", а кози, вівці та свиноматки - 2,5 мл препарату, в 1 мл якого міститься 200,0 мг доксицикліну гіклату та 5,0 мг бромгексину гідрохлориду. Препарат вводили дозою коровам 1000,0 мг, а вівцям, козам та свиноматкам - 500,0 мг діючої речовини (за доксицикліном). Коровам третьої дослідної групи аналогічно вводили препарат, але дозою 2000,0 мг на голову, а вівцям, козам та свиноматкам - 1000,0 мг. Наступної доби, через 3 та 7 діб після останнього введення препарату "Бромодокс" проводили відбір молока. Ватний тампон занурювали у кожну пробу молока, після цього тампони щільно накладали на агарову пластину чашки Петрі, засіяну тест-мікроорганізмом Mycoplasma synoviae. Для контролю якості поживного середовища та тест-культури на агарову пластину також клали стандартний диск з неоміцином (5 мг). Після інкубації чашок Петрі впродовж 18 год. за 3 UA 98096 U 5 10 15 температури 29 °C визначали розміри зон затримки росту тест-культури навколо тампонів та диску з неоміцином (діаметр зони затримки росту навколо диска повинен становити 22-29 мм). Якщо спостерігалась зона інгібіції навколо тампону, результат тесту вважався позитивним, тобто в молоці присутня речовина - інгібітор росту тест-мікроорганізму. Тест вважався негативним, коли зона інгібіції не спостерігалася, що свідчило про відсутність у молоці залишків антимікробних препаратів чи про їх присутність в концентраціях, нижчих за нижній рівень чутливості методу. Результати визначення присутності препарату "Бромодокс" в молоці корів, кіз, овець та свиноматок за допомогою Скринінг-Тесту Stop наведені в таблиці 1. Як видно з таблиці 1, препарат "Бромодокс" дозою 500,0 мг - для кіз, овець та свиноматок, а для корів - 1000,0 мг, за діючою речовиною (за доксицикліном) при в/м введенні зберігається в молоці й через добу після останнього введення в організм тварин, а дозою1000,0 та 2000,0 мг через 3 доби. Отже, період каренції ветеринарного препарату "Бромодокс" у кіз, овець, свиноматок та корів, складає не менше 7 діб у максимальній дозі (1000,0 та 2000,0 мг/на голову) і до 3 діб дозою 500,0 та 1000,0 мг. Таблиця 1 Групи тварин Вид тварин 1 1 (контрольна) 2 2 (дослідна) корови 3 (дослідна) 1 (контрольна) 2 (дослідна) вівцематки 3 (дослідна) 1 (контрольна) 2 (дослідна) 1 кози 3 (дослідна) 1(контрольна) 2 (дослідна) свиноматки 3 (дослідна) 20 25 Термін після введення (доба) 3 1 3 7 1 3 7 1 3 7 1 3 7 1 3 7 3 1 3 7 1 3 7 1 3 7 Результати визначення антимікробної активності молока 4 5 6 7 8 0 0 0 0 0 + + + 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 + + + 1 + 0 0 + 0 + 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 + + + + + 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 + + + + + 0 + + + 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 + 0 + + 0 0 + 0 0 0 0 0 0 0 0 4 5 6 7 8 + + + + + 0 + + 0 + Н 0 0 0 0 0 0 0 0 0 + + + + + 0 0 0 + 0 0 0 0 0 0 + + + + + 0 + + + 0 0 0 0 0 0 Приклад 4. Толерантність. Толерантність препарату "Бромодокс" випробовували на білих нелінійних мишах (самці, масою 20-22 г). Нерозбавлений та розбавлені розчини препарату вводили внутрішньом'язово кожній миші за допомогою інсулінового шприца у об'ємі 0,1 мл на особину. Для цього препарат розводили фізрозчином до необхідної концентрації найбільш токсичної діючої речовини з тих, що входять до його складу - за концентрацією доксицикліну гідрату (50, 100, 150, 200 мг/кг). Кожна з досліджуваних доз препарату випробовувалась на групі з 5 білих мишей. Спостереження за тваринами проводили впродовж 7 діб після введення. Фізіологічний стан піддослідних тварин оцінювали за показниками рухливої активності, апетиту, 4 UA 98096 U поведінки (зокрема реакції на больовий та зоровий подразники), стану волосяного покрову. У контрольну групу включали білих мишей-самців того ж віку та ваги, їм внутрішньом'язово вводили фізіологічний розчин. Результати вивчення толерантності білих мишей до препарату "Бромодокс" наведено у таблиці 2. 5 Таблиця 2 № п/ч 1 2 3 4 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Доза введення, мг/кг 0 (контрольна група) 50,00 100,00 150,00 200,0 Доза, мл/гол 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 Кількість мишей 5 5 5 5 5 Загибель мишей 0 0 0 0 0 За результатами досліджень встановлено, що в жодній із груп піддослідних тварин через введення препарату загибелі не було. Препарат "Бромодокс" (суспензія для ін'єкцій) в усіх досліджених дозах не спричинив негативного впливу на фізіологічний стан та поведінку мишей. Про толератні властивості досліджуваного препарату щодо ВРХ, ДРХ та свиней свідчать дані польових випробувань, що наведені у наступному розділі: у жодному випадку базаторазове (від 3-х до 7-ми разів поспіль, один раз на день) введення препарату у лікувальній дозі не викликало жодних негативних впливів на організм ВРХ, овець, кіз та свиней, як молодих, так і дорослих. Приклад 5. Ефективність застосування препарату "Бромодокс" в умовах господарств За результатами лабораторних досліджень з використанням диско-дифузійного методу (диски виготовляли з цільного препарату) було доведено, що препарат "Бромодокс" бактерицидно діє на агарові колонії польових ізолятів бактерій Haemophilus influenza, Streptococcus spp., Clostridium tetani, Clostridium perfringens та Salmonella spp., виділених у 2008-2013 pp. з патологічних та клінічних матеріалів від ВРХ, овець і свиней з господарств України. Зокрема була встановлена висока бактерицидна активність цього препарату ("3+") у відношенні ізолятів Haemophilus influenza та Clostridium perfringens, виділених від хворих корів, овець, кіз та свиней на захворювання органів дихання у господарствах Харківської області. Дослідження на свиноматках. Вивчення лікувальної активності препарату "Бромодокс" проводили співробітники лабораторії вивчення хвороб свиней ННЦ "ІЕКВМ" в умовах фермерського господарства Харківської області, в якому утримується свинопоголів'я. У хворих свиней в господарстві виявляли підвищену температуру тіла, кашель, задуху, підвищення температури тіла, виділення із носової порожнини, фекалії водянисті, сіро-жовтого кольору, неприємного запаху з пухирцями газу. При бактеріологічному дослідженні було виділено Е.соіі, Haemophilus influenza, Streptococcus spp… Для випробування терапевтичної ефективності препарату "Бромодокс" в господарстві сформували 2 групи клінічно хворих свиней групи відгодівлі (n=30): 1-й групі препарат вводили згідно проекту листівки-вкладки, одноразово (0,5 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини); 2-й групі - вводили антибіотик "Кобактан" внутрішньом'язово дозою 1 мл на 25 кг живої ваги. За тваринами спостерігали 7 діб. Дослідження на ВРХ. Серед поголів'я відмічали підвищення температури тіла до 41-42 °C, загальну слабкість, відсутність апетиту, сухий кашель, виділення із носу, набряки в області підгрудка, хрипи в легенях, запор, який змінюється проносом, копитну гниль, артрити. При бактеріологічному дослідженні було виділено Е.соіі, Staphylococcus spp, Clostridium tetani. Для вивчення лікувальної ефективності препарату "Бромодокс" було сформовано 2 групи клінічно хворих корів (n=20): 1 групі препарат застосовували, згідно з проектом листівкивкладки, одноразово (1,0 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини); 2 групі - вводили 10 % розчин канаміцину сульфату внутрішньом'язово 0,5 мл на 10 кг живої ваги. За дослідними тваринами спостерігали впродовж тижня. Дослідження на ДРХ. Серед поголів'я відмічали підвищення температури тіла, відсутність апетиту, сухий кашель, виділення із носу, проноси, артрити. 5 UA 98096 U 5 10 При бактеріологічному дослідженні було виділено Е.соіі, Staphylococcus spp, Clostridium tetani. Для вивчення лікувальної ефективності препарату "Бромодокс" було сформовано по 2 групи клінічно хворих овець і кіз (n=10): 1 групі кожного виду препарат застосовували, згідно з проектом листівки-вкладки, одноразово (1,0 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини); 2 групі вводили 10 % розчин канаміцину сульфату внутрішньом'язово 0,5 мл на 10 кг живої ваги. За дослідними тваринами спостерігали впродовж тижня. Результати застосування препарату "Бромодокс" на коровах, козах, вівце- та свиноматках. Після застосування препарату "Бромодокс" серед хворих свиней на 3 добу реєстрували зниження температури тіла до норми, сухий кашель змінився на вологий, незначні виділення із носової порожнини, діарея припинилась на 5 добу. Оцінка лікувальної ефективності "Бромодокс" при лікуванні свиней наведено в таблиці 3. Збереженість тварин у дослідній групі, яким вводили препарат "Бромодокс" через 2 тижні після закінчення спостереження підвищилась на 6 % порівняно з контрольною групою. 15 Таблиця 3 Показник Наявність клінічних ознак респіраторного та кишкового синдрома, відсоток Збереженість поголів'я, відсоток 20 Срок спостереження 1-ий день спостереження 3-ий день спостереження 5-ий день спостереження 7-ий день спостереження 1-ий день спостереження 3-ий день спостереження 5-ий день спостереження 7-ий день спостереження Група Дослідна Більше 84,0 21,0 відсутні відсутні 96,0 98,0 100,0 100,0 Контроль Більше 84,0 60,0 24,0 відсутні 90,0 93,0 93,0 96,0 Серед хворих свиней збереженість на початку обробки антимікробним препаратом складала 96 % і зросла до 100 % після його введення. Поліпшення загального стану організму серед корів спостерігали на 3 добу після застосування препарату. Тварини активні, з'явився апетит, нормалізувалась функція травневого тракту, вологий кашель, зникли хрипи в легенях. Клінічні ознаки захворювання повністю зникли на 7 добу після введення препарату. Оцінка терапевтичної ефективності препарату "Бромодокс" при захворюванні корів наведена в таблиці 4. Таблиця 4 Показник Наявність клінічних ознак респіраторного та кишкового синдрому, відсоток Збереженість поголів'я, відсоток Група Срок спостереження Дослідна Контроль 1-ий день спостереження Більше 90,0 Більше 90,0 3-ий день спостереження 20,0 66,0 5-ий день спостереження 10,0 34,0 7-ий день спостереження відсутні 20,0 1-ий день спостереження 98,0 90,0 3-ий день спостереження 98,0 95,0 5-ий день спостереження 100,0 95,0 7-ий день спостереження 100,0 95,0 25 30 У контрольній групі збереженість поголів'я корів була нижче на 5 % у порівнянні з дослідною групою. Використання препарату "Бромодокс" козам та вівцям проявлялось позитивним впливом на організм: температура тіла в межах норми, тварини стали рухливі, з'явився апетит, із носової порожнини припинились виділення, зникли поноси. Оцінка лікувальної ефективності препарату "Бромодокс" при застосуванні козам та вівцям наведена в таблиці 5. 6 UA 98096 U Таблиця 5 Показник Група Срок спостереження Дослідна Контроль 1-ий день спостереження Більше 90,0 Більше 90,0 30,0 70,0 Наявність клінічних ознак респіраторного та 3-ий день спостереження кишкового синдрома, відсоток 5-ий день спостереження відсутні 20,0 7-ий день спостереження відсутні 10,0 1-ий день спостереження 90,0 90,0 3-ий день спостереження 100,0 90,0 Збереженість поголів'я, відсоток 5-ий день спостереження 100,0 90,0 7-ий день спостереження 100,0 90,0 5 10 15 20 Застосування препарату "Бромодокс" у дозах, згідно з проектом листівки-вкладки, не викликало побічної дії на організм корів, кіз, вівце- та свиноматок та забезпечувало підвищення збереженості поголів'я тварин, їх продуктивність. Отже застосування препарату "Бромодокс" у рекомендованих виробником спосіб введення, дозі та тривалості застосування забезпечує позитивну динаміку у лікуванні гострих та підгострих респіраторних захворювань у свиней, викликаних патогенною мікрофлорою, чутливою до доксицикліну, а також не викликає побічної дії на організм свиней. Приклад 6. Можливий склад препарату в розрахунку на 1 мл, згідно з чинною НД: Доксицикліну хіклат 200 мг Бромгексин гідрохлорид 5 мг 1,2-пропіленгліколь 0,1 мл Вода для ін'єкцій решта. Таким чином препарат "Бромодокс" є ефективним хіміотерапевтичним засобом профілактики та лікування великої рогатої худоби, кіз, вівце- та свиноматок, хворих на асоціативні мікробні інфекції, викликані чутливими до тетрациклінів мікроорганізмами. Препарат апробований з позитивним результатом при зазначених захворюваннях. Препарат може бути використаний як в приватному секторі, так і у великих тваринницьких господарствах. Препарат "Бромодокс" рекомендовано застосовувати для лікування тварин хворих захворювання органів дихання (бронхопневмонія, пневмонія, ензоотична пневмонія свиней, атрофічний риніт), травного каналу (колібактеріоз, сальмонельоз), а також при кон'юктивокератитах, копитній гнилі, стафілококу, бешисі, хламідіозі, ранових інфекціях, артритах та інших захворюваннях, спричинених мікроорганізмами, чутливими до доксицикліну. Препарат "Бромодокс" не є токсичним для тварин, що рекомендовано застосовувати їм при лікуванні, так і для піддослідних тварин. 7 UA 98096 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 1. Антибактеріальний ветеринарний препарат для системного застосування, що містить діючі речовини і допоміжні речовини, який відрізняється тим, що як діючу речовину містить антибіотики тетрациклінового ряду та муколітичні засоби непрямої дії (секретолітики), при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: антибіотики тетрациклінового 5,0-30,0 ряду муколітичні засоби непрямої дії 0,1-1,0 (секретолітики) допоміжні речовини решта. 2. Препарат за п. 1, який відрізняється тим, що як антибіотики тетрациклінового ряду використовують доксициклін, а як муколітичні засоби використовують бромгексин. 3. Препарат за п. 1, який відрізняється тим, що як допоміжні речовини використовують фармакологічно прийнятний розчинник та/або розріджувач. Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 8