Спосіб виготовлення біологічного препарату хетоміка для передпосівної обробки насіння та посадкового матеріалу сільськогосподарських культур

Реферат: Спосіб виготовлення біологічного препарату Хетоміка для передпосівної обробки насіння та посадкового матеріалу сільськогосподарських культур, що включає приготування посівного матеріалу гриба-антагоніста, культивування його у ферментері, висушування одержаного матеріалу, розмелювання біомаси гриба, причому з метою обмеження розвитку фітопатогенних грибів та захисту рослин від збудників кореневих хвороб запропоновано нове живильне середовище для приготування посівного матеріалу гриба-антагоніста та технологічні етапи одержання біомаси гриба, культивування у ферментері проводять протягом 22 діб за температури 26-28 °C, висушування здійснюють за температури 35-36 °C до досягнення залишкової вологості 5-9 %. UA 103591 U (12) UA 103591 U UA 103591 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сільськогосподарської мікробіології, а саме до біопрепаратів створених на основі мікроорганізмів - антагоністів, які здатні обмежувати розвиток фітопатогенних грибів. Відомі ефективні засоби захисту рослин від шкідливих організмів, життєдіяльність яких призводить до значних втрат урожаю. Провідне місце серед заходів боротьби за збереження урожаю займає хімічний метод захисту рослин. Однак використання хімічного методу для захисту рослин не завжди забезпечує бажаний результат. Тривале його застосування призводить до забруднення навколишнього середовища, до виникнення стійких штамів і популяцій патогенів, частота виникнення яких випереджає створення нових препаратів. Відомі біологічні методи захисту рослин. Біологічні препарати на основі мікроорганізмів не забруднюють довкілля, проявляють високу селективну дію, зручні для виробництва. При їх використанні продукція рослинництва не містить пестицидних залишків, зменшується пестицидне навантаження на навколишнє середовище. Дослідження, пов'язані з пошуком ефективних мікроорганізмів для біологічного контролю збудників хвороб рослин, проводяться в основному з бактеріями. Так, відомі ефективні штами бактерій родів Bacillus [1, 2, 3], Pseudomonas [4], Klebsiella [5] та біопрепарати на їх основі для захисту рослин від фітопатогенних бактерій та грибів. Серед грибів-антагоністів збудників хвороб рослин найбільш відомі представники роду Trichoderma [6]. Найбільш близьким аналогом запропонованої корисної моделі є застосування штаму ґрунтового сапрофітного гриба Chaetomium cochliodes Palliser 3250 [7, 8], який здатний активно колонізувати кореневу систему багатьох сільськогосподарських культур і виявляти високу антагоністичну активність проти кореневих хвороб [9]. Крім антагоністичної дії щодо збудників захворювань С cochliodes 3250 продукує арахідонову кислоту, яка належить до біогенних еліситорів. У тканинах рослин арахідонова кислота сприяє експресії захисних генів, синтезу стресових білків і фітоалексинів, індукуючи системну імунну відповідь на дію патогенів і несприятливих умов [10]. Під впливом С cochliodes 3250 підвищується ступінь засвоєння рослинами мікро- і макроелементів, особливо фосфору. Крім того, С cochliodes 3250 здатен продукувати фітогормональні речовини: індолілоцтову кислоту, гіберелову кислоту, холестерол, ергостерол та 2,4-епібрасинолід, які позитивно впливають на ріст і розвиток рослин [11]. Таким чином, вплив С cochliodes 3250 на рослини багатофункціональний, результатом дії якого є підвищення урожайності сільськогосподарських культур, поліпшення якості продукції рослинництва. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб виготовлення біопрепарату Хетоміка на основі штаму ґрунтового сапрофітного гриба Chaetomium cochliodes Palliser 3250 для захисту сільськогосподарських культур від фітопатогенних грибів-збудників хвороб та підвищення урожайності сільськогосподарських культур. Поставлена задача вирішується шляхом розробки способу виготовлення біопрепарату Хетоміка, який включає наступні стадії: 1. Приготування посівного матеріалу. Приготування посівного матеріалу здійснюється за такою схемою: музейні → робочі → маточні культури → посівний матеріал. 1.1. Зберігання і підтримання музейних культур. Музейні культури зберігають в холодильнику за температури +4 °C в ліофілізованому вигляді і на 3-4 °Б сусло-агарі, рн - 6,2-7,1 і стерилізація середовища 0,5 атм 30 хв. Підтримку музейних культур здійснюють шляхом пересіву їх на сусло-агар 1 раз на рік. Антагоністичну активність культури перевіряють 1 раз на рік. 1.2. Приготування робочих і маточних культур. Робочі культури отримують шляхом пересіву вихідних музейних культур. Одну пробірку, позначену першим порядковим номером, зберігають до одержання наступної партії як музейну в холодильнику за температури +4 °C. Культуру гриба-антагоніста С. cochlioides 3250 (друга і третя пробірки) висівають у пробірки на сусло-агар. Неохмелене пивне сусло містить до 1618 % цукрів, переважно, мальтозу (80 %) і частково глюкозу, декстрини, азотні речовини, зольні елементи, вітаміни. Сусло готують таким чином: 250 г розмеленого солоду заливають 1 літром водопровідної води, нагрівають до 48-50 °C і підтримують цю температуру протягом 30 хв. Безперервно перемішуючи, щоб уникнути утворювання грудочок. Потім температуру піднімають до 55-58 °C і підтримують на цьому рівні до повного оцукрування крохмалю, тобто до тих пір, поки реакція охолодженої суміші з йодом не стане негативною. Екстракт пропускають через вату або паперовий фільтр. У фільтраті визначають концентрацію цукру, користуючись ареометром 1 UA 103591 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Балинга, градуси (°Б) якого приблизно відповідають процентному вмісту цукру в розчині. До потрібної концентрації цукру сусло розбавляють водопровідною водою. Сусло стерилізують за 152 кПа (0,5 атм) 20-30 хв. Засіяні пробірки вирощують в термостаті за +27 °C ± 1 °C протягом 14 діб. Мікробіологічним контролем визначають чистоту і морфологічну однорідність робочих культур. Для цього їх засівають на бульйон і агар Хотінгера або МПБ з 0,5 % глюкози і МПА і інкубують 2-3 доби за температури 37 °C. 1.3. Приготування посівного матеріалу. Культури гриба, що виросли в пробірках, використовують для засіву живильного субстрату в поліпропіленових мішечках. З сусло-агарового косяка біомасу гриба змивають стерильною водопровідною водою (6 мл води на пробірку) і гомогенізують. Суспензією спор і фрагментів гіф засівають живильне середовище в поліпропіленових мішечках. Склад живильного середовища (в %): зерно вівса 46,0-48,3 гіпс 0,6-0,8 крейда 0,1-0,2 вода водопровідна 50,0-54,0. Приготовлене середовище стерилізують за 2,0 атм (134 °C) протягом 1 години. В простерилізоване і охолоджене середовище засівають суспензію спор, змитих з 14-добової культури С. cochlioides 3250. Густота посіву - 1 мл суспензії спор на 100 г живильного середовища. Культивування гриба-антагоніста проводять за температури +27±1 °C протягом 18-20 діб. Термін придатності приготовленої культури 5-6 міс. В приготовлене живильне середовище стерильно вносять маточну культуру С. cochlioides 3250 в кількості 1-2 % від маси середовища. Після засіву суміш перемішують і культивують за температури +27±1 °C протягом 16-18 діб. Посівний матеріал після контролю використовують для засіву ферментаційного середовища. 2. Культивування в ферментерах. В приготовлене живильне середовище в ферментерах стерильно вносять посівний матеріал С. cochlioides 3250 в кількості 1-2 % від маси середовища. Після засіву суміш перемішують і культивують за температури +27±1 °C протягом 22 діб. 3. Висушування одержаного матеріалу. Одержаний матеріал з біомасою гриба підсушують за температури повітря +35-36 °C до досягнення залишкової вологості 5-9 %. 4. Розмелювання біомаси гриба. Одержану біомасу гриба із залишками середовища розмелюють, просівають через сито і визначають концентрацію спорового матеріалу в 1 г препарату шляхом прямого підрахунку спор в камері Горяєва. Фізико-хімічні властивості одержаного біопрепарату Хетоміка. Вміст абсолютно сухих речовин - 91-95 %. 99 Титр культури С. cochlioides 3250 - не менше 0,410 0,510 спор/г препарату. Зовнішній вигляд та колір біопрепарату Хетоміка. Порошок, що змочується від темно-коричневого до табачно-бурого кольору. Використання Хетоміка сприяє обмеженню розвитку фітопатогенних мікроорганізмів і підвищенню урожайності пшениці ярої в середньому на 27,1 %, ячменю ярого - на 22,8 %, сої на 22,0 %, картоплі на 17,8 %. Приклади конкретного застосування біопрепарату Хетоміка. Приклад 1. Польові досліди з пшеницею ярою проводили у 2002-2004 pp. і у 2007-2009 pp. на чорноземі вилугованому неглибокому легкосуглинковому на лесовидних суглинках, який характеризувався такими агрохімічними показниками: вміст гумусу в орному шарі становив 3,6 %, рухомих форм фосфору (за Кірсановим) - 210-240 мгР2О5, обмінного калію (за Кірсановим) - 160-170 мг К2О на 1 кг грунту, рНн2о - 6,5. У дослідах 2002-2004 pp. використано сорт пшениці ярої Рання 93, у 2 2007-2008 р. - сорт Краса Полісся, у 2009 р. - Расвєт (Рассвет). Розмір ділянки - 20 м , повторність дослідів - 4-х разова. Норма висіву насіння становила 5 млн. зерен на 1 га. Агротехніка вирощування - загальноприйнята для зони Полісся. Пшеницю яру вирощували без внесення добрив після сої. Схема досліду: 1 - без внесення мікробних і хімічних препаратів (контроль), 2 - передпосівна обробка насіння Вітаваксом 200 ФФ, 34 % (у 2002 р. - Фундазолом), 3 - передпосівна обробка насіння препаратом Хетоміком. Норма використання біопрепарату Хетоміка 2 кг/т насіння з титром 0,8-0,9 млрд. сумкоспор Chaetomium cochliodes 3250. Хімічні 2 UA 103591 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 препарати Вітавакс 200ФФ, 34 % і Фундазол наносили на насіння пшениці ярої з розрахунку 3,0 кг/т. Вивчення ураженості різних сортів пшениці ярої кореневими гнилями здійснювали за умов польових дослідів протягом шести років. Одержані результати наведено у табл. 1. Як свідчать одержані дані, у варіантах, де використовували мікробний препарат Хетомік, рослини значно менше уражалися кореневою гниллю. Так, поширення хвороби на пшениці ярій сорту Рання 93 у 2002 р. становило 15,1-22,9 %, у 2003 р. - 17,7-13,4, а у 2004 р. - 13,6-16,7 % (залежно від фази розвитку рослин). Розвиток хвороби відповідно складав 2,3-4,9; 2,2-1,6 та 1,7-3,3 %, в той час, як у контрольному варіанті поширення хвороби становило у 2002 р. 57,2-67,5 %, у 2003 р. 38,1-33,5, а у 2004 р. - 39,1-37,5 % (залежно від фази розвитку рослин). Розвиток хвороби відповідно складав 11,8-17,6; 5,1-5,6; 6,4-12,9 %. Тобто поширення хвороби зменшилося в середньому в 2,8 раза, а інтенсивність прояву - в 3,8 раза. Використання хімічних препаратів (Фундазолу і Вітаваксу) не забезпечило надійного захисту рослин від ураження кореневими гнилями. В цьому випадку поширення хвороби зменшилося лише в 1,2 раза порівняно з контролем, а розвиток хвороби - в 1,3 раза. Аналогічні результати були одержані і при використанні сортів Краса Полісся та Расвєт. Отже, проведеними дослідженнями встановлено, що передпосівна обробка насіння пшениці ярої мікробним препаратом Хетоміком сприяє обмеженню розвитку кореневих гнилей цієї культури. Значне обмеження розвитку кореневих гнилей пшениці ярої, а також стимулювання росту і розвитку рослин, що було виявлено у варіантах з використанням Хетоміка, забезпечило суттєвий приріст урожайності культури (табл. 2.). Так, урожайність сорту Рання 93 зросла в середньому за три роки на 0,71 т/га або 28,8 відсотки у порівнянні з контрольним варіантом. Приріст урожаю сорту Краса Полісся становив 0,9 т/га, або від 22,1 до 31,6 %. Урожайність сорту Расвєт зросла від застосування Хетоміка на 0,83 т/га або на 22,4 %. Застосування ж хімічного препарату Вітаваксу 200 ФФ сприяло збільшенню урожайності пшениці ярої в середньому на 0,37 т/га або 13,6 %. Отже, застосування Хетоміка як засобу захисту пшениці ярої від кореневих гнилей та підвищення продуктивності культури є доцільним і високоефективним прийомом, приріст урожаю у варіантах з Хетоміком досягав 27,1 % у середньому за шість років досліджень. Приклад 2. Польові досліди з ячменем ярим проводили на дослідному полі Інституту сільськогосподарської мікробіології протягом 1999-2001 років. Ґрунт лучно-чорноземний, вилугуваний, легкосуглинковий, який характеризується такими агрохімічними показниками: вміст гумусу в орному шарі становить 3,4 %, азоту, що легко гідролізується (за Тюріним і Кононовою) 4,5-5,0 мг, рухомих форм фосфору (за Кірсановим) - 14-18 мг Р2О5, обмінного калію (за 2 Масловою) - 11-12 мг К2О на 100 г ґрунту, рН водне - 5,8. Площа облікової ділянки 25 м , повторність дослідів чотириразова. В дослідах використано сорт ярого ячменю Гонар. Норма висіву насіння ярого ячменю становила 5,0 млн. зерен на 1 га. Агротехніка вирощування загальноприйнята для зони Полісся. Схема польового досліду: 1 - без внесення хімічних і мікробних препаратів (контроль), 2 - передпосівна обробка насіння хімічним препаратом Фундазолом (1999 р.), Фенорамом (2000 та 2001 pp.), 3 - передпосівна обробка насіння мікробним препаратом Хетоміком. Дослідження ураженості ячменю ярого кореневими гнилями показали, що у варіантах, де використовували мікробний препарат Хетомік, рослини значно менше уражалися кореневою гниллю (табл. 3). Поширення хвороби складало від 2,2 до 12,9 %, розвиток хвороби від 0,2 до 4,8 %, залежно від фази розвитку рослин і року досліджень, у той час як у контрольному варіанті поширення хвороби становило від 14,4 до 47,8 %, розвиток хвороби від 2,2 до 41,4 %. Біологічна ефективність Хетоміка коливалась від 77,6 до 93,4 %. Необхідно відзначити, що застосування хімічних засобів захисту рослин (як Фундазолу, так і Фенораму) було менш ефективним, їх біологічна ефективність була в межах від 13,2 до 58,3 %. Результати обліку урожаю ячменю ярого є свідченням того, що мікробний препарат Хетомік позитивно впливав на ріст і розвиток рослин та забезпечив вірогідний приріст урожаю зерна культури (табл. 4). Таким чином, застосування Хетоміка як засобу захисту ячменю ярого від кореневих гнилей та підвищення його продуктивності є доцільним, приріст урожаю у варіантахз Хетоміком досягав 22,8 % у середньому за три роки досліджень. Приклад 3. Польові досліди з соєю проводили за умов польових дослідів протягом 2007-2008 pp. на чорноземі вилугованому слабоглеюватому легкосуглинковому на лесі (дослідне поле Інституту 3 UA 103591 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 с.-г. мікробіології), який характеризувався такими агрохімічними показниками: вміст гумусу в орному шарі становив 3,56 %, сума ввібраних основ - 12,5-14,0 мг-екв. на 100 г ґрунту; азот, що легко гідролізується (за Корнфільдом) - 95-100 мг; рухомих форм фосфору (за Кірсановим) 251-256 мг Р2О5, обмінного калію (за Кірсановим) - 108-111 мг К2О на 1кг ґрунту, рНсольовий - 5,22 5,5. Розмір ділянки 20 м , повторність досліду 4-разова. Норма висіву насіння становила 500 тисяч схожих зерен на 1 га. Агротехніка вирощування загальноприйнята для зони Полісся. Мінеральні добрива вносили в дозі N30P30K45. Дослід закладали за схемою: 1 - без внесення хімічних і мікробних препаратів (контроль); 2 - передпосівна обробка препаратом Максим XL035FS, т.к.с; 3 - інокуляція насіння стандартним штамом Bradyrhizobium japonicum 2490; 4 - передпосівна обробка насіння мікробним препаратом Хетоміком; 5 - інокуляція насіння B.japonicum 2490 + Хетомік. Передпосівну обробку насіння хімічним препаратом Максим XL035FS, т.к.с. здійснювали з розрахунку 1 л/т, Хетоміка - 2 кг/т, що становило 150-170 тисяч сумкоспор гриба на одну насінину. Для інокуляції насіння сої B.japonicum 2490 використовували суспензію бактеріальних клітин, змитих з твердого поживного середовища, з розрахунку 2 л/т насіння (300-350 тисяч бактеріальних клітин на одну насінину). Ефективність використання Хетоміка на сої вивчали за умов 2-х річного польового досліду у порівнянні з хімічним препаратом Максим XL035FS. Наведені в табл. 5 дані засвідчують високу ефективність використання Хетоміка для передпосівної обробки насіння сої. Так, приріст урожаю культури у варіанті з Хетоміком становив 22,0 % в середньому за два роки досліджень. Застосування Хетоміка виявилося ефективнішим, ніж застосування хімічного препарату Максим XL035FS, який сприяв збільшенню урожайності лише на 12,9 відсотка. Інокуляція сої бульбочковими бактеріями дозволила збільшити урожайність на 29,4 %. Найефективнішим виявилося поєднане застосування гриба й бульбочкових бактерій сої, в цьому варіанті урожайність культури зросла на 36,1 % порівняно до контрольного варіанту. Приклад 4. Польові досліди з картоплею проводили за умов польових дослідів протягом 1999-2001 pp. Ґрунт лучно-чорноземний, вилугуваний, легкосуглинковий, який характеризується такими агрохімічними показниками: вміст гумусу в орному шарі становить 3,4 %, азоту, що легко гідролізується (за Тюріним і Кононовою) - 4,5-5,0 мг, рухомих форм фосфору (за Кірсановим) 14-18 мг Р2О5, обмінного калію (за Масловою) - 11-12 мг К2О на 100 г ґрунту, рН водне - 5,8. 2 2 Площа посівної ділянки складала 60 м , облікової - 50 м . Повторність досліду 4-разова. Спосіб посадки був вибраний гребневий з міжряддям 70 см, а між рослинами в рядку - 35 см, глибина посадки бульб 8-10 см, сорт картоплі - Луговський. Агротехнічні прийоми по догляду за посадками картоплі були характерними для зони Полісся. Схема досліду: 1 - без мікробних і хімічних препаратів (контроль), 2 - обробка бульб хімічним препаратом Хомецином, 3 - обробка бульб мікробним препаратом Хетоміком. Хімічні і мікробні препарати наносили на бульби за 20 днів до посадки. Хомецином обробляли картоплю з розрахунку 0,3-0,4 кг на 1 т, Хетоміком 0,87 0,9 кг на 1 т, що становило 3-410 спор гриба-антагоніста на 1 бульбу. Дослідження впливу мікробного препарату Хетоміка як засобу захисту картоплі від патогенів, що заселяють ґрунт і уражають кореневу систему і бульби показали, що на ділянках з використанням Хетоміка виявлено значно менше уражених звичайною паршею бульб картоплі (поширення хвороби - 3,7-31,3 %, розвиток - 2-7,8 %), ніж у контрольному варіанті без внесення хімічних і мікробних препаратів, де поширення хвороби складало за роки досліджень 15,565,9 %, а її розвиток - 6,5-17,1 % (табл. 6). Обмежуючи розвиток збудників звичайної парші та інших ґрунтових патогенів, біоагент препарату С. cochliodes 3250 сприяв інтенсивному росту рослин картоплі і суттєвому приросту урожайності, який склав 15-20 % за роками досліджень (табл. 7). Отже, мікробний препарат Хетомік є ефективним засобом захисту картоплі від патогенів. Обмежуючи розвиток фітопатогенних мікроорганізмів, препарат сприяє підвищенню урожайності картоплі на 17,8 % в середньому за три роки досліджень. 4 UA 103591 U Таблиця 1 Вплив мікробного препарату Хетоміка на ураженість рослин пшениці ярої різних сортів кореневими гнилями, % Поширення хвороби Варіант досліду 1 Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка насіння Фундазолом Обробка насіння Хетоміком НІР05 Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка насіння Вітаваксом 200ФФ Обробка насіння Хетоміком НІР05 Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка насіння Вітаваксом 200ФФ Обробка насіння Хетоміком НІР05 Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка насіння Вітаваксом 200ФФ Обробка насіння Хетоміком НІР05 Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка насіння Вітаваксом 200ФФ Обробка насіння Хетоміком НІР05 Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка насіння Вітаваксом 200ФФ Обробка насіння Хетоміком НІР05 Розвиток хвороби Біологічна ефективність Фази розвитку рослин воскова воскова цвітіння цвітіння цвітіння стиглість стиглість 2 3 4 5 6 Рання 93 (2002 р.) 57,2 46,7 15,1 2,2 65,5 воскова стиглість 7 11,8 17,6 56,2 8,3 22,9 2,5 3,2 0,9 Рання 93 (2003 р.) 14,5 4,9 1,2 29,6 80,5 2,7 17,7 72,1 4,7 38,1 33,5 5,1 5,6 34,6 21,5 4,4 3,2 13,7 42,3 13,4 2,2 2,0 1,6 Рання 93 (2004 р.) 1,6 0,9 56,9 4,9 70,3 6,3 17,7 5,5 22,1 43,4 2,4 15,6 16,2 36,0 1,5 12,2 36,0 21,9 3,3 2,5 75,0 8,4 78,6 8,8 8,1 2,3 13,7 0,6 2,9 1,0 Краса Полісся (2007 р.) 53,0 69,7 14,6 19,1 42,3 64,7 10,8 15,1 24,5 20,7 8,8 1,5 81,1 16,0 53,6 8,9 16,3 5,2 41,4 2,7 5,5 1,7 Краса Полісся (2008 р.) 26,9 30,1 4,1 5,2 18,0 18,1 3,2 2,7 21,9 48,0 7,4 0,7 2,7 0,9 Расвєт (2009 р.) 0,9 0,9 82,0 2,4 82,7 4,9 5,9 3,0 20,9 35,5 6,7 12,3 13,8 23,8 4,2 5,8 37,8 52,5 4,4 1,82 12,0 3,11 0,5 0,51 2,0 0,88 92,0 5,86 84,0 5,03 5 UA 103591 U Таблиця 2 Вплив мікробного препарату Хетоміка на урожайність пшениці ярої Варіант досліду 1 Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка насіння фундазолом Обробка насіння Хетоміком НІР05 Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка насіння Вітаваксом 200ФФ Обробка насіння Хетоміком НІР05 Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка насіння Вітаваксом 200ФФ Обробка насіння Хетоміком НІР05 Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка насіння Вітаваксом 200ФФ Обробка насіння Хетоміком НІР05 Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка насіння Вітаваксом 200ФФ Обробка насіння Хетоміком НІР05 Урожайність, т/га Приріст т/га 3 % 4 0,33 0,65 15,3 30,1 0,51 0,93 16,5 30,2 0,23 0,56 10,7 26,3 0,30 0,90 10,5 31,6 0,34 0,91 8,3 22,1 3,71 3,98 4,54 0,17 0,27 0,83 7,2 22,4 2 Рання 93 (2002 р.) 2,16 2,49 2,81 2,07 Рання 93 (2003 р.) 3,08 3,59 4,01 0,17 Рання 93 (2004 р.) 2,13 2,36 2,69 0,13 Краса Полісся (2007 р.) 2,85 3,15 3,75 0,16 Краса Полісся (2008 р.) 4,11 4,45 5,02 0,20 Расвєт (2009 р.) Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка насіння Вітаваксом 200ФФ Обробка насіння Хетоміком НІР05 6 UA 103591 U Таблиця 3 Вплив мікробного препарату Хетоміка на ураженість ячменю ярого сорту Гонар кореневими гнилями (польові досліди) Розвиток хвороби, Біологічна % ефективність, % Фаза розвитку рослин воскова воскова воскова колосіння колосіння стиглість стиглість стиглість 3 4 5 6 7 1999 р. Поширення хвороби, % Варіант досліду колосіння 1 Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка насіння Фундазолом Обробка насіння Хетоміком НІР05 Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка насіння Фенорамом Обробка насіння Хетоміком НІР05 Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка насіння Фенорамом Обробка насіння Хетоміком НІР05 2 40,2 47,8 5,8 16,2 29,8 41,5 4,3 7,7 21,2 52,3 7,5 6,8 1,1 0,7 77,6 93,4 4,39 3,40 2000 р. 1,71 1,49 6,31 3,93 14,4 43,2 2,2 11,2 12,5 22,6 1,9 4,8 13,2 57,8 3,6 8,1 0,2 1,8 81,7 82,0 2,85 2,72 2001 p. 1,07 1,32 8,40 3,95 23,2 44,7 4,1 41,4 13,7 27,9 2,1 6,0 47,9 58,3 2,2 12,9 0,3 2,8 93,4 80,5 2,80 2,98 0,97 1,72 5,59 5,27 Таблиця 4 Вплив мікробного препарату Хетоміка на урожай зерна ячменю ярого сорту Гонар Варіант досліду Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка насіння Фундазолом (Фенорамом) Обробка насіння Хетоміком НІР05 1999 р. Урожай, ц/га 2000 р. 2001 р. Середнє Приріст урожаю ц/га % 22,4 34,2 38,2 31,6 23,8 36,5 40,3 33,5 1,9 6 27,2 41,7 47,5 38,8 7,2 22,8 0,93 1,48 1,64 7 UA 103591 U Таблиця 5 Вплив хімічних і мікробних препаратів на урожайність сої сорту Устя Варіант досліду 1 Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка насіння хімічним препаратом Максим XL035FS Інокуляція сої В. japonicum Обробка насіння Хетоміком Спільна обробка насіння В. japonicum + Хетоміком НІР05 2007 р. 2 Урожай, ц/га 2008 р. 3 Середнє 4 Приріст урожаю ц/га % 5 6 24,8 26,2 25,5 28,4 29,2 28,8 3,3 12,9 34,0 32,0 33,0 7,5 29,4 31,9 30,3 31,1 5,6 22,0 36,8 32,6 34,7 9,2 36,1 2,50 2,36 Таблиця 6 Ураженість картоплі сорту Луговський звичайною паршею на лучно-чорноземному легкосуглинковому ґрунті Поширення хвороби 1999 2000 2001 Варіант досліду Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка бульб хімічним препаратом хомецином Обробка бульб Хетоміком НІР05 1999 Розвиток хвороби 2000 2001 15,5 65,9 34,5 6,5 17,1 11,2 6,5 62,3 31,2 4,6 15,9 9,8 3,7 2,0 31,3 6,52 13,1 3,70 2,0 0,5 7,8 2,92 3,6 2,30 Таблиця 7 Вплив хімічних і мікробних препаратів на урожайність картоплі сорту Луговський Варіант досліду 1999 р. Без хімічних і мікробних препаратів (контроль) Обробка бульб хімічним препаратом хомецином Обробка бульб Хетоміком НІР05 5 10 Урожайність, ц/га 2000 р. 2001 р. Середнє Приріст урожаю ц/га % 283,0 268,0 228,4 259,8 309,3 292,4 241,6 281,1 21,3 8,2 326,0 319,2 273,2 306,1 46,3 17,8 11,0 11,6 10,4 Джерела інформації:: 1. Пат. 90181 Україна, МПК 2009 C12N1/20, А01 N63/00. Штам Bacillus subtilis - антагоніст фітопатогенних бактерій та грибів та біопрепарат на його основі, призначений для захисту зернобобових культур / Лапа С.В., Авдеева Л.В., Данкевич Л.А.; заявник та патентовласник: Інститут мікробіології і вірусології НАНУ. - № а200806666; заявл. 15.05.2008; опубл. 12.04.2010, Бюл. № 7. 2. Пат. 49390 Україна, МПК 2006 C12N1/20, C12R1/12. Штам асоціативних бактерій Bacillus polymyxa 6M, який використовують для захисту рослин від фітопатогенних грибів / Шерстобоев 8 UA 103591 U 5 10 15 20 25 30 М.К., Шерстобоєва О.В., Патика В.П.; заявник та патентовласник: Інститут агроекології та біотехнології УННА. - № 2001118140; заявл. 28.11.2001; опубл. 15.06.2004, Бюл. № 6. 3. Пат. 13772 Україна, МПК 2006 A01N63/04, C12R1/125. Препарат для захисту рослин від збудників хвороб "Фруктоспорин філд" / Лапа СВ., Лапа О.М., Дрозда В.Ф.; заявник та патентовласник: ТОВ "Сингента" - № u200510033; заявл. 25.10.2005; опубл. 17.04.2006, Бюл. № 4. 4. Пат. 23657 Україна, МПК 2006 A01N63/00, С12 N 1/00. Спосіб одержання біопрепарату "Бізар" для захисту рослин від хвороб, викликаних фітопатогенними грибами / Шаповалов І.В., Москаленко О.В.; заявник та патентовласник: ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Бізар-едем" № u200611454; заявл. 31.10.2006; опубл. 11.06.2007, Бюл. № 8. 5. Пат. 44189 Україна, МПК 2006.01 С05Т 11/08. Біопрепарат для живлення та захисту рослин "Клепс" / Лозировська И.О., НегруцкаВ.В.; заявник та патентовласник: Інститут молекулярної біології і генетика НАНУ. -№ 2001074688; заявл. 05.07.2001; опубл. 15.12.2004, Бюл. № 12. 6. Пат. 2121793 РФ, A01N63/04, С12 N 1/14, С12 R1:885. Штамм гриба Trichoderma lignorum, используемый против фитопатогенных грибов и бактерий / Степанова Е.В., Штерншис М.В., Репин В.Е.; заявитель и патентообладатель: Государственный научный центр вирусологии и биотехнологии "Вектор". - № 96119019/13; заявл. 25.09.1996; опубл. 20.11.1998. 7. Хетомік - препарат біологічний. ТУ У 20.1-00497360-008:2013 8. Пат. № 40556 Україна, МПК 2006 A01N63/04, C12N1/14. Штам гриба Chaetomium cochliodes Palliser для отримання препарату проти фітопатогенних грибів / Надкерничний С.П.; заявник та патентовласник: Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської мікробіології. - № 4763409/SU; заявл. 27.11.1989; опубл. 16.07.2001, Бюл. № 6. 9. Надкерничний СП. Взаємодія ґрунтового сапрофітного гриба Chaetomium cochliodes із мікроміцетами кореневої зони пшениці ярої / С.П. Надкерничний, Є.П. Копилов // Карантин і захист рослин. - 2010. - № 5. - С 7-10. 10. Копилов Є.П. Індукування стійкості рослин пшениці ярої до збудників кореневих гнилей за сприяння ґрунтового сапрофітного гриба Chaetomium cochliodes Palliser / Є.П. Копилов, С.П. Надкерничний, Л.О. Білявська, О.В. Голубець // Мікробіологія і біотехнологія. - 2010. - № 1. - С. 80-87. 11. Копилов Є.П. Вплив гриба Chaetomium cochliodes Palliser - біоагенту препарату Хетомік на поглинання рослинами пшениці ярої поживних елементів із ґрунту / Є.П. Копилов, С.П. Надкерничний, О.І. Маклюк, А.І. Мельник, Г.О. Усманова // Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвідомчий тематичний наук. збірник. - Харків. - 2010 - Вип. 73. - С. 73-78. 35 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 Спосіб виготовлення біологічного препарату для передпосівної обробки насіння та посадкового матеріалу сільськогосподарських культур, що включає приготування посівного матеріалу грибаантагоніста, культивування його у ферментері, висушування одержаного матеріалу, розмелювання біомаси гриба, який відрізняється тим, що з метою обмеження розвитку фітопатогенних грибів та захисту рослин від збудників кореневих хвороб запропоновано нове живильне середовище для приготування посівного матеріалу гриба-антагоніста при наступному співвідношенні компонентів, %: зерно вівса 46,00-48,3 гіпс 0,6-0,8 крейда 0,1-0,2 вода водопровідна 50,0-54,0 та технологічні етапи одержання біомаси гриба: культивування у ферментері проводять протягом 22 діб за температури 26-28 °C, висушування здійснюють за температури 35-36 °C до досягнення залишкової вологості 5-9 %. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 9