Спосіб одержання біопрепарату “біоксин” для захисту рослин від хвороб, викликаних фітопатогенними грибами

Реферат: Винахід належить до галузі біотехнології, зокрема до способу одержання біопрепарату та може бути використаний в мікробіологічній промисловості, у сільському господарстві для біологічного захисту рослин від хвороб, викликаних фітопатогенними грибами та бактеріями. Cпосіб включає посів бактерій, культивування їх у живильному середовищі, яке містить в собі всі необхідні мікроелементи, мінеральні солі, вітаміни і стимулюючі добавки, вирощування біомаси на живильному середовищі з одержанням у промисловому варіанті цільового продукту у вигляді суспензії встановленого титру, при цьому для одержання біопрепарату використовують активний штам бактерій Pseudomonas aureofaciens B-306 (IMB В-7096) на основі живильного середовища та активний штаму бактерій Pseudomonas aurefaciens B-111 (IMB В-7097), при співвідношенні штамів 1:1, а їх культивування здійснюють на збалансованому живильному середовищі наступного складу: меляса бурякова, кукурудзяний екстракт, MgSO4, NH4SO3, K2HPO4S та рН - 7,0-7,6. UA 106146 C2 (12) UA 106146 C2 UA 106146 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Винахід належить до галузі біотехнології, зокрема до способу одержання біопрепарату та може бути використана в мікробіологічній промисловості, у сільському господарстві для біологічного захисту рослин від хвороб, викликаних фітопатогенними грибами та бактеріями. Для боротьби із збудниками грибкових інфекцій застосовуються хімічні засоби (див. http://www.gardenia.ru/pages/vribol008.htm). Недоліком вживання отрутохімікатів є те, що вони не мають виборчої дії на навколишні об'єкти, не руйнуються або не встигають руйнуватися і внаслідок цього, зберігаючись в рослинах, потрапляють в організм людини і тварин. Одним з найбільш перспективних є використання біопрепаратів, тому, що мікроорганізми, що входять до складу таких препаратів виділені з природних умов і при їх використанні не приводять до небажаних змін в біоценозі та вони не приводять до отруєння рослин, тварин і людей. Відомий спосіб одержання біопрепарату "Бізар" для захисту рослин від хвороб, викликаних фітопатогенними грибами (див. пат. UA № 23657, МПК A01N 63/00, опубл. 11.06.2007, Бюл. № 8). Спосіб включає посів клітин бактерій-антагоністів фітопатогенних грибів, культивування їх у живильному середовищі, яке містить в собі всі необхідні мікроелементи, мінеральні солі, вітаміни і стимулюючі добавки, вирощування біомаси на живильному середовищі з одержанням у промисловому варіанті цільового продукту у вигляді суспензії встановленого титру, визначення активності препарату під час пригнічення фітопатогенів на різних сільськогосподарських культурах. Для одержання біопрепарату використовують активний штам бактерій Pseudomonas aureofaciens Kluyver, штам В-306 (далі шт. 306), культивування штамупродуцента проводять на збалансованому живильному середовищі з наступним співвідношенням компонентів у г/л: автолізат дріжджів пекарських 42-48 сік цукрового сорго 9-15 K2HPO4S 0,3-0,4 NH4SO3 0,7-0,9 NaCl 0,8-1,0 вода дистильована решта рН 7,2-7,5. Одержання цільового продукту здійснюють таким чином: стерилізують 100 г живильного середовища протягом 1,5 годин при температурі 120 °C, охолоджують до 28-30 °C, поміщають 10 мл стерилізованого середовища в пробірку, вміщують туди початкову культуру, вирощують її протягом 32-35 годин при температурі 26-28 °C, потім стерилізують 10 л живильного середовища протягом 2-х годин при температурі 127 °C, охолоджують до 27-30 °C, визначають титр біомаси, поміщають у міні-ферментер на 50 л, засівають середовище 10 мл біомаси, отриманої в пробірці, вирощують культуру в мініферментері протягом 32-35 годин при температурі 28-30 °C при постійному перемішуванні і подачі стерильного повітря, проводять перевірку матеріалу на стерильність, визначають титр біомаси, проводять визначення рН середовища; 10 л напрацьованої біомаси поміщають у стерилізоване живильне середовище того ж складу, розміщене у ферментері на 1 тонну, здійснюють засів ферментера через посівний штуцер у зоні полум'я, біомасу вирощують 40-45 годин при температурі 28-30 °C при подачі повітря тиском до 0,8 атм. і одержують біомасу з 10 титром 9·10 ; у період культивування, для контролю процесу розвитку бактерій у біомасі, з апарата відбирають проби: першу - через 2 години після засіву, іншу - наприкінці вирощування культури. Відомий біопрепарат вибраний прототипом. Прототип та біопрепарат "Біоксин", що заявляється, мають такі спільні ознаки: - містить Активний штам бактерій Pseudomonas aureofaciens шт. 306; - Живильне середовище містить K2HPO4S, NH4SO3 та воду. Значним недоліком відомого біопрепарату "Бізар", є те, що штам бактерій Pseudomonas aureofaciens шт.306 має низький термін активності, що зменшує строк зберігання та активність біопрепарату, яка становить 3 місяці. В основу винаходу поставлено задачу розроблення економічного способу одержання ефективного біопрепарату для захисту сільськогосподарських культур, у тому числі овочів, винограду, плодових дерев та зернових культур від збудників плодових та кореневих гнилей, гельмінтоспоріозів, а також хвороб, викликаних фітопатогенними грибами. Поставлена задача вирішена у способі одержання біопрепарату "Біоксин" для захисту рослин від хвороб, викликаних фітопатогенними грибами, що включає посів бактерій, культивування їх у живильному середовищі, яке містить в собі всі необхідні мікроелементи, 1 UA 106146 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 мінеральні солі, вітаміни і стимулюючі добавки, вирощування біомаси на живильному середовищі з одержанням у промисловому варіанті цільового продукту у вигляді суспензії встановленого титру, визначення активності препарату під час пригнічення фітопатогенів на різних сільськогосподарських культурах, при цьому для одержання біопрепарату використовують активний штам бактерій Pseudomonas aureofaciens B-306 (IMB В-7096) на основі живильного середовища тим, що в якості активного штаму бактерій додатково використовують Pseudomonas aurefaciens B-111 (IMB В-7097), при співвідношенні штамів 1:1 з 9 титром (2-5)×10 кл/мл, а їх культивування проводять на збалансованому живильному середовищі з наступним співвідношенням компонентів у г/л: Меляса бурякова 20,0-25,0 Кукурудзяний екстракт 10,0-5,0 MgSO4 0,2-0,4 NH4SO3 1,0-2,0 K2HPO4S 0,5-1,5 рН 7,0-7,6. Новим у винаході, що заявляється, є те, що у способі одержання біопрепарату "Біоксин" як активний штам бактерій додатково використовують Pseudomonas aurefaciens B-111 (IMB В9 7097), при співвідношенні штамів 1:1 з титром (2-5)×10 кл/мл, а їх культивування проводять на збалансованому живильному середовищі з наступним співвідношенням компонентів у г/л: Меляса бурякова 20,0-25,0 Кукурудзяний екстракт 10,0-15,0 MgSO4 0,2-0,4 NH4SO3 1,0-2,0 K2HPO4S 0,5-1,5 рН 7,0-7,6. Спосіб одержання біопрепарату "Біоксин" складається з трьох основних стадій: - Одержання суспензії посівних культур Pseudomonas aureofaciens: шт. 111, шт. 306; - Одержання посівного матеріалу (інокуляту); - Промислове культивування (Pseudomonas aureofaciens шт. 111 та шт. 306) та одержання "Біоксину" До початку виконання операцій, які входять в цикл технологічного процесу, необхідно виконати дві стадії допоміжних робіт: Приготування фізіологічного розчину 3 Фізіологічний розчин готують із розрахунку 0,85 г натрію хлористого на 100 см дистильованої води. Розчин стерилізують в скляних флаконах за температурою 121 °C - 20 хв. Приготування та стерилізація агаризованого середовища в пробірках Готують агаризоване середовище Кінга В за таким складом: агар мікробіологічний 20 г гліцерин 10 г магній сірчанокислий 1,5 г пептон ферментативний, сухий 10 г 3 вода питна 1000 см рН стерилізації до 7,0-7,6. Усі складові середовища розчиняють у воді, підігрівають до повного розплавлення агару при постійному перемішуванні. рН агаризованого середовища Кінга В регулюють 20 %-вим розчином сірчаної кислоти або 20 %-вим розчином NaOH. Середовище автоклавують 30 хвилин при температурі 112 °C. Стерильне середовище розливають на 1/3 об'єму в стерильні скляні пробірки 5-6 см в кожну, закривають ватно-марлевими пробками і стерилізують в автоклаві протягом 30 хвилин при температурі 121 °C. Після цього пробірки охолоджують, розташовуючи їх з нахилом під кутом 30° в спеціальних штативах. Пробірки витримують у термостаті при температурі 37 °C 48 годин, потім відбраковують пробірки, в яких з'явилися колонії будь-якої мікробіоти. Одержання суспензії посівної культури та зберігання робочої партії культури Pseudomonas aureofaciens шт. 306 та шт. 111. В мікробіологічному боксі з маточної культури Pseudomonas aureofaciens шт. 306 та шт. 111 роблять посів на агаризоване середовище в пробірках. Пробірки витримують 2 доби в термостаті при температурі 26±1 °C до появи окремих колоній, після чого перевіряють чистоту та однорідність культури. З кожної пробірки готують фіксовані мазки, їх фарбують 1%-им розчином генціанвіолету чи будь-якого іншого барвника. Мазки мікроскопують під імерсією, 2 UA 106146 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 відмічають відповідність культури за морфологічними ознаками, які характерні для Pseudomonas aureofaciens шт. 306 та шт. 111, одночасно відбраковують пробірки зі сторонньою мікробіотою. Пробірки з чистою культурою зберігають у холодильнику, як робочу партію посівного матеріалу культури Pseudomonas aureofaciens шт. 306 та шт. 111, при температурі 5±1 °C для подальшого використання. Підготовка компонентів поживного середовища: Кукурудзяний екстракт, як компонент поживного середовища, потребує спеціальної обробки. 3 Для цього 8-10 г кукурудзяного екстракту розводять в 1 дм питної води з нейтралізацією його 20 %-им розчином NaOH, pH кукурудзяного екстракту повинно бути в межах 7,0-7,2. 3 Підготовлений кукурудзяний екстракт розливають в скляні колби по 100-200 см і стерилізують 30 хвилин при температурі 121 °C. Кукурудзяний екстракт зберігають в холодильнику при температурі (5±1)°С. 3 Мелясу розводять питною водою 1:2, розливають в скляні колби по 1-200 см , стерилізують 30 хвилин при температурі 121 °C, зберігають в холодильнику при температурі в межах (5±1) °С для подальшого використання. Приготування рідкого поживного середовища: Рідке поживне середовище готують з урахуванням об'єму інокуляту для кожної партії біопрепарату "Біоксин". Об'єм інокуляту повинен складати не менше ніж 5-10 % від об'єму партії біопрепарату "Біоксин". Для приготування інокуляту використовують рідке поживне середовище за таким складом: Меляса бурякова 20,0-25,0 Кукурудзяний екстракт 10,0-15,0 MgSO4 0,2-0,4 NH4SO3 1,0-2,0 K2HPO4S 0,5-1,5 pH 7,0-7,6. 3 3 Для приготування 1 дм рідкого поживного середовища беруть 10,0 см підготовленого 3 стерильного кукурудзяного екстракту та 20,0 см меляси. Ретельно змішують компоненти, одержують розчин № 1. У теплій воді при температурі 40-50 °C розчиняють мінеральні солі - одержують розчин № 2. Далі змішують розчин № 1 та розчин № 2. Перевіряють рівень водневих іонів, коригують рівень рН. Рівень рН до стерилізації повинен бути в межах 7,0-7,6. 3 3 В інокуляційну ємкість об'ємом 3 дм додають 1,0-1,2 дм поживного середовища, закривають кришкою з міцної тканини, а зверху папером, зав'язують шпагатом та автоклавують одну годину при температурі 121 °C. Потім охолоджують до температури (30±1) °С. Засів інокуляційних ємкостей: В мікробіологічному боксі інокуляційні ємкості з поживним середовищем, підготовленим на стадії Приготування рідкого поживного середовища засівають суспензією посівної культури, яка була одержана на стадії Одержання суспензії посівної культури. Для цього в мікробіологічному боксі над полум'ям спиртівки вносять в інокуляційну ємкість суспензію з одної пробірки, яку одержали на стадії приготування суспензії посівної культури. Ємкість закривають кришкою з міцної тканини, накривають зверху папером, зав'язують шпагатом. - Одержання інокуляту Pseudomonas aureofaciens шт. 306 та шт. 111. Засіяні інокуляційні ємкості виставляють на мікробіологічні качалки та приєднують систему терморегуляції. Вирощують при постійному перемішуванні при температурі 26±1 °C 48 годин. Через 8 годин культивування з кожної п'ятої ємкості стерильними піпетками відбирають проби (з дотриманням вимог стерильності), в яких визначають чистоту бактеріальної культури. Культура повинна бути без сторонньої мікробіоти протягом всього періоду культивування. Для визначення титру в інокуляті застосовують камеру Горяєва. Титр культури при кінці 9 3 культивування повинен складати не менше 5·10 кл/см . Якщо цей показник не досягнуто, вирощування продовжують ще годину - дві. Культивування у ферментері та одержання Pseudomonas aureofaciens шт. 306 та шт. 111. Підготовка рідкого поживного середовища для масштабування препарату: Готують необхідну кількість рідкого поживного середовища з урахуванням об'єму БіоКСІНа, який необхідно одержати в результаті технологічного циклу за рецептурою, яка була 3 UA 106146 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 використана на стадії одержання посівного матеріалу (інокуляту) і приготування рідкого поживного середовища. Інокуляція ферментаційного модуля: Для інокуляції ферментаційного модуля використовують інокулят, одержаний на стадії Одержання інокуляту Pseudomonas aureofaciens шт. 111 та шт. 306. На один виробничий ферментаційний модуль використовують 5 % - 10 % інокуляту від загального об'єму поживного середовища. Інокуляцію проводять методом передавлювання інокуляту Pseudomonas aureofaciens безпосередньо з інокуляційної ємкості до ферментеру в полум'ї пальника. Промислове культивування (Pseudomonas aureofaciens шт. 111 та шт. 306) та одержання БіоКСІНа: Культивують Pseudomonas aureofaciens шт. 111 і шт. 306 у ферментаційному модулі, до якого приєднується система терморегуляції. Датчик температури встановлюють на температуру (26±1) °С. Першу добу кожні 8-10 год відбирають проби з культури, яка вирощується (з дотриманням умов запобігання контамінації сторонньою мікробіотою). Через добу культивування за 3 допомогою камери Горяєва визначають титр (кількість живих клітин в 1 см планризу). Коли титр 9 3 досягає 5-10 кл/см , вирощування Pseudomonas aureofaciens шт. 111 і шт. 306 припиняють. 9 Якщо титр нижчий, то продовжують культивування до досягнення необхідного титру 5·10 3 кл/см . Одночасно контролюють температуру у середовищі та рН. Якщо рН виходить за межі 7,07,6, то середовище підлужують стерильним 20 %-им розчином NaOH або підкислюють стерильним 20 %-им розчином сірчаної кислоти. Дослідним шляхом встановлено, що оптимальне нарощування бактерій Pseudomonas aureofaciens шт. 111, шт. 306 відбувається при оптимальній температурі 26±1 °C та рН в межі 7,0-7,6. У способі одержання біопрепарату "Біоксин" разом зі штамом 306 Pseudomonas aureofaciens використовується штам 111 Pseudomonas aureofaciens. Так, шт. 111 продукує комплекс феназін-карбонових кислот і сидерофори, що визначають його фунгіцидну активність, сидорофори ще зв'язують залізо з поживного середовища і таким чином захищають в агробіоценозі штам 111 від ґрунтових фітопатогенів. Біопрепарат "Біоксин" використовують таким чином: насіння або вегетуючі рослини, а також дерева і чагарники обробляють препаратом, що складається з суміші суспензій кліток штамів Pseudomonas aurefaciens шт. В-306 (IMB У-7096) і Pseudomonas aurefaciens B-111 (IMB У-7097), 9 взятих у співвідношенні 1:1 з титром (2-5)×10 кл/мл при нормі витрати 10-50 мл суспензії на 1 т насіння або 20-50 мл суспензії на 1 га в разі обробки вегетуючих рослин. Обробку дерев проводять у кількості 5-10 мл суспензії на одне плодове дерево. Обробку вегетуючих плодових дерев проводять протягом від фенофази «закінчення цвітіння» до фенофази «початок зростання плодів» включно. Біопрепарат "Біоксин" забезпечує захист рослин від грибних і бактерійних хвороб, дозволяє понизити норму витрати препарату в 10-100 разів в порівнянні з біопрепаратом "Бізар" (див. Патент UA № 23657, МПК A01N 63/00, опубл. 11.06.2007, Бюл. № 8) та підвищити врожайність сільськогосподарських рослин. Відзначення біологічної активності біопрепарату "Біоксин". Приклад 1. Вивчення антагоністичної активності комплексу штамів Pseudomonas aureofaciens: шт. 111 та шт. 306: Культуру бактерій Pseudomonas aureofaciens: шт. 111 та шт. 306 висівали суцільним «газоном» на поверхню живильного агару (середа LB) і вирощували при 26 °C протягом 2-3 діб. Потім вирізували диски - агарові блочки з культурою нового комплексу штамів і розміщували на суцільний «газон» тест культури. Для отримання суцільного «газону» середу Чапека або картопляний агар засівали глибинним способом тест-культурою з розрахунку близько 100 спор на мл середи. Чашки з суцільним «газоном» тест-культури з нанесеними на нього агаровими блочками з клітками нового комплексу штамів Pseudomonas aureofaciens: шт. 111 та шт. 306 поміщали в термостат при 28-30 °C на 3-6 діб. Облік проводили по зонах відсутності або приглушення зростання гриба довкола диска з клітками комплексу штамів. Результати випробувань показали, що новий комплекс штамів Pseudomonas aureofaciens: шт. 111 та шт. 306 надає підвищену антагоністичну дію щодо збудника плодової гнилизни Physalospora piricola. В табл. 1 наведена антагоністична активність комплексу штамів Pseudomonas aureofaciens : шт. 111 та шт. 306. 60 4 UA 106146 C2 Таблиця 1 Концентрація антагоністичного мікроорганізму (кое/мл) 5 10 6 10 7 10 5 Діаметр зростання патогенна (мм) шт. шт. Біоксин Бізар (прототип) 111 306 23 23 21 29 15 12 7 17 4 8 Вивчення антагоністичної активності комплексу штамів Pseudomonas aureofaciens: шт. 111 та шт. 306 залежно від використовуваної концентрації проводили методом агарових блочків аналогічно прикладу 1. Як тест культури використовували фітопатоген Physalospora piricola. Як порівняння вивчали антагоністичну активність "Бізар" (прототип) і штамів Pseudomonas aureofaciens: шт. 111 та шт. 306, узятих окремо. Отримані результати наведені в таблицях 1 та 2. З таблиць 1 та 2 видно, що запропонований комплекс штамів Pseudomonas aureofaciens: шт. 111 та шт. 306 в 2 рази перевищує по ефективності прототип "Бізар" і штами Pseudomonas aureofaciens: шт. 111 та шт. 306, що узяті окремо. 10 Таблиця 2 Концентрація антагоністичного мікроорганізму (кое/мл) 6 5×10 7 1×10 7 5×10 15 20 Кількість доспілих спор патогенна відносно до контролю (%) шт. 111 шт. 306 Біоксін Бізар (прототип) 74 75 65 79 36 43 32 44 19 24 12 25 Ефективність біопрепарату "Біоксин" вивчали на плодових деревах (див. табл. 3). Експеримент поставлений на яблунях 10-річного віку, в кожному варіанті - 20 дерев, всі дерева зростали в однакових умовах на одній ділянці. Обробку дерев проводили обприскуванням біопрепаратом "Біоксин" 5 разів за вегетацію в період від фенофази «закінчення цвітіння» до фенофази «початок зростання плодів» включно. Як порівняння - біопрепаратом "Бізар" в ті ж 7 фази. Плодові дерева обробляли біопрепаратом "Біоксин", з титром 5×10 кліток/мл, який перед використанням розводили у воді з розрахунку 5-10 мл на літр води для обробки одного плодового дерева яблуні. Біопрепарат "Бізар" брали в тих же самих пропорціях, що і біопрепарат "Біоксин", для обробки одного плодового дерева. Контрольні дерева обробляли водою. Результати експерименту представлені в таблиці 3, з якої видно, що обробка біопрепаратом "Біоксин", дає кращі результати, ніж біопрепаратом "Бізар", при цьому при обробці біопрепаратом "Біоксин" збільшується вага свіжих яблук, а кількість опалих яблук, інфікованих плодів та листя зменшується. 25 Таблиця 3 Кількість Середній Кількість Кількість Біологічна № опалих діаметр опалих біопрепарат інфікованих ефективність п/п яблук (%) плоду (см) яблук плодів (%) обробки (%) 5.09.2012 14.102012 (%) 1. Біоксін 2,81 6,52 4,67 1,94 87,1 2. Бізар 3,21 6,32 4,78 2,35 82,2 3. Контроль 8,43 6,25 19,15 14,86 30 Вага Кількість 100 інфікованого яблук листя (%) (кг) 17,46 5,78 15,75 6,92 15,61 32,71 Заявлені суттєві ознаки дозволяють отримувати технічний результат, що полягає в зменшенні ціни та підвищенні фітопатогенної активності біопрепарату "Біоксин". Біопрепарат "Біоксин" містить разом два штами Pseudomonas aureofaciens штам 306 та штам 111. Так, шт. 111 продукує комплекс феназін-карбонових кислот і сидерофори, що визначають його фунгіцидну активність, а сидорофори ще зв'язують залізо з поживним середовищем і таким чином, захищають в агробіоценозі штам 111 від ґрунтових фітопатогенів. Крім того, наявність двох штамів Pseudomonas aureofaciens у біопрепараті "Біоксин" приводить 5 UA 106146 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 до зростання активності, вона більша, ніж у кажного штаму по одинці - явище «сенергизму» (synergy). Механізми позитивного впливу Pseudomonas aureofaciens на рослини та ґрунт: - здатність Pseudomonas aureofaciens синтезувати регулювальників зростання рослин і покращувати фосфорне живлення рослин (5 літрів біопрепарату "Біоксин" замінює 60 літрів карбаміду). Фосфор присутній в ґрунті у вигляді органічних (відкладення рослинного, тваринного і мікробного походження) і неорганічних або мінеральних сполук. З цього спільного пулу фосфорних сполук лише близько 5 % доступні рослинам. Деякі мікроорганізми, особливо мікорізні гриби і деякі різобактерії, здатні підсилювати надходження фосфору в рослині. Бактерії можуть використовувати дві системи підвищення концентрації екзогенного фосфату: 1) за рахунок гідролізу органічних фосфатів під дією фосфатаз; 2) шляхом розчинення мінеральних фосфатів за рахунок продукції кислот. Бактерії роду Pseudomonas aureofaciens здатні до ефективного розчинення фосфорних з'єднань, що можна використовувати для поліпшення фосфорного живлення рослин. - здатність Pseudomonas aureofaciens до фіксації атмосферного азоту і індукції в рослин стійкості до фітопатогенів. Роль Pseudomonas aureofaciens в процесах асоціативної азотфіксації, ще і велика тому, що такі штами здатні до безпосередньої стимуляції зростання рослин і за відсутності фітопатогенів. Також в теплих кліматичних зонах в різосфері рослин азотфіксуючі псевдомонади домінують над представниками інших таксономичних груп азотфіксаторів. Навіть при 14-20 °C відбувається процес азотфіксації. Переваги меляси. Меляса є нестандартним побічним продуктом цукрової промисловості. Залишається після другого відділення кристалів цукру. Колір темно-коричневий, щільністю 1,351,40. Меляса містить 61-86 % сухих речовин, 40-55 % сахароз. Крім того, в неї є від 0,5 до 2 % інвертного цукру і 0,5-2,5 % рафінози. 1,1-1,5 % меляси складає азот, причому третя частка його знаходиться у формі бетаїну, використовувати який як джерела азоту мікроорганізми, як правило, не можуть. До складу меляси входять багато амінокислот, наприклад аспарагінова, глутамінова, лейцин, ізолейцин, тирозин, а також вітаміни групи В - біотваней, тіамін, рибофлавін, інозит, нікотинова і пантотенова кислоти, з яких особливо велике значення в мікробіологічному синтезі має біотваней. Переваги кукурудзяного екстракту. Кукурудзяним екстрактом є густа непрозора рідка маса, отримувана вакуум-випарюванням замкових вод, що є відходом кукурудзо-крахмального виробництва. Нижче приведений склад кукурудзяного екстракту. Вміст %: Вода 30-60 Спільний азот 2,7-4,5 Амінійний азот 1,0-2,0 Цукор, що редукують 0,1-11,0 Молочна кислота 5,0-11,5 Леткі кислоти 0,1-0,5 Ангідрид сірчистої кислоти 0,01-0,02 Зольні речовини 8,0-10,0 Кальцій 0,25-0,75 Мідь