Спосіб виробництва діапаузуючої трихограми як біологічного засобу захисту рослин

Реферат: Спосіб виробництва діапаузуючої трихограми як біологічного засобу захисту рослин включає розведення в умовах біолабораторії діапаузуючої трихограми та комахи-хазяїна; розселення діапаузуючої трихограми, яка перебуває на стадії личинки в яйцях комахи-хазяїна (біоматеріал), на сільськогосподарську культуру. Відбирають найбільші за розмірами та вагою зерна, при цьому вага 1000 зерен становить не менше 45…50 г. Відбирають найбільш повноцінні яйця комахи-хазяїна, відкладені на 4-6 день після початку льоту метеликів комахихазяїна. Відбирають діапаузуючу трихограму за показниками: ступінь зараження - не менше 95 %, відродження імаго діапаузуючої трихограми - 92-95 %, статевий індекс по співвідношенню самців до самиць не менше 1:3. Зараження яєць комахи-хазяїна діапаузуючою трихограмою здійснюють при температурі повітря +25 °С…+27 °С та вологості 94…96 % протягом щонайменше 2 діб. Зараження здійснюють в скляних ємностях. Після зараження 30 % ємностей з отриманим біоматеріалом поміщають в інсектарій щонайменше на 6 місяців. Наступні 35 % ємностей з біоматеріалом зберігають вдень в приміщенні, в якому температура повітря становить +13 °С…+17 °С, а вночі - в інсектарії, в якому температура повітря становить +6 °С…+9 °С. Після повного почорніння яєць комахи-хазяїна вказані ємності поміщають для зберігання в інсектарій; решту 35 % ємностей з біоматеріалом зберігають в приміщенні, в якому вдень температура повітря становить +13 °С…+16 °С, а вночі +7 °С…+10 °С до повного почорніння яєць комахи-хазяїна. Після повного почорніння яєць комахи-хазяїна 30…40 % з усієї діапаузуючої трихограми зчищають зі стінок ємностей, пересівають через сито, фасують в упаковки, поміщають в холодильну камеру та зберігають при температурі +1 °С…+4 °С та вологості 80…95%. Протягом періоду зберігання в холодильній камері щонайменше один раз на тиждень біоматеріал в упаковках перемішують і знову поміщають в холодильну камеру. Розселення діапаузуючої трихограми здійснюють одноразово, при цьому використовують діапаузуючу трихограму з різними періодами відродження: на початку яйцекладки шкідника 22…30 %, в період масової яйцекладки - 45…60 % і на кінець яйцекладки - 22…30 % трихограми. UA 109725 U (12) UA 109725 U UA 109725 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до способів захисту культурних рослин від шкідливих організмів, і може бути використана для боротьби з лускокрилими шкідниками (листогризучі та підгризаючі совки на зернових, технічних та овочевих культурах, кукурудзяний стебловий метелик, бавовникова совка, горохова плодожерка, яблунева плодожерка та ін.). Винахіднику відомо багато аналогічних рішень способу виробництва діапаузуючої трихограми, серед яких за сукупністю суттєвих ознак найближчими є наступні. Відомо спосіб виробництва діапаузуючої трихограми як біологічного засобу захисту рослин за патентом № UA22642, опублікованого 25.04.2007р., де трихограма вирощується за відомими технологіями в біолабораторії, але при цьому зберігають її виключно на стадії дорослої комахи при температурі повітря 9-11 °C та при відносній вологості повітря 75±5 %, причому оптимальну вологість підтримують шляхом нанесення 5 %-ного розчину меду на фільтрувальний папір, а утримують трихограму при розсіяному освітленні. Недоліком даного способу є те, що вологість повітря підтримується виключно за допомогою зволоженого розчином меду фільтрувального паперу. Цього може бути не достатньо для досягнення необхідної вологості, оскільки не вказано кількість разів нанесення розчину, а також чи відбувається заміна даного фільтрувального паперу (розчин меду зацукровується і в результаті відбувається перекриття доступу повітря). Крім того, виробництво в такий спосіб передбачає багаторазове розселення діапаузуючої трихограми, що в свою чергу вимагає більшої кількості випусків діапаузуючої трихограми. Відомо спосіб виробництва діапаузуючої трихограми як біологічного засобу захисту рослин за патентом № UA22644, опублікованого 25.04.2007р., де трихограма вирощується за відомими технологіями в біолабораторії, але при цьому весь термін зберігання діапаузуючу трихограму зберігають при температурі повітря 2,5±1,5 °C та відносній вологості повітря 82±3 % на відкритій поверхні шаром товщиною 1,5-2,0 см, причому до біоматеріалу додають наповнювач - оксил у кількості 0,5 % від загальної його маси. В даному способі виробництва зберігання всієї діапаузуючої трихограми здійснюється за однакових умов (температура, вологість, світловий вплив та ін.), що у разі будь-яких негативних впливів або недотримання умов зберігання може привести до втрати всього виписку діапаузуючої трихограми. При цьому в даному способі не вказано кількість разів розселення трихограми, що свідчить про традиційність розселення до декількох разів. Це в свою чергу вимагає виробництва більшої кількості трихограми, а також додатково багаторазового використання відповідних засобів для розселення. За прототип прийнято спосіб виробництва діапаузуючої трихограми як біологічного засобу захисту рослин за авторським свідоцтвом SU1020102, опублікованим 30.05.1983р., де трихограма вирощується за відомими технологіями в біолабораторії, але при цьому зберігання біоматеріалу здійснюють у відкритій тарі з періодичною примусовою продувкою герметичної порожнини камери. Недоліком даного способу є те, що зберігання всієї діапаузуючої трихограми здійснюється за однакових умов (температура, вологість, світловий вплив та ін.), що у разі будь-яких негативних впливів або недотримання умов зберігання може привести до втрати всього випуску діапаузуючої трихограми. При цьому в даному способі не вказано кількість разів розселення трихограми, що свідчить про традиційність розселення до декількох разів. Це в свою чергу вимагає виробництва більшої кількості трихограми, а також додатково багаторазового використання відповідних засобів для розселення. В основу корисної моделі поставлено задачу зменшити кількість разів розселення діапаузуючої трихограми на сільськогосподарські культури до одноразового розселення з одночасним зменшенням шкодочинності шкідників шляхом використання діапаузуючої трихограми з різними періодами відродження при забезпечені наступного співвідношення: на початку яйцекладки шкідника – 22…30 %, в період масової яйцекладки – 45…60 % і на кінець яйцекладки – 22…30 % трихограми. Поставлена задача вирішується таким чином, що у способі виробництва діапаузуючої трихограми як біологічного засобу захисту рослин, що включає розведення в умовах біолабораторії діапаузуючої трихограми та комахи-хазяїна; розселення діапаузуючої трихограми, яка перебуває на стадії личинки в яйцях комахи-хазяїна (біоматеріал), на сільськогосподарську культуру, відповідно до корисної моделі, відбирають найбільші за розмірами та вагою зерна, при цьому вага 1000 зерен становить не менше 45…50 г; відбирають найбільш повноцінні яйця комахи-хазяїна, відкладені на 4-6 день після початку льоту метеликів комахи-хазяїна; відбирають діапаузуючу трихограму за показниками: ступінь зараження – не менше 95 %, відродження імаго діапаузуючої трихограми – 92-95 %, статевий індекс по 1 UA 109725 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 співвідношенню самців до самиць не менше 1:3; зараження яєць комахи-хазяїна діапаузуючою трихограмою здійснюють при температурі повітря +25 °C…+27 °C та вологості 94…96 % протягом щонайменше 2 діб; зараження здійснюють в скляних ємностях; після зараження 30 % ємностей з отриманим біоматеріалом поміщають в інсектарій щонайменше на 6 місяців; наступні 35 % ємностей з біоматеріалом зберігають вдень в приміщенні, в якому температура повітря становить +13 °C…+17 °C, а вночі – в інсектарії, в якому температура повітря становить +6 °C…+9 °C, при цьому після повного почорніння яєць комахи-хазяїна вказані ємності поміщають для зберігання в інсектарій; решту 35 % ємностей з біоматеріалом зберігають в приміщенні, в якому вдень температура повітря становить +13 °C…+16 °C, а вночі +7 °C…+10 °C до повного почорніння яєць комахи-хазяїна; після повного почорніння яєць комахи-хазяїна 30…40 % з усієї діапаузуючої трихограми зчищають зі стінок ємностей, пересівають через сито, фасують в упаковки, поміщають в холодильну камеру та зберігають при температурі +1 °C…+4 °C та вологості 80…95 %; протягом періоду зберігання в холодильній камері щонайменше один раз на тиждень біоматеріал в упаковках перемішують і знову поміщають в холодильну камеру; розселення діапаузуючої трихограми здійснюють одноразово, при цьому використовують діапаузуючу трихограму з різними періодами відродження: на початку яйцекладки шкідника – 22…30 %, в період масової яйцекладки – 45…60 % і на кінець яйцекладки – 22…30 % трихограми. При цьому як комаху-хазяїна використовують зернову міль. При цьому виробництво діапаузуючої трихограми в біолаболаторіях здійснюють в період з кінця вересня до 1 грудня. При цьому у якості зерен для виробництва використовують зерна ячменю, відібрані в серпні місяці. При цьому для підтримання необхідної вологості використовують зволожувачі. При цьому ємності з біоматеріалом накривають серветками, зволоженими сиропом з цукру або меду для підживлення біоматеріалу. При цьому зволоження серветок проводять щонайменше 3 рази на день з наступною їх заміною кожного дня. При цьому під час зараження ємності з біоматеріалом обертають на 360° протягом світлового дня. При цьому після 6-місячного зберігання проводять повний аналіз якості біоматеріалу. При цьому біоматеріал зберігають 8…8,5 місяців в холодильних камерах. Між сукупністю суттєвих ознак корисної моделі та технічним результатом, який досягається при його використанні, існує наступний причинно-наслідковий зв'язок. Відомо, що в природних умовах восени личинки трихограми впадають у діапаузу, знаходячись у яйцях різних комах-хазяїнів, і в цьому стані можуть довго зберігати життєздатність. Наприклад, відомо, що яйця зернової молі, заражені трихограмою восени в природних умовах, можна зберігати до весни. Однак осіннє розмноження дає обмежені резерви маточного біоматеріалу трихограми. До того ж осінні добові коливання температур не завжди позитивно впливають на формування діапаузи у паразита. Підвищення температури вище 15° веде до зменшення кількості діапаузуючих особин, зниження до 0° призводить до знесилення їх. Взимку такі знесилені особини гинуть, що значно знижує відсоток тих, які перезимували. Тому існує потреба в створенні такого способу виробництва діапаузуючої трихограми, за допомогою якого забезпечувалось зберігання значної кількості діапаузуючої трихограми. З рівня техніки відомі способи виробництва трихограми як біологічного засобу захисту рослин, де у боротьбі з шкідниками сільськогосподарських культур вироблялись і використовувались рядові трихограми, причому здійснювалось 3 і більше випусків яйцепаразита з різними нормами в залежності від чисельності шкідників: підгризаючих і листогризучих совок, плодожерок, листокруток, стеблового і лучного метеликів, щільності яйцекладок, та культур, на яких проводилось розселення трихограми. Розселення проводилось вручну, спеціальними пристроями наземним способом або авіацією, з інтервалом через 5-7 днів кожне розселення. Для прикладу, відомо, що літ і яйцекладка стеблового метелика проходить протягом не менше 25-30 днів. За відомим рівнем техніки розселення трихограми на високостебельних культурах (кукурудза, соняшник, конопля, сорго, просо, сад) потрібно було здійснювати 3-4 рази ручним малоефективним способом. При такому розселенні шкодочинність від пошкодження гусеницями стеблового метелика сягала до 60 % рослин. Дані способи розселення вимагають значних витрат як у часі, так і у обладнанні, а головне – у виробництві значної кількості трихограми, при тому, що в Україні, як і в інших країнах, маточну культуру трихограми поповнювали в мінімальних кількостях з природних стацій. Для вирішення 2 UA 109725 U 5 10 15 20 25 30 35 даної проблеми, а саме скорочення випусків трихограми з трьох і більше до одного, винахідниками був розроблений спосіб виробництва діапаузуючої трихограми, що дало змогу застосувати її на площі понад 250 тисяч гектарів. В процесі багаторічних досліджень (протягом 15 років) з застосуванням різних культур з різними нормами розселення трихограми винахідниками було встановлено, що використання діапаузуючої трихограми, вирощеної у заявлений спосіб, повинно здійснюватись з різними періодами відродження, що дозволить досягнути поставленого завдання, а саме: на початку яйцекладки шкідника – 22…30 %, в період масової яйцекладки – 45…60 % і на кінець яйцекладки – 22…30 %. В результаті досліджень винахідниками було встановлено, що для досягнення вказаної вище схеми відродження діапаузуючої трихограми важливим є забезпечення відповідних умов розмноження та зберігання діапаузуючої трихограми, починаючи з підготовки зерен для виробництва. Відповідно до корисної моделі, що заявляється, на етапі підготовки зерен для виробництва відбирають найбільші за розмірами та вагою зерна, причому вага 1000 зерен повинна становити не менше 45…50 г. Такий відбір зерен забезпечує повноцінне живлення гусениць комахи-хазяїна, необхідних для виробництва трихограми в них. Як зерна використовують зерна ячменю, відібрані в серпні місяці. Відповідно до однієї з ознак корисної моделі, відбирають найбільш повноцінні яйця комахихазяїна, відкладені на 4-6 день після початку льоту метеликів комахи-хазяїна. В результаті досліджень було встановлено, що в яйцях комах-хазяїнів, відібраних у вказаний строк, міститься білків, амінокислот та інших корисних речовин значно більше, ніж в яйцях, зібраних в інші строки. Як комаху-хазяїна використовують зернову міль, оскільки було встановлено, що вона в лабораторних умовах найбільш технологічна для масового виробництва трихограми. За багаторічними дослідженнями таку яйцепродукцію можна отримати не більше 40 % від загальної кількості яєць зернової молі. З 100 кг високоякісного зерна виходить 1000 грамів яйцепродукції, а відбирається лише 400 грамів за допомогою спеціальних сит різних за діаметром. Відповідно до однієї з ознак корисної моделі, що заявляється, відбирають діапаузуючу трихограму за показниками: ступінь зараження – не менше 95 %, відродження імаго діапаузуючої трихограми – 92-95 %, статевий індекс по співвідношенню самців до самиць не менше 1:3. В процесі досліджень встановлено, що такі показники характерні для відбору найпотужніших партій трихограм, які використовуються для розмноження діапаузуючої трихограми. Наприклад, для рядової трихограми ці показники на 15 % менші. При цьому виробництво діапаузуючої трихограми в біолаболаторіях здійснюють в період з кінця вересня до 1 грудня, оскільки саме в цей період в природних умовах трихограма входить в діапаузуючий стан. Проведені дослідження за допомогою запропонованого способу дозволили отримати наступні результати, наведені у таблиці. Таблиця Якісні фізіологічні та біологічні показники діапаузуючої трихограми Клас якості Cтупінь зараження 1 1 1 85-90 % 90-95 % не менше 95 % Відродження імаго діапаузуючої трихограми 85-90 % 90-92 % 92-95 % Статевий індекс співвідношення не більше самців і самок 1:2 0,5 1:2,5 0,4 1:3 0,3 40 45 50 Таблиця 1 складена за результатами експериментів, проведених понад 15 років на різних культурах з різними показниками діапаузуючої трихограми. Дані показників, зазначені в таблиці, відповідно до ДСТУ 5016:2008 відповідають I класу якості. Проте винахідниками в запропонованому способі виробництва відбирається трихограма виключно з найвищими показниками I класу якості, що відповідають останньому рядку таблиці. В заявленому способі винахідниками не використовується трихограма з показниками, які знаходяться в існуючому діапазоні показників I класу, а використовуються найвищі значення, щоб забезпечити найбільш потужні випуски трихограми. Відповідно до однієї з ознак корисної моделі, зараження яєць комахи-хазяїна діапаузуючою трихограмою здійснюють при температурі повітря +25 °C…+27 °C та вологості 94…96 % 3 UA 109725 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 протягом щонайменше 2 діб. Такі умови дозволяють забезпечити максимальне зараження яєць комахи-хазяїна діапаузуючою трихограмою, щонайменше за 2 доби. При цьому для підтримання необхідної вологості використовують зволожувачі. Також відповідно до однієї з ознак корисної моделі, зараження здійснюють в скляних ємностях, що дозволяє проникати сонячному промінню через стінки ємностей і забезпечувати процес зараження. При цьому для підживлення біоматеріалу (діапаузуюча трихограма, яка перебуває на стадії личинки в яйцях комахи-хазяїна) ємності з біоматеріалом накривають серветками, зволоженими сиропом з цукру або меду. Це дозволяє забезпечити підвищення життєдіяльності та плодючості діапаузуючої трихограми. Додатково зволоження серветок проводять щонайменше 3 рази на день з наступною їх заміною кожного дня. Зволоження в такий спосіб сприяє недопущенню засихання серветок протягом дня із заміною вранці, оскільки в нічний час серветки пересихають, зацукровуються і перешкоджають доступу повітря в ємності. При цьому під час зараження ємності з біоматеріалом обертають на 360° протягом світлового дня, що забезпечує рівномірне зараження комах-хазяїна (зернової молі) діапаузуючої трихограмою, оскільки остання має властивості позитивного фототаксису (тобто вона збирається на світло). Відповідно до однієї з ознак корисної моделі, після зараження 30 % ємностей з отриманим біоматеріалом поміщають в інсектарій щонайменше на 6 місяців. Наступні 35 % ємностей з біоматеріалом зберігають вдень в приміщенні, в якому температура повітря становить +13 °C…+17 °C, а вночі – в інсектарії, в якому температура повітря становить +6 °C…+9 °C, при цьому після повного почорніння яєць комахи-хазяїна вказані ємності поміщають для зберігання в інсектарій. Повне почорніння яєць відбувається через близько 20 і більше днів. Решту 35 % ємностей з біоматеріалом зберігають в приміщенні, в якому вдень температура повітря становить +13 °C…+16 °C, а вночі +7 °C…+11 °C до повного почорніння яєць комахи-хазяїна. Після повного почорніння яєць комахи-хазяїна 30…40 % з усієї діапаузуючої трихограми зчищають зі стінок ємностей, пересівають через сито, фасують в упаковки, поміщають в холодильну камеру та зберігають при температурі +1 °C…+4 °C та вологості 80…95 %. Зберігання таким чином біоматеріалу дозволяє уникнути ризики втрати біопродукції під час негативних умов технологічного виробництва, а саме низьких мінусових та високих плюсових температур, високої та низької вологості та інших умов. Зберігання біоматеріалу при трьох різних умовах виключає можливість 100 % загибелі діапаузуючої трихограми. Відповідно до однієї з ознак корисної моделі, протягом періоду зберігання в холодильній камері щонайменше один раз на тиждень біоматеріал в упаковках перемішують і знову поміщають в холодильну камеру. Це дозволяє забезпечити зберігання сипучості біоматеріалу, уникання збивання в грудочки. Відповідно до однієї з ознак корисної моделі, біоматеріал зберігають 8…8,5 місяців в холодильних камерах. Такі період та умови зберігання дозволяють тривалий строк не втрачати якісні показники біоматеріалу. Відповідно до однієї з ознак корисної моделі, після 6-місячного зберігання проводять повний аналіз якості біоматеріалу. В природних умовах трихограма орієнтовно за шість місяців проходить повний цикл стану діапаузи. Тому даний аналіз дозволить встановити процент зараження, процент відродження, період відродження, статевий індекс, тривалість життя. Відповідно до однієї з ознак корисної моделі, використовують діапаузуючу трихограму з різними періодами відродження: на початку яйцекладки шкідника повинно відродитись 22…30 %, в період масової яйцекладки – 45…60 % і на кінець яйцекладки – 22…30 % трихограми. Застосування діапаузуючої трихограми з різними періодами відродження дозволяє зменшити кількість разів розселення діапаузуючої трихограми на сільськогосподарські культури до одноразового розселення, при цьому зменшуючи шкодочинність шкідників та випуск діапаузуючої трихограми. Співвідношення діапаузуючої трихограми може змінюватися в залежності від чисельності шкідника, інтенсивності яйцекладки шкідників (стеблового метелика, совки гами, бавовникової совки та ін.). Заявлена корисна модель ілюструється наступним прикладом способу виробництва діапаузуючої трихограми як біологічного засобу захисту рослин, а також відповідними кресленнями, на яких зображено наступне: На кресленні – схема льоту та яйцекладки бавовникової совки, совки-гами, стеблового метелика і розселення трихограми на посіви кукурудзи та соняшника. Заявлена корисна модель ілюструється наступним прикладом здійснення способу виробництва діапаузуючої трихограми як біологічного засобу захисту рослин. 4 UA 109725 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Креслення, що ілюструють заявлену корисну модель, ніяким чином не обмежують обсяг домагань, викладений у формулі, а тільки пояснюють суть корисної моделі. Відповідно до заявленого способу виробництва діапаузуючої трихограми як біологічного засобу захисту рослин, даний спосіб включає декілька етапів: Розведення комахи-хазяїна. Підготовка приміщень біолабораторії та зерна для розведення комахи-хазяїна. Зараження зерна комахою-хазяїном. Отримання лялечок комахи-хазяїна. Утримання лялечок та отримання комахи-хазяїна. Розмноження діапаузуючої трихограми. Зберігання діапаузуючої трихограми. Розселення діапаузуючої трихограми. Розведення комахи-хазяїна Як комаху-хазяїна використовують амбарного шкідника - зернову міль (sitotroga gerealla Oliv), що розводять на повноцінних зернах ячменю, відібраних в серпні місяці. З рівня техніки відомо, що оптимальні умови розвитку зернової молі є температура 23-25 °C та відносна вологість повітря 75-85 %. У цих умовах тривалість розвитку в зерні становить 30-45 діб. Після відродження метеликів зернової молі вони спарюються у перший же день. Середня плодовитість складає 60-100 яєць. Пониження температури до 17-18 °C затримує розвиток у зерні до 60 діб при одночасному уповільненню плодовитості та життєздатності потомства. При 10 °C розвиток зернової молі зупиняється. При 30 °C тривалість розвитку найменша (біля 23 діб), разом з тим у даних умовах спостерігається масова загибель гусениць молодшого віку та зниження плодовитості самок. Підготовка приміщень біолабораторії та зерна для розведення комахи-хазяїна Оптимальний режим температури та вологи, які створюють для розведення зернової молі, є також сприятливі для розмноження ряду її паразитів та хижаків. Тому важливим є очищення зерна та його знезараження. Відповідно до способу, що заявляється, відбирають найбільші за розмірами та вагою зерна, при цьому вага 1000 зерен становить не менше 45…50 г. Знезараження зерна здійснюється термічним методом. Термічна обробка здійснюється в автоклавах протягом 25-30 хвилин при температурі 85-90° С та тиску 1-1,5 атм., а також шляхом кип'ятіння. Зараження зерна комахою-хазяїном Після знезараження зерна визначається його фактична вологість за методиками, відомими з рівня техніки. Для нормального розвитку зернової молі в зерні підтримується вологість у межах 14-16 %. Підготовлене зерно розсипають по кюветам шаром товщиною не більше 5 см. Зараження зерна проводиться шляхом внесення яєць зернової молі безпосередньо перед відродженням із них гусені. Відповідно до способу, що заявляється, відбирають найбільш повноцінні яйця зернової молі, відкладені на 4-6 день після початку льоту метеликів зернової молі. Яйця витримують в термостатах при 24±1° С та відносній вологості повітря 80±5 % до початку відродження гусениць (4-5 діб). Перед зараженням зерна цей оптимальний гігротермічний режим встановлюють у робочому приміщенні. Далі зараження зерен здійснюють у відомий з рівня техніки спосіб. Яйця рівномірно розподіляють на поверхні зерна з розрахунку 1 г яєць на 1 кг ячменю. Зверху на зерно кладуть контрольну картку з яйцями зернової молі, за якою визначають динаміку відродження та початок вгризання гусениці в зерно. Вихід гусениці з яєць триває 2-3 доби, вгризання у зерно 3-4 доби. У період відродження та вгризання гусениці, зерно забороняється перемішувати та зволожувати. В подальшому для підтримання оптимальної температури та вологості зерна його зволожують та перемішують. Відповідно до корисної моделі, що заявляється, для підтримання необхідної вологості використовують зволожувачі. Для контролю процесу зараження зерна зерновою міллю двічі проводиться його аналіз: перший раз через 15 діб після вгризання гусениці в зерно і другий — на початку вильоту метеликів. З цією метою необхідно з кожного кювету в різних місцях і на різній глибині шару зерна відібрати 100 зерен. Кожне зерно розрізають у довжину продивляються і підраховують кількість зерен з наявністю живої і загиблої гусениці, лялечок, а також не заражених зерен. Одночасно зерна продивляються на наявність кліщів. Через 30-35 днів (на початку вильоту зернової молі) зерно засипають в спеціальні касети. Максимальний вихід метеликів зернової молі досягається при зараженні зерна не менш чим на 90 %. При заповненні касет не допускають струшування та трамбування зерна, з метою зберігання максимальної вологості між 5 UA 109725 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 зернами, що забезпечує вільний вихід метеликів із касет. Заповнені касети обережно перевозять в приміщення біолабораторії для масового розведення зернової молі, де їх розміщують у бокси. Отримання лялечок комахи-хазяїна До моменту встановлення касет у бокси в приміщенні біолабораторії забезпечують такий же гідротермічний режим, як і при зараженні зерна (24 °C±1 °C та відносну вологість повітря 80±5 %). Конструкція боксів допускає їх об'єднання за допомогою комахопроводу, який встановлений під ними. Приміщення, де встановлені лінії боксів, повинні бути повністю ізольовані від комахоприймача і пульту управління, обладнане кондиціонерами, стельовими вентиляторами та датчиками для регулювання мікроклімату. За температурою в боксах здійснюють постійне спостереження, при необхідності її знижують до оптимальної активним вентилюванням боксів в приміщенні. При оптимальних умовах розвитку зернової молі, лялечок збирають протягом 30-55 діб. Найбільш інтенсивний літ розпочинається через 6-10 діб після завантаження касет у бокси та продовжується 10-15 діб. Потім активність льоту знижується і збір лялечок закінчують через низьку добову продуктивність та повторне зараження зерна, що призводить, в свою чергу, до різкого зниження якості зернової молі. Утримання лялечок та отримання комахи-хазяїна Зернову міль, яка надходить по комахопроводу, збирають у змінні контейнери комахоприймачі щонайменше 3 рази на добу. Для утримання та відкладання яєць зернову міль з контейнерів розфасовують у малі контейнери в спеціальній витяжній шахті. Контейнери закривають змінною основою та піддоном і розміщають в термостат з комірками, де лялечок тримають протягом 5 діб. Термостат з комірками служить для підтримки оптимальних умов у період утримання лялечок і відкладання ними яєць: 24° ± 1 °C та відносній вологості повітря 80±5 %. Очищення малих контейнерів від яєць проводять один раз на добу. Збирання яєць проводять у витяжній шафі після попередньої інактивації лялечок. Для активації використовується охолодження молі у холодильнику анестезією ефіра вуглекислим газом або вакуумне обладнання. Міль, яка не рухається, пересипають у пустий контейнер, основу з відкладеними на ній яйцями замінюють новою, а із знятої основи яйця обережно зчищають щіткою. Зібрані яйця зернової молі зазвичай забруднені різними домішками. Очищення яєць здійснюють зразу після їх збирання, спочатку за допомогою сита вібратора, а потім на пневматичному класифікаторі. Очищені яйця добового збору зважують та розфасовують в етиковані пакети до 100 г у кожний. Яйця різних зборів не повинні змішуватися. Розмноження діапаузуючої трихограми Відповідно до способу, що заявляється, виробництво діапаузуючої трихограми в біолаболаторіях здійснюють в період з кінця вересня до 1 грудня. Цей період відповідає умовам входження трихограми в діапаузу в природних умовах, коли температура повітря в день сягає +15 …+19 °C, а в вночі +6… +9 °C. Вихідною культурою для розмноження в біолабораторіях є трихограма, яка відібрана в природі на яйцях основних хазяїнів. Матеріал для виявлення видового складу трихограми отримують методом індивідуального виведення з яєць шкідників, відібраних у природі. Збирання проводять в період відкладання яєць, шляхом ретельного огляду верхньої та нижньої поверхні листків рослин, стебел та інших субстратів. Кожну кладку розміщують в окремій пробірці з вказанням номеру збору. Таким чином поступають і з одинокими яйцями комах, тобто кожне знайдене яйце розміщують в пробірку. Зберігати пробірки бажано в природних умовах в захищеному від прямих променів світла місці. Так як трихограма володіє позитивним фототаксимом, розміщують пробірки таким чином, щоб закриті ватним тампоном кінці були направлені в сторону, протилежну від джерела світла. В протилежному випадку комахи будуть набиватися в тампон і біоматеріал буде псуватися. Діапаузуюча трихограма, що перебуває на стадії личинки в яйцях комахи-хазяїна (біоматеріал), і яка знаходиться на виведенні, щоденно переглядають. Слід пам'ятати, що в більшості випадків першим із яєць виходить личинка комахи-хазяїна, а через 6-7 днів вилітає трихограма. Яйця, що зимують (розанної листокрутки, античної волнянки, кільцевого шовкопряда та ін.) можна збирати пізньої осені або ранньою весною. Виліт трихограми з яєць що перезимували буває дуже розтягнутим. Так з одної і тої ж кладки античної волнянки або розанної листокрутки паразит може летіти протягом 14-22 днів. Тому, якщо для роботи потрібна жива трихограма її щоденно відловлюють, а кладку з зараженими яйцями, що залишилися, залишають для подальшого виведення. 6 UA 109725 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Інколи буває так, що при збиранні кладок важко встановити видову приналежність хазяїна. У таких випадках декілька яєць фіксують у спирті для подальшого визначення. Якщо це визначення неможливо, фіксують личинок (гусениць), які відродились, а при можливості вигодовують личинок до імаго. З рівня техніки відомі фізіологічні та біологічні показники, яким повинна відповідати трихограма для розмноження. Проте відповідно до способу, що заявляється, для розмноження діапаузуючої трихограми в біолабораторіях відбирають діапаузуючу трихограму за трьома наступними показниками: ступінь зараження – не менше 95 %, відродження імаго діапаузуючої трихограми – 92-95 %, статевий індекс по співвідношенню самців до самиць не менше 1:3. Трихограму розмножують в скляних ємностях, наприклад в трилітрових банках. Яйця наклеюють в ємності на зволожену з внутрішньої сторони бокову поверхню. Для зараження наклеєних яєць в ємності розміщують раніше розфасовані заражені яйця на початку масового льоту трихограмою. Отвір ємності закривають тонкою серветкою. Трихограма полюбляє світло, тому вона накопичується на більш освітленій стінці ємності. Для рівномірного зараження яєць зернової молі ємність час від часу повертають. Відповідно до способу, що заявляється, під час зараження ємності з біоматеріалом обертають на 360° протягом світлового дня. Через три дні яйця обережно зчищають зі стінок ємності. При почорнінні яєць визначають процент їх зараження. Для цього із партії заражених яєць одного терміну зараження відбирають середню пробу, із якої 1000 яєць взятих випадково продивляються під бінокуляром. Процент зараження визначають по кількості почорнілих яєць у пробі. Для зручності підрахунку яйця 2 висипають на папір розділену на квадрати (0,25 см ). Після підрахунку відсотка зараження всю партію яєць ретельно очищають від оболонок яєць зернової молі і зважують. Важливим моментом в розмноженні трихограми є умови. Відповідно до способу, що заявляється, зараження яєць зернової молі діапаузуючою трихограмою здійснюють при температурі повітря +25 °C…+27 °C та вологості 94…96 % протягом щонайменше 2 діб. Для підтримання необхідної вологості використовують зволожувачі. Також відповідно до способу, що заявляється, для підживлення біоматеріалу використовують сироп з цукру або меду. Серветки зволожуються сиропом і ними накривають ємності з біоматеріалом. Зволоження серветок проводять щонайменше 3 рази на день з наступною їх заміною кожного дня. Зберігання діапаузуючої трихограми Відповідно до способу, що заявляється, після зараження – 30 % ємностей (трилітрових банок) з отриманим біоматеріалом поміщають в інсектарій. Ємності закриваються металевими сітками, щоб захистити продукцію від мишовидних гризунів, і залишаються на термін щонайменше на 6 місяців. В зимовий період стіни інсектарію захищають від протягів фанерними листами висотою не менше 2 метри. При температурі -10…-15 °C ємності накривають мішковиною. Наступні 35 % ємностей з біоматеріалом зберігають вдень в приміщенні, в якому температура повітря становить +13 °C…+17 °C, а вночі – в інсектарії, в якому температура повітря становить +6 °C…+9 °C. Такі процедури проводять до повного почорніння яєць комахихазяїна (близько 20 днів і більше), після чого ємності поміщають для зберігання в інсектарій. Решту 35 % ємностей з біоматеріалом зберігають в приміщенні, в якому вдень температура повітря становить +13 °C…+16 °C, а вночі +7 °C…+10 °C до повного почорніння яєць комахихазяїна. Температура повітря контролюється за допомогою кондиціонерів в приміщеннях, проте можуть використовуватись і інші контролери температури. При цьому після повного почорніння яєць комахи-хазяїна 30…40 % з усієї діапаузуючої трихограми зчищають зі стінок ємностей, пересівають через сито, фасують в упаковки з вагою 80 г, поміщають в холодильну камеру та зберігають при температурі +1 °C…+4 °C та вологості 80…95 %. Холодильні камери являють собою приміщення з встановленими контролерами температури та вологості, забезпечуючи таким чином стабільність вказаних показників. За діапаузуючою трихограмою проводять догляд: щонайменше раз на тиждень упаковки розгортають, перемішують трихограму і знову поміщають у холодильну камеру. Повний аналіз якості отриманого біоматеріалу проводять в біолабораторії після 6-місячного зберігання. Для контролю зараження яєць зернової молі діапаузуючою трихограмою, вибірково три ємності не виносяться з приміщення, а залишаються при температурі повітря +25…+26 °C. На 7-10 день проводиться аналіз на відсоток зараження, якщо він нижче 70 %, то ця партія вибраковується. Біоматеріал зберігають 8…8,5 місяців в холодильних камерах з належним доглядом та дотриманні режиму температури та вологості. Пакування, маркування та транспортування здійснюють у відомі з рівня техніки способи. 7 UA 109725 U 5 10 15 20 25 30 Розселення діапаузуючої трихограми Розселення діапаузуючої трихограми здійснюють одноразово за допомогою різних способів розселення, відомих з рівня техніки. При цьому розселення може здійснюватись вручну або з залученням авіації. Оскільки літ та яйцекладка (час внесення трихограми) шкідників проходять в різний період, для захисту посівів кукурудзи, соняшнику, проса від листогризучих совок (совки-гами, бавовникової та інших совок), а також від стеблового метелика при традиційному внесенні рядової (лабораторної) трихограми необхідно здійснювати розселення не менше трьох разів: на початку яйцекладки шкідників, в період масової яйцекладки та на завершенні яйцекладки. Тобто якщо рядову трихограму перший раз розселити на культуру 22 червня, то 3 липня необхідно буде розселяти другий раз, через 12-15 днів розселяти третій раз. Відповідно до способу, що заявляється, для розселення використовують діапаузуючу трихограму з різними періодами відродження: на початку яйцекладки шкідника – 22…30 %, в період масової яйцекладки – 45…60 % і на кінець яйцекладки – 22…30 % трихограми. У конкретному прикладі здійснення для боротьби з стебловим метеликом на посівах кукурудзи, соняшника, проса використовують наступну схему відродження діапаузуючої трихограми: на початку яйцекладки шкідника повинно відродитись 25 %, в період масової яйцекладки – 50 % і на кінець яйцекладки – 25 % трихограми. Таким чином, діапаузуюча трихограма розселяється один раз: якщо розселення здійснюють 25 або 30 червня чи 3 або 5 липня, то діапаузуюча трихограма буде діяти (знищувати яйцекладки) протягом 30 днів або до 1 серпня. Винахідниками розроблено схему льоту та яйцекладки бавовникової совки, совки-гами, стеблового метелика і розселення трихограми на посіви кукурудзи та соняшника (див. кресл.). Крім того, винахідниками також розроблена схема розселення діапаузуючої трихограми разом з рядовою трихограмою у співвідношенні 25:50:25 %. Це дозволяє забезпечити максимальну ефективність застосування трихограми – 80-90 %. Таким чином, застосування заявленої корисної моделі дозволяє зменшити кількість разів розселення діапаузуючої трихограми на сільськогосподарські культури до одноразового розселення з одночасним зменшенням шкодочинності шкідників шляхом використання діапаузуючої трихограми з різними періодами відродження при забезпеченні наступного співвідношення: на початку яйцекладки шкідника – 22…30 %, в період масової яйцекладки – 45…60 % і на кінець яйцекладки – 22…30 % трихограми. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 45 50 55 1. Спосіб виробництва діапаузуючої трихограми як біологічного засобу захисту рослин, що включає розведення в умовах біолабораторії діапаузуючої трихограми та комахи-хазяїна; розселення діапаузуючої трихограми, яка перебуває на стадії личинки в яйцях комахи-хазяїна (біоматеріал), на сільськогосподарську культуру, який відрізняється тим, що відбирають найбільші за розмірами та вагою зерна, при цьому вага 1000 зерен становить не менше 45…50 г; відбирають найбільш повноцінні яйця комахи-хазяїна, відкладені на 4-6 день після початку льоту метеликів комахи-хазяїна; відбирають діапаузуючу трихограму за показниками: ступінь зараження - не менше 95 %, відродження імаго діапаузуючої трихограми - 92-95 %, статевий індекс по співвідношенню самців до самиць не менше 1:3; зараження яєць комахи-хазяїна діапаузуючою трихограмою здійснюють при температурі повітря +25 °С…+27 °С та вологості 94…96 % протягом щонайменше 2 діб; зараження здійснюють в скляних ємностях; після зараження 30 % ємностей з отриманим біоматеріалом поміщають в інсектарій щонайменше на 6 місяців; наступні 35 % ємностей з біоматеріалом зберігають вдень в приміщенні, в якому температура повітря становить +13 °С…+17 °С, а вночі - в інсектарії, в якому температура повітря становить +6 °С…+9 °С, при цьому після повного почорніння яєць комахи-хазяїна вказані ємності поміщають для зберігання в інсектарій; решту 35 % ємностей з біоматеріалом зберігають в приміщенні, в якому вдень температура повітря становить +13 °С…+16 °С, а вночі +7 °С…+10 °С до повного почорніння яєць комахи-хазяїна; після повного почорніння яєць комахи-хазяїна 30…40 % з усієї діапаузуючої трихограми зчищають зі стінок ємностей, пересівають через сито, фасують в упаковки, поміщають в холодильну камеру та зберігають при температурі +1 °С…+4 °С та вологості 80…95 %; протягом періоду зберігання в холодильній камері щонайменше один раз на тиждень біоматеріал в упаковках перемішують і знову поміщають в холодильну камеру; розселення діапаузуючої трихограми здійснюють одноразово, при цьому використовують діапаузуючу трихограму з різними періодами відродження: на 8 UA 109725 U 5 10 15 початку яйцекладки шкідника - 22…30 %, в період масової яйцекладки - 45…60 % і на кінець яйцекладки - 22…30 % трихограми. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як комаху-хазяїна використовують зернову міль. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що виробництво діапаузуючої трихограми в біолаболаторіях здійснюють в період з кінця вересня до 1 грудня. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як зерна для виробництва використовують зерна ячменю, відібрані в серпні місяці. 5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що для підтримання необхідної вологості використовують зволожувачі. 6. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що ємності з біоматеріалом накривають серветками, зволоженими сиропом з цукру або меду для підживлення біоматеріалу. 7. Спосіб за п. 5, який відрізняється тим, що зволоження серветок проводять щонайменше 3 рази на день з наступною їх заміною кожного дня. 8. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що під час зараження ємності з біоматеріалом обертають на 360° протягом світлового дня. 9. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що після 6-місячного зберігання проводять повний аналіз якості біоматеріалу. 10. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що біоматеріал зберігають 8…8,5 місяців в холодильних камерах. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 9