Спосіб біологічного захисту насаджень овочевих культур від комплексу шкідників

Спосіб біологічного захисту насаджень овочевих культур від комплексу шкідників, що включає розселення в оптимальні строки яйцевого паразита трихограми, який відрізняється тим, що до 3 хижаків; строго фіксовані терміни подачі у магістраль розчину препарату і інші умови, що ускладнюють технологію використання способу; виключення із регуляторного процесу обмеження чисельності шкідників популяцій паразитів та хижаків. В основу корисної моделі поставлено завдання створити такий спосіб захисту насаджень овочевих культур від комплексу шкідників, який дозволить забезпечити захист усього асортименту овочів впродовж вегетації, з максимальним використанням біологічних складових його елементів, що дасть змогу використовувати овочеві культури в дитячому та геродієтичному харчуванні. Поставлене завдання досягається тим, що у способі біологічного захисту насаджень овочевих культур від комплексу шкідників, що включає розселення в оптимальні строки яйцевого паразита трихограми, згідно корисної моделі, до початку льоту самок шкідників, розселяють на полях яйця 1-2-денного віку комахи-живителя трихограми зернову міль, з одночасним, одноразовим розселенням трихограми на стадії імаго, причому зернову міль і трихограму розселяють у 150-200 пунктах на 1га, в період початку масової яйцекладки шкідників проводять повторні двократні розселення трихограми з нормою витрати 50000 та 75000 самиць на 1га. У способі біологічного захисту насаджень овочевих культур від комплексу шкідників, попередньо, до початку заселення та льоту імаго лускокрилих шкідників в агроценози овочевих культур розселяють яйця зернової молі, щойно відкладені, віком, що не перевищує 1-2 дні. Розселені яйця молі - основне живильне середовище для популяцій трихограми. Яйця молі розселяють одноразово, з нормою витрати 40000екз/га, не менше ніж у 150-200 пунктах на 1га. Одночасно на цих полях розселяють трихограму на стадії імаго одноразово з нормою витрати 20000 самиць на 1га, розселяють паразита у 150-200 пунктах на 1га. Ці елементи способу дозволяють підтримувати високий рівень чисельності трихограми в агроценозах овочевих культур уже на початку яйцекладки шкідників та в період її наростання. В період масової яйцекладки шкідників, проводили повторні, в два прийоми, розселення трихограми з нормою витрати 50000 та 75000 самиць на 1га. Приклад здійснення способу Агроценоз овочевих культур, насадження капусти різного строку дозрівання, томатів, перцю солодкого. Вслід за висадкою розсади, через 7-10 днів почалось поступове заселення рослин комплексом шкідливих комах. Серед них переважали капустяна міль, совка, капустяний та ріпний біла 17404 4 ни. Внаслідок відсутності дикої та культурної рослинності, що цвіте у цей період, інтенсивного ґрунтового рихлення та внесення гербіцидів, підживлення рослин, ентомофаги практично відсутні. Поодинокі імаго перетинчастокрилих видів спостерігались по краях полів та тих ділянках, що межували з лісосмугами. Сприятливі гідротермічні умови спряли інтенсивному льоту та яйцекладці шкідливих комах. Саме у цей період, з метою приваблювання корисних комах та кліщів, особливо видів роду Trichogramma, з метою повного біологічного захисту насаджень здійснювали розселення яєць зернової молі, комахи-господаря трихограми. Зернову міль попередньо вирощували у біолабораторії, отримували яйця і, що важливо, зразу ж розселяли їх у агроценози овочевих культур. Розселяли яйця віком 1-2 дні, не менше ніж у 150-200 пунктах на 1га, з нормою витрати 40000 яєць молі на 1га. У природних умовах уже спостерігався літ трихограми, але за відсутності комах-господарів її ефективна дія не спостерігалась. Разом із розселенням яєць зернової молі розселяли також трихограму на стадії імаго з нормою витрати 20000 самиць/га, не менше ніж у 150-200 пунктах на 1га. Цей елемент способу сприяв ураженню трихограмою як штучно розселеною так і природною "свіжих" яєць зернової молі. У підсумку, до початку яйцекладки самицями лускокрилих шкідників, популяції трихограми починають інтенсивно відроджуватись із яєць зернової молі і інтенсивно відшукувати та уражувати яйця шкідників. Повторне штучне розселення трихограми в період масової яйцекладки шкідників здійснюють у два прийоми з нормою витрат 50000 та 75000 самиць на 1га. Такі складові елементи способу дозволяють захистити овочеві культури від комплексу шкідників. Порівняння отриманих результатів робили із способомпрототипом, а також із способом, де передбачалось використання хімічних інсектицидів, як це передбачено зональними технологіями (еталон). Оцінку величини позитивного результату, або його відсутності проводили за визначальними показниками біологічної та господарської ефективності. Результати оцінки величини позитивного результату наведено у таблиці. Встановлено, що запропонований спосіб складається із елементів, котрі не складно сполучити у технологічну систему, котра дозволяє отримати виражений позитивний результат, який перевищує результат прототипу. Насадження овочевих культур, захищають таким чином лише біологічними засобами - трихограмою. За усіма тестовими показниками отримано значне перевищення величини позитивного результату у запропонованому способі порівняно з прототипом. 5 17404 6 Таблиця Порівняльні показники дієвості та величини позитивного результату отриманого внаслідок використання запропонованого способу захисту овочевих культур Способи, що порівнюються Розселення, кількість тис/га Розселення яєць зернової молі, вік 40000 однор. 1-2 дні у 150-200 пунктах/га Розселення трихограми, стадія імаго 20000 однор. в агроценози у 150-200 пунктах/га Розселення трихограми в період масової яйцеклад50000 та 75000 ки, стадія личинки, (спосіб, що пропонується) Спосіб-прототип Використання хімічних інсектицидів: 2,5 Золон, кг/га. Спо0,2 сіб-прототип Карате, кг/га (еталон) НІР05 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Початкова чисельність Уражено ентомофагами, % Біологічна ефективність, % Пошкоджено рослин, % Лялечок, екз/м2 Яєць екз/100 росл. 4,3 11,2 90,8 88,7 4,1 3,8 9,1 56,9 53,2 8,2 4,5 12,8 7,8 85,8 7,1 5,2 2,3 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601