Спосіб використання габітуальних ознак синантропних видів рослин як біомаркерів стану техногенного середовища

Реферат: Спосіб використання габітуальних ознак синантропних видів рослин як біомаркерів стану техногенного середовища, який включає реєстрацію габітуальних форм синантропних видів рослин, вимірювання параметрів габітуальних ознак, наявність аномальних утворень, визначення відсоткової кількості цих габітуальнтих форм та оцінювання ступеня антропогенної трансформації екосистеми. UA 71313 U (54) СПОСІБ ВИКОРИСТАННЯ ГАБІТУАЛЬНИХ ОЗНАК СИНАНТРОПНИХ ВИДІВ РОСЛИН ЯК БІОМАРКЕРІВ СТАНУ ТЕХНОГЕННОГО СЕРЕДОВИЩА UA 71313 U UA 71313 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до фітоекології та промислової ботаніки й може бути використана для моніторингу і оптимізації стану техногенного середовища. Життєва форма (або габітус) - це зовнішній вигляд організму, в якому відбивається його пристосованість до умов зовнішнього середовища (комплекс морфологічних, анатомічних, фізіологічних та поведінкових ознак). У подібних умовах середовища організми навіть із систематично далеких груп можуть мати подібну життєву форму [1]. Такі ж закономірності конвергенції зовнішнього вигляду під впливом умов середовища ще більш чітко проявляються у рослин. І. Г. Серебряков називає життєвою формою своєрідний габітус певних груп рослин, що виникає в онтогенезі в результаті росту й розвитку та історично формується в даних ґрунтово-кліматичних й ценотичних умовах як вираження пристосованості до цих умов [2]. Є. М. Лавренко, що віддає перевагу терміну "екобіоморфа", підкреслюючи, що екобіоморфи є "типовими адаптаційними організмовими системами, що існують у певних умовах середовища". Отже, в умовах конкретного біотопу габітус рослини може змінюватись. Групи рослин, як цілісні системи взаємообумовлених еколого-морфологічних адаптацій, формують, таким чином, різні екобіоморфи виду. У зв'язку з цим, дослідження ознак, що змінюють загальний габітус рослини в тих чи інших умовах, може проводитись тільки на морфологічному, а саме організмовому, рівні. До таких ознак належать: висота рослин, кількість та направленість росту пагонів, розміри, форма, кількість та щільність листків на пагоні. В екстремальних умовах природного та техногенно забрудненого середовища спостерігається мінімалізація розмірів основного органу вищих рослин - пагону, а також формування укорочених міжвузлів, прискорене закладання верхівкової бруньки тощо [3, 4]. Відомий спосіб вивчення габітуального різноманіття комах методом еталонного порівняння на шарових матрицях з метою встановлення їх приналежності до тієї чи іншої таксономічної групи [5]. Відома наукова робота з адаптації рослин до умов техногенно забрудненого середовища [6]. В ній показано, що деревні види рослин здатні до зміни життєвої форми в умовах антропогенного забруднення, що проявляється у зменшенні розмірів листків дерев, зміні їхньої форми, зменшенні еластичності та збільшенні жорсткості тощо. Це призводить до формування малооб'ємних щільнозімкнутих шароподібних або зонтикоподібних крон. Трав'янисті рослини більш пристосовані до зростання в умовах забрудненого середовища. Цей ефект пов'язаний з більш високою життєстійкістю трав'янистих рослин, що можна пояснити особливостями їхнього росту та формоутворення, менш вираженими у часі та просторі, порівняно з деревними породами, періодом тривалого та незавершеного росту [7]. Відома наукова робота стосовно дослідження мінливості габітуальних ознак сільськогосподарської культури льону олійного (Linum usitatissimum L.) за різних умов вирощування задля визначення перспективних для селекційного використання сортів льону. В цій роботі досліджено особливості мінливості габітуальних ознак "кількість бічних пагонів", "кількість бічних стебел", "висота рослини" в 13 чистих ліній льону олійного, а також характер їхнього успадкування у гібридів F 1 за умов 3 років вирощування. Показано суттєвий вплив умов середовища та генотипу на рівень мінливості ознак габітусу, розмах варіації ознак збільшувався за умов посухи й високих температур вирощування [8]. Відомий спосіб вивчення морфологічних ознак Trifolium pratense L., Т. medium L. та їхніх гібридів для вивчення стійкості даних видів рослин до стресу. Даний спосіб полягає у дослідженні габітусу кореневої системи модельних видів для визначення їхньої стійкості в польових умовах [9]. Відомий спосіб вимірювання габітуальних ознак корисних сировинних видів рослин роду Trifolium для визначення можливості їх господарського використання: Т. pallidum з високим габітусом та тривалою вегетативною стадією повинна вирощуватись як фуражна культура, Т. campestre та один з екотипів Т. glomeratum з більш низьким габітусом - на пасовищний корм, Т. tomentosum та один з екотипів Т. cherleri з дуже низьким габітусом та середньою кількістю пагонів на рослину на землях, що межують із пасовищем та для попередження розвитку ерозії ґрунту [10]. Відома наукова робота з вивчення вмісту сурми 59 видів рослин (як тих, що культивуються, так і синантропних) із різних промислових зон [11]. Встановлено, що за цих умов такі ознаки, як загальний габітус рослин, життєва форма, морфологія кореневої системи є дуже важливими, хоча не відмічено прямої залежності їхніх змін від вмісту сурми в рослинах чи середовищі. Відома наукова робота з вивчення тератогенезу квіткових рослин в умовах південного сходу України [12]. Наведено огляд основних типів тератоморф, результати морфологічного, анатомічного, фізіологічного аналізів тератологічно змінених рослин. Представлено деякі 1 UA 71313 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 прикладні аспекти використання тератоморф, а саме - в селекції декоративних та господарськоцінних рослин. Вказано, що для техногенних регіонів слід використовувати аномальні форми рослин для оцінювання стану навколишнього середовища, але конкретних рекомендацій немає. Відома наукова робота з вивчення неотенічних змін у рослин, в якій зазначається, що форми неотенічного характеру розвиваються в умовах, віддалених від оптимальних умов роду в цілому. Представлено огляд та класифікацію неотенічних явищ різних видів рослин [13]. Найбільш близьким за технічною суттю і досягненням результату є спосіб дослідження впливу техногенних стресорів на мінливість габітуальних ознак синантропних видів рослин [14]. В цьому способі у різних видів рослин в умовах антропогенного стресу реєструють зміну габітуальних форм, вимірюють параметри основних габітуальних ознак: висота рослин, кількість та направленість росту пагонів, розміри, форма, кількість та щільність (кількість на 10 см стебла) листків на пагоні, наявність аномальних утворень та відмічають зменшення висоти пагонів з одночасним збільшенням їхнього облиствіння, зменшення середніх значень параметрів всіх габітуальних ознак, формування розпростертих, карликових, гігантських, аномальних форм рослин. Недоліком цього способу є відсутність конкретної класифікації габітуальних форм рослин та рекомендацій щодо використання габітуальних ознак як біомаркерів стану техногенних екосистем. В основу даної корисної моделі поставлена задача, що полягає у розробці легкого, простого та економічно вигідного способу оцінювання стану рослинності антропогенно порушених територій з використанням візуального та морфометричного аналізів габітуальних форм найбільш розповсюджених синантропних видів рослин для оптимізації стану навколишнього середовища. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що в способі використання габітуальних ознак синантропних видів рослин як біомаркерів стану техногенного середовища, який включає реєстрацію габітуальних форм синантропних видів рослин на тій чи іншій території, вимірювання таких параметрів габітуальних ознак: висота рослин, кількість та направленість росту пагонів, розміри, форма, кількість та щільність (кількість на 10 см стебла) листків на пагоні, наявність аномальних утворень, відповідно до корисної моделі, згідно з розробленою класифікацією габітуальних форм усі рослини даного екотопу відносять до щільнооблиственої низькорослої або ампельної, або розпростертої, або неотенічної, або зонтикоподібної, або кущової, або мітлоподібної, або гігантської, або шишкоподібної, або тератної форми, підраховують відсоткову кількість кожної габітуальної форми та за розробленою шкалою, використовуючи спеціальну схему, визначають стан та ступінь порушення рослинного покриву техногенної екосистеми, причому, якщо кількість габітуальних форм 1-4 більше 75 %, то говорять про сильний, кількість форм 4-7 коливається у межах 40-75 % - середній, а кількість форм 7-10 менше 40 % - слабкий ступінь порушення рослинного покриву. На фіг. 1 зображено розпростерту габітуальну форму Amaranthus retroflexus L. із піднятими стеблами; на фіг. 2 - неотенічну габітуальну форму Amaranthus retroflexus; на фіг. 3 габітуальну форму Reseda lutea L. з лежачими пагонами; на фіг. 4 - різні габітуальні форми Artemisia vulgaris L.: A - шишкоподібна, Б - нормальна; на фіг. 5 представлено схему оцінювання ступеня порушення рослинного покриву за відсотком зустрічальності габітуальних форм синантропних видів рослин. Приклад конкретного виконання. Досліджено рослинність екотопів урбанізованих (пустирі, рудеральні ділянки), транспортних (автошляхи, залізниці), промислових підприємств (проммайданчики металургійних, коксохімічних заводів) та техногенних (відвали різних типів) територій на південному сході України. Об'єктами досліджень були найбільш розповсюджені синантропні види рослин. Для морфометричних досліджень робили вибірку із 30 особин рослин видів Echium vulgare L., Conyza canadensis (L.) Cronq., Phalacroloma annuum (L.) Dumort., Diplotaxis tenuifolia (L.) DC, Senecio vernalis L. із різних антропогенно порушених екотопів та вимірювали параметри габітуальних ознак: висоту рослин, кількість та направленість росту пагонів, розміри, форму, кількість та щільність (кількість на 10 см стебла) листків на пагоні. В екотопах техногенних територій фактори, які викликають в організмі стан напруження та носять назву стресорів, можуть бути різними за часом (тривалі / періодичні / одноразові), інтенсивністю (сильні / середні / слабкі) та спрямованістю (прямі / непрямі) дії на рослини. В умовах прямого постійного антропогенного стресу (наприклад, в екотопах із регулярним витоптуванням та ущільненим ґрунтом) відмічено зменшення висоти пагонів з одночасним збільшенням їхнього облиствіння у Conyza canadensis (L.) Cronq. (табл. 1). Як видно із таблиці 1, у рослин, що зростали у високорекреаційній зоні (пляж), висота особин у 2 рази менша 2 UA 71313 U 5 порівняно із рослинами заповідника, проте кількість листків у цих особин у два рази більша. Показові екобіоморфи, що відображають сприятливі умови для зростання рослин цього виду, формуються на пустирях, рудеральних ділянках, звалищах, кинутих полях та городах, тобто на пухких субстратах із достатньою кількістю поживних речовин, де немає прямої антропогенної дії. Наприклад, на пустирі у с. Карлівка рослини сягали висоти понад 1 м, у них середня кількість та щільність листків на пагоні, а також найбільший показник кількості пагонів у суцвітті. Таблиця 1 Параметри габітуальних ознак Conyza canadensis (L.) Cronq. Висота рослини, см Кількість листків, шт. Щільність листків, шт. Кількість пагонів у суцвітті, шт. 10 15 Місцезнаходження екотопів Заповідник "Хомутовський степ" с. Карлівка, пустир с. Седове, пляж 49,70±9,96 81,63±19,04 12,49±4,26 66,00±31,67 117,44±34,07 108,9±47,04 11,76±3,01 20,72±7,51 76,00±26,79 15,88±11,41 37,35±19,70 8,10±3,51 Ще одним стресовим для рослин фактором є їхнє скошування. Одноразове скошування призводить до зміни загального габітусу рослин видів Senecio jacobaea L., Ambrosia artemisiifolia L., Echium vulgare L., Phalacroloma annuum (L.) Dumort. за рахунок зменшення висоти рослин, формування великої кількості пагонів другого порядку, збільшення облиствіння пагонів. Так, на рудеральній ділянці у м. Донецьк, де одноразово було скошено рослини Echium vulgare, висота їхня зменшилась, а кількість листків на пагоні та кількість пагонів значно збільшилась, порівняно з рослинами проммайданчику, де скошування не проводилось (табл. 2). Скошені рослини набули специфічного "зонтикоподібного" габітусу за рахунок великої кількості пагонів II порядку. Таблиця 2 Параметри габітуальних ознак Echium vulgare L. Висота рослини, см Кількість листків розетки, шт. Кількість листків на пагоні, шт. Кількість пагонів, шт. 20 25 Місцезнаходження екотопів Донецький металургійний завод, м. Донецьк, рудеральна ділянка проммайданчик (відсутність (одноразове скошування) скошування) 50,74±3,97 37,07±4,67 19,58±2,91 22,50±4,88 45,58±5,40 81,90±12,05 2,80±0,87 4,80±1,23 При періодичному скошуванні, тобто при постійному сильному прямому антропогенному стресі, рослини не мають змоги відновлюватись, компенсувати втрати зеленої маси та генеративних органів. В результаті формуються депресивні екобіоморфи з меншими розмірами, облиствінням та кількістю пагонів, порівняно із особинами тих ділянок, де косіння відсутнє. Це видно із таблиці 3, на прикладі Diplotaxis tenuifolia (L.) DC. Для цього виду характерно зменшення середніх значень параметрів всіх габітуальних ознак при тривалому, сильному, будь-то прямому чи непрямому, антропогенному стресі. В урбаноекотопах та в екотопах транспортних шляхів відмічаються розпростерті та ампельні форми D. tenuifolia, як адаптація до використання приземного, найбільш нагрітого шару повітря або пристосування до дії постійного прямого стресу (скошування). 30 3 UA 71313 U Таблиця 3 Параметри габітуальних ознак с. Седове, рудеральна Diplotaxis tenuifolia ділянка (постійне (L.) DC. скошування) Висота рослини, см Кількість листків, шт. Кількість пагонів, шт. 5 10 15 20 25 Місцезнаходження екотопів Єнакіївський Золовідвал металургійний завод Старобешівської (постійне скошування + теплоелектростанції антропогенне (відсутність забруднення) скошування) 51,66±8,34 48,70±6,08 83,15±12,53 194,30±40,19 124,60±37,27 1548,00±1118,50 10,50±1,82 2,80±0,73 11,25±4,01 Amaranthus retroflexus L. в оптимальних умовах зростання на гумусованих, водонепроникних, багатих на поживні речовини, особливо на азот, ґрунтах (звалища побутового сміття, необроблювані городи, поля) має прямостояче стебло до 200 см заввишки. В антропогенно трансформованих екотопах з регулярним рекреаційним навантаженням відмічали розпростерті форми із піднятими стеблами (фіг. 1), а також неотенічні форми (фіг. 2). В умовах постійного косіння у рослин Reseda lutea L. формуються лежачі пагони, замість піднятих, як у особин в екотопах без прямого антропогенного втручання (фіг. 3). Дуже часто в техногенних екотопах у різних видів синантропних рослин відмічали карликові екобіоморфи. За І. Т. Васильченко, карликовість або нанізм можна віднести до неотенічних явищ, що спостерігаються в природі та відбуваються без участі людини [13]. Ці зміни є неспадковими, викликаються вкрай несприятливими умовами розвитку та є тимчасовою корисною реакцією рослин на ці умови. Наприклад, розвиток депресивних "рослин-ліліпутів", які цвітуть та плодоносять навіть при наявності лише найнижчих листків ювенільного характеру у видів Amaranthus albus L., A. retroflexus, Iva xanthiifolia Nutt, Chenopodium album L., Capsella bursa-pastoris (L.) Medik., Ambrosia artemisiifolia L., Hyoscyamus niger L., Melilotus qfficinalis (L.) Pall., Cardaria draba (L.) Desv., Kochia scoparia (L.) Schrad., Plantago lanceolata L., P. urvillei Opiz. За рахунок карликовості у синантропних видів рослин досягається зменшення ступеня контактності надземних органів із стресовим фактором. І, навпаки, шахтні стічні води із підвищеною мінералізацією можуть здійснювати стимулюючу дію на деякі рослини. На шахтних ставках відмічали гігантські форми Tripolium pannonicum (Jacq.) Dobrocz. s.l. На проммайданчиках металургійних, машинобудівельних заводів, в екотопах із підвищеною вологістю, особливо біля градирень, зростають гігантські форми Plantago major L. Узагальнюючи матеріали досліджень, нами розроблено класифікацію габітуальних форм (екобіоморф), що можуть слугувати біомаркерами стану техногенних екосистем. У таблиці 4 наводимо їхні схематичні малюнки та приклади видів рослин. Таблиця 4 Габітуальні форми Схематичний рисунок Приклади видів рослин А. Щільнооблиствені низькорослі форми Conyza canadensis, Cichorium intybus L. В. Ампельні форми Ambrosia artemisiifolia, Diplotaxis tenuifolia, Polygonum aviculare L. s. str. С Лежачі/ розпростерті форми Amaranthus retroflexus, Reseda lutea, Ambrosia artemisiifolia, Iva xanthiifolia, Diplotaxis tenuifolia, Senecio vernalis 30 4 UA 71313 U Продовження таблиці 4 Габітуальні форми Схематичний рисунок D. Неотенічні форми Е. Зонтикоподібні форми Приклади видів рослин Amaranthus albus, A. retroflexus, Iva xanthiifolia, Chenopodium album, Capsella bursa-pastoris, Ambrosia artemisiifolia, Hyoscyamus niger, Melilotus officinalis, Cardaria draba, Kochia scoparia, Plantago lanceolata, P. urvillei Conyza canadensis, Echium vulgare Ambrosia artemisiifolia, Convolvulus arvensis L. F. Кущові форми G. Мітлоподібні форми Melilotus officinalis, Cichorium intybus, Verbascum lychnitis L. Н. Гігантські форми Види роду Plantago, Tripolium pannonicum, Ambrosia artemisiifolia, Iva xanthiifolia, Diplotaxis tenuifolia, І. Шишкоподібні форми (галоутворення) Echium vulgare, Artemisia vulgaris L. (фіг. 4), A. nutans Willd., Typha laxmanii Lepech., Erysimum canescens Roth J. Тератні форми усі об'єкти дослідження [12] 5 UA 71313 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Далі підраховували кількість у відсотках кожної габітуальної форми. Для зручності нами розроблено відсоткову шкалу, яку включено до загальної схеми оцінювання стану та ступеня порушення рослинного покриву. Схему наведено на фіг. 5. Згідно з цією схемою, якщо кількість габітуальних форм А-D більше 75 %, то говорять про сильний, кількість форм D-G коливається у межах 40-75 % - середній, а кількість форм G-J менше 40 % слабкий ступінь порушення рослинного покриву (габітуальні форми А-D - наведено за класифікаційною таблицею 4). Так, на пляжі у с. Седове відмічено щільнооблиствені низькорослі форми Conyza canadensis із відсотком зустрічальності - 87 %. Понад 90 % ампельних та розпростертих форм видів Polygonum aviculare, Ambrosia artemisiifolia, Reseda lutea відмічено в багатьох урбаноекотопах м. Донецька, переважно, це узбіччя автодоріг. Біля 80 % рослинного покриву залізничного насипу на станції "Донецьк-2" складають неотенічні форми різних видів синантропних рослин. Отже, стан рослинного покриву цих техногенно трансформованих екотопів дуже пригнічений, а ступінь його порушення - сильна. Слід відмітити, також, що в екотопах з прямою тривалою або періодичною антропогенною дією навіть зовсім різні за вихідною (властивою їм в нормальних умовах) життєвою формою види рослин набувають однакового вигляду. Наприклад, Polygonum aviculare та Reseda lutea мають в нормі висхідні або підняті стебла, Ambrosia artemisiifolia прямостоячі, але в умовах постійного скошування та витоптування ці види набувають подібного вигляду: стебла - лежачі, або звисаючі з бордюрів (ампельні). Рослинний покрив таких територій виглядає досить одноманітно. Рослини виду Echium vulgare на рудеральній ділянці в м. Донецьк мали зонтикоподібну форму, відсоток зустрічальності у рослинному покриві - 42 %, це свідчить про середній ступінь порушення рослинного покриву. А у відносно чистому місцезростанні в с. Седове 4 % особин цього ж виду мали шишкоподібну габітуальну форму, отже, стан рослинного покриву близький до нормального, а ступінь його порушення - слабкий. На основі розробленого способу використання габітуальних форм синантропних видів рослин як біомаркерів стану рослинного покриву техногенних або антропогенно порушених територій можливо надання конкретних рекомендацій щодо їхнього поліпшення шляхом вилучення карантинних або інших шкідливих видів, підсіву насіння аборигенних видів рослин, виявлення антропотолерантних рослин для створення стійкого рослинного покриву. Джерела інформації: 1. Миркин Б. М. Краткий курс общей экологии. Часть I: Экология видов и популяций: Учебник / Б. М. Миркин, Л. Г. Наумова. - Уфа: Изд-во БГПУ, 2011. - 206 с. 2. Серебрякова Т. И. Жизненные формы растений / Т. И. Серебрякова // Жизнь растений. 1974. - Т. 1. - С. 87-98. 3. Кулагин Ю. З. Индустриальная денроэкология и прогнозирование / Ю. З. Кулагин. - М.: Наука, 1985. - 116 с. 4. Сабинин А. Д. Физиология развития растений / А. Д. Сабинин. - М.: Изд-во АН СССР, 1963. - 196 с. 5. Чичков Б. М. Опыт изучения габитуального разнообразия Alticinae (Coleoptera: Chrysomelidae) хортобионтного комплекса агроценозов методом эталонного сравнения на круговых матрицах / Б. М. Чичков // Проблемы глобальной и региональной экологии: Матер, конф. молодых ученых (31 марта - 4 апреля 2003 г.). - ИЭРиЖ УрО РАН. - Екатеринбург: Изд-во "Академкнига", 2003. - С. 326-335. 6. Коршиков И. И. Адаптация растений к условиям техногенно загрязненной среды / Иван Иванович Коршиков. - Киев: Наук, думка, 1996. - 238 с. 7. Уранов А. А. Вопросы изучения структуры фитоценозов и видових ценопопуляций / А. А. Уранов // Ценопопуляции растений. Развитие и взаимоотношения. - М.: Наука, 1977. - С. 8-20. 8. Калініна О. Ю. Вплив умов середовища на мінливість і успадкування ознак галуження стебла і висоти рослини у ліній гібридів F1 льону олійного / О. Ю. Калініна, В. О. Лях // Вісник Запорізького нац. ун-ту.-2009. - С. 24-32. 9. Jakesova H.Variation of morphological and agronomic traits in hybrids of Trifolium pratense x T. medium and a comparison with the parental species / H. Jakesova, J. Repkova, D. Hampel, L. Cechova, J. Hofbauer // Czech J. Genet. Plant Breed. - Vol. 47. - 2011. - P. 28-36. lO.Tuttobene R. Characterizations of native populations of Trifolium spp. / R. 10. Tuttobene, F. Gresta, O. Sortino, F. Fraska Polara, M. Dipasquale, V. Abbate //Options Mediterraneennes. - Ser. A, № 79. - 2007. - P. 395-398. 6 UA 71313 U 5 10 11. Baroni F. Antimony contents in plant species growing in an Sb-mining district (Tuscany, Italy) / F. Baroni, A. Boscagli, G. Protano, F. Riccobono // Trace Metals in the Environment. - Vol. 4. - 2000. P. 341-361. 12. Глухов A. З. Тератогенез растений на юго-востоке Украины / А. З. Глухов, А. И. Хархота, А. С. Назаренко, А. Ф. Лиханов. - Донецк: Норд-Пресс, 2005. - 179 с. 13. Васильченко И. Т. Неотенические изменения у растений / Иван Тихонович Васильченко. - Москва; Ленинград: Наука, 1965. - 84 с. 14. Прохорова С. І. Вплив техногенних стресорів на мінливість габітуальних ознак синантропних видів рослин /С.І. Прохорова // Матеріали XIII з'їзду Укр. ботан. тов-ва (м. Львів, 19-23 верес. 2011 p.). - Львів, 2011. - С. 455. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 Спосіб використання габітуальних ознак синантропних видів рослин як біомаркерів стану техногенного середовища, який включає реєстрацію габітуальних форм синантропних видів рослин на тій чи іншій території, вимірювання таких параметрів габітуальних ознак: висота рослин, кількість та направленість росту пагонів, розміри, форма, кількість та щільність (кількість на 10 см стебла) листків на пагоні, наявність аномальних утворень, який відрізняється тим, що згідно з розробленою класифікацією габітуальних форм усі рослини даного екотопу відносять до щільнооблиственої низькорослої або ампельної, або розпростертої, або неотенічної, або зонтикоподібної, або кущової, або мітлоподібної, або гігантської, або шишкоподібної, або тератної форми, підраховують відсоткову кількість кожної габітуальної форми та за розробленою шкалою, використовуючи спеціальну схему, визначають стан та ступінь порушення рослинного покриву техногенної екосистеми, причому, якщо кількість габітуальних форм 1-4 більше 75 %, то говорять про сильний, кількість форм 4-7 коливається у межах 40-75 % - середній, а кількість форм 7-10 менше 40 % - слабкий ступінь порушення рослинного покриву. 7 UA 71313 U 8 UA 71313 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 9