Фунгіцидна суміш на основі триазолів та спосіб боротьби з фітопатогенними грибами

1. Фунгіцидна суміш, яка містить (1) 2-[2-(1-хлорциклопропіл)-3-(2-хлорфеніл)-2гідроксипропіл]-2,4-дигідро-[1,2,4]-триазол-3-тіон (протіоконазол) формули І або його солі або аддукти (VI) 3 78553 4 H 3C CH3 O Cl O N N (VII) N O Cl , або (8) гексаконазол формули VIII CN CH N 3 (VIII) N N Cl , або (9) ципроконазол формули IX , або (14) симеконазол формули XIV OH CH 3 Si CH 3 F CH 3 N N N H3C OH (IX) Cl N N N N, або (10) флусилазол формули Χ H O CH 2 Cl F CH3 Si (X) N (XV) CH 2 , N N N , або (11) тетраконазол формули XI CF 2 CHF 2 O Cl HO H3 C N N N , або (12) фенбуконазол формули XII Cl (XII) CN N N N , або (13) міклобутаніл формули XIII CH2 H (XVI) C H3 C (XI) Cl N CH(CH 3)2 або (16) тритиконазол формули XVI N N (XIV) , або (15) іпконазол формули XV N F N Cl Cl HO N (XIII) N Cl , у синергічно ефективній кількості. 2. Фунгіцидна суміш за п.1, яка відрізняється тим, що містить протіоконазол формули І та епоксиконазол формули II. 3. Фунгіцидна суміш за п.1, яка відрізняється тим, що містить протіоконазол формули І та метконазол формули III. 4. Фунгіцидна суміш за п.1, яка відрізняється тим, що містить протіоконазол формули І та симеконазол формули XIV. 5. Фунгіцидна суміш за п.1, яка відрізняється тим, що масове співвідношення протіоконазолу формули І до триазолу формули від II до XVI становить від 20:1 до 1:20. 6. Спосіб боротьби з фітопатогенними грибами, який відрізняється тим, що фітопатогенні гриби, їхній простір зростання або рослини, насіння, ґрунт, поверхні, матеріали або приміщення, які підлягають захисту від них, обробляють фунгіцидною сумішшю за п.1. 5 7. Спосіб за п.6, який відрізняється тим, що сполуку формули І за п. 1 і щонайменше одну сполуку формул від II до XVI за п. 1 наносять одночасно, а саме, спільно або роздільно, або послідовно одна за одною. Даний винахід відноситься до фунгіцидних сумішей, які містять (1) 2-[2-(1 -хлорциклопропіл)-3(2-хлорфеніл)-2-гідроксипропіл]-2,4-дигідро-[1,2,4]триазол-3-тіон (протіоконазол) формули І або його солі або аддукти і, щонайменше, один додатковий триазол або його солі або аддукти, обраний із групи, яка включає 78553 6 8. Спосіб за п.6 або 7, який відрізняється тим, що фунгіцидну суміш або сполуку формули І із щонайменше однією сполукою формул від II до XVI за п. 1 застосовують у кількості від 0,01 до 8кг/га. 9. Фунгіцидний засіб, який містить суміш за п.1, а також твердий або рідкий носій. 7 78553 8 9 78553 у синергічно ефективній кількості. Крім того, винахід відноситься до способу боротьби з фітопатогенними грибами за допомогою сумішей сполук формули І із, щонайменше, одною зі сполук від II до XVI і до застосування сполуки І із, щонайменше, однією сполукою від II до XVI для одержання подібних сумішей, а також до засобів, які містять ці суміші. Протіоконазол формули І, а саме 2-[2-(1хлорциклопропіл)-3-(2-хлорфеніл)-2гідроксипропіл]-2,4-дигідро-[-триазол-3-тіон, відомий з міжнародної заявки [WO 96/16048]. З міжнародної заявки [WO 98/47367] відомий ряд комбінацій діючих речовин протіоконазолу з безліччю інших фунгіцидних сполук. Епоксиконазол формули II і його застосування як засобу захисту рослин відомо з європейської заявки [ЕР-В 0 196 038]. Також й метконазол формули III вже відомий та описаний в європейській заявці [ЕР-В 0 267 778]. Також і пропіконазол формули IV відомий та описаний у німецькій заявці [DE-A 2551560]. Флуквінконазол формули V описаний у публікації [Pesticide Manual, 12 th Ed. (2000), стор. 449]. Пенконазол формули VI описаний у публікації [Pesticide Manual, 12 th Ed. (2000), стор. 712]. Дифенконазол формули VII відомий з європейської заявки [ЕР-А-0 112 284]. Гексаконазол формули VII! описаний у німецькій заявці [DE-A-30 42 303]. Ципроконазол формули IX описаний у німецькій заявці [DE-A-34 06 993]. Флузилазоли формули X відомі з європейської заявки на патент [ЕР-А-0 068 813]. Тетраконазол формули XI відомий з європейської заявки на патент [ЕР-А-0 234 242]. Фенбуконазол формули XII описаний у німецькій заявці на патент [DE-A-37 21 786]. Міклобутаніл формули ХНІ описаний у європейській заявці на патент [ЕР-А-0 145 294]. Сімеконазол формули XIV відомий з публікації [The BCPC Conference-Pests and Diseases 2000, стор. 557-562]. Іпконазол формули XV описаний у європейській заявці [ЕР-А-0 267 778]. Тритіконазол формули XVI описаний у європейській патентній заявці [ЕР-А-0 378 953]. При урахуванні зниження норм витрати та поліпшення спектра дії відомих сполук від І до XVI задача даного винаходу полягає в розробці сумішей, які при зниженій загальній кількості діючих речовин, які застосовують, забезпечують поліпшену дію проти фітопатогенних грибів (синергічні суміші). У відповідності із цим були розроблені суміші протіоконазолу з, щонайменше, одним похідним стробілурину. Крім того, було встановлено, що при одночасному, а саме, спільному та роздільному застосуванні сполук від II до XVI або сполуки І і послідовно, щонайменше, однієї сполуки від II до XVI можна краще боротися з фітопатогенними грибами, чим за допомогою однієї окремої сполуки. 2-[2-(1-Хлорциклопропіл)-3-(2-хлорфеніл)-2гідроксипропіл]-2,4-дигідро-[1,2,4]-триазол-3-тіон 10 (протіоконазол) формули i відомий з міжнародної заявки [WO 96-16 048]. Ця сполука може існувати у "тіоно"-формі формули 11 78553 12 13 78553 описаний у європейській заявці [ЕР-А-0 378 953]. Сполуки формул від І до XVI внаслідок основного характеру атомів азоту, які містяться в них, здатні утворювати з органічними та неорганічними кислотами або з іонами металів солі або аддукти. Прикладами органічних солей є галогенводневі кислоти, такі, як фторводнева, хлорводнева, бромводнева та йодводнева, сірчана кислота, фосфорна кислота й азотна кислота. Як органічні кислоти придатні, наприклад, мурашина кислота, вугільна кислота та алканові кислоти, такі, як оцтова кислота, трифтороцтова кислота, трихлороцтова кислота та пропіонова кислота, а також гліколева кислота, тіоціанова кислота, молочна кислота, бурштинова кислота, лимонна кислота, бензойна кислота, корична кислота, щавлева кислота, алкіл сульфокислоти (сульфокислоти з нерозгалуженими або розгалуженими алкільними залишками з атомами вуглецю від 1 до 20), арилсульфокислоти або арилдисульфокислоти (ароматичні залишки, такі, як феніл та нафтил, які мають одну або дві сульфокислоти! групи), алкілфосфонові кислоти (фосфонові кислоти з нерозгалуженими або розгалуженими алкільними залишками з атомами вуглецю від 1 до 20), арилфосфонові або арилдифосфонові кисло 14 ти (ароматичні залишки, такі, як феніл та нафтил, які мають один або два фософоново-кислотних залишки), причому алкільні, відповідно, арильні залишки можуть нести ще інші замісники, наприклад, п-толуолсульфокислота, саліцилова кисолта, п-аміносаліцилова кислота, 2феноксибензойна кислота, 2-ацетоксибензона кислота і т.п. Як іони металів придатні, зокрема, іони елементів другої головної групи, зокрема, кальцій та магній, третьої і четвертої головних груп, зокрема, алюміній, олово та свинець, а також з першої до восьмої підгруп, зокрема, хром, марганець, залізо, кобальт, нікель, мідь, цинк та інші. Особливо кращі іони металів елементів побічних груп четвертого періоду. Метали можуть бути при цьому з різною валентністю, яка властива їм. Кращі суміші протіоконазолу з епоксиконазолом. Далі також кращими є суміші протіоконазолу з метконазолом. Також кращі суміші протіоконазолу з пропіконазолом. Далі кращими є суміші протіоконазолу з флуквінконазолом. Крім того, кращими є суміші протіоконазолу з пенконазолом. Далі кращими є суміші протіоконазолу з дифенконазолом. Далі кращими є суміші протіоконазолу з гексаконазолом. Далі кращими є суміші протіоконазолу з ципконазолом. Далі кращими є суміші протіоконазолу з флусілазолом. Далі кращими є суміші протіоконазолу з тетраконазолом. Далі кращими є суміші протіоконазолу з фенбуконазолом. Далі кращими є суміші протіоконазолу з міклобутанілом. Далі кращими є суміші протіоконазолу із сімеконазолом. Далі кращими є суміші протіоконазолу з іпконазолом. Далі кращими є суміші протіоконазолу з тритіконазолом. Також кращими є потрійні суміші протіоконазолу з двома вищенаведеними триазолами. Переважно при виготовленні сумішей застосовують чисті діючі речовини від І до XVI, до яких домішують інші діючі речовини проти фітопатогенних грибів або проти інших шкідників, таких, як комахи, павукоподібні або нематоди чи також гербіцидні або діючі речовини, які регулюють ріст, або добрива. Суміші зі сполук І із щонайменше одною зі сполук від II до XVI, відповідно, сполуки І із, щонайменше, одною зі сполук від II до XVI одночасно, спільно або окремо, відрізняються прекрасною дією проти широкого спектра фітопатогенних грибів, зокрема, із класу аскоміцетів, базидіоміцетів, фікоміцетів та дейтероміцетів. Вони є частково системічно активними і можуть застосовуватися також як листяні або ґрунтові фунгіциди. Особливе значення вони мають при боротьбі з безліччю грибів на різних культурних рослинах, таких, як бавовник, овочеві культури (наприклад, огіркові, бобові та гарбузові культури), ячмінь, дернина, овес, бананові, кава, кукурудза, фр уктові, рис, жито, соя, пшениця, виноградна лоза, декоративні рослини, цукровий очерет, а також безліч насіння. Зокрема, вони придатні для боротьби з наступними фітопатогенними грибами: Blumeria graminis (справжня борошниста роса) на зернових культу 15 78553 рах, Erysiphe cichoracearum та Sphaerotheca futiginea на гарбузових культура х, Poclosphaera leucotricha на яблуневих, Uncinula necator на виноградній лозі, види Puccinia на зернових культурах, види Rhizoctonia на бавовнику, рисі та дернині, Ustilago-Arten на зернових та цукровому очереті, Venturia inaequalis (парша) на яблуневих, види Helminthosporium на зернових, Septoria nodorum на пшениці, Botrytis cinerea (сіра гнилизна) на полуниці, овочевих, декоративних рослинах та виноградній лозі, Cercospora arachidicola на арахісі, Pseudocercosporella herpotrichoides на пшениці та ячмені, Pyricularia oryzae на рисі, Phytophthora infestans на картоплі та томатах, Plasmopara viticola на виноградній лозі, види Pseudoperonospora на хмелі та гарбузових, види Alternaria на овочевих та фр уктових культурах, а також види Fusarium та Verticillium. Крім того вони придатні для захисту матеріалів (наприклад, захисту деревини), наприклад, проти Paecilomyces variotii. Сполуки І із, щонайменше, одною зі сполук від II до XVI можуть застосовуватися (наноситься) одночасно, а саме спільно або роздільно, або послідовно, причому послідовність застосування в загальному не має впливу на успі х обробки. Сполуки І та II застосовують звичайно у масовому співвідношенні від 20:1 до 1:20, зокрема від 10:1 до 1:10, переважно, від 5:1 до 1:5. Сполуки І та ПІ застосовують звичайно у масовому співвідношенні від 20:1 до 1:20, зокрема від 10:1 до 1:10, переважно від 5:1 до 1:5. Сполуки І та IV застосовують звичайно у масовому співвідношенні від 20:1 до 1:20, зокрема від 10:1 до 1:10, переважно від 5:1 до 1:5. Сполуки І та V застосовують звичайно у масовому співвідношенні від 20:1 до 1:20, зокрема від 10:1 до 1:10, переважно від 5:1 до 1:5. Сполуки І та VI застосовують звичайно у масовому співвідношенні від 20:1 до 1:20, зокрема від 10:1 до 1:10, переважно від 5:1 до 1:5 . Сполуки І та VII застосовують звичайно у масовому співвідношенні від 20:1 до 1:20, зокрема від 10:1 до 1:10, переважно від 5:1 до 1:5. Сполуки І та VIII застосовують звичайно у масовому співвідношенні від 20:1 до 1:20, зокрема від 10:1 до 1:10, переважно від 5:1 до 1:5. Сполуки І та IX застосовують звичайно у масовому співвідношенні від 20:1 до 1:20. зокрема від 10:1 до 1:10, переважно від 5:1 до 1:5. Сполуки І та X застосовують звичайно у масовому співвідношенні від 20:1 до 1:20, зокрема від 10:1 до 1:10, переважно від 5:1 до 1:5. Сполуки І та XI застосовують звичайно у масовому співвідношенні від 20:1 до 1:20, зокрема від 10:1 до 1:10, переважно від 5:1 до 1:5. Сполуки І та XII застосовують звичайно у масовому співвідношенні від 20:1 до 1:20, зокрема від 10:1 до 1:10, переважно від 5:1 до 1:5. Сполуки І та XIII застосовують звичайно у масовому співвідношенні від 20:1 до 1:20, зокрема від 10:1 до 1:10, переважно від 5:1 до 1:5. Сполуки І та XIV застосовують звичайно у масовому співвідношенні від 20:1 до 1:20, зокрема від 10:1 до 1:10, переважно від 5:1 до 1:5. 16 Сполуки І та XV застосовують звичайно у масовому співвідношенні від 20:1 до 1:20. зокрема від 10:1 до 1:10, переважно від 5:1 до 1:5. Сполуки І та XVI застосовують звичайно у масовому співвідношенні від 20:1 до 1:20, зокрема від 10:1 до 1:10, переважно від 5:1 до 1:5. Норми витрати сумішей відповідно до винаходу становлять, насамперед на сільськогосподарських площах, в залежності від бажаного ефекту від 0,01 до 8кг/га, переважно, від 0,1 до 5кг/га, зокрема, від 0,1 до 3,0кг/га. Норми витрати сполук І при цьому становлять від 0,01 до 1кг/га, переважно, від 0,05 до 0,5кг/га, зокрема, від 0,05 до 0,3кг/га. Норми витрати сполук II становлять відповідно від 0,01 до 1кг/га, переважно, від 0,02 до 0,5кг/га, зокрема, від 0,05 до 0,3кг/га. Норми витрати сполук III становлять відповідно від 0,01 до 1кг/га, переважно, від 0,02 до 0,5кг/га, зокрема, від 0,05 до 0,3кг/га. Норми витрати сполук IV становлять відповідно від 0,01 до 1кг/га, переважно, від 0,02 до 0,5кг/га, зокрема, від 0,05 до 0,3кг/га. Норми витрати сполук V становлять відповідно від 0,01 до 1кг/га, переважно, від 0,02 до 0,5кг/га, зокрема, від 0,05 до 0,3кг/га. Норми витрати сполук VI становлять відповідно від 0,01 до 1кг/га, переважно, від 0,02 до 0,5кг/га, зокрема, від 0,05 до 0,3кг/га. Норми витрати сполук V становлять відповідно від 0,01 до 1кг/га, переважно, від 0,02 до 0,5кг/га, зокрема, від 0,05 до 0,3кг/г Норми витрати сполук VII становлять відповідно від 0,01 до 1кг/га, переважно, від 0,02 до 0,5кг/га, зокрема від 0,05 до 0,3кг/га. Норми витрати сполук VIII становлять відповідно від 0,01 до 1кг/га, переважно, від 0,02 до 0,5кг/га, зокрема, від 0,05 до 0,3кг/га. Норми витрати сполук IX становлять відповідно від 0,01 до 1 кг/га, переважно, від 0,02 до 0,5кг/га, зокрема, від 0,05 до 0,3кг/га. Норми витрати сполук X становлять відповідно від 0,01 до 1 кг/га, переважно, від 0,02 до 0,5кг/га, зокрема, від 0,05 до 0,3кг/га. Норми витрати сполук XI становлять відповідно від 0,01 до 1кг/га, переважно, від 0,02 до 0,5кг/га, зокрема, від 0,05 до 0,3кг/га. Норми витрати сполук XII становлять відповідно від 0,01 до 1кг/га, переважно, від 0,02 до 0,5кг/га, зокрема, від 0,05 до 0,3кг/га. Норми витрати сполук XIII становлять відповідно від 0,01 до 1кг/га, переважно, від 0,02 до 0,5кг/га, зокрема, від0,05 до 0,3кг/га. Норми витрати сполук XIV становлять відповідно від 0,01 до 1кг/га, переважно, від 0,02 до 0,5кг/га, зокрема, від 0,05 до 0,3кг/га. Норми витрати сполук XV становлять відповідно від 0,01 до 1кг/га, переважно, від 0,02 до 0,5кг/га, зокрема, від 0,05 до 0,3кг/га. Норми витрати сполук XVI становлять відповідно від 0,01 до 1кг/га, переважно, від 0,02 до 0,5кг/га, зокрема, від 0,05 до 0,3кг/га. При обробці посівного матеріалу в загальному застосовуються норми витрати сумішей від 0,001 17 78553 до 250г/кг посівного зерна, переважно, від 0,01 до 100г/кг, зокрема, від 0,01 до 50г/кг. При боротьбі з фітопатогенними грибами на рослинах окрему або спільну обробку сполуками І із, щонайменше, одною зі сполук від ІI до XVI або сумішами зі сполук І із, щонайменше, одною зі сполук від II до XVI проводять шляхом обприскування або обпилювання насіння, рослин або ґрунту перед або після висівання рослин або перед або після проростання рослин. Фунгіцидні синергічні суміші відповідно до винаходу, відповідно, сполуки та, щонайменше, одна зі сполук від II до XVI можуть приготовлятися, наприклад, у формі призначених для безпосереднього обприскування розчинів, порошків або суспензій або у формі висококонцентрованих водних, масляних або яких-небудь інших суспензій, дисперсій, емульсій, масляних дисперсій, паст, препаратів для обпилювання, препаратів для обпудрювання або гранулятів і можуть застосовуватися шляхом обприскування, мілкокрапельного обприскування, обпилювання, обпудрювання або поливу. Технологія обробки та форми використання залежать від мети застосування, але у всіх випадках повинний бути забезпечений максимально тонкий і рівномірний розподіл сумішей відповідно до винаходу. Препаративні форми одержують відомим чином, наприклад, шляхом додавання розчинників та/або носіїв. До препаративних форм звичайно домішують інертні добавки, такі, як емульгатори або диспергатори. Як поверхнево-активні речовини придатні лужні, лужноземельні, амонієві солі ароматичних сульфокислот, наприклад, лінгнінсульфокислоти, фенолсульфокислоти, нафталінсульфокислоти, дибутилнафталінсуль фо-кислоти, а також кислот жирного ряду, алкілсульфонатів і алкіларилсульфонатів, алкілсульфатів, лаурилефірсульфа тів та сульфатів спиртів жирного ряду, а також солі сульфатованих гекса-, гепта- та октадеканолей або глікольефірів спирту жирного ряду, продукти конденсації сульфонованого нафталіну або його похідних з формальдегідом, продукти конденсації нафталіну, відповідно нафталінсульфокислот з фенолом або формальдегідом, поліоксіетиленоктилфенольний ефір, етоксильований ізооктил-, октил- або нонілфенол, алкілфенол- або трибутилфенілполігліколевий ефір, алкіларилполіефірні спирти, ізотридециловий спирт, конденсати окису етилену спирту жирного ряду, етоксильована касторова олія, поліоксіетиленалкіловий ефір або поліоксипропілен, поліглікольефірний ацетат лаурилових спиртів, складний ефір сорбіту, лігнінсульфітні відпрацьовані луги або метилцелюлоза. Порошок, препарат для розпилення та обпудрювання можна одержати шляхом змішування або спільного розмелювання сполуки І і, щонайменше, одної зі сполук від II до XVI або суміші зі сполук І із, щонайменше, одною зі сполук від II до XVI із твердим наповнювачем. Гранулят (наприклад покритий, просочений або гомогенний) одержують звичайно за допомогою поєднання діючої речовини або діючих речовин із твердим наповнювачем. 18 У якості наповнювачів, відповідно, твердих носіїв служать, наприклад, мінеральні землі, такі, як силікагель, кремнієві кислоти, силікати, тальк, каолін, вапняк, вапно, крейда, болюс, лес, глина, доломіт, діатомова земля, сульфат кальцію, сульфат магнію, оксид магнію, розмелені пластмаси, а також такі добрива, як сульфати амонію, фосфати амонію, нітрати амонію, сечовини та рослинні продукти, такі, як наприклад борошно зернових культур, борошно деревної кори, деревне борошно та борошно горіхової шкарлупи, целюлозний порошок або інші тверді наповнювачі. Готові препаративні форми містять у загальному від 0,1 до 95 мас. % переважно від 0,5 до 90 мас. % сполуки І і, щонайменше, одної зі сполук від II до XVI, відповідно, суміші зі сполук І із, щонайменше, одною зі сполук від II до XVI. Діючі речовини застосовуються при цьому з чистотою від 90% до 100%, переважно від 95% до 100% (за спектром ЯМР або РХВЯ). Застосування сполуки І і, щонайменше, одної зі сполук від II до XVI, або сумішей відповідних препаративних форм здійснюється таким чином, що фітопатогенні гриби, їхній простір зростання (біотоп) або рослини, насіння, ґрунт, поверхні, матеріали або приміщення, які підлягають захисту від них, обробляють фунгіцидно ефективною кількістю суміші, відповідно, сполуки І і, щонайменше, одної зі сполук від II до XVI при роздільному внесенні. Обробка може здійснюватися перед або після ураження фітопатогенними грибами. Приклад застосування Синергітичну ефективність сумішей відповідно до винаходу можна показати на наступних дослідах: Діючу речовину підготовлюють окремо або спільно в якості 10%-ої емульсії з 63 мас. % циклогексанону та 27 мас. % емульгатору й у відповідності з бажаною концентрацією розбавляють водою. Оцінку здійснюють шляхом визначення уражених поверхонь листів у відсотках. Ці відсоткові значення перераховуються на ефективність. Ефективність (W) визначають за формулою Аббота у такий спосіб: причому а відповідає ураженню грибами оброблених рослин у % і b відповідає ураженню грибами необроблених (контрольних) рослин у %. При ефективності, яка дорівнює нулю, ураження оброблених рослин відповідає ураженню необроблених контрольних; при ефективності, яка дорівнює 100, оброблені рослини не мали ураження. Очікувану е фективність сумішей діючої речовини визначають за формулою Колбі [R.S. Colby, Weeds 15, 20-22 (1967)] і порівнюють із встановленою ефективністю. 19 78553 Приклад застосування 1: Ефективність проти борошнистої роси пшениці, яка викликана Erysiphe [syn. Blumeria] graminis forma specialis, tritici Листи вирощених у горщиках паростків пшениці сорту "Kanzler" обприскують композицією діючих речовин, яка приготовлена з основного розчину, який складається з 10 % діючої речовини, 85 % циклогексанону та 5 % емульгатору, до утворення 20 крапель і через 24 години після підсихання наприсканого шару обпилюють спорами борошнистої роси пшениці (Erysiphe [syn. Blumeria] graminis forma specialis. tritici). Потім досліджувані рослини ставлять у теплицю з температурою від 20 до 24°С і з відносною вологістю повітря від 60 до 90 %. Через 7 днів візуально визначають ступінь розвитку борошнистої роси у % ураження від загальної поверхні листів. Визначені візуально значення відсоткової долі ураженої поверхні листів перераховують на ефективність як % від необробленого контролю. Ефективність у 0 означає таке ж ураження, що й у необробленому контролі, ефективність у 100 означає 0% ураження. Очікувану ефективність для комбінацій діючих речовин визначають за вищенаведеною формулою Колбі та порівнюють із встановленою (з тією, що спостерігається). Таблиця 1 Діюча речовина Контроль (необроблен.) Сполука І = протіоконазол Сполука II = епоксиконазол Сполука III = метконазол Сполука XIII = міклобутаніл Концентрація діючої речовини в розчині для обприскування у міл дол. (ррт) (90 % ураження) 4 1 0,25 0,06 0,015 1 0,25 0,06 Ефективність у % від необробленого контролю 0,25 4 1 0,06 11 56 11 0 0 56 0 0 0 0 44 33 11 Таблиця 2 Композиції відповідно до винаходу Сполука I = протіоконазол + сполука II = епоксиконазол 0,06 + 1 міл. дол. Суміш 1:16 Сполука І = протіоконазол + сполука II = епоксиконазол 0,015 + 0,25 міл. дол. Суміш 1 : 16 Сполука = протіоконазол + сполука ІI = епоксиконазол 0,25 + 1 міл. дол.. Суміш 1 :4 Сполука І = протіоконазол + сполука II = епоксиконазол 1 + 0,25 міл. дол.. Суміш 4 : 1 Встановлена ефективність Розрахована ефективність*) 78 44 78 33 83 44 83 33 21 78553 22 Продовження таблиці 2 Сполука І = протіоконазол + сполука II = епоксиконазол 4 + 0,25 міл. дол.. Суміш 16:1 Сполука І = протіоконазол + сполука II = епоксиконазол 1 + 0,06 міл. дол.. Суміш 16 : 1 Сполука І = протіоконазол + сполука III = метконазол 0,015 + 0,25 міл. дол. Суміш 1 : 16 Сполука І = протіоконазол + сполука III = метконазол 0,06 + 0,25 міл. дол. Суміш 1 : 4 Сполука І = протіоконазол + сполука III = метконазол 1 + 0,25 міл. дол. Суміш 4 : 1 Сполука І = протіоконазол + сполука III = метконазол 4 + 0,25 міл. дол. Суміш 16 :1 Сполука І = протіоконазол + сполука XIII = міклобутаніл 0,25 + 4 міл. дол. Суміш 1 : 16 Сполука І = протіоконазол + сполука XIII = міклобутаніл 0,25 + 1 міл. дол. Суміш 1 :4 Сполука І = протіоконазол + сполука XIII = міклобутаніл 4 + 1 міл. дол. Суміш 4 : 1 Сполука І = протіоконазол + сполука XIII = міклобутаніл 1 + 0,06 міл. дол. Суміш 16:1 78 70 44 11 22 11 33 11 78 11 83 60 67 56 22 11 89 60 22 0 *) розраховано за формулою Колбі З результатів тестів випливає, що встановлена ефективність в усіх співвідношеннях сумішей діючих речовин вища, ніж ефективність, яка попе Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін редньо розрахована за формулою Колбі [див. Synerg 171. XLS]. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601