Спосіб визначення aodv-маршруту, який би мав принаймні мінімальний набір вільних ресурсів, у розподіленій мережі бездротового зв’язку

1. Спосіб визначення багатосегментного маршруту для передавання даних із пристроювідправника (110А) у пристрій-адресат (110D) в мережі (300) бездротового зв'язку, яка включає в себе множину пристроїв (110), який включає: широкомовне передавання пристроємвідправником (110А) запиту визначення маршруту, для передавання даних у пристрій-адресат (110D), причому запит визначення маршруту містить принаймні: перше поле, яке визначає максимально прийнятну кількість сегментів багатосегментного маршруту, друге поле, яке визначає кількість X інтервалів часу, необхідних для передавання даних, третє поле, яке визначає ідентифікатор пристрою-відправника (110А), і четверте поле, яке визначає ідентифікатор пристрою-адресата (110D); і приймання пристроєм-відправником (110А) відповіді на запит визначення маршруту, яка вказує маршрут від пристрою-відправника (110А) до пристрою-адресата (110D), причому відповідь на запит визначення маршруту містить принаймні перше поле, яке вказує кількість сегментів багатосегментного маршруту між пристроємвідправником (110А) і пристроєм-адресатом (110D). 2. Спосіб за п. 1, який додатково включає оновлення пристроєм-відправником (110А) власної таблиці маршрутизаційної інформації, яке передбачає встановлення значення кількості сегментів багатосегментного маршруту, необхідних для досягнення пристрою-адресата (110D), рівним кіль 2 (19) 1 3 фікатору наступного пристрою (110) на шляху до пристрою-адресата (110D) значення ідентифікатора пристрою (110), від якого пристрій-відправник (110А) прийняв другу відповідь на запит визначення маршруту. 7. Спосіб визначення багатосегментного маршруту для передавання даних із пристрою-відправника (110А) у пристрій-адресат (110D) в мережі (300) бездротового зв'язку, яка включає в себе множину пристроїв (100), який включає: приймання N-им пристроєм (110) запиту визначення маршруту, для передавання даних із пристрою-відправника (110А) у пристрій-адресат (110D), причому запит визначення маршруту містить принаймні: перше поле, яке вказує максимально прийнятну кількість сегментів багатосегментного маршруту, друге поле, яке вказує кількість X інтервалів часу, необхідних для передавання даних, третє поле, яке вказує кількість сегментів багатосегментного маршруту між пристроємвідправником (110А) і даним N-им пристроєм, четверте поле, яке містить ідентифікатор запиту, який однозначно ідентифікує даний запит визначення маршруту, п'яте поле, яке визначає ідентифікатор пристрою-відправника (110А), і шосте поле, яке визначає ідентифікатор пристрою-адресата (110D); оновлення N-им пристроєм (110) власної таблиці маршрутизаційної інформації, яке передбачає встановлення значення кількості сегментів багатосегментного маршруту, необхідних для досягнення пристрою-відправника (110А) із N-го пристрою (110), рівним кількості сегментів багатосегментного маршруту між пристроєм-відправником (110А) і N-им пристроєм (110), прийнятій в запиті визначення маршруту, а також присвоєння ідентифікатору наступного пристрою (110) на шляху із N-го пристрою (110) до пристрою-відправника (110А) значення ідентифікатора (N-l)-го пристрою (110), від якого N-ий пристрій (110) прийняв запит визначення маршруту; визначення, чи є у N-го пристрою (110) щонайменше 2Х вільних інтервалів часу; якщо у N-го пристрою (110) є щонайменше 2Х вільних інтервалів часу збільшення на одиницю кількості сегментів багатосегментного маршруту в третьому полі запиту визначення маршруту для оновлення запиту визначення маршруту, і широкомовне передавання оновленого запиту визначення маршруту із N-го пристрою (110); якщо у N-го пристрою (110) нема щонайменше 2Х вільних інтервалів часу - ігнорування запиту визначення маршруту. 8. Спосіб за п. 7, який відрізняється тим, що запит визначення маршруту також містить сьоме поле, яке вказує лишок часу доступу до середовища передаваний, вільного у того пристрою (110) на маршруті від пристрою-відправника (110А) до даного N-го пристрою (110), в якого залишкова кількість вільних інтервалів часу є найменшою, і якщо у N-го пристрою (110) є щонайменше 2Х вільних інтервалів часу, то даний спосіб додатково включає визначення того, чи є кількість Y вільних інтервалів часу в N-го пристрою (110) меншою, ніж 95948 4 лишок часу доступу до середовища передавання, вказаний в запиті визначення маршруту, і, якщо кількість Y менша, - копіювання значення кількості Y в сьоме поле запиту визначення маршруту, для оновлення лишку часу доступу до середовища передавання. 9. Спосіб за п. 8, який відрізняється тим, що запит визначення маршруту містить прапорець "пріоритет за пропускною спроможністю", який вказує, чи повинен пріоритет надаватися маршрутам, які мають більшу кількість вільних інтервалів часу. 10. Спосіб за п. 7, який додатково включає: приймання N-им пристроєм (110) нової відповіді на запит визначення маршруту, для передавання даних від пристрою-відправника (110А) до пристрою-адресата (110D), причому нова відповідь на запит визначення маршруту містить принаймні: перше поле, яке вказує кількість сегментів багатосегментного маршруту між пристроєм-адресатом (110D) і N-им пристроєм (110), друге поле, яке містить ідентифікатор запиту, який однозначно ідентифікує запит визначення маршруту, якому відповідає дана нова відповідь на запит визначення маршруту, третє поле, яке вказує ідентифікатор пристрою-відправника (110А), і четверте поле, яке вказує ідентифікатор пристрою-адресата (110D); якщо виконується принаймні одна з двох умов: (1) ідентифікатор запиту у новій відповіді на запит визначення маршруту більший, ніж ідентифікатор запиту у раніше прийнятій відповіді на запит визначення маршруту; і (2) кількість сегментів багатосегментного маршруту між пристроєм-адресатом (110D) і N-им пристроєм (110), вказана в новій відповіді на запит визначення маршруту, менша кількості сегментів багатосегментного маршруту, необхідних для досягнення пристрою-адресата (110D), яка в даний момент зберігається в таблиці маршрутизаційної інформації, то здійснюється: оновлення N-им пристроєм (110) власної таблиці маршрутизаційної інформації, яке передбачає встановлення значення кількості сегментів багатосегментного маршруту, необхідних для досягнення пристрою-адресата (110D) із N-го пристрою (110), рівним кількості сегментів багатосегментного маршруту між N-им пристроєм (110) і пристроємадресатом (110D), прийнятій в згаданій новій відповіді на запит визначення маршруту, і присвоєння ідентифікатору наступного пристрою (110) на шляху із N-го пристрою до пристрою-адресата (110D) значення ідентифікатора (N+l)-го пристрою (110), від якого N-ий пристрій (110) прийняв згадану нову відповідь на запит визначення маршруту, збільшення на одиницю кількості сегментів багатосегментного маршруту в першому полі відповіді на запит визначення маршруту для оновлення згаданої нової відповіді на запит визначення маршруту, і пересилання оновленої нової відповіді на запит визначення маршруту із N-го пристрою (110) в (N1)-й пристрій (110), який був раніше збережений в таблиці маршрутизаційної інформації для досягнення пристрою-відправника (110А). 11. Спосіб за п. 10, який передбачає, якщо: 5 (1) ідентифікатор запиту у новій відповіді на запит визначення маршруту не більший, ніж ідентифікатор запиту у раніше прийнятій відповіді на запит визначення маршруту, і (2) кількість сегментів багатосегментного маршруту між пристроєм-адресатом (110D) і N-им пристроєм (110), вказана у відповіді на запит визначення маршруту, не менша кількості сегментів багатосегментного маршруту, необхідних для досягнення пристрою-адресата (110D), яка в даний момент зберігається в таблиці маршрутизаційної інформації: ігнорування нової відповіді на запит визначення маршруту N-им пристроєм (110). 12. Спосіб за п. 10, який відрізняється тим, що нова відповідь на запит визначення маршруту також містить прапорець "пріоритет за пропускною спроможністю", який вказує, чи повинен пріоритет надаватися маршрутам, які мають більшу кількість вільних інтервалів часу. 13. Спосіб за п. 10, який відрізняється тим, що відповідь на запит визначення маршруту також містить четверте поле, яке вказує лишок часу доступу до середовища передавання, вільного y того пристрою (110) на даному маршруті, в якого залишкова кількість вільних інтервалів часу є найменшою. 14. Спосіб за п. 13, який додатково включає, якщо: (1) ідентифікатор запиту у новій відповіді на запит визначення маршруту той самий, що й ідентифікатор запиту у раніше прийнятій відповіді на запит визначення маршруту, (2) лишок часу доступу до середовища передавання у новій відповіді на запит визначення маршруту більший лишку часу доступу до середовища передавання із згаданої, раніше прийнятої відповіді на запит визначення маршруту із тим самим ідентифікатором запиту, що і у нової відповіді, і (3) прапорець "пріоритет за пропускною спроможністю" встановлено, що вказує, що пріоритет повинен надаватися маршрутам, які мають більшу кількість вільних інтервалів часу: оновлення N-им пристроєм (110) власної таблиці маршрутизаційної інформації, яке передбачає встановлення значення кількості сегментів багатосегментного маршруту, необхідних для досягнення пристрою-адресата (110D) із N-го пристрою (110), рівним кількості сегментів багатосегментного маршруту між N-им пристроєм (110) і пристроємадресатом (110D), прийнятій в згаданій новій відповіді на запит визначення маршруту, і присвоєння ідентифікатору наступного пристрою на шляху із N-го пристрою до пристрою-адресата (110D) значення ідентифікатора (N+1)-го пристрою (110), від якого N-ий пристрій (110) прийняв згадану нову відповідь на запит визначення маршруту, збільшення на одиницю кількості сегментів багатосегментного маршруту в першому полі відповіді на запит визначення маршруту для оновлення згаданої нової відповіді на запит визначення маршруту, і пересилання оновленої нової відповіді на запит визначення маршруту із N-го пристрою (110) в (N1)-й пристрій (110), який був раніше збережений в 95948 6 таблиці маршрутизаційної інформації для досягнення пристрою-відправника (110А). 15. Спосіб за п. 7, який додатково включає: приймання N-им пристроєм (110) другого запиту визначення маршруту, для передавання даних із пристрою-відправника (110А) у пристрій-адресат (110D), причому у другому запиті визначення маршруту четверте поле містить ідентифікатор запиту, який однозначно ідентифікує другий запит визначення маршруту, порівняння ідентифікатора запиту із другого запиту визначення маршруту із ідентифікатором запиту із першого запиту визначення маршруту, і ігнорування другого запиту визначення маршруту, якщо ідентифікатор запиту із другого запиту визначення маршруту співпадає з ідентифікатором запиту із першого запиту визначення маршруту. 16. Спосіб визначення багатосегментного маршруту для передавання даних із пристроювідправника у пристрій-адресат в мережі (300) бездротового зв'язку, яка включає в себе множину пристроїв (110), який включає: приймання пристроєм-адресатом (110D) запиту визначення маршруту, для передавання даних із пристрою-відправника (110А) у пристрій-адресат (110D), причому запит визначення маршруту містить принаймні: перше поле, яке вказує максимально прийнятну кількість сегментів багатосегментного маршруту, друге поле, яке вказує кількість X інтервалів часу, необхідних для передавання даних, третє поле, яке вказує кількість сегментів багатосегментного маршруту між пристроємвідправником (110А) і пристроєм-адресатом (110D), четверте поле, яке містить ідентифікатор запиту, який однозначно ідентифікує даний запит визначення маршруту, п'яте поле, яке вказує ідентифікатор пристрою-відправника (110А), і шосте поле, яке вказує ідентифікатор пристрою-адресата (110D); оновлення пристроєм-адресатом (110D) власної таблиці маршрутизаційної інформації, яке передбачає встановлення значення кількості сегментів багатосегментного маршруту, необхідних для досягнення пристрою-відправника (110А) із пристрою-адресата (110D), рівним кількості сегментів багатосегментного маршруту між пристроємвідправником (110А) і пристроєм-адресатом (110D), прийнятій в запиті визначення маршруту, а також присвоєння ідентифікатору наступного пристрою (11.0) на шляху із пристрою-адресата (110D) до пристрою-відправника (110А) значення ідентифікатора М-го пристрою (110), від якого пристрій-адресат (110D) прийняв запит визначення маршруту; визначення, чи є у пристрою-адресата (110D) щонайменше X вільних інтервалів часу; якщо у пристрою-адресата (110D) є щонайменше X вільних інтервалів часу направлення відповіді на запит визначення маршруту із пристрою-адресата (110D) у М-ий пристрій (110), від якого пристрій-адресат (110D) прийняв запит визначення маршруту, причому згадана відповідь на запит визначення маршруту містить принаймні: перше поле, яке містить ідентифікатор запиту, який однозначно ідентифікує згаданий за 7 95948 8 пит визначення маршруту, друге поле, яке вказує пристрій-відправник (110А), третє поле, яке вказує пристрій-адресат (110D), і поле кількості сегментів багатосегментного маршруту, яке містить ініціалізоване значення кількості сегментів багатосегментного маршруту; і якщо у пристрою-адресата (110D) нема щонайменше X вільних інтервалів часу - ігнорування запиту визначення маршруту. 17. Спосіб за п. 16, який відрізняється тим, що запит визначення маршруту містить прапорець "пріоритет за пропускною спроможністю", який вказує, чи повинен пріоритет надаватися маршрутам, які мають більшу кількість вільних інтервалів часу. 18. Спосіб за п. 17, який відрізняється тим, що запит визначення маршруту також містить сьоме поле, яке вказує лишок часу доступу до середовища передавання, вільного у того пристрою (110) на даному маршруті, в якого залишкова кількість вільних інтервалів часу є найменшою, і тим, що відповідь на запит визначення маршруту також містить четверте поле, яке вказує лишок часу доступу до середовища передавання, вільного у того пристрою (110) на даному маршруті, в якого залишкова кількість вільних інтервалів часу є найменшою, причому лишок часу доступу до середовища передавання у відповіді на запит визначення маршруту встановлюється рівним значенню лишку часу доступу до середовища передавання у запиті визначення маршруту. 19. Спосіб за п. 18, який додатково включає: приймання пристроєм-адресатом (110D) другого запиту визначення маршруту; якщо у пристрою-адресата (110D) є щонайменше X вільних інтервалів часуякщо: (1) ідентифікатор запиту у другому запиті визначення маршруту той самий, що і ідентифікатор запиту у першому запиті визначення маршруту, (2) лишок часу доступу до середовища передавання у другому запиті визначення маршруту більший лишку часу доступу до середовища передавання із першого запиту визначення маршруту, і (3) прапорець "пріоритет за пропускною спроможністю" у другому запиті визначення маршруту встановлено, що вказує, що пріоритет повинен надаватися маршрутам, які мають більшу кількість вільних інтервалів часу: оновлення пристроєм-адресатом (110D) власної таблиці маршрутизаційної інформації, яке передбачає встановлення значення кількості сегментів багатосегментного маршруту, необхідних для досягнення пристрою-відправника (110А) із пристрою-адресата (110D), рівним кількості сегментів багатосегментного маршруту між пристроємвідправником (110А) і пристроєм-адресатом (110D), прийнятій в другому запиті визначення маршруту, і присвоєння ідентифікатору наступного пристрою (110) на шляху із пристрою-адресата (110D) до пристрою-відправника (110А) значення ідентифікатора Р-го пристрою (110), від якого пристрій-адресат (110D) прийняв другий запит визначення маршруту, направлення пристроєм-адресатом (110D) другої відповіді на запит визначення маршруту у Р-ий пристрій (110), від якого пристрій-адресат (110D) прийняв другий запит визначення маршруту, причому згадана друга відповідь на запит визначення маршруту містить принаймні: перше поле, яке вказує лишок часу доступу до середовища передавання, вільного у того пристрою (110) на даному маршруті, в якого залишкова кількість вільних інтервалів часу є найменшою, друге поле, яке містить ідентифікатор запиту, який однозначно ідентифікує згаданий другий запит визначення маршруту, третє поле, яке вказує пристрійвідправник (110А), четверте поле, яке вказує пристрій-адресат (110D), і поле кількості сегментів багатосегментного маршруту, яке містить ініціалізоване значення кількості сегментів багатосегментного маршруту; причому лишок часу доступу до середовища передавання у другій відповіді на запит визначення маршруту встановлений рівним лишку часу доступу до середовища передавання у другому запиті визначення маршруту, і якщо ідентифікатор запиту у другому запиті визначення маршруту той самий, що і ідентифікатор запиту у першому запиті визначення маршруту, та виконується принаймні одна умова з наступних: (1) лишок часу доступу до середовища передавання у другому запиті визначення маршруту не більший лишку часу доступу до середовища передавання із першого запиту визначення маршруту, і (2) прапорець "пріоритет за пропускною спроможністю" у другому запиті визначення маршруту не встановлено, що вказує, що пріоритет не повинен надаватися маршрутам, які мають більшу кількість вільних інтервалів часу, - ігнорування другого запиту визначення маршруту; і якщо у пристрою-адресата (110D) нема щонайменше X вільних інтервалів часу - ігнорування другого запиту визначення маршруту. Цей винахід стосується мереж бездротового зв'язку, зокрема, способу визначення багатосегментного маршруту, який би мав принаймні мінімальний набір вільних ресурсів (наприклад, інтервалів часу), для передавання даних між пристроєм-відправником і пристроєм-адресатом в бездротовій мережі зв'язку, що підтримує розподілений доступ. Бездротові мережі зв'язку стають все більш поширеними. Наприклад, FCC (Федеральна комісія зв'язку США) запропонувала дозволити радіопередавачам, що використовуються без окремої ліцензії, працювати в діапазоні частот телевізійного мовлення в тій місцевості, де не використовуються один або декілька каналів, виділених для несупутникового телебачення, за умови, що такі 9 радіопередавачі мають засоби, які гарантуватимуть неперешкоджання прийманню сигналів ліцензованого несупутникового телебачення. Ряд організацій розробили технології надширокосмугового бездротового зв'язку (відомі фахівцям як UWB), які б дозволяли скористуватися з дозволу на використання у ліцензованих діапазонах частот бездротових пристроїв, що використовуються без окремої ліцензії. Зокрема, специфікації для UWB-мереж розроблені асоціацією WIMEDIA® Alliance. Наприклад, ® специфікація WIMEDIA MAC визначає протокол МАС-рівня для повністю розподіленого доступу, який підтримує високошвидкісне односегментне передавання інформації (тобто безпосередньо із пристрою-відправника в пристрій-адресат, без ретранслювання; таке передавання відомо фахівцям як «single-hop transmission») між пристроями, розташованими поблизу один від одного, наприклад, у т.зв. персональних мережах (PAN). Тим часом, в грудні 2005 р. Європейська асоціація виробників комп'ютерів (ЕСМА) опублікувала документ ЕСМА-368 "High Rate Ultra Wideband PHY and MAC Standard", який визначає PHY-рівень і МАС-підрівень для підтримки розподіленого доступу для високошвидкісної розподіленої бездротової UWB-мережі з невеликими відстанями, яка може включати в себе мобільні і стаціонарні пристрої. В даному тексті пристрій в бездротовій мережі може також називатися «термінал» або «вузол». В даному тексті, коли кажуть про мережу, що підтримує "розподілений доступ" (або «розподілену мережу», або «мережу з розподіленим доступом»), мається на увазі мережа, в якій немає центрального диспетчера, центрального контролера, базової станції, ведучої станції тощо, тобто пристрою, який би керував або регулював доступ до ресурсів для здійснення зв'язку (наприклад, інтервалів часу в TDMA-протоколі) бездротової мережі інших пристроїв цієї мережі. Проте через законодавче обмеження потужності передавання дальність передавання пристроїв, які використовують поточну версію специ® фікації WIMEDIA MAC, обмежена, зменшуючись із збільшенням фізичної швидкості передавання. Відповідно, через обмежену дальність передавання в деяких випадках один пристрій бездротової персональної мережі (PAN) виявляється неспроможним передати дані іншому пристрою цієї ж мережі, якщо відстань між цими двома пристроями завелика. В інших випадках, коли два пристрої розташовані ближче один до одного, передавання може бути здійснене, але тільки зі зниженою швидкістю передавання. Проте існують численні застосування, коли було б дуже бажано, щоб пристрої, розташовані на значній відстані один від одного, могли здійснювати передавання і приймання даних між собою з більш високими швидкостями передавання, ніж це можливо за наявності згаданих обмежень потужності передавання пристроїв. Відповідно, існує потреба в способі визначення (тобто вибору) багатосегментного маршруту для передавання даних із пристрою-відправника у 95948 10 пристрій-адресат в розподіленій бездротовій мережі, навіть у випадку, коли ці два пристрої фізично розташовані на завеликій для безпосереднього бездротового передавання відстані. Також існує потреба в такому способі, який би підтримував високі швидкості передавання даних і ефективність використання спектра. Відповідно до одного аспекту даного винаходу пропонується спосіб визначення багатосегментного маршруту для передавання даних із пристроювідправника у пристрій-адресат в мережі бездротового зв'язку, яка включає в себе множину пристроїв. Спосіб включає широкомовне передавання пристроєм-відправником запиту визначення маршруту, для передавання даних у пристрій-адресат. Запит визначення маршруту містить, принаймні, перше поле, яке визначає максимально прийнятну кількість сегментів багатосегментного маршруту, друге поле, яке визначає кількість X інтервалів часу, необхідних для передавання даних, третє поле, яке визначає ідентифікатор пристроювідправника, і четверте поле, яке визначає ідентифікатор пристрою-адресата. Спосіб також включає приймання пристроєм-відправником відповіді на запит визначення маршруту, яка вказує маршрут від пристрою-відправника до пристроюадресата. Відповідь на запит визначення маршруту також містить, принаймні, перше поле, яке повідомляє кількість сегментів багатосегментного маршруту між пристроєм-відправником і пристроємадресатом. Відповідно до іншого аспекту даного винаходу пропонується спосіб визначення багатосегментного маршруту для передавання даних із пристроювідправника у пристрій-адресат в мережі бездротового зв'язку, яка включає в себе множину пристроїв. Спосіб включає приймання N-им пристроєм запиту визначення маршруту, для передавання даних із пристрою-відправника у пристрій-адресат. Запит визначення маршруту містить, принаймні, перше поле, яке вказує максимально прийнятну кількість сегментів багатосегментного маршруту, друге поле, яке вказує кількість X інтервалів часу, необхідних для передавання даних, третє поле, яке вказує кількість сегментів багатосегментного маршруту між пристроєм-відправником і даним Nим пристроєм, четверте поле, яке містить ідентифікатор запиту, який однозначно ідентифікує даний запит визначення маршруту, п'яте поле, яке вказує ідентифікатор пристрою-відправника, і шосте поле, яке визначає ідентифікатор пристроюадресата. Спосіб також включає оновлення N-им пристроєм власної таблиці маршрутизаційної інформації, яке передбачає встановлення значення кількості сегментів багатосегментного маршруту, необхідних для досягнення пристрою-відправника із N-го пристрою, рівним кількості сегментів багатосегментного маршруту між пристроєм-відправником і N-им пристроєм, прийнятій в запиті визначення маршруту, а також присвоєння ідентифікатору наступного пристрою на шляху із N-гo пристрою до пристроювідправника значення ідентифікатора (N-1)-гo при 11 строю, від якого N-ий пристрій прийняв запит визначення маршруту, і визначення, чи є у N-гo пристрою щонайменше 2Х вільних інтервалів часу. Якщо у N-гo пристрою є щонайменше 2Х вільних інтервалів часу, спосіб включає збільшення на одиницю кількості сегментів багатосегментного маршруту в третьому полі запиту визначення маршруту для оновлення запиту визначення маршруту і широкомовне передавання оновленого запиту визначення маршруту із N-гo пристрою. Якщо у N-гo пристрою нема щонайменше 2Х вільних інтервалів часу, то запит визначення маршруту ігнорується. Відповідно до ще одного аспекту даного винаходу пропонується спосіб визначення багатосегментного маршруту для передавання даних із пристрою-відправника у пристрій-адресат в мережі бездротового зв'язку, яка включає в себе множину пристроїв. Спосіб включає приймання пристроємадресатом запиту визначення маршруту, для передавання даних із пристрою-відправника у пристрій-адресат. Запит визначення маршруту містить, принаймні, перше поле, яке вказує максимально прийнятну кількість сегментів багатосегментного маршруту, друге поле, яке вказує кількість X інтервалів часу, необхідних для передавання даних, третє поле, яке вказує кількість сегментів багатосегментного маршруту між пристроєм-відправником і пристроєм-адресатом, четверте поле, яке містить ідентифікатор запиту, який однозначно ідентифікує даний запит визначення маршруту, п'яте поле, яке вказує ідентифікатор пристрою-відправника, і шосте поле, яке вказує ідентифікатор пристрою-адресата. Спосіб також включає оновлення пристроєм-адресатом власної інформаційної таблиці, яке передбачає встановлення значення кількості сегментів багатосегментного маршруту, необхідних для досягнення пристрою-відправника із пристроюадресата, рівним кількості сегментів багатосегментного маршруту між пристроєм-відправником і пристроєм-адресатом, прийнятій в запиті визначення маршруту, а також присвоєння ідентифікатору наступного пристрою на шляху із пристрою-адресата до пристрою-відправника значення ідентифікатора М-го пристрою, від якого пристрій-адресат прийняв запит визначення маршруту, і визначення, чи є у пристрою-адресата щонайменше X вільних інтервалів часу. Якщо у пристрою-адресата є щонайменше X вільних інтервалів часу, спосіб включає передавання пристроємадресатом відповіді на запит визначення маршруту у М-ий пристрій, від якого пристрій-адресат отримав запит визначення маршруту, причому відповідь на запит визначення маршруту містить, принаймні, перше поле, яке містить ідентифікатор запиту, який однозначно ідентифікує відповідний запит визначення маршруту, друге поле, яке визначає пристрій-відправника, третє поле, яке визначає пристрій-адресата, і поле кількості сегментів багатосегментного маршруту, яке містить ініціалізоване (початкове) значення кількості сегментів багатосегментного маршруту. Якщо у пристрою-адресата немає щонайменше X вільних 95948 12 інтервалів часу, то запит визначення маршруту ігнорується. На фіг. 1 схематично показана бездротова мережа зв'язку; Фіг. 2a-2d ілюструють спосіб визначення маршруту в мережі бездротового зв'язку, яка підтримує розподілений доступ, який використовує протокол AODV; Фіг. 3а-3е ілюструють інший спосіб визначення маршруту в мережі бездротового зв'язку, яка підтримує розподілений доступ, який використовує протокол AODV, який відшукує маршрути, які мають принаймні мінімальний набір вільних ресурсів (наприклад, інтервалів часу). Хоча принципи і особливості описаних нижче способів і систем можуть застосовуватися в різноманітних системах зв'язку, розглянуті нижче задля пояснення винаходу приклади здійснення будуть описані в контексті мереж бездротового зв'язку, які використовуються без окремої ліцензії і які працюють із застосуванням протоколів розподіленого доступу, що передбачають попереднє резервування. Зокрема, описані нижче як приклади варіанти здійснення стосуються персональної мережі WIMEDIA®. Однак способи і підходи, описані нижче, могли б також застосовуватися і в інших мережах з розподіленим доступом, в яких використовуються протоколи, що передбачають попереднє резервування, в тому числі й дротових мережах. Звісно ж, обсяг винаходу визначається формулою винаходу і не обмежується розглянутими нижче конкретними варіантами здійснення. Крім того, в подальшому описі згадуються різні передавання, в тому числі передавання запитів резервування і відповідей на запити резервування. У варіантах здійснення, що розглядаються нижче, ці запити і відповіді можуть бути інформаційними елементами (IE), уміщеними в пакети, які передаються пристроєм впродовж інтервалу часу (або слоту) доступу до середовища (відомого фахівцям як "Media Access Slot", MAS). Крім того, такі запити і відповіді згадуються як такі, що мають різні поля, такі як перше поле, друге поле, третє поле тощо. Потрібно розуміти, що ці порядкові визначення "перший", "другий" тощо - вживаються лише для зручності розрізнювання і ідентифікування відповідних полів; вони не несуть ніякого семантичного навантаження, наприклад щодо логічного або хронологічного впорядкування або якогось іншого компонування полів інформаційних елементів або пакетів. Отже, розглянемо способи, за допомогою яких у бездротовій персональній мережі (PAN), що підтримує розподілений доступ, розташований далеко від пристрою-адресата пристрій-відправник може визначити багатосегментний (тобто для передавання з ретрансляцією; також відомий фахівцям як «multiple-hop») маршрут через декілька проміжних пристроїв даної мережі для передавання даних у пристрій-адресат з бажаною швидкістю передавання даних (пропускною спроможністю). Як описується нижче, для збільшення дальності передавання із забезпеченням ефективного використання спектра (тобто із використанням 13 вищої швидкості передавання) пропонується пер® сональна мережа (PAN) WIMEDIA чарункової конфігурації. Чарункова персональна мережа ® WIMEDIA загалом є розподіленою персональною мережею з підтримкою ретранслювання (багатосегментного передавання), в якій деякі пристрої ретранслюють/пересилають пакети даних своїм сусідам. Наприклад, на фіг. 1 схематично показана бездротова мережа зв'язку 100, яка включає в себе множину пристроїв 110. У цьому випадку пристрої 110В і 110C діють як вузли чарункової мережі і можуть ретранслювати пакет, сформований у пристрої-відправнику 110А, у пристрій - адресат 110D, який є недосяжним для пристрою 110А у випадку безпосереднього (односегментного) передавання. Для реалізації чарункової PAN потрібні два важливі механізми, а саме визначення маршруту і резервування часу для доступу до середовища передавання на багатосегментному маршруті. Резервування часу для доступу до середовища передавання на багатосегментному маршруті не є предметом даного винаходу, і у подальшому описі виходитимемо з того, що вже існує механізм, який дозволяє здійснювати такі резервування після того, як визначено оптимальний маршрут, який відповідає заданим пристроєм-відправником параметрам. Таким чином, подальший опис зосереджується на визначенні маршруту в мережі бездротового зв'язку, що підтримує розподілений доступ. Фіг. 2a-2d ілюструють спосіб визначення маршруту в бездротовій мережі 200 зв'язку, що підтримує розподілений доступ, із використанням AODV-протоколу. На фіг. 2а пристрій-відправник 110А широкомовно передає запит визначення маршруту (RREQ) для знаходження шляху до пристрою-адресата 110D через множину сегментів багатосегментного маршруту. Запит RREQ пристрою-відправника 110А приймається першою групою з трьох проміжних пристроїв, до якої належать проміжні пристрої 110В, 110G, і 110F. Як показано на фіг. 2b, кожний з проміжних пристроїв згаданої першої групи, які прийняли від пристроювідправника 110А первісний запит RREQ, ретранслює згаданий запит RREQ шляхом широкомовного передавання, передаючи таким чином запит RREQ у другу групу з трьох інших проміжних пристроїв, до якої належать проміжні пристрої 110Е і 110C. При цьому пристрій-відправник 110А і деякі або всі проміжні пристрої першої групи також приймають ретрансльований широкомовний запит RREQ від інших проміжних пристроїв першої групи, але вони ігнорують (відкидають) цей ретрансльований запит RREQ як "повтор". Як показано на фіг. 2с, кожний з проміжних пристроїв згаданої другої групи, які прийняли первісний запит RREQ від проміжних пристроїв першої групи, ретранслює згаданий запит RREQ шляхом широкомовного передавання, передаючи таким чином запит RREQ у пристрій-адресат 110D. При цьому деякі або всі проміжні пристрої згаданих першої і другої груп також приймають ретрансльований запит RREQ від інших проміжних пристроїв другої групи, 95948 14 але вони ігнорують (відкидають) цей ретрансльований запит RREQ як "повтор". Нарешті, як показано на фіг. 2d, пристрій-адресат 110D відповідає на запит RREQ відповіддю на запит визначення маршруту (RREP), яка передається проміжному пристрою 110C і пересилається проміжним пристроєм 110C через проміжний пристрій 110F назад у пристрій-відправник 110А. Таким чином, визначений на фіг. 2a-2d маршрут є таким: 110A-110F110E-110D. Проілюстровані на фіг. 2a-2d операції протоколу маршрутизації AODV можуть бути різними в залежності від ролі, яка виконується пристроєм 110. Ці операції, в залежності від того, чи є пристрій 110 (1) пристроєм-відправником (110А), який ініціює вибір маршруту, (2) проміжним пристроєм (наприклад, 110В; 110С), який пересилає маршрутизаційні повідомлення, або (3) пристроємадресатом 110D, який відповідає на запит визначення маршруту, розглядаються докладніше нижче. Кожний пристрій 110 в мережі 200 веде таблицю маршрутизаційної інформації (відому як «Route Information Table»), в якій зберігається його власна найсвіжіша інформація стосовно ідентифікаторів інших пристроїв 110 в мережі 200 зв'язку, кількості «стрибків» або сегментів (кількості необхідних ретрансляцій) для доставки або передавання даних в кожний із цих інших пристроїв 110, а також стосовно "наступного пристрою", в який мають бути передані дані для того, щоб доставити їх у кожний із згаданих інших пристроїв 110 мережі 200 зв'язку. Якщо виявляється, що маршрут до пристроюадресата (наприклад, пристрою-адресата 110D) відсутній в таблиці маршрутизаційної інформації пристрою-відправника 110А, то пристрійвідправник 110А широкомовно передає запит визначення маршруту (RREQ). RREQ може бути реалізований як інформаційний елемент (IE), який містить декілька полів. Краще, коли запит RREQ містить, принаймні, перше поле, яке вказує максимально прийнятну кількість сегментів багатосегментного маршруту (тобто максимально прийнятну кількість ретрансляцій), друге поле, яке вказує кількість сегментів багатосегментного маршруту між пристроєм-відправником і поточним пристроєм, третє поле, яке містить ідентифікатор запиту, який однозначно ідентифікує даний запит визначення маршруту, четверте поле, яке вказує ідентифікатор пристрою-відправника, і п'яте поле, яке вказує ідентифікатор пристрою-адресата. Можуть бути передбачені й інші поля, або одне або декілька з названих полів можуть не використовуватися, якщо обставини це дозволяють. Запит RREQ широкомовно передається пристроєм-відправником 110А всім сусіднім пристроям. Пристрій-відправник 110А встановлює у пакеті запиту RREQ максимально прийнятну кількість ретрансляцій, для визначення "зони пошуку", яка визначає, наскільки далеко пересилатиметься запит RREQ. Пристрійвідправник 110А може послати запит RREQ повторно, якщо відповідь на запит визначення маршруту (RREP) не прийнята протягом певного періоду часу. Він може робити це, так само як і задіювати інші контрольні алгоритми, коли трафік, 15 зумовлений повторним передаванням запиту RREQ, є контрольованим. Проміжні пристрої (наприклад, пристрої 110C і 110D) приймають маршрутизаційні повідомлення RREQ і RREP. Краще, щоб запити визначення маршруту, які приймаються і передаються всіма пристроями 110 мережі 100, мали однакову кількість полів, але різні пристрої 110 можуть оновляти різні поля запиту, в залежності від тієї ролі, яку відіграє даний конкретний пристрій у процесі визначення маршруту. В загальному випадку, на багатосегментному маршруті між пристроєм-відправником 110А і пристроєм-адресатом 110D може бути М проміжних пристроїв. Поведінка проміжних пристроїв залежатиме від того, яке маршрутизаційне повідомлення (тобто RREQ або RREP) одержано. Коли проміжний пристрій 110 (наприклад, N-ий проміжний пристрій, де 1NM) отримує запит RREQ від пристрою-відправника 110А або іншого проміжного пристрою (наприклад, від (N-1)-гo проміжного пристрою), якщо у нього вже є інформація про маршрут до пристрою-адресата 110D, визначеного в запиті RREQ, то він може відповісти повідомленням-відповіддю RREP, яка міститиме відповідне значення кількості сегментів багатосегментного маршруту, замість пристроюадресата 110D. В іншому випадку проміжний пристрій 110 має широкомовно передати прийнятий ним запит RREQ, але із збільшеним на одиницю лічильником (значенням кількості) сегментів багатосегментного маршруту. Проміжний пристрій 110 повинен лише ретранслювати одержаний запит RREQ, коли він приймає RREQ -ідентифікований ідентифікатором пристрою-відправника і ідентифікатором запиту - уперше. Краще, щоб проміжний пристрій 110 також оновлював (дивлячись «назад») інформацію про маршрут в своїй таблиці маршрутизаційної інформації, для пристроювідправника 110А і пристрою 110, від якого був прийнятий запит RREQ. Проміжний пристрій 110 (наприклад, N-ий проміжний пристрій, де 1NM) може також приймати відповідь RREP (наприклад, від (N+1)-гo проміжного пристрою, де 1NM). Відповідь RREP може бути реалізована як інформаційний елемент, який містить декілька полів. Краще, коли відповідь RREP містить перше поле, яке вказує кількість сегментів багатосегментного маршруту між пристроєм-адресатом і даним проміжним пристроєм, друге поле, яке містить ідентифікатор запиту, який однозначно ідентифікує запит визначення маршруту, якому відповідає дана відповідь, третє поле, яке вказує ідентифікатор пристрою-відправника, і четверте поле, яке вказує ідентифікатор пристрою-адресата. Коли проміжний пристрій 110 приймає відповідь RREP з новішою інформацією, чи то новий маршрут, позначений більшим ідентифікатором запиту, чи то маршрут із меншим значенням кількості сегментів багатосегментного маршруту, проміжний пристрій 110 повинен: (1) оновити власну маршрутизаційну інформацію (тобто зворотній путь до пристрою-адресата 110D) в своїй таблиці маршрутизаційної інформації; і (2) збільшити на одиницю лічильник (значення кількості) сегментів багатосегментного маршруту в при 95948 16 йнятій відповіді RREP; і (3) переслати її назад до пристрою-джерела 110А, використовуючи власну маршрутизаційну інформацію, одержану із раніше прийнятого повідомлення RREQ, що передавався пристроєм-відправником 110А. Коли пристрій-адресат 110D отримує запит RREQ, він повинен: (1) оновити власну маршрутизаційну інформацію (тобто відновити путь до пристроювідправника 110А) в своїй таблиці маршрутизаційної інформації; і (2) відповісти пристрою, від якого він отримав запит RREQ, шляхом адресного передавання в нього відповіді RREP. Відповідь RREP повинна містити ініціалізований лічильник (значення кількості) сегментів (наприклад, встановлене рівним нулю або одиниці), і або збільшений на одиницю, або незмінний ідентифікатор запиту, в залежності від того, чи пропонується даною відповіддю новий маршрут, чи ні. Хоч описаний вище спосіб уможливлює визначення пристроєм-відправником 110А багатосегментного маршруту для передавання з мінімальної кількістю сегментів (ретрансляцій), він не гарантує, що визначений маршрут (або будь-який інший маршрут) має ресурси, достатні для забезпечення бажаного рівня швидкості передавання даних або пропускної спроможності. Іншими словами, описаний вище з посиланнями на фіг. 2a-2d спосіб не гарантує, що в кожному пристрої-ретрансляторі багатосегментного маршруту будуть вільні (незарезервовані) інтервали часу доступу до середовища передавання, яких буде достатньо для передавання даних із пристрою-відправника 110А у пристрій-адресат 110D із бажаною швидкістю. Фіг. 3а-3е ілюструють інший спосіб визначення маршруту в мережі 300 бездротового зв'язку, що підтримує розподілений доступ, із використанням протоколу AODV. Описаний нижче з посиланнями на Фіг. 3а-3е спосіб уможливлює "відкидання" маршрутів від пристрою-відправника 110А до пристрою-адресата 110D, які не здатні забезпечити бажану швидкість передавання даних або пропускну спроможність. Іншими словами, спосіб, проілюстрований на фіг. 3А-3Е, гарантує, що у кожного пристрою 110 на вибраному багатосегментному маршруті для передавання з ретрансляцією даних із пристрою-відправника 110А у пристрій-адресат 110D є вільні інтервали часу доступу до середовища передавання (або слоти MAS), яких буде достатньо для пересилання даних з бажаною швидкістю передавання. Як і у варіанті здійснення, показаному на фіг. 2a-2d, операції вдосконаленого протоколу маршрутизації AODV є різними в залежності від ролі, яку відіграє пристрій 110. Ці операції залежать від того, чи є пристрій (1) пристроєм-відправником, що ініціює визначення маршруту, (2) проміжним пристроєм, що пересилає маршрутизаційні повідомлення, або (3) пристроєм-адресатом, що відповідає на запит визначення маршруту. У мережі 300 пристрої 110 виконують різні операції аналогічно тому, як описано вище стосовно мережі 200 (з міркувань стислості опису опис цих операцій повто 17 рюватися не буде), а також додаткові операції, як розглянуто нижче. Як показано на фіг. 3а, пристрій-відправник 110А здійснює широкомовне передавання запиту визначення маршруту (RREQ) для прокладання багатосегментного маршруту до пристроюадресата 110D. Запит RREQ пристроювідправника 110А приймається першою групою з трьох проміжних пристроїв, до якої належить проміжний пристрій 110В. Як буде пояснено докладніше нижче, у запиті RREQ вказана мінімальна кількість інтервалів часу MAS, потрібна для передавання даних із пристрою-відправника 110А у пристрій-адресат 110D. Крок, показаний на фіг. 3b, є таким самим, як і відповідний крок на фіг. 2b (див. вище), за винятком того, що проміжний пристрій 110F не пересилає запит RREQ, отриманий ним від пристрою-відправника 110А, оскільки проміжний пристрій 110F не має вільних інтервалів часу MAS у кількості, достатній для забезпечення бажаної швидкості передавання даних. Оскільки проміжний термінал 110F ігнорує запит RREQ, він не пересилається проміжному терміналу HOC на Фіг. 3b. Крок, показаний на фіг. 3с, відбувається так само, як і на фіг. 2с, як описано вище, за винятком того, що тепер є лише один проміжний термінал (110Е) другої "групи", і є третя "група" проміжних пристроїв, яка тепер складається тільки з одного проміжного пристрою 110Е. Як показано на фіг. 3d, пристрій-адресат 110D відповідає передаванням відповіді RREP проміжному пристрою 110Е, тоді як проміжний пристрій 110C повторно здійснює широкомовне передавання запиту RREQ, який приймається пристроєм-адресатом 110D і проміжним пристроєм 110F. Як пристрій-адресат 110D, так і проміжний пристрій 110F ігнорують запит RREQ, оскільки вони вже отримували такий самий запит раніше. І нарешті, як показано на фіг. 3е, відповідь RREP передається від проміжного термінала 110Е через проміжний термінал 110G і приймається терміналом-відправником 110А. Таким чином, на фіг. 3a-3d визначено маршрут 110A110G-110E-110D, який відрізняється від маршруту, вибраного на фіг. 2a-2d, але який гарантує наявність достатніх ресурсів (слотів) для підтримки бажаної швидкості передавання даних або пропускної спроможності. Причина відмінності маршрутів полягає в тому, що пристрій 110F, який формує частину маршруту на фіг. 2a-2d, не має достатньої кількості інтервалів часу для доступу до середовища для гарантування бажаної швидкості передавання, і тому він був «обійдений» на фіг. 3а-3е. У порівнянні з роботою мережі зв'язку 200, описаної вище, пристрій-відправник 110А в мережі 300 зв'язку включає щонайменше одне додаткове поле в повідомлення RREQ, широкомовне передавання якого він здійснює. Це додаткове поле визначає кількість X інтервалів часу доступу до середовища передаванні (слотів MAS), необхідних для передавання даних із пристрою-відправника 110А у пристрій-адресат 110D із бажаною швидкістю, або пропускною спроможністю. Це поле буде використане, як пояснено докладніше нижче, для гарантування того, що для передавання даних вибиратимуться лише ті маршрути, на яких кожний 95948 18 пристрій 110 має достатню пропускну спроможність (кількість вільних інтервалів часу доступу до середовища передаванні). Краще, щоб повідомлення RREQ пристроювідправника 110А в мережі 300 зв'язку додатково містило: (1) друге додаткове поле, яке визначає додатковий параметр під назвою «лишок часу доступу до середовища передавання» («Residual Medium Time») і (2) прапорець (В) «пріоритет за пропускною спроможністю». Параметр «лишок часу доступу до середовища передавання» вказує залишкову кількість вільних інтервалів часу у тому пристрою 110 на поточному маршруті від пристрою-відправника 110А до даного пристрою 110, в якого залишкова кількість вільних інтервалів часу є найменшою. Тобто це поле визначає лишок часу доступу до середовища передавання, який є вільним у «найвужчому» місці даного багатосегментного маршруту від термінала-відправника до поточного пристрою. Як буде пояснено докладніше нижче, в процесі передавання повідомлення RREQ від пристрою 110 до пристрою 110, параметр «лишок часу доступу до середовища передавання» за потребою оновлюється. При першому широкомовному - передаванні запиту RREQ пристроєм-відправником 110А, це значення, що визначає час доступу до середовища передавання, ініціалізується, шляхом його встановлення у певне початкове значення. В одному варіанті здійснення параметру «лишок часу доступу до середовища передавання» може бути присвоєне значення «нескінченність». В іншому варіанті здійснення параметру «лишок часу доступу до середовища передавання» може бути присвоєне значення, максимально можливе за даної кількості двійкових розрядів, виділених для цього поля. Крім того, може бути встановлено (наприклад, визначаючи його рівним "1") прапорець В, щоб указати, що має вибиратися маршрут, який має більший параметр «лишок часу доступу до середовища передавання», тобто йому має віддаватися перевага перед маршрутом, який має менший параметр «лишок часу доступу до середовища передавання», навіть якщо маршрут, який має менший параметр «лишок часу доступу до середовища передавання», має меншу кількість сегментів. Якщо запит RREQ містить поле, яке вказує параметр «лишок часу доступу до середовища передавання», то і відповідь RREP повинна також містити поле, яке визначає цей параметр, і прапорець В. Коли проміжний пристрій 110 мережі 300 зв'язку приймає запит RREQ, який вказує, що для передавання даних потрібні X слотів MAS, то він пересилає цей запит RREQ (шляхом широкомовного передавання) лише в тому випадку, якщо у нього є щонайменше 2Х вільних слотів MAS. В іншому випадку проміжний пристрій 110 "мовчки" ігноруватиме прийнятий ним запит RREQ. Крім того, якщо проміжний пристрій 110 в мережі 300 зв'язку приймає відповідь RREP, яка містить прапорець В і поле, яке вказує лишок часу доступу до середовища передавання, вільний у того пристрою 110 даного маршруту, в якого залишкова кількість вільних інтервалів часу є найменшою, то проміжний пристрій 110 діятиме таким 19 чином. Якщо прапорець В встановлено, повідомляючи, що пріоритет має віддаватися тим маршрутам, які мають більшу кількість вільних інтервалів часу, то проміжний пристрій 110 повинен оновити відповідний маршрутний запис в своїй таблиці маршрутизаційної інформації у випадку, якщо дана відповідь RREP має той самий ідентифікатор запиту, що і раніше отримана RREP, але показує більший лишок часу доступу до середовища передавання, ніж у згаданої попередньої RREP. Крім того, коли проміжний пристрій 110 в мережі 300 зв'язку приймає запит RREQ, якщо кількість Y вільних слотів MAS у цього проміжного пристрою 110 менша, ніж лишок часу доступу до середовища передавання, вказаний в отриманому RREQ, тоді цей проміжний пристрій 110 також копіює значення Y в поле лишку часу доступу до середовища передавання запиту RREQ перед його пересиланням. Коли пристрій-адресат 110D в мережі 300 зв'язку приймає запит RREQ, який містить новий ідентифікатор запиту і вказує, що для передавання даних необхідні X слотів MAS, пристрій-адресат 110D відповідає повідомленням RREP лише тоді, коли в нього є щонайменше X вільних слотів MAS для приймання даних, які ретранслюються від пристрою-відправника 110А. В іншому випадку, якщо в пристрою-адресата 110D в мережі 300 зв'язку нема щонайменше X вільних слотів MAS, то він ігнорує запит RREQ, лишаючи його без відповіді. Крім того, якщо пристрій-адресат 110D в мережі 300 зв'язку приймає запит RREQ, який містить прапорець В і поле, яке вказує лишок часу доступу до середовища передавання у того при 95948 20 строю 110 на даному маршруті, в якого лишилося найменше вільних інтервалів часу, то пристрійадресат 110D повинен діяти таким чином. Якщо прапорець В встановлено, вказуючи на те, що пріоритет повинен надаватися маршрутам, які мають більшу кількість вільних інтервалів часу, то пристрій-адресат 110D повинен оновити відповідний маршрутний запис в своїй таблиці маршрутизаційної інформації у випадку, якщо даний запит RREQ має той самий ідентифікатор запиту, що і раніше отриманий RREQ, але показує більший лишок часу доступу до середовища передавання, ніж у згаданого попереднього RREQ. Серед переваг, що забезпечуються при використанні вдосконаленого способу, описаного вище з посиланнями на фіг. 3а-3е, є виявлення багатосегментного маршруту з мінімальною кількістю сегментів і достатнім вільним часом (достатньою кількістю вільних інтервалів часу) доступу до середовища передавання у всіх пристроїв на відповідному маршруті, автоматичне збалансовування навантаження на мережу зв'язку, забезпечення гнучкості у виборі маршруту з максимальним лишком вільних слотів для забезпечення резерву ресурсів, які можуть витрачатися впродовж часу між визначенням маршруту і резервуванням часу для доступу до середовища передавання. Хоча в цьому тексті розкриті варіанти здійснення, яким віддається перевага, можливі численні модифікації, які не змінюватимуть суті та обсягу винаходу. Такі модифікації будуть очевидними для фахівця, який ознайомився з даними описом винаходу, кресленнями та формулою винаходу. Відповідно, винахід не обмежений нічим, окрім формули винаходу. 21 Комп’ютерна верстка М. Мацело 95948 Підписне 22 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601