Спосіб профілактики та лікування серцево-судинних захворювань
Формула / Реферат
1. Спосіб профілактики та лікування серцево-судинних захворювань шляхом введення лікарського препарату, який відрізняється тим, що використовують препарат, який містить проантоціанідини та вітамін С у масовому співвідношенні 1:10.
2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що препарат використовують у вигляді таблетки або капсули тричі на день під час їди протягом 20 днів, причому доза вказаних інгредієнтів становить 0,275 г.
Текст
Реферат: UA 97257 U UA 97257 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до галузі медицини, а саме до хімічнофармацевтичної промисловості, яка може бути застосована для профілактики та лікування серцево-судинних захворювань. У багатьох країнах світу протягом останніх 25-30 років проводились та проводяться багаточисельні мультицентричні дослідження по з'ясуванню масштабів поширеності, факторів ризику, прогнозуванню ускладнень та можливостей зниження наслідків серцево-судинних захворювань. Підсумком цих досліджень та впровадження на їх підставі національних програм дії є те, що в деяких країнах (США, Японії, Австралії та ін.) кількість ускладнень та смертельних випадків від серцево-судинних захворювань вдалось зменшити в середньому на 15 %. Так, у США впровадження 20-річної програми (1972-1992 роки) призвело до зменшення смертності від інсультів на 56 %, а від ішемічної хвороби серця (ІХС) - на 40 %. У той же час, практично в усіх країнах колишнього СРСР смертність від серцево-судинних захворювань не тільки не зменшилась, але й значно збільшилась. В структурі загальної смертності населення України смертність від серцево-судинних захворювань складає 56,5 %. Цей показник визначається головним чином двома причинами: ІХС та цереброваскулярними захворюваннями, питома вага яких в структурі смертності від захворювань системи кровообігу складає відповідно 59,3 % та 30,4 %. Більшість країн світу мають національні програми боротьби з серцево-судинними захворюваннями. Одним з результатів моніторингу поширеності серцево-судинних захворювань та факторів, що спіткають їх розвитку, який було проведено в 17-ти країнах Західної Європи та США, з'явилось те, що був встановлений факт активного впливу проантоціанідинів (антоціанідинів), що містяться в харчах та червоному вині на зменшення поширеності захворюваності на ІХС, атеросклероз та гіпертонічну хворобу (5). Це явище отримало визнання вчених всього світу та отримало назву "Французький парадокс". Крім цього, деякими дослідженнями останніх років було встановлено, що терапевтична дія проантоціанідинів підсилюється при застосуванні цих речовин у комбінації з вітаміном С (1, 2, 3, 4, 5). Відомий вітамін С належить до групи водорозчинних вітамінів. Бере участь у окисновідновних процесах, впливає на обмін амінокислот ароматичного ряду, метаболізм тироксину, синтез катехоламінів, стероїдних гормонів та інсуліну в організмі. Сприяє абсорбції заліза у кишечнику та бере участь у синтезі гемоглобіну, знижує проникливість судинної системи, підвищує неспецифічну резистентність організму. Має антидотні властивості. Однак, вітамін С має сторонні ефекти: алергічні реакції, гіпервітаміноз С, прийом препарату у дозі більш ніж 1 г може викликати печію, діарею, створення конкрементів у нирках та сечовому міхурі. Серед антиоксидантних засобів, що використовуються в теперішній час в комплексній терапії хворих із захворюваннями серцево-судинної системи, можна вказати вітамін Е, прийнятий за прототип (6). α-токоферолу ацетат - синтетичний препарат вітамін Е. Під назвою "Вітамін Е" відомий ряд сполук (токоферолів), близьких за хімічною природою та біологічною дією. Найбільш активним з них є α-токоферол. Вітамін Е є потужним природним антиоксидантом, що бере участь в біосинтезі гему та білків, проліферації клітин, в процесі клітинного метаболізму, впливає на репродуктивну функцію, тонус та проникність судин. Однак вплив цього препарату не завжди досягає очікуваного ефекту та крім того не задовольняє повністю з точки зору протипоказів та факторів сторонньої дії. При передозуванні можуть виникнути дистрофічні зміни в міокарді та більш небезпечні сторонні ефекти. Вітамін Е протипоказаний у хворих з тяжким кардіосклерозом та при гострому інфаркті міокарда. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає в підвищенні специфічної активності, ефективності профілактики та лікування, зменшенні сторонніх ефектів, а також розширенні асортименту засобів для профілактики та лікування серцево-судинних захворювань. Поставлена задача вирішується шляхом використання лікарського засобу "Винокард", який містить 0,025 г проантоціанідинів та 0,25 г вітаміну С. Препарат "Винокард" отримують із комбінації двох лікарських засобів препаратів-синергістів проантиціанідинів та вітаміну С. Зазначені препарати знайшли застосування в лікувальній практиці як лікувально-профілактичні засоби в комплексному лікуванні та профілактиці атеросклерозу та ішемічної хвороби серця, оскільки вони мають загальнозміцнюючий, антиоксидантний, імуномоделюючий, гіполіпідемічний ефекти та оптимізуючу антиангінальну дію лікарських засобів. Запропонована комбінація даних двох фармацевтичних речовин має широкий спектр дії: зменшує рівень холестерину та інших ліпідів в периферичній крові, зменшує агрегацію 1 UA 97257 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 тромбоцитів, збільшує резистентність судинних стінок, підсилює резистентність міокардіоцитів до експериментально викликаної ішемії. Було проведено обмежені клінічні випробування у хворих, які знаходились на амбулаторному та стаціонарному лікуванні та обстеженні в Українському НДІ кардіології з метою оцінки переносимості, безпечності та встановлення терапевтичної ефективності вітчизняного лікарського препарату "Винокард", розробленого фірмою "Сєрта", м. Київ, як загальнозміцнюючого, антиоксидантного та імуномоделюючого засобу у порівнянні з вітаміном Е у хворих з ішемічною хворобою серця. Випробування було проведено в формі відкритого дослідження на 30 хворих з ІХС, стабільною стенокардією напруги 1-2 функціонального класів, атеросклерозом аорти, вінцевих судин ХСН-О-І ст., які отримували при лікуванні препарат "Винокард". Контрольну групу склали 10 хворих з аналогічним діагнозом, які отримували при лікуванні препарат "Вітамін Е". До контрольної та основної групи не залучались хворі, які мали супутні. Конкуруючі та інші захворювання та будь-які ускладнення. Критеріями для залучення хворих до обмежених клінічних випробувань була наявність в них: - гіперхолестеринемії; - скарг на ретростернальний біль, що вгамовується після прийому пігулок нітрогліцерину; - об'єктивне встановлення ІХС за даними велоергометричного дослідження (ВЕМ); - наявність вторинної імунологічної недостатності різних ступенів важкості. Вивчались наступні дані: характерні скарги хворого, анамнез, дані об'єктивного фізикального обстеження, дані лабораторного та інструментального обстеження - біохімічні, імунологічні, електрокардіографії, ВЕМ та, за необхідністю, ультрасонографічного обстеження серця. Вік хворих коливався від 45 до 65 років. Обстеження проводилось за згодою хворих на прийом лікарських засобів - "Винокард" та "Вітамін Е". Схема призначення препаратів. Всім хворим основної (першої групи) "Винокард" призначався по 1 таблетці або капсулі тричі на день під час їжі. Термін лікування складав 30 днів. У другій групі (контролю), хворим призначали "Вітамін Е" по 100 мг тричі на день протягом 30 днів. Обстежених пацієнтів залучали до обох груп репрезентативно за віком та статтю (див. табл. 1). До лікування та після його закінчення проводилось обстеження хворих із зазначеними вище діагнозами у відповідності до розробленої схеми (див. табл. 2). Про зміни в імунному статусі хворих свідчила кількість та функціональна активність Т-на В-систем імунітету, а також стан неспецифічних факторів захисту. Антиішемічна та антиоксидантна дія препарату "Винокард" та препарату "Вітамін Е" оцінювались на підставі клінічних даних, даних лабораторних, інструментальних, біохімічних методів дослідження, а також на підставі суб'єктивних даних: зменшення скарг хворого на ретростернальний біль, можливість збільшення фізичного навантаження, зменшення слабкості, збільшення праце спроможності, зникнення анемічного шуму над легеневим стовбуром, позитивна динаміка даних ЕКГ. Критерії оцінки ефективності "Винокарду" та "Вітаміну Е": 1. Покращення самопочуття хворого - 1 бал. 2. Зникнення скарг, що притаманні ішемії та склерозу - 2 бали. 3. Відновлення картини крові у хворих із вторинними анеміями - 3 бали. 4. Відновлення вторинної імунної недостатності - 4 бали. 5. Покращення показників ЕКГ у спокої та збільшення толерантності до фізичного навантаження за даними ВЕМ - 4 бали. Критерії оцінки переносимості вивчуваних препаратів. Переносимість препарату оцінювали на підставі суб'єктивних симптомів та відчуттів, про які хворі доповідали самостійно та з урахуванням об'єктивних даних, отриманих лікарем. Враховували також динаміку змін лабораторних, біохімічних, імунологічних, інструментальних та інших показників в процесі лікування. Статистичну обробку отриманих даних проводили як із використанням параметричних методів із застосуванням критеріїв Фішера-Стьюдента, так і непараметричних: метод ВілкоксаМанні-Уітні. Отримані результати та їх обговорення. В усіх хворих основної та контрольної груп були скарги на біль за грудиною із характерною ірадіацією, що виникає після невеликого фізичного або психічного навантаження, слабкість, погане самопочуття. У 26 хворих спостерігалось зниження кількості гемоглобіну та еритроцитів. 2 UA 97257 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 В табл. 3 наведено кількісні дані аналізів крові в двох групах хворих, які розглядаються. Із матеріалу табл. 3 можна побачити, що тридцятиденний прийом проантиціанідинів у комбінації з вітаміном С позитивно впливав на кількість еритроцитів, підвищував кількість лейкоцитів та сприяв їх вірогідному збільшенню до верхньої межі норми. Аналіз загального стану хворих показав, що у 77 % пацієнтів першої групи та у 62 % другої спостерігалось зменшення нападів ретростернального болю, вони легше переносили навантаження, покращився їх загальний стан. Показники проведених біохімічних проб наведено у таб. 4. З цифрового матеріалу, що містить таблиця, можна побачити, що рівень усіх показників, які вивчали, вірогідно не відрізняється в групах до і після лікування, крім холестерину, високий рівень якого, що спостерігався до лікування, був вірогідно зменшений, однак, найбільше зниження зафіксовано в групі хворих, які отримували "Винокард". Проаналізувавши дані дослідження прооксидантних та антиоксидантних систем в периферичній крові обох груп хворих, можна прийти до висновку, що поряд з встановленими до лікування суттєвими змінами на користь активації перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та дефіциту антиоксидантної системи (АОС) в обох групах визначена стійка тенденція до їх нівелювання відносно нормальних показників, як протягом лікування "Винокардом", так і з використанням "Вітаміну Е" (див. табл. 5). У той же час, слід відзначити, що нормалізація показників регуляторних процесів після курсової терапії "Винокардом" була більш суттєвою та відобразилась у вірогідно більш значному зменшенні рівнів одного з основних компонентів ПОЛ - малонового діальдегіду поряд з вірогідно перевищуючим захисним зростанням глютатіонредуктази. Таким чином, поряд з аналогічною направленістю нормалізаційного впливу на системи, що вивчались, обох препаратів, слід відзначити перевагу кардіопротекторного (у даному випадку антиоксидантного ефекту) вивчуваного препарату "Винокард". Було вивчено стан імунітету на підставі основних імунокомпетентних клітин та їх функціонального стану. В табл. 6 наведено цифрові дані щодо вмісту Т-, В- та О-лімфоцитів в периферичній крові хворих на ІХС, які лікувались проанціанідолами та "Вітаміном Е". З цифрового матеріалу таблиці можна побачити, що вміст Т-клітин як процентний, так і абсолютний в групах спостереження до лікування знижений у порівнянні з контрольними даними (практично здорові люди). Проведене лікування без включення до нього інших лікувальних засобів, що мають відомий імуномоделюючий вплив, а тільки препарат фенольної групи та вітаміну Е довів, що після тридцятиденного лікування спостерігається вірогідне зменшення вторинної імунологічної недостатності у хворих, які отримували "Винокард" та "Вітамін Е", які збільшували вміст Тклітин, однак це була лише тенденція. Вміст В-клітин до лікування був знижений, однак, це зниження не було статистично впливовим. Після проведеного лікування в обох випадках спостерігалась тенденція до відновлення знижених показників В-клітин. Кількість О-лімфоцитів до лікування була високо та вірогідно збільшеною у порівнянні із контрольною групою. В групі з використанням комбінованого препарату "Винокард" встановлено вірогідне їх зниження. В іншій групі, хоча й спостерігалось зменшення недиференційованих О-лімфоцитів, вміст їх, особливо абсолютна кількість, вірогідно перебільшувала контрольні показники. Відомо, що важливе значення для роботи імунної системи має не тільки підтримка в організмі достатньої кількості імунокомпетентних клітин, але й визначені співвідношення імунорегуляторних субпопуляцій, особливо таких, як Т-хелперів, Т-супресорів, Т-кілерів, та, звичайно ж, нормальний вміст високоактивних Т-клітин. В табл. 7 наведено дані з вивчення основних імунорегуляторних субпопуляцій лімфоцитів крові у хворих з ІХС до і після застосування проантоціанідину, вітаміна С та вітамін Е. Як можна побачити з цифрового матеріалу таблиці вміст Т-активних клітин до лікування в обох групах був вірогідно зменшений, проведене лікування збільшило кількість клітин, які вивчаються, однак, збільшення було незначним, хоча тенденція була вираженою особливо в першій групі. Відносно Т-хелперів та Т-супресорів спостерігалась однакова закономірність. Знижена кількість зазначених клітин в групах до лікування вірогідно збільшується особливо в групі хворих, які отримували комбінований препарат "Винокард". Для препарату "Вітамін Е" такої закономірності не визначено, більш того, тенденція до збільшення кількості імунорегуляторних клітин була незначною. Цифрові дані вивчення функціональної активності Т- та В-лімфоцитів наведені в табл. 8, із матеріалів якої можна побачити, що реакція бласттрансформації лімфоцитів із фітогемаглютиніном в групах хворих була вірогідно різко зниженою. Після проведеного 3 UA 97257 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 лікування спостерігалось підвищення зазначеного показника, і хоча він не досягав нормального рівня - підвищення було вірогідним (1 група). Вміст імуноглобулінів основних класів, також наведено в табл. 8. Як можна побачити з наведеного матеріалу в групах до лікування спостерігалось значне (вірогідне) зменшення IqA. Помірно підвищеним був IqM. Проведене лікування дозволило дещо відновити вивчені показники. В обох групах спостерігалась тенденція до наближення показників, які вивчались до контрольного рівня. Статистично значуща тенденція спостерігалась в групі хворих, які отримували комбінований препарат "Винокард", що стосується переважно IqA. Окрім клітинного та гуморального імунітету вивчались також функціональна (ФІ) та метаболічна активність (НСТ-тест), ПЯЛ або неспецифічні фактори резистентності організму. Дані результатів вивчення зазначених тестів у хворих обох груп наведені в табл. 9. З цих даних можна зробити висновок, що у хворих до лікування спостерігається зниження фагоцитарної активності. Процент клітин, які спонтанно відновлюють нітросинійтетразолій у зерна фармазолу, підвищений. Наведені зміни характерні для незакінченого фагоцитозу та пригнічення неспецифічної резистентності. Після проведеного лікування в першій групі спостереження встановлено вірогідне збільшення фагоцитарного індексу і хоча воно не досягло контрольного рівня, можна зробити висновок про позитивний вплив препарату "Винокард" на цей показник. Таким чином, проведені в зазначених групах спостереження з'ясували, що у хворих на ІХС спостерігається вірогідна наявність імунологічної недостатності Т-клітинного імунітету та вірогідне зниження неспецифічної резистентності організму у вивчуваних показниках. Застосування в комплексному лікуванні полі фенольних комбінованих препаратів "Винокард" та "Вітамін Е" можна вважати корисним та підставним. Отримані дані дозволяють зробити висновок про більш суттєвий та статистично вірогідний вплив на імунну недостатність комбінованого препарату, що поєднує проантоціанідоли та вітамін С в терапевтичних дозах. Зупиняючись на загальних ефектах поліфенольного препарату, слід підкреслити, що після проведеного лікування у 97 % хворих першої групи та 78 % другої групи спостерігалось зменшення слабкості, нападів болю за грудиною, зріст толерантності до фізичного навантаження за даними ВЕМ. Дослідження показників ЕКГ в динаміці (до та після лікування) дозволило встановити, що в 76 % в першій групі та в 58 % в другій групі покращились характеристики ЕКГ у спокої, що спостерігалось у зменшенні депресії сегмента ST та інверсії зубця Т. Зрозуміло, що на покращення показників ЕКГ здійснив вплив не тільки прийом препаратів, які вивчались, але не можна й заперечувати внесок в позитивну динаміку препарату, що містить проантоціанідини. На підставі результатів клінічного випробування була проведена сумарна оцінка ефективності вивчених препаратів у хворих на ІХС. Таким чином, з сумарного показника ефективності, комбінований із проантоціанідинів та вітаміну С препарат "Винокард" високоефективний лікувально-профілактичний засіб із загальнозмінюючими, гіполіпідемічними, імуномоделюючими, антиоксидантними властивостями, що значно оптимізує дію антиангінальних лікарських засобів, які використовуються. Всі лікарські форми препарату (таблетки, капсули, розчин) "Винокард" не мають алергізуючої та подразнюючої дії, мають кардіопротективні властивості при ішемічній хворобі серця, та, таким чином, оптимізують антиангінальну дію лікарських засобів, які використовуються. Препарат "Винокард" в таблетках, капсулах та розчині може бути використаний для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань: атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби. Таблиця 1 Розподіл хворих за віком та статтю Групи хворих 1 група 2 група Кількість хворих в групах чоловіки жінки 18 12 6 4 50 4 Середній вік хворих 55,6+12,4 57,3+11,7 UA 97257 U Таблиця 2 Схема обстеження пацієнтів, які отримували "Винокард" та "Вітамін Е" Показники, які вивчали Клінічне обстеження (розпитування, огляд, пальпація, перкусія, аускультація) Аналіз крові, сечі Біохімічні дослідження: ліпідний спектр крові; прооксидантна та антиоксидантна системи крові; печінкові проби; загальний білок Імунологічні дослідження І та II рівнів згідно з рекомендаціями ВООЗ R-скопія органів грудної порожнини УЗД серця, ВЕМ До лікування Після лікування + + + + + + + + + + + + + + + + + + Таблиця 3 Динаміка показників клінічного аналізу крові у хворих першої та другої груп Показник 12 Еритроцит, ×10 /л Гемоглобін, г/л Кольоровий показник Лейкоцити; заг. Кількість 9 ×10 /л Лімфоцити, % Тромбоцити 9 ×10 /л ШОЕ, мм/год. Статистич. показник М±m Р Р1 М±m Р Р1 М±m Р Р1 М±m Р Р1 М±m Р Р1 М±m Р Р1 М±m Р Р1 До лікування 2,51±0,34 80,3±1,9 0,84±0,06 3,3±0,05 20,1±0,23 221,4±18,6 9,3±0,05 Після лікування "Винокард" "Вітамін Е" 4,75±0,26 3,71±0,29
ДивитисяДодаткова інформація
Автори англійськоюPerederii Viacheslav Hryhorovych
Автори російськоюПередерий Вячеслав Григорьевич
МПК / Мітки
МПК: A61K 31/34, A61K 31/375, A61K 36/87
Мітки: лікування, профілактики, серцево-судинних, захворювань, спосіб
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/11-97257-sposib-profilaktiki-ta-likuvannya-sercevo-sudinnikh-zakhvoryuvan.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб профілактики та лікування серцево-судинних захворювань</a>
Попередній патент: Пристрій багатофункціональний комутаційний
Наступний патент: Гвинтовий конвеєр
Випадковий патент: Лікувально-профілактичний засіб у формі таблеток