Корпус пристрою для розміщення оптичних волокон

Реферат: Винахід належить до корпусу, зокрема корпусу пристрою для розміщення оптичних волокон, підвищеної герметичності, який складається з верхньої частини (38) корпусу та нижньої частини (2) корпусу; верхньої та нижньої ущільнювальних прокладок (32, 42), виготовлених з гелевого ущільнювального матеріалу, причому кожна з прокладок (32, 42) входить в жолоб (12, 46), виконаний у верхній та нижній частинах (2, 38) корпусу відповідно, при цьому верхня та нижня прокладки (32, 42) призначені для ущільнювання елемента (78), який може бути введений в корпус, при цьому принаймні одна з прокладок (42) утримується утримуючим засобом (44), який пружно спирається на одну з частин (38) корпусу за допомогою пружного елемента (47), а друга частина корпусу та/або утримуючий засіб (44) мають опорну поверхню (26, 70) для відповідної прокладки (32, 42). UA 103227 C2 (12) UA 103227 C2 UA 103227 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід відноситься до корпусу, що складається з верхньої частини та нижньої частини. Ці частини корпусу зазвичай виготовлені литтям під тиском пластичного матеріалу. Між верхньою та нижньою частинами корпусу розміщені верхня та нижня прокладки з гелевого ущільнювального матеріалу. Одна з цих прокладок призначена для верхньої частини корпусу і входить в жолоб, виконаний у верхній частині корпусу. Інша ущільнювальна прокладка призначена для нижньої частини корпусу і входить в жолоб, виконаний в нижній частині корпусу. Такий корпус застосовано для герметичного ущільнення внутрішнього простору корпусу, в якому можна кріпити елементи, особливо чутливі до вологи. Запропонований корпус, зокрема, є придатним для пристрою для розміщення оптичних волокон, в якому принаймні з одного оптичного волокна знято оболонку, внаслідок чого це оптичне волокно є оголеним. Ця оголена довжина оптичного волокна є особливо чутливою до вологи та/або води, сприяє послабленню міцності оптичних волокон при довготривалій дії зовнішніх факторов і, таким чином, змінює здатність оптичного волокна передавати оптичні сигнали. Зокрема, для надійного ущільнювання корпусу та простору навколо елемента, який вводять в цей корпус, відомий гелевий ущільнювальний матеріал для оптичних волокон. Цей гелевий ущільнювальний матеріал являє собою високов'язку рідину, яку можна вважати псевдопластичною або неньютонівською рідиною (порівняйте ЕР 0426658 В1 та ЕР 0681 598 В1). Іншими словами, гелевий ущільнювальний матеріал має здатність розтікатися в жолобах, виконаних у верхній та нижній частинах корпусу. Таку здатність використовують для повного ущільнення елемента, який вставляють в корпус, пропускаючи кабель між прокладками всередину корпусу. Взагалі, волоконно-оптичний кабель затискається між верхньою та нижньою прокладками після закриття корпусу, тобто після змикання згаданих двох частин корпусу одна з одною. У відомих конструкціях використовують принаймні один пружний елемент, який пружно спирається на одну з частин корпусу і створює пружне зусилля на гелевий ущільнювальний матеріал. Це пружне зусилля передається гелевому ущільнювальному елементу завдяки утримуючому засобу, який утримує прокладку, виготовлену з гелевого ущільнювального матеріалу. Пружне зусилля, яке зберігається у пружному елементі, призначене для втискування гелевого ущільнювального матеріалу в усі порожнини між верхньою та нижньою частинами корпусу в зоні двох жолобів, виконаних в цих частинах корпусу. Тим не менш, все ще проблематичним є повна герметизація корпусу на вході для кабелю, тобто в місці, де принаймні один волоконно-оптичний кабель, входить в корпус. Можливим місцем протікання є так звана потрійна точка. Ця потрійна точка знаходиться посередині жолоба біля його бічного краю в напрямку вставляння кабелю, де гелевий ущільнювальний матеріал притискається до поверхні частини корпусу, з одного боку, і там, де гелевий ущільнювальний матеріал, що увійшов у канавку, виконану в частині корпусу, закінчується в жолобі. В цій потрійній точці зустрічаються три різні матеріали, що повинні забезпечувати повну герметизацію корпусу в цій точці. Крім того, гелевий ущільнювальний матеріал може повільно втікати під дією тиску в кожну порожнину, оточену жолобами. Однак завдяки дуже високій в'язкості гелевого ущільнювального матеріалу одразу після закриття корпусу цей процес може бути надто повільним, щоб запобігти проникненню в корпус вологи. Проникнення вологи або навіть води в корпус пристрою для розміщення оптичних волокон є неприпустимим, оскільки волога утворить водяну плівку на зовнішній поверхні оптичних волокон без оболонки, що знаходяться в корпусі. Волоконно-опичні кабелі є лише одним прикладом кабелів, які слід надійно герметизувати у разі оголення оптичного волокна внаслідок зняття оболонки. Однак є інші технологічні зони, що потребують повної герметизації. Наприклад, є необхідність надійно герметизувати електричні або електронні елементи від впливу вологи та/або агресивного середовища. Крім того, потребують захисту від впливу вологого повітря металеві деталі з'єднання, чутливі до корозії. В кожному з обох випадків, наведених як приклади, кабель або будь-який інший видовжений елемент треба вводити в корпус, пропускаючи між ущільнювальними прокладками. Завданням винаходу є створення корпусу підвищеної герметичності. Для здійснення поставленого завдання винахід пропонує корпус пристрою для розміщення оптичних волокон за п. 1 формулу винаходу. В основу винаходу покладено ідею, що опорна поверхня однієї з частин корпусу та/або утримуючого засобу є профільованою. Відповідна частина корпусу є однією з двох частин корпусу, яка не має утримуючого засобу з принаймні одним пружним елементом, прокладеним між ними. Іншими словами, зазвичай плоска опорна поверхня прокладок з гелевого ущільнювального матеріалу є профільованою. Було відмічено, що конкретні профілі жолобів, в які входять прокладки з гелевого ущільнювального матеріалу, зокрема опорна поверхня, 1 UA 103227 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 паралельна напрямку введення волоконно-оптичного кабелю в корпус, повинні бути профільованими, щоб сприяти проміжному закриттю всіх порожнин в результаті розтікання гелевого ущільнювального матеріалу. Профілі повинні бути такими, які покращуватимуть потік гелевого ущільнювального матеріалу в критичні зони, де порожнини зазвичай зберігаються тривалий час в зоні контакту між обома прокладками та/або прокладками та стінками, що утворюють жолоби, та/або між прокладками та периферичною поверхнею елемента, який вводять в корпус. Профіль корпусу діє як витискач, що втискається в гелевий ущільнювальний матеріал при змиканні корпусу, тим самим ініціюючи потік гелевого ущільнювального матеріалу в критичні зони. У простій конфігурації, профіль, що діє як витискач, притискається до плоскої опорної поверхні гелевого ущільнювального матеріалу. У кращому варіанті витискач випинається з плоскої опорної поверхні гелевого ущільнювального матеріалу, оскільки гелевий ущільнювальний матеріал має опорну поверхню, паралельну згаданій плоскій опорній поверхні. Інакше кажучи, профіль діє як витискач перпендикулярно плоскій опорній поверхні гелевого ущільнювального матеріалу. В даному винаході елементом, який вводять в корпус, є, зокрема, волоконно-оптичний кабель. В даному винаході волоконно-оптичним кабелем може бути кабель з одним оптичним волокном, оточений оболонкою, або кабель з багатьма оптичними волокнами, оточеними принаймні зовнішньою оболонкою. Волокна у багатоволокнному оптичному кабелі можуть бути згруповані, причому кожна група може бути оточена оболонкою, при цьому групи оптичних волокон оточені ще і зовнішньою оболонкою волоконно-оптичного кабелю. Всередині корпусу вибрані оптичні волокна волоконно-оптичного кабелю можна зрощувати або виділяти з решти оптичних волокон і виводити назовні з корпусу для з'єднання з вибраним оптичним волоконом. Згідно з одним кращим варіантом винаходу передбачено принаймні один борт, що проходить поперечно напрямку введення кабелю. У кращому варіанті цей борт виконано в середній частині дна відносно напрямку введення кабелю. Практичні тести довели, що такий борт буде підштовхувати високов'язкий гелевий ущільнювальний матеріал однієї прокладки в напрямку до поверхні контакту обох прокладок. Зокрема, гелевий ущільнювальний матеріал буде проштовхуватися в середній частині елемента, пропущеного між двома прокладками, тим самим не даючи гелевому ущільнювальному матеріалу проступати назовні від поверхні взаємного контакту між прокладками. Вищезазначений борт, як правило, виступає з практично плоскої опорної поверхні другої частини корпусу та/або згаданого утримуючого засобу, тим самим забезпечуючи миттєву герметизацію верхньої та нижньої частин корпусу в зоні ущільнення, утвореній двома прокладками. Згідно з іншим кращим варіантом винаходу, борт має висоту, що виступає з плоского дна жолоба, яка становить 3-15 %, у кращому випадку 5-10 %, максимальної висоти прокладки. Ця максимальна висота являє собою висоту прокладки в напрямку, перпендикулярному напрямку введення елемента (кабелю). Ця максимальна висота відповідає максимальній висоті прокладки від дна жолоба до поверхні прокладки, що визначає поверхню контакту для іншої з двох прокладок. Такий борт повинен мати висоту 1-5 мм, краще – 2-3 мм. Висота цього борту може змінюватися у поздовжньому напрямку в залежності від фактичної висоти прокладки. При збільшенні висоти прокладки висота борту збільшується аналогічним чином. В ще одному кращому варіанті винаходу профіль однієї з частин корпусу та/або утримуючого засобу повинен сприяти миттеєвому закриттю периферії елемента (кабелю). Для цього в одній з прокладок виконано принаймні одну канавку для приймання елемента (кабелю). Частина корпусу або утримуючий засіб, що відносяться до іншої з двох прокладок, має виступи. Ці виступи спрямовані до однієї з прокладок і знаходяться біля бічної стінки згаданої канавки. Бічна стінка канавки проходить, як правило, перпендикулярно напрямку введення елемента (кабелю) в корпус і зазвичай перпендикулярно роздільній площині між двома частинами корпусу. Відповідні виступи виконані таким чином, що гелевий ущільнювальний матеріал змушений деформуватися і текти по зовнішній периферичній поверхні елемента (кабелю), тим самим повністю закриваючи елемент (кабель) між двома прокладками. В той час коли одна з прокладок може утворювати більш глибоку канавку для приймання всього діаметра елемента (кабелю), інша з двох прокладок може мати виїмку. Така виїмка знаходиться напроти згаданої канавки, і ширина виїмки фактично відповідає ширині канавки. Цей варіант, якому віддається перевага, забезпечує, зокрема, швидке ущільнення елемента (кабелю) досить великого діаметра. Вищеописаний кращий варіант може бути доповнений ще одним кращим варіантом, в якому поверхня однієї з прокладок профільована таким чином, що утворює заглибину. Більш висока частина цієї заглибини утворює борт канавки, а більш низька частина заглибини знаходиться 2 UA 103227 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 напроти виступу. При змиканні корпусу згаданий виступ буде змушувати матеріал з більш низької частини заглибини текти до канавки, тим самим охоплюючи зовнішню периферичну поверхню елемента (кабелю). Заглибина може мати більш високі частини, які утворюють трикутник, при цьому одна поверхня є поверхнею заглибини, а інша утворена бічною стінкою канавки. Така чітко визначена трикутна форма може входити у виїмку при змиканні корпусу, усуваючи, таким чином, надмірне точкове стискаюче зусилля. В ще одному кращому варіанті принаймні одна із згаданих прокладок розміщена між бічними утримуючими елементами. Профіль дна кожного із згаданих бічних утримуючих елементів відповідає профілю дна відповідної частини корпусу. При такій конфігурації прокладку прокладають збоку, і це запобігає виступанню назовні з жолоба. Узгодження профілів дна утримуючих елементів і відповідної частини корпусу запобігає утворенню зазора між двома жорсткими елементами, по яких може текти в'язкий гелевий ущільнювальний матеріал. Бічні утримуючі елементи краще передбачити для тієї з двох прокладок, яка входить в жолоб і не утримується утримуючим пристроєм. Згідно з ще одним кращим варіантом, кожний утримуючий елемент має канавку, вирівнену з канавкою, що приймає елемент (кабель), виконаною у прокладці, прокладеній між утримуючими елементами. Канавка, що приймає елемент (кабель), є трохи меншою, ніж канавка в утримуючому елементі. Канавки, виконані в утримуючих елементах, утримують гелевий ущільнювальний матеріал, тим самим не даючи йому проступати назовні від поверхні взаємного контакту, забезпечуючи при цьому достатній допуск для розтікання гелевого ущільнювального матеріалу і, внаслідок цього, незначну зміну положення елемента (кабелю) відносно жорстких бічних утримуючих елементів. Інакше кажучи, трохи більші канавки бічних утримуючих елементів запобігають контактуванню кабелю з жорсткою частиною корпусу завдяки необхідному руху гелевого ущільнювального матеріалу для повного охоплення елемента (кабелю). Згідно з іншим кращим варіантом, бічні утримуючі елементи заглиблені між нижніми утримуючими бортами, виступаючими з дна відповідної частини корпусу, що таким чином запобігає проштовхуванню бічних утримуючих елементів в напрямку введення елемента (кабелю) під дією тиску гелевого ущільнювального матеріалу. Для полегшення монтажу корпусу бічні утримуючі елементи у кращому варіанті мають утримуючі штирі, які входять в отвори для приймання штирів, виконані у прокладці, що дає можливість попередньої зборки двох бічних утримуючих елементів з однією прокладкою. Такий попередньо зібраний елемент можна вставляти в жолоб відповідної частини корпусу. Згідно з ще одним кращим варіантом, який полегшує введення додаткового елемента (кабелю) в корпус, одна з прокладок виконана з принаймні однією додатковою канавкою для приймання додаткового елемента (кабелю). Крім того, корпус оснащений вставкою, яка вставляється в корпус. У кращому варіанті, ця вставка вставляється як окремий елемент в канавку, виконану в одній з частин корпусу. Така вставка призначена утримувати принаймні один із згаданих елементів (кабелів). Для цього вставка зазвичай створює напрямну для кабелю та засобів для закріплення елемента (кабелю) на вставці. Відповідна вставка, як правило, передбачена для полегшення зрощування окремих оптичних волокон і, зокрема, для утримування зрощення, яке з'єднує два оптичні волокна одне з одним. У кращому варіанті вставка виступає назовні у вигляді принаймні одного імітатора кабелю, вирівненого зі згаданою принаймні однією додатковою канавкою. Імітатор кабелю виконано, зазвичай, як одне монолітне тіло із вставкою. Як правило, такий імітатор кабелю виготовляють литтям під тиском разом із вставкою і з'єднаним із вставкою за допомогою перетинки, яку можна відірвати зазвичай без інструменту. Завдяки цій конкретній конструкції імітатор кабелю утримується на місці і вставляється у додаткову канавку, поки через цю додаткову канавку не пропущений додатковий кабель. Якщо в цю додаткову канавку має бути вставлений додатковий кабель, фахівець, що здійснює таку процедуру, може легко відірвати імітатор кабелю і, таким чином, звільнити додаткову канавку для приймання додаткового кабелю. Імітатор кабелю зазвичай має діаметр, що практично відповідає діаметру додаткового кабелю. Однак через в'язкість гелевого ущільнювального матеріалу можуть бути певні відмінності між діаметром імітатора кабелю та додаткового кабелю, але без послаблення герметичного ущільнення гелевим ущільнювальним матеріалом і імітатора кабелю, і кабелю. Далі винахід буде описано більш детально на прикладі кращого варіанта з посиланням на супровідні креслення. Фіг. 1 – перспективний вигляд у плані нижньої частини корпусу з просторовим розділенням верхньої та нижньої прокладок. Фіг. 2 – вигляд у поперечному розрізі по лінії II-II фіг. 1 перед повним закриттям корпусу. 3 UA 103227 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Фіг. 3 – вигляд у поперечному розрізі по лінії III-III фіг. 1 в позиції згідно з фіг. 2. Фіг. 4 – вставка і секція волоконно-оптичного кабелю, яка повинна бути введена в корпус, зображений на фіг. 1-3. Фіг. 5 – перспективний вигляд у плані утримуючого засобу для верхньої прокладки. На фіг. 1 показана нижня частина 2 корпусу, в якій виконана канавка 4 для приймання вставки 6, зображеної на фіг. 4. Нижня частина 2 корпусу має бічні канавки 8 під ущільнення, відкриті з боку роздільної площини 10 нижньої частини 2 корпусу і призначені для приймання бічного ущільнювального елемента (не показаний). Бічні канавки 8 під ущільнення проходять практично паралельно поздовжнім бічним сторонам нижньої частини 2 корпусу. Кінці цих бічних канавок 8 під ущільнення спрямовані всередину і в напрямку один до одного. Ці кінцеві ділянки бічних канавок 8 під ущільнення закінчуються в жолобі 12. Передбачено два жолоби 12, по одному біля поперечної лицьової поверхні 14 нижньої частини 2 корпусу. У поздовжньому напрямку нижньої частини 2 корпусу, який відповідає напрямку введення волоконно-оптичного кабелю в жолоб 12, останній обмежений внутрішньою поверхнею 16 лицьової поверхні 14, з одного боку, і внутрішньою поверхнею 18 внутрішнього утримуючого борту 20, встановленого між жолобом 12 і канавкою 4 для приймання вставки. З внутрішніх поверхонь 16, 18 виступають утримуючі борти 22, поверхня яких є паралельною напрямку введення волоконно-оптичного кабелю і повторює профіль кожного жолоба 12. Утримуючі борти 22 піднімаються від дна 24 кожного жолоба 12. Посередині між утримуючими бортами 22 одного жолоба 12 виконано опорну поверхню 26, виступаючу із дна 24 кожного жолоба 12. Для ущільнення жолоба 12 нижньої частини 2 корпусу передбачений ущільнювальний елемент 30. Цей ущільнювальний елемент 30 складається з нижньої прокладки 32 із гелевого ущільнювального матеріалу, прокладеної між двома ідентичними бічними утримуючими елементами 34. Кожний бічний утримуючий елемент 34 має утримуючі штирі (не показані), що входять в отвори 36 для приймання штирів (фіг. 2) і є заглибленими в нижній прокладці 32. Ущільнювальний елемент 30 пристосований для вставляння в жолоб 12 між внутрішніми поверхнями 16, 18. Товщина кожного бічного утримуючого елемента 34 відповідає довжині утримуючих бортів 22 у поздовжньому напрямку нижньої частини 2 корпусу. Крім того, профілі, утворені нижньою частиною бічних утримуючих елементів 34 та утримуючих бортів 22, є ідентичними. Таким чином, бічний утримуючий елемент 34 може спиратися на відповідний утримуючий борт 22. Нижня прокладка 32 виступає з нижньої сторони кожного бічного утримуючого елемента 34 і завдяки цьому щільно контактує з дном 24 кожного жолоба 12. У початковому стані нижня поверхня нижньої прокладки 32 є плоскою. При вставлянні в жолоб 12 ця плоска нижня поверхня нижньої прокладки 32 притискається до борту 22, який утворює стискаючий борт для локального входження в гелевий ущільнювальний матеріал нижньої прокладки 32. Висота h опорної поверхні 26 в напрямку, перпендикулярному напрямку введення волоконно-оптичного кабелю і майже перпендикулярному поверхні дна 24, становить 3 мм від максимальної висоти Hmax прокладки 32 у відповідному напрямку (порівняйте з фіг. 2). Крім того, корпус має верхню частину 38 (фіг. 2) з жолобом 46 для приймання верхнього ущільнювального елемента 40 (фіг. 1). Цей верхній ущільнювальний елемент 40 складається з верхньої прокладки 42 та утримуючого засобу 44, призначеного для утримування верхньої прокладки 42 і прикріпленого з можливістю пересування до жолоба 46 верхньої частини 38 корпусу (порівняйте з фіг. 2). Як видно на фіг. 2, нижня прокладка 32 має головну канавку 48 для приймання головного волоконно-оптичного кабелю і по дві додаткові канавки 50, виконані з обох боків від головної канавки 48. Концентрично з канавками 48, 50 в кожному бічному утримуючому елементі 34 виконано канавку 51, трохи більшу, ніж канавки, виконані в нижній прокладці 32. Таке розміщення забезпечує достатню опору для високов'язкого гелевого ущільнювального матеріалу, щоб останній не виступав назовні із зони ущільнення, і забезпечує певний ступінь рухливості волоконно-оптичному кабелю, введеному у будь-яку з канавок 48, 50 без прямого контакту між цими кабелями та жорстким матеріалом бічних утримуючих елементів 34. Кожна канавка 48, 50 має напівкруглу основу, сформовану у вигляді циліндра, що проходить у напрямку введення волоконно-оптичного кабелю. Ця напівкругла секція стає частиною бічних стінок 52 головної канавки 48 і стінок 54 додаткових канавок 50. Верхня поверхня нижньої прокладки 32, що утворює ущільнювальну поверхню 56, яка взаємодіє з ущільнювальною поверхнею 58 верхньої прокладки 42, є профільованою. В межах цього профілю, між канавками 48, 50, виконані заглибини 60, нижня частина 62 яких розміщується посередині між канавками 48, 50, а верхня частина 64 яких має трикутний профіль. В цьому трикутному профілі верхня частина 64 утворює пологий схил, що з'єднує край гнізда та нижньої частини 62. Край цього 4 UA 103227 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 пологого схилу є перетином між пологим схилом та бічною стінкою 52 або 54 головної або додаткової канавки 48, 50 відповідно. Ущільнювальна поверхня 58 верхньої прокладки 42 має фактично форму даху з невеликим нахилом до середньої частини. В цій серединій частині напроти головної канавки 48 виконана невелика виїмка 68. Ширина W D виїмки 68 практично відповідає ширині W R канавки 48 напроти виїмки 68. Напроти кожної нижньої частини 62 кожної заглибини 60 утримуючий засіб 44 має бічні виступи 72, розташовані напроти бічних пологих схилів 74, виконаних між найбільш віддаленою додатковою канавкою 50 і бічним краєм нижньої прокладки 32. Як видно на фіг. 5, відповідні виступи 70, 72 виступають з опорної поверхні 26, основа 75 якого є плоскою в напрямку видовження волоконно-оптичного кабелю. Ця основа 75 поділена на дві бічні секції, нахилені відносно одна одної, які переходять у виїмку 77, виконану в центрі утримуючого засобу 44. Як видно на фіг. 5, кожний з виступів 70, 74 має плоску поверхню в напрямку вставляння волоконно-оптичного кабелю, тобто поверхня цих виступів в цьому напрямку є паралельною роздільній площині 10, коли утримуючий засіб встановлено в корпусі. Ширина у відповідному напрямку виступу 70, 72 відповідає ширині опорної поверхні 26, яка становить одну чверть довжини основи 75 у відповідному напрямку. Основа 75 розташована над периферичним ободом 79. В результаті, верхня прокладка 42 нависає ковпаком над утримуючим засобом 44, що забезпечує відповідне утримування верхньої прокладки 42 з приляганням до утримуючого засобу 44. На фіг. 4 показаний перспективний вигляд знизу нижньої сторони вставки 6, яка створює напрямну 76 для приймання волоконно-оптичного кабелю 78, оболонка 80 якого частково зрізана для здійснення закріплення та необхідного утримування волоконно-оптичного кабелю 78 у вставці 6. Волоконно-оптичний кабель 78 можна кріпити до вставки 6 будь-яким відомим способом, зокрема за допомогою Т-подібних намоток або затискачів з отворами, що проходять по канавках 81, виконаних у вставці 6, і частково охоплюють оболонку 80 волоконно-оптичного кабелю. Для зображеного варіанта корпусу із вставки 6 виступають чотири імітатори 82 кабелю однакового діаметра. Завдяки в'язкості прокладок діаметр імітатора і діаметр кабелю, який має замінити імітатор, можуть певною мірою відрізнятися. В даному варіанті вставка 6 виготовлена литтям під тиском як одне ціле з імітаторами 82 кабелю, причому останні з'єднані з головним корпусом вставки 6 перетинкою 84, яку фахівець, що з'єднує волоконно-оптичний кабель, може відірвати вручну для видалення вибраних імітаторів 82 кабелю. На своєму вільному кінці імітатори 82 кабелю взаємоз'єднані утримуючою перетинкою 86. Перетинка 84 та утримуюча перетинка 86 підтримують паралельність всіх імітаторів 82 кабелю і прилаштовані таким чином, щоб їх можна було вручну відірвати у разі під'єднання допоміжного кабелю до вставки 6. Центральна частина утримуючої перетинки 86 має дугоподібну форму, щоб пропускати головний волоконно-оптичний кабель 78, що входить в корпус (2, 40). При збиранні корпусу волоконно-оптичний кабель 78 прикріплюють до вставки 6. Вставку 6 вставляють в канавку 4 для приймання вставки в нижній частині 2 корпусу. В цьому положенні всі імітатори 82 кабелю є вирівненими з додатковими канавками 50, виконаними в нижній прокладці 32. Таким чином, додаткові канавки 50 практично заповнені матеріалом. Головна канавка 48 приймає волоконно-оптичний кабель 78 і частково охоплює зовнішню периферію оболонки 80 кабелю 78. Після цих етапів збирання пристрою для розміщення оптичних волокон верхню частину 38 корпусу розміщують над нижньою частиною 2 корпусу і притискають до неї, доки обидві частини 2, 38 не увійдуть в контакт одна з одною по роздільній площині 10. Завдяки такому відносному руху ущільнювальні поверхні 56 і 58 обох прокладок 32, 42 входять в контакт одна з одною. Виступи 70 втискають гелевий ущільнювальний матеріал в сусідні канавки 48, 50. Як видно на фіг. 2, ті виступи 70, що знаходяться біля головної канавки 48, видаються більше, ніж інші виступи 70. В результаті, головна канавка 48, що має більшу ширину W D, ніж додаткові канавки 50, приймає більше гелевого ущільнювального матеріалу, який вдавлюється виступами 70 в напрямку до головної канавки 48. Під дією відповідних виступів 70 верхня частина 64 відповідних заглибин 60, підштовхується до головної канавки 48 і частково у виїмку 68. Під час змикання корпусу верхні частини 64 притискаються разом з частиною бічної стінки 52 до зовнішньої периферії волоконно-оптичного кабелю 78 і, таким чином, повністю охоплюють волоконно-оптичний кабель 78. Крім цього, опорна поверхня 26 діє як стискаючий елемент посередині кожної прокладки 32, 42 відповідно. Локальне стискання прокладок 32, 42 в їхніх середніх частинах сприяє ущільнюванню волоконно-оптичного кабелю 78 і імітаторів 82 кабелю одразу після змикання корпусу. Завдяки таким опорним поверхням 26 досягають миттеєвого 5 UA 103227 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 охоплення волоконно-оптичного кабелю 78 та/або імітаторів 82 кабелю, принаймні в середній частині цих елементів (78, 82), в напрямку введення волоконно-оптичного кабелю (справа наліво на фіг. 3). Крім того, після змикання корпусу пружний елемент 47 попередньо напружується і забезпечує зусилля, яке сприяє та підтримує потік гелю під час строку служби пристрою. Коли корпус закритий і обидві частини (2, 38) корпусу притиснуті одна до одної, гелевий ущільнювальний матеріал зберігає текучість і додатково поліпшує надійне ущільнення частин, призначених для введення в корпус принаймні волоконно-оптичного кабелю. Числові позначення 2 нижня частина корпусу 4 канавка для приймання вставки 6 вставка 8 канавки під ущільнення 10 роздільна площина 12 жолоб 14 лицьова поверхня 16 внутрішня поверхня 18 внутрішня поверхня 20 внутрішній утримуючий борт 22 утримуючий борт 24 дно 26 опорна поверхня 30 ущільнювальний елемент 32 нижня прокладка 34 бічний утримуючий елемент 36 отвір для приймання штиря 38 верхня частина корпусу 40 верхній ущільнювальний елемент 42 верхня прокладка 44 утримуючий засіб 46 жолоб 47 пружний елемент 48 головна канавка 50 додаткова канавка 51 канавка бічного утримуючого елемента 52 бічна стінка 54 бічна стінка 56 ущільнювальна поверхня 58 ущільнювальна поверхня 60 заглибина 62 нижня частина 64 верхня частина 68 виїмка 70 виступ 72 бічний виступ 74 бічний пологий схил 75 основа 76 напрямна 77 виїмка 78 волоконно-оптичний кабель 79 обід 80 оболонка 81 канавка 82 імітатор кабелю 84 перетинка 86 утримуюча перетинка W D ширина виїмки 68 W R ширина канавки 48 h висота опорної поверхні 26 Hmax максимальна висота нижньої прокладки 32. 6 UA 103227 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 1. Корпус пристрою для розміщення оптичних волокон, який містить верхню частину (38) корпусу та нижню частину (2) корпусу; верхню та нижню ущільнювальні прокладки (42, 32), виготовлені з гелевого ущільнювального матеріалу, причому кожна з прокладок (32, 42) входить в жолоб (46, 12), виконаний у верхній та нижній частинах (38, 2) корпусу відповідно, при цьому верхня та нижня прокладки (42, 32) призначені для ущільнювання елемента (78), який може бути введений в корпус, при цьому принаймні одна з прокладок (42) утримується утримуючим засобом (44), який пружно спирається на одну з частин (38) корпусу за допомогою пружного елемента (47), а друга частина корпусу (2) та/або утримуючий засіб (44) мають профільовану опорну поверхню (26, 70) для відповідної прокладки (32, 42), який відрізняється тим, що профільована опорна поверхня (26, 70) виконана з можливістю діяти як витискач, що втискається в гелевий ущільнювальний матеріал при змиканні корпусу, тим самим ініціюючи потік гелевого ущільнювального матеріалу. 2. Корпус за п. 1, який відрізняється тим, що опорна поверхня (26) проходить у напрямку, поперечному напрямку введення елемента (78). 3. Корпус за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що опорна поверхня (26) проходить вздовж всього дна (24) жолоба (12). 4. Корпус за п. 2 або 3, який відрізняється тим, що опорна поверхня (26) виступає з плоскої поверхні однієї з частин (2) корпусу або утримуючого засобу (44). 5. Корпус за будь-яким з пп. 2-4, який відрізняється тим, що опорна поверхня (26) розміщена посередині прокладки (32, 42) в напрямку введення елемента (78). 6. Корпус за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що опорна поверхня (26) має висоту (h), що виступає з плоского дна жолоба (12) на 1-5 мм, краще - 2-3 мм, або становить 3-15 %, краще - 5-10 %, максимальної висоти (Нmах) прокладки (32). 7. Корпус за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що в одній з прокладок (32) виконана принаймні одна канавка (48) для приймання елемента (78), а частина корпусу або утримуючий засіб (44), що належить до іншої прокладки (42), включає виступ (70), спрямований до однієї з прокладок (32) і розташований біля бічної стінки (52) канавки (48). 8. Корпус за п. 7, який відрізняється тим, що поверхня однієї прокладки (32) профільована таким чином, що утворює заглибину (60), верхня частина (64) якої перетинається із бічною стінкою (52) канавки (48), а нижня частина (62) знаходиться напроти виступу (70). 9. Корпус за п. 8, який відрізняється тим, що інша прокладка (42) має виїмку (68), розташовану напроти канавки (48), і ширина цієї виїмки (W D) відповідає ширині канавки (W R). 10. Корпус за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що принаймні одна з прокладок (32) прокладена між бічними утримуючими елементами (34), при цьому профіль дна кожного бічного утримуючого елемента (34) відповідає профілю утримуючого борту (22), що виступає з дна (24) відповідної частини (2) корпусу. 11. Корпус за п. 10, який відрізняється тим, що прокладка (32) видається в профіль дна бічного утримуючого елемента (34). 12. Корпус за п. 10 або 11, який відрізняється тим, що кожний бічний утримуючий елемент (34) має канавку (51), орієнтовану в одному напрямку з канавкою (48) для приймання елемента, при цьому канавка (48) для приймання елемента є меншою, ніж канавка (51) утримуючого елемента. 13. Корпус за п. 10 або 12, який відрізняється тим, що бічні утримуючі елементи (34) входять між утримуючими бортами (22) дна, які виступають із дна (24) відповідної частини (2) корпусу. 14. Корпус за будь-яким з пунктів 10-13, який відрізняється тим, що бічні утримуючі елементи (34) мають утримуючі штирі, які входять в отвори (36) для штирів, виконані в прокладці (32). 15. Корпус за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що одна з прокладок (32) має принаймні одну додаткову канавку (50) для приймання додаткового елемента, який додатково може бути вставлений в корпус, при цьому корпус вміщує вставку (6), призначену утримувати принаймні один з елементів (78), з якої виступає принаймні один імітатор кабелю (82), орієнтований в одному напрямку з принаймні однією додатковою канавкою (50). 16. Корпус за п. 15, який відрізняється тим, що імітатор кабелю (82) прикріплений до вставки (6) перетинкою (84), яку можна відірвати вручну. 7 UA 103227 C2 8 UA 103227 C2 9 UA 103227 C2 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 10