Спосіб захисту рослин від хвороб

Реферат: Винахід стосується способу захисту рослин від хвороб, згідно з яким насіння рослини обробляють сполукою -метоксифенілоцтової кислоти. UA 104149 C2 (12) UA 104149 C2 UA 104149 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ [0001] Винахід стосується засобу для обробки насіння та способу захисту рослин. РІВЕНЬ ТЕХНІКИ [0002] Сполуки α-заміщеної фенілоцтової кислоти відомі як активні компоненти фунгіцидів (див., наприклад, ПАТЕНТНИЙ ДОКУМЕНТ 1). [0003] ПАТЕНТНИЙ ДОКУМЕНТ 1: Міжнародна публікація WO 95/27,693. ДОКЛАДНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ ПРОБЛЕМИ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ ВИНАХОДОМ [0004] Завданням цього винаходу є створення засобу для обробки насіння, який чинить ефективну дію проти хвороб рослин, та способу захисту рослин від хвороб. ЗАСОБИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ [0005] Цей винахід пропонує спосіб захисту рослин від хвороб шляхом обробки насіння сполукою α-метоксіфенілоцтової кислоти, представленою наступною формулою (1), та засіб для обробки насіння для застосування у цьому способі. Таким чином, цей винахід має наступні аспекти: [1] Засіб для обробки насіння, який містить у якості діючого компонента сполуку αметоксіфенілоцтової кислоти, представлену наступною формулою (1): [2] Спосіб захисту рослин від хвороб, згідно з яким насіння рослини обробляють дійовою кількістю сполуки α-метоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), за [1]. [3] Спосіб захисту рослин за [2], у якому рослина являє собою насіння або бульби злакових, бобових, капустяних, плодоніжкових, мальвових або пасльонових рослин. [4] Насіння або бульби рослин, оброблені дійовою кількістю сполуки α-метоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), за [1]. [5] Застосування сполуки α-метоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), за [1], у засобі обробки з метою захисту рослин від хвороб. [0006] Рослини можна захищати від хвороб шляхом обробки насіння чи бульб засобом для обробки насіння згідно з цим винаходом. НАЙКРАЩИЙ СПОСІБ ЗДІЙСНЕННЯ ВИНАХОДУ [0007] Далі описується сполука α-метоксіфенілоцтової кислоти, представлена формулою (1), для застосування у цьому винаході. Застосування сполуки α-метоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), має наступні аспекти. [0008] Сполука α-метоксіфенілоцтової кислоти, представлена формулою (1), має ізомери, наприклад, стереоізомери, як от оптичні ізомери на основі асиметричних атомів вуглецю, та таутомери. Будь-який ізомер може міститися та використовуватися у цьому винаході сам по собі або у суміші. [0009] У винаході можна використовувати оптично активний матеріал або рацемічне тіло сполуки α-метоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1). [0010] 1 UA 104149 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Сполука α-метоксіфенілоцтової кислоти, представлена формулою (1), може виступати у формі сольвату (наприклад, гідрату). У цьому винаході вона може використовуватися у формі сольвату. [0011] Сполука α-метоксіфенілоцтової кислоти, представлена формулою (1), може виступати у кристалічній та/або аморфній формі. У цьому винаході вона може використовуватися у будьякій формі. [0012] Сполука -алкоксіфенілоцтової кислоти, представлена формулою (1), являє собою сполуку, описану у заявці WO95/27,693. Ці сполуки можна синтезувати, наприклад, способами, наведеними у цьому описі. [0013] Засобом згідно з винаходом можна обробляти, наприклад, насіння або бульби наступних рослин. Під бульбами маються на увазі бульби, бульбоцибулини, кореневища, стеблинні бульби, кореневі бульби та ризофори. Як приклади можна навести наступні рослини: польові культури: кукурудза, рис, пшениця, ячмінь, жито, овес, сорго, бавовна, соя, арахіс, гречка, буряки, рапс, соняшник, цукрова тростина, тютюн тощо; овочі: пасльонові культури (баклажани, томати, солодкий перець, перці, картопля тощо), гарбузові культури (огірки, гарбузи, цуккіні, кавуни, дині, великоплідні гарбузи тощо), хрестоцвіті культури (японська редиска, ріпа, редиска, кольрабі, китайська капуста, капуста, сарептська гірчиця, броколі, кольорова капуста тощо), айстрові культури (лопухи, хризантеми, артишоки, латук тощо), лілейні культури (зелена цибуля, цибуля, часник та спаржа), зонтичні культури (морква, кріп, селера, пастернак тощо), амарантові культури (шпинат, швейцарський листовий буряк тощо), губоквіткові культури (Perilla frutescens, м'ята, базилік тощо), суниці, батат, Dioscorea japonica, колоказія тощо, квіти, декоративні рослини, газонна трава, плодові рослини: сім'ячкові фрукти (яблуні, груші, японські груші, китайська айва, айва тощо), кісточкові соковиті фрукти (персик, слива, нектарин, Prunus mume, вишневі, абрикоси, алича тощо), цитрусові (Citrus unshiu, помаранчі, лимони, лайми, грейпфрути тощо), горіхи (каштани, волоські горіхи, ліщина, мигдаль, фісташки, кеш'ю, макадамія тощо), ягоди (голубика, журавлина, чорниці, малина тощо), виноград, какі (японська хурма), маслини, японська слива, банани, кавове дерево, фінікова пальма, кокосова пальма тощо, неплодові дерева: чай, шовковиця, квіткові рослини, узбічні дерева (ясень, береза, кизил, евкаліпт, Ginkgo biloba, бузок, клен, Quercus, тополя, стручкуватий багряник, Liquidambar formosana, платан, зелкова, японська туя, ялинка, болиголов, яловець, сосна, Pice та Taxus cuspidate) тощо. [0014] До зазначених "рослин" належать також рослини, яким було прищеплено стійкість до таких інгібіторів HPPD, як ізоксофлутол, інгібіторів ALS, як імазетапір або тіфенсульфуронметил, інгібіторів EPSP-синтетази, інгібіторів глутамінсинтетази та гербіцидів, як бромоксінил, дікамб тощо, методами класичної селекції або генної інженерії. До "рослин", яким стійкість прищеплено класичною селекцією, належать рапс, пшениця, соняшник та рис, стійкі до імідазолінонових гербіцидів – інгібіторів ALS, як от імазетапір, які випускаються під товарним знаком Clearfield, та STS-соя, стійка до гербіцидів-інгібіторів ALSсульфонілсечовини, як тіфенсульфонметил. Крім того, рослинами, яким прищеплено стійкість методами генної інженерії, є кукурудза, соя, бавовна, рапс, стійкі до гліфозату та глуфозинату, які продаються під назвами RoundupReady (зареєстрований товарний знак), Rounup Ready 2 (зареєстрований товарний знак) та LibertyLink (зареєстрований товарний знак). [0015] До зазначених рослин також належать генетично модифіковані культури, виведені із застосуванням таких прийомів генної інженерії, які, наприклад, здатні синтезувати селективні токсини, як відомі з роду Bacillus. Прикладами токсинів, що мають експресію у таких генетично модифікованих культурах, можуть бути: інсектицидні білки, одержані з Bacillus cereus або Bacillus popilliae; -ендотоксини, як от Cry1Ab, Cry1Ac, Cry1F, Cry1Fa2, Cry2Ab, Cry3A, Cry3Bb1 або Cry9C, одержані з Bacillus thuringiensis; інсектицидні білки, як VIP1, VIP2, VIP3 або VIP3A; інсектицидні білки, одержані з нематод; токсини, які генерують тварини, наприклад, скорпіонячий токсин, павучий токсин, 2 UA 104149 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 бджолиний токсин або специфічні до комах нейротоксини; токсини проти пліснявих грибів; рослинний лектин; аглютинін; інгібітори протеази, як от інгібітор трипсину, інгібітор серинпротеази, інгібітори пататину, цистатину або папаїну; білки-інактиватори рибосом (RIP), як от ліцин, кукурудзяний RIP, абрин, люфин, сапорин або бріодин; ферменти, що метаболізують стероїди, як от 3-гідростероїдоксідаза, екдістероїд -UDP-глюкозилтрансфераза або холестериноксідаза; інгібітор екдізону; HMG-COA-редуктаза; інгібітори іонних каналів, наприклад, інгібітор натрієвого каналу або інгібітор кальцієвого каналу; естераза ювенільного гормону; рецептор сечогінного гормону; стильбенсинтаза; дібензилсинтаза та глюканаза. Більш того, до токсинів, які мають експресію у таких генетично модифікованих культурах, належать: гібридні токсини -ендотоксинних білків, як Cry1Ab, Cry1Ac, Cry1F, Cry1Fa2, Cry2Ab, Cry3A, Cry3Bb1, Cry9C, Cry34Ab або Cry35Ab та інсектицидних білків, як VIP1, VIP2, VIP3 або VIP3A; частково скорочені токсини та модифіковані токсини. Такі гібридні токсини одержуються з нової комбінації різних доменів таких білків із застосуванням прийомів генної інженерії. Відомий частково скорочений токсин Cry1Ab, у якому скорочена частина послідовності амінокислот. Модифікований токсин одержують заміщенням однієї або кількох амінокислот природних токсинів. Приклади таких токсинів та генетично модифікованих рослин, здатних синтезувати такі токсини, наведені у EP-A-0 374 753, WO 93/07278, WO 95/34656, EP-A-0 427 529, EP-A-451 878, WO 03/052073 тощо. Токсини, що містяться у таких генетично модифікованих рослинах, здатні надавати рослинам стійкість, зокрема, до шкідливих комах сімейств Coleoptera, Hemiptera, Diptera та Lepidoptera. [0016] Далі, вже відомі генетично модифіковані рослини, які містять один або кілька інсектицидних генів, що надають стійкість до шкідників, і мають експресію одного або кількох токсинів, і деякі такі генетично модифіковані рослин вже з'являються на ринку. До таких генетично модифікованих рослин належать, наприклад, YieldGard (зареєстрований товарний знак) (сорт кукурудзи з експресією токсину Cry1Ab), YieldGard Rootworm (зареєстрований товарний знак) (сорт кукурудзи з експресією токсину Cry3Bb1), YieldGard Plus (зареєстрований товарний знак) (сорт кукурудзи з експресією токсинів Cry1Ab та Cry3Bb1), Herculex I (зареєстрований товарний знак) (сорт кукурудзи з експресією фосфінотрицин-N-ацетилтрансферази (PAT) для надання стійкості до токсину Cry1Fa2 та глуфозинату), NuCOTN33B (зареєстрований товарний знак) (сорт бавовни з експресією токсину Cry1Ac), Bollgard I (зареєстрований товарний знак) (сорт бавовни з експресією токсину Cry1Ac), Bollgard II (зареєстрований товарний знак) (сорт бавовни з експресією токсинів Cry1Ac та Cry2Ab), VIPCOT (зареєстрований товарний знак) (сорт бавовни з експресією токсину VIP), NewLeaf (зареєстрований товарний знак) (сорт картоплі з експресією токсину Cry3A), NatureGard (зареєстрований товарний знак) Agrisure (зареєстрований товарний знак), GT Advantage (різновид, стійкий до GA21 гліфозату), Agrisure (зареєстрований товарний знак), CB Advantage (стійкість до точильника збіжжя Bt11 (CB)) та Protecta (зареєстрований товарний знак). [0017] До зазначених рослин також належать культури, виведені методами генної інженерії, які здатні генерувати антипатогенні речовини селективної дії. Такою антипатогенною речовиною є PR протеїн та подібні (PRP, EP-A-0 392 225). Подібні анти патогенні речовини та рослини, що їх продукують, описані у EP-A-0 392 225, WO 95/33818, EP-A-0 353 191 тощо. До таких антипатогенних речовин, що мають експресію у генетично модифікованих культурах, зокрема, належать: інгібітори іонних каналів, наприклад, інгібітор натрієвого каналу або інгібітор кальцієвого каналу (відомі токсини KP1, KP4 та KP6 тощо, що їх виробляють віруси); стильбенсинтаза; дібензилсинтаза; хітиназа; глюканаза; PR білок та антипатогенні речовини, що їх виробляють мікроорганізми, як от пептидний антибіотик, антибіотик з гетерокільцем, протеїновий фактор, пов'язаний із стійкістю до хвороб рослин (так званий ген стійкості до хвороб рослин, описаний у WO 03/000906). Зазначені рослини можуть включати лінію, якій прищеплено два або більше ознак, пов'язаних із стійкістю до гербіцидів, стійкістю до шкідливих комах, стійкістю до хвороб тощо, як описано вище, методами класичної селекції або генної інженерії, а також лінію, якій прищеплено два або більше ознак батьківських ліній шляхом схрещування генетично модифікованих рослин, які мають подібні або інші ознаки. [0018] 3 UA 104149 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Засіб для обробки насіння згідно з винаходом є ефективним, наприклад, проти таких хвороб рослин. Хвороби рису: пірікуляріоз (Magnaporthe grisea), гельмінтоспорний альтернаріоз (Cochliobolus miyabeanus), різоктоніоз (Rhizoctonia solani) та хвороба баканае (Gibberella fujikuroi). Хвороби пшениці: мучниста роса (Erysiphe graminis), фузаріоз (Fusarium graminearum, F. avenacerum, F. culmorum, Microdochium nivale), іржа (Puccinia striiformis, P. graminis, P. recondita), рожева снігова пліснява (Micronectriella nivale), тифульоз (Typhula sp.), порошна головня (Ustilago tritici), тверда головня (Tilletia caries), церкоспорельоз (Pseudocercosporella herpotrichoides), облямована плямистість (Mycosphaerella graminicola), септоріоз колоскової луски (Stagonospora nodorum)та церкоспорозна жовта плямистість (Pyrenophora tritici-repentis). Хвороби ячменю: мучниста роса (Erysiphe graminis), фузаріоз (Fusarium graminearum, F. avenacerum, F. culmorum, Microdochium nivale), іржа (Puccinia striiformis, P. graminis, P. hordei), пильна головня (Ustilago nuda), рінхоспоріоз (Rhynchosporium secalis), мережиста плямистість (Pyrenophora teres), темно-бура плямистість (Cochliobolus sativus), розщеплення листя (Pyrenophora graminea) та полягання, спричинене Rhizoctonia (Rhizoctonia solani). Хвороби кукурудзи: пухирчаста головня (Ustilago maydis), бура плямистість (Cochliobolus heterostrophus), мідна плямистість (Gloeocercospora sorghi), бура іржа (Puccinia polysora), сіра плямистість (Cercospora zeae-maydis) та полягання, [0019] Хвороби цитрусових: меланоз (Diaporthe citri), рамуляріоз (Elsinoe fawcetti), пліснявна гниль (Penicillium digitatum, P. italicum) та коричнева фітофторозна гниль (Phytophthora parasitica, Phytophthora citrophthora). Хвороби яблунь: моніліоз (Monilinia mali), рак дерев (Valsa ceratosperma), мучниста роса (Podosphaera leucotricha), альтернаріоз (патотип яблунь Alternaria alternata), парші (Venturia inaequalis), гірка гниль (Colletotrichum acutatum), пелікуляріоз (Phytophtora cactorum). Хвороби груш: парші (Venturia nashicola, V. pirina), альтернаріоз (патотип японських груш Alternaria alternata), іржа (Gymnosporangium haraeanum), та фітофторна гниль (Phytophtora cactorum); Хвороби персиків: бура гниль (Monilinia fructicola), парші (Cladosporium carpophilum) та фомозна гниль (Phomopsis sp.). Хвороби винограду: антракноз (Elsinoe ampelina), гломерельозна гниль (Glomerella cingulata), мучниста роса (Uncinula necator), іржа (Phakopsora ampelopsidis), чорна гниль (Guignardia bidwellii) та несправжня борошниста роса (Plasmopara viticola). Хвороби японської хурми: антракноз (Gloeosporium kaki) та плямистість листя (Cercospora kaki, Mycosphaerella nawae). Хвороби гарбузів: антракноз (Colletotrichum lagenarium), мучниста роса (Sphaerotheca fuliginea), чорна мікосферельозна гниль (Mycosphaerella melonis), фузаріозний вілт (Fusarium oxysporum), несправжня борошниста роса (Pseudoperonospora cubensis), фітофторна гниль (Phytophthora sp.) та чорна ніжка (Pythium sp.). Хвороби томатів: альтернаріоз (Alternaria solani), плямистість листя (Cladosporium fulvum) та фітофторозна гниль (Phytophthora infestans). Хвороби баклажанів: бура плямистість (Phomopsis vexans) та мучниста роса (Erysiphe cichoracearum). Хвороби хрестоцвітних рослин: альтернаріоз (Alternaria japonica), біла плямистість (Cercosporella brassicae), кила (Plasmodiophora brassicae) та пероноспороз (Peronospora parasitica). Хвороби валійської цибулі: іржа (Puccinia allii) та пероноспороз (Peronospora destructor). [0020] Хвороби сої: пурпурна плямистість насіння (Cercospora kikuchii), гангренозні парші (Elsinoe glycines), бактеріоз бобів та стеблини (Diaporthe phaseolorum var. sojae), коричнева плямистіть, спричинена септорією (Septoria glycines), селенофомоз листя (Cercospora sojina), іржа (Phakopsora pachyrhizi), бура гниль стеблини (Phytophthora sojae) та полягання, спричинене Rhizoctonia (Rhizoctonia solani). Хвороби квасолі: антракноз (Colletotrichum lindemthianum). Хвороби арахісу: плямистість листя (Cercospora personata), бура плямистість листя (Cercospora arachidicola) та південне усихання (Sclerotium rolfsii). Хвороби городнього гороху: мучниста роса (Erysiphe pisi) та коренева гниль (Fusarium solani f. sp. pisi). 4 UA 104149 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Хвороби картоплі: альтернаріоз (Alternaria solani), фітофтороз (Phytophthora infestans), рожева гниль (Phytophthora erythroseptica) та порошисті парші (Spongospora subterranean f. sp. subterranea). Хвороби суниць: мучниста роса (Sphaerotheca humuli) та антракноз (Glomerella cingulata). Хвороби чаю: пухирчаста гниль (Exobasidium reticulatum), білі парші (Elsinoe leucospila), сіра гниль (Pestalotiopsis sp.) та антракноз (Colletotrichum theae-sinensis). Хвороби тютюну: бура плямистість (Alternaria longipes), мучниста роса (Erysiphe cichoracearum), антракноз (Colletotrichum tabacum), пероноспороз (Peronospora tabacina) та фітофтороз стеблин (Phytophthora nicotianae). Хвороби рапсу: склеротиніоз (Sclerotinia sclerotiorum) та полягання, спричинене Rhizoctonia (Rhizoctonia solani). Хвороби бавовни: полягання, спричинене Rhizoctonia (Rhizoctonia solani). Хвороби цукрових буряків: церкоспороз листя (Cercospora beticola), опік листя (Thanatephorus cucumeris), коренева гниль (Thanatephorus cucumeris) та афаноміцетна коренева гниль (Aphanomyces cochlioides). Хвороби роз: чорна плямистість (Diplocarpon rosae), мучниста роса (Sphaerotheca pannosa) та пероноспороз (Peronospora sparsa). Хвороби хризантем та айстрових рослин: несправжня борошниста роса (Bremia lactucae), опік листя (Septoria chrysanthemi-indici) та біла іржа (Puccinia horiana). Хвороби різних груп: хвороби, спричинені Pythium spp. (Pythium aphanidermatum, Pythium debarianum, Pythium graminicola, Pythium irregulare, Pythium ultimum), сіра гниль (Botrytis cinerea) та склеротиніоз Sclerotinia sclerotiorum). Хвороби японської редиски: альтернаріоз (Alternaria brassicicola). Хвороби газонної трави: талерні бляшки (Sclerotinia homeocarpa) та бура й велика плямистість (Rhizoctonia solani). Хвороби бананів: сігатока (Mycosphaerella fijiensis, Mycosphaerella musicola). Хвороби соняшнику: несправжня борошниста роса (Plasmopara halstedii). Хвороби насіння або хвороби на ранніх стадіях росту різних рослин, спричинені бактеріями Aspergillus genus, Penicillium genus, Fusarium genus, Gibberella genus, Tricoderma genus, Thielaviopsis genus, Rhizopus genus, Mucor genus, Corticium genus, Phoma genus, Rhizoctonia genus та Diplodia genus. Вірусні хвороби різних рослин, у яких медіаторами виступають Polymixa genus або Olpidium genus, і так далі. [0021] Очікується висока ефективність застосування засобу для обробки насіння згідно з винаходом, зокрема, проти хвороб таких рослин, як кукурудза, сорго, рис, рапс, соя, картопля, цукрові буряки та бавовна. Особливо ефективну дію слід очікувати проти таких хвороб зазначених рослин, як хвороби, спричинені Rhizoctonia, Pythium та Fusarium. [0022] Засіб для обробки насіння згідно з винаходом може містити лише сполуку αметоксіфенілоцтової кислоти, представлену формулою (1), але, як правило, сполуку αметоксіфенілоцтової кислоти, представлену формулою (1), змішують з інертним носієм, придатним для обробки насіння, поряд з поверхнево активною речовиною та іншими необхідними допоміжними компонентами, так що суміш може являти собою мастило, емульсію, текуче середовище, змочуваний порошок, гранульований змочуваний порошок тощо. У такому засобі для обробки рослин сполука α-метоксіфенілоцтової кислоти, представлена формулою (1, як правило, складає від 0.1 до 99 мас. %, переважно від 0.2 до 90 мас. %. [0023] Прикладами твердого носія, що використовується у композиції, можуть бути дрібні порошки або гранули, наприклад, такі мінерали, як каолін, атапульгіт, бентоніт, монтморилоніт, кисла біла глина, пірофіліт, тальк, діатомова земля та кальцит; природні органічні матеріали, як от мелене кукурудзяне бадилля та порошок горіхових шкаралупок; синтетичні органічні матеріали, наприклад, сечовина; солі, наприклад, карбонат кальцію та сульфат амонію; синтетичні неорганічні матеріали, наприклад, синтетичний гідрат двооксиду кремнію; рідкими ж носіями можуть бути ароматичні вуглеводні, як ксилол, алкілбензол та метилнафталін; спирти, як 2пропанол, етиленгліколь, пропиленгліколь та моноетилетер етиленгліколю; кетони, як ацетон, циклогексанон та ізофорон; рослинні олії, наприклад, соєва та бавовняна; аліфатичні вуглеводні з нафти, етери, діметилсульфоксид, ацетонітрил та вода. Поверхнево активні речовини можуть бути аніонними, наприклад, солі алкілсульфатефіру, солі алкіларилсульфонату, солі діалкілсульфосукцінату, солі 5 UA 104149 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 поліоксіетиленалкіларилетерфосфатного ефіру, солі лігносульфонату та поліконденсати нафталінсульфнату з формальдегідом; неіонними, як поліоксіетиленалкіларилетери, блоксополімери поліоксіетилену з алкілполіоксіпропиленом, сорбітан-ефіри жирних кислот, або катіонними, як солі алкілтриметиламонію. Як приклади інших допоміжних речовин для композиції можна навести водорозчинні полімери, як от полівініловий спирт та полівінілпіролідон, полісахариди, як гуміарабік, альгінову кислоту та її солі, КМЦ (карбоксіметилцелюлозу), ксантанову смолу, неорганічні матеріали, наприклад, алюмосилікат магнію та алюмозоль, консерванти, фарбники та стабілізатори, як от PAP (кислий ізопропилфосфат) та BHT. [0024] Насіння або бульби згідно із способом обробки насіння або бульб з метою захисту рослин від хвороб за винаходом обробляють засобом згідно з винаходом, наприклад, обприскуванням, коли суспензію засобу для обробки насіння згідно з винаходом розпиляють та набризкують на поверхню насіння або бульб; розмазуванням, коли змочуваний порошок, емульсію, текуче середовище або подібну форму засобу ля обробки насіння згідно з винаходом саму по собі або з доданням невеличкої кількості води наносять на поверхню насіння або бульб; зануренням, коли насіння занурюють до розчину засобу для обробки насіння за винаходом на певний час; нанесенням покриття з плівки або гранул. [0025] У разі обробки обприскуванням або розмазуванням емульсію, змочуваний порошок або суспензію використовують після розбавлення водою або без нього, а порошок наносять, як правило, без розбавлення. Концентрація сполуки α-метоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), звичайно становить від 0.01 до 99 %, переважно від 0.05 до 90 %. Обсягове співвідношення між насінням та рідиною для обробки становить від 1:0.0005 до 1:0.05, переважно від 1:0.001 до 1:0.02, приймаючи обсяг насіння за 1. Витрата сполуки αметоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), як правило, становить від 0.001 до 20 г, переважно від 0.01 до 5 г на 1 кг насіння. У разі обробки зануренням композицію звичайно розбавляють водою, причому концентрація сполуки α-метоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1), звичайно становить від 0.0001 до 99 %, переважно від 0.001 до 90 %. Обсягове співвідношення між насінням та рідиною для обробки 1:1 до 1:100, переважно від 1:2 до 1:20, приймаючи обсяг насіння за 1. Час занурення займає від 1 хвилини до 48 годин, а температура занурення – від 0 до 40 C, переважно від 5 до 25 C. ПРИКЛАДИ [0026] Далі винахід описується докладніше на прикладах складання композицій, композицій для обробки насіння та проведення випробувань. Однак цей винахід не обмежується прикладами, що наведені нижче. У подальших прикладах частина означає масову частину, якщо не зазначено інакше. [0027] Сполуку (R)-α-метилоксіфенілоцтової кислоти (1a), яка має просторову будову R-типу згідно з правилом Кана-Інгольда-Прелога, представлену наступною формулою (1a), та рацемічну структуру (1b) α-метилоксіфенілоцтової кислоти використовують як сполуку αметилоксіфенілоцтової кислоти, представлену формулою (1). 45 50 [0028] Приклад складання композиції 1 2.5 частини сполуки (1a) або сполуки (1b), 14 частин поліоксіетиленстирілфенільного етеру, 6 частин додецилбензолсульфонату кальцію та 83.5 частин ксилолу ретельно перемішують дo одержання відповідних емульсій. [0029] 6 UA 104149 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Приклад складання композиції 2 Змішують 5 частин сполуки (1a) або сполуки (1b), 35 частин суміші білої сажі та амонійної солі поліоксіетиленалкілетерсульфату (масове співвідношення 1:1) та 60 частин води, суміш піддають дрібному мокрому помелу з одержанням відповідних текучих середовищ. [0030] Приклад складання композиції 3 Змішують 5 частин сполуки (1a) або сполуки (1b), 1.5 частини сорбітантриолеату та 38.5 частин водного розчину, який містить 2 частини полівінілового спирту, й піддають суміш мокрому тонкому помелу. До одержаної суміші додають 45 частин водного розчину, який містить 0.05 частини ксантанової смоли та 0.1 частини алюмосилікату магнію, а потім ще 10 частин пропиленгліколю. Одержану суміш перетирають, одержуючи відповідні текучі середовища. [0031] Приклад складання композиції 4 Змішують 40 частин сполуки (1a) або сполуки (1b), 5 частин пропиленгліколю (виробник Nacalai Tesque), 5 частин SoprophorFLK (виробник Rhodia Nikka), 0.2 частини протипінної емульсії С (виробник Dow Corning), 0.3 частини проксел-GXL (виробник Arch Chemicals) та 49.5 частин іонообмінної води з утворенням суспензії. На 100 частин суспензії додають 150 частин скляних кульок ( діаметр = 1 мм) і мелють суспензію 2 години, охолоджуючи водою. Після помелу відфільтровують скляні кульки та одержують відповідні текучі середовища. [0032] Приклад складання композиції 5 Змішують 50 частин сполуки (1a) або сполуки (1b), 38.5 частин NN каоліну (виробник Takehara Chemical Industrial), 10 частин MorwetD425 та 1.5 частини MorwerEFW (виробник Akzo Nobel Corp.) з одержанням преміксу. Його мелють на струминному млині, одержуючи відповідні порошки. [0033] Приклад складання композиції 6 12.5 частин сполуки (1a) або сполуки (1b), 3 частини лігнинсульфонату кальцію, 2 частини лаурилсульфату натрію та 84.5 частин гідрату синтетичного двооксиду кремнію дрібно мелють та перемішують з одержанням відповідних змочуваних порошків. [0034] Приклад складання композиції 7 1 частину сполуки (1a) або сполуки (1b), 87 частин каоліну та 10 частин тальку дрібно мелють та перемішують, одержуючи відповідні порошки. [0035] Приклад обробки насіння 1 Емульсією, приготованою згідно прикладу складання композиції 1, змащують у кількості 500 мл на 100 кг висушене насіння сорго за допомогою обертальної машини для обробки насіння (протруювача насіння, виробник Hans-Ulrich Hege GmbH), одержуючи оброблене насіння. [0036] Приклад обробки насіння 2 Емульсією, приготованою згідно прикладу складання композиції 1, змащують у кількості 500 мл на 100 кг висушене насіння цукрових буряків за допомогою обертальної машини для обробки насіння (протруювача насіння, виробник Hans-Ulrich Hege GmbH), одержуючи оброблене насіння. [0037] Приклад обробки насіння 3 Текучим середовищем, приготованим згідно прикладу складання композиції 2, змащують у кількості 50 мл на 10 кг висушене насіння рапсу за допомогою обертальної машини для обробки насіння (протруювача насіння, виробник Hans-Ulrich Hege GmbH), одержуючи оброблене насіння. [0038] Приклад обробки насіння 4 Текучим середовищем, приготованим згідно прикладу складання композиції 2, змащують у кількості 500 мл на 100 кг висушене насіння сої за допомогою обертальної машини для обробки насіння (протруювача насіння, виробник Hans-Ulrich Hege GmbH), одержуючи оброблене насіння. [0039] Приклад обробки насіння 5 7 UA 104149 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Текучим середовищем, приготованим згідно прикладу складання композиції 3, змащують у кількості 40 мл на 10 кг висушене насіння кукурудзи за допомогою обертальної машини для обробки насіння (протруювача насіння, виробник Hans-Ulrich Hege GmbH), одержуючи оброблене насіння. [0040] Приклад обробки насіння 6 Текучим середовищем, приготованим згідно прикладу складання композиції 3, змащують у кількості 500 мл на 100 кг висушене насіння кукурудзи за допомогою обертальної машини для обробки насіння (протруювача насіння, виробник Hans-Ulrich Hege GmbH), одержуючи оброблене насіння. [0041] Приклад обробки насіння 7 Змішують 10 частин текучого середовища, приготованого згідно прикладу складання композиції 4, 10 частин пігменту BPD6135 (виробник Sun Chemical) та 80 частин води. Цією сумішшю змащують у кількості 60 мл на 10 кг висушене насіння рису за допомогою обертальної машини для обробки насіння (протруювача насіння, виробник Hans-Ulrich Hege GmbH), одержуючи оброблене насіння. [0042] Приклад обробки насіння 8 Змішують 5 частин текучого середовища, приготованого згідно прикладу складання композиції 4, 5 частин пігменту BPD6135 (виробник Sun Chemical) та 35 частин води. Цією сумішшю змащують у кількості 70 мл на 10 кг посадкові бульби картоплі за допомогою обертальної машини для обробки насіння (протруювача насіння, виробник Hans-Ulrich Hege GmbH), одержуючи оброблене насіння. [0043] Приклад обробки насіння 9 Порошком, приготованим згідно прикладу складання композиції 5, покривають у кількості 50 г на 10 кг висушене насіння бавовни, одержуючи оброблене насіння. [0044] Приклад обробки насіння 10 1 частину текучого середовища, приготованого згідно прикладу складання композиції 2, змішують з 99 частинами води й занурюють 1 кг рисового насіння до 3,000 мл розбавленої рідини на 24 години, одержуючи оброблене насіння. [0045] Випробувальний приклад 1 10 мкл розчину сполуки (1b) у діметилсульфоксиді та 10 г насіння гороху сорту Waiseiakabanakinusaya вміщують до 50 мл пробірки й перемішують так, щоб сполука (1b)взялася до поверхні насіння, після чого суміші дають відстоятися ніч, одержуючи оброблене насіння згідно з винаходом. Пластиковий горщик заповнюють піщаним ґрунтом й висаджують оброблене згідно з винаходом насіння. а потім висівають у ґрунт, що заповнює пластиковий горщик, та покривають ґрунтом, змішаним з висівками, у якому дають розмножуватися кореневій гнилі на гороху (Fusarium solani f. sp. pisi). Горох пророщують у теплиці при 22-24 C протягом шести днів, належним чином поливаючи водою. До коренів розсади закачують суспензію спор кореневої гнилі з метою інокуляції й дають горохові рости ще шість днів у теплиці, після чого перевіряють контрольну дію. Крім того, визначають наявність хвороб у насінні, яке не проходило обробку запропонованим засобом, з метою визначення контрольної величини. Наявність хвороби розраховують за рівнянням 1, а контрольну величину вираховують за рівнянням 2, виходячи з поширення хвороби. Результати наведені у таблиці 1 [0046] "Рівняння 1" Наявність хвороби = (Кількість не інокульованого насіння та кількість сіянців, у яких спостерігається розвиток хвороби)  100/(Загальну кількість висіяного насіння) [0047] "Рівняння 2" Контрольна величина = 100  (A-B)/A A: Наявність хвороби у рослин у необробленій зоні B: Наявність хвороби у рослин в обробленій зоні [0048] 8 UA 104149 C2 Таблиця 1 Дослідна сполука Сполука (1b) Не оброблені засобом 5 10 15 20 Концентрація діючого Наявність хвороби Контрольна величина компонента (г/100 кг насіння) 10 0 100 33 [0049] Випробувальний приклад 2 Текучі середовища (1a) та сполуки (1b) розбавляють водою, одержуючи розчин засобу з вмістом сполуки (1a) або (1b). Нелущене насіння рису сорту Tanginbozu, вражене хворобою "баканае", занурюють до розчину засобу на 24 години, після чого нелущене насіння рису видаляють з розчину й сушать на повітрі, одержуючи оброблене насіння. Пластиковий горщик заповнюють піщаним ґрунтом й висаджують оброблене насіння, якому дають проростати у теплиці при 26 C 23 доби, щоб визначити контрольний ефект. Крім того, визначають наявність хвороб у насінні, яке не проходило обробку запропонованим засобом, з метою визначення контрольної величини. Поширення хвороби вираховують за рівнянням 3, а контрольну величину розраховують на підставі поширення хвороби за рівнянням 2. Результати наведені у табл. 2. [0050] "Рівняння 3" Наявність хвороби = (Кількість сіянців, у яких спостерігається розвиток хвороби)  100/(Загальну кількість сіянців) [0051] Таблиця 2 Дослідна сполука Сполука (1b) Сполука (1b) Сполука (1b) Сполука (1b) Не оброблені засобом 25 30 35 40 Концентрація діючого Наявність хвороби Контрольна величина компонента (частин на млн.) 2000 1.3 93 500 1.6 92 125 1.4 93 62.5 0.9 95 19.2 [0052] Випробувальний приклад 3 10 мкл розчину сполуки (1а) або (1b) у діметилсульфоксиді та 10 г насіння гороху сорту Waiseiakabanakinusaya вміщують до 50 мл пробірки й перемішують так, щоб сполука (1а) або (1b) взялася до поверхні насіння, після чого суміші дають відстоятися ніч, одержуючи оброблене насіння згідно з винаходом. Пластиковий горщик заповнюють піщаним ґрунтом й висаджують оброблене згідно з винаходом насіння. а потім висівають у ґрунт, що заповнює пластиковий горщик, та покривають ґрунтом, змішаним з висівками, у якому дають розмножуватися кореневій гнилі на гороху (Fusarium solani f. sp. pisi). Горох пророщують у теплиці при 22-24 C протягом шести днів, належним чином поливаючи водою. До коренів розсади закачують суспензію спор кореневої гнилі з метою інокуляції й дають горохові рости ще шість днів у теплиці, після чого перевіряють контрольну дію. Крім того, визначають наявність хвороб у насінні, яке не проходило обробку запропонованим засобом, з метою визначення контрольної величини. Також для порівняння використовують як довідкові сполуки 2-[2-(2-метилфеноксіметил)феніл]-2-метоксі-N-метилацетамід, описаний у Міжнародній заявці WO 95/27,693, далі сполуку А, 2-[2-(2-хлор-5-метил-феноксіметил)-феніл]-2-метоксі-N-метилацетамід, описаний у Міжнародній заявці WO 96/07,633, далі сполуку В. Поширення хвороби вираховують за рівнянням 1, а контрольну величину розраховують на підставі поширення хвороби за рівнянням 2. Результати наведені у табл. 3. [0053] 9 UA 104149 C2 Таблиця 3 Дослідна сполука Сполука (1a) Сполука (1a) Сполука (1b) Сполука (1b) Сполука A Сполука A Сполука B Сполука B Не оброблені засобом 5 Концентрація діючого Наявність хвороби Контрольна величина компонента (г/100 кг насіння) 10 0 100 2.5 4 97 10 0 100 2.5 10 81 10 7 87 2.5 23 57 10 10 81 2.5 20 62 53 0 ПРОМИСЛОВА ЗАСТОСОВАНІСТЬ [0054] Рослину можна захищати від хвороб шляхом обробки насіння дійовою кількістю сполуки αметоксіфенілоцтової кислоти, представленої формулою (1). ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 10 1. Спосіб захисту рослин від хвороб, згідно з яким насіння рослини обробляють сполукою метоксифенілоцтової кислоти, представленої формулою (1): H3 C O O CH C C H2 N H CH3 CH 3 O H3C 15 20 , (1) причому сполуку -метоксифенілоцтової кислоти застосовують у кількості від 0,001 до 20 г на 1 кг насіння. 2. Спосіб захисту рослин за п. 1, у якому рослина являє собою насіння або бульби злакових, бобових, капустяних, амарантових, мальвових або пасльонових рослин. 3. Насіння або бульби рослин, оброблені сполукою -метоксифенілоцтової кислоти, представленої формулою(1) за п. 1, причому сполуку -метоксифенілоцтової кислоти застосовують у кількості від 0,001 до 20 г на 1 кг насіння. 4. Застосування сполуки -метоксифенілоцтової кислоти, представленої формулою (1) за п. 1, при обробці насіння з метою захисту рослин від хвороб. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 10