Фармацевтична композиція для лікування та профілактики захворювань печінки і жовчовивідних шляхів

Реферат: Фармацевтична композиція для лікування та профілактики захворювань печінки і жовчовивідних шляхів містить квітки нагідок, листя кропиви, плоди шипшини, коріння солодки, коріння та кореневища валеріани, квітки ромашки, насіння гіркокаштану та висівки пшеничні. Усі компоненти представлені у формі нативних порошків. UA 75927 U (12) UA 75927 U UA 75927 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до медицини та фармації, а саме до фармацевтичних композицій на основі нативних порошків рослинних компонентів, і може бути використана для лікування та профілактики захворювань печінки і жовчовивідних шляхів. Проблема захворювань гепатобіліарної системи є однією з актуальних у сучасній медицині. Кількість хворих, які страждають на захворювання печінки і жовчовивідних шляхів, в усьому світі продовжує збільшуватися. Такі захворювання займають значне місце у загальній структурі захворювань і госпіталізації населення і складають до 20 % від усього дорослого населення. Близько 80 % населення знаходиться на етапі початкових, безсимптомних фаз розвитку хвороби і 20 % хворі у гострих і хронічних фазах хвороби. З огляду на вищенаведені дані, розробка патогенетичної обґрунтованої лікарської терапії захворювань печінки і жовчовивідних шляхів є актуальною проблемою сучасної фармації. Найбільший інтерес представляють фармацевтичні засоби рослинного походження, які мають м'яку лікувальну дію без негативних побічних ефектів і придатні до тривалого вживання. Традиційно відомі лікарські засоби у формі таблеток на основі екстрактів та флавоноїдних сполук (силібініну і силімарину) виділених з плодів розторопші плямистої: "Силібор", "Карсил", "Гепабене" [1]. Відомий препарат "Гіпоглісил" у формі гранул, що містять нативний порошок борошно з плодів розторопші плямистої [1]. Відомі також препарати на основі екстрактів артишоку: "Гепабель" (таблетки), "Артишоку екстракт" (капсули), "Цинарікс" (рідкий екстракт) [1]. Недоліками таких препаратів можна вважати однокомпонентність їх складу, що призводить до звуження спектру фармакологічної дії. Існують багатокомпонентні засоби рослинного походження для лікування захворювань печінки та жовчовивідних шляхів, представлені здебільшого лікарськими зборами. Відомий засіб "Фітогепатол" (жовчогінний збір № 3) [1], який містить квітки ромашки, листя м'яти перцевої, квітки нагідок, траву деревію, квітки пижма звичайного. Відомий засіб "Салват" - збір, який містить траву реп'яшку звичайного, кору крушини, квітки ромашки, траву м'яти перцевої, траву і корінь кульбаби, траву шандри звичайної, листя болдо [1]. Найближчим до заявленої фармацевтичної композиції за фармакологічною дією та складом компонентів є засіб "Гепатофіт" у формі збору, який містить квітки цмину піщаного, трави галеги лікарської, квітки нагідок, листя кропиви, коріння кульбаби, плоди розторопші плямистої, кукурудзяні рильця, стулки плодів квасолі звичайної, плоди шипшини [1]. Спільним недоліком засобів у формі лікарських зборів є необхідність приготування з них настоїв або відварів, в які екстрагується обмежений комплекс водорозчинних біологічно активних речовин. Решта корисних речовин відкидається. До того ж під впливом високої температури під час приготування настоїв і особливо відварів руйнується частина термолабільних речовин. Крім того при таких методах приготування неможливо досягти максимального вилучення біологічно активних речовин з сировини, що знижує фармакологічну активність одержаних настоїв і відварів. Задачею корисної моделі є створення фармацевтичної композиції та її варіантів для лікування і профілактики захворювань печінки і жовчовивідних шляхів, в яких шляхом використання суміші нативних порошків квіток нагідок, коріння солодки, коріння і кореневищ валеріани, квіток ромашки, насіння гіркокаштану, листя кропиви, плодів шипшини і пшеничних висівок у заданих співвідношеннях, досягають максимального використання всього комплексу біологічно активних речовин компонентів і розширення спектру фармакологічної активності заявлених засобів, в результаті чого одержують ефективні, нетоксичні засоби на основі рослинних компонентів без побічної дії за простою безвідходною та екологічно чистою технологією, що обумовлює високий терапевтичний ефект композиції та позитивно впливає на її вартість. Поставлена задача вирішується таким чином, що фармацевтична композиція для лікування та профілактики захворювань печінки і жовчовивідних шляхів, що містить квітки нагідок, листя кропиви, та плоди шипшини, згідно з корисною моделлю, додатково містить коріння солодки, коріння та кореневища валеріани, квітки ромашки, насіння гіркокаштану та висівки пшеничні, причому всі компоненти представлені у формі нативних порошків, взятих у наступному співвідношенні (мас. %): нативний порошок квіток нагідок 0,29-2,86 нативний порошок коріння солодки 0,29-2,86 нативний порошок коріння та кореневищ 0,29-2,86 1 UA 75927 U 5 10 15 20 валеріани нативний порошок квіток ромашки 0,11-1,14 нативний порошок насіння гіркокаштану 0,06-0,57 нативний порошок листя кропиви 2,86 нативний порошок плодів шипшини 1,14 висівки пшеничні 85,71-94,96. Відповідно з корисною моделлю, фармацевтична композиція виконана у формі гранул. Корисною моделлю передбачено, що для оптимального варіанту фармацевтичної композиції як лікувального засобу доза на прийом становить 3,5 г при наступному вмісті компонентів, (в г): нативний порошок квіток нагідок 0,1 нативний порошок коріння солодки 0,1 нативний порошок коріння та кореневищ валеріани 0,1 нативний порошок квіток ромашки 0,04 нативний порошок насіння гіркокаштану 0,02 нативний порошок листя кропиви 0,1 нативний порошок плодів шипшини 0,04 висівки пшеничні 3,00. Корисною моделлю передбачений також варіант виконання фармацевтичної композиції для використання як харчової добавки у дозі на прийом 3,5 г при наступному співвідношенні компонентів, (г). нативний порошок квіток нагідок 0,01 нативний порошок коріння солодки 0,01 нативний порошок коріння та кореневищ валеріани 0,01 нативний порошок квіток ромашки 0,004 нативний порошок насіння гіркокаштану 0,002 нативний порошок листя кропиви 0,1 нативний порошок плодів шипшини 0,04 висівки пшеничні 3,324. Лікування та профілактика захворювань печінки і жовчовивідних шляхів загальнозміцнюючими і симптоматичними групами препаратів стає недостатньо ефективним без метаболічних субстанцій, що нормалізують обмін речовин і яких недостатньо в харчуванні людини. До таких субстанцій відноситься група харчових рослинних волокон - ентеросорбентів і біокаталізаторів. За середньостатистичними даними організм людини їх недоотримає з їжею більш, ніж 50 %, що призводить до порушення обміну речовин і розвитку широкого спектру захворювань, у тому числі захворювань печінки. Заявлена фармацевтична композиція поєднує три групи рослин: - харчова метаболічна група рослин, яка представлена висівками пшеничними; - загальнозміцнююча група, яка представлена м'якодіючими лікарськими рослинами шипшиною та кропивою; - симптоматична група сильнодіючих лікарських рослин, яка представлена календулою, солодкою, валеріаною, ромашкою і гіркокаштаном. Разом вони забезпечують гармонійніший фізіологічний і терапевтичний ефекти, сприяючи швидкому одужанню. Залежно від фази розвитку хвороби кількість лікарських рослин, без урахування висівок пшеничних, на одну дозу може бути різна. Так на підгострій фазі розвитку хвороби, що 2 UA 75927 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 супроводжується вираженими симптомами, кількість лікарських рослин в одній дозі заявленого засобу досягає 0,5 г на прийом. В той же час на безсимптомній фазі, що характеризується нездужаннями або зрідка виникаючими слабкими симптомами, вміст лікарських рослин в одній дозі заявленого засобу може бути у декілька разів менше - до 0,176 г і такий засіб відповідає рівню харчової добавки. Оптимальний варіант заявленої фармацевтичної композиції у вигляді лікувального засобу під умовною назвою "Гепатропін" при вмісті пшеничних висівок (метаболічного компонента) на одну дозу 3,0 г, містить загальнозміцнюючих рослин - 0,14 г, а симптоматичних - 0,36 г. Загальна вага однієї дози складає 3,5 г. Оптимальний варіант заявленої фармацевтичної композиції у вигляді харчової добавки під умовною назвою "Гепосан" при вмісті метаболічних висівок 3,324 г, містить загальнозміцнюючих рослин таку ж кількість, як і "Гепатропін" - 0,14 г, а симптоматичних в 10 разів менше - 0,036 г. Загальна маса однієї дози заповнюється висівками до 3,5 г. Кількісний і якісний склад заявленої композиції і її варіантів визначені експериментальним шляхом. Заявлена фармацевтична композиція одержується шляхом змішування подрібнених компонентів в заданому співвідношенні. При необхідності отриману суміш гранулюють. Лікувальний засіб "Гепатропін" і харчову добавку "Гепосан" отримують методом грануляції при зволоженні суміші компонентів з подальшим змішуванням, протиранням через сітку, витримкою отриманих гранул 90 хв. до набухання спорової мікрофлори, висушуванням і деконтамінацією в сушильній шафі. Корисна модель ілюструється прикладами. Приклад 1. Для отримання лікувального засобу "Гепатропін" подрібнили на молотковому млині вибрані лікарські трави і висівки пшеничні і просіяли їх крізь сито з розміром отворів 0,5 мм. Відважили отримані нативні порошки квіток нагідок, коріння солодки, коріння і кореневищ валеріани, листя кропиви по 1,0 кг, квіток ромашки і плодів шипшини - по 0,4 кг, насіння каштану - 0,2 кг і висівок пшеничних - 30,0 кг. (кількісний вміст компонентів наведений без збільшення на технологічні втрати). Отримані 35,0 кг суміші порошків завантажили в лопатевий змішувач і перемішували протягом 10 хвилин. Потім суміш зволожили 20,0 л гарячої (90-95 °C) води очищеної і перемішали до отримання однорідної маси. Цю масу протерли у грануляторі крізь сітку з розмірами отворів 3 мм. Вологі гранули спочатку інкубували протягом 90 хв. при 30 °C для набрякання спорової мікрофлори, а потім піддали сушці і деконтамінації у сушильній шафі при температурі 100 °C протягом 150 хв. Одержали 10000 доз засобу по 3,5 г наступного складу (г): нативний порошок квіток нагідок 0,1 нативний порошок коріння солодки 0,1 нативний порошок коріння та кореневищ валеріани 0,1 нативний порошок квіток ромашки 0,04 нативний порошок насіння гіркокаштану 0,02 нативний порошок листя кропиви 0,1 нативний порошок плодів шипшини 0,04 висівки пшеничні 3,00. Отримані гранули мають необхідну мікробну чистоту, міцність, плинність, розпад та інші технологічні властивості. Вихід 95 %. Приклад 2. Для отримання харчової добавки "Гепосан" подрібнили на молотковому млині розраховані кількості вибраних лікарських трав і висівок пшеничних і просіяли отримані нативні порошки крізь сито з розміром отворів 0,5 мм. Потім відважили: квіток нагідок, коріння солодки, коріння і кореневищ валеріани по 0,1 кг, листя кропиви 1,0 кг, квіток ромашки 0,04 кг, плодів шипшини 0,4 кг, насіння каштану - 0,02 кг і висівок пшеничних - 33,24 кг. Отримані 35,0 кг суміші порошків завантажили в лопатевий змішувач і перемішали протягом 10 хвилин. Потім суміш зволожили 20,0 л гарячої (90-95 °C) води очищеної і перемішали до отримання однорідної маси. Цю масу протерли в грануляторі крізь сітку з розмірами отворів 3 мм. Вологі гранули спочатку інкубували протягом 90 хв. при 30 °C для набрякання спорової мікрофлори, а потім піддали 3 UA 75927 U 5 10 15 20 сушці і деконтамінації у сушильній шафі при початковій температурі 100 °C протягом 150 хв. Одержали 10000 доз по 3,5 г наступного складу (г): нативний порошок квіток нагідок 0,01 нативний порошок коріння солодки 0,01 нативний порошок коріння та кореневищ валеріани 0,01 нативний порошок квіток ромашки 0,004 нативний порошок насіння гіркокаштану 0,002 нативний порошок листя кропиви 0,1 нативний порошок плодів шипшини 0,04 висівки пшеничні 3,324. Отримані гранули мають необхідну мікробну чистоту, міцність, плинність, розпад та інші технологічні властивості. Вихід 95 %. Приклад 3. Гепатопротекторну дію лікувального засобу "Гепатропін" вивчали при ураженні печінки на моделі гострого тетрахлорметанового гепатиту у щурів, який вважають еталоном ураження печінки з проявами дисфункції органа. Дослідження виконано згідно з методичними рекомендаціями. Гострий тетрахлорметановий гепатит у щурів самців масою 180-220 г викликали шляхом внутрішньошлункового введення 1 раз на добу 50 % масляного розчину тетрахлорметану в дозі 0,4 мл/100 г маси тіла протягом 4-х днів через 1 годину після введення досліджуваних препаратів: "Гепатропін", та "Силібор". Препаратом порівняння вибрано таблетки "Силібор 35", виробництва ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я". Тварини були поділені на 6 груп по 8 голів у кожній: 1 - негативний контроль; 2 - позитивний контроль (контрольна патологія - нелікований гепатит). Тварини 3, 4 та 5 груп на тлі введення гепатотоксину внутрішньошлунково отримували висівки пшеничні (ВП), реферативний зразок (РЗ) та гранули "Гепатотропін" у дозах, ефективних за мембраностабілізуючою дією: 800, 130 та 900 мг/кг маси тіла щурів відповідно. Тварини шостої групи отримували препарат порівняння таблетки "Силібор" у дозі 35 мг/кг (добова доза рекомендована для людини, перерахована за допомогою коефіцієнту видової стійкості Риболовлєва Ю.Р.). Досліджені препарати вводили внутрішньошлунково 1 раз на добу протягом одного місяця. Результати дослідження гепатозахисних властивостей капсул "Гепатропін" на зазначеній моделі наведені у табл. 1. 4 UA 75927 U Таблиця 1 Вплив гранул "Гепатропіну" на функціонально-біохімічні показники печінки щурів в умовах гострого токсичного гепатиту Група n МКП, % Сироватка крові АлАТ ммоль/ч.л. АсАТ, ммоль/ч.л. ЛФ, мк/мольсек.л Гомогенат печінки ДК, мкмоль/г ТБК- активні речовини, ммоль/г ВГ, умов. од. Жовч Швидкість секреції жовчі, мг/хвил./100 Жовчні кислоти, мг % Холестерин жовчі, % Негативний контроль 8 3,33 (2,63÷3,61) Позитивний контроль 8 4,47* (4÷5,12) 0,56±0,03 0,23±0,01 1,05±0,07 "Гепатропін" "Силібор» 8 3,11** (4÷2,56) 8 3,30** (2,62÷3,9) 1,27±0,07* 0,50±0,05* 2,90±0,32* 0,60±0,03** 0,25±0,01** 1,20±0,14** 0,56±0,03** 0,27±0,006** 1,99±0,138*/**/*** 5,48±0,45 16,05±0,49* 5,54±0,37** 5,60±0,34** 56,25±1,87 78,85±4,54* 29,98±1,45*/** 37,66±2,70*/** 19,24±0,74 11,80±2,24* 38,93±2,24** 29,62±1,12*/**/ 6,07±0,27 2,91±0,27* 6,46±0,59** 4,66±0,24**/*** 803,27±38,61 31,35±0,77 509,58±11,11* 21,185±0,92* 825,08±44,32** 30,34±1,34** 722,05±50,40** 26,52±1,47** Примітки: 1. * - відхилення показника вірогідне стосовно групи інтактного контролю, р≤0,05; 2. ** - відхилення показника вірогідне стосовно групи контрольної патології, р≤0,05; 3. *** - відхилення показника вірогідне стосовно силібору, р≤0,05; 4. МКП -масовий коефіцієнт печінки, АлАТ - аланінамінотрансфераза, АсАТ аспартатамінотрансфераза, ЛФ - лужна фосфатаза, ДК - дієнові кон'югати, ТБК- активні речовини - активні речовини тіобарбітурової кислоти, ВГ -відновлений глутатіон. 5 10 15 20 25 Гостре отруєння тетрахлорметаном викликало у тварин групи контрольної патології значні зміни біохімічних показників, характерні для даної патології. На тлі 100 % виживання тварин токсична дія вказаного ксенобіотика проявилась активацією процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), а саме - вірогідним накопичення ТБК-активних речовин та ДК у порівнянні з негативним контролем у тканині печінки і розвитком цитолізу гепатоцитів (вірогідне підвищенням в ферментів АлАТ та АсАТ в сироватці крові). Вираженість патологічного процесу в печінці підтвердилась і включенням захисних механізмів антиоксидантної системи (АОС) організму експериментальних тварин, які перешкоджають ініціації вільнорадикального ПОЛ. На це вказувало вірогідне виснаження системи глутатіону (ВГ) у гомогенаті печінки тварин контрольної патології в порівнянні з негативним контролем. Ураження печінки тетрахлорметаном супроводжувалось вірогідним підвищенням МКП, що є результатом зростаючого з розвитком патології набряку печінкової тканини і вказує на порушення гемодинаміки. Підтвердженням запального процесу в печінці було також вірогідне зростання активності ЛФ в сироватці крові тварин групи контрольної патології. Крім того, високий вміст цього ферменту на фоні порушення жовчовиділення вказує на холестаз в печінці. Наслідком розвитку деструктивних змін в гепатоцитах під дією вільнорадикальних метаболітів тетрахлорметану стало порушення функціонального стану органу, а саме найбільш чутливої його функції - жовчоутворення (табл. 1). Вірогідно знижувалась швидкість секреції жовчі, вміст жовчних кислот та холестерину у тварин групи контрольної патології відносно групи негативного контролю. Введення тваринам на тлі патології "Гепатропіну" та "Силібору" сприяло відновленню функціонально-біохімічних показників печінки. Препарати виявили позитивний вплив на загальнотрофічні процеси в органі, що підтверджується вірогідним зниженням МКП; поліпшенні показників АОС, а саме: у гомогенаті печінки рівень глутатіону став навіть вищим, ніж у тварин негативного контролю. 5 UA 75927 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Введення "Гепатропіну" на фоні гепатотоксину сприяло зниженню гіперліпопероксидації. Так, препарат вірогідно знижував накопичення ДК в гомогенаті печінки до рівня негативного контролю. Виражено "Гепатропін" впливав на накопичення - ТБК-активних речовин. Препарат вірогідно знижував цей показник у 2,6 разів в порівнянні з контрольною патологією, та в 1,3 разів - з референс-препаратом. "Гепатропін" і препарат порівняння "Силібор" приблизно на одному рівні знижували активність маркерів цитолізу - ферментів АлАТ та АсАТ. Ефективне усування "Гепатропіном" гіперліпопероксидації, викликаної токсичною дією тетрахлорметану, сприяло відновленню функціонального стану органу, а саме жовчовиділення й жовчоутворення. На це вказують вірогідна відносно контрольної патології нормалізація швидкості секреції жовчі та значне підвищення вмісту жовчних кислот та холестерину жовчі, а також значне зниження активності ЛФ. Одночасне покращення цих показників дозволяє стверджувати, що "Гепатропін" є справжнім холеретиком. "Силібор" за даних умов вірогідно гірше за впливав на жовчовиділення, що співпадає з даними авторів про його помірну жовчогінну дію. Позитивний вплив "Гепатропіну" на відновлення холато- і холестериногенезу та нормалізацію активності ЛФ свідчать про підсилення препаратом синтетичних процесів у печінці. Таким чином, в умовах гострого токсичного гепатиту, який викликано тетрахлорметаном, у "Гепатропіну" встановлена виражена гепатозахисна активність, про що свідчать інгібування ПОЛ, позитивний вплив на всі ланки жовчоутворення з перевагами перед препаратом порівняння "Силібор". Приклад 4. Гепатопротекторну дію лікарського засобу "Гепатропін" вивчали при ураженні печінки на моделі хронічного експериментального гепатиту у щурів, викликаному тетрахлорметаном і етанолом. Сумісне введення цих гепатотоксинів потенціює дію один одного і викликає глибоке порушення морфологічного і функціонального стану печінки. Експеримент проведено на 32-х білих безпородних щурах масою 180-200 г по 8 тварин у групі. Тварини були розподілені на 4 групи: 1-а -негативний контроль, 2-а - позитивний контроль, 3-я група тварин, яким уводили капсули "Гепатропін", 4-а - тварини, яким уводили препарат порівняння таблетки "Силібор". Хронічний гепатит викликали у щурів групи позитивного контролю та дослідних груп шляхом внутрішньошлункового уведення 20 % масляного розчину тетрахлорметану в дозі 0,2 мл/100 г маси тіла 3 рази на тиждень протягом 45 днів. Паралельно з уведенням тетрахлорметану тваринам щодня уводили 5 % розчин етанолу в дозі 0,13 мл/кг. Гепатозахисну дію капсул "Гепатропін" вивчали в дозі 900 мг/кг та препарат порівняння таблетки "Силібор" в дозі 35 мг/кг. Препарати вводили тваринам дослідних груп внутрішньошлунково щодня. У дні комбінованого застосування гепатотоксинів "Гепатропін" та таблетки "Силібор" вводили через 1 годину після введення тетрахлорметану та етанолу. Результати вивчення впливу капсул "Гепатропін" на біохімічні і функціональні показники печінки щурів за умов хронічного гепатиту, викликаного комбінованим введенням тетрахлорметану та етанолу, наведені в табл. 2. Як видно з таблиці, комбіноване введення тетрахлорметану і етанолу тваринам групи контрольної патології привело до розвитку цитолізу гепатоцитів (вірогідне підвищення активності АлАТ та АсАТ) і інтенсифікації процесів ПОЛ (вірогідне накопичення ТБК-активних речовин та ДК в гомогенаті печінки). Мала місце вірогідне зниження рівня показника стану АОС ВГ. Вірогідне підвищення коефіцієнту маси печінки (МКП) у групі контрольної патології вказує на розвиток альтеративних процесів та набряку органу в результаті прооксидантної дії тетрахлорметану. Вірогідно знижувалась швидкість секреції жовчі. Зміни з боку холатоутворення: вірогідно знижувалась концентрація жовчних кислот та холестерину. Всі наведені зміни функціональнобіохімічних показників являються свідоцтвом формування у тварин хронічного алкогольного гепатиту. Під впливом гранул "Гепатропіну" очевидне запобігання розвитку вільнорадикальної патології, викликаної метаболітами тетрахлорметану і етанолу (таблиця 2). Наслідком пригнічення процесів ПОЛ стало зниження проявів цитолізу. При введенні гранул "Гепатропіну" на тлі дії гепатотоксинів значно проявилася глутатіонзберігаюча дія (рівень ВГ вірогідно підвищився в 2,3 рази в порівнянні з контрольною патологією), яка сприяє посиленню антиоксидантного захисту. У зв'язку зі стабілізацією мембран гепатоцитів поліпшувався обмін речовин і функціональний стан печінки. Зокрема, вірогідно збільшувалися в порівнянні з контрольною патологією вміст жовчних кислот і холестерину в жовчі, а також швидкість секреції жовчі. Таким чином, на моделі хронічного ураження печінки тетрахлорметаном і етанолом гранули "Гепатропіну" виявляють гепатозахисну дію, яка характеризується пригніченням активності ПОЛ, нормалізацією антиоксидантного захисту, відновленням жовчовиділення, жовчоутворення 6 UA 75927 U і нормалізацією енергетичних і синтетичних процесів. "Гепатропін" краще за "Силібор" відновлював жовчовиділення і екскреторну функцію печінки. Таблиця 2 Результати вивчення гепатопротекторної дії гранул "Гепатропіну" в умовах хронічного гепатиту у щурів, викликаному тетрахлорметаном і етанолом Група n МКП, % Негативний контроль 8 3,43 (2,77÷4,27) Сироватка крові АлАТ ммоль/ч.л. 0,65±0,03 АсАТ, ммоль/ч.л. 0,78±0,02 ЛФ, мк/мольсек.л 0,77±0,04 Гомогенат печінки ДК, мкмоль/г 4,35±0,22 ТБК-активні 58,63±2,30 речовини, ммоль/г ВГ, умов. од. 57,72±2,86 Жовч Швидкість секреції 5,93±0,35 жовчі, мг/хвил./100 Жовчні кислоти, г % 887,92±16,33 Холестерин, г % 31,67±1,81 Позитивний контроль 8 4,41 (3,82÷5,24) "Гепатропін" "Силібор" 8 3,55 (3,24÷4,00) 8 3,51 (3,10÷3,70) 1,23±0,03 1,02±0,02 1 2,19±0,29 0,87±0,10 0,86±0,20 1,7±0,06 0,70±0,03 2 0,80±0,03 1,46±0,051 14,35±0,56* 6,19±0,51** 5,17±0,23** 101,68±4,69* 55,95±1,94** 59,94±1,90** 2/ і/4 59,34±1,77 / 15,72±2,36* 59,49±1,52 3,02±0,14* 6,80±0,42** 4,30±0,35**/*** 502,31±29,36* 17,00±1,35* 882,36±9,90** 29,77±1,13** 755,82±21,91**/*** 23,37±0,82**/*** Примітки: 1. * - відхилення показника вірогідне стосовно групи інтактного контролю, р≤0,05; 2. ** - відхилення показника вірогідне стосовно групи контрольної патології, р≤0,05; 3. *** - відхилення показника вірогідне стосовно силібору, р≤0,05. 5 10 Приклад 5. Дослідження мембраностабілізувальної активності гранул лікувального засобу "Гепатропін" проводили на моделі спонтанного гемолізу еритроцитів за методом F.C. Jager в порівнянні з таблетками "Силібор". Цей метод дозволяє оцінити вплив речовини на процеси перекисного окиснення ліпідів у біологічних мембранах, зокрема у мембранах еритроцитів периферичної крові. Експеримент проведено на білих безпородних щурах масою 180-200 г по 6 тварин у групі. Препарати вводили внутрішньошлунково протягом 30 днів "Гепатропін" в дозі 900 мг/кг, препарат порівняння таблетки "Силібор" у дозі 35 мг/кг. Одержані результати представлені в таблиці 3. Таблиця 3 Результати вивчення мембраностабілізувальної активності гранул "Гепатропіну" Умови досліду Негативний контроль Гранули "Гепатропіну" в дозі 900 мг/кг Таблетки "Силібор" в дозі 35 мг/кг Ступінь гемолізу еритроцитів, % 24,38±1,37 8,58±0,49*/** 11,70±0,60* Мембраностабілізувальна активність, % 65 52 Примітка: 1. * відхилення показника достовірне по відношенню до негативного контролю, р