Апарат для світлолікування

1. Апарат для світлолікування для лікування і профілактики запальних хвороб тіла, в основному хвороб носа, пазух порожнини носа, порожнини рота, горла, стравоходу, шлунка, тонкої і товстої кишок, прямої кишки, вух, тра хеї, сечоста тевого тракту, portio, матки і кон'юнктиви, що містить джерело ультрафіолетового світла, що випромінює пучок ультрафіолетового світла, вузол оптичного сполучення, з'єднаний з ним світлопровідний пристрій і з'єднаний з ним контактний пристрій опромінення ультрафіолетовим світлом, який відрізняється тим, що джерело (1) ультрафіолетового світла і вузол оптичного сполучення (3) виконані таким чином, що джерелом світла є лампа дугового розряду, у якій пристрій струмопостачання (7) підключено до електродів (11), встановлених у кварцовому балоні (12), що заповнений газом або сумішшю газів, які випромінюють світло частково в ультрафіолетовому спектрі, наприклад ксеноном або сумішшю ксенону, аргону та пари ртуті, причому зазначена лампа має увігнуте дзеркало (9), що відбиває частин у випромінюваного пучка (2) 2 (19) 1 3 84257 4 них хвороб, пов'язаних з надмірним приростом клітин тканин тіла. 7. Апарат за п. 6, який відрізняється тим, що призначений для лікування або профілактики поліпів носа. 8. Апарат за п. 1, який відрізняється тим, що призначений для лікування або профілактики запальних хвороб, таких, як алергійний риніт або риносинусит. 9. Апарат за п. 1, який відрізняється тим, що призначений для лікування або профілактики запаль них хвороб, таких, як вазомоторний риніт, неалергічний еозинофільний риніт і хронічний синусит. 10. Апарат за п. 1, який відрізняється тим, що призначений для лікування або профілактики запальних хвороб слизових оболонок шлунковокишкового і сечостатевого тракту. 11. Апарат за п. 1, який відрізняється тим, що він призначений для лікування слизових оболонок з попереднім застосуванням засобів, що підвищують світлочутливість. Предметами винаходу є апарат для світлолікування, джерело світла, оптичне сполучення для нього, а також застосування апарата. Даний винахід стосується аппарату, який використовують для лікування і попередження запальних хвороб, що часто зустрічаються в порожнинах тіла, наприклад, для лікування за допомогою ультрафіолетового світла хвороб слизової оболонки носа і пазух порожнин носа, а саме: алергічного запалення носової порожнини (сінна лихоманка), вазомоторного та еозинофілічного ринітів (vasomotor rhinitis, eosinophilic rhinitis) неалергічного походження, хроничних синуситів (sinusitis) (запалення пазух порожнини носа), або ж поліпів носа. Риніт (rhinitis) - це запалювальне захворювання слизової оболонки носа, для якого характерні свербіж в носі, чхання, течія або перекривання носа, інколи втрата нюху. Запалення слизової оболонки носа часто супроводжується запаленням пазух носової порожнини (rhinosinusitis), хронічним . запаленням (sinusitis). Внаслідок таких частих і поновлюваних запалень слизової оболонки з'являються пошкодження надмірного приросту так звані поліпи на слизовій оболонці. Алергічне запалення носа (сінна лихоманка) є однією з таких характерних хвороб. Алергічне запалення носа або сінна лихоманка є найбільш розповсюдженими і уражуючими від 10 до 20 % населення. Число хворих на алергічне запалення слизової оболонки носа дуже швидко зросло, особливо в розвинутих промислових країнах протягом кількох останніх років. Прямі і непрямі витрати на лікування хворих складають величезні суми через велику кількість хворих. Хоч сінна лихоманка не серйозна хвороба, її неприємні симптоми сильно погіршують якість життя. Сінна лихоманка часто супроводжується алергічним, кон'юнктивітом, інколи і загальними симптомами. Ці симптоми діють декілька місяців у однієї частини хворих (сезонні запалення носа), а у іншої частини хворих залишаються на цілий рік (цілорічне запалення носа). Причинами з'явлення симптомів є, по-перше, специфічне зв'язування IgE-рецепторів під дією алергена на поверхні клітин, діючих проти алергічного подразнення, а, по-друге, ' дія алергену на активізацію клітин, що мають IgE - рецептори. В результаті цієї активізації гістамін і інші заздалегідь приготовані медіатори, що виробляють гістамін, виділяються з клітин, а потім нові медіатори виробляються в клітинах, залучаючи інші запальні клітини в слизову оболонку [Howarth PH, Salagean M, Dokic D: Allergic rhinitis: not purely a histamine-related disease. Allergy 55: 7-16, 2000]. Лікування цієї хвороби не повністю вирішено. Для блокування медіаторів, виділених із збільшеної кількості запальних клітин в слизовій оболонці, що викликають клінічні симптоми, застосовують антигістаміни місцево або систематично. Для заторможення виділення медіатора застосовують хромоглікат натрія, а для блокування синтеза нового медіатора застосовують кортикостероїди місцево або систематично. При спеціальних умовах можно застосовувати і терапію зниження чуттєвості. Хоч розвиток хвороби і поява клінічних симптомів в загальному вигляді досить добре відомі, досягнення стану повністю без симптомів не часто досягається за допомогою нині існуючих ліків. Тому будь-який новий метод лікування цієї хвороби має велике медичне значення. Другою характерною хворобою є вазомоторні риніти (Vasomotor rhinitis). Вазомоторні риніти (vasomotor rhinitis) - це запальний розлад слизової оболонки невідомого походження, що спричинений різними неспецифічними факторами. Клінічні симптоми в великій мірі схожі на симптоми алергічного запалення носа, тобто є постійне запирання носа, свербіж в носі, чхання, течія носа, а також, інколи, зустрічається втрата нюху. Симптоми з'являються через медіатори, які активізують виділяючі клітини. Ці медіатори виділяються закінченнями нервів в слизовій оболонці через подразнювальні впливи. Наступною характерною хворобою є неалергічний еозинофілічний риніт (eosinophilic rhinitis). Це захворювання характеризуються великою кількістю еозинофілів (eosinophil) в виділеннях носу і відсутністю алергічного походження. Це захворювання часто пов'язано із з'явленням поліпа, надмірним приростом слизової оболонки носа. Клінічні симптоми ті ж самі, що і у алергічного запалення носа. Наступні захворювання - риносинусіти і синусіти (rhinosinusitis і sinusitis). Запалення пазух порожнин носа часто супроводжуються запальним станом оболонки носа назосинусітом (nasosinusitis), але також часто зустрічається ізольований запальний стан пазух порожнин носа - синусіт (sinusitis). Це захворювання 5 84257 часто має алергічне походження, хоч дійсна причина часто лишається невідомою. Лікування не знайдено, але звичайно застосовується та ж терапія, що і при запаленні носа. Ультрафіолетове світло застосовують вже більше 20-и років для лікування алергічних і автоімунних захворювань шкіри. Ультрафіолетове світло тормозить імунну протидію клітин під дією антигенів і може привести до толерантності [Streilein JW, Bergstresser PR: Genetic basis of ultraviolet-B on contact hypersensitivity. Immunogenetics 27: 252-258, 1988]. Дія пригнічення імунної протидії ультрафіолетовому світлу засновувана на тормозній дії на продукцію антигенів і на проведенні апоптозу (apoptosis) Т-клітин. Опромінювання шкіри, зроблене попередньо псоріально світлочуттєвим світлом ультрафіолетом-Б (довжина хвилі від 280 до 320 нм) або ультрафіолетом-А (довжина хвилі від 320 до 400 нм), тормозить її імунні процеси. Велика кількість апаратів світлолікування має в розпорядженні світло для лікування захворювань шкіри. Нині в розпорядженні є велика кількість різних джерел ультрафіолетового світла. Ці джерела світла на основі різних точок зору можуть бути розділені: по принципу дії, по вихідній енергії або потужності, по імпульсному або безперервному методу роботи, по випущеному однокольоровому або багатокольоровому світлу і т.д. Раніш були помічені джерела ультрафіолетового світла з широким діапазоном хвиль для лікування (з широким UVB, BB-UVB діапазоном). Проте, в останні роки були введені в загальне використання більш ефективні джерела ультрафіолетового світла з вузьким діапазоном хвиль (вузькосмугові, NB-UVB) [Degitz, K, Messer G, Plewig G, R6cken M: Schmalspektrum UVB 311 versus Breitspektrum UVB. Neue Entwicklungen in der Phototherapie. Hautarzt 49: 795-806, 1998]. На основі наших попередніх досліджень на хворих, які хворіють на псоріаз, встановлено, що ксенон-хлоридний ексимер - лазер з довжиною хвилі 308 нм виявився больш ефективним в лікуванні, ніж NB-UVB джерело [Bonis B, Kemeny L, Dobozy A, Bor Zs, Szabo G, Ignacz F: 308 nm excimer laser for psoriasis. Lancet 35: 1522, 1977; Kemeny L, Bonis B, Dobozy A, Bor Z, Szabo G, Ignacz F: 308 nm excimer laser thrapy for psoriasis. Arch Dermatol. 137: 95-96, 2001]. Поява оптичних апаратів, які "виробляють ультрафіолетове світло, дало значний розвиток світлолікуванню. Прикладом може бути інструмент, який передає ультрафіолетове світло по волоконній оптиці, яку використовують в приладі фірми Saalman Cup, в якому концентроване ультрафіолетове світло пропускають в кабелі оптичних волокон. Тому воно може бути застосоване для лікування малих пошкоджень шкіри або слизової оболонки [Taube KM, Fiedler H: Hochkonzentrierte UV Bestrahlung kleiner Hautbezirke mit einem neuen Punktstrahler. Grundlagen und Ergebnisse. Deutsche Dermatologe, 10: 1453, 1992]. Такий пристрій, однак, не придатний для того, щоб було світло введено в порівняльно маленькі порожнинні органи через їх поверхню досить ве 6 ликого діаметра, будучи в стиканні зі шкірою або зі слизовою оболонкою. Воно не може бути введено в такі порівняльно маленькі порожнинні органи як, наприклад, порожнина носа внаслідок товщини кабелю з оптичних волокон. Цей пристрій придатний для лікування тільки таких порожнинних органів, в яких видалений кінець оптичного кабеля, а також таких, в яких поверхню для лікування можна спостерігати оком (наприклад, порожнину рота). Він не придатний також для лікування таких поверхонь тіла, які не можуть бути перевірені оком (слизові оболонки порожнини носа, пазухи при ній і слизові оболонки шлунково-кишкової, а також сечо-статевої системи). Існує велика кількість світлопровідних засобів для проведення ультрафіолетового світла, що генерується джерелом ультрафіолетового світла. Світло довжиною хвилі 308 нм від ксенонхлоридного ексимер-лазера, проведене оптичним кабелем, може бути застосовуване для лікування таких порівняльно маленьких порожнин, як канал кореня зуба при видаленні матеріалу з зуба [Folwacny M, Haffner C, Hickel R: Substance removal on teeth with and without calculus using 308 nm XeCl excimer laser radiation. An in vitro investigation. J. Clin Periodontol 26: 306-12, 1999]. Його також застосовують для лікування атеросклероза шляхом лікування стінок кровоносних судин (U. S. Patent 4,686,979), або для поліпшення забезпечення серця киснем шляхом забезпечення серця новими кровоносними судинами за допомогою лазера (U. S. Patent 5,976,124) або припиненням утворення нових судин при ангіопластиці за допомогою руйнування деяких клітин сердечних м'яз (U. S. Patent 5,053,033). Важливою загальною рисою цих систем є те, що ультрафіолетове світло має більшу енергію у кінці світлопровідної системи, падає на маленькі площини в декілька сотень квадратних мікронів де вплив випромінювання приводить до руйнування хімічних зв'язків, тобто до руйнування і видалення тканини. Завдяки використанню оптичного кабеля, який складений з великої множини оптичних волокон, стало можливим лікування великих пошкоджень [U. S. Patent 6,071,302; WO9607451; Asawanonda P, Anderson RR, Chang Y, Ta ylor CR: 308 nm excimer laser for the treatment of psoriasis: a dose-response study. Arch Dermatol 136: 619-24, 2000]. Апарати для лікування світлом, які з'єднані з ендоскопом, застосовують для світлодинамічного лікування пухлин (рак сечового міхура або бронхіальний рак), хоч в цих апаратах ультрафіолетове світло не застосовують, і вони забезпечені спеціальними наконечниками на віддаленому кінці для лікування від пухлин [U. S. Patents- of Nos. 4,313,431; 4,612,938; 4,676,231; 4,998,930; 5,146,917]. В теперішній час апарати для лікування світлом, що випромінюють ультрафіолетове світло, представляють собою ручні прилади, створені для спеціальної цілі, і вони мало придатні для лікування під візуальним наглядом в таких маленьких порожнинах тіла, як порожнина носа, або зовсім не придатні для цього. 7 84257 Нашою метою є розробка апарата, який випромінює ультрафіолетове світло для лікування світлом в маленьких порожнинах тіла, і створення спеціального джерела ультрафіолетового світла. Крім того, предметом винаходу є також використання цього апарата для лікування світлом. В переважаючій більшості випадків тільки світло лазерів, які випускають ультрафіолетове світло, піддається проведенні з доброю ефективністю в тонких кабелях оптичних волокон, що мають діаметр в декілька десятих часток міліметра внаслідок спеціальних властивостей лазерного світла, але лазерні апарати дорогі. Тому потрібне джерело ультрафіолетового сві тла, яке випускає світло з маленького об'єма, який дозволяє передачу світлової енергії, необхідну для ефективного лікування світлом, причому використовують навіть кабель оптичних волокон маленького діаметра (декілька десятих часток міліметра). Бажано, щоб це джерело світла було в порівнянні з лазерним, дешевим в виробництві. Одним з можливих джерел світла є газозаповнена лампа з високим тиском і короткою дугою. Хоч ультрафіолетове світло застосовували протягом багатьох років для лікування захворювань надзвичайного приросту і запальних хвороб шкіри, ультрафіолетове світло ще не застосовували для лікування імунних захворювань слизової оболонки носа, які часто зустрічаються. Ньюмен і Фінкельштейн використовували червоне світло вузького діапазону і низького енергетичного рівня для лікування слизової оболонки носа, і виявили те, що він є ефективним проти круглорічного запалення і проти поліпів носа [Neumann І, Finkelstein Y: Narrow-band red light phototherapy in perennial allergic rhinitis and nasal polyposis. Ann. Allergy Asthma Immunol. 78: 399-406, 1997]. Результати дослідів, на яких базується цей винахід, показують, що одне або декілька повторних опромінювань слизової оболонки носа і пазух носової порожнини при застосовані ультрафіолетового світла, яке має різні довжини хвиль (UVB, UVA, UVB і UVA, а також сумісна терапія ліками псорален і світлом UVA), припиняє клінічні симптоми запалень носа, або пазух порожнини носа, а також їх сумісних запалень, які з'явились з різних причин і приводять до зменшення поліпа носа. Створений апарат виявився ефективним також для попередження цих захворювань, коли лікування ультрафіолетовим світлом застосовували до з'явлення клінічних симптомів. Предметом цього винаходу є апарат для лікування світлом, який застосовують для попередження і лікування хвороб тіла, головним чином, захворювань слизової оболонки носа і пазух порожнини носа, слизових оболонок порожнин рота, горла, стравоходу, шлунка, тонкої і товстої кишки, шлунково-кишкового тракта, прямої кишки, вух, трахей, сечево-статевого тракта, отвору (portio) матки і кон'юнктивів. Характерними складовими частинами апарата є джерело ультрафіолетового світла, оптичний пристрій, поєднання якого фокусує світло, сві тлопровідний пристрій й контактний пристрій опромінення ультрафіолетовим світлом. 8 Далі предметами винаходу є джерело світла і оптичний пристрій сполучення цього аппарата, що характеризується тим, що пристрій забезпечення струмом підключають до електродів, вбудованих в балон кварцевої лампи. Балон заповняють газом, наприклад, ксеноном або сумішшю газів, наприклад, сумішшю ксенона, аргона і пари ртуті. Газ або газова суміш здатні випускати світло частково в ультрафіолетовому спектрі під дією електричного розряду. Балон оснащують ввігн утим дзеркалом, яке відбиває частину пучка променів ультрафіолетового світла, і конденсорною лінзою, яка фокусує ультрафіолетове світло. Кварцевий балон, ввігнуте дзеркало, конденсорну лінзу і вихідну зіницю монтують в одному кожусі, а оптичний фільтр і світлопровідний пристрій монтують за вихідною зіницею. Апарат, описаний в цьому винаході, може бути ефективно використаний для лікування або для попередження запальних захворювань в порожнинах, тіла, як, наприклад, сінна лихоманка, вазомоторні риніти (vasomotor - rhinitis), неалергічні еозинофілічні риніти (eosinophilic rhinitis), хронічні риніти (rhinitis), і полип носа. Апарат, який відповідає винаходу, складові його частини, а також результати використання апарата показані на фігура х з 1 по 11. На фіг.1 відображені головні складові частини і пристрій апарата для лікування світлом. На фіг.2 відображено переважне виконання джерела ультрафіолетового світла і оптичного пристрою сполучення. На фіг.3 відображено виконання оптичного пристрою сполучення, в якому світло з джерела направляючого світла вводять в пристрій і яке дозволяє одночасно слідкувати за поверхнею, що підлягає лікуванню. На фіг.4 відображено виконання контактного пристрою, який використовують для опромінювання ультрафіолетовим світлом, в якому світлопровідний пристрій виконаний в корпусі контактного пристрою опромінювання ультрафіолетовим світлом. На фіг.5 відображено виконання контактного пристрою опромінювання ультрафіолетовим світлом, в якому корпус контактного пристрою опромінення ультрафіолетовим світлом не містить ніякого світопровідного пристрою. Ультрафіолетове світло направляють діхромічним дзеркалом, а світло для огляду направляють на поверхню, що підлягає лікуванню, за допомогою увігнутого дзеркала з отвором посередині. На фіг.6 відображено виконання контактного пристрою опромінення ультрафіолетовим світлом з наконечником із світловідбиваючою поверхнею для опромінення плоских поверхонь. На фіг.7 відображено виконання контактного пристрою опромінення ультрафіолетовим світлом з наконечником із світловідбиваючою поверхнею для лікування циліндрично симетричних поверхонь. На фіг.8 відображено виконання контактного пристрою для точечкового опромінювання. 9 84257 На фіг.9 відображений апарат для лікування світлом, придатний для лікування із застосуванням гнучкого ендоскопа. На фіг.10 відображено, як ксенон-хлоридний лазер з довжиною хвилі 308 нм пом'якшує такі клінічні симптоми, як перекривання носа, свербіж в носі, течія з носа, чхання і свербіж піднебіння у хворих на алергічні запалення носа - риніти(rhinitis). На фіг.11 відображено, як лікування сумісним застосуванням ультрафіолетового світла і ліків пом'якшує такі клінічні симптоми, як перекривання носа, свербіж в носі, течія з носа, чхання і свербіж піднебіння у хворих на алергічні запалення носа риніти (rhinitis). Апарат світлолікування, описаний в цьому винаході, придатний для лікування і попередження запальних хвороб людського тіла, які часто зустрічаються, з них - спеціально для лікування слизової оболонки носа і пазух порожнин носа від таких хвороб, як алергічне запалення носа (сінна лихоманка), вазомоторні риніти (vasomotor rhinitis), неалергічний еозинофілічний реніт (eosinophilic rhinitis), хронічний синусіт (sinusitis) (запалення пазух порожнини носа), або поліпи носа - за допомогою ультрафіолетового світла. На фігурі 1 відображена збірка апарата світолікування для лікування слизової оболонки носа. На фігурі 1 відображено джерело 1 ультрафіолетового світла, вихідной пучок 2 променів ультрафіолетового світла, оптичний пристрій 3 сполучення, в якому ультрафіолетове світло фокусують при його проходженні. Пучок променів входить в світлопровідний пристрій 4, а з нього - в контактний пристрій 5 опромінювання ультрафіолетовим світлом. Контактний пристрій вводять в ніздрю 6 хворого. Світло з контактного пристрою направляют на слизову оболонку носа. Існує багато монохроматичних джерел світла. Серед них - ксєнон-хлоридний лазер, азотний лазер, неодимовий лазер із множенням частоти, будь-який твердий лазер, ксенон-флуоридний ексимер -лазер, UV діодні лазери будь-якого типу або інші лазери, які виробляють світло в ультрафіолетовому спектрі і можуть бути застосовані як джерела ультрафіолетового світла. Крім монохроматичних, для лікування може бути застосоване будь-яке інше джерело світла, що генерує ультрафіолетове світло в декількох діапазонах. Такими джерелами є дугові лампи, заповнені ксеноном, парою ртуті, ксеноном і парою ртуті, флуоресцентні лампи і UV-LED. Хоч будь-яке відоме джерело ультрафіолетового світла може бути застосоване як джерело ультрафіолетового світла 1, ми все ж таки використовували джерело світла, сконструйоване у відповідності до винаходу, як відображено на фігурі 2. На фігурі 2 відображені пристрій 7 струмозабезпечення і провода 8, якими він з'єднаний з електродами 11. Электроди 11 введені у внутрішній простір кварцового балону 12, заповненого газом. Частина пучка 2 променів ультрафіолетового світла, створеного у вн утрішньому просторі, відбивається увігн утим дзеркалом 9, а другу частин у вво 10 дять прямо в конденсорну лінзу 15. Сфокусований пучок 2 променів ультрафіолетового світла виходить з кожуха 10 через вихідну зіницю 14, проходить через оптичний фільтр 13, потім входить в світлопровідний пристрій 4. На фігурі 2 показано, що струм іде з пристрою 7 струмозабезпечення по проводах 8, і електроди 11 забезпечують розряд в балоні, заповненому газом або сумішшю газів, наприклад, сумішшю ксенона, аргона і пари ртуті, яка генерує світло частково в ультрафіолетовому спектрі. Об'єм розряду змінюють в межах від декількох мм 3 до декількох десятків мм 3. Цей об'єм розряду, який генерує пучок променів світла, що складається частково з ультрафіолетового світла, розміщують в фокусі ввігн утого дзеркала 9. Таким чином, частина світла, яку вип ускають при розряді, падає на увігн уте дзеркало 9, а відбитий паралельний пучок променів іде в конденсорну лінзу 15. Друга частина пучка 2 променів, яка містить ультрафіолетове світло, йде прямо в конденсорну лінзу 15. Конденсорна лінза 15 фокусує падаюче на неї світло. Сфокусовані світлові промені виходять з кожуха 10 через вихідну зиницю 14 на оптичний фільтр 13. Оптичний фільтр 13 робить спектральне фільтрування випущеного світла. Відповідно до вибраного фільтра отримують ультрафіолетові промені типу А і/або В, які входять в світлопровідний пристрій. Монохроматичне або поліхроматичне ультрафіолетове світло оптичним пристроєм 3 сполучення передають в світлопровідний пристрій 4, з'єднаний з контактним пристроєм опромінення 5, яке призначене для лікування. На фігурі 3 відображено переважне виконання оптичного пристрою 3 сполучення. Пучок 2 променів ультрафіолетового світла, який входить в пристрій 3 оптичного сполучення, направляють діхроічним дзеркалом 16 в світлопровідний пристрій через лінзовий пристрій 17. Діхроічне дзеркало 16 виконує одночасно і спектральне фільтрування. Світло джерела 18 направленого світла, наприклад гелій-неонового лазера або діода, який випускає червоне світло або світло будь-якого іншого кольору, проходить через діхроічне дзеркало 16, отже, також увійде в світлопроводний пристрій 4 через линзовий пристій 17. При необхідності світлопровідний пристрій 4 може бути застосований для зворотної передачи відбитого світла, яке проходить через діхроічне дзеркало і яке можна бачити в оптичному пристрої 19 огляду. Як светлопровідний пристрій 4 може бути застосовуваний будь-який оптичний кабель або рукав, придатний для провідки ультрафіолетового світла. Оптичний кабель може бути ви готовлений з багатьох різних речовин, наприклад з волокон кварцового скла або з капілярних труб, наповнених рідиною, яка пропускає ультрафіолетове світло, а внутрішні поверхні труб при цьому покриті відбиваючою ультрафіолетове світло речовиною. Діаметр кабеля може складати від 1 мкм до 10 мм. Світлопровідний пристрій 4, при необхідності, може виконувати також спектральне фільтрування. Лікування слизової оболонки носа і пазух порожнини носа можна проводити, використовуючи 11 84257 контактні пристрої 5 опромінення, які можуть мати різну форму. Пристрій вставляють і розміщують в ніздрі. Найбільш придатний для лікування контактний пристрій 5 опромінення можна вибирати з множини контактних пристроїв, виконаних відповідно до винаходу. Одне з переважних виконань контактного пристрою 5 опромінення показано на фігурі 4. В цьому виконанні світлопровідний пристрій 4 виконаний таким, що. входить в рукоятку 20, проходить через оптичну трубу 22 і закінчується трохи виступаючим конічним накінечником 24. Головка 25 контактного пристрою опромінення ультрафіолетовим світлом 5 з'єднана з оптичною трубою за допомогою пристрою 23 скріплення. Джерело світла 27 огляду змонтоване в рукоятці 20. Його можна постачати енергією внутрішнього або зовнішнього джерела струму. Дзеркало 28 направляє світло огляду на освітлювальну поверхню. Ультрафіолетове світло, світло огляду і, при необхідності, направлене світло проходять через вихідний отвір 26 на поверхні, яка підлягає лікуванню. Лупа 21, змонтована на контактному пристрої лікування ультрафіолетовим світлом, призначена для візуального огляду поверхні, яку лікують. На фігурі 5 показано виконання контактного пристрою опромінення ультрафіолетовим світлом, в якому пучок 2 ультрафіолетових променів падає з світлопровідного пристрою 4 на лінзу 29 рукоятки 20, відбивається діхроічним дзеркалом 16 оптичної труби 22 і падає на поверхню, яку лікують, через вихідний отвір 26 головки 25. Джерело світла огляду 27 змонтовано в рукоятці 20. Світло огляду проходить через діхроічне дзеркало 16, відображується увігн утим дзеркалом 30 з отвором в середині і освітлює поверхню, яку лікують. Можна використовува ти і такі контактні пристрої 5 опромінення ультрафіолетовим світлом, при яких поверхню, яку лікують, перевіряють, користуючись світлом зовнішнього джерела світла для огляду. На фігурі 6 показано виконання контактного пристроя опромінення ультрафіолетовим світлом, в якому светлопровідний пристрій 4 вставлений в рукоятку, що має форму авторучки 31. Оптичний пристрій 3 сполучення випускає пучок 2 промінів ультрафіолетового світла в світлопровідному пристрої 4 і промені вводять в головку 32 для опромінення плоских поверхонь. За допомогою скріплення 23 головка 32 для опромінення плоских поверхонь підключена до рукоятки, яка має форму авторучки 31. Пучок 2 променів ульпрафіолетового світла падає на поверхню, яка підлягає лікуванню, після відбиття від поверхні кварцевої призми або плоского дзеркала. На фігурі 7 показано контактний пристрій 5 опромінення ультрафіолетовим світлом, придатний для циліндрично симетричного лікування порожнини носа. В цьому виконанні світлопровідний пристрій 4 вставлений в рукоятку, яка має форму авторучки 31. Пучок променів 2 ультрафіолетового світла вводять в головку 33 циліндрично симетричного опромінення контактного пристрою 5 опромінення ультрафіолетовим світлом і, після відбиття від конічної вісі сферичної поверхні, падають 12 радіально на поверхню, що підлягає лікуванню. Головка 33 циліндрично симетричного опромінення з'єднана з рукояткою 31 у формі авторучки за допомогою пристрою 23 скріплення. За допомогою цього пристрою можна провести циліндрично симетричне опромінення порожнини носа. Виконання, відображене на фігурі 8, придатне для точечкового опромінення слизової оболонки носа. Світлопровідний пристрій 4 вставлений в рукоятку, яка має форму авторучки 31. Пучок 2 променів ультрафіолетового світла подають на поверхню, що підлягає лікуванню, через головку 35 для точечкового опромінення, виконану у вигляді плоскопаралельного диску або лінзи 36, виготовлених з кварцу або з прозорої для ультрафіолетових променів пластмаси. Інше виконання, придатне для точечкового опромінення слизової оболонки, показано на фігурі 9. Пучок 2 променів ультрафіолетового світла, який випускає джерело 1 світла, фокусований в оптичному пристрої 3 сполучення, передають світопровідним пристроєм 4, який вмонтований в гнучкий ендоскоп 37, і вводять в контактний пристрій 5 опромінення ультрафіолетовим світлом. Оптичний кабель 42 світла огляду і оптичний кабель 38 передачі зображення також вмонтовані в ендоскоп. Джерело 27 світла огляду забезпечує систему видимим світлом. Лінза 41 світла огляду направляє світло в оптичний кабель 42 світла огляду. Плоскопаралельний диск або лінза 36 закриває кінець ендоскопа, який введений в контакт із слизовою оболонкою. Поверхню опромінення ультрафіолетовим світлом візуально перевіряють за допомогою пристрою 39 обробки зображення гнучкого ендоскопа 37. Світлопровідний пристрій 4, вмонтований в гнучкий ендоскоп 37, можна повертати навкруг його вісі за допомогою пристрою 40 установки положення і таким чином можна змінювати напрямок світла, яке виходить з нахиленого віддаленого кінця світлопровідного пристрою 4. Таке рішення дозволяє лікувати і інші порожнинні органи, наприклад горлянку, канал травлення або сечо-статевий апарат. Оптична система PAL (Panoramic Annular Lens = панорамних кільцевих лінз) є прозорою для ультрафіолетового світла і може бути вигідно використана замість головки 33 циліндрично симетричного опромінення, а також замість плоскопаралельного диска або лінзи 36 точечкового опромінення контактного пристрою 5 опромінення ультрафіолетовим світлом. Оскільки оптичний PAL - апарат придатний і для оптичної обробки зображення, він дозволяє одночасно забезпечити огляд поверхні, що лікують, і циліндрично симетричне і точечкове опромінення. Використання апарату лікування світлом, описаного в цьому винаході, викладене нижче. Апарат лікування світлом, описаний в цьому винаході, може бути застосований для лікування і попередження хвороб тіла, особливо для лікування за допомогою ультрафіолетового світла таких запальних хвороб слизових оболонок носа і пазух порожнини носа, що часто зустрічаються, як алергічне запалення носа (сінна лихоманка), вазомото 13 84257 рні риніти (vasomotor .rhinitis), неалергічні еосінофілічні риніти (eosinophilic rhinitis), хронічні сінусіти (sinusitis) - запалення в пазуха х порожнини носа або ж для лікування поліпів носа (які часто зустрічаються при пошкодженні від надмірного прироста слизової оболонки носа за умов хронічного запалення). Ці застосування обгрунтовані результатами наших досліджень, які показують, що ультрафіолетове світло зменшує кількість запальних клітин і знижує їх активність (які діють проти алергічного подразнення еозинофільних і лімфатичних клітин), які випускають і синтезують медіатори в слизовій оболонці, пом'якшуючи, таким чином, клінічні симптоми алергічних захворювань і захворювань, пов'язаних з надмірним приростом клітин. Цей вплив ультрафіолетового світла частково пов'язаний з введенням апоптозісу (apoptosis). Ксенон-хлоридний ексимірний лазер з довжиною хвиль 308 нм є одним з найбільш придатних джерел світла для опромінення ультрафіолетовим світлом. Наші результати показали, що світло ксенон-хлоридного лазера з довжиною хвиль 308 нм вводить апоптозіс (apoptosis) T-клітин в залежність від дози і тривалості опромінення. Порівняння здатностей світла ксенон-хлоридного лазера з довжиною хвилі 308 нм і вузькосмугового UVB-сві тла (NB-UVB) до введення апоптозісу (apoptosis) Тклітин показало, що світло ксенон-хлоридного лазера приводить до значно більш сильного апоптозісу (apoptosis) .Т-кліток, ніж NB-UVB-світло. Крім ксенон-хлоридного лазера, можна застосовува ти і інші джерела ультрафіолетового світла, такі як, наприклад, азотний лазер, неодимовий лазер із множенням частоти або інший твердий лазер, ксенон-флуоридний ексімерний лазер, UV діодний лазер або інший лазер, який генерує світло в ультрафіолетовому спектрі. Крім того, такі джерела ультрафіолетового світла, що генерують світло з різними довжинами хвиль, як, наприклад, лампи дугового розряду, заповнені ксеноном, парою ртуті, сумішшю пара - кольорові лазери, - також можуть бути застосовувані для опромінення. Перед початком лікування носа і пазух порож нини носа ультрафіолетовим світлом вимірюють поріг світлочутливості за допомогою джерела світла, яке застосовують для опромінення на тій частині шкіри хворого, яка перед цим не піддавалась впливу сонячного світла. Для цього виміру вибирають найбільш придатний ручний пристрій лікування слизової оболонки носа і пазух порожнини носа, віддалений кінець якого контактує з опромінюваною слизовою оболонкою, і встромляють його в ніс. Вибір найбільш придатного ручного пристрою залежить від місця опромінюваної поверхні, а також від анатомічної форми носа і пазух порожнини носа хворого. Перша ефективна доза лікування слизової оболонки нога ультрафіолетовим світлом знаходиться в межах від 20 до 1000 мДж/см 2 в залежності від джерела світла, що використовують. Опромінення ультрафіолетовим світлом проводять один або декілька разів в неділю з незмінними або зростаючими дозами в залежності від толерантності і зменшення клінічних симптомів хворого. 14 Ці опромінення ультрафіолетовим світлом швидко і в значній мірі пом'я кшують такі клінічні симптоми як закладення носа, свербіж в носі, течія з носа, чхання і свербіж піднебіння у хворих на алергічний риніт (rhinitis). На фігурі 10 відображено характеристики важкості симптому сінної лихоманки (0 = немає симптомів, 3 = дуже сильні симптоми) перед опроміненням ксенон-хлоридним лазером і після трьохнедільного опромінення, при якому опромінення з незмінними дозами були проведені два раза в неділю. Після лікування клінічні симптоми і скарги хворих сильно зменшились. Подібне пом'я кшення клінічних симптомів спостерігалось у хворих на вазомоторний риніт (vasomotor rhinitis), неалергічний еозинофілічний риніт (eosinophilic rhinitis), хронічний сінуситіс (sinusitis), a розміри поліпів носа значно зменшились після лікування світлом. Для попередження сезонного алергічного риніту (rhinitis) опромінення ультрафіолетовим світлом починають до з'явлення клінічних симптомів. Опромінення в цьому випадку базується на мінімальній дозі еритеми (erythema-мед.) хворого і проводиться один або декілька разів в неділю. Для підвищення ефективності лікування ультрафіолетовим світлом хворому перед опроміненням дають лікарські препарати, наприклад псорален, що підвищує чуттєвість до світла. Це називається сумісним лікуванням хімікатом і світлом. Препарати псорален (5-метоксипсорален, 8метоксипсорален) або триметоксипсорален, які підвищують чуттєвість до світла, застосовують у вигляді кремів або розчинів з концентрацією від 0,0005% до 0,5%. У випадках, коли хімікат підвищення чуттєвості (наприклад псорален) і ультрафіолетове світло застосовують разом для лікування, спочатку вимірюють мінімальну дозу токсичного світла (MPD) на тій частині шкіри хворого, яка не підпадала під дію сонячного світла перед лікуванням. Ця доза, визначена як найменша, що викликає еритему (erythema) на шкірі після 72 годин. Лікування слизової оболонки носа хворого починається дозою від 0,1 до 5,0 х MPD в залежності від тяжкості симптомів хворого. Цю дозу можна підвищити в залежності від толерантності хворого і опромінення можна проводити один або декілька разів в неділю. Сумісне лікування хімікатами і світлом швидко і ефективно пригнічує такі клінічні симптоми як закладення носа, свербіж в носі, течія з носа і свербіж піднебіння у хворих на сінну лихоманку. На фігурі 11 показано характеристику тяжкості симптомів у хворих на сінну ли хоманку перед сумісним лікуванням хімікатом і світлом і після трьохнедільного лікування ультрафіолетовим світлом з незмінною дозою опромінення і двома опроміненнями в неділю. Всі клінічні симптоми і скарги хворих сильно зменшились після лікування хімікатами і світлом. Подібне пом'якшення клінічних симптомів спостерігалось у хворих на вазомоторні риніти (vasomotor rhinitis), неалергічні еозонофілічні риніти (eosinophilic rhinitis), хронічний сінусіт (sinusitis), а розміри поліпів носа значно зменшились після сумісного лікування хімікатами і світлом. 15 84257 Подібне лікування ультрафіолетовим світлом, сумісне лікування хімікатом і світлом також придатне для попередження клінічних симптомів хворих на сезонні алергічні риніти (rhinitis). B цьому випадку лікування починається перед появою симптомів. Сумісне лікування хімікатом і світлом з метою попередження починається дозами від 0,1 до 2 MPD і опромінення проводиться один або декілька разів на неділю в залежності від толерантності хворого. Апарат для лікування світлом, описаний в цьому винаході, придатний для лікування, а також для попередження алергічних або автоімунних запалювальних хвороб носа і інших органів (шлунко-кишкового тракту, сечо-статевого тракту і кон'юнктиви). Можливі побічні дії. Подібно до дій кортикостероїдів місцевого використання, які застосовують для лікування цих хвороб ультрафіолетовим світлом, зважаючи на те, що вони послаблюють імунну реакцію, може полегшити появу вірусни х і бактеріальних заражень на опромінених поверхнях, хоча вірогідність таких заражень менша, ніж при застосуванні нині використовуваних препаратів місцевого зниження імунної реакції, оскільки ультрафіолетове світло має безпосередньо знищувальну дію на мікроби [Folwacny M, Liesenhoff T, Lehn N, Horch HH: Bactericidal action of 308 nm excimer-laser radiation: an in-vitro investigation. Endodontics, 24: 781-. 785,1998] іультрафіолетове світло підвищує безпосередню дію епітеліальних клітин проти мікробів [Csato M, Kenderessy SzA, Dobozy A: Enhancement of Candida Albicans killing activity of separated human epidemal cells by ultraviolet radiation. Br J Dermatol 116: 469-475, 1987]. Відомо, що опромінення великими дозами ультрафіолетового світла, яке повторюється, несе з собою можливість утворення карциноми. Ця дія на утворення карциноми пов'язана з дозою ультрафіолетового світла, що накопичується протягом декількох років. Оскільки дія ультрафіолетового світла на утворення карциноми залежить від накопичення дози світла, а опромінення, що використовують при світлолікуванні, а також при сумісному лікуванні хімікатом і світлом слизової оболонки носа набагато менша, ніж та, що підвищує ризик утворення рака, підвищений ризик утворення карциноми в існуючих системах лікування дуже малий. Апарат світлолікування і його використання має наступні переваги. В усьому світі для лікування таких хвороб слизової оболонки носа, пазух порожнини .носа, ,як алергічне запалення носа (сінна лихоманка), вазоморторні риніти (vasoraotor rhinitis), неалергичні еозинофілічні риніти (eosinophilic rhinitis), хронічний сінусит (sinusitis) або поліпи носа, що часто зустрічаються, витрачають міліарди доларів. Незважаючи на можливості лікування, які мають місце, працездатність хворих сильно знижується. Апарат для лікування світлом швидко і ефективно пом'якшує клінічні симптоми хворих, тому прямі і непрямі витрати на лікування цих хвороб в значній мірі. знижуються. 16 Крім того, джерело світла, описане в цьому винаході, можна застосовувати для лікування будь-якої хвороби, про яку відомо, що вона реагує на ультрафіолетове світло. Застосування апарата світлолікування, виконаного відповідно до винаходу, проілюстроване наступними прикладами. Приклад 1. Симптоми хворого, який страждав попередні 10 років від сінної лихоманки, спричиненої від Carex sp. не реагували на застосовувані антигістаміни і місцево використовувані кортикостероїдні носові краплі. При огляді хворий скаржився на сильне закладання носа, свербіж в носі, потік з носа, часте чхання і свербіж під-небіння у носі. Мінімальна еритемна доза (erythema - мед.) була визначена на спині хворого, не підлеглій сонячному світлу, з використанням ксенон-хлоридного лазеру з довжиною хвиль 308 нм, і складала, як виявилось, 200 мДж/см 2. Лікування світлом почалось через один день. Для цієї мети застосовувався пучок 2 ультрафіолетових променів з довжиною хвилі 308 нм, генерованої джерелом ультрафіолетового світла (ксенон-хлоридного лазера). Пучок променів був сфокусований оптично і направлений в оптичний кабель 4, виготовлений з кварцу, який мав діаметр 1,6 мм. Кабель підключали до контактного пристрою 5 опромінення, показаного на фігурі 4. Ви хідне вікно 26 пристрою, покрите плскопаралельним прозорим пластмасовим диском діаметром 4 мм, було приведено в контакт із слизовою оболонкою носа і поверхність опромінювали дозою в 100 мДж/см 2. Опромінення проводили імпульсами з частотою імпульсів 1 Гц, довжиною імпульса 15 нс і енергією імпульса 1,7 9 мДж, виміряною у вікні 26 контактного пристрою 5 опромінення. Вважаючи, що діаметр вікна 26 складає 4 мм, його площа складає 0,1256 см 2, отже щільність енергії складає 14,25 мДж/см 2. Щоб скласти дозу в 100 мДж/см 2 всього випустили 7 імпульсів. В кожній ніздрі були опромінено 16 площин. Лікування спостерігали візуально під захистом окулярів від ультрафіолетових променів з застосуванням видимого світла від джерела 27 світла огляду, змонтованого на рукоятці 20 контактного пристрою 5 опромінення ультрафіолетовим світлом. Час опромінення складав 5 хвилин, включаючи час перестановки пристрою. Опромінення не викликало ніяких неприємностей у хворого. Опромінення повторювали двічі на неділю, використовуючи той же самий аппарат, але кожну неділю дозу опромінення підвищували на 50 мДж/см 2. Симптоми і скарги хворого сильно пом'якшились після другого опромінення, і на третю неділю після 6-ого опромінення у хворого зовсім не спостерігалось симптомів. Опромінення було зупинено і повернення симптомів не спостерігалось. Опромінення проводили швидко і не спричиняли неприємностей хворому. Протягом опромінення хворий не приймав ніяких лікарських препаратів. Світлолікування виявилось більш ефективним, ніж в раніше використовуваній терапії. Приклад 2. 17 84257 Для хворих на цілорічне алергічне запалення слизової оболонки носа, яке спричиняється .домашніми пиловими клещами, терапія антигістаміном і місцево використовуваними стероїдами виявилась неефективною. Світлолікування починали ксенон-хлоридним лазером з довжиною хвилі 308 нм. Відзначали MED у кожного хворого і світлолікування починали з дози 0,5 MED. Головка 33 циліндрично симетричного опромінення контактного пристроя 5 опромінення вводили в місце meatus nasi inferior носової порожнини і його поверхню циліндрично і симетрично опромінювали світлом ксенон-хлоридного лазера. Довжина імпульсів була 15 нс, частота опромінення була 10 Гц. Щільність енергії була 2 мДж/см 2. Тривалість видання дози 100 мДж/см 2 була 5 сек. Потім головку циліндрично симетричного опромінення вводили в середню і, нарешті, - в верхню частину носової порожнини і опромінення на цих місцях повторювали таким же чином. Опромінення правої і лівої носових порожнин продовжували близько 2 хвилин. Опромінення повторювали двічі на неділю в тих же дозах. У кожного хворого після 8-ого опромінення клінічні симптоми значно пом'якшились, при цьому ніяких побічних ефектів не спостерігалось. Приклад 3. Важкі симптоми хворого, який страждав на сінну лихоманку, спричинену від Carex sp., не пом'якшились достатньо при застосуванні антигістамінів і місцево використовуваних кортикостероїдових носових крапель. При огляді симптоми (закладення носа, свербіж в носі, течія з носа, часте чхання і свербіж піднебіння у носа) виявились серйозними, і було вирішено застосувати сумісне лікування хімікатом і світлом. Визначили мінімальну дозу токсичності світла на передпліччі хворого, яке не підпадало дії сонячного світла. Джерело ультрафіолетового світла, що показано на фігурі 2, застосовували для опромінення таким чином, що пучок 2 ультрафіолетових променів з діапазоном довжин хвиль від 310 до 350 нм, який проходив через оптичні фільтри, вводили в світлопровідний пристрій 4 (оптичний кабель). Визначили MPD, що складала 500 мДж/см 2, і почали опромінення слизової оболонки носа дозою 2,0 х MPD (= 1000 мДж/см 2) , використовуючи контактний пристрій 5, показаний на фігурі 4. Опромінення проводили після застосування пульверизованого розчину 8-метоксипсоралена. Головка 25 контактного пристрою 5 опромінення ультрафіолетовим світлом, показана на фігурі 4, була введена в порожнину носа і слизову оболонку опромінювали дозою 1000 мДж/см 2. Щільність потужності ультрафіолетового світла, яка складала 43,2 мВт/см 2, виміряли у вихідного вікна 26 контактного пристрою опромінення ультрафіолетовим світлом. Опромінення перевіряли візуально із застосуванням окулярів для захисту проти, ультрафіолетових променів і з використанням пучка променів видимого світла від джерела 27 світла огляду. Контактний пристрій 5 опромінення ультрафіолетовим світлом приставляли до слизової оболонки всього на восьми місцях в кожній ніздрі. Опромінення ніздрів продовжували близько 3 хвилин і 18 не причиняли ніяких неприємностей хворому. Це опромінення з застосуванням хіміката повторювали один раз в неділю. Симптоми хворого значно пом'якшились після другого опромінення, а після третього опромінення повністю зникли. Терапія була зупинена після четвертого опромінення із застосуванням хіміката і симптоми у хворого не повертались. Приклад 4. У хворого був знайдений великий полип носа в лівій ніздрі, який не зменшувався від місцевого застосування кортикостероїдів і цей поліп був причиною хронічного запалення пазух порожнини носа. Тому почали світлолікування ксенонхлоридним лазером. Мінімальну дозу - еритему (erythema - мед.) визначили на спині хворого, що склало 250 мДж/см 2. Для світлолікування пучок 2 промінів ультрафіолетового світла, який виходив з лазера, з довжиною хвилі 308 нм після оптичного фокусування вводили в кварцовий кабель 4 з діаметром 0,5 мм, який проводив ультрафіолетове світло і був підключений до контактного пристрою 5 опромінення ультрафіолетовим світлом, показаного на фігурі 8. Плоскопаралельний диск 36 пристрою опромінення, виготовлений з прозорої пластмаси, який має товщину 2 мм, приводили в контакт з поверхнею поліпа, потім круглу площину з діаметром 2 мм опромінювали дозою 750 мДж/см 2. Опромінення проводили з частотою 5 Гц, довжина імпульсів складала 15 нс, енергія імпульса була 1,96 мДж. Всього випустили 12 імпульсів, щоб забезпечити опромінення в 750 мДж/см 2. Через 5 днів після одного єдиного опромінення поліп зник без будь-якого шраму і скарги хворого також зникли. Приклад 5. Для лікування симптомів хворого на хронічний ріносінузит (rhinosinusitis) невідомого походження раніше застосовувані лікарські препарати (антигістаміни, кортикостероїди і антибіотики) виявились неефективними, тому пропонувалось світлолікування. Для опромінення використовували джерело 1 ультрафіолетового світла, показане на фігурі 2. Спочатку визначили мінімальну дозу - еритему (erythema - мед.) на передпліччі хворого, яке не підпадало сонячному світлу, потім почали опромінення слизової оболонки носа дозою 140 мДж/см 2. Плоскопаралельнйй диск 36, який має діаметр 4 мм контактного пристрою 5 ультрафіолетового опромінення, показаного на фігурі 4, вводили в контакт з ураженою слизовою оболонкою і опромінювали поверхню. Опромінення пройшло під візуальною перевіркою з застосуванням захисних окулярів проти ультрафіолетових променів і видимого світла джерела 27 світла огляду. Ручний пристрій був введений в контакт в 8 місцях кожної ніздрі, щоб опромінити повну уражену поверхню. Це опромінення повторювалось декілька разів в неділю. Симптоми хворого значно пом'якшувались після шостого опромінення, а після десятого опромінення у хворого симптомів більше не було. У хворого не було симптомів навіть після одного місяця після закінчення лікування. Перелік посилань: 1. Джерело ультрафіолетового світла; 19 2. Пучок променів ультрафіолетового світла; 3. Оптичний пристрій сполучення; 4. Світлопровідний пристрій; 5. Контактний пристрій опромінення ультрафіолетовим світлом; 6. Ніздря; 7. Пристрій струмозабезпечення; 8. Електричний провід; 9. Ввігнуте дзеркало; 10. Кожух; 11. Електрод; 12. Кварцовий баллон; 13. Оптичний фільтр; 14. Вихідна зіниця; 15. Конденсорна лінза; 16. Дихроїчне дзеркало; 17. Лінзовий пристрій; 18. Джерело направляючого світла; 19. Оптичний пристрій нагляду; 20. Рукоятка; 21. Лупа; 22. Оптична труба; 23. Пристрій скріплення; 84257 20 24. Конічний наконечник; 25. Головка контактного пристрою; 26. Вихідний отвір; 27. Джерело світла огляду; 28. Дзеркало; 29. Лінза; 30. Ввігнуте дзеркало з отворам посередині; 31. Рукоятка, що має форму автор учки; 32. Головка для опромінення плоских поверхонь; 33. Головка циліндрична симетричного опромінення; 34. Бокова стінка, прозора для ультрафіолетового світла; 35. Головка для точечкового опромінення; 36. Плоскопаралельний диск або лінза; 37. Гнучкий ендоскоп; 38. Оптичний кабель передачі зображення; 39. Пристрій обробки зображення; 40. Пристрій установки положення; 41. Лінза огляду світла; 42. Оптичний кабель огляду світла. 21 84257 22 23 Комп’ютерна в ерстка І.Скворцов а 84257 Підписне 24 Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601