Спосіб і пристрій для штучного зістарювання каміння

1. Пристрій для штучного зістарювання каміння, зокрема бетонних блоків, клінкерної цегли і природного каміння, з такими ознаками: опорна плита (2), на якій каміння (1) укладене таким чином, що його оброблювана поверхня (1а) і прилеглі грані (1b) відкриті; розташований над опорною плитою (2) пристрій (5) кріплення з великою кількістю елементів (7) кріплення, до яких для обробки поверхонь (1а) і прилеглих граней (1b) рухомо фіксовані ударні тіла (3) таким чином, що фіксація дозволяє ударним тілам (3) здійснювати рух у межах визначеної ділянки поверхні (1а) каміння (1); вібраційний пристрій (6), що служить для передачі опорній плиті (2), на якій укладено каміння, вібрації, щоб привести укладене на опорній плиті (2) каміння (1) і ударні тіла (3) в такий рух один відносно одного, при якому ударні тіла (3) надають дію на поверхні (1а) і прилеглі грані (1b) каміння; і засоби для коливання елементів (7) кріплення під час ударної дії ударних тіл (3) на каміння (1) з метою підтримки нерегулярності ударів по камінню (1) ударними тілами (3). 2. Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що ударні тіла (3) фіксовані таким чином, що визначені ділянки (4) окремих ударних тіл (3) охоплюють разом щонайменше всю поверхню оброблюваного каміння (1). 3. Пристрій за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що визначена ділянка (4) має, по суті, форму еліп 2 (19) 1 3 91369 4 15. Пристрій за одним з пп. 10-14, який відрізняється тим, що каміння (1) укладено на опорній поверхні (18), що рухає каміння (1) у напрямі транспортування щонайменше приблизно із швидкістю транспортувального пристрою (10). 16. Пристрій за п. 15, який відрізняється тим, що опорна поверхня (18) розташована таким чином, що вібрація вібраційного пристрою (6) передається опорній поверхні (18). 17. Пристрій за п. 15 або 16, який відрізняється тим, що опорною поверхнею є транспортерна стрічка (18), що здійснює рух по замкнутому колу. 18. Пристрій за п. 17, який відрізняється тим, що транспортерна стрічка (18) виконана, по суті, з еластичного матеріалу, переважно, гуми. 19. Пристрій за п. 15 або 16, який відрізняється тим, що опорна поверхня (18) транспортується разом транспортувальним пристроєм (10). 20. Пристрій за п. 19, який відрізняється тим, що опорна поверхня (18) розташована між штовхальною штангою (11) і обмежувальною штангою (17). 21. Пристрій за п. 20, який відрізняється тим, що опорна поверхня (18) переміщується, по суті, за допомогою обмежувальної штанги (17), що пересувається попереду штовхальної штанги (11). 22. Пристрій за одним з пп. 19-21, який відрізняється тим, що опорна поверхня (18), по суті, виконана з еластичного матеріалу, переважно, у вигляді гумової мати. 23. Пристрій за одним з пп. 1-22, який відрізняється тим, що штовхальна штанга (11) обладнана великою кількістю обертальних елементів, переважно, підшипників (16). 24. Пристрій за одним з пп. 1-23, який відрізняється тим, що пристрій (5) кріплення і/або елементи (7) кріплення є рухомими під час ударної дії ударних тіл (3) на каміння (1). 25. Пристрій за п. 24, який відрізняється тим, що елементи (7) кріплення здійснюють коливальний рух. 26. Пристрій п. 24 або 25, який відрізняється тим, що елементи (7) кріплення переміщуються в осьовому напрямі вперед і назад. 27. Пристрій за одним з пп. 1-26, який відрізняється тим, що ударні тіла (3) розташовані або розраховані так, що в стані спокою ударні тіла (3) орієнтовані проти напряму руху каміння (1). 28. Пристрій за одним з пп. 1-26, який відрізняється тим, що щонайменше ударні тіла (3), які знаходяться ззаду по напряму руху і через які в першу чергу проходить каміння (1) при вході на ділянку зістарювання, в стані спокою орієнтовані у напрямі руху. 29. Пристрій за пп. 10-28, який відрізняється тим, що на ділянці, через яку каміння (1) проходить під ударною дією ударних тіл (3), передбачені засоби (13), які піднімають щонайменше обмежену ділянку каміння (1) для того, щоб піднята обмежена ділянка каміння (1) виступала у напрямі ударних тіл (3) і потрапляла під більш сильну дію ударних тіл (3). 30. Пристрій за п. 29, який відрізняється тим, що засоби є підвищеннями (13), через які транспортувальний пристрій (10) проштовхує нижні сторони каміння (1). 31. Пристрій за п. 30, який відрізняється тим, що підвищення (13) піднімають каміння (1) збоку, якщо дивитися за напрямом руху. 32. Пристрій за п. 30 або 31, який відрізняється тим, що підвищення (13) розташовані таким чином, що кожний камінь (1) піднімається з кожної сторони щонайменше один раз. 33. Пристрій за одним з пп. 30-32, який відрізняється тим, що підвищення (13) виконані у вигляді рампи. 34. Пристрій за одним з пп. 30-33, який відрізняється тим, що підвищення (13) мають ролики (14). 35. Спосіб штучного зістарювання каміння, зокрема бетонних блоків, клінкерної цегли і природного каміння, згідно з яким каміння (1) укладають на опорну плиту (2) таким чином, що оброблювана поверхня (1а) каміння (1) і прилеглі грані (1b) відкриті, згідно з яким оброблювану поверхню (1а) каміння (1) вводять у контакт з великою кількістю ударних тіл (3), які відповідно вільно переміщуються, по суті, завдяки рухомій фіксації у межах визначеної ділянки (4) поверхні (1а) каміння (1) і згідно з яким каміння (1) і ударні тіла (3) під дією вібрації приводять у такий рух одне відносно до одного, при якому ударні тіла (3) впливають на поверхню (1а) і прилеглі грані (1b), згідно з яким пристрій (5) кріплення з великою кількістю елементів (7) кріплення вібрує під час ударної дії ударних тіл (3) на каміння (1) для підтримки нерівномірних ударів ударних тіл (3) по камінню (1). Винахід стосується пристрою для штучного зістарювання каміння, зокрема, бетонних блоків, клінкерної цегли і природного каміння. Запропонований винахід стосується також способу штучного зістарювання каміння. Подібний пристрій для зістарювання відомий з публікації DE 202004 020 206.9. Каміння, наприклад, елементи облицьовування, елементи лицьової сторони будівлі, вапнянопіщане каміння, бетонні блоки, цегла, зокрема, клінкерна цегла, природне каміння і ним подібні матеріали незалежно від їх властивостей часто піддаються подальшій обробці, щоб не виглядати штучними. Такій обробці особливо часто піддаються тільки виготовлені, застужавілі бетонні блоки, зокрема, бетонне каміння для брукування, в ході якої відбиваються, зокрема, ламаються поверхні і (або) грані з метою додання їм у такий спосіб зовнішнього вигляду, відповідного природному каменю. Для цього велика кількість бетонних блоків поміщається у обертальний барабан і там "перемішується", причому поверхні і грані каміння ударяються одна об іншу і оброблене таким чином каміння у "зіста 5 реному стані" покидає барабан. Подібний пристрій відомий з публікації DE-OS 29 22 393. При обробці бетонних блоків у обертальному барабані зміні піддаються також поверхні і грані, що зовсім не знаходяться в укладеній бруківці на виду. На це витрачаються зайва енергія і час. Крім того, для транспортування оброблених і витягнутих з обертального барабана бетонних блоків, їх необхідно складати у певному порядку на палеті, для чого потрібні несумірні витрати праці і часу. З рівня техніки відомі сортувальні установки для сортування каміння, які відповідно вирівнюють каміння і укладають їх у формі палет. Подібні сортувальні установки вимагають високих витрат на їх придбання і експлуатацію, а, крім того, для їх встановлення необхідне відповідне місце. З публікації DE 36 21 276 С2 відомий спосіб, згідно з яким бетонні блоки укладаються у певному порядку в один шар на плоску опорну плиту. Потім по відкритих поверхнях і прилеглих відкритих гранях, або, по суті, тільки по гранях бетонних блоків нерівномірно завдаються удару за допомогою вібруючого відбивального або ударного пристрою. Використовування такого способу дає можливість відмовитися від вживання подальшого сортувального пристрою, оскільки робочий шар не змінюється. Перед обробкою за допомогою відбивального або ударного пристрою каміння зсовується разом і вирівнюється на плоскій опорній плиті, тому вони щільно прилягають одне до одного, а між ними більше не існує жодного зазору. Ударні інструменти ударного пристрою встановлені на рухомому візку, за допомогою якого інструменти, переміщуючись над поверхнями каміння, завдають удару по відкритих поверхнях і верхніх гранях каміння. Недоліком такого способу, проте, є те, що зістарене таким чином каміння має вигляд штучно обробленого, яке не стало таким в результаті природного старіння. Згідно із відповідною публікацією, ідеального надлому граней каміння, одержуваного при їх перемішуванні в обертальному барабані вживання даного способу не дає. З публікації ЕР 0 860 258 В2 відомий пристрій і спосіб, згідно з яким каміння розташовується в один або два шари, переважно, в положенні робочого шару, між двома елементами, переважно, між двома плитами. Причому нижня плита, на якій лежать бетонні блоки, знаходиться у функціональному зв'язку з вібраційним пристроєм. Вібраційний пристрій приводить у рух блоки, що переміщуються внаслідок цього назад і вперед. При цьому блоки ударяються як один об інший, так об верхню і нижню плити, внаслідок чого сколюються грані на верхніх і нижніх сторонах. Крім того, відповідно, призначені плити завдаються удару по верхніх і нижніх сторонах. Вертикальні бічні грані бетоннихблоків, а також бічні поверхні обломлюються, зокрема, оббиваються відповідними розташованими поряд блоками. Дослідним шляхом встановлено, що руйнування граней відбувається тим гірше, чим більше розмір блоку, який зістарюють. Це відбувається через те, що кут удару стає більш плоским, чим 91369 6 більше розмір розташованого між плитами блоку. При плоскому куті удару виходить погане сколювання граней. У даному випадку аналогічно способу зістарювання за допомогою обертального барабана недоліком є те, що обробляються поверхні і грані каміння, які ймовірно зовсім не знаходитиметься на виду, внаслідок чого витрачаються зайва енергія і час. Крім того, потрібно багато часу, необхідного для обробки, зокрема застужавілих бетонних блоків, а "пошкодження" граней далеко від ідеального. З відповідної публікації DE 20 2004 020 206.9 відомий пристрій для штучного зістарювання каміння, де каміння викладається на опорну плиту, переважно, робочим шаром, так, щоб поверхні і прилеглі грані, які слід обробити, були відкриті. Потім ударні тіла (з металу), які вільно переміщуються за допомогою магніту, піднімаються до оброблюваної поверхні. За допомогою вібраційного пристрою опорна плита, на якій лежить каміння, починає вібрувати. В результаті каміння і ударні тіла приводяться у рух відносно одне до одного так, що ударні тіла діють на поверхню і відкриті грані каміння. Відомий з публікації DE 20 2004 020 206.9 пристрій дозволяє здійснювати швидке і ефективне зістарювання верхньої сторони каміння і обмежуюче зістарювання її відкритих граней. Ударні тіла безсистемно стикаються з поверхнями каміння, а тому безсистемно завдають удару по них, внаслідок чого створюється зовнішній вигляд, відповідний природно постарілому каменю. Після завершення процесу зістарювання металеві ударні тіла знову піднімаються з поверхні каміння за допомогою магніту при його наближенні до каміння. Шар каміння може бути прибраний, а новий шар знову поданий. Недолік полягає у високих витратах на магніт, що використовується. Іншим недоліком є необхідний для використовування магніту додатковий час для скидання і зняття ударних тіл, що збільшує тривалість виробничого такту. Виходячи з цього, задачею запропонованого винаходу є вдосконалення відомого з відповідних публікацій пристрою для штучного зістарювання каміння, зокрема, розробка пристрою і способу, які дозволяють з малими витратами і швидко здійснювати зістарювання каміння. Ця задача вирішується використовуванням пристрою згідно з пунктом 1 формули винаходу. Згідно з винаходом ця задача вирішується також вживанням способу згідно з пунктом 35 формули винаходу. Внаслідок того, що ударні тіла фіксовані рухомо, а така фіксація дозволяє здійснювати рух ударних тіл у межах визначеної ділянки поверхні каміння, з одного боку, стає можливим, що по поверхнях, зокрема, прилеглим до неї граням каміння, наносяться, крім того, нерегулярні удари і тому створюється видимість, відповідна природно постарілому каменю, а, з іншого боку, можна відмовитися від магніту, що скидає і притягує назад ударні тіла з поверхні. Завдяки використовуванню вібрації, наприклад, що здійснюється вібростолом, 7 розташованим під камінням, каміння і ударні тіла, також як це описано у відповідній публікації, приводяться у рух відносно одне до одного, внаслідок чого ударні тіла діють на поверхню і прилеглі до неї грані каміння. Запропоноване рішення дозволяє здійснювати декілька варіантів скидання, зокрема, притягування ударних тіл з поверхонь каміння, а тому є декілька можливостей відмовитися від необхідного до цього магніту. Наприклад, в одному варіанті виконання винаходу може бути передбачено, що кріпильний пристрій, на якому рухомо фіксовані ударні тіла, може здійснювати зворотно-поступальний рух для підняття ударних тіл з поверхні каміння, зокрема, підведення їх до поверхні. Таким чином, підняття ударних тіл з зістареного шару каміння і повторне опускання їх на новий, готовий до зістарювання шар каміння здійснюється швидко, тому витримуються нетривалі за часом виробничі такти. Додатковий час у порівнянні з рівнем техніки значно скорочується. Особливою перевагою запропонованого рішення, на думку винахідника, є те, що можна повністю відмовитися від підняття і опускання ударних тіл. Зокрема, рухома фіксація, зокрема, підвіска ударних тіл, дозволяє виконувати запропонований пристрій разом з транспортувальним пристроєм, наприклад, у вигляді штовхальної штанги або стрічки транспортера, що проштовхує безперервно, зокрема, послідовно або періодично каміння, що знаходяться в процесі зістарювання, під рухомо фіксованими ударними тілами. Під послідовним зістарюванням каменя розуміється також інтервал, протягом якого каміння проштовхується під ударними тілами з короткими перервами, наприклад, протягом 5 секунд. При цьому ударні тіла, що приводяться в дію звичайним способом - при вживанні вібрації, зістарюють каміння. Як описувалося раніше, за допомогою рухомої і гнучкої фіксації, з одного боку, забезпечується нерівномірність ударів по камінню, а, з іншого, не допускається переміщення ударних тіл разом з камінням. Ударні тіла зістарюють відповідно каміння, яке знаходиться в межах закріплених за ударними тілами визначених ділянок. Визначена ділянка може бути вибрана, наприклад, залежно від кількості ударних тіл, кількості каміння і швидкості його просування. Причому виявилося, що для цього вже цілком достатньо відносно невеликої ділянки, в межах якої ударні тіла рухомі на поверхні каміння. Це перешкоджає попаданню ударних тіл (внаслідок їх великої рухомості) у зазор між двома каменями і можливому їх заклинюванню там. Згідно з винаходом може передбачатися, щоб ударні тіла розташовувалися на встановленому впоперек руху каміння пристрої кріплення, як за напрямком руху, так і впоперек нього, нерівномірно, зокрема, безсистемно, з метою уникнути прояву закономірності у зістарюванні каміння. Крім того, згідно з винаходом передбачено, що розташовані у декілька рядів впоперек напрямку просування каміння ударні тіла розміщуються в такому порядку, при якому ряди ударних тіл перекривають відповідне каміння, що транспортується. 91369 8 При цьому ефект зістарювання можна змінювати залежно від кількості рядів ударних тіл, під впливом ударів яких під ними повинне пройти каміння. Крім того, ступінь зістарювання залежить від швидкості проходження каміння, а також від дії вібрації. За рахунок вибору відповідної кількості рядів ударних тіл запропонований пристрій можна досить просто інтегрувати у виробничий процес випуску каміння без скорочення тривалості виробничого такту. Каміння може пропускатися через відповідний пристрій із заданою швидкістю, причому ефект зістарювання буде залежите від кількості рядів ударних тіл. Переважно, один ряд ударних тіл розташовується із зсувом відносно ряду ударних тіл, які знаходяться попереду або позаду нього, з метою рівномірної обробки поверхонь каміння. Хоча у принципі необхідно, щоб їм був наданий нерівномірно постарілий вигляд, одержуваний автоматично за допомогою рухомої фіксації ударних тіл. За рахунок їх розташування із зсувом вдається з достатнім ступенем надійності уникати тривалого збігу ударів по камінню у межах визначеної ділянки. У цьому відношенні можна також передбачити різну відстань між рядами ударних тіл. При виконанні запропонованого рішення з використанням безперервно функціонуючого транспортувального пристрою достатньо, щоб, щонайменше, ударні тіла одного ряду охоплювали своїми визначеними ділянками дії каміння, що переміщується під ними, по всій ширині. У принципі може вистачити вже одного ряду ударних тіл, зокрема, невеликої кількості рядів ударних тіл, для зістарювання каміння. Проте, як показала практика, у такому разі не одержується оптимальна картина зістарювання, а, крім того, для цього потрібна відносно невелика швидкість просування каміння. В прикладі виконання, запропонованого рішення, де не використовується безперервно працюючий транспортувальний пристрій, може передбачатися така фіксація ударних тіл, при якій визначені ділянки окремих ударних тіл охоплюють, щонайменше, всю поверхню, переважно, по шарах каміння, що подається. Дискретний процес зістарювання передбачає подачу каміння до ділянки зістарювання шарами, зокрема, однією партією і здійснення зістарювання в ході одного такту, зокрема, каміння транспортується далі тільки після завершення процесу зістарювання. Як один з варіантів дискретного процесу зістарювання передбачається також використовування декількох установок зістарювання, в які каміння подаються по черзі, причому каміння доводиться до бажаного ступеня зістарювання після проходження через всі установки. На відміну від дискретного процесу зістарювання безперервний процес передбачає постійне транспортування каміння у напрямі подачі, зокрема, не цільову подачу в установку (установки) зістарювання шару каміння або однієї партії, а йдеться про безперервний процес. Це стає можливим також і при поінтервальній подачі каміння. 9 Вібраційний процес повинен здійснюватися в даному випадку безперервно. При цьому каміння залишається у своєму положенні відносно короткий проміжок часу, наприклад, протягом 5 секунд (без подачі), а потім трохи переміщуються далі. В результаті випробувань був одержаний переважний ефект зістарювання без систематичних збігів. Винахід передбачає можливість взаємного перекриття певних ділянок дії ударних тіл. Заданий рухомою фіксацією простір для переміщення ударних тіл, переважно, слід вибирати так, щоб ударні тіла не могли випадково потрапити у зазор між двома каменями. При цьому згідно з винаходом передбачається, що ударні тіла, які знаходяться в стані спокою, мається на увазі, за відсутності дії вібрації на каміння і ударні тіла, спираються на камені. Проте також можливий варіант розташування ударних тіл з деяким зазором над камінням. Таким чином, каміння транспортується під ударними тілами без подряпин. Зокрема, за наявності зазору між камінням і ударними тілами можна без труднощів проводити обробку каміння більшої товщини, оскільки воно піддається зістарюванню при більш високій амплітуді ударних тіл, а тому відповідно виштовхуються вгору. Як виявилося, наявність зазору дозволяє посилити зістарювання граней каміння і зменшує ступінь зістарювання поверхні каміння, що може бути переважним залежно від призначення, зокрема, бажаного зовнішнього виду. Але все таки для більш ефективного зістарювання доцільно, щоб ударні тіла спиралися на поверхню, тим самим їм не потрібно на початку руху долати зазор (втрата енергії удару). Зокрема, при зістарюванні каміння меншої товщини, оброблюваного при невеликій амплітуді ударних тіл, враховуючи небезпеку повороту каміння при вібрації, доцільний контакт ударних тіл з поверхнею каміння також і в стані спокою. Може бути передбачено, що визначена ділянка, в межах якої по поверхні каміння переміщуються ударні тіла, відповідає їх руху, зокрема, зсуву на всіх напрямках, який дорівнює від 5 до 40мм, переважно, 10мм. Якщо припустити, що ударні тіла кулясті і мають діаметр 40мм, то вийшла б визначена ділянка у вигляді кола діаметром, переважно, 60мм При цьому для зображення визначеної ділянки обхват, зокрема, горизонтальний поперечний переріз ударних тіл складатиме на всіх напрямках по горизонталі приблизно 10мм. Перевагою є, якщо фіксація ударних тіл здійснюється таким чином, що вони можуть здійснювати зворотно-поступальний рух, який одержується від вібрації, що почалася, в значній мірі, без обмеження. При цьому в одному з конструктивних варіантів виконання винаходу передбачається, що пристрій кріплення, до якого фіксовані ударні тіла, розміщений над камінням. Причому пристрій кріплення може бути площиною, що орієнтована паралельно до поверхні каміння, зокрема, комбінацію з елементів кріплення, наприклад, утворених великою кількістю розташованих впоперек напряму проходження каміння рядів пристроїв кріплен 91369 10 ня. Фіксація ударних тіл до елементів кріплення може здійснюватися за допомогою кріпильних деталей, які можуть бути виконані, наприклад, у вигляді ланцюгів, тросів, штанг або профільних елементів різної форми. Кріпильні деталі можуть мати різноманітний вигляд і виконуватися різними способами, при цьому переважно, вони повинні забезпечувати, по можливості, необмежений рух ударних тіл у межах визначеної ділянки, а з другого боку, давати можливість ударним тілам здійснювати зворотно-поступальний рух без великої втрати енергії. Переважно, ударні тіла фіксовані до елементів кріплення відповідно поодинці. При виконанні запропонованого пристрою з використанням безперервно функціонуючого транспортувального пристрою може бути передбачено, щоб на ділянці, де каміння проходить під дією ударів ударних тіл, були засоби, які піднімають, щонайменше, обмежену ділянку каменя для того, щоб піднята обмежена ділянка каменя виступала у напрямі ударних тіл і піддавалася більш сильній їх дії. Ці засоби можуть бути виконані, наприклад, у вигляді підвищень, проходячи через які нижня сторона каменя виштовхується у ході руху подачі (здійснюваним транспортувальним пристроєм). Підвищення можуть бути виконані, переважно, у вигляді рампи, щоб камінь заїжджав вгору по рампі, щонайменше, якоюсь своєю частиною, а потім знову падав вниз, зокрема, знову з'їжджав з неї. В результаті, якщо дивитися у напрямі руху подачі, спочатку піднімається передня ділянка каменя і за рахунок цього потрапляє під більш сильну дію ударних тіл, тоді як вслід за цим, у напрямі ударних тіл виступають середня, а потім і задня ділянки каменя. Згідно з винаходом може бути передбачено, що підвищення розташовані так, що каміння пересувається через підвищення із зсувом своєї нижньої сторони, внаслідок чого відповідно одна сторона каменя (якщо дивитися у напрямі руху) піддається більш інтенсивному процесу зістарювання. При цьому передбачено, що кожна сторона кожного каменя підвищується, щонайменше, один раз. Для зменшення тертя між підвищенням і нижньою стороною каменя може бути передбачено, що підвищення мають ролики або виконані у вигляді роликів. Проте внаслідок того, що каміння до того ж постійно піднімається на цій ділянці під дією вібрації, виникаюче між підвищенням і нижньою частиною каменя тертя отже невелике. Засоби для піднімання каміння можуть бути також виконані так, як це описано в публікації US 2002/014224 А1. Переважні варіанти виконання і вдосконалення винаходу викладені в залежних пунктах формули винаходу. Нижче дається принциповий опис двох прикладів виконання винаходу з посиланням на креслення. На кресленнях представлено: Фіг.1 Робочий шар каміння, розміщений на опорній плиті і переміщуваний за допомогою транспортувального пристрою до ділянки зістарювання; ударні тіла не показані, вид зверху. 11 Фіг.2 Запропонований пристрій, причому ударні тіла розташовані рядами впоперек напряму руху подачі каміння на елементах кріплення, вид збоку. Фіг.3 Вид Фіг.2 відповідно до напряму стрілки III. Фіг.4 Ударні тіла, підвішені за допомогою кріпильних деталей у вигляді ланцюгів до приймальних пристосувань у вигляді напрямних, детальне зображення. Фіг.5 Альтернативний варіант виконання кріпильних деталей з порожниною, що містить елемент кріплення. Фіг.6 Кріпильна деталь згідно з Фіг.5 з ударним тілом, детальне зображення. Фіг.7 Ексцентрично обважнена вантажем кріпильна деталь, детальне зображення Фіг.8 Транспортувальний пристрій, пристосований для транспортування шару каміння особливим способом, причому каміння пересувається по опорній плиті за допомогою сполученої з ланцюговою тягою штовхальної штанги, перспективне зображення. Фіг.9 Транспортувальний пристрій згідно з Фіг.8, загальний вид збоку. Фіг.10 Транспортувальний пристрій, в якому ланцюгова тяга має, щонайменше, одну штовхальну штангу і одну обмежувальну штангу, а між штовхальною штангою і обмежувальною штангою розташований килимок, на якому лежить каміння і тягнеться по опорній плиті, перспективне зображення. Фіг.11 Транспортувальний пристрій згідно з Фіг.10, загальний вид збоку. Фіг.12 Транспортувальний пристрій з ланцюговою тягою, щонайменше, з однією штовхальною штангою, причому додатково передбачений стрічковий або ремінний транспортер, на якому знаходиться каміння, загальний вид збоку і Фіг.13 Транспортувальний пристрій згідно з Фіг.9 з виконаними в ньому штовхальною штангою і обмежувальною штангою, спеціально пристосований для зістарювання каміння, яке має поперечний переріз у вигляді трапеції, зокрема, нестійко розміщеного у своєму шарі каміння, загальний вид збоку. Згідно з винаходом для зістарювання підходить будь-яке каміння, наприклад, елементи облицьовування, елементи лицьової сторони будівлі, вапняно-піщане каміння, бетонні блоки, цегла, зокрема, клінкерна цегла або природне каміння незалежно від його властивостей. Далі з посиланням на приклади виконання винаходу описується процес зістарювання каміння 1, виконаного у вигляді бетонного каміння. Проте, зрозуміло, що цим винахід не обмежується. Процес виготовлення бетонного каміння 1, зокрема, бетонного каміння для брукування, достатньо відомий, тому в подальшому він не описуватиметься більш детально. Бетонне каміння 1 одержується з виробничої установки в основному робочим шаром, тобто, в порядку, при якому велика кількість бетонного каміння 1 розташоване в один шар одне поряд з іншим. Як приклад такий робочий шар представлений на Фіг.1. 91369 12 На Фіг.2 показане розміщене рівномірно в один шар на опорній плиті 2 бетонне каміння 1. При цьому бетонне каміння розташоване так, що відповідно підлягаюча обробці грань 1b, зокрема, підлягаюча обробці поверхня 1а (= як правило, сторона, що знаходиться на виду) каменя 1 знаходиться зверху. Відносно загального принципу зістарювання з використанням ударних тіл 3, що вільно переміщуються, як це показано на фігурах 2-7, слід звернутися до публікації DE 20 2004 020 206.9. Як показано на фігурах 2-6, обробка поверхонь 1а і прилеглих до них граней 1b каміння 1 здійснюється ударними тілами 3, які, по суті, вільно переміщуються всередині певної ділянки 4 поверхні 1а каміння 1. В даному випадку ударні тіла 3 фіксовані рухомо, зокрема, розташовані або підвішені до пристрою 5 кріплення. Зокрема, як показано на фігурах 2 і 3, передбачений вібраційний пристрій 6 для передання камінню 1 і ударним тілам 3 такого руху відносно одне до одного, при якому спостерігається дія ударних тіл 3 на поверхні 1а і відкриті грані 1b каміння 1. Вібраційний пристрій 6, який складається, наприклад, з декількох вібраційних генераторів, передає вібрацію опорній плиті 2 і діє на каміння 1 і на ударні тіла 3. Причому опорна плита 2 до того ж може бути верхньою стороною вібраційного пристрою 6, наприклад, вібростола. Опорна плита 2 може бути також стрічкою транспортера, на яку встановлене каміння 1. В даному випадку відносно переважних варіантів виконання винаходу, а також створення вібрації слід звернутися до публікації DE 20 2004 020 206.9. Як показано на фігурах, ударні тіла 3 вільно переміщуються відносно поверхні 1а, як всередині визначеної ділянки 4, так і по відношенню одне до одного. Ударні тіла 3 можуть бути виготовлені з будь-якого матеріалу. В прикладі виконання винаходу передбачено, що ударні тіла 3 виконані із загартованого металу, металу або сталі. Форма ударних тіл 3 також може бути вибрана будь-якою, причому виявилося, що переважно ударні тіла 3 слід виконувати кулястими, кільцеподібними, багатогранними, циліндровими або у вигляді шайби. У представленому прикладі виконання винаходу ударні тіла 3, по суті, кулясті, проте з двома сплюснутими протилежними сторонами. Зокрема, це видно в деталях на фігурах 4, 6 і 7. Як видно при порівнянні Фіг.2 і Фіг.3, пристрій 5 кріплення розташований паралельно поверхням 1а каміння 1. Причому пристрій 5 кріплення має велику кількість елементів 7 кріплення, які відповідно проходять по всій ширині підлягаючого зістарюванню каміння 1, тобто, впоперек руху подачі. Ударні тіла 3 розташовані, зокрема, фіксованими, зокрема, підвішеними за допомогою кріпильних деталей 8 до елементів 7 кріплення. Згідно з формами виконання винаходу, представленими на фігурах 2-4, кріпильні деталі 8 зображені у вигляді ланцюгів. Причому ланцюги виконані з металу. Елементи 7 кріплення мають, як, зокрема, показано на Фіг.4, приймальні пристосування 7а у вигляді напрямних, до яких підвішені металеві ланцюги 8. Кожне ударне тіло 3 по окремості сполучене через 13 індивідуальну кріпильну деталь 8 з елементом 7 кріплення. Тому, при необхідності заміни ударного тіла 3, зробити це дуже просто. У прикладі виконання винаходу передбачається, що ударні тіла 3 одного ряду 7 щільно прилягають одне до одного, наприклад, мають зазор від 2 до 20мм, переважно, від 5 до 10мм. Крім того, приклад виконання винаходу передбачає, що елементи 7 кріплення, зокрема, весь пристрій 5 кріплення приходить у рух під час дії ударів ударних тіл 3 по камінню 1. Цим підтримується нерівномірність ударів ударних тіл 3 по камінню 1. Причому передбачається такий переважний коливальний рух елементів 7 кріплення, при якому вони переміщуються в осьовому напрямі назад і вперед. У конструктивному відношенні це досягається відомими засобами (наприклад, ексцентричним розташуванням або за допомогою довільно керованого пневматичного циліндра). На фігурах 5, 6 і 7 представлений альтернативний по відношенню до фігур 2 і 4 варіант удосконалення кріпильних деталей 8. Причому кріпильні деталі 8 мають профіль, що створює порожнину 8а, здатну при охопленні елемента 7 кріплення (в прикладі виконання винаходу у вигляді труби або штанги) додавати кріпильній деталі 8 таку рухомість по відношенню до елемента 7 кріплення, що розташоване на кріпильній деталі 8, зокрема, сполучене з нею ударне тіло 3 може здійснювати як зворотно-поступальний рух, так і рух у межах визначеної ділянки 4. Відповідно до прикладів виконання винаходу, представлених на фігурах 5, 6 і 7, кріпильна деталь 8 виконана у вигляді відповідно гнутого чотиригранного профілю. Згідно із зображеною на Фіг.6 формою виконання винаходу визначена ділянка 4 має форму еліпса. Річ у тому, що виконана у вигляді чотиригранного профілю кріпильна деталь 8 головним чином дозволяє здійснювати рух ударного тіла 3 у напрямі руху подачі, зокрема проти нього. На відміну від цього форма виконання винаходу відповідно до фігур 2 і 4 дає можливість утворювати, по суті, визначену ділянку 4 у вигляді кола. Правда, і в цьому випадку визначена ділянка 4 набуває, по суті, форму еліпса, враховуючи напрям подачі каміння 1, навіть якщо ця форма і виражена менш чітко. Згідно з формою виконання винаходу, показаною на Фіг.6, може бути передбачено, щоб відхилення ударних тіл 3 у напрямі руху складало від 30 до 200мм, переважно, від 50 до 150мм Причому, крім того, може передбачатися, що наступний ряд 7 ударних тіл З знаходиться від попереднього ряду 7 ударних тіл 3 на відстані на 10-20мм більше, ніж максимальна величина відхилення ударних тіл 3 при експлуатації пристрою. Кріпильні деталі 8, включаючи ударні тіла 3, мають в даному прикладі виконання винаходу довжину від 200мм. Переважною виявилася загальна довжина від 100 до 400мм. Як це видно на Фіг.5, елементи 7 кріплення мають на однакових відстанях дистанційні елементи 9, які забезпечують певне розташування кріпильних деталей 8 одного ряду, а також перешкоджаючі перекосу по відношенню до інших, розташованих поряд кріпильних деталей 8. 91369 14 Як показано на Фіг.6, порожнину 8а кріпильних деталей 8 можна розділити перегородкою 8b, зокрема, яка відповідно обмежує рух вгору ударного тіла 3 Причому може бути передбачене змінне положення встановлення перегородки 8b, яке дає можливість регулювати рух вгору, у даному випадку, залежно від зістарюваного каміння 1. На Фіг.7 показано розташування ударних тіл 3, при якому ударні тіла 3 в стані спокою орієнтовані проти напряму руху. Причому, при русі каміння 1 у напрямі транспортування (позначено стрілкою) ударні тіла 3, зокрема, кріпильні деталі 8 приймають вертикальне положення (показано пунктиром). Встановлення ударних тіл 3 в стані спокою підбирається так, щоб під час руху вони приймали вертикальне положення. У прикладі виконання винаходу сторона кріпильних деталей 8, що знаходиться попереду по ходу руху каміння 1, обважнена додатковим вантажем 15 (він може бути виконаний разом з кріпильною деталлю). Додатковий вантаж 15 може бути розташований і на самому ударному тілі 3. За допомогою додаткового вантажу 15 ударні тіла 3 в стані спокою знаходяться під нахилом до напряму транспортування. Такого нахилу можна добитися і іншим способом, наприклад, за рахунок несиметричної або диспропорційної підвіски і (або) виконання кріпильних деталей 8, зокрема, ударних тіл 3. Також згідно з винаходом може бути передбачено, що, щонайменше, розташовані на ділянці подачі ряди 7 ударних тіл 3, мається на увазі ряд ударних тіл 3, через який каміння проходить в першу чергу при подачі до ділянки зістарювання, знаходяться під нахилом у напрямі руху (не показано). У конструктивному плані це може бути виконано аналогічно нахилу проти напряму руху. Перевага полягає в тому, що виключається перекіс каміння 1 відносно ударних тіл 3, а внаслідок цього каміння подається легко. У непоказаній альтернативній формі виконання винаходу може також передбачатися нахил всіх ударних тіл 3 в стані спокою у напрямі руху. В прикладах виконання винаходу передбачається, що каміння 1 транспортується за допомогою транспортувального пристрою 10 під ударними тілами 3, зокрема, вони проходять через власне ділянку зістарювання Із загального рівня техніки відома велика кількість різних транспортувальних пристроїв 10. Наприклад, в даному випадку може йтися про стрічковий, ремінний або ланцюговий транспортери або ним подібних. В прикладі виконання винаходу транспортувальний пристрій виконаний у вигляді ланцюгового транспортера 10 з подавальною штангою 11, що пересуває каміння 1 по опорній плиті 2, зокрема, на самій ділянці зістарювання, безпосередньо по вібростолу. Крім того, в прикладі виконання винаходу передбачено, що ланцюговий транспортер 10 послідовно просуває каміння 1 під ударними тілами 3. При цьому швидкість руху може встановлюватися з урахуванням загальної швидкості виробничого процесу, зокрема, одержуваного результату зістарювання. Як альтернатива, в даному випадку може також передбачатися, що ланцюговий транспортер 10 тільки зсуває каміння 1, яке необхідно зістарити, наприклад, весь робочий шар, на передбачену 15 позицію, а під час процесу зістарювання каміння 1 не пересувається вперед (переривисте транспортування). По завершенню процесу зістарювання, зокрема, після завершення ударної дії ударних тіл 3 по поверхнях 1а і прилеглих до них гранях 1b каміння 1 в бажаних межах, ланцюговий транспортер 10 може продовжувати транспортування каміння 1, а на місце, що звільнилося, завантажити новий шар. Ланцюговий транспортер 10 виконаний як здійснюючий рух по замкненому колу транспортувальний пристрій. У прикладі виконання винаходу обидва тягові ланцюги ланцюгового транспортера 10 проходять зовні вібраційного пристрою 6, а тому вібрація не впливає на їх працездатність. У принципі існує безліч конструктивних прийомів для захисту ланцюгового транспортера 10 від вібрації. Між штовхальною штангою 11, розташованою між обома обертальними ланцюгами транспортера 10 і вібраційним столом, зокрема, опорною плитою 2, є зазор, що виключає контакт вібраційного столу, зокрема, опорної плити 2, із штовхальною штангою 11. Виходячи з цього, зазор між штовхальною штангою і верхньою стороною опорної плити 2, зокрема, вібраційного столу, повинен бути більше максимального коливання вібраційного столу, зокрема опорної плити 2 у напрямі до штовхальної штанги 11. Як правило, вібраційний стіл, зокрема опорна плита 2, коливається, зокрема здійснює рух у напрямі до штовхальної штанги 11 максимально не більше ніж на 4мм, тому, наприклад, зазору величиною в 10мм достатньо, щоб вібраційний стіл, зокрема, опорна плита не торкалися штовхальної штанги 11, і вона могла переміщатися завдяки цьому спокійно і без ударів. Причому величина зазору між штовхальною штангою 11 і верхньою стороною вібраційного столу, зокрема опорної плити 2, залежить від ширини коливань, зокрема від сили вібрації. На Фіг.1 показаний найкращий варіант удосконалення штовхальної штанги 11, особливо відповідний для використовування у запропонованому пристрої. У даному випадку передбачено, що штовхальна штанга 11 обладнана великою кількістю підшипників 16, зокрема елементами, що обертаються, зокрема роликами. Причому підшипники 16 повинні сприяти тому, щоб каміння, якщо воно внаслідок отримання вібрації входить у контакт зі штовхальною штангою 11, тільки злегка терлося об штовхальну штангу, внаслідок чого втрати кінетичної енергії незначні. При цьому згідно з винаходом може передбачатися, що підшипники 16 мають ширину від 5 до 30мм, переважно, 10мм і розташовуються на відстані від 20 до 50мм, переважно, на відстані 30мм. Тим самим, з одного боку, забезпечується, що каміння 1 прилягає, щонайменше, до двох підшипників 16, зокрема, просувається ними вперед. З другого боку, існує можливість, що два камені 1 одночасно торкнуться підшипника 16 під час вібрації, зокрема, при русі у протилежному напрямі, при якому робота підшипника була б обмежена. Подібна штовхальна штанга 11 може використовуватися також незалежно від запропонованого рішення і в інших пристроях, в яких каміння 1 піддається зістарюванню за до 91369 16 помогою комбінованого використовування вібраційного пристрою і ударних тіл, що діють на поверхню каміння 1. На Фіг.1 показані бічні обмежувачі 12, які повинні перешкоджати бічному відхиленню каміння 1 під час вібраційного процесу. У принципі подібні обмежувачі 12 можуть бути передбачені також по напряму руху попереду і позаду каміння 1. До того ж обмежувачі 12 можуть служити також для захисту від пилу. Крім того, може бути передбачено, щоб пристрій 5 кріплення мав захисний чохол або щось подібне, що вкриває шар каміння 1, яке знаходиться в процесі зістарювання, з метою обмеження проникнення назовні кам'яного пилу. В прикладі виконання винаходу передбачено, що обмежувачі 12 від'єднані від вібраційного пристрою 6, зокрема, не вібрують. За допомогою конструктивних прийомів можна нескладно добитися переміщення ланцюговим транспортером штовхальної штанги 11 у напрямі руху, без створення перешкод для бічних обмежувачів 12. Наприклад, штовхальна штанга 11 може бути сполученою з ланцюговим транспортером 10 знизу або зверху бічних обмежувачів 12. Як представлено на фігурах 2 і 3 (на жаль, тільки в загальному плані), ділянка, через яку каміння 1 проходить під ударною дією ударних тіл 3, має засоби 13, які піднімають, щонайменше, обмежену ділянку каміння 1 для того, щоб піднята обмежена ділянка каміння 1 виступала у напрямі ударних тіл 3 і знаходилася під більш інтенсивною дією ударних тіл. У прикладі виконання винаходу засоби 13 виконані у вигляді підвищень у вигляді рампи, які відповідно піднімають нижні сторони каміння 1 при проходженні підвищень 13 у вигляді рампи. У прикладі виконання винаходу (не показаний) передбачається, що підвищення 13 піднімають каміння 1 по напряму руху із зсувом від центру, а внаслідок цього збоку, причому кожний камінь 1 піднімається кожною стороною, щонайменше, один раз. Як показано на Фіг.2 підвищення 13 можуть бути обладнані роликами 14, зокрема, підшипниками. У принципі, подібні підвищення 13 можна також створити у випадку, якщо транспортувальний пристрій виконаний у вигляді стрічкового транспортера, причому в цьому випадку стрічка повинна проходити через підвищення 13. Але все таки виконаний із штовхальною штангою 11 ланцюговий транспортер 10 в даному випадку був би більш переважним. Найбільш переважно, коли піднімаються грані 1b каміння 1. Засоби 13 можуть бути виконані різного виду і численними способами, наприклад, у вигляді виступів, поршня, що висувається, як в публікації US 2002/0145224 А1 або подібних засобів. Можливо також, що засоби 13 утворені внаслідок хвилеподібного виконання опорної плити 2 вібраційного стола. Засоби 13 можуть також використовуватися, незалежно від запропонованої ідеї рухомої фіксації ударних тіл 3, для піднімання, щонайменше, обмежених ділянок каміння 1 так, щоб піднята частина каміння 1 виступала у напрямі до ударних тіл 17 3 і потрапляла під більш інтенсивну дію ударних тіл 3. Наприклад, подібне вживання пристрою можливе відповідно до публікації DE 20 2004 020 206.9. Внаслідок цього при кожній обробці каміння зверху, підводячи, щонайменше, обмежені ділянки каміння, можна піддавати ці обмежені ділянки більш інтенсивній, зокрема, посиленій обробці. Так, простим способом можна добитися бажаного результату зістарювання. На фігурах 2, 3 і 5 каміння 1 для наочності показане не у стані вібрації, причому ударні тіла 3 знаходяться на поверхні 1а каміння 1. Внаслідок вібрації камні 1 і ударні тіла 3 ударяються одне об одне. Показаний на Фіг.2 і Фіг.5 зазор між каменями 1 (у напрямі руху) зменшується, зокрема, вибирається при русі вперед штовхальної штанги 11. Більш переважно запропоноване рішення підходить також для зістарювання розщепленого, зокрема, розколеного каміння, що має в цілому нерівну, зокрема, з виступами і поглибленнями поверхню. В даному випадку до ударних тіл 3 звернена розколена поверхня каменя 1 своєю поверхнею зламу. На фігурах 8-12 показані три різні переважні транспортувальні пристрої 10, які відповідають не тільки запропонованому рішенню, але і взагалі для транспортування великої кількості каміння, укладеного у робочий шар. Таким чином, транспортувальний пристрій 10, що видно з опису приведених нижче креслень, є самостійним запропонованим рішенням транспортування каміння, якщо зістарюване каміння обробляється з використанням вібраційного пристрою 6. На Фіг.8 і Фіг.9 показано транспортувальний пристрій 10 в найвигіднішій формі виконання. В ньому обидві гілки ланцюгів ланцюгового транспортера проходять відповідно по краях опорної плити 2 і розташовані так, що їм не передається, зокрема, не значно передається вібрація від вібраційного столу 6. Між гілками ланцюгового транспортера 10 розташована вже описана штовхальна штанга 11, яка служить для надання руху у напрямі транспортування каміння 1, яке знаходиться на опорній плиті 2. При цьому штовхальна штанга 11 пересуває каміння 1 по опорній плиті 2. Подібне транспортування вже показане на фігурах 1-3 і Фіг.5. Додатково до цього в представлених на Фіг.8 і Фіг.9 формах виконання винаходу показана обмежувальна штанга 17, розташована попереду штовхальної штанги 11 у напрямі транспортування. Між обмежувальною штангою 17 і штовхальною штангою 11 знаходиться шар каміння 1, який належить зістарити. Обмежувальна штанга 17 розташована аналогічно штовхальній штанзі 11 між гілками ланцюгів ланцюгового транспортера 10, зокрема, сполучена з ними, служить для запобігання відхилення каміння 1 вперед, мається на увазі, у напрямі транспортування Принципово, обмежувальна штанга 17 могла б бути виконаною також як штовхальна штанга для наступного шару каміння, проте це виявилося не краще. Якщо між обмежувальною штангою 17 і штовхальною штангою 11 залишається проміжок для наступного шару каміння 1, обмежувальну 91369 18 штангу 17 можна встановлювати для різної довжини шару каміння, не впливаючи на все інші штовхаючі і обмежувальні штанги. Зміна довжини ділянки між однією штовхальною штангою 11 і відповідною обмежувальною штангою 17 для прийому відповідного шару каміння впливає внаслідок цього тільки на відстань між обмежувальною штангою 11 і іншою штовхальною штангою 11, яка переміщується попереду. Тому для кожного шару каміння можна вибрати свою довжину кроку, а в даному випадку, змінювати її, не впливаючи на довжину кроку інших осередків (штовхальна штанга / обмежувальна штанга). Виходячи з цього, як передбачається в показаній на Фіг.8 і Фіг.9 формі виконання винаходу, для кожного шару каміння слід використовувати по одній штовхальній штанзі 11 і одній обмежувальній штанзі 17. Як штовхальна штанга 11, так і обмежувальна штанга 17 можуть виконуватися в переважному варіанті виконання у вигляді металевої смуги або подібного елемента. На фігурах 10 і 11 показана переважна форма виконання винаходу транспортувального пристрою 10, яка відрізняється від представленої на фігурах 8 і 9 тим, що на обмежувальній штанзі 17 встановлена, зокрема, фіксована опорна поверхня 18. Обмежувальна штанга 17 служить тим самим тягою для опорної поверхні 18. Отже, каміння, на відміну від форми виконання винаходу, показаної на фігурах 8 і 9, більше не розташоване в процесі зістарювання на опорній плиті 2, а знаходяться на опорній поверхні 18, яка протягується, по суті, обмежувальною штангою 17, зокрема, ланцюговим транспортером 10, по опорній плиті 2. Причому опорна поверхня 18 знаходиться в такому контакті з опорною плитою 2, зокрема, вібраційним столом 6, що опорна поверхня 18 починає так вібрувати, що розташоване на опорній поверхні 18 каміння 1 також приходять у коливання, зокрема, починає підскакувати. Опорна поверхня 18 виконана переважно з еластичного матеріалу. Найбільш підходить для цього гумовий мат 18. Гумовий мат 18 може бути також сполучений із штовхальною штангою 11. Внаслідок того, що гумовий килимок 18 сполучений з обмежувальною штангою 17 і в даному випадку із штовхальною штангою 11, гумовий килимок 18 переміщується з тією ж швидкістю, що і ланцюговий транспортер 10. У показаному на Фіг.10 і Фіг.11 прикладі виконання винаходу гумовий мат 18, по суті, розташований між обмежувальною штангою 17 і штовхальною штангою 11. Принципово, гумовий мат 18 може бути довше або коротше за відстань між обмежувальною штангою 17 і штовхальною штангою 11. Використовування опорної поверхні 18, зокрема, гумового мату, має велике значення для отримання доброго результату зістарювання. Справа полягає в тому, що в транспортувальному пристрої 10, представленому на Фіг.8 і Фіг.9, тиск при штовханні, що надається штовхальною штангою 11 на каміння 1, у всіх випадках стає більшим, чим ближче каміння 1 розташовується до штовхальної штанги 11. При цьому може трапитися такий взаємний зсув каміння 1, при якому каміння 1, зокрема, 19 на ділянці штовхальної штанги 11, підскакуватиме менше, зокрема, не підскакуватиме зовсім. Цей ефект стає настільки більш очевидний, чим менше каміння, оскільки ряди каміння, на яке здійснюється незначний тиск при штовханні, зокрема, ряди каміння, що знаходяться попереду по напряму транспортування, підскакують значно вище, зокрема, значно більше вібрують, а тому грані каміння відбиваються тут значно сильніше. Опорна поверхня 18 компенсує цей ефект, оскільки опорна поверхня 18, а разом з нею і каміння 1, що лежить на ній, не штовхається, а протягується. Тому каміння 1 не здавлюється більше на ділянці штовхальної штанги 11, як це має місце в показаній на Фіг.8 і Фіг.9 формі виконання винаходу. Правда, не дивлячись на це, каміння 1 здійснює ще тиск на штовхальну штангу 11, оскільки каміння 1 через вібрацію, зокрема, підскакування переміщується на опорній поверхні 18 з меншою швидкістю, ніж опорна поверхня 18, проте тиск, що діє штовхальною штангою 11 на каміння 1, все ж таки значно менше і більше не є перешкодою. В даному випадку весь транспортувальний пристрій 10 можна трохи нахилити, щоб каміння 1, якщо дивитися у напрямі транспортування, рухалося злегка вниз, що протидіє ефекту переміщення каміння 1 назад відносно опорної поверхні 18, яка рухається у напрямі транспортування. Опорна поверхня 18 має ще і іншу перевагу у порівнянні з представленою на Фіг.8 і Фіг.9 формою виконання винаходу. В результаті випробувань виявилося, що існує відносно велика небезпека розлому каміння невеликої товщини або довгого каміння, що має велику площу. Опорна поверхня 18, зокрема, виготовлена з еластичного матеріалу, значно знижує вірогідність розлому, оскільки каміння 1 більше не ударяється об опорну плиту 2, виконану, як правило, із сталі, а стикається з еластичним матеріалом, переважно, гумою. На Фіг.12 показаний варіант представленої на Фіг.10 і Фіг.11 форми виконання транспортувального пристрою 10 має, по суті, такі ж переваги. Форма виконання винаходу згідно з Фіг.12 також має ланцюговий транспортер 10, а також штовхальну штангу 11 і оптимально - обмежувальну штангу 17, розміщені аналогічно формам виконання винаходу, зображеним на Фіг.8 і Фіг.9, зокрема, на Фіг.10 і Фіг.11. При цьому передбачено, що каміння 1 укладено на опорну поверхню 18, яка переміщує каміння 1, у напрямі транспортування, щонайменше, приблизно із швидкістю транспортувального пристрою 10. Причому опорна поверхня 18 виконана як обертальна стрічка конвеєра, переважно, з еластичного матеріалу, наприклад, гуми. Причому стрічка 18 конвеєра проходить так, що їй передається вібрація від вібраційного пристрою 6, внаслідок чого каміння 1, що лежить на ній, підскакує, зокрема, вібрує. Транспортувальний пристрій 10 переважно розташований так, що вібрація не передається ні гілкам ланцюгів, ні штовхальній штан 91369 20 зі 11, зокрема, обмежувальній штанзі 17. В оптимальному варіанті може бути також передбачене з'єднання стрічки 18 конвеєра з однією або декількома обмежувальними штангами 17 або штовхальними штангами 11. Власне подача, що переміщує каміння 1 у напрямі транспортування через ділянку зістарювання, відбувається за рахунок руху подачі стрічки 18 конвеєра. Правда, каміння 1 через її вібрацію зміщується (з невеликою швидкістю) назад відносно стрічки 18 конвеєра. Цей поворотний рух відповідно обмежується штовхальною штангою 11. Проте тиск при штовханні що надається штовхальною штангою 11 на каміння 1, все ж таки не значний, щоб перешкоджати вібрації, зокрема, підскакуючим рухам каміння. Обмежувальна штанга 17 перешкоджає камінню 1 виходити вперед за межі передбаченої ділянки. Замість ланцюгового транспортера 10 у формах виконання винаходу згідно з фігурами 8-12 можна використовувати також інший транспортувальний пристрій, який переважно здійснює рух по замкнутому колу. На Фіг.13 представлене виконання штовхальної штанги 11 і обмежувальної штанги 17, які особливо підходять для зістарювання каміння 1, що має поперечний переріз у формі трапеції і, зокрема, загалом знаходиться у нестійкому положенні в шарі каміння Таким камінням 1, наприклад, може бути розщеплене, зокрема, розколене каміння, що має в цілому нерівну, зокрема, з виступами і поглибленнями поверхню. Автором заявки - запропоновано, що незалежно від форми виконання транспортувального пристрою (на Фіг.13 не показано) і незалежно від способу переміщення каміння через ділянку зістарювання (фігури 8-12), кращий результат зістарювання каміння 1, що знаходяться в нестійкому положенні на несучій плиті 2, можна отримати, якщо штовхальна штанга 11 і обмежувальна штанга 17 виконані так, що вони підпирають каміння 1. У показаній на Фіг.13 формі виконання винаходу як штовхальна штанга 11, так і обмежувальна штанга 17 мають додатковий опорний елемент 11а, зокрема, 17а. Як альтернативу тут можна передбачити також декілька опорних елементів, зокрема, штовхальну штангу 11 і обмежувальну штангу 17, які мають таку форму, яка створює опору для каміння 1 і перешкоджає його перекиданню. Опорні елементи 11а, 17а забезпечують, щоб поверхні каміння 1 утворювали по можливості горизонтальну площину для переважної обробки в процесі зістарювання поверхонь 1 а каміння ударними тілами 3. Як альтернативу в даному випадку можна передбачити, що тільки штовхальна штанга 11 або обмежувальна штанга 17 мають опорні елементи. Приведену в описі і показану на Фіг.13 форму виконання штовхальної штанги 11 і обмежувальної штанги 17 можна застосувати у всіх представлених раніше формах виконання винаходу. 21 91369 22 23 Комп’ютерна верстка М. Ломалова 91369 Підписне 24 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601