Прошарок вітрового скла (варіанти), спосіб виготовлення прошарку вітрового скла та вітрове скло

1. Прошарок вітрового скла, який включає в себе: пластифіковане полі(вінілбутиральне) полімерне покриття, що містить 40-90 phr пластифікатора та має температуру переходу до склоподібного стану менш ніж 25 °С, причому прошарок вітрового скла має клиноподібну форму та має перший край та другий край, причому перший край має товщину щонайменш 0,38 міліметра, а другий край має товщину щонайменш на 0,13 міліметра більшу, ніж товщина першого краю, причому полімерне покриття проявляє покращене зниження проходження звуку на щонайменш два децибели по відношенню до еквівалентного полімерного покриття, яке має температуру переходу до склоподібного стану між 30-33 °С. 2. Прошарок вітрового скла за п. 1, який відрізняється тим, що прошарок вітрового скла додатково включає друге полімерне покриття. 3. Прошарок вітрового скла за п. 2, який відрізняється тим, що друге полімерне покриття не має клиноподібну форму, а полімерне покриття, яке має температуру переходу до склоподібного стану менш ніж 25 °С, має клиноподібну форму. 4. Прошарок вітрового скла за п. 2, який відрізняється тим, що друге полімерне покриття має клиноподібну форму, а полімерне покриття, яке має температуру переходу до склоподібного стану менш ніж 25 °С, не має клиноподібну форму. 5. Прошарок вітрового скла за п. 2, який додатково містить шар полімерної плівки, розміщений між полімерним покриттям, яке має температуру пере 2 (19) 1 3 край має товщину щонайменш на 0,13 міліметра більшу, ніж товщина першого краю, причому полімерне покриття проявляє покращене зниження проходження звуку на щонайменш два децибели по відношенню до еквівалентного полімерного покриття, яке має температуру переходу до склоподібного стану між 30-33 °С. 16. Спосіб за п. 15, при якому додатково формують друге полімерне покриття та ламінують друге полімерне покриття та полімерне покриття, яке має температуру переходу до склоподібного стану меншу ніж 25 °С. 17. Спосіб за п. 16, який відрізняється тим, що друге полімерне покриття не має клиноподібну форму, а полімерне покриття, яке має температуру переходу до склоподібного стану менш ніж 25 °С, має клиноподібну форму. 18. Спосіб за п. 16, який відрізняється тим, що друге полімерне покриття має клиноподібну форму, а полімерне покриття, яке має температуру переходу до склоподібного стану менш ніж 25 °С, не має клиноподібну форму. 19. Спосіб за п. 16, при якому додатково включають шар полімерної плівки між полімерним покриттям, яке має температуру переходу до склоподібного стану менш ніж 25 °С, та другим полімерним покриттям. 20. Спосіб за п. 15, який відрізняється тим, що товщина другого краю є на від 0,13 міліметра до 0,8 міліметра більшою ніж товщина першого краю. 21. Спосіб за п. 20, який відрізняється тим, що товщина другого краю є на від 0,3 міліметра до 0,8 міліметра більшою ніж товщина першого краю. 22. Спосіб за п. 21, який відрізняється тим, що товщина першого краю складає, щонайменш, 0,5 міліметра. 23. Спосіб за п. 15, який відрізняється тим, що полімерний прошарок клиноподібної форми не містить інших полімерних покриттів, окрім полімерного покриття, яке має температуру переходу до склоподібного стану менш ніж 25 °С. 24. Спосіб за п. 15, при якому додатково ламінують полімерну плівку до полімерного покриття, яке має температуру переходу до склоподібного стану менш ніж 25 °С. 25. Спосіб за п. 15, при якому додатково формують полімерне покриття, яке має температуру переходу до склоподібного стану менш ніж 25 °С, сумісним екструдуванням звукопоглинаючого полімерного розплаву та полімерного розплаву, який не поглинає звук, для створення полімерного покриття, що має температуру переходу до склоподібного стану менш ніж 25 °С, який відрізняється тим, що полімерне покриття має клиноподібну форму та містить звукопоглинаючу зону та зону, що не поглинає звук. 26. Спосіб за п. 15, при якому пластифіковане полі(вінілбутиральне) полімерне покриття має залишковий вміст гідроксилу менш ніж 18,7 %. 27. Спосіб за п. 26, при якому пластифіковане полі(вінілбутиральне) полімерне покриття має залишковий вміст гідроксилу менший або рівний 16 %. 28. Спосіб за п. 15, при якому пластифікатором є триетиленгліколь ди-(2-етилгексаноат). 93370 4 29. Вітрове скло, яке містить прошарок вітрового скла, який включає пластифіковане полі(вінілбутиральне) полімерне покриття, що містить 40-90 phr пластифікатору та має температуру переходу до склоподібного стану менш ніж 25 °С, причому прошарок вітрового скла має клиноподібну форму та має перший край та другий край, причому перший край має товщину, щонайменш, 0,38 міліметра, а другий край має товщину, щонайменш, на 0,13 міліметра більшу, ніж товщина першого краю, причому полімерне покриття проявляє покращене зниження проходження звуку на, щонайменш, два децибели по відношенню до еквівалентного полімерного покриття, яке має температуру переходу до склоподібного стану між 30-33 °С. 30. Вітрове скло за п. 29, яке відрізняється тим, що прошарок вітрового скла додатково включає друге полімерне покриття. 31. Вітрове скло за п. 30, яке відрізняється тим, що друге полімерне покриття не має клиноподібну форму, а полімерне покриття, яке має температуру переходу до склоподібного стану менш ніж 25 °С, має клиноподібну форму. 32. Вітрове скло за п. 30, яке відрізняється тим, що друге полімерне покриття має клиноподібну форму, а полімерне покриття, яке має температуру переходу до склоподібного стану менш ніж 25 °С, не має клиноподібну форму. 33. Вітрове скло за п. 30, яке додатково містить шар полімерної плівки, розміщений між полімерним покриттям, яке має температуру переходу до склоподібного стану менш ніж 25 °С, та другим полімерним покриттям. 34. Вітрове скло за п. 29, яке відрізняється тим, що товщина другого краю є більшою на 0,13 міліметра - 0,8 міліметра, ніж товщина першого краю. 35.Вітрове скло за п. 34, яке відрізняється тим, що товщина другого краю є більшою на 0,3 міліметра - 0,8 міліметра, ніж товщина першого краю. 36. Вітрове скло за п. 34, яке відрізняється тим, що перша товщина складає, щонайменш, 0,5 міліметра. 37. Вітрове скло за п. 29 яке відрізняється тим, що полімерний прошарок клиноподібної форми не містить інших полімерних покриттів, окрім полімерного покриття, яке має температуру переходу до склоподібного стану менш ніж 25 °С. 38. Вітрове скло за п. 37, яке відрізняється тим, що полімерне покриття, що має температуру переходу до склоподібного стану менш ніж 25 °С, включає в себе звукопоглинаючу зону та зону, яка не поглинає звук. 39. Вітрове скло за п. 29, яке відрізняється тим, що прошарок вітрового скла додатково містить полімерну плівку. 40. Вітрове скло за п. 29, яке відрізняється тим, що пластифіковане полі(вінілбутиральне) полімерне покриття має залишковий вміст гідроксилу менш ніж 18,7 %. 41. Вітрове скло за п. 40, яке відрізняється тим, що пластифіковане полі(вінілбутиральне) полімерне покриття має залишковий вміст гідроксилу менший або рівний 16 %. 5 93370 6 42. Вітрове скло за п. 29, яке відрізняється тим, що пластифікатором є триетиленгліколь ди-(2етилгексаноат). 43. Прошарок вітрового скла, який включає в себе: створене за допомогою сумісної екструзії багатошарове пластифіковане полі(вінілбутиральне) полімерне покриття, що містить 40-90 phr пластифікатору та має зону з температурою переходу до склоподібного стану менш ніж 25 °С, та зону з температурою переходу до склоподібного стану більш ніж 25 °С, причому прошарок вітрового скла має клиноподібну форму та має перший край та другий край, причому перший край має товщину, щонайменш, 0,38 міліметра, а другий край має товщину, щонайменш, на 0,13 міліметра більшу, ніж товщина першого краю, причому полімерне покриття проявляє покращене зниження проходження звуку на, щонайменш, два децибели по відношенню до еквівалентного полімерного покриття, яке має температуру переходу до склоподібного стану між 30-33 °С. 44. Прошарок вітрового скла за п. 43, який відрізняється тим, що пластифіковане полі(вінілбутиральне) полімерне покриття має залишковий вміст гідроксилу менш ніж 18,7 %. 45. Прошарок вітрового скла за п. 44, який відрізняється тим, що пластифіковане полі(вінілбутиральне) полімерне покриття має залишковий вміст гідроксилу менший або рівний 16 %. 46. Прошарок вітрового скла за п. 43, який відрізняється тим, що пластифікатором є триетиленгліколь ди-(2-етилгексаноат). Галузь винаходу Даний винахід відноситься до галузі полімерних прошарків та багатошарових скляних панелей, які містять полімерні прошарки, та, зокрема, даний винахід відноситься до галузі клиноподібних полімерних прошарків. Передумови винаходу Полі(вініл бутираль) (PVB) звичайно використовується у виготовленні полімерних покриттів, які можуть бути використані як прошарки у шаруватих матеріалах, що пропускають світло, таких як небитке скло або полімерні шаруваті матеріали. Небитке скло часто відноситься до прозорого шаруватого матеріалу, що включає полі(вініл бутиральне) покриття, чи прошарок, розміщений між двома покриттями скла. Небитке скло часто використовується для забезпечення прозорої перешкоди в архітектурних або автомобільних отворах. Його головна функція полягає у поглинанні енергії, такої яка спричинена ударом якогось об'єкту, щоб не дозволити проникнути через отвір або розкидання осколків скла, таким чином зменшуючи збитки або ушкодження предметів чи людей усередині огородженої ділянки. Небитке скло також може бути застосовано для забезпечення інших корисних ефектів, таких як зменшення пропускання ультрафіолетового (UV) та/або інфрачервоного (IR) світла, та/або поліпшення зовнішнього виду та естетичної привабливості віконних прорізів. Прошарки небиткого скла також використовувались у якості важливого компоненту в автомобільних системах дисплею на вітровому склі (HUD), які можуть забезпечити, наприклад, зображення комбінації пристроїв на рівні очей водія автомобілю. Такий дисплей дає можливість водію залишатися зосередженим на дорозі у той же час мати візуальний доступ до інформації на приладовому щитку. Один тип прошарку, що використовується в таких системах дисплею на вітровому склі являє собою вертикальний профіль. Клиноподібна форма прошарку використовується для забезпечення правильної хвильової динаміки крізь вітрове скло, яка є необхідною для дисплею на вітровому склі. Нажаль, як і у випадку зі стандартними вітровими стеклами, стекла дисплею на вітровому склі також можуть стати причиною високого рівня проникнення шуму крізь вітрове скло. Відповідно, потрібні більш удосконалені композиції та способи для підвищення звукоізоляційних характеристик багатошарових скляних панелей, а в особливості багатошарових скляних панелей, у яких прошарок клиноподібної форми використовується для передбачення властивості дисплею на вітровому склі. Короткий опис винаходу Даний винахід надає прошарки які можуть використовуватися в пристроях типу багатошарових скляних панелей для зменшення кількості звуку, що проникає крізь панель, та, в особливості, при сполучених частотах для таких багатошарових стекол, наприклад у межах близько 2000-6000 герц. Цей ефект досягається включенням звукопоглинаючого полімерного прошарку до шаруватих скляних пристроїв клиноподібної форми, а, більш конкретно, до пристроїв вітрового скла клиноподібної форми. Короткий опис графічних матеріалів Фігура являє собою схематичне зображення одного переважного варіанту здійснення клиноподібного прошарку даного винаходу. Детальний опис За даним винаходом виявили, що прошарки вітрового скла клиноподібної форми, що включають звукопоглинаюче полімерне покриття переважно можуть використовуватися для обмеження проникнення звуку крізь вітрове скло в транспортний засіб. Клиноподібні прошарки даного винаходу є особливо корисними в автомоблизькох, в яких є дисплей на вітровому склі та для яких звичайно використовуються непаралельні скляні прошарки в шаруватих матеріалах вітрового скла. Як буде тут детально описано, прошарки вітрового скла даного винаходу мають клиноподібну форму. Як було тут зазначено, прошарок або полімерне покриття повинно бути "клиноподібної форми", якщо середня товщина прошарку або полімерного покриття, виміряного з одного краю, є, щонайменш, на 0,13 міліметрів більше ніж середня товщина цього прошарку чи полімерного покриття, що виміряли з протилежного краю. Прошарки кли 7 ноподібної форми даного винаходу у поперечному розрізі можуть нагадувати, наприклад, рівнобічну трапецію або правильну трапецію, серед інших, коли вони були вперше створені. Зміни товщини поперечного розрізу полімерного покриття можуть відбуватися поступово, або можуть бути негайними. Ступінь зміни товщини з одного краю полімерного покриття до протилежного краю може бути постійним або може змінюватися до тієї міри, коли профіль буде плоским з відсутністю рівня зміни товщини на певних ділянках поперечного розрізу полімерного покриття. Більш того, ступінь зміни товщини може знижуватися або збільшуватися по всьому поперечному розрізу полімерного покриття до тих пір поки один край полімерного покриття буде більшим за товщиною ніж інший край. Звісно, після ламінування за допомогою неплоских жорстких субстратів, таких як зігнуті скляні вітрові стекла, прошарок клиноподібної форми буде мати контури шаруватого матеріалу. Прошарки клиноподібної форми даного винаходу можуть виготовлятися з одного полімерного покриття або з двох чи більше полімерних покриттів. Як буде детально описано нижче полімерні покриття можуть бути будь-якими придатними термопластичними полімерами, наприклад, полі(вініл бутираль). В різних варіантах здійснення клиноподібні прошарки даного винаходу виготовлені з одинарного полімерного покриття. У різних варіантах полімерне покриття можебути полімерним покриттям клиноподібної форми, яке було виготовлено з одинарного звукопоглинаючого полімерного розплаву (як визначено тут) в ході процесу екструзії одинарного розплаву. В інших варіантах здійснення одинарне полімерне покриття може бути виготовлено процесом сумісної екструзії, у якому звукопоглинаючий полімерний розплав та не поглинаючий звук полімерний розплав (як визначено тут) умісно екструдовані для створення одинарного полімерного покриття клиноподібної форми, що має звукопоглинаючу зону та зону, що не поглинає звук. У різних варіантах здійснення сумісного екструдування зони сформовані таким чином, щоб приблизно зрівняти два окремих шари усередині одинарного шару, який імітує ефект, що був би досягнутий, якщо два окремих полімерних покриття - звукопоглинаюче та те, що не поглинає звук - були ламіновані разом. В інших варіантах здійснення перший звукопоглинаючий полімерний розплав та другий звукопоглинаючий полімерний розплав, що відрізняється, можуть бути сумісно екструдовані для виготовлення клиноподібного прошарку, що має дві різні звукопоглинаючі зони. До того ж, кожна зона приблизно зрівнюється з шаром усередині покриття. Для будь-якого з варіантів здійснення сумісної екструзії, описаних в попередньому абзаці, можуть бути створені наступні зони сумісної екструзії, якщо потрібно, з звукопоглинаючого чи непоглинаючого звук матеріалу. Наприклад, клиноподібне полімерне покриття може бути створене за допомогою сумісної екструзії звукопоглинаючого полімерного розплаву між двома непоглинаючими звук полімерними розплавами для створення 93370 8 трьохзонового полімерного покриття клиноподібної форми, яке може використовуватися у якості прошарку, що подавлює шум. Цей варіант здійснення має перевагу відносно низького злипання. Подальші зони сумісної екструзії можуть бути створеними із забарвленими розплавами, наприклад, для створення зон з градієнтним кольором усередині полімерного покриття. У будь-якому з варіантів здійснення, де одинарне полімерне покриття клиноподібної форми використовується для створення клиноподібного прошарку для вітрового скла, один край полімерного покриття може мати край товщиною, щонайменш, на 0,13 міліметра, щонайменш, на 0,2 міліметра, щонайменш, на 0,3 міліметра, щонайменш, на 0,4 міліметра, щонайменш, на 0,5 міліметра, щонайменш, на 0,7 міліметра або, щонайменш, на 1,0 міліметра більше ніж товщина протилежного краю, чия різниця створює клиноподібну форму. У будь-якому з варіантів здійснення, де одинарне полімерне покриття клиноподібної форми використовується для створення клиноподібного прошарку для вітрового скла, тонший край може мати товщину, наприклад, щонайменш, 0,38 міліметра, щонайменш, 0,45 міліметра, щонайменш, 0,75 міліметра, щонайменш, 1,0 міліметра та/або від 0,38 до 2,5 міліметра, 0,4-2,0 міліметра, 0,51,75 міліметра або 0,6-1,5 міліметра. В різних інших варіантах здійснення прошарки вітрового скла даного винаходу включають більш ніж одне полімерне покриття, та необов'язково, інші полімерні шари та/або інші шари. В цих варіантах здійснення, щонайменш, одно з полімерних покриттів є звукопоглинаючим полімерним покриттям чи полімерним покриттям, що має звукопоглинаючу зону. Як показано на Фігурі в цілому 10, двошаровий варіант здійснення включає полімерне покриття клиноподібної форми 14 та плоске полімерне покриття 12. Полімерне покриття клиноподібної форми 14 та плоске полімерне покриття 12 разом утворюють прошарок клиноподібної форми, що має першу товщину, T1, та другу товщину, Т2. Як описано вище для одношарових варіантів здійснення, один край клиноподібного прошарку може мати край з товщиною (Т2), який, щонайменш, на 0,13 міліметра, щонайменш, на 0,2 міліметра, щонайменш, на 0,3 міліметра, щонайменш, на 0,4 міліметра, щонайменш, на 0,5 міліметра, щонайменш, на 0,7 міліметра або, щонайменш, на 1,0 міліметра більше ніж товщина протилежного краю (T1), чия різниця створює клиноподібну форму. Далі, T1, як показано на Фігурі, може мати товщину, наприклад, щонайменш, 0,38 міліметра, щонайменш, 0,45 міліметра, щонайменш, 0,75 міліметра, щонайменш, 1,0 міліметра та/або від 0,38 до 2,5 міліметра, 0,4-2,0 міліметра, 0,5-1,75 міліметра або 0,6-1,5 міліметра. Схематичне зображення одного варіанту здійснення клиноподібного прошарку даного винаходу, проілюстрованого на Фігурі, показує зміну товщини поперечного розрізу полімерного покриття, яка виникає одразу та при довготривалому та постійному ступеню зміни товщини. 9 Для варіантів здійснення прошарків клиноподібної форми, де ступінь зміни товщини з одного краю полімерного покриття до протилежного краю полімерного покриття є довготривалим та постійним, кут клину, створений між поверхнею клиноподібної форми та протилежною поверхнею, може бути підрахованим за алгоритмом: tan=(T2-T1)/W. Де  є кутом клину, в мілірадіанах; T1 та Т2 визначені на Фігурі, та W є шириною проміжного покриття клиноподібної форми. Для варіантів здійснення прошарків клиноподібної форми даного винаходу, де використовується два або більше шарів, щонайменш, один з шарів є звукопоглинаючим полімерним покриттям або сумісно екструдованим полімерним покриттям, що має звукопоглинаючу зону, як описано вище. Наприклад, полімерне покриття клиноподібної форми 14 може бути звукопоглинаючим полімерним покриттям, а плоске полімерне покриття 12 може бути полімерним покриттям, що не поглинає звук. Протилежне також є прийнятним, де полімерне покриття клиноподібної форми 14 є покриттям, що не поглинає звук, а плоске полімерне покриття 12 є звукопоглинаючим полімерним покриттям. У наступних варіантах здійснення один або більше наступний шар полімерного покриття включені до структури, показаної на Фігурі. Наприклад, третій полімерний шар, звукопоглинаючий або той, що не поглинає звук, та клиноподібний або не клиноподібний, можуть бути з'єднаними. Будь-яка придатна конфігурація полімерних покриттів та типів покриттів може використовуватися для створення прошарку клиноподібної форми, та у різних варіантах здійснення габаритні розміри цих багатошарових прошарків будуть знаходитися в наданих вище межах товщини для варіантів одинарного полімерного покриття. В різних варіантах здійснення шар полімерної плівки, такий як полі (етиленовий терефталат), як описано будь-де тут, може бути включений в багатошарову структуру даного винаходу. Наприклад, полімерна плівка може бути включена між полімерним покриттям клиноподібної форми 14 та плоским полімерним покриттям 12 на Фігурі для створення тришарового варіанта здійснення, де полімерна плівка включена між двома полімерними шарами. У наступних варіантах здійснення дві або більше полімерні плівки можуть бути включені в варіанти здійснення багатошарових прошарків даного винаходу. В різних варіантах здійснення даного винаходу прошарки даного винаходу при ламінуванні між двома покриттями скляних панелей зменшують проникнення звуку крізь шарувату скляну панель, щонайменш, на 2 децибели (dB) при частоті, що співпадає, відносно до порівнянної шаруватої скляної панелі, що має одинарний стандартний прошарок, який складається з полімерного покриття, що не поглинає звук, і має таку саму форму, як і прошарок даного винаходу. В різних варіантах здійснення даного винаходу прошарки даного винаходу при ламінуванні між 93370 10 двома покриттями скляних панелей покращують втрату при передачі звуку, щонайменш, на 2 dB, більш переважно на 4dB та ще більш переважно на 6 dB або більше, скажімо на 8 dB, при частоті, що співпадає, відносно до порівнянної шаруватої скляної панелі, що має одинарний стандартний прошарок, який складається з полімерного покриття, що не поглинає звук, і має таку саму форму, що і прошарок даного винаходу. Для кожного описаного тут варіанту здійснення, що включає в себе скляну панель, існує ще один варіант здійснення, де є придатним використання замість скла матеріалу склоподібного типу. Приклади таких склоподібних шарів включають жорсткі пластмаси, що має високу температуру скловання (Tg), наприклад вище 60°С або 70°С, наприклад полікарбонати, поліефіри, поліалкіл метакрилати, та особливо ті, що мають в алкіловому компоненті від 1 до 3 атомів вуглецю. На додаток до прошарків, що тут представлені, даний винахід також передбачає способи зниження рівня звуку крізь отвір, що включають етап поміщення в отвір багатошарової скляної панелі, яка має будь-який з клиноподібних прошарків даного винаходу. Даний винахід також включає способи виробництва багатошарового склоподібного матеріалу, що включає ламінування будь-якого з прошарків даного винаходу між двома жорсткими, прозорими панелями, відомих з рівня техніки, таких як скляні або акрилові шари. Даний винахід також включає багатошарові скляні панелі, такі як вітрові стекла та архітектурні вікна, які місять багатошаровий прошарок даного винаходу. Багатошарові склоподібні панелі, що включають пластмаси, такі як акрилові полімери, або інші придатні матеріали замість скляних панелей. Полімерна плівка Як використовується у даному описі, „полімерна плівка" означає відносно тонкий та жорсткий полімерний шар, який виконує функції зміцнення шару. Полімерні плівки відрізняються від полімерних покриттів, які використовуються в даному винаході, тим, що полімерні плівки самостійно не забезпечують необхідну стійкість до проникнення та властивості, що зберігають скло, для багатошарової склоподібної структури, але краще забезпечує вдосконалення, такі як характер поглинання або відбиття інфрачервоних промінів. Полі(етилен терефталат) найбільш часто використовується як полімерна плівка. В деяких варіантах здійснення полімерна плівка переважно є оптично прозорою (тобто об'єкти, розміщені поряд на одній стороні шару, можуть бути помічені спостерігачем, який придивляється через шар з іншого боку) та звичайно має більший, в деяких варіантах здійснення значно більший, модуль пружності на розтягнення незалежно від композиції, ніж у будь-якого суміжного полімерного покриття. В різних варіантах здійснення полімерна плівка містить термопластичний матеріал. Серед термопластичних матеріалів, що мають придатні властивості, є нейлони, поліуретани, акрили, полікарбонати, поліолефіни, такі як поліпропілен, аце 11 тати та триацетати целюлози, вініл хлоридні полімери, співполімери та подібне. В різних варіантах здійснення полімерна плівка включає матеріали, такі як розтягнуті термопластичні плівки з визначеними властивостями, які включають поліефіри. В різних варіантах здійснення полімерна плівка включає або складається з полі(етилен терефталату), та в різних варіантах здійснення полі(етилен терефталат) був витягнутий по двом напрямкам для покращення міцності та/або був термостабілізованим для забезпечення низьких усадочних характеристик, коли піддається підвищеним температурам (наприклад, усадка менш ніж на 2% по обом напрямках через 30 хвилин при 150°С). Додатковий тип полімерної плівки, що може застосовуватись за даним винаходом, який описаний у патенті США 6797396, включає велику кількість неметалевих шарів, функція яких у відбитті інфрачервоного випромінювання без створення інтерференції, що може спричинюватися металевими шарами. В різних варіантах здійснення полімерна плівка має товщину від 0,013 мм до 0,20 мм, переважно від 0,025 мм до 0,10 мм або від 0,04 до 0,06 мм. Полімерна плівка необов'язково може бути поверхнево обробленою або покритою функціонально виконаним шаром для покращення однієї або більше властивостей, таких як адгезія або відбиття інфрачервоного випромінювання. Ці функціонально виконані шари включають, наприклад, багатошарову масу для відбиття інфрачервоного сонячного випромінювання і пропущення видимого світла, коли на них потрапляє сонячне світло. Ця багатошарова маса відома в даній галузі (див., наприклад, WO 88/01230 і патент США 4799745) і може включати, наприклад, один або більше металевий шар, товщиною в ангстрем, та один або більше (наприклад, два) послідовно розташовані, оптично взаємодіючі діелектричні шари. Як також відомо (див., наприклад, патенти США 4017661 і 4786783), металевий шар(и) може необов'язково бути нагрітим за допомогою електричного опору для розмороження або запобігання запотіванню будь-яких об'єднаних скляних шарів. Різні технології обробки матеріалів для покриття та поверхні для полі(етилен терефталатної) плівки та інших полімерних плівок, які можна застосовувати за даним винаходом, описані в опублікованій заявці на європейський патент №0157030. Полімерні плівки даного винаходу також можуть включати шар твердого покриття та/або шар, що попереджує запотівання, які є відомими у даній галузі техніки. Полімерне покриття Як застосовується в даному описі, "полімерне покриття" означає будь-яку термопластичну полімерну композицію, утворену будь-яким придатним способом в формі тонкого шару, який застосовується окремо або в масах з більш ніж одним шаром, для використання у якості прошарку, що забезпечує адекватну стійкість до проникнення і властивості захисту скла шаруватих склоподібних панелей. Пластифікований полі(вініл бутираль) найбільш часто застосовується для формування полімерних покриттів. 93370 12 Полімерні покриття даного винаходу є звукопоглинаючими полімерними покриттями або покриттями, що не поглинають звук. Як застосовується в даному описі, "звукопоглинаюче полімерне покриття" є полімерним покриттям, що має температуру переходу до склоподібного стану менш ніж 25°С і це спричиняє більше зниження проходження звуку, як визначено будь-де тут, щонайменш, на 2 децибели. В різних варіантах втілення звукопоглинаючі полімерні покриття даного винаходу мають температуру переходу до склоподібного стану менш ніж 25°С, менш ніж 20°С, менш ніж 15°С або менш ніж 10°С, але вищу ніж -15°С. Полімерні покриття, що не поглинають звук, є полімерними покриттями, що як не мають температур переходу до склоподібного стану нижче ніж 25°С, так і спричиняють покращення у зниженні проходження звуку менш ніж на 2 децибели порівняно з еквівалентними в інших відношеннях полімерними покриттями, що мають температуру переходу до склоподібного стану між 30-33°С. Далі, як застосовується в даному описі, "звукопоглинаючий полімерний розплав" є будь-яким полімерним розплавом, що має якості, при формуванні у полімерне покриття, які безпосередньо описані для звукопоглинаючого полімерного покриття, а "полімерний розплав, що не поглинає звук" є будь-яким полімерним розплавом, який при формуванні у полімерне покриття має якості, що безпосередньо описані для полімерного покриття, що не поглинає звук. Одинарний полімерний розплав, що використовується для створення полімерного покриття клиноподібної форми, може бути утворений за допомогою суміші двох або більше різних полімерних матеріалів. В деяких варіантах здійснення одинарне полімерне покриття може мати декілька температур переходу до склоподібного стану. Полімерне покриття, створене за допомогою такого розплаву, який має, щонайменш, одну температуру переходу до склоподібного стану меншу ніж 25°С, як зазначено у даному описі, повинно мати температуру переходу до склоподібного стану меншу ніж 25°С. Одинарне полімерне покриття, створене за допомогою процесу сумісної екструзії, де звукопоглинаючий полімерний розплав та полімерний розплав, що не поглинає звук, сумісно екструдують для створення одинарного полімерного покриття клиноподібної форми, що має звукопоглинаючу зону та зону, що не поглинає звук, може мати дві або більше температури переходу до склоподібного стану, з яких, щонайменш, одна температура переходу до склоподібного стану є меншою ніж 25°С та, щонайменш, одна з температур переходу до склоподібного стану є вищою ніж 25°С. Таким же чином, прошарок клиноподібної форми, що включає звукопоглинаюче полімерне покриття та полімерне покриття, що не поглинає звук, де, щонайменш, одно з полімерних покриттів є клиноподібним, може мати декілька температур переходу до склоподібного стану, де, щонайменш, одна з температур переходу до склоподібного стану є нижчою ніж 25°С та, щонайменш, одна з 13 температур переходу до склоподібного стану є вищою ніж 25°С. Полімерне покриття може містити будь-який придатний полімер, та у переважному варіанті здійснення полімерне покриття включає полі(вініл бутираль). У будь-який з варіантів здійснення даного винаходу, як наведено в даному описі, що містить полі(вініл бутираль) як полімерний компонент полімерного покриття, включений інший варіант здійснення, де полімерний компонент складається з або складається головним чином з полі(вініл бутиралю). В цих варіантах здійснення будь-який з варіантів добавок, розкритих тут, можна застосовувати з полімерним покриттям, що має полімер, який складається з або складається головним чином з полі(вініл бутиралю). За одним варіантом здійснення полімерне покриття включає полімер, оснований на частково ацеталізованому полі(вініловому спирті). В іншому варіанті здійснення полімерне покриття включає полімер, вибраний з групи, що містить полі(вініл бутираль), поліуретан, полівініл хлорид, полі(етилен вініл ацетат), їх комбінації та подібне. В інших варіантах здійснення полімерне покриття включає пластифікований полі(вініл бутираль). В наступних варіантах здійснення полімерне покриття включає полі(вініл бутираль) та один або більше інший полімер. Також можна застосовувати інші полімери, що мають придатну температуру переходу до склоподібного стану. У будь-якому розділі даного винаходу, де переважні межі, значення і/або способи визначаються специфічно для полі(вініл бутиралю) (наприклад, і без обмеження, пластифікатори, відсотки компонентів, товщина і добавки, що покращують характеристики), зазначені межі також використовуються, де є застосовними, по відношенню до інших полімерів і полімерних сумішей, розкритих в даному описі, як корисних компонентів у полімерних покриттях. Для варіантів здійснення, що включають полі(вініл бутираль), полі(вініл бутираль) може бути виготовлений відомими процесами ацеталізації, які включають реагування полі(вінілового спирту) з бутеральдегідом у присутності кислотного каталізатору, з наступною нейтралізацією каталізатору, розділенням, стабілізацією і сушінням смоли, з розумінням того, що в різних варіантах здійснення, буде контролюватися залишковий вміст гідроксилу, як будь-де тут описано. В різних варіантах здійснення полімерна смола може включати менш ніж 25 мас. % залишкових ефірних груп, 20 мас. %, 15 мас. %, 10 мас. %, 7 мас. %, 5 мас. % або менш ніж 3 мас. % залишкових ефірних груп, розрахованих як полівініл ацетат, з балансом, крім залишкового гідроксилу, що є ацеталем, переважно бутеральдегід ацеталем, але необов'язково включаючи інші ацетальні групи у незначній кількості, наприклад, 2-етил гексанальну групу (див., наприклад, патент США № 5137954). В різних варіантах здійснення краще використовувати полі(вініл бутираль), який має залишковий вміст полівінілового спирту) за масою 9%-50%, 10%-50%, 11%-40%, 15%-30% або 20%-30%, хоча 93370 14 також можуть використовуватися інші межі. В деяких застосуваннях даного винаходу також є кращим використовувати полі(вініл бутираль), що має залишковий вміст полівінілового спирту) за масою більше ніж 25%, більше ніж 27% або більше ніж 30%. В різних варіантах здійснення полімерне покриття включає полі(вініл бутираль), що має молекулярну масу, більшу ніж 30,000, 40,000, 50,000, 55,000, 60,000, 65,000, 70,000, 120,000, 250,000 або 350,000 грам на моль (г/моль або Дальтонів). Невеликі кількості діальдегіду або триальдегіду можна також додати у ході етапу ацеталізації для збільшення молекулярної маси до більше ніж 350 Дальтон (див., наприклад, патенти США № 4874814; 4814529 і 4654179). Як використовується в даному описі вираз "молекулярна маса" означає середню молекулярну масу. В різних варіантах здійснення полімерних покриттів даного винаходу, полімерні покриття, що не поглинають звук, можуть включати 10-90, 15-85, 20-60, 25-60, 20-80, 25-70 та 25-60 часток пластифікатора на сто часток смоли (phr). Звичайно, для певного застосування можна використовувати інші придатні параметри. Полі(вініл бутиральне) покриття переважно включає 20-80 та більш переважно 25-60, часток пластифікатора на сто часток смоли. В деяких варіантах здійснення пластифікатор має складову вуглеводню менш ніж 20, менш ніж 15, менш ніж 12 або менш ніж 10 атомів вуглецю. Кількість пластифікатора може бути пристосована для впливу на температуру переходу до склоподібного стану полі(вініл бутирального) покриття. Стандартний полі(вініл бутиральний) прошарок, що не поглинає звук, звичайно має температуру переходу до склоподібного стану в межах від 30 до 33°С. Звукопоглинаючий полі(вініл бутираль) може різними шляхами відрізнятися від прошарку, що не поглинає звук, включаючи модифікацію в молярному співвідношенні середньої кількості етиленових груп, з'єднаних з ацетильними групами, рівень ацеталізації, довжину альдегідних груп та/або кількість пластифікатора. Наприклад, можна отримати звукопоглинаючий прошарок за допомогою підвищення концентрації пластифікатора та/або за допомогою зниження вмісту гідросилу полівініл бутиральної смоли, що достатньо для зниження температури переходу до склоподібного стану від близько 30°С до близько 18°С або нижче. Взагалі, для зниження температури переходу до склоподібного стану додаються більші кількості пластифікатору. В різних включає в себе, наприклад, 30-100 phr пластифікатору, 40-90 phr пластифікатору, 50-85 phr пластифікатору або 60-80 phr пластифікатору. Звукопоглинаючі полімерні покриття також можна отримати за допомогою використання немодифікованого полі(вініл бутиралю), який звичайно використовується в стандартному прошарку, агенту сумісності та пластифікатору. Роллю агенту сумісності є зробити полі(вініл бутиральну) смолу та пластифікатор більш сумісними для зниження температури переходу до склоподібного стану прошарку. Агент сумісності можна додавати 15 від 2 до 50%. Приклади агенту сумісності включають, але не обмежуються ними, триетиленгліколь, тетраетиленгліколь або олігомери етиленгліколів; пропіленгліколь та його олігомери, триетиленгліколь моно-(2-етилгексаноат) та інші алкіли, арільні вуглеводені, який включають етиленгліколь або компоненти пропіленгліколю та їх хімічні похідні. До полімерних смол даного винаходу можуть додаватися будь-які придатні пластифікатори для створення полімерних покриттів. Пластифікатори, що використовуються в полімерних покриттях даного винаходу, можуть включати, серед інших, складні ефіри багатоосновної кислоти або багатоатомного спирту. Придатні пластифікатори включають, наприклад, триетиленгліколь, ди-(2етилбутират), триетиленгліколь ди-(2етилгексаноат), триетиленгліколь дигептаноат, тетраетиленгліколь дигептаноат, дігексил адипінат, діоктил адипінат, гексил циклогексиладипінат, суміші гептилу та ноніладипінату, діізононіладипінат, гептилноніладипінат, дибутилсебацинат, полімерні пластифікатори, такі як масломодифіковані себацинові алкіди, та суміші фосфатів та адипінатів, таких, які описані в патенті США № 3841890, та такі адипінатів, які описані в патенті США № 4144217, та суміші і комбінації усіх вищезазначених. Інші пластифікатори, які можна використовувати, являють собою змішані адипінати, що складаються з С4-С9 алкілових спиртів та С4С10 циклоспиртів, як описано в патенті США № 5013779, та С6-С8 адипатних ефірів, таких як гексиладипінат. В переважних варіантах здійснення пластифікатором є триетиленгліколь ди-(2етилгексаноат). Агенти регулювання адгезії (АСА) також можуть додаватися до полімерних покриттів даного винаходу для надавання необхідної адгезії. Ці агенти можна включити у зовнішні покриття у варіанті здійснення трьохполімерного покриття. Можна застосовувати будь-які з АСА, що описані в патенті США № 5728472. Крім того, залишковий ацетат натрію та/або та ацетат калію можна відрегулювати, змінюючи кількість асоційованого гідроксиду при нейтралізації кислоти. В різних варіантах здійснення полімерні покриття даного винаходу включають, на додаток до ацетату натрію, магній біс(2етил бутират)(хімічний реферативний номер 79992-76-0). Можна включити магнієву сіль у кількості, ефективній для регулювання адгезії полімерного покриття зі склом. Добавки можна включати в полімерне покриття для покращення його характеристик у кінцевому продукті. Такі добавки включають, але не обмежуються ними, пластифікатори, барвники, пігменти, стабілізатори (наприклад, стабілізатор ультрафіолетового випромінювання), антіоксиданти, вогнезахисні агенти, інші абсорбенти інфрачервоного випромінювання, антіблокуючі агенти, комбінації зазначених добавок та подібне, як відомо з рівня техніки. До будь-якого придатного полімерного покриття можна додати агенти, які селективно поглинають світло в видимому або інфрачервоному спектрі. Агенти, які можна застосовувати, включають барвники та пігменти, такі як лантану гексаборид 93370 16 (LaB6), оксид індію та олова, та оксид сурми та олова. Як використовується в даному описі, "смола" означає полімерний (наприклад, полі(вініл бутиральний)) компонент, який видаляється з суміші, яка утворюється в наслідок кислотного каталізу і подальшої нейтралізації полімерних попередників. Смола взагалі буде мати інші компоненти на додаток до полімеру, наприклад, полі(вініл бутиралю), такі як ацетати, солі та спирти. Як використовується тут, "розплав" означає розплавлену суміш смоли з пластифікатором та необов'язково іншими добавками. Будь-який придатний спосіб можна використовувати для виготовлення полімерних покриттів та багатошарових прошарків даного винаходу. Деталі придатних способів для виготовлення полі(вініл бутиралю) відомі фахівцям у даній галузі (див., наприклад, патенти США №№ 2282057 та 2282026). В одному варіанті здійснення може використовуватися спосіб з розчинником, описаний в Vinyl Acetal Polymers, в Encyclopedia of Polymer Science & Technology, 3 edition, Volume 8, pages 381-399, B.E. Wade (2003). В іншому варіанті здійснення може використовуватися описаний тут гідрохімічний метод. Полі(вініл бутираль) є доступним для придбання в різних формах у, наприклад, Solutia Inc., Ст. Луіс, Міссурі як смола Butvar. Один типовий спосіб формування полі(вініл бутирального) шару включає єкструдування розплавленого полі(вініл бутиралю), що включає смолу, пластифікатор і добавки, з наступним продавлюванням розплаву крізь екструзійну голівку (наприклад, голівку, що має отвір, значно більше в одному напрямку, ніж у перпендикулярному напрямку). Екструзійна голівка може використовуватися для виготовлення полімерного покриття клиноподібної форми таким чином, щоб отвір голівки регулювався та/або змінювався за товщиною голівки для створення профілю з бажаною товщиною клину під час продавлювання розплаву крізь голівку. Шари клиноподібної форми можна формувати за допомогою придатної клиноподібної листовальної голівки. Інший типовий спосіб формування шару полі(вініл бутиралю) включає відливку розплаву з головки на валик, затвердіння смоли, а потім видалення затверділої смоли у вигляді покриття. В будь-якому варіанті здійснення структура поверхні на кожній або на обох сторонах шару можна регулювати за допомогою налагодження поверхонь отвору голівки або за допомогою забезпечення структури поверхнею валика. Інші технології регулювання структури шару включають зміну параметрів матеріалів (наприклад, вміст води в смолі та/або пластифікаторі, температуру розплаву, розподіл молекулярної маси полі(вініл бутиралю) або комбінації зазначених параметрів. Більш того, шар може бути сконфігурований для включення розташованих з інтервалом виступів, які визначають тимчасову нерівність поверхні для полегшення девентиляції шару протягом процесу ламінування, після якого підвищені температури та тиск процесу ламінування змушують виступи плавитися в шар, що тим самим утворює гладку поверхню. 17 Полімерні покриття даного винаходу, які включають звукопоглинаючу зону, та зону, що не поглинає звук, можна виготовити за будь-яким способом, відомим в рівні техніки. За типовим способом два або більше розплави, що включають полімерну смолу, пластифікатор та будь-які бажані добавки можуть бути незалежно сформовані та сумісно екструдовані для створення одинарного полімерного покриття, яке має зони відповідно до кожного розплаву, що використовувався. Наприклад, перший розплав, який, якщо використовувався самостійно, утворить покриття з температурою переходу до склоподібного стану 20°С, а другий розплав, який при самостійному використанні утворить покриття з температурою переходу до склоподібного стану 30°С, можна сумісно екструдовати для створення полімерного покриття, яке має першу зону та другу зону, кожна з яких приблизно відповідає формі окремого покриття, де перша зона має температуру переходу до склоподібного стану 20°С, а друга зона має температуру переходу до склоподібного стану 30°С. Прошарки даного винаходу, які включають більш ніж одне полімерне покриття, можуть бути виготовлені за допомогою процесу реєстрування або пре-ламінування. За типовим способом звукопоглинаюче полімерне покриття та полімерне покриття, що не поглинає звук, де, щонайменш, одне з покриттів має клиноподібну форму, комбіновані під дією тиску та тепла для створення прошарку. Якщо звукопоглинаюче полімерне покриття має клиноподібну форму, то воно створюється за допомогою одинарного полімерного розплаву або за допомогою процесу сумісної екструзії, як описано в різних варіантах здійснення попередніх параграфів. Наступні параграфи описують різні технології, які можуть використовуватися для покращення та/або визначення характеристик полімерного покриття. Прозорість полімерного покриття, а особливо полі(вініл бутирального) шару, можна визначати вимірюванням показника мутності, що являє собою кількість світла, розсіяного за межі напряму падаючого променю при проходженні крізь шар. Відсоток мутності можна визначати за наступною методикою. Прилад для визначення рівня мутності моделі D25, який є доступним від Hunter Associates (Рестон, Вірджинія), може бути використаний відповідно до вимог ASTM (Американське товариство по випробовуванню матеріалів) D100361 (перевипробуваний у 1977) - процедура А, з використанням джерела світла С, під кутом спостереження 2 градуси. В різних варіантах здійснення даного винаходу відсоток мутності складає менше ніж 5%, менше ніж 3% і менше ніж 1%. Оптичну прозорість можна виміряти за допомогою спектрофотометра ультрафіолетової та видимої області спектру та ближньої інфрачервоної області спектру, такого як Ламбда 900, виготовленого Perkin Elmer Corporation, за методами описаними в міжнародному стандарті Міжнародної організації по стандартизації (ISO) 9050:1990. В різних варіантах здійснення прозорість полімерно 93370 18 го покриття даного винаходу складає, щонайменш, 60 %, щонайменш, 70% або, щонайменш, 80%. Пуммель адгезії можна визначити наступною методикою, де "пуммель" означає кількісний показник адгезії полімерного покриття до скла, для визначення пуммелю застосовують наступну методику. Зразки двохшарового скляного шаруватого матеріалу виготовили при стандартних автоклавних умовах для шаруватих матеріалів. Шаруваті матеріали охолодили до близько -18°С (0°F) та вручну розбили молотком, щоб роздробити скло. Потім видалили усе розбите скло, що не прилипло до полі(вініл бутирального) шару, а кількість скла, що залишилося на полі(вініл бутиральному) шарі візуально порівняли з набором стандартів. Стандарти відповідають шкалі, де міняється ступінь скла, яке залишилося на полі(вініл бутиральному) шарі. Зокрема, пуммельний стандарт дорівнює нулю, коли ніякого скла не залишилося на полі(вініл бутиральному) шарі. При пуммельному стандарті 10 на полі(вініл бутиральному) шарі залишається 100% скал. Полі(вініл бутиральні) шари даного винаходу можуть мати, наприклад, значення пуммелю від 3 до 10. "Індекс жовтизни" полімерного покриття може бути виміряний за наступною методикою. Формують прозорі отформовані диски полімерногопокриття товщиною 1 см, що мають гладкі полімерні поверхні, які є по суті плоскими і паралельними. Індекс визначається за способом D 1925 ASTM, "Стандартний способу аналізу для індексу жовтизни пластмас" за спектрофотометричним коефіцієнтом пропускання світла у видимій області спектру. Значення скореговані на 1 см товщини за допомогою виміряної товщини зразку. В різних варіантах здійснення даного винаходу полімерне покриття може мати індекс жовтизни 12 або менше, 10 або менше або 8 або менше. Як застосовується в даному описі, температура переходу до склоподібного стану полімерних покриттів визначається за допомогою реологічного динамічного аналізу коливань зрушення з використанням наступної методики. Термопластичне полімерне покриття формується у зразкові диски діаметром в 25 міліметрів (мм). Диск полімерного зразку поміщується між двома 25 мм в діаметрі паралельними плоскими дослідними оправками динамічного спектрометра II корпорації Реометрікс (доступний від корпорації Реометрікс, пискатауай, Нью-Джерсі). Диск зразку полімерного покриття аналізують на хвилі зрушення при частоті коливань 1 герц, так що температура зразка підвищується від -20°С до 70°С з швидкістю 2°С/хвилина. Позиція максимального значення тангенс дельти (загасання), позначене як залежне від температури, використовується для визначення температури переходу до склоподібного стану. Як застосовується в даному описі, стандартне шарувате скло створене за допомогою ламінування стандартного прошарку, що складається з полімерного покриття, яке не поглинає звук, і має однакову форму з прошарком даного винаходу між двома покриттями твердих скляних віконних стекол. Для мети даного винаходу стандартне шару 19 вате скло згадується як "контрольна шарувата панель". Вдосконалення в звукоізоляції, що раніше характеризували скляні шаруваті матеріали, які містять прошарки даного винаходу, визначають з порівнянням з контрольною шаруватою панеллю, як описано в попередньому параграфі. В типових шаруватих матеріалах з двома зовнішніми шарами скла "сумарна товщина скла" є сумою товщини двох шарів скла; в більш складних шаруватих матеріалах з трьома або більше шарами скла сумарна товщина скла буде сумою трьох або більше шарів скла. Для цілей даного винаходу "сполучена частота" означає частоту, при якій панель проявляє зменшення зниження проходження звуку завдяки "сполученому ефекту" (дивись Lu, J; Windshields with New PVB Interlayer for Vehicle Interior Noise Reduction and Sound Quality Improvement - SAE Paper # 2003-01-1587). Сполучена частота контрольної панелі знаходиться звичайно у межах 20006000 герц, та може бути дослідно визначеною з монолітного скляного покриття, товщина якого дорівнює комбінованій товщині скла в контрольній панелі з алгоритму: fс=15000/4, де "d" є сумарною товщиною в міліметрах, та "fc" - в герцах. Для цілей даного винаходу покращення в акустичних характеристиках можуть бути виміряні підвищенням в зниженні проходження звуку при сполученій частоті (контрольна частота) контрольної панелі. "Зниження проходження звуку" визначені для шаруватого матеріалу даного винаходу або звичайної контрольної панелі фіксованих розмірів за ASTM E90 (95) при фіксованій температурі 20°С. Скляні шаруваті матеріали даного винаходу можуть бути виготовленими за відомими методиками, наприклад, описаними в патентах США №№ 5024895; 5091258; 5145744; 5189551; 5264058 та 5529654. Переважне скло є загартованим, флоатсклом та може бути пофарбованим або покритим металом та/або прошарками оксиду металу для відбиття специфічних порцій спектру електромагнітного спектру, наприклад, інфрачервоних. Переважні скляні шаруваті матеріали зроблені зі скла товщиною не більше ніж 3,2 мм, переважно тонше, наприклад, товщиною не більше ніж 2,5 мм та більш переважно товщиною не більше ніж 2,3 мм. Скляний шаруватий матеріал може включати скло різної товщини, наприклад 1,6 мм та 2,3 мм. В звичайному процесі ламінування небиткого скла, тришарового блоку скла, полімерний прошарок та скло збирають та нагрівають до температури скла близько 25°С-50°С, а потім пропускаються крізь пару затискних валків для витиснення захопленого повітря. Зжату блок потім нагрівають, наприклад, інфрачервоним випромінюванням або в конвекційній пічці, до температури близько 60°С-110°С за короткий час, наприклад, приблизно 1-5 хвилин. Нагрітий блок потім пропускають крізь другу пару затискних валків після автоклавної обробки блоку 93370 20 при температурі близько 130°С-150°С та близько 1000-2000 кілоПаскалей протягом приблизно 30 хвилин. Також використовуються способи не автоклавної обробки, описані в патенті США № 5536347. Приклади Наступні приклади призначені для ілюстрації, а не для обмеження або зменшення об'єму винаходу. Шаруваті матеріали, що використовувались для ілюстрації об'єму винаходу, виготовлені з використанням наступних матеріалів: 3GEH: триетиленгліколь ди(2-етилгексаноат) пластифікатор. Скло: загартоване плоске скло товщиною 2,1 або 2,3 міліметри. PVB: полі(вініл бутираль) не клиноподібної форми, що має вміст гідроксилу 18,7%, який містить 38% 3GEH та має температуру переходу до склоподібного стану 30°С, з товщиною в 0,38 мм (15 міл). C-PVB: Стандартний полі(вініл бутираль) клиноподібної форми, що має вміст гідроксилу 18,7%, який містить 38% 3GEH та має температуру переходу до склоподібного стану 30°С, при товщині з одного краю покриття 0,76 мм (30 міл) та на протилежному краї 1,14 мм. (45 міл), та шириною покриття в 1000 мм. A-PVB1: Звукопоглинаючий полі(вініл бутираль) не клиноподібної форми, що має низький вміст гідроксилу (16%), який містить 50% 3GEH пластифікатора, який має температуру переходу до склоподібного стану 18°С, та з товщиною 0,5 мм (20 міл). A-PVB2: Звукопоглинаючий полі(вініл бутираль) клиноподібної форми, що має низький вміст гідроксилу (16%), який містить 50% 3GEH пластифікатора, який має температуру переходу до склоподібного стану 18°С, при товщині з одного краю покриття 1,0 мм та на протилежному краї 1,42 мм. A-PVB3: Тришаровий звукопоглинаючий сумісно екструдований полі(вініл бутираль) не клиноподібної форми товщиною 0,80 мм, де 2 зовнішніх шари містять 38% 3GEH та мають температуру переходу до склоподібного стану близько 30°С, а внутрішній шар має низький вміст гідроксилу (12%). який містить 75% 3GEH пластифікатора, температуру переходу до склоподібного стану близько 2°С та товщину 0,13 мм (5 міл). Панелі для акустичного аналізу, що включають скло з різними полімерними прошарками, сконструйовані в 4875 см панелі компонентів, зібраних як зазначено в Таблицях 1-4. Плівка PVB прошарку поміщається в вологу камеру на заданий рівень вологості 0,43%, а скляне покриття формується з ручним укладенням з попередньо підігрівом до 40°С. У випадку, якщо панель містить багатошаровий прошарок, окремі шари компонуються на попередньо підігріте скло у зазначеному порядку. Друге скляне покриття, попередньо підігріте до 40°С, поміщається зверху скомпонованих прошаркових покриттів. Потім панель стискається шляхом проходження крізь затискні валки, відрегульованих до 40 фунтів на кв. дюйм для деаерирування структури та для при'єднання прошарку до скляної 21 93370 поверхні. "Деаерована" панель поміщається у попередньо підігріту піч при 105°С на приблизно 20 хвилин та пропускається крізь затискні валки вдруге для подальшого деаерирування і для закріплення панелі по краям. Панель потім повітряно автоклавно обробляється (підігрівається при підвищених температурі та тиску). 22 Таблиця 1 (попередній рівень техніки) № 1 2 Компоненти прошарку PVB C-PVB Кут клину, мрад 0 0,38 Tg(°C) 30 30 Таблиця 2 (попередній рівень техніки, контрольна панель) № Прошарок Скло* Сполучена частота (Гц) 3 4 C-PVB C-PVB 2,1 мм 2,3 мм 4000 3150 STL (зниження проходження звуку) при сполученій частоті (dB) 31 31 *Скляний шаруватий матеріал складається з скляного покриття/прошарку/скляного покриття. Товщина кожного скляного покриття зазначена в Таблиці вище. Таблиця 3 № 5 6 7 8 9 Компоненти прошарку A-PVB2 A-PVB2/PVB A-PVB1/C-PVB A-PVB3/C-PVB A-PVB1/A-PVB2 Кут клину, мрад 0,42 0,42 0,38 0,38 0,42 Tg(°C) 18 18 та 30 18 та 30 2 та 30 18 Таблиця 4 № 10 11 12 13 Компоненти прошарку* A-PVB2 A-PVB2/PVB A-PVB1/C-PVB A-PVB3/C-PVB STL (зниження проходження звуку) при контрольній частоті (%) 38 38 37 38 Вдосконалення в STL (зниження проходження звуку) (%) 7 7 6 7 * Скляні шаруваті матеріали для вимірянь STL складаються з скляного покриття/компонентів прошарку/скляного покриття. Товщина кожного скляного покриття є 2,1 мм. На основі даного винаходу тепер є можливим надавати звукопоглинаючі прошарки клиноподібної форми, які зменшують проникнення звуку крізь вітрове скло. Оскільки даний винахід описаний з посиланням на зразкові варіанти здійснення, фахівцю в даній галузі буде зрозуміло, що можуть бути зроблені різні зміни, та еквіваленти, що замінять елементи даного винаходу, без порушення об'єму та суті даного винаходу. Крім того, багато модифікацій може бути зроблено для пристосування даного винаходу до окремої ситуації або матеріалу, без виходу за його межи. Тому припускають, що даний винахід не обмежується окремими варіантами здійснення, розкритими як найкращій спосіб виконання даного винаходу, але даний винахід буде включати усі варіанти здійснення, що знаходяться в об'ємі формули винаходу, що додається. Також буде зрозуміло, що будь-яку з меж, значень або характеристик, даних для будь-якого окремого компоненту даного винаходу, можуть використовуватися взаємозамінно з будь-якими межами, значеннями або характеристиками, да ними для будь-яких інших компонентів даного винаходу, де сумісно, для формування варіанта здійснення, при якому визначають значення для кожного з компонентів, що наведені в даному описі. Наприклад, полімерне покриття може бути сформоване, включаючи клиноподібні форми у будь-якій з меж, даних на додаток до будь-яких меж, приведених для пластифікатора, де потрібно, для здійснення багатьох перестановок, які знаходяться у межах даного винаходу, але були б громіздкими при переліку. Будь-які посилання на Фігуру, наведені в рефераті або будь-якому пункті формули винаходу, служать тільки для ілюстрації, і не повинні розглядатися, як такі, що обмежують заявлений винахід будь-яким окремим варіантом здійснення, що показаний на Фігурі. Фігури на кресленні не за масштабом, якщо інше не зазначено. Кожне посилання, включаючи статті журналів, патенти, заявки на патенти та книги, згадані в даному описі, включені шляхом посилань в усій їх повноті. 23 Комп’ютерна верстка О. Гапоненко 93370 Підписне 24 Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601