Спосіб лікування гастроінтистинальної форми сальмонельозу у дорослих

Реферат: Спосіб лікування гастроінтистинальної форми сальмонельозу у дорослих шляхом внутрішнього призначення комбінованого пробіотика та ентеросорбента на фоні загальноприйнятої терапії, причому як комбінований пробіотик використовують "Лакто", який призначають по 1 капсулі три рази на добу через 30 хвилин після прийому їжі протягом 5 днів, при цьому додатково призначають ентеросорбент "Атоксіл" по 4,0 гр., розмішавши його з кип'яченою водою кімнатної температури, три рази на добу за 60-90 хвилин до їжі. UA 119069 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ГАСТРОІНТИСТИНАЛЬНОЇ ФОРМИ САЛЬМОНЕЛЬОЗУ У ДОРОСЛИХ UA 119069 U UA 119069 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до інфекційних хвороб, і може бути використана для лікування гастроінтестинальної форми сальмонельозу у дорослих. У результаті широкого застосування різними клініцистами антибактеріальних препаратів відбувається пригнічення нормальної мікрофлори, формування асоціативних форм дисбіозу, формування штамів сапрофітних бактерій із високою стійкістю до лікарських засобів, що набувають патогенних властивостей [1]. Доведено, що використання антибактеріальних препаратів при кишкових інфекційних захворюваннях негативно впливає на перебіг хвороби, сповільнює регрес інтоксикаційного, діарейного та больового синдромів, збільшує тривалість перебування хворого у стаціонарі [2]. Відомий спосіб лікування бактеріальної діареї, який включає застосування антибіотика широкого спектра дії (ампіцилін, амоксицилін) або протимікробного засобу норфлоксацину, згідно з корисною моделлю додатково застосовують кишковий антисептик "Полідеканіт" у разовій дозі 3,0 г два рази впродовж доби курсом до нормалізації клінічних показників (нормалізація температури тіла, значне покращення стану хворого та виражену регресію кишкових розладів). Основним недоліком запропонованого способу є можливість виникнення побічної дії антибактеріальних препаратів (токсичний ефект, розвиток алергічних реакцій, поглиблення дисбіозу тощо) Відомий спосіб лікування гострих кишкових інфекційних захворювань шляхом призначення антидіарейних препаратів рослинного походження [3, 9] має свої недоліки. По-перше, при цьому не зменшується ендогенна інтоксикація, що супроводжує ці захворювання. Пo-друге, не відбувається ерадикація умовно патогенних і патогенних збудників, що сповільнює нормалізацію порушеного мікробіоценозу кишечнику. Відомий спосіб лікування дисбіозу кишечнику з використанням активованих форм офіцінальних пробіотиків [4]. Але при використанні даних лікувальних середників існує специфічно обмежена антагоністична активність використовуваних у виробництві штамів; залежність від кількості життєздатних мікробних клітин, які містяться у препараті; складність контролю належних умов транспортування та зберігання даних медикаментів [5]. Відомий спосіб лікування сальмонельозу шляхом застосування комплексної терапії, що включає ентеросорбенти, кристалоїди, колоїди, антиоксидант, який відрізняється тим, що як антиоксидантний препарат призначають альтан перорально в дозі 20 мг 3 рази в день (60 мг/доб.) за 30 хвилин до їжі протягом 8 днів. Але при використанні даних лікувальних середників існує небезпека поліпрагмазії, необхідність тривалого лікування, відсутність нормалізації мікробіоценозу товстої кишки [10]. Найбільш близьким до запропонованого способу є спосіб одночасного призначення ентеросорбентів та бактерійних препаратів на фоні загальноприйнятої терапії при гострих кишкових інфекційних захворюваннях, викликаних патогенними і умовно патогенними мікроорганізмами [6]. Згідно з корисною моделлю, як бактеріальний препарат використовують лактовіт білковий і додатково як ентеросорбент біологічно активну харчову добавку сунамол, при цьому ці препарати приймають всередину одночасно у наступній послідовності: за 60-90 хвилин до або після прийому їжі препарат сунамол у дозі 5 г сухого порошку на 100 мл кип'яченої води кімнатної температури тричі на день протягом 3-5 днів, а за 20 хвилин до їжі препарат лактовіт білковий у дозі 2 таблетки тричі на день протягом 3-5 днів. Але слід мати на увазі, що у даному випадку застосування бактерійних засобів може не призвести до очікуваного ефекту через відсутність достатнього місця на стінці кишечнику, яке зайняте патогенною та умовно патогенною мікрофлорою. Тобто, у таких умовах мікроорганізми бактерійного препарату не набувають колонізаційної переваги та не здатні досягти ефективної адгезії [7, 8]. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу лікування гастроінтистинальної форми сальмонельозу, шляхом удосконалення відомого способу, за рахунок поєднаного застосування комбінованого пробіотика і ентеросорбента, що дозволяє зменшити ендогенну інтоксикацію, видалити збудників і нормалізувати кишковий мікробіоценоз, покращуючи таким чином ефективність лікування. При цьому скорочується термін перебування хворого у стаціонарі та зменшуються економічні збитки. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування гастроінтистинальної форми сальмонельозу шляхом внутрішнього призначення комбінованого пробіотика та ентеросорбента на тлі загальноприйнятої терапії, згідно з корисною моделлю, як комбінований пробіотик призначають "Лакто" по 1 капсулі три рази на добу через 30 хвилин після прийому їжі протягом 5 днів і додатково призначають ентеросорбент "Атоксіл" по 4,0 гр., розмішавши його з кип'яченою водою кімнатної температури, три рази на добу за 60-90 хвилин до їжі. Розробка способу лікування, що пропонується, стала реальною внаслідок призначення комбінованого пробіотика - Лакто, що містить Saccharomyces boulardii, Lactobacillus sporogenes, 1 UA 119069 U 9 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Lactobacillus rhamnosus і Bifidobacterium longum у кількості не менше ніж 0,325×10 кожного виду в одній капсулі. Препарат має антагоністичну активність проти широкого спектра патогенних і умовно патогенних мікроорганізмів і нормалізує порушену мікрофлору кишечнику. Альтернативою та перспективним є застосування препаратів, які зменшують ендотоксикоз і сприяють виведенню ендогенних токсинів, а також біологічно активних речовин. Одним із препаратів, що мають ентеросорбційні властивості, є Атоксіл. Атоксіл (кремнію діоксин, високодисперсний) - легкий аморфний порошок білого кольору без смаку та запаху, ентеросорбент з вираженими сорбційними властивостями, виявляє дезінтоксикаційну, протимікробну дію. Адсорбує з травного тракту і виводить з організму ендогенні та екзогенні токсичні речовини різного походження, у тому числі харчові та бактеріальні алергени, мікробні ендотоксини та інші отруйні речовини, токсичні продукти, що утворюються у процесі гниття білків у кишечнику. Сприяє транспортуванню з внутрішнього середовища організму (кров, лімфа, інтерстицій) у травний тракт за рахунок концентраційних та осмотичних градієнтів різноманітних токсичних продуктів, у тому числі середніх молекул, олігопептидів, амінів та інших речовин з подальшим виведенням з організму. Препарат практично не всмоктується з кишечнику. Спосіб здійснюється таким чином: на тлі загальноприйнятої терапії гострого кишкового інфекційного захворювання хворому додатково призначають ентеросорбент "Атоксіл" по 4,0 гр. розмішавши його з кип'яченою водою кімнатної температури, три рази на добу за 60-90 хвилин до їжі і комбінований пробіотик "Лакто" по 1 капсулі три рази на добу через 30 хвилин після прийому їжі протягом 5 днів. Наводимо приклади клінічного застосування способу. Приклад 1. Хвора К., 1978 р.н., медична карта стаціонарного хворого № 2618, була госпіталізована через 30 години від початку захворювання зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,3 С, мерзлякуватість, загальну слабкість, нудоту, блювання до 10 разів, біль у животі, 15-разові водяві, зеленого кольору випорожнення з домішками слизу. Захворіла гостро через 7 годин після вживання недостатньо прожареного яйця та овочевого салату з додаванням майонезу. Загальний стан середньої тяжкості, шкіра та слизові оболонки звичайного кольору. Тургор не порушений. Пульс 90 за хв., задовільних властивостей. Артеріальній тиск 90 і 50 мм рт. ст. Зі сторони серця та легенів патологічних відхилень не виявлено. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Живіт звичайної форми, при пальпації м'який, доступний глибокій пальпації, болючий у епігастрії і правій здухвинній ділянці, сліпа кишка роздута, урчить. Було встановлено діагноз: сальмонельоз (клінічно), гастроінтистинальна форма, гастроентероколітний варіант, середньої тяжкості. Зневоднення 1 ст. У клінічному 12 9 аналізі крові: ер. 4,24×10 /л, Нb 133 г/л, гематокрит 0,40, лейкоцити 14,4×10 /л, ШОЕ 3 мм/год. У лейкоцитарній формулі: п 17 %, с 57 %, с 1 %, л 18 %, м 7 %. При бактеріологічному дослідженні випорожнень була виділена S. enteritidis, встановлено дисбіоз II ступеня. Проведено лікування: на тлі загальноприйнятої терапії (промивання шлунка і кишечнику, дієта, регідратація, ферментний препарат, антибактеріальний препарат), хворій призначали за 60 хв. до їжі "Атоксіл" по 4,0 тричі на добу і комбінований пробіотик "Лакто" по 1капсулі тричі на добу через 30 хв. після прийому їжі протягом 5 днів. У хворої в першу добу від моменту госпіталізації зникли нудота і блювання, а на другу відбулася нормалізація температури тіла. Припинення больового та діарейного синдромів відбулося на третю добу перебування пацієнтки у стаціонарі. Ліжко-день у даної пацієнтки становив 5 діб. Хвора була виписана з видужанням. Після проведеного контрольного дослідження калу перед виписуванням зі стаціонару відбулася нормалізація мікробіоценозу товстої кишки зросли рівні біфідобактерій і лактобацил і знизилася загальна кількість інших представників умовно патогенної флори (УПМ). При проведенні контрольного огляду через 1 міс. після виписування зі стаціонару патологічних відхилень не виявлено. Приклад 2. Хворий С, 1968 р.н., медична карта стаціонарного хворого № 2278, був госпіталізований через 43 години від початку захворювання зі скаргами на загальну слабкість, підвищення температури тіла до 38,1 °C, біль у животі ниючого характеру, блювання, 10-разові рясні водянисті випорожнення без патологічних домішок. Захворів гостро через 8 годин після вживання смаженого качиного м'яса, овочевих салатів. Для побутових цілей хворий використовував водогінну воду. При госпіталізації загальний стан середньої тяжкості, шкіра та слизові оболонки звичайного кольору. Тургор не порушений. Пульс 96 за хв., задовільних властивостей. Артеріальній тиск 100 і 70 мм рт. ст. Вислуховувалися систолічний шум над верхівкою серця і акцент другого тону над аортою. Зі сторони легенів патологічних відхилень не виявлено. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Живіт звичайної форми, при пальпації 2 UA 119069 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 м'який, урчить, болючий у мезогастрії і чутливий за ходом товстої кишки. Було встановлено діагноз: сальмонельоз (клінічно), гастроінтистинальна форма, гастроентероколітний варіант, 12 середньої тяжкості. Зневоднення 1 ст. У клінічному аналізі крові: ер. 4,61×10 /л, Нb 141 г/л, 9 гематокрит 0,49, лейкоцитів 15,5×10 /л, ШОЕ 14 мм/год. У лейкоцитарній формулі: лейкоцити юні 1 %, п 18 %, с 47 %, л 18 %, м 6 %. При бактеріологічному дослідженні випорожнень було виділено S. typhimurium, встановлено дисбіоз II ступеня. Проведено лікування: загальноприйнята терапія (промивання шлунка, кишечнику, дієта, регідратація, ферментний препарату, хворому призначали за 60 хв. до їжі "Атоксіл" по 4,0 тричі на добу і комбінований пробіотик "Лакто" по 1 капсулі тричі на добу через 30 хв. після прийому їжі протягом 5 днів. У хворого зникнення больового синдрому відбулося на другу добу з моменту захворювання. Стабільне зниження температури тіла до нормальних значень відбулося на третю добу перебування в стаціонарі. Випорожнення нормалізувалися на четвертий день хвороби. Ліжко-день у даного хворого склав 6 діб. Після проведеного лікування пацієнт був виписаний із видужанням. При контрольному дослідженні калу встановлено нормалізацію мікробіоценозу товстої кишки. При контрольному огляді через 1 міс. після виписування патологічних відхилень не виявлено. З метою визначення ефективності запропонованої схеми і методики лікування було обстежено 189 хворих на сальмонельоз, які перебували на лікуванні у Сумській обласній інфекційній клінічній лікарні імені З.Й. Красовицького протягом 2012-2016 років. Госпіталізація хворих відбувалася на (2,610,19) добу. Усі лікувально-діагностичні процедури здійснювали за інформованою згодою пацієнтів. Критеріями залучення у дослідження були: клініко-анамнестичні (госпіталізація не пізніше 72 год. від початку захворювання; наявність типових клінічних ознак сальмонельозу середньотяжкого перебігу (гострий початок, інтоксикаційний, больовий, діарейний синдроми, зневоднення); дані епідеміологічного анамнезу (вживання недоброякісних або сумнівних за якістю, недостатньо термічно оброблених продуктів, спалахи тощо); лабораторні (виділення з промивних вод шлунка і / або блювоти, і / або випорожнень сальмонел). При обстеженні хворих здійснювали: збір анамнестичних даних; клініко-лабораторні дослідження: клінічний аналіз крові (аналізатор Cobas Micros), бактеріологічне дослідження калу, а також розраховували інтегративні показники ендогенної інтоксикації та імунореактивності: лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), гематологічний показник інтоксикації (ГПI), індекс зсуву лейкоцитів (ІЗЛК), індекс Кребса (ІК), індекс імунореактивності (IIP), лімфоцитарно-гранулоцитарний індекс (ІЛГ), індекс співвідношення нейтрофілів і лімфоцитів (ІСНМ), індекс співвідношення лімфоцитів і моноцитів (ІСЛМ), реактивна відповідь нейтрофілів (РВН), індекс співвідношення лейкоцитів і ШОЕ (ІЛ ШОЕ), лімфоцигарний індекс (І лімф), індекс співвідношення еозинофілів і лімфоцитів (ІСЕЛ), індекс алергізації (ІА), ядерний індекс (ЯІ), показник інтоксикації (ПI) [11, 12]. При надходженні у стаціонар усім пацієнтам призначали базисну терапію: промивання шлунка і/або кишечнику, дієту, оральну (регідрон) і/або парентеральну регідратацію (трисіль, розчин Рингера, 5 % розчин глюкози, 0,9 % розчин натрію хлориду); ферменти (панкреатин, мезим), антибактеріальний препарат, ентеросорбент (ентеросгель). У залежності від отриманої терапії всі обстежені були розподілені на чотири групи: СІ отримували базисну терапію; СІІ – отримували базисну терапію без антибактеріального препарату з додаванням досліджуваного комбінованого пробіотика Лакто (живі ліофілізовані 9 9 Saccharomyces boulardii 0,32510 ; спори Lactobacillus sporogenes (Bacillus coagulans) 0,325×10 ; 9 живі ліофілізовані Lactobacillus rhamnosus 0,32510 ; живі ліофілізовані Bifidobacterium longum 9 0,32510 ) та ентеросорбента Атоксіл, СІІІ - базисну терапію, досліджуваний комбінований пробіотик і ентеросорбент Атоксіл; CIV - базисну терапію та інші пробіотики (ліофілізовані 9 9 9 бактерії 2,510 КУО: Lactobacillus bulgaricus - 0,510 КУО, Streptococcus thеrmophilus - 0,810 9 КУО, Lactobacillus acidophilus - 0,810 КУО, Bifidobacterium ssp. (B. bifidum, B. longum, B. infantis) 9 - 0,410 КУО) - 15 пацієнтів та (капсула, що містить: фолієву кислоту - 1,5 мг, вітамін В12 - 15 мкг, Lactic Acid Bacillus (Bacillus coagulans (Lb.sporogenes)) 120 мільйонів спор) - 10 осіб. Групу порівняння (контролю) склали 44 клініко-анамнестично здорових донорів крові з Сумського обласного центру служби крові і трансфузіології віком (37,95±1,72) року. Статевий склад даної групи був рівноцінним по 22 особи чоловіків і жінок. Усі дані заносили в "Електронну карту дослідження". Результати клінічного спостереження та проведених досліджень були опрацьовані методом варіаційної статистики (t-критерій Стьюдента, хи-квадрат Пірсона) з використанням комп'ютерних програм Microsoft Office Excel 2010, Statistica 10 і онлайн калькулятора (http://inedstatistic.ru/calculators/calchit.html). 3 UA 119069 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Результати дослідження. Серед хворих на сальмонельоз госпіталізованих та обстежених переважали чоловіки: СІ - 71,2 %; СІІ - 58,6 %; СІІІ - 61,4 %; CIV - 72,0 % (р