Авіаційна бомба “адрос”

1. Авіаційна бомба, що містить корпус, спорядження, пристрій для приведення в дію спорядження, підвісну систему і стабілізуючий пристрій, при цьому спорядження розміщене в корпусі бомби, стабілізуючий пристрій розміщено у хвостовій частині корпуса, згадана хвостова частина корпуса виконана конусоподібної форми, стабілізуючий пристрій виконано у вигляді жорстких стабілізаторів, жорстко закріплених як до корпуса бомби, так і між собою, в передній та задній частинах корпуса бомби по поздовжній осі зазначеного корпуса бомби виконано отвори для встановлення пристрою для приведення в дію спорядження, причому стабілізуючий пристрій виконано переважно виступаючим за габарити задньої частини корпуса бомби по її поздовжній осі, на зовнішній поверхні пристрою для приведення в дію спорядження виконана різьба, що є відповідною різьбі, яка нанесена на отворах в передній та задній частинах корпуса бомби, призначених для закручування пристрою для приведення в дію спорядження, корпус, підвісна система і стабілізуючий пристрій виконано з металу, корпус бомби виконано за товщиною, більшою, ніж товщина стабілізуючого пристрою, яка відрізняється тим, що вона додатково містить блок керування з аеродинамічними рулями, додатковий стабілізуючий пристрій для стабілізації бомби в польоті, принаймні два вузли кріплення додаткового оперення до базового оперення та вузол фіксації корпуса блока керування до корпуса бомби, при цьому до складу блока керування входять антена GPS, контролер, блок живлення контролера, електричні приводи аеродинамічних рулів по двох каналах, блок живлення зазначених електричних приводів та пристрій вводу координат цілі, 2 (19) 1 3 Корисна модель відноситься до галузі авіаційного озброєння, зокрема, до боєприпасів для літальних апаратів, а саме, до авіаційних бомб. Відома авіаційна бомба, що містить корпус, спорядження, пристрій для приведення в дію спорядження, підвісну систему і стабілізуючий пристрій, при цьому стабілізуючий пристрій розміщено у хвостовій частині корпуса, згадана хвостова частина корпуса виконана конусоподібної форми, стабілізуючий пристрій виконано у вигляді жорстких стабілізаторів, жорстко закріплених як до корпуса бомби, так і між собою, в передній і/або в задній частинах корпуса бомби по поздовжній осі зазначеного корпуса бомби виконано отвори для встановлення пристрою для приведення в дію спорядження, причому на зовнішній поверхні пристрою для приведення в дію спорядження виконана різьба, що є відповідною різьбі, яка нанесена на отворах в передній і/або в задній частинах корпуса бомби, призначених для закручування зазначеного пристрою для приведення в дію спорядження, корпус, підвісна система і стабілізуючий пристрій виконано з металу, корпус бомби виконано за товщиною більшою, ніж товщина стабілізуючого пристрою [1]. До недоліків відомої авіаційної бомби відноситься те, що не забезпечується точність попадання вільно падаючої бомби в ціль із-за впливів на неї повітряних потоків на траєкторії (під час) польоту до цілі. До недоліків відомої авіаційної бомби відноситься те, що конструкція бомби не передбачає коректування траєкторії польоту/падіння бомби для усунення помилок прицілювання. Відома авіаційна бомба, що містить корпус, спорядження, пристрій для приведення в дію спорядження, підвісну систему і стабілізуючий пристрій, при цьому стабілізуючий пристрій розміщено у хвостовій частині корпуса, згадана хвостова частина корпуса виконана конусоподібної форми, стабілізуючий пристрій виконано у вигляді жорстких стабілізаторів, жорстко закріплених як до корпуса бомби, так і між собою, в передній і/або в задній частинах корпуса бомби по поздовжній осі зазначеного корпуса бомби виконано отвори для встановлення пристрою для приведення в дію спорядження, причому на зовнішній поверхні пристрою для приведення в дію спорядження виконана різьба, що є відповідною різьбі, яка нанесена на отворах в передній і/або в задній частинах корпуса бомби, призначених для закручування зазначеного пристрою для приведення в дію спорядження, корпус, підвісна система і стабілізуючий пристрій виконано з металу, корпус бомби виконано за товщиною більшою, ніж товщина стабілізуючого пристрою [2]. До недоліків відомої авіаційної бомби відноситься те, що не забезпечується точність попадання вільно падаючої бомби в ціль із-за впливів на неї повітряних потоків на траєкторії (під час) польоту до цілі. До недоліків відомої авіаційної 54584 4 бомби відноситься те, що конструкція бомби не передбачає коректування траєкторії польоту/падіння бомби для усунення помилок прицілювання. Найбільш близьким технічним рішенням, як по суті, так і по задачах, які вирішуються, що обрано за найближчий аналог (прототип), є авіаційна бомба «АДРОС», що містить корпус, спорядження, пристрій для приведення в дію спорядження, підвісну систему і стабілізуючий пристрій, при цьому спорядження розміщене в корпусі бомби, стабілізуючий пристрій розміщено у хвостовій частині корпуса, згадана хвостова частина корпуса виконана конусоподібної форми, стабілізуючий пристрій виконано у вигляді жорстких стабілізаторів, жорстко закріплених як до корпуса бомби, так і між собою, в передній та задній частинах корпуса бомби по поздовжній осі зазначеного корпуса бомби виконано отвори для встановлення пристрою для приведення в дію спорядження, причому стабілізуючий пристрій виконано переважно виступаючим за габарити задньої частини корпуса бомби по її поздовжній осі, на зовнішній поверхні пристрою для приведення в дію спорядження виконана різьба, що є відповідною різьбі, яка нанесена на отворах в передній та задній частинах корпуса бомби, призначених для закручування зазначеного пристрою для приведення в дію спорядження, корпус, підвісна система і стабілізуючий пристрій виконано з металу, корпус бомби виконано за товщиною більшою, ніж товщина стабілізуючого пристрою [3]. До недоліків відомої авіаційної бомби, яку обрано найближчий аналог (прототип), відноситься те, що не забезпечується точність попадання вільно падаючої бомби в ціль із-за впливів на неї повітряних потоків на траєкторії (під час) польоту до цілі. До недоліків відомої авіаційної бомби, яку обрано найближчий аналог (прототип), відноситься й те, що конструкція бомби не передбачає елементів коректування траєкторії польоту/падіння бомби для усунення помилок прицілювання. В основу корисної моделі покладена задача шляхом додаткового розміщення на штатній авіаційній бомбі блока керування траєкторією польоту бомби та додаткового стабілізуючого пристрою забезпечити можливість керування бомбою в польоті для усунення помилки прицілювання з метою підвищення точності попадання бомбі у ціль. Суть корисної моделі в авіаційній бомбі «АДРОС», що містить корпус, спорядження, пристрій для приведення в дію спорядження, підвісну систему і стабілізуючий пристрій, при цьому спорядження розміщене в корпусі бомби, стабілізуючий пристрій розміщено у хвостовій частині корпуса, згадана хвостова частина корпуса виконана конусоподібної форми, стабілізуючий пристрій виконано у вигляді жорстких стабілізаторів, жорстко закріплених як до корпуса бомби, так і між собою, в передній та задній частинах корпуса бомби по поздовжній осі зазначеного корпуса бомби виконано 5 отвори для встановлення пристрою для приведення в дію спорядження, причому стабілізуючий пристрій виконано переважно виступаючим за габарити задньої частини корпуса бомби по її поздовжній осі, на зовнішній поверхні пристрою для приведення в дію спорядження виконана різьба, що є відповідною різьбі, яка нанесена на отворах в передній та задній частинах корпуса бомби, призначених для закручування пристрою для приведення в дію спорядження, корпус, підвісна система і стабілізуючий пристрій виконано з металу, корпус бомби виконано за товщиною більшою, ніж товщина стабілізуючого пристрою, полягає в тому, що вона додатково містить блок керування з аеродинамічними рулями, додатковий стабілізуючий пристрій для стабілізації бомби в польоті, принаймні два вузла кріплення додаткового оперення до базового оперення та вузол фіксації корпуса блока керування до корпуса бомби. Суть корисної моделі полягає і в тому, що до складу блока керування входять антена GPS, контролер, блок живлення контролера, електричні приводи аеродинамічних рулів по двом каналам, блок живлення зазначених електричних приводів та пристрій вводу координат цілі. Суть корисної моделі полягає також і в тому, що блок керування розміщений у передній частині бомби осесиметрично її поздовжньої осі, згаданий блок керування виконаний у вигляді з'єднаних між собою конуса і циліндра, на циліндричній частині корпуса блока керування виконано люк для підходу до пристрою вводу координат цілі та до блоків живлення, електричний привід аеродинамічних рулів встановлено переважно в районі стику конусоподібної та циліндричної частин корпуса блока керування, вузол фіксації корпуса блока керування до корпуса бомби жорстко закріплено до заднього торця циліндричної частини корпуса блока керування осесиметрично її поздовжньої осі, конусоподібна частина корпуса блока керування виконана з радіопрозорого матеріалу, антена GPS розміщена під радіопрозорим конусоподібним обтічником, контролер, блок живлення, електричний привід аеродинамічних рулів, блок живлення зазначеного електричного приводу та пристрій вводу координат цілі розміщено в циліндричній частині корпуса блока керування, на зовнішній поверхні вузла фіксації корпуса блока керування до корпуса бомби виконана різьба, що аналогічна різьбі, яка виконана на пристрої для приведення в дію спорядження, аеродинамічні рулі виконано кількістю дві або більше пар, зазначені аеродинамічні рулі виконано прямокутної або будь-якої іншої форми в плані та симетричного профілю, блок живлення контролера та блок живлення електричного приводу виконано у вигляді акумуляторів, циліндрична частина корпуса блока керування виконана з металу, контролер з'єднано з електричними приводами аеродинамічних рулів, антена GPS, пристрій вводу координат цілі та блок живлення контролера з'єднано із контролером, а блок живлення електричних приводів з'єднано із електричними приводами аеродинамічних рулів. Новим в авіаційній бомбі й є те, що кожна з пар аеродинамічних рулів керується автономно за допомогою свого електричного приводу, а додатковий стабілізуючий 54584 6 пристрій виконано або однаковим за схемою щодо стабілізуючого пристрою штатної бомби, або іншої конфігурації. Порівняльний аналіз технічного рішення із прототипом показує, що авіаційна бомба «АДРОС», яка заявляється, відрізняється тим, що вона додатково містить блок керування з аеродинамічними рулями, додатковий стабілізуючий пристрій для стабілізації бомби в польоті, принаймні два вузла кріплення додаткового оперення до базового оперення та вузол фіксації корпуса блока керування до корпуса бомби, при цьому до складу блока керування входять антена GPS, контролер, блок живлення контролера, електричні приводи аеродинамічних рулів по двом каналам, блок живлення зазначених електричних приводів та пристрій вводу координат цілі, причому блок керування розміщений у передній частині бомби осесиметрично її поздовжньої осі, згаданий блок керування виконаний у вигляді з'єднаних між собою конуса і циліндра, на циліндричній частині корпуса блока керування виконано люк для підходу до пристрою вводу координат цілі та до блоків живлення, електричний привід аеродинамічних рулів встановлено переважно в районі стику конусоподібної та циліндричної частин корпуса блока керування, вузол фіксації корпуса блока керування до корпуса бомби жорстко закріплено до заднього торця циліндричної частини корпуса блока керування осесиметрично її поздовжньої осі, конусоподібна частина корпуса блока керування виконана з радіопрозорого матеріалу, антена GPS розміщена під радіопрозорим конусоподібним обтічником, контролер, блок живлення, електричний привід аеродинамічних рулів, блок живлення зазначеного електричного приводу та пристрій вводу координат цілі розміщено в циліндричній частині корпуса блока керування, на зовнішній поверхні вузла фіксації корпуса блока керування до корпуса бомби виконана різьба, що аналогічна різьбі, яка виконана на пристрої для приведення в дію спорядження, аеродинамічні рулі виконано кількістю дві або більше пар, зазначені аеродинамічні рулі виконано прямокутної або будь-якої іншої форми в плані та симетричного профілю, блок живлення контролера та блок живлення електричного приводу виконано у вигляді акумуляторів, циліндрична частина корпуса блока керування виконана з металу, контролер з'єднано з електричними приводами аеродинамічних рулів, антена GPS, пристрій вводу координат цілі та блок живлення контролера з'єднано із контролером, блок живлення електричних приводів з'єднано із електричними приводами аеродинамічних рулів, кожна з пар аеродинамічних рулів керується автономно за допомогою свого електричного приводу, а додатковий стабілізуючий пристрій виконано або однаковим за схемою щодо стабілізуючого пристрою штатної бомби, або іншої конфігурації. Таким чином авіаційна бомба «АДРОС», яка заявляється, відповідає критерію корисної моделі «новизна». Суть корисної моделі пояснюється за допомогою ілюстрацій, де на Фіг.1 показана конструктивно-компонувальна схема авіаційної бомби «АД 7 РОС», яка заявляється, на Фіг.2 показано загальний вигляд авіаційної бомби «АДРОС», яка заявляється, на виді ¾ спереду, на Фіг.3 показана конструктивно-компонувальна схема блока керування з аеродинамічними рулями, що входить до складу авіаційної бомби «АДРОС», яка заявляється, на Фіг.4 показано схему з'єднання електричних приводів аеродинамічних рулів по двом каналам (відповідно, в каналі «К1» і в каналі «К2») з контролером, на Фіг.5 показано схему конструктивного виконання авіаційної бомби «АДРОС», яка заявляється, на базі штатної/стандартної авіаційної бомби калібру 250кг (з показом габаритних розмірів бомби), на Фіг.6-9 показано схеми штатних стабілізуючих пристроїв, що встановлюються на хвостовій частині корпуса авіаційної бомби «АДРОС», яка заявляється, на Фіг.12 показано конструктивно-компонувальну схему пристрою для приведення в дію спорядження, на Фіг.13 показано блок-схему блока керування, що встановлюється на авіаційну бомбу «АДРОС», яка заявляється, на Фіг.14-17 показано варіанти конструктивного виконання аеродинамічних рулів, на Фіг.18 показано схему заключного етапу збирання авіаційної бомби «АДРОС», яка заявляється, в єдину конструкцію, на Фіг.19-20 показано схеми етапів підготовки авіаційної бомби «АДРОС», яка заявляється, до бойового застосування, на Фіг.21-23 показано схеми бойового застосування авіаційної бомби «АДРОС», яка заявляється, на Фіг.24-26 показано схему бомби калібру 250 кг, на яку встановлюється блок керування (з аеродинамічними рулями) та закріплюється додатковий стабілізуючий пристрій (для підвищення ефекту стабілізації бомби в польоті), на Фіг.27-29 показано схему бомби калібру 500кг, на яку встановлюється блок керування (з аеродинамічними рулями) та закріплюється додатковий стабілізуючий пристрій (для підвищення ефекту стабілізації бомби в польоті). Авіаційна бомба «АДРОС» містить, як варіант конструктивного виконання (див. схеми на Фіг.1-19, Фіг.24-29) корпус 1, спорядження 2, пристрій 3 для приведення в дію спорядження, підвісну систему 4, стабілізуючий пристрій 5, блок керування 6 з аеродинамічними рулями 7, додатковий стабілізуючий пристрій 8 для стабілізації бомби в польоті, принаймні два вузла 9 кріплення додаткового стабілізуючого пристрою 8 до базового стабілізуючого пристрою 5 (кількість вузлів кріплення 9 додаткового стабілізуючого пристрою може бути, відповідно, два, три, чотири та більше в залежності від конструкції штатного стабілізуючого пристрою штатної авіаційної бомби) та вузол фіксації 10 корпуса блока керування 6 до корпуса 1 бомби (див. схеми на Фіг.1-4, 24-29). Конструктивно і технологічно корпус 1 бомби виконано у вигляді жорстко з'єднаних між собою по поздовжній осі (позиція 11) головної (позиція 12), центральної/циліндричної (позиція 13) та хвостової частин (позиція 14), де головну частину 12 корпуса авіаційної бомби «АДРОС», що заявляється, виконано, як варіант конструктивного виконання, у вигляді - двох усічених конусів та півсфер, а хвостову частину 14 корпуса авіаційної бомби «АДРОС», що заявляється, вико 54584 8 нано у вигляді усіченого конуса (див. схеми на Фіг.1-2, 5, 24-29). Конструктивно і технологічно базовий стабілізуючий пристрій 5 розміщено у хвостовій частині 14 корпуса. Конструктивно і технологічно зазначений базовий стабілізуючий пристрій 5 виконано у вигляді жорстких стабілізаторів (наприклад, плоских (див. схеми на Фіг.6-7) - «перистий» та «коробчастий» стабілізатор, чи кільцеподібних (циліндричних) (див. схему на Фіг.8), чи комбінованих з'єднання між собою кільцеподібних (циліндричних) і плоских стабілізаторів [4] - див. схему на Фіг.9, 24-29), жорстко закріплених як до корпуса 1 бомби, так і між собою. Конструктивно і технологічно в передній (позиція 12) та задній (позиція 14) частинах корпуса бомби по поздовжній осі 11 зазначеного корпуса 1 бомби виконано отвори 15 для встановлення пристрою 3 для приведення в дію спорядження (див. схеми на Фіг.10-11). При цьому базовий стабілізуючий пристрій 5 виконано переважно круглої форми в поперечному перетині (див. схеми на Фіг.1-2, 5, 8-9). На зовнішній поверхні 16 пристрою 3 для приведення в дію спорядження виконана різьба 17, що є відповідною різьбі 18, яка нанесена на отворах 15 в передній (позиція 12) та задній (позиція 14) частинах корпуса 1 бомби (див. схеми на Фіг.12), призначених для закручування зазначеного пристрою 3 для приведення в дію спорядження. Технологічно корпус 1 бомби, підвісна система 4, базовий (позиція 5) стабілізуючий пристрій, додатковий (позиція 8) стабілізуючий пристрій, а також вузол 9 кріплення додаткового стабілізуючого пристрою 8 до базового стабілізуючого пристрою 5 та вузол фіксації 10 корпуса блока керування 6 до корпуса 1 бомби виконано з металу. Конструктивно і технологічно корпус 1 бомби виконано за товщиною fк більшою, ніж товщина fc стабілізуючого пристрою (відповідно, позиції 5 та 8) - див. схеми на Фіг.1, 10-11. Конструктивно до складу блока керування 6 входять антена GPS (позиція 19), контролер (20), блок (21) живлення контролера, електричні приводи (22 і 23) аеродинамічних рулів (7) по двом каналам (відповідно, в каналі «К1» і в каналі «К2»), блок живлення (24) зазначених електричних приводів (позиції 22 і 23) та пристрій (25) вводу координат цілі (див. блок-схему на Фіг.13). Конструктивно і технологічно блок керування 6 розміщений у передній/головній частині (позиція 12) бомби осесиметрично її поздовжньої осі 11 (див. схеми на Фіг.1-2, 5). Згаданий блок керування 6 виконаний у вигляді з'єднаних між собою конуса (позиція 26) і циліндра (позиція 27) (див. схеми на Фіг.1-3, 5). Конструктивно і технологічно на циліндричній частині (позиція 27) корпуса блока керування 6 виконано люк 28 для підходу до пристрою 25 вводу координат цілі та до блоків живлення (позиції 21 і 24) (див. схеми на Фіг.1-3, 5). Електричний привід 22 аеродинамічних рулів (позиція 7) встановлено переважно в районі стику (позиція 29) конусоподібної (позиція 26) та циліндричної (позиція 27) частин корпуса блока керування 6 (див. схему на Фіг.3). Вузол фіксації 10 корпуса блока керування до корпуса бомби жорстко закріплено до заднього торця (позиція 30) циліндричної частини (позиція 9 27) корпуса блока керування 6 осесиметрично її поздовжньої осі (позиція 31) - див. схеми на Фіг.1, 3. Конусоподібна частина 26 корпуса блока керування 6 виконана з радіопрозорого матеріалу. Антена GPS (позиція 19) технологічно розміщена під радіопрозорим конусоподібним обтічником (позиція 26) - див. схему на Фіг.3. Технологічно циліндрична частина 27 корпуса блока керування 6 виконана з металу. Конструктивно і технологічно контролер 20, блок живлення 21 контролера (позиція 20), електричний привід (позиції 22 і 23) аеродинамічних рулів (позиція 7), блок живлення 24 зазначеного електричного приводу (позиції 22 і 23) та пристрій 25 вводу координат цілі розміщено в циліндричній частині 27 корпуса блока керування 6 (див. схеми на Фіг.3). Технологічно на зовнішній поверхні 32 вузла фіксації 10 корпуса блока керування 6 до корпуса 1 бомби виконана різьба 33, що аналогічна різьбі 17, яка виконана на пристрої 3 для приведення в дію спорядження (див. схему на Фіг.3). Аеродинамічні рулі 7 виконано кількістю дві або більше пар (наприклад, дві пари - по кожній парі в каналах «К1» і «К2» (див. схеми на Фіг.4, 13). Блок живлення 21 контролера (позиція 20) та блок живлення 24 електричного приводу виконано у вигляді акумуляторів. Конструктивно і технологічно контролер 20 з'єднано з електричними приводами (позиції 22 і 23) аеродинамічних рулів 7. Антена GPS (позиція 19), пристрій 25 вводу координат цілі та блок живлення 21 контролера (позиція 20) з'єднано із зазначеним контролером, а блок живлення 24 електричних приводів (позиції 22 і 23) з'єднано із зазначеними електричними приводами (позиції 22 і 23) аеродинамічних рулів (позиція 7) - див. схему на Фіг.3 та блок-схему на Фіг.13. Кожна з пар аеродинамічних рулів 7 керується автономно за допомогою свого електричного приводу (відповідно, позиції 22 і 23) - див. схеми на Фіг.3 та блок-схему на Фіг.13. Конструктивно і технологічно зазначені аеродинамічні рулі 7 виконано прямокутної (див. схеми на Фіг.1-5) або будь-якої іншої форми в плані та симетричного профілю (див. схеми на Фіг.1417). Конструктивно і технологічно додатковий стабілізуючий пристрій 8 для стабілізації бомби в польоті виконано або однаковим за схемою щодо стабілізуючого пристрою 5 штатної бомби, або іншої конфігурації (див. схеми на Фіг.1-2, 5, 6-11, 18, 20, 24-29). Авіаційна бомба «АДРОС» використовується таким чином (по завершенню процесу виготовлення її конструктивних елементів (позиції 6-10, 19-25) і збирання їх у єдину конструкцію бомби, використовуючи штатну авіаційну бомбу (калібром 100, 250, 500 та більше кілограмів - див. схеми на Фіг.24-29), що конструктивно містить корпус 1 (із розміщеним в його внутрішній порожнині спорядженням 2), пристрій 3 для приведення в дію спорядження (що ввертається у задній отвір 15, який виконано в торцевому зрізі хвостової частини 14 корпуса 1 бомби співвісно поздовжній осі 11 зазначеного корпуса 1 бомби), підвісну систему 4 (жорстко закріплену на центральній/циліндричній частині 13 корпуса 1 бомби), стабілізуючий пристрій 5 (стабілізатор, закріплений на конусоподіб 54584 10 ній хвостовій частині 14 корпуса 1 бомби з винесенням закінцівки зазначеного стабілізатора за торцевий зріз хвостової частини 14 корпуса 1 бомби) - див. схеми на Фіг.1-2. Остаточне збирання авіаційної бомби «АДРОС» в єдину конструкцію здійснюється шляхом збирання з конструктивних елементів (позиції 2628, 7, 10 та 19-25) блока керування 6 та його закріплення на головній частині 12 корпуса 1 бомби з паралельним/наступним закріпленням на штатному стабілізуючому пристрої 5 бомби за допомогою вузлів кріплення 9 додаткового стабілізуючого пристрою 8 (див. схему на Фіг.1-2 та на Фіг.18). При цьому застосовують додатковий стабілізуючий пристрій 8, який за конструктивною схемою (конфігурацією) може бути аналогічним штатному стабілізуючому пристрою 5 штатної бомби, або іншим за конфігурацією (див. схеми на Фіг.24-29). Зазначений додатковий стабілізуючий пристрій 8 технологічно закріплюється до штатного стабілізуючого пристрою 5 без операцій свердлення, клепки, зварювання, склеювання тощо. Авіаційна бомба «АДРОС» після її збирання в єдину конструкцію (при закріплених на корпусі 1 бомби блоку керування 6 і додаткового стабілізуючого пристрою 8 - див. схеми на Фіг.24-29) використовується таким чином. Попередньо авіаційну бомбу «АДРОС» підвішують на бомбові тримачі/держателі 34 літака 35 за елементи підвісної системи 4 (підвісне вушко [3]). Далі відкривають люк 28 (на циліндричній частині 28 корпуса блока керування 6) і встановлюють на відповідні місця (всередині корпуса зазначеного блока керування 6) блок живлення 21 контролера та блок живлення 24 електричних приводів 22 і 23 аеродинамічних рулів 7 (при цьому, як варіант технології зборки блока керування 6, зазначені блоки живлення (позиції 21 і 24) можуть бути встановлено безпосередньо при зборці зазначеного блока керування 6 - перед закріпленням блока керування 6 на корпусі 1 бомби) (див. схему на Фіг.19). Після цього вводять в контролер 20 (розміщений всередині корпуса зазначеного блока керування 6) координати цілі за допомогою пристрою 25 вводу координат цілі (див. блок-схему на Фіг.13 і схему на Фіг.19). По закінченню підготовчих операцій в блоці управління 6, у задній отвір 15 (що виконано на зрізі конусоподібної хвостової частини 14 корпуса 1 авіаційної бомби «АДРОС», що заявляється) ввертають по різьбі 17 і 18 (що виконана, відповідно, на зовнішній поверхні 16 пристрою 3 та на внутрішній поверхні отвору 15) пристрій 3 для приведення в дію спорядження (авіаційний підривник [5]) - див. схему на Фіг.20. При цьому немає ніякого зв'язку блока керування 6 з бортовими системами літака 35. Здійснюють зліт літака 35 з підвішеними бомбами і політ його в район цілі (позиція 36) (див. схему на Фіг.21). Над ціллю 36 здійснюють прицілювання штатним обладнанням літака 35 по зазначеній цілі 36 згідно з методикою прицілювання вільно падаючої бомби (див. схему на Фіг.22). 11 Після прицілювання по цілі 36 провадять скидання авіаційної бомби «АДРОС» (яка заявляється) з бомбових тримачів/держателів 34 і зазначена авіаційна бомба «АДРОС» починає політ до цілі 36 (див. схему на Фіг.23). Вступають в роботу виконавчі елементи, що входять до складу блока керування 6, а саме, антена GPS (позиція 19), контролер (20) та пристрій (25) вводу координат цілі, на які надходить живлення з блоку (21) живлення контролера. В той же час з блоку живлення (24) зазначених електричних приводів (позиції 22 і 23) живлення надходить до електричних приводів (22 і 23) аеродинамічних рулів (7) (які розміщено по двом каналам, відповідно, в каналі «К1» і в каналі «К2»). При роботі антени GPS (позиція 19) до неї періодично (приблизно періодично через 1 секунду - позиція t) надходять дані щодо швидкості V польоту бомби та її координатах відносно цілі 36 (див. схему на Фіг.23). З антени GPS (позиція 19) зазначені дані надходять у контролер 20. Контролер 20 обробляє ці дані і визначає координати точки падіння бомби. Далі контролер 20 порівнює координати точки падіння бомби з координатами цілі 36 і на підставі зазначеного аналізу/порівняння формує сигнал на відповідну зміну кутів установки аеродинамічних рулів 7 (відповідно по двом каналам - каналу «К1» і каналу «К2») - див. схему на Фіг.4. Після проведення заходів щодо зміни кутів установки аеродинамічних рулів 7, зазначені аеродинамічні рулі 7 фіксуються в заданому положенні. Таким чином згідно із зазначеною зміною кутів установки аеродинамічних рулів 7 коректується траєкторія польоту бомби до цілі 36 на даному етапі польоту (див. схему на Фіг.23). По цій траєкторії політ бомби з кутами установки аеродинамічних рулів 7, що визначені попереднім сигналом з антени GPS (позиція 19), триває до чергового сигналу з зазначеної антени GPS (позиція 19). При черговому надходженні (через визначений проміжок часу) до антени GPS (позиція 19) нових даних щодо швидкості V польоту бомби та її координатах відносно цілі 36, проводиться чергова корекція траєкторії польоту бомби до цілі 36 (на ітому етапі польоту бомби). Таким чином в процесі польоту бомби до цілі 36 декілька разів (N разів) проводиться коректування траєкторії польоту/падіння бомби з метою усунення помилки прицілювання по цілі 36 (див. схему на Фіг.23). На всьому протязі польоту бомби до цілі 36, додатковий стабілізуючий пристрій 8 (що закріплений до базового стабілізуючого пристрою 5 за до 54584 12 помогою вузлів кріплення 9) забезпечує необхідну (для ефективного управління бомбою) статичну стійкість бомби, зменшену шляхом установки блоку керування 6. Підвищення ефективності застосування авіаційної бомби «АДРОС», у порівнянні з прототипом, досягається за рахунок розміщення на штатній некерованій авіаційній бомбі блока керування, який виконано з можливістю коректування траєкторії польоту/падіння бомби з метою усунення помилки прицілювання по цілі, а також за рахунок застосування додаткового стабілізуючого пристрою, який забезпечує необхідну (для ефективного управління бомбою) статичну стійкість бомби, яка зменшена шляхом установки блоку керування. Джерела інформації: 1. Авиационные бомбы. (Дополнение к пособию «Авиационные бомбы», Министерство обороны СССР, Военно-Воздушные Силы, М., Воениздат, 1971), Ордена Трудового Красного Знамени издательство Министерства обороны СССР. М., 1975, с. 30-91 - аналог. 2. А.Н. Дорофеев, А.П. Морозов, Р.С. Саркисян «Авиационные боеприпасы». Под редакцией Р.С. Саркисяна. Утвержден главнокомандующим Военно-Воздушными Силами СССР в качестве ученика для слушателей инженерных ВВУЗов ВВС. М., Издание ВВИА им. проф. Н.Е. Жуковського, 1978, с. 17, рис. 1.2 «Устройство авиабомбы» аналог. 3. Авиационное вооружение. Под редакцией кандидата технических наук О.А. Ильина. Утвержден главнокомандующим Военно-Воздушными Силами в качестве учебника для подготовки офицеров запаса по профилям ВВС. Ордена Трудового Красного Знамени издательство Министерства обороны СССР. М., 1977, с. 76, рис. 42 «Устройство авиабомбы» - прототип. 4. Авиационное вооружение. Под редакцией кандидата технических наук О.А. Ильина. Утвержден главнокомандующим Военно-Воздушными Силами в качестве учебника для подготовки офицеров запаса по профилям ВВС. Ордена Трудового Красного Знамени издательство Министерства обороны СССР. М., 1977, с. 78, рис. 44 «Формы стабилизаторов авиабомб». 5. Авиационное вооружение. Под редакцией кандидата технических наук О.А. Ильина. Утвержден главнокомандующим Военно-Воздушными Силами в качестве учебника для подготовки офицеров запаса по профилям ВВС. Ордена Трудового Красного Знамени издательство Министерства обороны СССР. М., 1977, с. 78, рис. 44 «Устройство авиабомбы» с. 83, рис. 52 «Авиационный мгновенный взрыватель». 13 54584 14 15 54584 16 17 54584 18 19 54584 20 21 54584 22 23 54584 24 25 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 54584 Підписне 26 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601