Протез ортотопічного штучного сечового міхура

Реферат: Заявлений протез (1) ортотопічного штучного сечового міхура включає здатний до зминання балон (600) із силіконової багатошарової оболонки (2), зовнішня поверхня (601) і внутрішня поверхня (604) якої покриті піролітичним турбостратним вуглецем або алмазоподібним вуглецем, з якого відходять назовні два трубчасті елементи (10), пристосовані для приєднання сечоводів (6, 6') до протеза (1) за допомогою тугої посадки, і зрізаний конус (602), пристосований для приєднання уретри (8) до протеза. Зрізаний конус (602) виконаний з армованого сіткою силікону (5). Трубчасті елементи (10) містять усередині кілька виступів (16), пристосованих для утримання сечоводів (6, 6') після їх установки на тугу посадку. UA 107841 C2 (12) UA 107841 C2 UA 107841 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Даний винахід відноситься до протеза ортотопічного штучного сечового міхура, який має елементи для приєднання до сечоводів і уретри. Відомо, що при наявності серйозних, невиліковних патологій сечового міхура пацієнта, що загрожують його нормальному функціонуванню, бажаною є його заміна протезом штучного міхура. Були запропоновані різні рішення цієї проблеми, що включають заміну "свого" сечового міхура стискуваним міхуром, виконаним з м'якого багатошарового силікону, спорожнення якого виконується натисненням на нижню частину живота, як це описано в патентній заявці WO 2007|039159. У протезах такого типу, з'єднання між штучним сечовим міхуром і сечоводами й уретрою передбачає використання швів. Однак прикріплення за допомогою швів не завжди може бути використане, наприклад, у випадку, коли сечоводи й (або) уретра ослаблені й (або) стоншені в силу вроджених причин або патології. Більше того, використання швів вимагає гарних професійних навичок і значного часу для процедури заміни. Завданням даного винаходу є подолання недоліків рівня техніки, створення протеза ортотопічного штучного сечового міхура, здатного замінити природній міхур, і який забезпечує значне поліпшення якості життя пацієнта. Іншим завданням даного винаходу є створення такого протеза ортотопічного штучного сечового міхура, який не потребує використання швів для прикріплення сечоводів і (або) уретри до цього штучного сечового міхура й, у той же час, у змозі забезпечити оптимальне його прикріплення без будь-якого ризику відділення сечоводів/уретри від цього міхура. Ще одним завданням даного винаходу є створення протеза ортотопічного штучного сечового міхура, що відрізняється простотою виготовлення й поліпшеною біологічною сумісністю, а також зниженою ймовірністю відторгнення. Ці завдання вирішуються за допомогою штучного сечового міхура за п. 1 доданої формули винаходу. Переважні варіанти виконання винаходу розкриті в залежних пунктах формули. Протез ортотопічного штучного сечового міхура згідно з винаходом містить оболонку у формі мішка або балона, виконану з багатошарової оболонки з м'якого й еластичного синтетичного матеріалу, біологічна сумісність якого забезпечується внутрішнім і зовнішнім покриттям зі спеціального матеріалу. Зокрема, даний протез виконаний з рентгеноконтрастного матеріалу, що дає можливість бачити його на рентгенівських знімках, ультразвуковому сканері й інших системах аналізу, що використовують радіовипромінювання. Крім того, внутрішня поверхня цього протеза покрита матеріалом, що не деградує під дією сечі, у той час як зовнішня поверхня покрита матеріалом, що запобігає зрощенню протеза з навколишніми тканинами. Даний протез також має щонайменше два отвори для приєднання сечоводів, яке виконується за допомогою відповідного числа порожнистих трубчастих елементів, кожний з яких сформований основою й трубчастою частиною, внутрішній діаметр якої по суті дорівнює діаметру сечоводів, і які пристосовані для введення в отвори в протезі. Потім кожний сечовід із зусиллям вставляється усередину цієї трубчастої частини кожного порожнього елемента, установленого на протезі. Відповідно, кожний порожнистий елемент являє собою частину порожнього конічного елемента. Цей трубчастий елемент з'єднаний із частиною у формі усіченого конуса, що має розширену основу, яка може бути приклеєною до внутрішньої поверхні згаданого балона так, щоб зробити цей порожнистий конічний елемент невід'ємною частиною балона. Згадані порожнисті конічні елементи мають високу біологічну сумісність, і мають усередині один або більше виступів, що запобігають можливому вийманню й відділення сечоводів, оскільки, після закріплення їх у порожнистих елементах, вони виявляються натягнутими. Третій отвір призначений для приєднання уретри до протеза за допомогою відповідного порожнього усічено-конічного елемента, що також має високу біологічну сумісність, що має арматурну сітку, яка забезпечує пришивання уретри до цього порожнього усічено-конічного елемента більш ефективним і надійним способом, без небезпеки виникнення розривів цього елемента. На практиці, даний протез відрізняється тим, що усічений конус виконаний з армованого сіткою силікону, і тим, що трубчасті елементи містять усередині декілька виступів, пристосованих для утримання сечоводів після того, як вони вставлені із зусиллям, без необхідності накладення швів. 1 UA 107841 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Інші ознаки винаходу будуть більш ясними з докладного опису, наведеного далі з посиланням на один з його варіантів виконання як окремого прикладу, що не обмежує винахід, і представленого на доданих кресленнях, на яких: на фіг. 1а представлений вигляд спереду заготованки багатошарового протеза ортотопічного штучного сечового міхура, відповідно до одного варіанту виконання; на фіг. 1б представлений вигляд перерізу за лінією В-В на фіг. 1а; на фіг. 1в, 1г, 1д представлені вигляди перерізів деталей, позначених, відповідно, С, D, Ε на фіг. 1б; на фіг. 1е представлений збільшений вигляд перерізу усіченого конуса, показаного на фіг. 1д, перед його приклеюванням; на фіг. 1ж і 1з представлені в перспективі вигляди усіченого конуса, показаного на фіг. 1е; на фіг. 2 представлений збільшений вигляд перерізу частини показаного на фіг. 1 прототипу штучного сечового міхура; на фіг. 3 презентовано в перспективі в розібраному вигляді з'єднання сечоводу й протеза за допомогою порожнього конічного елемента й втулки; на фіг. 4 представлений збільшений вигляд серединного перерізу сечоводу після прикріплення до штучного протеза відповідно до винаходу; на фіг. 5а представлений вигляд зверху варіанту виконання порожнього конічного елемента; на фіг. 5б представлений вигляд вертикального серединного перерізу порожнього конічного елемента, показаного на фіг. 5а, за лінією А-А; на фіг. 5в представлений збільшений вигляд серединного перерізу деталей, позначених, відповідно, В на фіг. 5б; на фіг. 5г представлений вигляд фрагмента перерізу порожнього конічного елемента, показного на фіг. 5б, за лінією D-D; на фіг. 6а й 6б, відповідно, представлений вигляд зверху в серединному перерізі гільзи, показаної на фіг. 3, яка повинна стикуватися з порожнистим конічним елементом, показаним на фіг. 5а-5г; на фіг. 7 представлений у перспективі вигляд протеза ортотопічного штучного сечового міхура, у якому сечоводи й уретра приєднані до штучного сечового міхура. На фіг. 1 показана заготованка протеза у формі балона 600. Балон 600 може м'яти, і механізм наповнення й спорожнювання протеза заснований на різниці тисків повітря усередині 3 протеза й повітря зовні протеза. Місткість даного протеза становить від 500 до 900 см . Балон 600 виконано з багатошарової оболонки 2 (фіг. 2) з м'якого силікону, товщиною приблизно 600 мкм, що забезпечує його здатність до стискання, піддатливість або зминальність, як згадувалося вище. Переважно, оболонка балона 600 виконана з 20 шарів силікону, кожний з яких має товщину приблизно 30 мкм. Переважно, ця оболонка 2 виконана способом, описаним у патентній заявці WO 2007/039159, яка включена в даний опис за допомогою посилання. Зокрема, для виготовлення багатошарової оболонки 2 використовується силікон як вихідний матеріал у технологічному процесі, відомому як занурення. 3 використанням обладнання для занурення, балон або мішок створюється, починаючи з одного шару силікону послідовним накладенням наступних шарів, поки не буде досягнута необхідна товщина, наприклад, приблизно 600 мкм. У даній технології одержання багатошарової оболонки зануренням формують перший шар, випаровують із нього циклогексан протягом 10 хвилин, потім наносять другий шар, знову випаровують циклогексан протягом 10 хвилин, і так до одержання останнього шару. Далі, шарувату оболонку 2, яка на цьому етапі знаходиться в напіврідкому стані, поміщають у піч для вулканізації, при температурі приблизно 150 °C, на час від 30 хв. до 1 години, залежно від розміру протеза, що виготовляється. Після циклу вулканізації, багатошарова оболонка 2 із силікону досягає оптимальної м'якості й еластичності, втрачаючи свій напіврідкий стан. Силікон може складатися, наприклад, зі співполімерів диметил- і метил-вініл- силоксану, армованого діоксидом кремнію. Переважним є використання медичного силікону, наприклад, силікону MED 4735™, що випускається компанією Nusil Technology. Переважно, у силікон уводяться рентгеноконтрастні добавки, наприклад, сульфат барію, діоксид титану тощо, які забезпечують одержання зображення протеза звичайно використовуваними методами, наприклад, рентгенографією, ультразвуковим скануванням й ін. У переважному варіанті виконання, балон 600 має товщину приблизно 0,6 мм і діаметр приблизно 72-74 мм. На балоні 600 сформовані поздовжня щілина (не показана) і три круглі отвори 603' (фіг. 1г), які визначають три по суті плоскі області, кожна з яких має заглушку 603 (фіг. 1а й 1в). У 2 UA 107841 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 переважному варіанті виконання, ці отвори 603' мають діаметр приблизно 22 мм, а заглушки 603 мають зовнішній діаметр приблизно 26 мм. Далі, в отриманому балоні 600, на одну із трьох заглушок 603 приклеюється круглий усічений конус 602 (фіг. 1а), порожній усередині й звернений до зовнішньої поверхні 601 балона 600. У переважному варіанті виконання, висота усіченого конуса 602 становить приблизно 15 мм, діаметр основи - приблизно 24 мм, внутрішній діаметр отвору становить приблизно 6 мм, а товщина приблизно 1 мм. Цей круглий усічений конус 602 виконано з армованого силікону 5 і служить напрямною для введення уретри під час операції, як це буде описано далі. Армований силікон 5 усіченого конуса 602 армований сіткою, що знаходиться в його товщі, або комірчастим матеріалом з дакрону (Dacron®) і виготовляється за відомою технологією, наприклад, литтям під тиском, зануренням або аналогічними технологіями, що дозволяють увести сітку в шар силікону. Ця сітка забезпечує краще пришивання уретри (не показана) до бічної поверхні усіченого конуса 602, дозволяючи уникнути можливих розривів. Оскільки нитка кетгуту має розмір 4-0 за шкалою Шар'є, то вона має більшу твердість у порівнянні з просто силіконовим конусом товщиною 1 мм, згаданим вище. Наявність сітки також забезпечує більше число точок для зчеплення швів прикріплення уретри до штучного протеза, одержаного з балона 600. Дві інших плоских круглих області на двох заглушках 603, без усіченого конуса 602, служать для приєднання сечоводів 6 (фіг. 7) до штучного сечового міхура, одержаного з балона 600, за допомогою відповідних елементів 300, що мають єдиний корпус (фіг. 3), більш докладно описаних нижче. Після одержання багатошарового силіконового балона 600, що має усічений конус 602 і заглушки 603, виконується нанесення покриття або шару 3 (фіг. 2) біоматеріалу, що має високу біологічну сумісність, на зовнішню поверхню 601, з використанням процедури, докладно описаної нижче. Прикладом біоматеріалу може служити піролітичний турбостратний вуглець або алмазоподібний вуглець, з товщиною шару, що становить, наприклад, 0,2-0,3 мкм. При цьому можна уникнути ризику прикріплення фіброзної капсули до протеза й внутрішнього роз'їдання протеза під дією сечі на непокритий силікон. Аморфний алмазоподібний вуглець являє собою вуглецеве покриття, біле або прозоре, із шаруватою структурою, аналогічною до алмазу (так званий "алмазоподібний вуглець"), що має виняткові властивості стійкості поверхні, наприклад, твердість і опір стиранню, а також не викликає подразнення шкіри. Було встановлено, що даний аморфний матеріал, крім можливості одержання гладкої поверхні, також має високу біологічну сумісність і стійкість до впливу сечі. Зокрема, було встановлено, що гідрофобність цього біоматеріалу є достатньо високою, щоб забезпечувати гарне стікання сечі, що перешкоджає утворенню нашарувань. Більше того, була встановлена також нейтральність зазначеного аморфного алмазоподібного вуглецю, що проявляється ним при контакті з клітинами й мікроорганізмами, що забезпечує швидкий ріст кліток і прискорену асиміляцію імплантованого пристрою. У той же час, знижена адгезія до навколишніх тканин, завдяки послабленій взаємодії між покритою поверхнею й клітинами цих тканин. Також можливо використовувати аморфний алмазоподібний вуглець із відповідними присадками для посилення або послаблення водовідштовхувальних властивостей. Піролітичний турбостратний вуглець або алмазоподібний вуглець наноситься на зовнішню поверхню 601, відповідно до відомої технології, з попередньо захищеними крайками згаданої вище щілини, після чого виконується перша вулканізація балона 600. У результаті виходить балон 600, що має усічений конус 602, при цьому зовнішня поверхня 601, а також бічна поверхня усіченого конуса 602 покриті піролітичним турбостратним вуглецем або алмазоподібним вуглецем. Далі балон 600 у перший раз вивертають навиворіт через щілину (не показана на фігурах) для того, щоб перевести поверхню 601 і усічений конус 602 зовні балона 600 усередину нього. У результаті, внутрішня поверхня 604 (фіг. 1б), протилежна до поверхні 601, виявляється зверненою назовні. Далі виконують нанесення покриття на поверхню 604 у вигляді шару 4 піролітичного турбостратного вуглецю або алмазоподібного вуглецю, після відповідного захисту поверхонь заглушок 603, тепер звернених назовні, і крайок щілини, використовуваної для вивертання навиворіт. Відповідно до винаходу, також можливо покривати зовнішні поверхні протеза піролітичним турбостратним вуглецем, а внутрішні поверхні - алмазоподібним вуглецем, або навпаки. 3 UA 107841 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Потім виконується друга вулканізація, після чого прибирають захист із поверхонь заглушок 603 (фіг. 1в). Далі, на одній або на обох поверхнях заглушок 603, що не мають усіченого конуса 602, можуть бути зроблені наскрізні отвори 9 (або 9') (фіг. 3), бажано, з використанням стилета з нержавіючої сталі для хірургії головного мозку, або пробійника. Розмір отвору 9 приблизно становить від 5 до 15 за шкалою Шар'є (Ch) і повинен забезпечувати введення й проштовхування із зусиллям трубчастої частини 10 кожного порожнього елемента 300, яка також покрита піролітичним турбостратним вуглецем або алмазоподібним вуглецем. Насправді порожнистий елемент 300, що має єдиний корпус також покритий піролітичним турбостратним вуглецем або алмазоподібним вуглецем, як усередині, так і зовні, за аналогією з тим, як це було зроблено відносно балона 600, із захистом поверхні 13 і крайок зробленого раніше поздовжнього розрізу, з наступним нанесенням піролітичного турбостратного вуглецю або алмазоподібного вуглецю на обидві поверхні порожнистого елемента 300, який був подовжньо розрізаний і розкритий, і підданий вулканізації. Потім був вилучений захист із крайок розрізу для виконання склеювання цих двох захищених крайок для відновлення вихідної форми елемента 300. Далі виконується приклеювання поверхні 13 усіченого конуса 14 порожнистого елемента 300 до поверхні 605 (фіг. 4) заглушки 603, не покритої піролітичним турбостратним вуглецем або алмазоподібним вуглецем. Після приклеювання, усічено-конічна частина 14 кожного елемента 300 виявляється зверненою назовні балона 600, а трубчаста частина 10 звернена усередину. Потім, після з'єднання одного або двох елементів 300 з балоном 600 штучного сечового міхура, балон 600 знову вивертають навиворіт, повертаючи у стан, показаний на фіг. 1а й 4, де поверхня 601, усічений конус 602 і трубчаста частина 10 кожного елемента 300 звернені назовні, у той час як усічений конус 14 елемента 300, поверхня 604 балона й поверхня 605 заглушок звернені усередину балона 600. Тепер можна склеїти крайки щілини, використовуваної для вивертання, для одержання закритого балона 600, тобто, закритого сечового міхура. Згадані вище операції склеювання, переважно, виконуються силіконовим клеєм. Трубчастий елемент 300 докладно показаний на фіг. 5а-5г. Елемент 300 має єдиний корпус і трубчасту частину 10, у яку повинен із зусиллям вставлятися сечовід 6 (фіг. 3-4), і усіченоконічну частину 14, приєднану до цієї трубчастої частини 10 по круглій поверхні 13 (фіг. 5б), призначеній для приклеювання елемента 300 до внутрішньої поверхні штучного сечового міхура. Елемент 300 виконаний із силікону, бажано рентгеноконтрастного, і який має твердість приблизно 50 од. за Шором. У переважному варіанті виконання елемента 300, внутрішній діаметр трубчастого елемента 10 становить приблизно 7 мм, а зовнішній діаметр - приблизно 8 мм, загальна довжина становить приблизно 40 мм, діаметр круглої поверхні 13 рівний приблизно 16 мм, і довжина трубчастої частини 10 становить приблизно 30 мм. Трубчаста частина 10 звичайно є перпендикулярною до плоскої основи 13. Усередині порожнього конічного елемента 300, як у його трубчастій частині 10, так і в усічено-конічній частині 14, є декілька виступів або зубів 16, які запобігають вийманню сечоводів 6 (фіг. 4) із цих елементів 300. Оскільки, під час операції сечоводи 6 підтягуються до сечового міхура, щоб забезпечити їх введення усередину трубчастого корпуса порожнього конічного елемента 300, існує ймовірність, що після закінчення операції вони повернуться в колишній стан, зміщаючись до нирок, що може привести до висмикування сечоводів 6, 6' (фіг. 7) з елемента 300. Дві пари зубців 16 розташовуються приблизно через кожні 10 мм (фіг. 5б) у поздовжньому напрямку діаметрально протилежно одна до іншої в горизонтальному перерізі (фіг. 5б). У горизонтальному перерізі ці зубці 16 виступають так, що утворюють окружність, діаметр якої є меншим за діаметр сечоводу 6, 6', для з'єднання з натягом (на тугу посадку). При цьому трубчаста частина 10 порожнього елемента 300 також виявиться злегка натягнутою навколо трубки сечоводу 6, 6', у тому числі, завдяки його еластичності. У результаті, більше немає необхідності прикріплювати сечовід 6, 6' до частин оболонки штучного сечового міхура за допомогою хірургічного шва, як це робилося раніше. У переважному варіанті виконання, кожний зубець 16 має висоту 1 Ch і ширину 1 Ch. Загальне число зубів 16 становить щонайменше чотири, хоча ця кількість не обмежує даний винахід. 4 UA 107841 C2 5 10 15 20 У результаті описаного вище процесу виходить протез 1 (фіг. 7) ортотопічного штучного сечового міхура 600, покритий усередині й зовні піролітичним турбостратним вуглецем або алмазоподібним вуглецем, у якому усічений конус 602 і трубчаста частина 10 елемента 300, що має єдиний корпус, звернені назовні, при цьому протез готовий для імплантації пацієнтові. Під час операції, через усічений конус 602 за допомогою пробійника або стилета з нержавіючої сталі для хірургії головного мозку прорізається заглушка 603 під усіченим конусом 602 для введення уретри 8 (фіг. 7) у штучний сечовий міхур, у той час як кожний сечовід 6, 6' із зусиллям вставляється в трубчасту частину 10. Для забезпечення кращого захисту сечоводу 6, 6', вставленого в трубчасту частину 10 єдиного елемента 300, і надання більшої твердості цій трубчастій частині 10, бажано використовувати гільзу 700 (фіг. 3 і 6), що надівається зовні трубчастої частини 10 елемента 300 після введення сечоводу 6, 6', як це показано на фіг. 3. Таким чином, описаний вище процес дозволяє одержати протез 1, відповідно до винаходу, у якому штучний сечовий міхур 1 виконаний у вигляді балона 600 з рентгеноконтрастного силікону, покритого усередині й зовні піролітичним турбостратним вуглецем або алмазоподібним вуглецем, що містить усічений конус 602 з армованого силікону для приєднання протеза 1 до уретри 8. У цьому балоні також забезпечується приєднання сечоводів 6, 6' за допомогою порожнього елемента 300, що має єдиний корпус, і покритого усередині й зовні піролітичним турбостратним вуглецем або алмазоподібним вуглецем, сформованого з усічено-конічної частини 14 з розширеною основою 13, з'єднаною із трубчастою частиною 10, яка вставляється в наскрізні отвори 9, 9', сформовані в заглушках 603 балона, при цьому розширена основа 13 елемента 300 стикається із внутрішньою поверхнею 605 оболонки 2. Фахівці в даній галузі техніки здатні здійснити в даному винаході численні модифікації й зміни, що підпадають в область захисту винаходу, обумовлену доданою формулою. 25 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 30 35 40 45 50 55 1. Протез (1) ортотопічного штучного сечового міхура, який включає здатний до зминання балон (600) із силіконової багатошарової оболонки (2), зовнішня поверхня (601) і внутрішня поверхня (604) якої покриті піролітичним турбостратним вуглецем або алмазоподібним вуглецем, з якого відходять назовні два трубчасті елементи (10), пристосовані для приєднання сечоводів (6, 6') до протеза (1) за допомогою тугої посадки, і зрізаний конус (602), пристосований для приєднання уретри (8) до протеза, який відрізняється тим, що зрізаний конус (602) виконаний з армованого сіткою силікону (5), а трубчасті елементи (10) містять усередині кілька виступів (16), пристосованих для утримання сечоводів (6, 6') після їх установки на тугу посадку. 2. Протез за п. 1, у якому кожний трубчастий елемент (10) являє собою частину порожнистого конічного елемента (300), покритого усередині й зовні піролітичним турбостратним вуглецем або алмазоподібним вуглецем, і приєднаний до зрізано-конічної частини (14), що має розширену основу (13), пристосовану для приклеювання до внутрішньої поверхні балона (600) з одержанням порожнистого конічного елемента (300), що становить єдине ціле з балоном (600). 3. Протез за п. 1 або 2, у якому у силікон оболонки (2) введені рентгеноконтрастні добавки, переважно, вибрані з групи, яка складається з сульфату барію, діоксиду титану та подібного до них. 4. Протез за будь-яким з попередніх пунктів, що додатково має щонайменше два отвори (9, 9'), кожний з яких сформований у відповідній заглушці (603) на балоні, причому кожний із цих отворів (9, 9') пристосований для введення трубчастої частини (10) порожнистого елемента (300). 5. Протез за будь-яким з попередніх пунктів, у якому багатошарова оболонка (2) має товщину приблизно 600 мкм і сформована двадцятьома шарами силікону. 6. Протез за будь-яким з попередніх пунктів, у якому армувальна сітка усіченого конуса (602) виконана з дакрону. 7. Протез за будь-яким з попередніх пунктів, у якому піролітичний турбостратний вуглець або алмазоподібний вуглець використано у формі зовнішнього шару (3) і внутрішнього шару (4), товщина кожного з яких становить приблизно 0,2-0,3 мкм. 8. Протез за будь-яким з попередніх пунктів, у якому трубчастий елемент (10) і відповідний порожнистий конічний елемент (300) виконані із силікону, переважно рентгеноконтрастного силікону, що має твердість 50 од. за Шором. 9. Протез за будь-яким з попередніх пунктів, у якому виступи (16) видаються так, що визначають, у горизонтальному перерізі, окружність із діаметром менше за діаметр сечоводів 5 UA 107841 C2 5 10 15 20 25 (6, 6'), для стиску сечоводів, і при цьому виступи переважно мають ширину 1 Ch (за шкалою Шар'є) і висоту 1 Ch. 10. Протез за будь-яким з попередніх пунктів, у якому звернені назовні поверхні протеза покриті піролітичним турбостратним вуглецем, а поверхні, звернені усередину, покриті алмазоподібним вуглецем або навпаки. 11. Спосіб виготовлення протеза за пп. 1-10, у якому: одержують протез у формі балона (600), що має зовнішню поверхню (601) і внутрішню поверхню (604), виконаного з оболонкою (2) з м'якого силікону; виконують у балоні щілину й три круглі отвори (603') і закривають кожний отвір (603') заглушкою (603); приклеюють на одну із заглушок (603) круглий зрізаний конус (602) із силікону, порожнистий усередині й звернений до зовнішньої поверхні (601) балона (600); наносять турбостратний вуглець на зовнішню поверхню (601) балона (600) і на поверхню зрізаного конуса (602), попередньо захистивши крайки щілини; виконують першу вулканізацію; вивертають навиворіт крізь щілину вулканізований балон (600) так, щоб зовнішня поверхня (601) виявилася усередині балона (600), а внутрішня поверхня (604) виявилася зовні балона; наносять на поверхню (604) покриття піролітичного турбостратного вуглецю або алмазоподібного вуглецю, попередньо захистивши поверхні (605) заглушок (603) і крайок щілини; виконують другу вулканізацію й видаляють захист; формують наскрізний отвір (9, 9') у поверхні (605) заглушки (603) без зрізаного конуса (602), вставляють в отвір (9, 9') трубчасту частину (10) порожнистого елемента (300), попередньо покритого турбостратним вуглецем або алмазоподібним вуглецем, приклеюють розширену поверхню (13) до непокритої поверхні (605) заглушки (603); потім вивертають навиворіт балон (600) так, щоб зрізаний конус (602) і трубчаста частина (10) порожнистого елемента (300) були звернені назовні, і далі склеюють крайки щілини, призначеної для вивертання навиворіт. 6 UA 107841 C2 7 UA 107841 C2 8 UA 107841 C2 9 UA 107841 C2 10 UA 107841 C2 11 UA 107841 C2 Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 12