Вогнестійкий целюлозно-бітумний даховий лист та спосіб його виготовлення

Реферат: Даний винахід належить до просочених бітумом листів з целюлозних волокон, що містять на одній зі своїх основних поверхонь шар адгезійної ґрунтовки і осаджене на даному шарі адгезійної ґрунтовки вогнестійке покриття, що містить розширюваний графіт. У одному переважному варіанті здійснення винаходу розширюваний графіт характеризується температурою спрацьовування, меншою ніж 300 °C, і шар розширюваного графіту відповідає 2 основній масі у розрахунку на суху речовину в діапазоні від 80 до 140 г/м . Листи за даним винаходом характеризуються вогнестійкістю, що відповідає, зокрема, документу European Standard EN 13 501-5. Вони в основному призначені для застосування як облицювальний матеріал, а, зокрема як матеріал покрівельного покриття. UA 112524 C2 (12) UA 112524 C2 UA 112524 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Даний винахід в загальному випадку належить до вогнестійких, просоченим бітумом листів з целюлозних волокон, і способу їх виготовлення. Згадані листи в основному призначаються для використання як облицювального матеріалу і, зокрема матеріалу покрівельного покриття. Просочені бітумом листи з целюлозних волокон добре відомі фахівцям у відповідній області техніки. У загальному випадку їх виготовляють з паперу вторинної переробки, і вони мають прямокутну форму. Зазвичай папір вторинної переробки перед отриманням паперової маси, яку наноситимуть на сітку, потім зневоднюють і калібрують, піддають дії на стадії обробки для видалення нецелюлозних елементів, таких як, наприклад, дротяні дужки, і стадії дефібрування. У волокнисту масу можуть бути додані і інші компоненти, такі як, наприклад, пігменти, для отримання забарвлених облицювальних листів, адаптованих до архітектурного застосування. Маса з целюлозних волокон може бути піддана гофруванню використовуючи машини, описані в патенті FR 2,496,551 або в патентній заявці ЕР 0,844,071, для отримання прямокутних листів, у яких гофри паралельні двом кромкам у напрямі довжини. Після висушування отримують лист з целюлозних волокон, який може бути розрізаний до бажаного розміру. Після цього листи просочують бітумом, потім охолоджують і за необхідності покривають шаром фарби. Просочені бітумом листи з целюлозних волокон є матеріалами, що демонструють безліч переваг для сфери будівництва і реконструкції. Такі листи є легкими, стійкими, ультрагнучкими, простими в установці і дешевими. Їх гнучкість робить можливою їх адаптацію до незначних деформацій, властивих старим дерев'яним конструкціям. Це важлива характеристика для реконструкції будівель. Їх легкість робить можливою їх установку на легкій дерев'яній конструкції. Тому відсутність великого додаткового навантаження обмежує зміцнення конструкції, часто необхідне при роботах по реконструкції. Різання і свердлення таких листів вимагає використання тільки дуже простих інструментів, таких як молоток і пилка. Таким чином, просочені бітумом листи з целюлозних волокон дуже широко використовуються в галузі будівництва і реконструкції. Проте їх низька стійкість до дії зовнішнього вогню створює реальну проблему відносно стандартів безпеки, дія яких накладається національними і міжнародними органами влади, і, зокрема, тих, дія яких накладається Європейською комісією. Дійсно, такі стандарти постійно розвиваються, і вимоги, що пред'являються, є все більш і більш серйозними. Тому існує потреба в поліпшенні вогнестійкості просочених бітумом листів з целюлозних волокон. Відома можливість додання вогнестійкості матеріалу, що полягає в нанесенні на нього покриття на основі розширюваного графіту. Розширюваним графітом є речовина, що спучується, яка після дії вогню розширюється і створює ізолюючий бар'єр. У патенті US 6,436,510 описуються листи з целюлозних волокон, що мають вогнестійке покриття, що містить розширюваний графіт і термопластичний або термореактивний полімер. Відразу після нанесення покриття з полімерного зв'язуючого та розширюваного графіту на листи з целюлозних волокон, наносять покриття з бітуму і проводять профілізацію у вигляді плоского ґонту, який може бути використано як матеріал покрівельного покриття. Все ще у зв'язку зі сферою будівництва у патенті US 2011/011021 описуються пластини з бавовняного волокна. Бавовняне волокно покривають розширюваним графітом при використанні зв'язуючого з механічним зчепленням та/або хімічним зчепленням. Зв'язуюче, що використовується, може бути будь-яким термопластичним полімером, здатним утворювати плівку після висушування. Крім того, згадуються поліакрилати, епоксидні смоли, полівінілацетатні смоли, поліуретани або термопластичні каучуки на стироловій основі. На пластини, що мають покриття з вогнестійкого шару, згодом може бути нанесене покриття з модифікованого бітуму, і, таким чином, вони можуть виконувати функцію матеріалу покрівельного покриття. У латентній заявці US 2005/0145139 описується вогнестійке покриття, подібне тим, які згадувалися вище у цьому документі. Покриття отримують з композиції, що містить принаймні одне полімерне зв'язуюче, яке має ту ж саму природу, що і ті, які використовують в патенті US 6,436,510, частинки розширюваного графіту, носій такий як вода або вуглеводневий розчинник відповідно до природи полімерного зв'язуючого, і пігмент, такий як, наприклад, діоксид титану, карбонат кальцію або борат. Після цього покриття висушують при температурі консервації згаданого матеріалу, який, крім того, може бути модифікованим бітумом або бітумною черепицею. Для захисту покриття від чинників навколишнього середовища, таких як дощ або вітер, може бути нанесений додатковий зовнішній шар. У числі патентів або патентних заявок, що належать до використання покриттів на основі розширюваного графіту для поліпшення вогнестійкості целюлозних матеріалів, можуть бути 1 UA 112524 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 згадані публікації WO 2004/099491, US 5,686,669 і US 6,084,008. Одна зі сфер застосування, до якої належать два останні патенти, є покрівельні матеріали. Проте в літературі не описується яке-небудь вогнестійке покриття для просочених бітумом листів з целюлозних волокон. Далі, як згадувалося вище, даним листам властива безліч переваг в області будівництва, але їх низька вогнестійкість не задовольняє стандартам, дію яких накладають європейські органи влади. Тому існує потреба в поліпшенні вогнестійкості просочених бітумом листів з целюлозних волокон. Таким чином, одна задача даного винаходу полягає в поліпшенні вогнестійкості просочених бітумом листів з целюлозних волокон в цілях задоволення вимогам, зокрема, документа European Standard EN 13501-5. У документі European Standard EN 13501-5, описаному детальніше в прикладах випробування на вогнестійкість, визначаються критерії, яким повинні задовольняти покрівлі, піддані дії зовнішнього вогню, і приводиться класифікація покрівель залежно від їх вогнестійкості. Як несподівано виявив заявник, для отримання достатньо вогнестійкого шару, відповідно до документу European Standard EN 13501-5, розширюваний графіт, який є антипіреном, що найчастіше використовується в області облицювальних матеріалів, повинен бути осаджений в результаті сухого осадження, переважно в результаті розпилювального осадження в псевдозрідженому шарі або в результаті бункерного осадження, на шар адгезійної ґрунтовки. Звичайні способи попереднього рівня техніки, такі як розпилювання розширюваного графіту в суспензії у воді або диспергування розширюваного графіту в полімерному зв'язуючому, не діють, оскільки такі способи не дозволяють отримувати достатньо гомогенний шар розширюваного графіту. У разі наявності бінарної суміші "вода/розширюваний графіт" проблема в основному полягає в нестабільності суміші, що призводить до розділення фаз в розпилювальному контурі. Дана нестабільність може бути частково виправлена в результаті збільшення в'язкості дисперсійної фази у воді. Проте дане збільшення в'язкості дисперсійної фази створює труднощі зі здійсненням розпилювального осадження. У разі наявності бінарної суміші "полімерне зв'язуюче/розширюваний графіт" основні проблеми полягають, з одного боку, в проблемі диспергування частинок розширюваного графіту в полімерному зв'язуючому унаслідок електростатичної спорідненості між двома фазами, а, з іншого боку, в проблемі розпилювання. Для подолання технічної проблеми, пов'язаної з розпилювальним осадженням і з гомогенністю шару графіту, заявник розробив спосіб, який полягає в осадженні спочатку шару адгезійної ґрунтовки на облицювальних листах, а після цього в осадженні в результаті сухого осадження, переважно в результаті розпилювального осадження в псевдозрідженому шарі або в результаті бункерного осадження, вогнестійкого покриття, що містить розширюваний графіт. Відповідно до цього, об'єктом даного винаходу є просочені бітумом листи з целюлозних волокон, що мають принаймні на одній зі своїх основних поверхонь шар адгезійної ґрунтовки і осаджене на згаданому шарі адгезійної ґрунтовки вогнестійке покриття, що містить розширюваний графіт. Переважно шар адгезійної ґрунтовки і вогнестійке покриття на основі розширюваного графіту знаходяться в безпосередньому контакті. У одному конкретному варіанті здійснення шар адгезійної ґрунтовки знаходиться в безпосередньому контакті (і) з вогнестійким покриттям, що містить розширюваний графіт, і (іі) з просоченим бітумом листом з целюлозних волокон. Відповідно до використання в цьому документі "вогнестійке покриття" позначає покриття, яке робить можливим захист від вогню для займистих матеріалів, таких як бітум і целюлозні волокна, тобто уповільнює або припиняє розповсюдження і проникнення вогню. Об'єктом даного винаходу також є спосіб отримання листів, описаних вище в цьому документі. Згаданий спосіб включає (а) осадження адгезійної ґрунтовки принаймні на одній з основних поверхонь просоченого бітумом листа з целюлозних волокон, (b) осадження в результаті сухого осадження на шарі адгезійної ґрунтовки вогнестійкого покриття, що містить розширюваний графіт, і за необхідності (с) осадження шару фарби на вогнестійкому покритті. Об'єктом даного винаходу також є застосування листів, таких як визначені вище в цьому документі, як матеріал покрівельного покриття. У даній заявці, при включенні у виріб одного або декількох покриттів на його поверхні, фраза "осадження шару або покриття на виробі" позначає те, що шар або покриття осаджують на непокриту (відкриту) поверхню зовнішнього покриття виробу, тобто, покриття, яке є найбільш віддаленим від підкладки. У даній заявці покриття, яке знаходиться "на" підкладці/покритті або яке осаджене "на" підкладці/покритті, визначають як покриття, яке (і) розташовується поверх підкладки/покриття, 2 UA 112524 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (іі) необов'язково знаходиться у контакті з підкладкою/покриттям, тобто, іншими словами, між даними підкладкою/покриттям і даним покриттям можуть бути скомпоновані одне або декілька проміжних покриттів (проте, переважно воно знаходиться в безпосередньому контакті із згаданими підкладкою/покриттям), і (ііі) необов'язково повністю покриває підкладку/покриття. У разі "розташування шару 1 під шаром 2" це означає те, що шар 2 є віддаленішим від підкладки, ніж шар 1. Відповідно до винаходу просочені бітумом листи з целюлозних волокон, що використовуються для осадження адгезійної ґрунтовки і осадження вогнестійкого покриття, виготовляють відповідно до способу, який чудово відомий фахівцям у відповідній області техніки. Даний спосіб, приклад якого представлений в даний заявці, включає наступні основні стадії: - виготовлення картонного листа з целюлозних волокон; - нанесення на одну з лицьових поверхонь картонного листа покриття з термореактивної смоли, що можливо містить пігменти; - за необхідності гофрування картонного листа; - висушування і різання картонного листа; - глибоке просочення картонного листа гарячим бітумом. Відповідно до винаходу просочені бітумом листи з целюлозних волокон, що використовуються для осадження адгезійної ґрунтовки і осадження вогнестійкого покриття, зазвичай містять від 40 до 60 % (мас.) (масових відсотків) бітуму з розрахунку на сукупну масу згаданих просочених листів. Зазвичай вони містять від 40 до 60 % (мас.) целюлозних волокон з розрахунку на сукупну масу згаданих просочених листів. Зазвичай вони містять від 0,5 до 2 % (мас.) термореактивної смоли з розрахунку на сукупну масу згаданих просочених листів. У одному конкретному варіанті здійснення винаходу просочені бітумом листи з целюлозних волокон містять від 0,5 до 2 % (мас.) пігментів з розрахунку на сукупну масу згаданих просочених листів. У ще одному конкретному варіанті здійснення винаходу вони містять від 5 до 12 % (мас.) мінеральних наповнювачів з розрахунку на сукупну масу згаданих просочених листів. Перелік компонентів просочених бітумом листів з целюлозних волокон, представлений вище в цьому документі, само собою зрозуміло, не є обмежуючим. Бітумом, що використовується, є суміш з вуглеводневих матеріалів природного походження, що надходять з важкого погона, отриманого при перегонці нафти, або що надходять з природних родовищ в твердій або рідкій формі при щільності в діапазоні від 0,8 до 1,2, Крім того, в рамках винаходу як бітуми визнаються і бітуми, модифіковані в результаті включення добавок будь-якої природи, таких як добавки для поліпшення адгезійних характеристик, для штучного додання необхідних властивостей в цілях отримання катіонної емульсії, в результаті включення еластомерів у формі порошкоподібного каучуку і так далі, або бітуми, покращені в результаті додавання полімерів, що належать до різних типів; даний перелік, само собою зрозуміло, не є обмежуючим. Целюлозні волокна зазвичай є целюлозними волокнами вторинної переробки, що надходять, наприклад, з макулатурних паперу, картону або газет; при цьому даний перелік не є обмежуючим. Термореактивна смола є смолою або сумішшю із смол, переважно вибраною з епоксидних смол, поліуретанових смол, полісечовинних смол, смол полісечовино-формальдегідних, смол меламіно-формальдегідних, смол епоксивінілових складних ефірів або смол вінілових складних ефірів; при цьому даний перелік не є обмежуючим. Пігменти переважно є оксидами металів, такі як оксид заліза або оксид хрому; при цьому даний перелік не є обмежуючим. Оксид заліза робить можливим отримання майже всіх забарвлень. Роль пігментів, зокрема, полягає в отриманні забарвлених облицювальних листів, які можуть бути адаптовані до архітектурного застосування. Марки макулатурного паперу вторинної переробки, що використовуються для отримання паперової маси, яка використовується для виготовлення просочених бітумом листів з целюлозних волокон, в основному забезпечують присутність мінеральних наповнювачів, мінеральні наповнювачі зазвичай є карбонатами, силікатами і алюмінатами. У одному конкретному варіанті здійснення винаходу дані мінеральні наповнювачі можуть бути додані в целюлозні волокна вторинної переробки на стадії дефібрування або на стадії обезводнення. У одному конкретному варіанті здійснення винаходу просочені бітумом листи з целюлозних волокон, що використовуються для осадження адгезійної ґрунтовки і осадження вогнестійкого покриття, мають гофри, призначені, зокрема, для збору води. Відповідно до опису в патенті FR 2,755,712 гофри можуть мати неправильну форму і бути по суті синусоїдальними. Листи також 3 UA 112524 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 можуть включати чергування з хвилястих і плоских областей. Крім того, гофри можуть бути різними, наприклад зубчатого або V-подібного типу. У даному винаході гофри переважно є синусоїдальними. Висота синусоїдальних гофрів в загальному випадку знаходиться в діапазоні від 10 до 100 мм, а переважне від 30 до 45 мм. Співвідношення між амплітудою та кроком у гофрів переважно варіюється в діапазоні від 1/2 до 1/1. Основна маса просочених бітумом листів з целюлозних волокон до осадження адгезійної 2 ґрунтовки і осадження вогнестійкого покриття в загальному випадку є більшою ніж 0,8 кг/м , а у 2 переважному випадку більшою ніж 2,6 кг/м . У даній заявці всі основні маси належать до розгорненої поверхні гофрованого листа. У разі паралельності гофрів довжині листа розгорнену поверхню гофрованого листа отримують у результаті множення довжини гофрованого листа на розгорнену ширину гофрованого листа, тобто на відстань, що отримується при найбільш точному проходженні профілю гофрування листа. У разі паралельності гофрів ширині листа розгорнену поверхню гофрованого листа отримують у результаті множення ширини гофрованого листа на розгорнену довжину гофрованого листа, тобто на відстань, що отримується при найбільш точному проходженні профілю гофрування листа. Товщина просочених бітумом листів з целюлозних волокон до осадження адгезійної ґрунтовки і осадження вогнестійкого покриття в загальному випадку складає принаймні 1,5 мм, переважно є більшою ніж 2 мм, а в кращому разі вона варіюється в діапазоні від 2,5 до 3,5 мм. Відповідно до винаходу на просочені бітумом листи з целюлозних волокон, описані вище в цьому документі, наносять покриття з шару адгезійної ґрунтовки і вогнестійкого покриття, що містить розширюваний графіт. Адгезійна ґрунтовка в основному сприяє реалізації адгезійних властивостей подальших шарів в кінцевому продукті, зокрема адгезії і когезії частинок розширюваного графіту. Дійсно, у випадку тільки що проведеного просочення бітумом листа з целюлозних волокон, відповідно до винаходу, при знаходженні бітуму все ще в гарячому стані шари бітуму, присутні на основних верхній і нижній поверхнях згаданого листа, будуть недовговічними і зберігатимуться тільки протягом декількох секунд. Тому згадані недовговічні шари бітуму не можуть виконувати функцію адгезійних шарів для іммобілізації вогнестійкого покриття а, зокрема для іммобілізації розширюваного графіту. Дана технічна проблема не спостерігається у разі просочення бітумом покрівельних листів або плівок на основі волокон зі складного поліефіру та/або поліаміду, оскільки у разі просочення бітумом останніх вони матимуть на своїх основних верхній і нижній поверхнях достатньо стабільні шари бітуму, які при знаходженні все ще в гарячому стані відіграють роль адгезійних шарів і роблять можливою іммобілізацію частинок розширюваного графіту. Адгезійна ґрунтовка переважно містить полімерне зв'язуюче. Полімерне зв'язуюче переважно є полімером або сумішшю з полімерів, вибираних з термопластичних смол, таких як полівінільні смоли, полівініліденові смоли, поліакрилові смоли, метакрилові смоли або смола полістиролу; при цьому даний перелік не є обмежуючим. Одним прикладом переважної термопластичної смоли є полімер, що належить до вінілацетатного типу. Шар адгезійної ґрунтовки в кінцевому продукті відповідає основній масі з розрахунку на суху 2 2 речовину в діапазоні в загальному випадку від 10 до 200 г/м , а переважно від 20 до 70 г/м . Вогнестійке покриття винаходу містить розширюваний графіт. Дане покриття переважно знаходиться у безпосередньому контакті з шаром адгезійної ґрунтовки. Нижче в цьому документі описуватиметься спосіб осадження вогнестійкого покриття, що містить розширюваний графіт. Розширюваний графіт даного винаходу зазвичай має кристалічну структуру, утворену з атомів вуглецю, що формують площини, укладені в стопку паралельно один одному, в яких упроваджені молекули кислот, такі як, наприклад, молекули сірчаної кислоти або азотної кислоти. У разі дії на розширюваний графіт вогню або полум'я молекули кислоти руйнуватимуться і генеруватимуть газ. Тиск даного газу після цього стимулює переміщення графітових площин одна від одної, що приводить до розбухання графіту. Після цього об'єм частинок графіту може бути помножений на коефіцієнт, більший ніж 80, через декілька секунд. Таким чином набряклий графіт має низьку щільність; він є таким, що не згорає і утворює хороший теплоізолятор, оскільки він відбиває частину теплового випромінювання. Інші відомі переваги розширюваного графіту, крім того, полягають в тому, що він має природне походження, він не забруднює навколишнє середовище, і він не розчиняється у воді. Розширюваний графіт виконує функцію антипірену унаслідок ендотермічної реакції горіння, але, перш за все, унаслідок утворення ізолюючого бар'єру після розширення. Це також дозволяє 4 UA 112524 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 зменшити теплопровідність матеріалу. Розповсюдження полум'я обмежується, а теплове випромінювання невелике. Розширюваний графіт, крім того, гарантує низьку щільність диму і значно зменшує скапування бітумного зв'язуючого. У даному винаході розширюваний графіт переважно характеризується коефіцієнтом 3 3 розширення, більшим ніж 70 см /г, а у переважному випадку, більшим ніж 120 см /г, при дії на нього температури 600 °C. Розширюваний графіт в загальному випадку має форму пластівців, що розпилюються. Розмір частинок зазвичай знаходиться в діапазоні від 50 до 600 мкм, а переважно від 150 до 400 мкм. Частинки розширюваного графіту комерційно доступні у великому числі постачальників. Вони характеризуються температурою "спрацьовування" (температурою, при якій розширення графіту починається після дії полум'я протягом декількох секунд), що в загальному випадку знаходиться в діапазоні 130 °C до 500 °C. Температура займання просоченого бітумом листа з целюлозних волокон, відповідного винаходу, є меншою, ніж температура для бітумного листа або мембрани на основі волокон зі складного поліефіру та/або поліаміду. Температура займання просоченого бітумом листа з целюлозних волокон, відповідного винаходу, зазвичай є меншою ніж 300 °C, зокрема, меншою ніж 190 °C. Наприклад, вона знаходиться в діапазоні від 130 °C до 270 °C. Тому розширюваний графіт, відповідний винаходу, переважно характеризується температурою спрацьовування, меншою ніж 300 °C. Наприклад, вона складає 120 °C, 130 °C, 140 °C, 150 °C, 160 °C, 170 °C, 180 °C, 190 °C, 200 °C, 210 °C, 220 °C, 230 °C, 240 °C, 250 °C, 260 °C, 270 °C, 280 °C, 290 °C, 300 °C. У конкретних варіантах здійснення вона складає 160 °C або 220 °C. Особливо задовільні результати отримують для температур спрацьовування розширюваного графіту в діапазоні від 120 °C до 220 °C, зокрема від 160 °C до 220 °C або від 120 °C до 180 °C. Дуже добрі результати отримують для мінімальної температури спрацьовування 160 °C. Шар розширюваного графіту в кінцевому продукті відповідає основній масі з розрахунку на суху речовину в діапазоні в 2 2 загальному випадку від 50 до 300 г/м , а переважно від 80 до 140 г/м . Дана основна маса відповідає "середній основній масі" по всій розгорненій поверхні листа, відповідного винаходу. Якнайкращі результати по витримці полум'я і, таким чином, вогнестійкості для листів, відповідних винаходу, отримують при оптимальній гомогенності розподіли розширюваного графіту, тобто при "локальній основній масі" шару розширюваного графіту в кінцевому продукті, 2 складовій, принаймні, 80 г/м з розрахунку на масу сухої речовини в будь-якій точці згаданого листа. Відповідно до винаходу термін "точка" позначає розгорнену поверхню в діапазоні від 1 2 2 см до 900 см (наприклад, 30 см  30 см, тобто розмір ініціатора спалаху, що використовується 2 для випробувань на вогнестійкість, описаних нижче в цьому документі), зокрема, від 1 см до 2 2 2 100 см , переважно від 1 см до 2 см . Вимірювання локальної основної маси розширюваного графіту може бути, наприклад, проведено при використанні етикеток, що клеяться, у яких розмір 2 відповідає розміру такою, що піддається випробуванню розгорненої поверхні (наприклад, 2 см при бажаності проведення випробування для областей, що мають розгорнену поверхню в 2 2 діапазоні від 1 см до 2 см ). Даний результат вимірювання отримують при обчисленні різниці. Наприклад, з одного боку, на просочений бітумом лист з целюлозного волокна, що має шар адгезійної ґрунтовки, наносять склеювальну етикетку. Етикетку видаляють; що робить можливим отримання зразка адгезійної ґрунтовки, присутньої в тій, що піддається випробуванню області. Після цього розраховують кількість адгезійної ґрунтовки в результаті зважування етикетки до і після відбору зразка. З іншого боку, ту ж саму операцію проводять з етикеткою, що має той же самий розмір, на тому ж самому листі, який, крім того, має цього разу шар розширюваного графіту на шарі адгезійної ґрунтовки. Дана друга операція робить можливим визначення кількості адгезійної ґрунтовки і розширюваного графіту, присутніх в області, що піддається випробуванню. Після цього отримують кількісну оцінку маси розширюваного графіту в результаті встановлення різниці між (і) результатом вимірювання кількості адгезійної ґрунтовки і розширюваного графіту і (іі) результатом вимірювання кількості адгезійної ґрунтовки. У одному конкретному варіанті здійснення просочений бітумом лист з целюлозних волокон, що має покриття з шару адгезійної ґрунтовки і вогнестійкого покриття, може додатково мати шар фарби, осаджений на вогнестійке покриття. Шар фарби своєю основною задачею має покращення стійкості графіту протягом часу. Його також використовують у зв'язку з естетичним ефектом. Фарба, яка може бути використана в даному винаході, зазвичай має вінільну або акрилову природу. Полімер, присутній в шарі фарби, в загальному випадку є тим же самим, що і адгезійна ґрунтовка. Шар фарби відповідає основній масі з розрахунку на суху речовину, в 5 UA 112524 C2 2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 загальному випадку що знаходиться в діапазоні від 50 до 300 г/м , а переважно від 100 до 200 2 г/м . Об'єктом даного винаходу також є спосіб отримання підданих обробці для додання вогнестійкості, просочених бітумом листів з целюлозних волокон, описаних вище в цьому документі. Даний спосіб включає (а) осадження адгезійної ґрунтовки принаймні на одній з основних поверхонь просоченого бітумом листа з целюлозних волокон і (b) осадження в результаті сухого осадження на шарі адгезійної ґрунтовки вогнестійкого покриття, що містить розширюваний графіт. У одному конкретному варіанті здійснення даного винаходу спосіб включає стадію осадження шару фарби на вогнестійкому покритті. Осадження адгезійної ґрунтовки проводять в результаті розпилювального осадження, в результаті нанесення покриття при використанні валика або кисті, або в результаті будь-якого іншого способу, відомого для фахівців у відповідній області техніки, при цьому переважним способом є розпилювання. Дане розпилювальне осадження здійснюють, наприклад, при використанні форсунок, таких як ті, які зазвичай використовуються фахівцями у відповідній області техніки для осадження шару фарби на облицювальному листі. Один приклад здійснення розпилювального осадження адгезійної ґрунтовки детально викладається нижче в даній заявці. Адгезійну ґрунтовку розпилюють поверх принаймні одної з основних поверхонь просоченого бітумом листа з целюлозних волокон, переважно принаймні на поверхні листа, що має шар за необхідності пігментованої термореактивної смоли, описаний вище в цьому документі. Форсунки орієнтують так, щоб шар адгезійної ґрунтовки був би по можливості найбільш гомогенним. Шар адгезійної ґрунтовки відповідає основній масі з розрахунку на суху речовину, 2 що знаходиться в діапазоні в загальному випадку від 10 до 200 г/м , а переважно від 20 до 70 2 г/м . Сухе осадження вогнестійкого покриття, що містить розширюваний графіт, проводять на просоченому бітумом листі з целюлозних волокон, що має на принаймні одній з його основних поверхонь шар адгезійної ґрунтовки, при цьому згаданий лист має температуру, переважно меншу ніж 160 °C, зокрема меншу ніж 120 °C. Дійсно, явище розширення графіту не є оборотним, тобто відразу після досягнення розширюваним графітом його температури спрацьовування він розширюється і не відновлюватиме свій нерозширений первинний стан при охолоджуванні його до температури, меншої, ніж його температура спрацьовування. Під час виготовлення просоченого бітумом листа з целюлозних волокон, відповідного винаходу, температура висушування листа з целюлозних волокон складає приблизно 260 °C, а температура бітуму під час стадії гарячого просочення складає приблизно 190 °C. При цьому температура спрацьовування розширюваного графіту, відповідно до винаходу, переважно є меншою ніж 300 °C, наприклад, знаходиться в діапазоні від 120 °C до 180 °C або від 1б0 °C до 220 °C, зі згаданих вище в цьому документі причин у зв'язку з температурою займання листа, відповідно до винаходу, розширюваний графіт може бути осаджений тільки після стадії висушування листа з целюлозних волокон і гарячого просочення бітумом. Таким чином, розширення графіту уникають під час виготовлення листа, відповідно до винаходу, і до використання згаданого листа як вогнестійкого покрівельного покриття. Сухе осадження вогнестійкого покриття, що містить розширюваний графіт, переважно проводять у результаті гравітаційного осадження, зокрема в результаті бункерного осадження, або в результаті розпилювального осадження, а у переважному випадку в результаті розпилювального осадження в псевдозрідженому шарі розширюваного графіту. Розпилювальне осадження розширюваного графіту в псевдозрідженому шарі є переважним в зіставленні з бункерним осадженням, оскільки воно робить можливим отримання шару розширюваного графіту, який є більш гомогенним і, таким чином, більш вогнестійким. Гравітаційне осадження, зокрема бункерне осадження, полягає в проведенні листа, що має шар адгезійної ґрунтовки, визначений вище в цьому документі, під бункером (або резервуаром), заповненим розширюваним графітом; при цьому поверхня листа, що має шар адгезійної ґрунтовки, піддають дії так, щоб осадження розширюваного графіту було б проведене на шарі адгезійної ґрунтовки. Бункер переважно забезпечують на нижньому кінці рифленим валиком, швидкість і розташування якого відносно до стінки бункера (відповідно до величини отвору вихідної частини) можуть варіюватися, при цьому рифлений валик виконує функцію розподілу графіту залежно від необхідних кількостей і швидкості просування листа. Рифлений валик також робить можливим отримання кращого розподілу розширюваного графіту і, таким чином, поліпшення вогнестійкості листа, відповідно до винаходу. 6 UA 112524 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Розпилювання розширюваного графіту в псевдозрідженому шарі полягає в переведенні розширюваного графіту в стан суспензії у закрученому газовому потоці так, щоб розширюваний графіт, який є твердою речовиною, поводився б подібно до рідини. Сухі частинки розширюваного графіту поміщають в контейнер з псевдозрідженим шаром. Газовий потік переважно нагнітають під частинки розширюваного графіту для проштовхування частинок в закрученому газовому потоці і для отримання скупчення частинок в суспензії в газовому потоці. Газовий потік, що використовується в даному винаході, переважно є потоком повітря, що має тиск, що варіюється в діапазоні від 2 до 3 бар, а ще краще тиск 2,5 бар. Після цього суспензію розширюваного графіту в газовому потоці розпилюють поверх основної поверхні листа, що має шар адгезійної ґрунтовки. Розпилювання переважно проводять при використанні форсунок, що мають отвір, який переважно є не круглим, і у якому площа поверхні варіюється в 2 2 2 діапазоні від 45 до 60 мм , переважно від 50 до 52 мм , а ще краще складає 51,17 мм . Потік повітря в діапазоні від 2 до 3 бар робить можливим витрату сухих частинок розширюваного графіту, що варіюється в діапазоні від 400 до 500 г/хв. з розрахунку на одну форсунку. Кількість осадженого розширюваного графіту залежить від кількості і природи полімерного зв'язуючого шару адгезійної ґрунтовки, визначеного вище в цьому документі. Наприклад, для шару адгезійної ґрунтовки, що містить вінілацетат і відповідного основній масі з розрахунку на суху 2 речовину в діапазоні від 20 до 70 г/м , кількість осадженого розширюваного графіту варіюється 2 в діапазоні від 80 до 140 г/м . Сухе осадження розширюваного графіту переважно проводятьаж до фізичного насичення поверхні шару адгезійної ґрунтовки. Після цього надлишок розширюваного графіту видаляють в результаті продування. Таким чином, на листі залишаються тільки частинки розширюваного графіту, що знаходяться у контакті з шаром адгезійної ґрунтовки. Осадження шару фарби проводять в результаті розпилювального осадження, в результаті нанесення покриття при використанні валика або кисті, або в результаті будь-якого іншого способу, відомого фахівцям у відповідній галузі техніки, при цьому переважним способом є розпилювальне осадження. Дане розпилювальне осадження здійснюють, наприклад, при використанні форсунок, таких як ті, які зазвичай використовуються фахівцями у відповідній галузі техніки для осадження шару фарби на облицювальному листі. Шар фарби відповідає основній масі з розрахунку на суху речовину, що знаходиться в діапазоні в загальному випадку 2 2 від 50 до 300 г/м , а переважно від 100 до 200 г/м . Об'єктом даного винаходу також є застосування просоченого бітумом листа з целюлозних волокон, що отримується за способом, згідно з винаходом. Об'єктом даного винаходу також є застосування просоченого бітумом листа з целюлозних волокон, визначеного в даному винаході, як матеріал покрівельного покриття. У загальному випадку просочені бітумом листи з целюлозних волокон даного винаходу можуть бути використані в будівельній промисловості при виготовленні або реконструкції покрівель. Листи, відповідні винаходу, також можуть бути використані, наприклад, як комплектуючі деталі крівлі, таких як нижченаведене, але без обмеження тільки цим: гребенева черепиця, фризова черепиця і ліхтарні рами. Приклади, представлені нижче в цьому документі, пояснюють даний винахід без обмеження останнього. Приклади А) Просочені бітумом листи з целюлозних волокон, що використовуються для осадження адгезійної ґрунтовки і осадження вогнестійкого покриття а. Матеріали Прикладами листів є листи Onduline CLASSIC®, Onduline ONDUTOIT®, Onduline ONDUVILLA® або Onduline DURO 235®, виготовлені в компанії ONDULINE Company. Всі дані 2 листи мають основну масу, більшу ніж 2,6 кг/м , за винятком листів ONDUTOIT®, які мають 2 основну масу 2,2 кг/м . Листами onduline CLASSIC® є гофровані листи, що мають масу 6,4 кг, довжина 200 см, ширина 95 см, товщина 3 мм і гофри, що мають висоту 38 мм. Листами Onduline ONDUTOIT® є гофровані листи, ідеальні для покриття невеликих складських споруд (промислових і сільськогосподарських), допоміжних споруд і споруд для відпочинку. Вони є одношаровими бітумними листами, пігментованими по глибині з використанням термореактивної смоли. Листи характеризуються довжиною 200 см, шириною 95 см, товщиною 2,60 мм, глибиною хвилі 38 мм, кроком хвилі 95 мм, кількістю хвиль в діапазоні від 9 до 10 і масою 5,60 кг їх стійкість до розтріскування в сухому стані складає 17 бар. Листами Onduline ONDUVILLA® є гофровані плитки, що характеризуються товщиною 3 мм, глибиною хвилі 40 мм, довжиною 40 см і шириною 106 см. Також в приклади листів 7 UA 112524 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 включаються і листи, що характеризуються тією ж самою товщиною і тими ж самими глибинами хвиль, що і плитки Onduline ONDUVILLA®, але за наявності довжини 200 см і ширини 106 см. Листами Onduline DURO 235® є гофровані листи, ідеальні для покриття невеликих складських споруд (промислових і сільськогосподарських), допоміжних споруд і споруд для відпочинку. Вони є одношаровими бітумними листами, пігментованими по глибині з використанням термореактивної смоли. Листи характеризуються завдовжки 200 см, шириною 95 см, завтовшки 3,00 мм, глибиною хвилі 38 мм, кроком хвилі 95 мм, кількістю хвиль 10 і масою 6,75 кг їх стійкість до розтріскування в сухому стані складає 19 бар. Листи Onduline CLASSIC®, Onduline ONDUTOIT®, Onduline ONDUVILLA® і Onduline DURO 235® містять 44 % (мас.) целюлозних волокон, 8 % (мас.) мінеральних волокон, 46 % (мас.) бітуму, 1 % (мас.) термореактивної смоли і 1 % (мас.) пігменту. b. Спосіб виготовлення Один приклад способу виготовлення згаданих листів включає наступні стадії, які добре відомі фахівцям у відповідній галузі техніки: - виготовлення паперової маси з макулатурного паперу, з якого видалили всі чужорідні відходи, такі як, наприклад, пластик; - нанесення паперової маси на плоский стіл для природного обезводнення волокнистої маси; - відсмоктування і пресування паперової маси для отримання картонного листа; - нанесення валиком на одну з лицьових поверхонь картонного листа покриття з термореактивної смоли, що містить пігменти, такі як оксид заліза або оксид хрому; - механічне гофрування картонного листа; - висушування і різання картонного листа; - глибоке просочення картонного листа гарячим бітумом. B) Полімери, що використовуються для адгезійної ґрунтовки Прикладами композицій адгезійних ґрунтовок, що використовуються в даному винаході, є 40 %-ні вінілацетатні водні емульсії. Вінілацетат є, наприклад, продуктом Axilat AOD 515, представленим на ринку компанією Hexion Company, або продуктом Mowilith LDM 1851, представленим на ринку компанією Celanese Company. Продукт Axilat AOD 515, який в загальному випадку використовують для рецептур фарби, представлений на ринку у вигляді 50 %-ної водної емульсії. У даному винаході, таким чином, його розбавляють до 40 % перед використанням. C) Розширюваний графіт, що використовується для вогнестійкого покриття Необмежуючими прикладами частинок розширюваного графіту, що використовується в даному винаході, є розширюваний графіт Рх200 або Рх85, представлений на ринку компанією Alphamin Company, або розширюваний графіт S90 або S7, представлений на ринку компанією Netexiurn Company. В порядку прикладу частинки Рх85 містять 95 % (мас.) вуглецю, 4 % (мас.) золи, 0,5 % (мас.) вільних кислот і 6,8 % (мас.) сульфатів. Дані частинки характеризуються значенням рН в діапазоні від 3 до 7. Вони характеризуються коефіцієнтом розширення 200 3 см /г, і 80 % їх мають номінальний розмір 180 мкм. Типовими прикладами частинок, які можуть бути використані для даного винаходу, є частинки фракцій 160-80, 160-50, 220-80 або 220-50. Перше число указує на температуру в градусах Цельсія, при якій починається розширення графіту, а друге число відповідає розміру частинок в меш. D) Фарба, що використовується для шару фарби Одним переважним прикладом фарби, що використовується в даному винаході, є фарба ISOLA, виготовлена компанією Onduline. Іншими прикладами фарби є всі фарби для деревини з водною фазою для зовнішнього застосування. E) Способи виготовлення просоченого бітумом листа з целюлозних волокон, що має шар адгезійної ґрунтовки, вогнестійке покриття і шар фарби Просочений бітумом лист з целюлозних волокон, що належить до типу Onduline CLASSIC®, Onduline ONDUTOIT®, Onduline ONDUVILLA® або Onduline DURO 235®, виготовлений компанією ONDULINE Company і описаний вище в цьому документі, розташовують на автоматизованому стрічковому транспортері так, щоб відкритою поверхнею була б поверхня, що має шар пігментованої термореактивної смоли. Стрічковий транспортер переносить лист в першу камеру з нержавіючої сталі, забезпечену форсунками, що містять адгезійну ґрунтовку. У даному прикладі адгезійна ґрунтовка є 40 % вінілацетатна водна емульсія, що належить до типу Axilat AOD 515. Емульсію розпилюють поверх відкритої поверхні листа, тобто на поверхні, що має шар пігментованої термореактивної смоли. Форсунки орієнтують так, щоб шар адгезійної ґрунтовки був би по можливості найбільш 8 UA 112524 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 гомогенним. Шар адгезійної ґрунтовки відповідає основній масі з розрахунку на суху речовину 2 50 г/м . Після осадження адгезійної ґрунтовки стрічковий транспортер виносить лист з першої камери для того, щоб фахівець у відповідній галузі техніки проконтролював би осаджений шар. До висихання шару адгезійної ґрунтовки стрічковий транспортер переносить лист в другу камеру для проведення осадження вогнестійкого покриття. Розширюваний графіт, що використовується, є, наприклад, продуктами Рх200 або Рх85, що представлені на ринку компанією Alphamin, або продуктами S90 або S7, що представлені на ринку компанією Netexium. У разі бункерного осадження камера містить бункер, забезпечений на нижньому кінці рифленим валиком, швидкість якого може варіюватися, і який виконує функцію розподілу графіту залежно від необхідних кількостей і від швидкості просування листа. Наприклад, для 2 осадження на лист 100 г/м сухого розширюваного графіту при швидкості 500 листів в годину лінійну швидкість стрічкового транспортера регулюють, доводячи до величини в діапазоні від 15 м/хв. до 20 м/хв., переважні 18 м/хв., при цьому швидкість рифленого валика, що має діаметр 8 5 мм, регулюють, доводячи до величини в діапазоні від 20 об./хв. до 30 об./хв., переважно 26 об./хв., а відносне розташування рифленого валика відносно до стінки бункера регулюють для отримання отворів вихідної частини в діапазоні від 0 мм до 1 мм, переважне 0,1 мм. У разі розпилювального осадження в псевдозрідженому шарі камеру забезпечують 8-ма форсунками, кожна з яких має отвір 51,17 мм. Форсунки приєднують до контейнера з псевдозрідженим шаром, що містить розширюваний графіт, і до системи для створення потоку повітря. Сухі частинки розширюваного графіту, розміщені в контейнері з псевдозрідженим шаром, переводять в полягання суспензії в закрученому повітряному потоці перед розпилюванням форсунками по поверхні облицювального листа, що має шар невисушеної адгезійної ґрунтовки. Потік повітря нагнітають під частинки розширюваного графіту для їх проштовхування в закрученому газовому потоці і для отримання скупчення частинок в суспензії в газовому потоці. Повітряний потік відповідає 2,5 бар і дозволяє отримати витрату сухих частинок розширюваного графіту 455 г/хв. з розрахунку на одну форсунку, тобто сукупна витрата сухих частинок розширюваного графіту 3640 г/хв. для 8 форсунок. Шар розширюваного графіту в кінцевому 2 продукті відповідає основній масі з розрахунку на суху речовину, складовій, принаймні, 80 г/м в 2 2 будь-якій точці листа, що має розгорнену поверхню в діапазоні від 1 см до 2 см . Після осадження вогнестійкого покриття, що містить розширюваний графіт, стрічковий транспортер виносить лист з другої камери для того, щоб фахівець у відповідній області техніки проконтролював би осаджений шар. Після цього лист за необхідності переносять в третю камеру з неіржавіючої сталі для осадження шару фарби. Третю камеру забезпечують форсунками, фахівцями, що зазвичай використовуються, у відповідній області техніки для осадження фарби на облицювальних листах. Фарбою, що використовується, є фарба ISOLA від компанії ONDULINE. її розпилюють через форсунки поверх раніше осадженого шару вогнестійкого покриття. Шар фарби відповідає 2 основній масі з розрахунку на суху речовину в діапазоні від 140 до 150 г/м . F) Випробування на стійкість листів, відповідних винаходу, до дії зовнішнього вогню відповідно до документа Standard EN 13 501-5 Документ European Standard EN 13 501-5 приводить класифікацію по пожежобезпечності для будівельної продукції і елементів будівель залежно від їх вогнестійкості. Методи випробування, що використовуються для випробування покрівель, підданих дії зовнішнього вогню, визначаються в документі Standard XP ENV 1187. Даний стандарт включає чотири типи випробувань: - випробування 1 проводять при використанні запалених ініціаторів спалаху (корзин). У своїй основі воно має документ German Standard DIN 4102-7; - випробування 2 проводять при використанні запалених ініціаторів спалаху за наявності вітру. У своїй основі воно має документ Scandinavian Standard Nordtest NT Fire 006; - випробування 3 проводять при використанні запалених ініціаторів спалаху за наявності вітру і теплового випромінювання. У своїй основі воно має наказ від 10 вересня 1970 року від французького міністерства внутрішніх справ. Воно визначає класи і індекс Т30/1; - випробування 4 проводять в дві стадії при використанні запалених ініціаторів спалаху за наявності вітру і теплового випромінювання. У своїй основі воно має документ British Standard BS 476/3. 9 UA 112524 C2 5 10 15 20 25 30 Кожне випробування є незалежним. Не існує якого-небудь заздалегідь певного порядку їх проведення. У кожному випробуванні визначають критерії, які повинні бути задоволені для листів, підданих дії зовнішнього вогню, а також умови, в яких листи піддають випробуванню. Нижче в цьому документі детально висловлюються тільки випробування 1 і 3. Проте, для листів, відповідних винаходу, позитивний результат отримують і у випробуваннях 2 і 4. а. Випробування 1 Випробування 1 проводили для гофрованих листів, що характеризуються завдовжки 1,8 м, шириною 0,8 м, завтовшки 3мм і наявністю гофрів, що мають висоту в діапазоні від 38 до 40 мм. Листи містять 44 % (мас.) целюлозних волокон, 8 % (мас.) мінеральних волокон, 46 % (мас.) бітуму, 1 % (мас.) термореактивної смоли і 1 % (мас.) пігменту. Деякі листи піддавали випробуванню як такі, тобто за відсутності шару адгезійної ґрунтовки і відсутності вогнестійкого покриття; нижче в цьому документі їх називають "листами, що не мають вогнестійкого покриття". Вони складають зразки для випробування у випробуваннях 1 і 3. Листи, відповідні винаходу і звані нижче в цьому документі "листами, що мають вогнестійке покриття", піддавали випробуванню за наявності наступних далі покриттів: - шар адгезійної ґрунтовки, що містить вінілацетат (Axilat AOD 515) і що має основну масу з 2 розрахунку на суху речовину в діапазоні від 30 до 50 г/м - вогнестійке покриття, що містить розширюваний графіт, що належить до типу Рх85, і що 2 має локальну основну масу з розрахунку на суху речовину, що становить приблизно 100 г/м в 2 2 будь-якій точці, що має розгорнену поверхню в діапазоні від 1 см до 2 см - шар вінілової фарби, що належить до типу ISOLA, що має основну масу з розрахунку на 2 2 суху речовину в діапазоні від 140 г/м до 150 г/м . Умови для випробування 1 є нижченаведеним: - нахил покрівлі складає 15° або 45° - ініціатор спалаху є корзиною з розмірами 300 мм300 мм200 мм за наявності 600 г соснової хвої - випробування припиняють після повного припинення горіння. Листи, що приводять до отримання позитивного результату у випробуванні, при класифікації належать до категорії Впокрівля, а листи, що приводять до отримання негативного результату у випробуванні, при класифікації відносять до категорії Fпокрівля. Наступна далі таблиця представляє результати випробування 1. Основні критерії Розповсюдження зовнішнього вогню від < 0,7 м низу до верху Максимальна довжина 0,7 м (горіння) 0,8 м (горіння) Критерії класифікації 30 хв. ТЕ > 10 хв. ТЕ > 10 хв. ТЕ 30 хв. ТР > 15 хв. ТР > 5 хв. ТР 30 хв. ТР > 30 хв. Впокрівля 5 10 15 Як демонструють результати випробувань 1 і 3, листи з целюлозних волокон, відповідні даному винаходу, дозволяють отримати належні результати для різних критеріїв класифікації по пожежобезпечності документа Standard EN 13501-5 в протилежність листам, що не мають вогнестійкого покриття. Як продемонстрували інші випробування, листи, отримані відповідно до винаходу, мали дуже хорошу стійкість до старіння (УФ-вплив, цикли заморожування/відтавання, вологе стирання). Сухе осадження розширюваного графіту, а, зокрема, розпилювальне осадженням в псевдозрідженому шарі або бункерним осадженням, таким чином, є спосіб реалізації для отримання шару розширюваного графіту, який є достатньо гомогенним для отримання необхідного результату, який полягає в поліпшенні вогнестійкості. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 20 25 30 35 40 45 1. Просочений бітумом лист із целюлозних волокон, що містить принаймні на одній зі своїх основних поверхонь шар адгезійної ґрунтовки, який відрізняється тим, що на вказаному шарі адгезійної ґрунтовки осаджено вогнестійке покриття, що містить розширюваний графіт. 2. Лист за п. 1, який відрізняється тим, що він має гофри. 3. Лист за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що розширюваний графіт характеризується 3 коефіцієнтом розширення, більшим ніж 120 см /г, при 600 °C. 4. Лист за будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що розширюваний графіт характеризується температурою спрацьовування, меншою ніж 300 °C. 5. Лист за будь-яким з пп. 1-4, який відрізняється тим, що розширюваний графіт характеризується температурою спрацьовування в діапазоні від 160 °C до 220 °C. 6. Лист за будь-яким з пп. 1-5, який відрізняється тим, що середня основна маса з розрахунку 2 на суху речовину для розширюваного графіту варіюється в діапазоні від 80 до 140 г/м . 7. Лист за будь-яким з пп. 1-6, який відрізняється тим, що локальна основна маса з розрахунку 2 на суху речовину для розширюваного графіту складає принаймні 80 г/м в будь-якій точці, що 2 має розгорнену поверхню в діапазоні від 1 до 900 см . 8. Лист за п. 7, який відрізняється тим, що локальна основна маса з розрахунку на суху 2 речовину для розширюваного графіту складає принаймні 80 г/м в будь-якій точці, що має 2 розгорнену поверхню в діапазоні від 1 до 2 см . 9. Лист за будь-яким з пп. 1-8, який відрізняється тим, що він додатково містить шар фарби, осаджений на вогнестійке покриття. 10. Спосіб отримання просоченого бітумом листа з целюлозних волокон за будь-яким з пп. 1-9, що включає етапи (а) осадження адгезійної ґрунтовки принаймні на одній із основних поверхонь просоченого бітумом листа з целюлозних волокон, (b) осадження в результаті сухого осадження на шарі адгезійної ґрунтовки вогнестійкого покриття, що містить розширюваний графіт. 11. Спосіб за п. 10, який відрізняється тим, що додатково включає етап (с) осадження шару фарби на вогнестійкому покритті. 12. Спосіб за п. 10 або 11, який відрізняється тим, що вогнестійке покриття осаджують в результаті розпилювального осадження в псевдозрідженому шарі. 11 UA 112524 C2 5 13. Спосіб за п. 10 або 11, який відрізняється тим, що вогнестійке покриття осаджують в результаті бункерного осадження. 14. Спосіб за п. 13, який відрізняється тим, що вогнестійке покриття осаджують при використанні бункера, забезпеченого на нижньому кінці рифленим валиком. 15. Застосування просоченого бітумом листа з целюлозних волокон за будь-яким з пп. 1-9 як матеріал покрівельного покриття. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 12