Стійкий до зминання лист із захистом, спосіб виготовлення такого листа і документ із захистом, який включає такий лист

1. Стійкий до зминання лист із захистом, який містить: • волокна; • аніонний полімер в кількості 5-45 % загальної маси сухих волокон, що має температуру склування, більшу за -40 °С; і • основний катіонний флокулюючий агент в кількості 1-5 % загальної маси сухих волокон. 2. Лист із захистом за попереднім пунктом, який відрізняється тим, що додатково містить вторинний катіонний флокулюючий агент в кількості 0,001- 0,006 % загальної маси сухих волокон. 3. Лист із захистом за будь-яким попереднім пунктом, який відрізняється тим, що згаданий аніонний полімер має температуру склування -30…10°С. 4. Лист із захистом за будь-яким попереднім пунктом, який відрізняється тим, що кількість згаданого аніонного полімеру становить 10-30 % маси сухих волокон. 5. Лист із захистом за будь-яким попереднім пунктом, який відрізняється тим, що згадані волокна включають целюлозні волокна, зокрема волокна бавовни. 2 (19) 1 3 96190 4 риламідів, поліетиленімінів, полівініламінів і їх сумішей. 17. Лист із захистом за будь-яким попереднім пунктом, який відрізняється тим, що містить принаймні один елемент захисту. 18. Лист із захистом за попереднім пунктом, який відрізняється тим, що згаданий елемент захисту вибраний серед оптично змінних елементів (OVDs), зокрема елементів, які мають інтерференційні ефекти, і, особливо, райдужних елементів, голограм, ниток захисту, водяних знаків, смужок, пігментів або волокон, які є люмінесцентними і/або райдужними, і/або магнітними, і/або металічними, і їх комбінацій. 19. Лист із захистом за будь-яким попереднім пунктом, який відрізняється тим, що містить здатний до ідентифікації по радіочастотах (RFID) елемент. 20. Лист із захистом за будь-яким попереднім пунктом, який відрізняється тим, що має принаймні одну ділянку, на якій принаймні частково відсутні волокна. 21. Лист із захистом за будь-яким попереднім пунктом, який відрізняється тим, що містить мінеральні наповнювачі в кількості 1-10 % загальної маси сухих волокон. 22. Лист із захистом за будь-яким попереднім пунктом, який відрізняється тим, що додатково має зовнішній покривний шар. 23. Лист із захистом за попереднім пунктом, який відрізняється тим, що згаданий зовнішній шар містить поліуретановий зв'язуючий агент і колоїдний діоксид кремнію. 24. Спосіб виготовлення листа із захистом за попередніми пунктами, у якому формують згаданий лист технологією рідинної обробки з водної суспензії, яка містить: • волокна; • стабілізовану водну дисперсію аніонного полімеру в кількості 5-45 % загальної маси сухих волокон, який має температуру склування, більшу за 40 °С; і • катіонний флокулюючий агент в кількості 1-5 % загальної маси сухих волокон; а потім сушать згаданий лист. 25. Спосіб за попереднім пунктом, який відрізняється тим, що згадана водна суспензія додатково містить вторинний катіонний флокулюючий агент в кількості 0,001-0,006 % загальної маси сухих волокон. 26. Спосіб виготовлення за попереднім пунктом, який відрізняється тим, що згаданий аніонний полімер має температуру склування -30…-10 °С. 27. Спосіб виготовлення за будь-яким із пп. 24-26, який відрізняється тим, що покривний шар наносять на принаймні одну лицьову поверхню згаданого листа із захистом. 28. Документ із захистом, який відрізняється тим, що містить лист із захистом за будь-яким із пп. 123 або одержаний з використанням способу за будь-яким із пп. 24-27. 29. Документ із захистом за попереднім пунктом, який відрізняється тим, що є банкнотою. Винахід відноситься до листа із захистом, який стійкий до зминання, до способу виготовлення такого листа і до документа із захистом, який містить такий лист. На даний момент, численні документи із захистом, такі як банкноти або уповноважуючі документи, містять паперовий носій. Недолік паперових носіїв, які використовуються, полягає в тому, що вони мають слабку стійкість до зминання. Таким чином, зім'яті ділянки представляють глибокі і непридатні до усунення згини або складки, які мають слабку стійкість до псування так, що зім'яті ділянки є ослабленими і часто рвуться. Тобто, основним недоліком для документів, таких як, наприклад, банкноти, якими маніпулюють, є те, що вони часто згинаються, складаються або зминаються з наявністю згинів або складок, які послаблюють них і скорочують термін їх придатності, та утруднюють маніпуляцію ними в автоматичних пристроях, наприклад при перевірці автентичності або зносу на сортувальних машинах. Таким чином, задачею винаходу є надання листа із захистом, який має гарну стійкість до зминання. Заявник виявив, що ця задача вирішується наданням стійкого до зминання листа із захистом, який містить, волокна, аніонний полімер в кількості 5 % - 45 % загальної сухої маси волокон і має температуру склування, більшу за -40 °C, і основний катіонний флокулюючий агент в кількості 1 % - 5 % загальної маси сухих волокон. В представленій заявці, вираз "загальна маса волокон" повинен означати "загальну масу сухих волокон", якщо не зазначено нічого іншого. Термін "аніонний полімер" означає полімер, який має аніонні групи. Цей полімер використовувався у формі стабілізованої дисперсії або емульсії у водному середовищі, такому як дисперсія або емульсія, яка також відома як "латекс". Зазвичай використовуються полімери у водній дисперсії, які відомі фахівцям у галузі папероробної промисловості. Для оцінки стійкості до зминання листа із захистом, проводилися вимірювання пористості по Бендтсену перед і після зминання. Завдяки сформованим згинам або складкам операція зминання псує в більшій або меншій мірі поверхню паперу, збільшуючи його пористість і, таким чином, послаблюючи його. Порівнюючи величини пористості паперу перед і після зминання, таким чином, можна оцінити стійкість до зминання згаданого паперу. Чим менше відзначається збільшення пористості між початковим листом і зім'ятим листом, тим папір більш стійкий до зминання. Таким чином, задачею є отримання якомога менших величин пористості після зминання. У варіанті виконання винаходу, згаданий лист додатково містить вторинний катіонний флокулюючий агент в кількості з інтервалу 0,001 % - 0,006 5 % загальної маси волокон. Цей варіант виконання особливо вигідний, коли частка аніонного полімеру є великою, зокрема, коли вона перевищує 20 % загальної маси волокон, оскільки присутність вторинного катіонного флокулюючого агента робить можливим покращити флокуляцію аніонного полімеру. Заявник виявив, що присутність аніонного полімеру і флокулюючого(чих) агенту(ів) в складі листа винаходу робить можливим значно покращити стійкість до зминання згаданого листа. Таким чином, лист винаходу може мати пористість після зминання, близьку до пористості незім'ятого листа, тобто, згини або складки, спричинені зминанням, також сильно ослаблюють папір. Ця характеристика дозволяє листу із захистом винаходу мати дуже великий термін використання. Лист винаходу також має дуже велику міцність до "згинання в протилежні сторони". Окрім того, лист винаходу має міцність на розрив, еквівалентну або більшу за міцність на розрив листа, який не містить аніонного полімеру. Під час проведених екпериментів заявник виявив, що тільки ті листи, які містили аніонні полімери і мали температури склування, більші за - 40 °C, мали чудові характеристики стійкості до зминання. Заявник виявив, що аніонні полімери, які мають температури склування, менші за - 40 °C, були занадто "м'якими" для використання у листі із захистом і призводили до погіршення механічних властивостей листів, таких як міцність на розтяг, міцність на розрив або міцність на розрив у сухому або вологому стані. В окремому варіанті виконання винаходу, згаданий аніонний полімер має температуру силування (- 30 °C)…(- 10 °C). Термін "температура склування" означає температуру, нижче якої полімер є твердим. При підвищенні температури, полімер переходить у перехідний стан, який дозволяє макромолекулярним ланцюгам ковзати один відносно іншого, а полімеру м'якшати. У переважному варіанті виконання винаходу, частка згаданого аніонного полімеру становить 10 % - 30 % загальної маси волокон. У варіанті виконання винаходу, волокна, які включені в склад листа, включають целюлозні волокна, зокрема волокна бавовни. Зокрема, згадані целюлозні волокна присутні в кількості більше ніж 60 % загальної маси сухої композиції згаданого листа. В окремому варіанті виконання винаходу, згадані целюлозні волокна становлять принаймні 70 % від загальної кількості сухих волокон. Зокрема, згадані целюлозні волокна є волокнами бавовни і вони становлять принаймні 70 % від загальної маси сухих волокон. Переважно, в іншому варіанті виконання винаходу, волокна, включені в склад листа, можуть включати синтетичні волокна. Цей варіант виконання є особливо вигідним через те, що він робить можливим додатково покращити міцність на розрив листа винаходу. Під час дослідження заявник на подив виявив, що використання синтетичних волокон, які головним чином використовуються 96190 6 для підсилення паперу, мали синергічний ефект при використанні аніонного полімеру. Шляхом вимірювання заявник виявив, що листи, які містять синтетичні волокна із збереженням високої стійкості до зминання, також мають особливо високу міцність на розрив. Міцність на розрив листів у цьому особливому варіанті виконання винаходу була вищою за міцність на розрив листів винаходу, які не містять синтетичних волокон, і вища за міцність на розрив листів, які містять синтетичні волокна, але не аніонний полімер. В переважному варіанті виконання винаходу, синтетичні волокна присутні в кількості 5 % - 30 % загальної маси волокон. В особливому варіанті виконання винаходу, лист містить волокна бавовни в кількості принаймні 70 % загальної маси волокон і синтетичні волокна в кількості 10 % - 30 % загальної маси волокон, при цьому загальна кількість бавовняних волокон і синтетичних волокон дорівнює 100 %. Зокрема, листи із захистом винаходу, які містять синтетичні волокна, мають міцність на розрив більшу за 1300 млН. У переважному варіанті виконання винаходу, згадані синтетичні волокна вибираються серед поліамідних волокон і/або поліестерних волокон. Наприклад, вони можуть бути волокнами поліаміду 6-6 або поліестерними волокнами, які продаються компанією Kuraray під торгівельною маркою ЕР133. У варіанті виконання винаходу, аніонний полімер, присутній у листі із захистом, включає полімер, який має функції карбоксилу. Зокрема, згаданий полімер є карбоксильованим стиролбутадієновим співполімером. Такі співполімери з різними температурами склування можна придбати, наприклад, у компанії Dow Chemical Company. У варіанті виконання винаходу, основним катіонним флокулюючим агентом є катіонна смола. Зокрема, згадана катіонна смола є поліамід-амінепіхлоргідринною (РААЕ) смолою. В іншому варіанті виконання винаходу, основний катіонний флокулюючий агент вибирають серед поліакриламідів, поліетиленімінів, полівініламінів і їх сумішей. У варіанті виконання винаходу, вторинний катіонний флокулюючий агент вибирають серед поліакриламідів, поліетиленімінів, полівініламінів і їх сумішей. У варіанті виконання винаходу, лист із захистом містить принаймні один елемент захисту. Зокрема, згаданий елемент захисту вибирають серед оптично змінних елементів (OVDs), зокрема елементів, які проявляють інтерференційні ефекти, і особливо райдужних елементів, голограм, ниток захисту, водяних знаків, смужок, пігментів або волокон, які є люмінісцентними і/або райдужними, і/або магнітними, і/або металічними, і їх комбінацій. Окрім того, лист винаходу може мати елемент, який ідентифікується по радіочастотам (RFID). В іншому варіанті виконання винаходу, лист із захистом винаходу має принаймні одну ділянку, 7 яка принаймні частково не містить волокон і називається "вікном". В іншому варіанті виконання, лист із захистом винаходу має нитку захисту або смугу, введену у згаданий лист і яка з'являється у принаймні одному вікні. У варіанті виконання винаходу, лист із захистом містить мінеральні наповнювачі в кількості 1 % - 10 % загальної маси волокон. Зокрема, згадані мінеральні наповнювачі присутні в кількості 1 % - 5 % загальної маси волокон. Такі наповнювачі вибирають, наприклад, серед карбонату кальцію, каоліну, діоксиду титану і їх сумішей. В іншому варіанті виконання винаходу, лист із захистом може додатково мати зовнішній шар покриття. Такі шари покриття, які покривають принаймні одну лицьову поверхню листа, добре відомі фахівцям у цій галузі і роблять можливим, наприклад у випадку шару на основі полівінілового спирту, покращувати міцність при згинанні в протилежні сторони і міцність на розтяг листа. В іншому прикладі, лист із захистом винаходу може додатково мати шар покриття, одержаний для підсилення зносостійкості листа, такий як, наприклад, шар, склад якого описаний в заявці на патент ЕР 1 319 104 і який містить прозору або просвітлювану еластомерну зв'язуючу речовину, таку як поліуретан, і колоїдний діоксид кремнію. Винахід також надає спосіб виготовлення вищеописаного листа із захистом. Згідно з винаходом, у способі виготовлення згаданий лист формують технологією рідинної обробки з водної суспензії, яка містить: - волокна; - стабілізовану водну дисперсію (латекс) аніонного полімеру в кількості 5 % -45 % загальної маси волокон, який має температуру склування, більшу за -40 °C; і - основний катіонний флокулюючий агент в кількості 1 % - 5 % загальної маси волокон; а потім сушать згаданий лист. У варіанті виконання винаходу, згадана водна суспензія додатково містить вторинний катіонний флокулюючий агент в кількості 0,001 % - 0,006 % загальної маси волокон. Використовуючи аніонний полімер і флокулюючі агенти, спосіб винаходу робить можливим осадження згаданого аніонного полімеру на волокна і одержувати лист із захистом, який має особливо високу стійкість до зминання. У особливому варіанті виконання винаходу, згадну водну суспензію одержують з суміші волокон і згаданого основного катіонного флокулюючого агенту, до якої додають згаданий аніонний полімер і згаданий вторинний катіонний флокулюючий агент перед формуванням згаданого листа. Цей варіант виконання надає перевагу у здатності до застосування до "стандартних" волоконних водних суспензій, використовуваних для виготовлення листів із захистом, оскільки вони містять вологі зміцнювальні агенти, які можна також використовувати в контексті представленого винаходу як основні флокулюючі агенти. 96190 8 В особливому варіанті реалізації способу, згаданий аніонний полімер додають перед згаданим вторинним флокулюючим агентом. У варіанті виконання винаходу, згаданий аніонний полімер має температуру силування (- 30° °C)…(- 10° °C). У варіанті виконання винаходу, у способі виготовлення листа із захистом додатково, після зливання згаданої суспензії, принаймні одну лицьову поверхню згаданого листа покривають покривним шаром. Згаданий покривний шар може робити можливим, наприклад, покращувати міцність при складанні і/або міцність на розтяг або, насправді, зносостійкість згаданого листа, як це описано вище. Винахід також надає документ із захистом, який містить лист із захистом, як це описано вище, або у тому вигляді, як він одержаний вищеописаним способом. Зокрема, винахід надає банкноту. Винахід описується більш детально нижче за допомогою наступних необмежувальних прикладів і порівняльних прикладів. Заявник виконав три серії досліджень: Серії досліджень 1 і 2 проводилися на непокритих листах, а Серія 3 досліджень проводилась на листах, кожен з яких був покритий покривним шаром, який зазвичай наноситься на листи, які вводяться в документи із захистом, такі як банкноти. Вимірювання величин пористості перед зминанням і пористості після зминання, міцності при складанні (тобто, стійкості до згинання в протилежні сторони) і міцності на розрив проводилися на одержуваних листах. Серія 1 Порівняльний Приклад 1 Виготовляли лист із захистом, склад якого відповідав основному складу великої кількості банкнот, які на даний момент знаходяться в обігу. З цією метою, згаданий лист формували технологією рідинної обробки на папероробній машині з формувальним циліндром з водної суспензії, яка містила тільки волокна бавовни і вологий зміцнювальний агент (у цьому прикладі РААЕ смола) в кількості 2,1 % маси сухих волокон. Одержуваний лист мав масу, яка виражається 2 в грамах на квадратний метр і становила 85,2 г/м , і товщину 142 мікрометри (мкм). Приклад 2 На папероробній машині з формувальним циліндром виготовляли лист винаходу, який містив тільки волокна бавовни, карбоксильований стиролбутадієновий співполімер, який мав температуру склування - 25 °C, в кількості 11 % маси сухих волокон, і основний флокулюючий агент у формі РААЕ смоли в кількості 2,3 % загальної маси волокон. РААЕ смола також діяла як вологий зміцнювальний агент, як у порівняльному Прикладі 1. 2 Одержуваний лист мав масу 87,6 г/м і товщину 124 мкм. Приклад 3 Лист паперу винаходу виготовляли шляхом застосування композиції Прикладу 2 і шляхом додавання до неї поліакриламіду як вторинного фло 9 кулюючого агенту в кількості 0,001 % загальної маси волокон. 2 Одержуваний лист мав масу 86,9 г/м і товщину 125 мкм. Приклад 4 Виготовляли лист паперу винаходу, який містив тіж інгредієнти що й у Прикладі 3, при цьому аніонний полімер був присутній в кількості 25 % маси сухих волокон, основний флокулюючий агент був присутній в кількості 2,6 % загальної маси сухих волокон, і вторинний катіонний флокулюючий агент був пристуній в кількості 0,004 % загальної маси сухих волокон. 2 Одержуваний лист мав масу 86,5 г/м і товщину 121 мкм. Серія 2 Порівняльний Приклад 5 Виготовляли лист із захистом, склад якого відповідав основному складу великої кількості банкнот, які на даний момент знаходяться в обігу. З цією метою, згаданий лист формували технологією рідинної обробки на лабораторному формувальному пристрої, який формує лист паперу литтям, з водної суспензії, яка містила тільки волокна бавовни і вологий зміцнювальний агент (у цьому прикладі РААЕ смолу) в кількості 2,5 % загальної маси волокон. 2 Одержувний лист мав масу 80,5 г/м і товщину 137 мкм. Приклад 6 На лабораторному формувальному пристрої, який виготовляє папір литтям, виготовляли лист паперу винаходу, який містив тільки волокна бавовни, карбоксильований стиролбутадієновий співполімер, який мав температуру склування 5 °C, в кількості 25 % загальної маси волокон, РААЕ смолу як основний флокулюючий агент (який також діє як вологий зміцнювальний агент) в кількості 3,1 % загальної маси волокон, і поілакриламід як вторинний флокулюючий агент в кількості 0,003 % загальної маси волокон. 2 Одержуваний лист мав масу 82,7 г/м і товщину 132 мкм. Приклад 7 На лабораторному формувальному пристрої, на якому папір виготовляють литтям, виготовляли лист паперу винаходу, який містив тільки волокна бавовни, карбоксильований стиролбутадієновий співполімер, який мав температуру склування 5 °C, в кількості 11 % загальної маси волокон, РААЕ смолу як основний флокулюючий агент (який також діє як вологий зміцнювальний агент) в кількості 2,8 % загальної маси волокон, і поліакриламід як вторинний флокулюючий агент в кількості 0,002 % загальної маси волокон. 2 Одержуваний лист мав масу 83,4 г/м і товщину 136 мкм. Серія 3 Порівняльний Приклад 8 Лист формували технологією рідинної обробки на папероробній машині з формувальним циліндром з водної суспензії тільки волокон бавовни, яка також містила вологий зміцнювальний агент (РААЕ смола) в кількості 2,1 % загальної маси волокон. Після формування, одержуваний лист паперу 96190 10 покривали покривним шаром, передбаченим для покращення зносостійкості листа, який містив поліуретанову зв'язуючу речовину і колоїдний діоксид кремнію, як це описно у заявці ЕР 1 319 104. 2 Одержуваний лист мав масу 85,8 г/м і товщину 97 мкм. Порівняльний Приклад 9 Виготовляли лист із захистом, який містив ті ж самі інгредієнти що й у Порівняльному Прикладі 8, але, у якому фракція бавовняних волокон замінялась поліамідними волокнами так, що частка бавовняних волокон становила 85 % загальної маси волокон, а частка поліамідних волокон становила 15 % загальної маси волокон. Приклад 10 На папероробній машині з формувальним циліндром виготовляли лист паперу винаходу, який містив тільки бавовняні волокна, карбоксильований стиролбутадієновий співполімер, який мав температуру склування - 26 °C, в кількості 11 % загальної маси сухих волокон, і РААЕ смолу як основний флокулюючий агент (який також діє як вологий зміцнювальний агент) в кількості 2,3 % загальної маси сухих волокон. 2 Одержуваний лист мав масу 92,8 г/м і товщину 103 мкм. Приклад 11 На папероробній машині з формувальним циліндром виготовляли лист паперу винаходу, який містив тільки бавовняні волокна, карбоксильований стиролбутадієновий співполімер, який мав температуру склування - 26 °C, в кількості 11 % загальної маси волокон, РААЕ смолу як основний флокулюючий агент в кількості 2,1 % загальної маси волокон, та поліакриламід як вторинний флокулюючий агент в кількості 0,001 % загальної маси сухих волокон. 2 Одержуваний лист мав масу 86,9 г/м і товщину 100 мкм. Приклад 12 На папероробній машині з формувальним циліндром виготовляли лист паперу винаходу, який містив тільки бавовняні волокна, карбоксильований стиролбутадієновий співполімер, який мав температуру склування - 26 °C, в кількості 25 % загальної маси сухих волокон, РААЕ смолу як основний флокулюючий агент (який також діє як вологий зміцнювальний агент) в кількості 2,6 % загальної маси сухих волокон, та поліакриламід як вторинний флокулюючий агент в кількості 0,004 % загальної маси сухих волокон. 2 Одержуваний лист мав масу 82,9 г/м і товщину 95 мкм. Приклад 13 На папероробній машині з формувальним циліндром виготовляли лист паперу винаходу з використанням композиції Прикладу 12, але заміною фракції бавовняних волокон поліамідними волокнами так, що частка поліамідних волокон становила 15 % загальної маси сухих волокон. 2 Одержуваний лист мав масу 85,4 г/м і товщину 108 мкм. Досліди і Результати Вимірювання величин пористості перед і після зминання (лист, зім'ятий вісім раз для кожного до 11 96190 сліду) виконувались у відповідності з французьким стандартом NF Q03-076. Зминання здійснювалось "зминальним пристроєм NBS" типу IGT. Вимірювання стійкості до згинання здійснювалися у відповідності з міжнародним стандартом ISO 5626. Вимірювання міцності на розрив здійснювали у відповідності з європейським стандартом EN 21974. 12 Для оцінки стійкості у вологому стані, міцність на розрив вимірювали у відповідності з французьким стандартом NF Q03-053 на вологих і сухих листах. Величину міцності у вологому стані потім одержували з використанням наступної формули: Міцність у вологому стані = Міцність розрив y вологому стані на х 100 Міцність розрив y сухому стані на Таблиця 1 Дослід 3 Пористість до зминання (см /хв.) 3 Пористість після зминання (см /хв.) Покращення % Міцність у вологому стані (%) Зносостійкість при згинанні у протилежні сторони (кількість згинів) Покращення % Порівняльний Прик- Приклад лад 2 22 26 206 147 еталон -28,7 % 48,6 50,3 Приклад Приклад 3 4 24 27 145 89 -29,7 % -56,84 % 52 52,5 2620 3061 3304 4012 еталон +16,8 % +26,1 % +53,1 % Таблиця 2 Дослід 3 Пористість до зминання (см /хв.) 3 Пористість після зминання (см /хв.) Покращення % Зносостійкість при згинанні у протилежні сторони (кількість згинів) Покращення % Порівняльний Приклад 5 131 1043 Еталон 666 еталон Приклад 6 101 545 -47,8 % 1479 +122,1 % Приклад 7 117 855 -18,1 % 1248 +87,4 % Таблиця 3 Дослід 3 Пористість до зминання (см /хв.) 3 Пористість після зминання (см /хв.) Покращення % Міцність у вологому стані (%) Зносостійкість при згинанні у протилежні сторони (кількість згинів) Покращення % Міцність на розрив (млН) Покращення % Порівняльний Порівняльний Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад 8 Приклад 9 10 11 12 13 0 0 0 0 0 0 103 41 24 15 12 еталон -61,2 % -77 % -85 % -88 % 54,5 57,7 60,0 61,2 63,9 3074 еталон 760 -13 % Серія 1 Як це відображено в Таблиці 1, яка надає результати дослідів Серії 1, листи із захистом Прикладів 2-4 мають пористість після зминання, яка значно краща по відношенню до величин Порівняльного Прикладу 1, який брався за еталон (зменшення пористості після зминання на 28 % 56 %). У той же спосіб, для листів винаходу зносостійкість до згинання у протилежні сторони значно збільшується по відношенню до листа Порівняльного Прикладу 1 (зростання становить 16 % 53 %). Нарешті, слід відзначити, що листи Прикладів 2-4 винаходу мають значення міцності у вологому стані, які дуже близькі і навіть трохи більші за значення міцності у вологому стані Порівняльного Прикладу 1, таким чином показуючи, що вико 4655 870 еталон 4331 3908 5579 8807 +41 % 820 -6 % +27 % 760 -13 % +81 % 660 -24 % +186 % 1380 +59 % ристовуваний флокулюючий агент (РААЕ смола) продовжує діяти ефективно як вологий зміцнювальний агент. Серія 2 Як це показано в Таблиці 2, яка надає результати досліджень Серії 2, листи Прикладів 6 і 7 винаходу мають значення пористості після зминання, які значно кращі по відношенню до значень Порівняльного Прикладу 5, який береться як еталон (зменшення 17 % - 48 % пористості після зминання). У той же спосіб, для листів винаходу зносостійкість до згинання у протилежні сторони значно більша по відношенню до листа Порівняльного Прикладу 5, який береться за еталон (збільшення становить 87 % -122 %). Серія 3 13 Як це показано в Таблиці 3, яка коротко відображає результати дослідів Серії 3, листи із захистом Порівняльних Прикладів 8 і 9 і інших Прикладів 10-13 мають значення пористості до зминання, які по суті дорівнюють нулю, не дивлячись на листи Серії 1 і 2. Це можна пояснити присутністю покривного шару, який "закриває" пори на поверхні листів. Після зминання, усі листи прикладів мають величини пористості, менші ніж величина пористості Порівняльного Прикладу 8. Степінь вдосконалення порівняно з Порівняльним Прикладом 8, який береться за еталон, становить 77 % - 88 %. Величини пористості після зминання листів винаходу дуже близькі до величин пористості до зминання порівняльного прикладу 8. Що стосується зносостійкості при згинанні у протилежні сторони, то листи винаходу Прикладів 10 - 13 мають покращення, що становить 27 % - 186 % по відношенню до листа, який не містить аніонного полімеру Порівняльного Прикладу 8, який береться за еталон. Що стосується міцності на розрив, то Приклади 10-13 співставлялися з Порівняльним Прикладом 9 для визначення синергетики між присутністю синтетичних волокон і присутністю аніонного полімеру. Лист Порівняльного Прикладу 9 не містить жодного аніонного полімеру, проте він містить Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 96190 14 поліамідні волокна в кількості 15 %. Міцність на розрив листа Порівняльного Прикладу 8 на 13 % менша за міцність на розрив листа Порівняльного Прикладу 2, який підтверджує вплив синтетичних волокон. Приклади 10 - 12 мають величини міцності на розрив, які менші або дорівнюють величинам Порівняльного Прикладу 8 і менші за величини Порівняльного Прикладу 9, тобто, присутність тільки аніонного полімеру не забезпечує корисного впливу на величину міцності на розрив. Приклад 13 має величину міцності на розрив, більшу за величину Порівняльного Прикладу 8, але також значно більшу (+59 %) за величину Порівняльного Прикладу 9. Тому, поєднання присутності синтетичних волокон і присутності аніонного полімеру в складі листа із захистом має синергічний вплив на величину міцності на розрив згаданого листа. Нарешті, слід відзначити, що листи Прикладів 10 - 13 винаходу мають величини міцності у вологому стані, дуже близькі і навіть трохи більші за величину міцності у вологому стані Порівняльного Прикладу 8, який показує, що використовуваний флокулюючий агент (РААЕ смола) продовжує ефективно діяти як вологий зміцнювальний агент. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601