Скло з покриттям (варіанти), спосіб його виготовлення і покриття, що поглинає випромінювання близької до інфрачервоної області спектра

Згідно з винаходом запропоновано скло з покриттям, що використовується у вікнах житлових приміщень, архітектурних споруд та транспортних засобів, а також різні застосування для яких бажані регулювання параметрів сонячного випромінювання та низька емісійна здатність. Покриття для регулювання параметрів сонячного випромінювання та з низькою емісійною здатністю включають оксид стануму з різними легуючими домішками. Винахід позбавляє від необхідності антирайдужного підшарку. Скляні вироби можуть бути будьякої форми, але звичайно є рівними чи зігненими. Скло може бути будь-якого складу, але звичайно це натрійкальцієве скло, отримане у флоат-процесі. Воно може бути відпаленим, термозміцненим або загартованим. Регулювання параметрів сонячного випромінювання означає властивість змінювати кількість теплопритоку енергії сонячного випромінювання, яка може пройти через скляний виріб у таке закрите приміщення, як будівельна споруда або салон автомобіля. Низька емісійна здатність означає здатність поверхні виробу пригнічувати поглинання та емісію випромінювання середнього діапазону інфрачервоного спектру, роблячи поверхню дзеркальною для випромінювання середнього діапазону інфрачервоного спектру, а відтак зменшуючи потік теплоти через виріб, послаблюючи компонент радіаційного переносу теплоти до поверхні з низькою емісійною здатністю або з неї (що іноді позначено як низька Е). Внаслідок пригнічення теплового випромінювання сонця внутрішні помешкання будов та автомобілів стають прохолоднішими, що дозволяє знизити потребу в кондиціюванні повітря та втрати на це. Покриття з суттєво низькою емісійною здатністю поліпшують комфорт влітку та взимку посиленням термічної ізоляції за рахунок експлуатаційних властивостей вікон. Важливими для комерційно придатних покритих скляних виробів, які здатні регулювати параметри сонячного випромінювання та мають низьку емісійну здатність, безумовно, є економічні способи їх вироблення та довговічність і підтримання асоційованих властивостей, як-то пропускання світла, видимість, колір, прозорість та здатність до відбиття. Як показано нижче, для вдоволення вимог регулювання параметрів сонячного випромінювання та низької здатності до емісії було застосовано різні технології, однак жодна з систем з огляду на економічні вимоги не досягла потрібних експлуатаційних властивостей достатньою мірою. Багато покриттів та покриваючих систем викликають появу райдужних кольорів на покритому виробі. Вони можуть бути обумовлені хімічним складом покриття, товщиною окремого шару чи шарів, або взаємодією субстрату та покриття зі спадаючим світлом. Таку райдужність у багатьох випадках можна мінімізувати або зменшити розміщенням антирайдужного шару між скляним субстратом та першим покриттям. Використання інтерференційного шару між склом та наступним функціональним шаром чи шарами для пригнічення райдужності чи відбиття світла вперше було продемонстровано Roy G. Gordon у патенті США 4187336 від 05.02.1980. Спосіб Гордона можна застосувати для скла, що регулює параметри сонячного випромінювання, як це було показано нещодавно у патенті США 5780149 (McCurdy et al., 14.07.1998), згідно з яким було застосовано два шари для регулювання параметрів сонячного випромінювання на поверхні інтерференційного шару типу Гордона. Інтерференційний шар часто включає діоксид силіцію. Згідно з винаходом представлене несподіване ефектне відкриття, що позбавляє від необхідності використання шару покриття типу Гордона для регулювання параметрів відбитого кольорового випромінювання. У патенті США 3149989 розкрито композиції покриттів, що корисні у виробництві скла, яке відбиває випромінювання (регулюючого параметри сонячного випромінювання). Використовують щонайменше два покриття, перше з яких з'єднане зі скляним субстратом і включає оксид стануму з додаванням відносно великої кількості стибію. Друге покриття також включає оксид стануму з додаванням відносно малої кількості стибію. Дві плівки можуть бути поєднані одна з одною, або нанесені по різні боки скляного субстрату. В обох випадках ці регулюючі параметри сонячного випромінювання покриття не надають скляним виробам значно знижених емісійних властивостей. У патенті США 4601917 описані композиції покриттів для високопродуктивного виробництва високоякісних легованих флуором покриттів з діоксиду стануму нанесенням з газової фази. Одне з застосувань таких покриттів полягає у виробництві енергозберігаючих вікон, що продаються під назвою «low Е» або «вікна низької Е». Описано також способи виробництва покритого скла. В патенті не вказано, як саме виробляти покриті скляні вироби, що регулюють параметри сонячного випромінювання та мають низьку емісійну здатність. У патенті США 4504109, що належить Kabushiki Kaisha Toyota Chou, розкрито скло, що покрито кількома шарами, що захищають від інфрачервоного випромінювання, яке включає прозорий для світла, субстрат та покриваючий ламінуючий компонент, що включає «щонайменше один шар, що захищає від інфрачервоного випромінювання, та щонайменше один інтерференційний відбивальний шар, які альтернативно розташовані один на одному...» Легований станумом оксид індію використано у прикладах як шар, що захищає від інфрачервоного випромінювання, а діоксид титану використано як інтерференційний захисний шар. Щоб зменшити райдужність, товщина шар у, що захи щає від ін фрачервоного випромінювання, та інтерференційного відбивального шару повинна складати чверть ламбди (ламбда/4) з можливим відхиленням 75-130% від ламбда/4. Хоч розкрито і інші композиції інфрачервоного захисного шару та інтерференційного відбивального шару, як-то діоксид стануму з легуючими добавками чи без них (див. колонку 6, рядки 12-27), однак, специфічна комбінація легованих шарів з діоксиду стануму згідно з представленим винаходом, яка забезпечує регулювання параметрів сонячного випромінювання, низьку емісійну здатність та антирайдужність, не потребуючи обмеження за товщиною ламбда/4 не було розкрито чи описано як такі, що пригнічують райдужність чи відбиття різнокольорового світла. У патенті США 4583815, що теж належить Kabushiki Kaisha Toyota Chou, описано захищаючий від теплових хвиль ламінат, що включає два покриваючих шари з оксидів індію та стануму, які містять різну кількість стануму. Описано також антивідбивальні шари вище чи нижче шарів з оксидів індію та стануму. Розкрито інші композиції для таких шарів, як той, що захищає від інфрачервоного випромінювання, а також інтерференційний захисний шар, як-то діоксид стануму з легуючими добавками, які стають такими позитивними іонами з валентністю +5, як Sb, Р, As, Nb,Ta, W чи Mo, або такий елемент, як флуор, який легко стає негативним іоном з валентністю -1 (див. колонку 22, рядки 17-23). Однак, специфічна комбінація легованих шарів з діоксиду стануму згідно з представленим винаходом, яка забезпечує регулювання параметрів сонячного випромінювання, низьку емісійну здатність та антирайдужність, не було розкрито чи описано. Нема у формулі винаходу пункту, що відноситься до шару з оксиду стануму, а також у описі нема ніяких свідоцтв, які б описували композицію з таких шарів, наприклад, співвідношення легуючої добавки та оксиду стануму. Слід також відмітити, що пропонується використовувати таку легуючу добавку в обох шарах (оксидів індію та стануму), в той час як за представленою патентною заявкою обидва шари повинні включати різні легуючі добавки. У патенті США 4828880, що належить Pilkington PLC, описано бар'єрні шари, які заважають міграції іонів лужних металів з поверхні скла та/або діють як пригнічуючі колір шари, які покривають шари, що відбивають інфрачервоне випромінювання або є електропровідними. Деякі з цих шарів, що пригнічують колір, використовують у скляних конструкціях, які забезпечують регулювання параметрів сонячного випромінювання та низьку емісійну здатність. У патенті США 5168003, що належить Ford Motor Company, описано глазурований виріб, що несе практично прозоре покриття, яке включає оптично функціональний шар (який може мати низьку емісійну здатність та регулювати параметри сонячного випромінювання) та тонший антирайдужний шар який є багатоградієнтним ступінчастим. Легований стибієм оксид стануму згадано як можливу альтернативу або оптичний компонент описаного шару з низькою емісійною здатністю. У патенті США 5780149, що належить Libbey-Owens-Ford, описано покрите скло, що регулює параметри сонячного випромінювання і в якому є щонайменше три покриваючі шари - перше та друге прозорі покриття, а також шар, що пригнічує райдужність і розташований між скляним субстратом та прозорими верхніми покриттями. Згідно з винаходом прозорі шари мають різницю в показниках рефракції в близькій інфрачервоній області більшу, ніж у видимій. Ця різниця призводить до відбиття теплового випромінювання сонця у близькій інфрачервоній області як протидії поглинанню. Леговані оксиди металів, що мають низьку емісійну здатність, наприклад легований флуором оксид стануму, використовують як перший прозорий шар. Такі оксиди металів, як нелегований оксид стануму, використовують як другий прозорий шар. Не описано жодної комбінації, що поглинає випромінювання у близькій інфрачервоній (БІЧ) області. Патент ЄПВ 0546302, виданий 16.07.1997, належить Asahi Giass Co. Цей патент описує системи покриттів для регулювання параметрів сонячного випромінювання термообробленого (загартованого або зігненого) скла, що включає захисний шар на основі нітриду металу. Для покриття, регулюючого параметри сонячного випромінювання, використовують захисний шар чи шари (для попередження окиснення протягом термічної обробки). В якості шару, що регулює випромінювання сонця, запропоновано багато прикладів з легованим стибієм чи флуором оксидом стануму. Однак, конкретну комбінацію легованого шару з діоксиду стануму згідно з представленим винаходом, яким досягнуто регулювання параметрів випромінювання сонця, низьку емісійну здатність та антирайдужні властивості не за Гордоном, ані розкрито, ані описано. Заявка ЄПВ 0735009, опублікована в лютому 1996, належить Central Glass Co. Ця заявка описує тепловідбивальне віконне скло з багатошаровим покриттям, яке включає скляну пластину та два шари. Перший шар є оксидом металу з високим коефіцієнтом рефракції на основі хрому, мангану, ферум у, кобальту, нікелю чи купруму, другий шар є плівкою з меншим коефіцієнтом рефракції на основі оксиду стануму. Не розкрито леговані шари з низькою емісійною здатністю чи здатні поглинати БІЧ. Заявка РСТ 98/11031, опублікована в березні 1998, належить Pilkington PLC і описує високопродуктивне скло, що включає скляний субстрат з покриттям, яке включає тепловідбивальний шар з низькою емісійною здатністю з оксиду металу. Тепловідбивальний шар може бути металооксидним і легованим оксидами вольфраму, кобальту, хрому, феруму, молібдену, ніобію чи ванадію або їх сумішами. Шар з низькою емісійною здатністю може бути легованим оксидом стануму. Згідно з кращим аспектом винаходу пригнічуючий райдужність шар чи шари розташовано під покриттям, що включає тепловідбивальний шар та шар з низькою емісійною здатністю. Ця заявка не розкриває чи пропонує конкретну комбінацію легованого шару з діоксиду стануму згідно з представленим винаходом, яким досягнуто регулювання параметрів випромінювання сонця, низьку емісійну здатність та антирайдужні властивості, не потребуючи нижчерозташованого шару типу Гордона для пригнічення райдужності або відбиття світла. Патент Канади 2193158 розкриває легований стибієм шар з оксиду стануму на склі з молярним співвідношенням станум/стибій 1:0,2-1:0,5, що зменшує прозорість скла для світла. У Dopane Effects in Sprayed Tin Oxide Films (Легуючий вплив нанесених плів ко к з оксиду стануму) Е Shanthi, ABanerjee& К L Sopra, Thin Solid Films, V88 (1981) p 93-100 обговорено вплив легування стибієм, флуором та їх комбінацією на електричні властивості плівок оксиду станум у У статті не розкрито жодних оптичних властивостей стибій-флуоридних плівок, ані впливу на прозорість або відбиття забарвленого світла. В заявці Великобританії 2302101, що належить Glaverbel, описано скляний субстрат з покриттям у вигляді плівки з оксидів стибій/станум товщиною щонайменше 400нм з молярним співвідношенням Sn/Sb 0,05-0,5 і з прозорістю для світла, меншою за 35% Плівку нанесено хімічним осадженням з газової фази. Запропоновано зменшуючі затуманеність підкладки, а також товсті шари з низьким співвідношенням Sb/Sn, які мають низьку емісійну здатність і високий коефіцієнт поглинання сонячного випромінування Вказано також на можливість застосування одного чи більше додаткових шарів покриття для досягнення деяких бажаних оптичних властивостей Жодну з цих властивостей за винятком затуманеності не згадано. У заявці нічого не сказано про тонші шари, використання більше одної легуючої добавки або регулювання параметрів кольору плівки. В заявці Великобританії 2302102, що теж належить Glaverbel, описано скляний субстрат з покриттям у вигляді шару оксиду станум/стибій з молярним співвідношенням Sn/Sb 0,01-0,5, який нанесено хімічним осадженням з газової фази, причому покрипий субстрат має фактор сонячного випромінювання (коефіцієнт збільшення поглинання теплоти) менший за 0,7. Покриття призначені для вікон та мають світлопропускання 40-65% та товщину 100-500нм. Заявлено зменшення затуманеності підложки, а низька здатність покриття до емісії досягається вибором розумного співвідношення стибій/станум. Як і у попередній заявці згадано про один чи більше додаткових шарів покриття для досягнення бажаних оптичних властивостей. Для одержання плівки з низькою емісійною здатністю, що містить F, Sb і Sn, на шар оксиду стибій/станум може бути нанеені шари з оксиду стануму, ле говані флуором, або до реагентів станум/стибій можна додати флуорний компонент. Останні два способи несприятливі внаслідок збільшення часу та вартості при додаванні третього шару та збільшення, а також через те, що емісійна здатність плівок Sb/F не зменшилась, а зросла. Не згадано про регулювання параметрів кольору чи його нейтральність. В заявці Великобританії 2200139, що належить Glaverbel, описано спосіб нанесення покриття осадженням розпиленням розчинів з вмістом станум-попереднику, сполук, що містять флуор та щонайменше одну легуючу добавку, яка вибрана з групи стибій, арсен, ванадій, кобальт, цинк, кадмій, вольфрам, телур чи манган. Існуючі види промислового скла керують потоком теплоти крізь вікна використанням поглинального та/або відбивального покриттів, барвників для скла та пост-нанесених плівок. Більшість з цих покриттів та плівок призначено для регулювання параметрів тільки одної частини спектру теплового випромінювання сонця, або БІЧ - близького інфрачервоного компоненту електромагнітного спектру з довжиною хвилі 750-2500нм, або середнього інфрачервоного компоненту електромагнітного спектру з довжиною хвилі 2,5-25мкм. Були розроблені вироби, призначені для регулювання параметрів усього теплового спектру, однак нанесені розпиленням набори плівок метал/діелектрик хоч і ефективні, мають обмежену стійкість і потребують захисту та розміщення всередині центральної секції багатосекційного ізольованого склопакету (ІСП). Тому існує необхідність роробити покриття, яке регулює все випромінювання сонця, у вигляді плівки або комбінації плівок, які можна легко нанести піролітичним осадженням у процесі виробництва скла, а також скло, що має прийнятну прозорість для видимого світла, поглинає чи відбиває БІЧ, відбиває середній діапазон 14 та має нейтральний чи близький до нейтрального колір. Жодне з вищенаведених джерел інформації чи їх комбінація не пропонує або передбачає особливу комбінацію легованих шарів із SnCb, яка б забезпечувала регулювання параметрів сонячного випромінювання, низьку здатність до емісії та антирайдужні властивості без застосування підшарку типу Гордона. Задачею винаходу є створення прозорого виробу з регульованим кольором відбитого світла (навіть нейтральним), який поглинає сонячне випромінювання ближнього інфрачервоного діапазону (БІЧ) та відбиває випромінювання середнього інфрачервоного діапазону (низька емісійна здатність), який має два шари тонких плівок, які складаються з легованого SnO2. Іншою задачею винаходу є нанесення шарів при атмосферному тиску способом хімічного осадження з газової фази або іншими такими способами, як розпилення розчину або випаровування/сублімація рідких/твердих продуктів. Кращим способом згідно з винаходом є спосіб хімічного осадження з газової фази з використанням випарювання рідкого попередника. Іншою задачею винаходу є розробка шарів, що регулюють параметри сонячного випромінювання, та/або шарів, що мають низьку емісійну здатність, разом з іншими шарами у комбінації з шаром, що регулює параметри сонячного випромінювання або має низьку емісійну здатність. Іншою задачею винаходу є плівка чи комбінація плівок, що регулюють параметри сонячного випромінювання, які можна легко нанести піролітчним осадженням при виготовленні скла з отриманням виробу з прийнятою прозорістю для видимого світла, поглинанням чи відбиттям БІЧ, відбиттям середнього діапазону ІЧ та нейтрального чи приблизно нейтрального кольору. Ще однією задачею винаходу є регулювання параметрів кольору пропущеного світла незалежно від кольору відбитого світла додаванням забарвлюючих добавок у БІЧ-шар. Згідно з винаходом запропоновано поліпшене регулююче випромінювання сонця скло, яке має прийнятну прозорість для видимого світла, поглинає ІЧ ближнього діапазону (БІЧ) та відбиває ІЧ середнього діапазону (низька емісійна здатність чи низька Е) разом з попередньо вибраним кольором всередині видимого спектру для відбиття світла. Крім того запропоновано спосіб виробництва поліпшеного регулюючого випромінювання сонця покритого скла, яке має шар, що поглинає енергію сонця (БІЧ), який включає оксид стануму з такими легуючими добавками, як стибій, а також шар, що надає низької емісії, який здатний відбивати ІЧ-світло середнього діапазону і включає оксид стануму з такими легуючими добавками, як флуор та/або фосфор. Нема загальної потреби в окремому пригнічуючому райдужні кольори шарі, що описаний раніше, для досягнення відбиття відпокритого скла нейтрального (безбарвного) світла, однак, пригнічуючий райдужність шар або інші шари можна комбінувати з запропонованою згідно з винаходом комбінацією двох шарів. За бажанням можна використовува ти покриття з багатьох шарів, які регулюють випромінювання сонця та/або мають низьку емісійну здатність. БІЧ-шар та шар з низькою емісією можуть бути окремими частинами одиночної плівки з оксиду стануму, оскільки обидва шари виготовлені на основі легованого оксиду стануму. Запропоновано також спосіб виробництва покритого регулюючого випромінювання сонця скла. Крім того, згідно з винаходом можна регулювати чи змінювати колір пропущеного світла додаванням барвників до БІЧ-шару. Несподівано виявилось, що легуючий флуор, який знебарвлює плівку оксиду стануму, функціонує як забарвлююча добавка при додаванні в якості додаткової легуючої добавки до БІЧ-шару та змінює колір пропущеного через БІЧплівку світла. Фіг.1-4 та 8-13 показаний поперечний розріз покритого скла з різним числом шарів чи плівок у різній послідовності нанесення шарів на скляні субстрати. Фіг.5 та 6 графічно зображують досягнуте регулювання параметрів сонячного випромінювання легованою стибієм плівкою на віконному склі, в т.ч. одиночному склі або багатосекційному ізольованому склопакеті (ІСП), який складено зі щонайменше двох листів скла, при різних концентраціях легуючої добавки та різній товщині плівок. Фіг.7 зображує кольоровий спектр за С.I.E. Internationale Commission de L'Exclairage (Міжнародна комісія з питань освітлення) координат х та у та конкретний колір, якого можна досягти різними концентраціями легуючої добавки та різною товщиною плівок. Скло, що регулює параметри сонячного випромінювання та має низьку емісійну здатність, виробляють нанесенням на нагрітий прозорий субстрат щонайменше двох шарів. Шар, що має низьку емісійну здатність, включає плівку SnCb, яку леговано флуором та/або фосфором, а БІЧ-поглинальний шар включає плівку SnO2, яку леговано стибієм, вольфрамом, кобальтом, нікелем, хромом, ферумом, молібденом, ніобієм чи ванадієм або їх сумішами. Таку комбінацію було винайдено для ефективного регулювання параметрів сонячного випромінювання та частин теплового випромінювання електромагнітного спектру, так що покриті цими плівками вікна мають дуже поліпшені властивості. Здатність регулювати параметри сонячного випромінювання звичайно виражають в термінах коефіцієнта теплопритоку сонячного випромінювання (КТСВ) та U-величини. КТСВ вимірюють відношенням загального теплопритоку сонячного випромінювання через віконну систему до спадаючого сонячного випромінювання, в той час як U-величина - (U) - загальний коефіцієнт теплопереносу для вікна. КТСВ покритого скла перш за все залежить від товщини та вмісту стибію в БІЧ-поглинальній плівці (див. фіг.5-6), в той час як U-величина перш за все залежить від здатності плівки до емісії та конструкції вікон. КТСВ, що виміряне в центрі скла, може бути 0,40-0,80, а U-величина, що виміряна в центрі скла, може бути 0,7-1,2 для одиночного листа скла, покритого кращими з запропонованих плівок. На ізольованому склопакеті (ІСП) КТСВ зменшується до приблизно 0,3, а U-величина - до приблизно 0,28. Колір як відбитого, так і пропущеного світла покритого скла згідно з винаходом можна регулювати. Крім того можна регулювати кількість видимого світла, що пропускає покрите скло, в рамках 25-80% регулюючи товщин у плівок БГЧ чи з низькою емісійною здатністю та вміст легуючої добавки в БІЧ-плівці. Колір пропущеного через покрите скло світла можна регулювати окремо від кольору відбитого світла додаванням достатньої кількості забарвлюючої добавки у БІЧ-шар покриття. Колір відбитого світла можна змінювати від практично нейтрального до червоного, жовтого, блакитного чи зеленого і регулювати зміною товщини плівки та вмісту добавок у шарах. Несподівано було виявлено, що близького до нейтрального кольору відбитого світла можна досягти без потреби в антирайдужному шарі. Хоча коефіцієнти рефракції плівок БІЧ чи з низькою емісійною здатністю різні, колір відбитого світла є незалежним від класичного інтерференційного феномену, розкритого Гордоном (патент США 4187336). Спостережений колір відбитого світла є несподівано регульованим комбінацією поглинання та відбиття, що обумовлено БІЧ-шаром (поглинання) та відбиттям від шару чи шарів з низькою емісійною здатністю. Поглинання БІЧ-шаром можна регулювати зміною товщини шару SnCb та вмісту добавки в цьому шарі, звичайно стибію. Ступінь відбиття шару з низькою емісійною здатністю можна регулювати зміною товщини шару SnO2 та вмісту добавки в цьому шарі, звичайно флуору. Шар з низькою емісійною здатністю, що складається з SnO2 з вмістом флуорної чи фосфорної легуючої добавки далі іноді буде позначено як SnO:F чи SnO:P, а БІЧ-шар, який складається з SnO2, коли він містить добавку стибію, далі іноді буде позначено як SnO:Sb. Згідно з кращим варіантом здійснення винаходу як шар з низькою емісійною здатністю використовують леговану флуором плівку оксиду стануму (SnO:F), а разом з ним як БІЧ-шар використовують леговану стибієм плівку оксиду стануму (SnO.Sb). SnO:F-плівки та способи їх нанесення на скло фахівцям відомі, їх визначають як плівки з низькою емісійною здатністю. БІЧ-поглинальні плівки також є плівками SnCb, але містять інші легуючі добавки у порівнянні з шаром з низькою емісійною здатністю. Легуючою добавкою переважно є стибій, хоча нею може бути елемент, що вибрано з групи, утвореної стибієм, вольфрамом, ванадієм, ферумом, хромом, молібденом, ніобієм, кобальтом, нікелем їх сумішами. У БІЧ-шарі можна використовувати суміш одної чи більше легуючої добавки, однак шар з низькою емісійною здатністю повинен включати таку легуючу добавку з низькою емісійною здатністю, яка надає значної електропровідності шару, як флуор або фосфор, хоча у комбінації з легуючою добавкою з низькою емісійною здатністю можна використовувати інші легуючі добавки. Оскільки шари БІЧ та з низькою емісійною здатністю згідно з винаходом обидва використовують як матрицю з оксиду металу з вмістом легуючої добавки SnO2, шари БІЧ та з низькою емісійною здатністю можуть бути частинами одної плівки з градієнтом легуючої добавки. Одиничну плівку з градієнтом легуючої добавки представлено на фіг.3 як плівку 16, в якій градієнт легуючої добавки відповідає вищій концентрації БІЧ-легуючої добавки у порівнянні з іншою(ими) легуючою(ими) добавкою(ами) на одній поверхні плівки поверхні 18 чи 22, а легуюча добавка, що забезпечує низьку емісійну здатність, має вищу концентрацію, ніж інша легуюча добавка на другій поверхні плівки. Результатом є зміна чи градієнт концентрації легуючих добавок БІЧ та з низькою емісійною здатністю між поверхнями 18 та 22. У проміжній точці 20 між поверхнями 18 та 22 концентрація БІЧ-легуючої добавки змінюється з вищої концентрації з одного боку точки 20 до вже не вищої концентрації з другого боку точки 20 Фіг.8 показує плівку 10 з низькою Е вище БІЧ-плівки 12 БІЧ-шнвка 12 на фіг.8 має концентраційний градієнт БІЧ-легуючоі добавки у плівці оксиду стануму з нижчою концентрацією цієї добавки з боку плівки 10 з низькою 10 Скло з покриттям, показане на фіг.9, подібне до структури, що показано на фіг.8, за винятком того, що вміст БІЧ-легуючоі добавки, звичайно стибію, вищий поблизу плівки 10 з низькою Е та нижчою біля субстрату Плівка 12 відрізняється від плівки 16 з фіг.3 тим, що плівка 12 є БІЧ-плівкою, в той час як плівка 16 має властивості БІЧ та низької Е і містить легуючу добавку з низькою Е та БІЧ-легуючу добавку з концентраційним градієнтом легуючої добавки з низькою Е та концентраційним градієнтом БІЧ-легуючої добавки Фіг.10, 11, 12 та 13 показують БІЧ-шар як дві окремі плівки 28 та 30. Плівку 28 показано як товщу за плівку 30, а загальна товщина БІЧ-шару є сумою товщин плівок 28 та 30 і повинна бути в рамках вищеозначеної для БІЧ-шару товщини, краще 80-300нм На фіг. фіг.10 та 11 плівки 28 та 30 суміжні одна одній, а на фіг. фіг.12 та 13 плівки 28 та 30 розташовані по обидва боки від плівки 10 з низькою Е Краще, коли концентрація легуючої добавки у плівці 28 відрізняється від концентрації легуючої добавки у плівці 30. Згідно з кращим втіленням винаходу як БІЧ-плівку використовують плівку, легован у стибієм Таку плівку можна нанести кількома способами, включаючи піролітичне нанесення, способи хімічного осадження з газової фази (ХОГ) та фізичного осадження з газової фази(ФОГ). Піролітичне нанесення відоме і розкрите в таких патентах, як патент Канади 2193158. Спосіб ХОГ нанесення плівки SnO2 з легуючими добавками чи без них та хімічні попередники для утворення плівки SnO2 з легуючими добавками добре відомі і розкриті в патентах США 4601917 та 4285974. Кращим згідно з відомими способами є нанесення шарів SnO2 з легуючими добавками безпосередньо на лінії виробництва флоат-скла зовні чи всередині камери флоат-скла, використовуючи на лінії звичайну техніку нанесення та хімічні попередники, описані в патенті США 4853257 (Henery). Однак, плівки SnO2 з легуючими добавками можна наносити на скло як шари такими іншими способами, як розпилення розчину або випаровування/сублімація рідких/твердих продуктів при атмосферному тиску. Кращим способом нанесення згідно з винаходом є ХОГ при атмосферному тиску з використанням випарювання рідкого попередника. Спосіб добре пристосований для реалізації на існуючих комерційних лініях нанесення покрить. Попередники згідно з кращим втіленням є економічними, забезпечуватимуть довговічність покриття, зменшують частоту чистки системи, та здатні використовуватися з незначними модифікаціями чи без них на існуючому обладнанні ліній флоат-скла. Покриття функціонують як одночасно відбивальні та поглинальні. Плівка з низькою емісійною здатністю відбиває теплове випромінювання середнього діапазону спектру ІЧ 2,5-25мкм, а БІЧ-поглинальна плівка поглинає в першу чергу теплове випромінювання ближнього діапазону 750-2500нм. Згідно з нашею теорією, цей ефект полягає в тому, що в БІЧ-діапазоні довжина хвилі плазми PL (довжина, при якій плівка з низькою емісійною здатністю перетворюється з пропускаючої енергію світла у відбивальну) для плівки з низькою емісійною здатністю лежить в діапазоні БІЧ. У діапазоні поруч з PL поглинання БІЧ є вищим для плівок з низькою емісійною здатністю, а у комбінації з БІЧ-поглинальною плівкою поглинання зростає. БІЧ-поглинальні плівки згідно з кращим втіленням винаходу також леговані напівпровідниками, а відтак мають відбивальні властивості в середньому діапазоні ІЧ. Це відбиття сполучене з відбиттям плівки з низькою емісійною здатністю дає в цілому ви ще тепловідбиття в середньому діапазоні ІЧ. Краще піролітично наносити SnCh на скло, використовуючи станум-попередник, особливо таку станум-органічну сполуку, як трихлорид монобутилстануму (МХТБ), дихлорид диметилстануму, діацетат дибутилстануму, трихлорид монометилстануму або будь-який з відомих попередників для ХОГ-нанесення, наприклад, розкритих у патенті США 4601917 Часто такі станум-органічні сполуки, що використовують як попередники для шролітичного нанесення, включають такі стабілізатори, як етанол. Краще, коли концентрація стабілізатора менша за 1%, з метою зменшити ризик при контакті гарячого скла з такими реагентами у присутності кисню. Попередниками легуючи х добавок для БІЧ-шару (стибієм, вольфрамом, кобальтом, нікелем, хромом, ферумом, молібденом, ніобієм чи ванадієм) є переважно такі галогеніди, як трихлорид стибію, однак, можна також використовувати алкоксиди, естери, ацетилацетонати та карбоніли. Інші придатні для легуючих добавок та SnO2 попередники добре відомі спеціалістам. Придатні попередники легуючих флуоридних добавок для шарів SnО2 з низькою емісійною здатністю та їх кількість розкрито у патенті США 4601917, вони включають трифлуороцтову кислоту, етилтрифлуорацетат, флуорид амонію та гідрофлуоридну кислоту Концентрація легуючи х добавок для шарів SnO2 з низькою емісійною здатністю звичайно менша за 30%, переважно 1-15% попередника легуючої добавки відносно спільної маси попередника легуючої добавки та станум-попередника. Це звичайно корелює з концентрацією легуючої добавки в шарі з низькою Е 1-5% відносно маси оксиду станум у в цьому шарі. Згідно з кращим втіленням винаходу властивості покриття залежать від товщини шарів поглинального та з низькою емісійною здатністю, а також від вмісту стибію у поглинальній (БІЧ) плівці. Товщина плівки з низькою емісійною здатністю може бути в межах 200-450нм, а переважно - 280-320нм. Кращі БІЧ-поглинальні плівки можна наносити подібно до плівок з низькою емісійною здатністю використовуючи такі способи, як розкриті в патенті США 4601917. Станум-органічні попередники для SnO2 можна випарювати у повітря чи в інший придатний газуватий носій з вмістом джерела О2 до концентрації попередника 0,25-4,0мол% (краще 0,53,0мол%). Концентрацію попередника SnO2 виражено як процент від числа молей попередника та числа молей газуватого носія. Кращою концентрацію попередника БІЧ-легуючої добавки є 1-20% (ще краще 2,57,5%, найкраще 3,0-6,0%), що розраховано відносно маси попередника легуючої добавки та маси попередника SnО2. Зокрема, кращою є легуюча стибієм добавка, що як попередник використовує трихлорид стибію в кількості 2-8% за масою, найкраще 4% за масою. Це корелює з таким же процентом за масою стибію у БІЧплівці оксиду стануму. Скло з покриттям згідно з винаходом показане на кресленнях. Фіг.1 показує поперчний розріз плівок. Товщина плівки може бути в межах 200-450нм для плівки з низькою емісійною здатністю (позиція 10), а для БlЧ-плівки - 80-300нм (позиція 12). Краща товщина в межах 250-350нм для плівки з низькою емісійною здатністю, а для БІЧ-плівки - 200-280нм. Найкраща товщина в межах 280-320нм для плівки з низькою емісійною здатністю, а для БІЧ-плівки - 220-260нм. Використовуючи плівки згідно з кращим втіленням винаходу можна виробляти скло з покриттям, що регулює параметри сонячного випромінювання, нейтральноблакитного кольору, яке позначено тут як покрите скло, що відбиває світло переважно в межах величин хроматичних координат за С.І.Е. для х - 0,285-310, а для у - 0,295-325. Визначення нейтрально-блакитного представлено на фіг. 7 зоною в межах позначки «нейтрально-блакитний колір» (Neutral Blue Color). Як видно з фіг.7 для даних прикладів 15, 20 та 22, можна отримати регульований чи попередньо вибраний колір відбитого світла близький до нейтрального, але зі слабким пригніченням червоного у порівнянні з нейтральним (величина х досягає 0,325, а величина у - 0,33), але такий практично нейтральний зі слабким пригніченням червоного колір не є для споживачів привабливим. Фіг.2 зображує дві плівки чи шари, що розташовані в зворотній послідовності до показаної на фіг.1. На фіг.2 плівка з низькою емісійною здатністю ближча до скла 14 аніж БІЧ-плівка 12. Фіг.3 зображує БІЧ-шар та шар з низькою емісійною здатністю, інтегрованими в одну плівку SnO2 16, що має градієнт легуючої добавки всередині плівки 16. Плівка 16 має перевагу одної легуючої добавки (наприклад, легуючої добавки для низької емісійної здатності, флуору) на верхній поверхні 18 подалі від скла 14, та перевагу другої легуючо ї добавки (наприклад, БІЧ-легуючої добавки, наприклад стибію) на ближчій до скла поверхні 22. Концентрація легуючої добавки від поверхні 18 до поверхні 22 змінюється так, що вміст одної добавки змінюється від більше за 50% від вмісту легуючи х добавок на поверхні 18 до 0 на поверхні 22. У проміжній точці 20 нижче вищої поверхні 18 домінуюча легуюча добавка в цій точці плівки змінюється від добавки, що домінує на поверхні 18, до добавки, що домінує на поверхні 22. Будь-яка з БІЧ-легуючої добавки та легуючої добавки для низької емісійної здатності може бути домінуючою на поверхні 18, в той час як інша на поверхні 22. Фіг.4 зображує покрите скло, що на додаток до шару з низькою емісійною здатністю 10 та БІЧшару 12 включає шари 24 та 26. Ці додаткові шари можуть бути додатковими БІЧ-шарами або шарами з низькою емісійною здатністю, чи такими іншими звичайними шарами, які використовують для покриття скла, як фарбувальний шар. Наприклад, шар 12 може бути БІЧ-шаром (наприклад, легованим стибієм), шар 10 шаром з низькою емісійною здатністю (наприклад, легованим флуором), 24 - іншим БІЧ-шаром, а 26 - іншим шаром з низькою емісійною здатністю або якимось іншим звичайним шаром. Концентрація легуючої добавки при наявності більше одного шару з низькою емісійною здатністю може бути тою ж або різною, а товщина кожного з шарів з низькою емісійною здатністю теж може бути однаковою або різною. Аналогічно, концентрація легуючої добавки та її вибір (з групи, що складено стибієм, вольфрамом, кобальтом, нікелем, хромом, ферумом, молібденом, ніобієм чи ванадієм) при наявності більше одного БІЧ-шару може бути тою ж або різною, а товщина кожного з БІЧ-шарів теж може бути однаковою або різною. Взагалі, легуючою добавкою для БІЧ-шару згідно з описом винаходу є головним чином стибій, але треба розуміти, що легуючу добавку для БІЧ-шару можна вибрати з групи, що складена стибієм, вольфрамом, кобальтом, нікелем, хромом, ферумом, молібденом, ніобієм чи ванадієм або їх сумішами. Аналогічно, у випадку градієнтного шару згідно з винаходом, який представлено на фіг.3, домінуючу легуючу добавку для БІЧ-поверхні 18 або 22 можна вибрати з групи, що складена стибієм, вольфрамом, кобальтом, нікелем, хромом, ферумом, молібденом, ніобієм чи ванадієм або їх сумішами, суттєвим є тільки те, що легуюча добавка для низької Е, наприклад, флуор, є домінуючою на протилежній поверхні. Скомбінувати з градієнтним шаром можна такий один чи більше БІЧ-шар або шар з низькою емісійною здатністю, як шари 10 чи 12 на фіг.1-3, або інші звичайні шари. Для прискорення нанесення плівки SnО2 на скло використовують воду, що видно з патенту США 4590096 (Lindner), у концентрації приблизно 0,75-12,0мол% відносно газової композиції. Кращі втілення згідно з винаходом будуть наведені в наступних прикладах. Фахівцям зрозуміло, що невеликі відхилення від представлених втілень на виходять за рамки цього винаходу. Найкращим втіленням отримання покритого скла з БІЧ-властивостями та низькою Е з нейтральним кольором відбитого світла на цей час є скло з двома плівками з товщиною товстої SnO:F-плівки (легованого флуором оксиду станум у) приблизно 3000 ангстрем у комбінації з SnO:Sb-плівкою (легованим флуором оксиду стануму) товщиною приблизно 2400 ангстрем. Товщина плівки для SnO:F-шару може бути в межах приблизно 2800-3200 ангстрем і, несподівано, ще достатня для досягнення нейтрального кольору відбитого світла. Концентрація флуору може бути в межах приблизно 1-5ат%. Товщина плівки для SnO:Sb-шару може бути в межах приблизно 2200-2600 ангстрем, а концентрація стибію може бути в межах приблизно 3-8ат%, і несподівано, ще достатня для досягнення нейтрального кольору відбитого світла. В рамках кращої товщини та концентрації легуючої добавки згідно з винаходом покрите для регулювання параметрів сонячного випромінювання скло з нейтрально-блакитним кольором відбитого світла можна виробляти з БІЧ-шаром та шаром з низькою емісійною здатністю, тобто покрите скло матиме в межах величин хроматичних координат за С.І.Е. величини для х - 0,285-310, а для у - 0,295-325, що показано на фіг.7 зоною з позначкою «нейтральноблакитний колір» або близькою до неї з величиною х, ви щою за 0,32, що показано в прикладах 15, 20 та 22. Приклади 1-30 Скляний квадратний субстрат 5x5см 2 товщиною 22мм (сода-вагаю-діоксид силіцію) нагрівали в нагрівальному пристрої до 605-625°С і розміщали на 25мм нижче центральної секції вертикальної концентричної трубчастої форсунки. Газуватий нагрітий до 160°С носій - сухе повітря пропускали зі швидкістю 15л/хв. через вертикальний випарник з гарячими стінками. Рідкий розчин для покриття з вмістом приблизно 95% за масою трихлориду монобутилстанум у та приблизно 5% за масою трихлориду стибію уводили у випарник через шприц-насос з об'ємною швидкістю, що забезпечує 0,5мол% концентрацію станум-органічної сполуки в газовій композиції. У випарник також додавали воду зі швидкістю, що забезпечує 1,5мол% концентрацію води в газовій суміші. Газову суміш спрямовували на скляний субстрат зі швидкістю 0,9 м/с протягом приблизно 6,1с, що призвело до осадження легованої стибієм плівки оксиду станум у товщиною приблизно 240нм. Безпосередньо за тим використовували другу газову суміш, що містить композицію попередників з 95% за масою трихлориду монобутилстануму та 5% трифлуороцтової кислоти разом з водою у тих же концентраціях, та газ уватий носій, що використовували раніше для нанесення легованого стибієм шару оксиду стануму. Цю другу газову суміш спрямовувли на скляний субстрат протягом приблизно 6,7с, що призвело до осадження легованої флуором плівки оксиду стан уму товщиною приблизно 280нм Двошарувата плівка мала дуже блакитний колір пропущеного та відбитого світла Оптичні властивості вимірювали на спектрометрі UV/VІS/NIR, а поверхневий опір вимірювали стандартною чотириточковою пробою Коефіцієнт теплопритоку сонячного випромінювання, U-величина та пропускання видимого світла через центр скла розраховували за програмою Window 4.1, розробленою Lawrence Berkeley National Laboratory, Windows & Daylight Group, Building Technologies Program, Energy and Environmental Division Величини хроматичних координат за С.I.E x та у розраховували за допомогою ASTM E308-96 за даними по відбиттю світла в межах 380-770нм, а координати кольору - для Illuminant С Результати аналізу для цієї плівки представлено в таблиці 1 під номером 19 Процедуру з цього прикладу повторювали ще 29 разів зі змінними концентраціями хімічних попередників та часом нанесення для одержання зразків покритого скла з різною товщиною шарів БІЧ та з низькою емісійною здатністю та різною концентрацією легуючої добавки. Результати представлено в таблиці 1. Приклади 31-38 Повторювали процедуру з прикладу 1 за винятком того, що порядок газового живлення було змінено Спочатку наносили протягом приблизно 8 с леговану флуором плівку оксиду стануму, а потім протягом приблизно 6с леговану стибієм плівку оксиду стануму Утворилася плівка товщиною приблизно 540нм, яка включала шар з низькою емісійною здатністю (SnO:F) товщиною приблизно 300нм та БІЧ-шар (SnO:Sb) товщиною приблизно 240нм і мала вид та колір відбитого світла (нейтрально-блакитний колір) такі ж як плівка з прикладу 19 Результати аналізу для цієї плівки представлено в таблиці 2 під номером 31 Процедуру з цього прикладу повторювали ще 7 разів зі змінними концентраціями хімічних попередників та часом нанесення для одержання зразків покритого скла з різною товщиною шарів БІЧ та з низькою емісійною здатністю та різною концентрацією легуючої добавки. Результати представлено в таблиці 2. Приклад 39 Повторювали процедуру з прикладу 1, але використовували три живильні суміші попередників. До складу третьої суміші входило приблизно 90% за масою трихлориду монобутилстануму, приблизно 5% за масою трифлуороцтової кислоти та приблизно 5% за масою трихлориду стибію. Градієнтну плівку наносили спершу осадженням тільки легованого стибієм попередника оксиду стануму з прикладу 1 протягом 70% необхідного для нанесення покриття товщиною 240нм часу. Далі починали давати легований стибієм/флуором попередник. Обидві суміші попередників продовжували давати протягом 20% від загального часу нанесення, після чого припинили подачу суміші попередника зі стибієм. Давати легований стибієм/флуором попередник продовжували протягом залишкових 10% необхідного для нанесення плівки зі стибієм товщиною 240нм загального часу. В цей момент починали живлення легованим флуором попередником плівки з оксиду стануму. Обидві живильні суміші попередників давали протягом 20% від загального необхідного для нанесення легованого флуором оксиду стануму товщиною 300нм часу. Живлення сумішшю легованих стибієм/флуором попередників припинили та легований флуором попередник продовжували давати протягом залишкового необхідного для нанесення плівки зі стибієм часу. Утворений градієнтний покриваючий шар мав світлоблакитний колір пропущеного та відбитого світла (х=0,292, у=0,316), КТСВ=0,50, U-величина=0,6, а пропускання видимого світла приблизно 45%. Як видно з фіг.3, поверхня 22 градієнтної плівки 16 повинна мати практично 100% легуючої стибієм добавки, в той час як поверхня 18 повинна мати практично 100% легуючої флуором добавки з градієнтом концентрації легуючої добавки між поверхнями 18 та 22 в плівці матриці SnO2. Приклади 40-43 Приклади 40-43 повторювали процедуру з прикладу 1. Композицію покриття для БІЧ-шар у в цих прикладах складали з флуор у, стибію та попередника стануму додаванням трихлориду стибію та трифлуороцтової кислоти (ТФОК) до трихлориду монобутилстануму. Цей попередник містив 0-5% за масою трифлуороцтової кислоти, 5,2-5,5% за масою трихлориду стибію та трихлорид монобутилстануму, ним разом з водою живили другий випарник. Використаний у другому випарнику газ був сухим повітрям, швидкість якого складала 15л/хв. Стибій/флуор/стан ум попередник додавали зі швидкістю 0,5мол% від загального потоку газу, воду - зі швидкістю 1,5мол% від загального потоку газу, а температуру випарювання підтримували на рівні 160°С. Скляний квадратний субстрат 5x5см 2 товщиною 22мм (сода-вапно-діоксид силіцію) попередньо нагрівали в нагрівальному пристрої до 605-625°С і далі розміщали безпосередньо під вертикальною форсункою для покриття на відстані від неї 25мм. Пару F/Sb/Sn/Н2О з другого випарника спрямовували далі на скляний субстрат, наносячи внутрішній шар легованого стибієм та флуором оксиду стануму в прикладах 41 та 43. Швидкість газуватого носія була 0,9м/с, а товщина легованої стибієм та флуором плівки оксиду стануму приблизно 240нм. Пару побічних продуктів та непрореагованих реагентів відводили від субстрату зі швидкістю 18л/хв. Після нанесення внутрішнього шару легованого стибієм та флуором оксиду стануму клапан форсунки для покриття переключали з другого випарника на живлення з першого випарника. Пару трифлуороцтової кислоти/трихлориду монобутилстануму/води з першого живильного випарника далі спрямовували безпосередньо на субстрат, наносячи поверх шару легованого стибієм та флуором оксиду стануму шар легованого флуором оксиду стануму. Швидкість газуватого носія була 0,9м/с, а товщина легованої флуором плівки оксиду стануму приблизно 300нм. Двошарові плівки з прикладів 41 та 43 (з вмістом у нижчому БІЧ-шарі F та Sb) мали світлосірий колір пропущеного світла та нейтральний - відбитого. Приклади 40 та 42 в основному повторювали приклади 41 та 43, але баз флуоридної легуючої добавки у нижньому БІЧ-шарі. Результати виміру параметрів представлено в таблиці 3 Ці результати показують, як флуор як легуюча добавка у нижньому БІЧ-шарі модифікує кольори пропущеного та відбитого світла. Колір пропущеного світла, Tvis, х та у, плівки, яку було одержано з легуючою добавкою з ТФОК та Sb у БІЧ-шарі у прикладах 41 та 43, був нейтральнішим для відбитого світла та сірішим для пропущеного у порівнянні у порівнянні з БlЧ-шаром, отриманим з легуючою добавкою з вмістом тільки Sb у прикладах 40 та 42. Крім того, БІЧ-шар, отриманий з легуючою добавкою з вмістом стибію та впливаючою на колір кількістю флуоридної легуючої добавки, краще пропускав видиме світло (зростання Тvis з 54,5 до 58,5 у прикладі 41 проти прикладу 42 при однаковому вмісті стибієвої легуючої добавки. Приклади 44-47 демонструють нанесення плівок такого складу: SnO:F/SnO:Sb (низька Csb)/SnО:Sb (висока Csb)/скло, SnO:F/SnO:Sb (висока Csb)/SnO:Sb (низька Csb)/склоo, SnO:Sb (низька Csb)/SnO:F/Sn0:Sb (висока Csb)/скло та SnO:Sb (висока Csb)/SnО:F/SnО:Sb (низька Csb)/скло. Приклад 44 Повторювали процедуру з прикладу 1 за винятком того, що температура скла була 610°С, а концентрація реагентів приблизно 0,63% у потоці повітря зі швидкістю 20л/хв. Спочатку з рідкого розчину для покриття з вмістом приблизно 10% за масою трихлориду стибію та приблизно 90% трихлориду монобутилстануму було нанесено приблизно 400 ангстрем легованого стибієм оксиду стануму. Одразу після цього з рідкого розчину для покриття з вмістом 3,25% за масою трихлориду стибію та 96,75% трихлориду монобутилстануму було нанесено приблизно 2000 ангстрем легованого стибієм оксиду станум у. Третій шар у 3000 ангстрем з легованого флуором оксиду стануму було нанесено з рідкого розчину для покриття з вмістом 5% за масою трифлуороцтової кислоти та 95% трихлориду монобутилстануму. Отримана плівка мала світло-зеленоблакитний колір відбитого світла та світло-блакитний колір пропущеного світла. Властивості плівки виміряні як у прикладі 1. Пропускання видимого світла складало 64%, а розрахований КТСВ=0,56. Координати х та у для кольору відбитого світла складали 0,304 та 0,299, відповідно, що відповідає квадранту нейтрально-блакитного кольору за d.E., як це визначено раніше. Приклад 45 Повторювали процедуру з прикладу 44 за винятком того, що шари SnO:Sb були розташовані у зворотному порядку. Отримана плівка мала червоно-блакитний колір відбитого світла з координатами кольору х та у 0,330 та 0,293, відповідно. Пропускання видимого світла складало 59%, а розрахований КТСВ=0,54. Фахівцям зрозуміло, що шари SnO:Sb можуть відрізнятися за товщинами та концентраціями від наведених тут, але всеодно залишатися в рамках винаходу. Приклад 46 Повторювали процедуру з прикладу 44 за винятком того, що послідовність нанесення легованого флуором шару оксиду стан уму та шар у, який відповідає 3,25% розчину за масою трихлориду стибію, були розташовані у зворотному порядку. Отримана плівка мала пропускання видимого світла 62%, а розрахований КТСВ=0,55, та нейтрально-блакитний колір відбитого світла з координатами кольору х та у 0,311 та 0,311, відповідно. Приклад 47 Повторювали процедуру з прикладу 45, але в цьому прикладі послідовність нанесення легованого флуором шару оксиду стануму та шару, який відповідає 10% розчину за масою трихлориду стибію, були розташовані у зворотному порядку. Отримана плівка мала пропускання видимого світла 57%, а розрахований КТСВ=0,53, та світлозелений колір відбитого світла з координатами кольору х та у 0,308 та 0,341, відповідно. Фахівцям зрозуміло, що шари SnO:Sb можуть відрізнятися за товщинами та концентраціями від наведених тут, але все-одно залишатися в рамках винаходу. Усі величини КТСВ та U у таблицях визначали за одногруповим наближенням за програмою NERC Window 4.1. Використання точнішого багатогрупового наближення (потрібного для ряду спектральних даних) підвищує КТСВ приблизно на 14%. Параметри кольору С.І.Е. для пропущеного та відбитого світла покритих виробів можна розрахувати за стандартом ASTM E308-96 з Illuminant C як стандартом яскравості. За стандартом ASTM E308-96 колір об'єкту можна конкретизувати за одною з кількох різних шкал. Використана для покритих виробів шкала згідно з винаходом являє хроматичні координати х та у С.І.Е. 1931. її легко перевести у шкалу кольору С.І.Е. 1976 L*, а*, b*, використовуючи рівняння: х=X/(X+Y+Z) у=Y/(X+Y+Z) L*=116(Y/Yn) 1/3-16 а*=500[(Х/Хn)1/3-(Y/Yn) 1/3] b*=200[(Y/Yn)1/3-(Z/Zn) 1/3 ] де X, Y та Z - параметри С.І.Е. кольору покритого виробу, а Хn, Yn та Zn - 98,074, 100,00 та 118,232, відповідно, для стандарту Illuminant С. З величин L*, а*, b* індекс насиченості кольору с* можна розрахувати за рівнянням с*=[(а*)2+(b*)2]1/2 . Індекс насиченості кольору, що дорівнює 12 чи менше, означає нейтральний. Визначення нейтрально-блакитного кольору для відбитого світла, тобто для покритого скла, що відбиває світло переважно в рамках хроматичних координат С.І.Е. для х 0,285-0,310 та для у 0,295-0,325, як показано на фіг.7 зоною, що позначено «нейтрально-блакитний колір», корелює з С.І.Е. 1976 L*, а*, b* як 37.85, -1.25, 5.9 та 39.62, -2.25, 1.5. нейтрально-блакитний колір нейтрально-блакитний колір Конверсія зразків дає: Приклад 40 (таблиця 3) 5,5% SbCl3 300/240 (F/Sb/скло) X=9,797 Y=9,404 Z=12,438 х=0,310 у=0,297 L*=36,751 а*=4,624 b*=-3,466 С*=5,778 Властивості віконного скла регулювати параметри сонячного випромінювання оцінювали згідно з USA, Environment Protection Agency, використовуючи систему Energy Star rating. Energy Star rating для центрального регіону США потребує величини U-фактору 0,40 чи нижче, а КТСВ - 0,55 чи нижче. Energy Star rating для південного регіону США потребує величини U-фактору 0,75 чи нижче, а КТСВ - 0,40 чи нижче. Скло з покриттями БІЧ та з низькою Е згідно з винаходом, яке вставлено у вікно звичайної конструкції досягає Energy Star rating для центрального та/або південного регіону СІЛА. Наприклад, підйомне вікно шириною 3 фути та висотою 4 фути з величиною поглинання рами 0,5, що встановлено за National Fenestration Rating Council (NFRC) в поєднанні з покритим склом, що регулює параметри сонячного випромінювання згідно з винаходом, яке має БІЧ-плівку та плівку з низькою Е з переважаючими параметрами, що відповідають нейтральноблакитному кольору, виявляє КТСВ менший за 0,40, а U-величину - меншу за 0,64 для монолітної скляної конструкції з U-величиною рами 0,7 чи менше, а КТСВ меднше 0,38 для конструкції ізольованого склопакета (ІСП), зробленого з прозорого листового скла товщиною 2,5мм з повітряним зазором в 1,27см та покриттями БІЧ та з низькою Е поверхні №2 зовнішнього скляного листа та з U-величиною рами 1,0 чи менше. Приклади показують, що при мінімум двох легованих шарах оксиду стануму можна виробляти чудове покрите скло, що регулює параметри сонячного випромінювання, яке має вибраний попередньо колір відбитого світла. Дані представлені в таблицях 1, 2 та 3, а фіг.5 та 6 графічно показують, як змінюються ці властивості покритого скла від концентрації легуючих добавок та товщини перш за все БІЧ-плівки. Фіг.7 представляє хроматичні координати х та у С.І.Е. з репрезентативної вибірки покритих стекол з прикладів 1-39. Як видно з фіг.7, конкретні комбінації товщин плівок для обох шарів -БІЧ та з низькою емісійною здатністю та конкретні концентрації легуючих добавок можна використати для одержання покритого скла, що регулює параметри сонячного випромінювання, з будь-яким таким бажаним кольором відбитого від поверхні покритого скла світла, як червоний, зелений, жовтий, блакитний та їх відтінки або нейтрально-блакитний. Зокрема було несподіванкою, що нейтрально-блакитного кольору можна досягти з шарами БІЧ та з низькою емісійною здатністю, але без такого антирайдужного шару, який запропоновано Гордоном. Хоча характерних ознак згідно з винаходом можна досягти тільки двома шарами -БІЧ та з низькою емісійною здатністю, але багатошарові втілення також знаходяться в рамках винаходу та його змісту. Багатошарові покриття можуть включати додаткові шари - БІЧ та/або з низькою емісійною здатністю, включаючи SnO:F/SnO:Sb/SnO:Sb/скло, SnO F/SnO:Sb/SnO:Sb/скло, SnO:Sb/SnO:F/SnO:Sb/скло та SnO:Sb/SnO:F/SnO:Sb/скло, де SnO представляє плівку оксиду стануму. При використанні багатьох шарів БІЧ та/або з низькою емісійною здатністю вибір легуючих добавок та їх концентрацій у кожній з плівок БІЧ та/або з низькою емісійною здатністю не повинен бути обов'язково однаковим. Наприклад, коли два БІЧ-шари використовують у комбінації з щонайменше одним шаром з низькою емісійною здатністю, один БІЧ-шар може мати низький вміст легуючої добавки стибію (наприклад, 2,5%) для отримання деякого відбиття у середньому ІЧ-діапазоні, а другий БІЧ-шар може мати вищий вміст (наприклад, >5%) для отримання поглинання БІЧ. Використані тут терміни «шар» та «плівка» загалом взаємозамінні за винятком обговорення представленої на фіг.3 градієнтної плівки, де частину плівки позначено як шар, що має концентрацію легуючої добавки, яка відрізняється від концентрації легуючої добавки в іншому шарі плівки. За способом згідно з винаходом виготовлення покритого скла, описаним у прикладах, скло послідовно контактує з газуватим носієм з вмістом попередників. Відповідно, скло може мати покриття, яке може контактува ти другий раз з газуватим носієм з вмістом попередників. Тому термін »контактуюче скло»означає безпосередній контакт або контакт з одним чи більше раніше нанесених на скло покриттів. Ще одне втілення винаходу забезпечує можливість зміни кольору пропущеного через покрите скло світла. Колір пропущеного світла відноситься до кольору, що сприйнятий спостерігачем з протилежного по відношенню до джерела світла боку скла, а колір відбитого світла - колір, що сприйнятий спостерігачем з того ж самого по відношенню до джерела світла боку скла. На пропущене світло можна впливати додаванням додаткових легуючих добавок у БlЧ-плівку. Як сказано раніше, БІЧ-шар містить легуючу добавку, що вибрано з групи, утвореної стибієм, вольфрамом, кобальтом, нікелем, хромом, ферумом, молібденом, ніобієм чи ванадієм. Колір пропущеного через БІЧ-шар світла можна змінювати додаванням до БІЧ-шару додаткової легуючої добавки, яка відрізняється від першої легуючої добавки у БІЧ-шарі і яку вибрано з групи, утвореної вольфрамом, кобальтом, нікелем, хромом, ферумом, молібденом, ніобієм, ванадієм та флуором або комбінацією більше одної додаткової легуючої добавки. Як показано в прикладах 40-43, додавання такого флуоридного попередника, як трифлуороцтовакислота (ТФОК) до розчину такого БІЧ-попередника, як трихлорид стибію/трихлорид монобутилстануму, дає плівку з вмістом в якості додаткової легуючої добавки флуору у БІЧ-шарі з легованого стибієм оксиду стануму. Коли флуор присутній в якості додаткової легуючої добавки у з легованому стибієм шарі оксиду стануму, колір пропущеного світла є сірим проти блакитного кольору для легованого стибієм шару оксиду стануму без легуючої добавки флуору. Додаткова легуюча добавка виявляє слабкий вплив або не виявляє його на відбите світло, відповідно, можна виготовляти покрите скло з кольором відбитого світла, який відрізняється від кольору пропущеного. Такі легуючі добавки для БІЧ-шару, як ванадій, нікель, хром, та такі нетрадиційні кольорові добавки як ТФОК та НСl можна додавати до попередника SnO:Sb у кількості 1-5% за масою (на базі спільної маси попередника та добавки) для впливу на зміну кольору пропущеного світла у кінцевій конструкції плівки при незначному впливі на нейтральний в цілому колір відбитого світла. Таблиця 1 Властив ості двошаров их плів ок SnO Sb/SnO F # 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Склад F/Sb/G F/Sb/G F/Sb/GF/Sb/G F/Sb/GF/Sb/G F/Sb/G F/Sb/G F/Sb/GF/Sb/G F/Sb/G F/Sb/G F/Sb/G F/Sb/G F/Sb/G %Sb 2.5 2.5 2.5 2.5 2.5 5.6 5.6 5.6 5.6 5.6 5.6 5.6 5.6 5.6 5.6 Тов щина 300/240300/160300/80400/240400/80300/240300/240300/160300/80300/240300/252300/232300/225300/240400/240 нм % Asol 16.1 12.7 9.7 170 11.0 40.8 39.2 31.1 20.7 39.2 41.5 39.0 37.1 40.1 40.3 % Tsol 72.0 74.6 76 4 72.0 78.9 50.0 51.1 58.2 67.5 51.6 49.2 52.2 53.9 51.0 50.6 % Rsol.1 11.8 12.7 13.9 11.0 12.1 9.2 9.6 10.7 11.8 9.2 9.3 8.9 9.1 8.9 9.1 %Rsol.2 10.9 11.7 12a 10.3 11.5 8.2 9.2 9.4 10.8 8.5 8.5 8.4 8.6 8.4 8.2 %Tvis 78 0 80.5 80.0 77.7 82.0 57.4 58.5 65.5 72.7 57.6 54.8 58.0 59.8 56.8 58.5 %Rvis.1 12.0 12.1 14.6 11.2 11.9 92 9.8 10.1 14.0 8.9 9.0 8.4 8.4 8.6 8.6 %Rvis.2 10.9 11.3 13.4 10..5 11.6 63 93 86 11.3 8.6 8.5 5.3 8.2 8.2 8.3 %Tuv 52.3 52.9 55.2 51.1 53.6 41.2 41.5 45.3 50.6 43.1 42.6 44.3 44.9 42.4 42.1 S. R. 12.4 13.2 16.0 10.4 13.3 112 11.8 13.3 156 12.2 12.5 13.4 13.8 13.1 9.7 Emis-cal 0 12 0.13 0.15 0.10 0.13 0.11 0.11 0.13 0.15 0.12 0.12 0.13 0.13 0.13 0.10 KTCB 0.74 0.77 0.78 0.75 0.79 0.57 0.58 0.63 0.71 0.58 0.56 0.59 0.57 0.6 0.520.58 0.5 "IG 0.67 0.70 0.71 0.67 0.71 0.49 0.5 0.56 0.53 0.51 0.48 0.51 0.49 Uc 0.72 0.72 0.74 0.71 0.73 0.71 0.72 0.72 0.74 0.72 0.72 0.73 0.73 0.73 0.71 "IG 0.27 0.28 0.23 0.27 0.23 0.27 0.27 0.28 0.28 0.27 0.27 0.28 0.28 0.28 0.27 Tvi-c 0.78 0.81 0.80 0.78 0.82 0.57 0.58 0.66 0.73 0.53 0.55 0.58 0.57 0.56 06 0.54 "IG 0.71 0.73 0.73 0.71 0.74 0,52 0.53 0.59 0.66 0.52 0.5 0.53 0.52 0.51 x 0.291 0.329 0.295 0.326 0.323 0.293 0.292 0.331 0.318 0.268 0.291 0.294 0.302 0.294 0.322 y 0.336 0.239 0.377 0.317 0.282 0.303 0.309 0.280 0.364 0.300 0.300 0.309 0.315 0.306 0.318 %Rvis 12.0 12.1 14,7 11.2 11.9. 8.2 9.8 10.1 13.9 9.0 9.0 8.4 8.4 8.6 8.6 Блак.ЗелЗел.R Колір Нейтр. Зел. Нейтр Блак. Блак. Нейтр. Блак Блак Блак Блак Блак. Черв зел блак жовт. Продов ження таблиці 1 # 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 F/Sb/ F/Sb/ F/Sb/ F/Sb/G F/Sb/G F/Sh/G F/Sb/G F/Sb/G F/Sb/G F/Sb/G G G G %Sb 5.6 6.6 5.6 5.6 5.6 6.5 10,0 10.0 10.0 10.0 10,0 10.0 14.6 14.6 14.6 Тов щин 370/240338/240300/240280/2402S2/240300/24300/240300/160300/80300/300400/240400/80300/240300/160 300/80 Склад F/Sb/G FJSiUG F/Sb/G F/Sb/G F/Sb/G а нм % Asol % Tsol % Rsol.1 %Rsol.2 %Tvis %Rvis.1 %Rvis.2 %Tuv S. R. Emis-cal KTCB "IG Uc "IG Tvi-c "IG x y %Rvis 45.0 454 40.2 50.7 40.3 50.6 43.2 46.6 39.4 51.2 29.6 46.4 54.5 37.0 41.8 47.8 25.9 62.4 62.5 29.7 53.4 35.9 24.8 63.6 59.9 31.9 47.6 42.0 29.9 57.5 9.6 9.1 9.1 10.2 9.4 9.9 8.5 10.4 11.7 7.8 8.7 11.5 8.2 9.3 12.6 8.0 8.4 51.0 56.5 8.8 8.8 8.3 8.7 39.8 43.0 11.5 11.3 0.11 0.11 0,53 0.57 0.45 0.49 0.72 0.71 0.27 0.2.7 0.51 0.56 0.46 0.51 0.306 0.296 0.320 0.308 9.0 8.8 Блак.R Колір Блак. зел. 8.5 56.5 8.9 8.3 42.8 13.6 0.13 0.57 0.49 0.73 0.28 0.56 0.51 0.298 0.312 8.9 8.4 8.5 8.4 7.8 9.1 11.2 7.5 7.5 10.7 7.7 8.6 11.2 51.6 57.0 51.2 36.4 48.6 64.0 28.5 34.8 68.3 28.3 41.3 58.1 10.0 9.0 9.9 8.5 10.0 13.3 7.7 7.6 10.1 8.9 7.8 14.7 7.0 8.0 8.5 7.2 7.8 9.6 6.9 7.6 10.0 7.1 7.2 9.9 41.6 44.8 40.7 35.1 41.0 48.8 30.4 33.2 48.9 27.5 34.9 44.4 13.7 15 12.9 15.4 17.7 18.8 15 12.8 15.4 15.1 15.7 18.6 0.13 0.14 0.12 0.15 0.16 0.17 0.14 0.12 0.14 0.14 0.15 0.17 054 0.58 0.54 0.47 0.55 0.67 0.41 0.45 0.68 0.42 0.51 0.63 0.46 0.5 0.46 0.38 0.47 0.59 0.32 0,39 0.60 0.34 0.43 0.55 0.73 0.73 0.72 0.74 0.74 0.75 0.73 0.72 0.73 0.73 0.74 0.75 0.28 0.28 0.28 0.29 0.29 0.29 0.28 0.27 0.28 0.28 0.28 0.29 0.52 0.57 0.51 0.36 0.49 0.64 0.28 0.35 0.68 0.28 0.41 0 58 0.47 0.52 0.46 0.33 0.44 0.58 0.26 0.32 0.62 0.25 0.37 0.53 0.303 0.318 0.297 0.320 0.353 0.324 0.343 0.299 0.299 0.331 0.344 0.335 0.321 0.324 0.305 0.327 0.2S4 0.378 0.306 0.322 0.312 0.325 0.305 0.393 10.0 9.0 9.9 8.5 9.9 13.2 7,7 7.6 10.1 8.8 7.8 14.6 Блак.- Жовт.Жовт.Жовт.Блак.Жовт.Жовт. Блак. Блак. Черв . Нейтр. Блак. Нейтр. зел. зел. нейтр. зел. зел. зел. –зел. Таблиця 2 Властивості двошарових плівок SnO:Sb/SnO:F # 31 32 33 34 35 36 37 38 Склад Sb/F/G Sb/F/G Sb/F/G Sb/F/G Sb/F/G Sb/F/G Sh/F/G Sb/F/G %Sb Товщина нм % Asol % Tsol % Rsol.1 %Rsol.2 %Tvis %Rvis.1 %Rvis.2 %Tuv S. R. Emis-cal KTCB "IG Uc "IG Tvi-c "IG x y %Rvis R Колір 5.6 240/300 47.9 45.9 8.1 8.2 53.2 6.1 7.6 38.5 14.7 0.14 0.54 0.45 073 0.28 0.53 0.48 0.289 0.300 6.2 Блак. 5.6 160/300 36.1 55.5 8.3 9.3 63.2 7.6 8.9 43.4 15.9 0.15 0.61 0.53 0.74 0.28 0.63 0.57 5.6 138/300 29.2 61.1 9.7 10.1 67.2 9.3 10.7 47.0 16.5 0.15 0.66 0.58 0.74 029 0.67 0.61 0.310 0.274 9.3 Блак.-зел. 0.309 0.283 7.7 Блак.-нейтр. 5.6 5.6 5.6 120/30, 110/300 80/300 27.2 25.6 23.5 633 64.3 65.8 9.6 10.2 10.7 9.5 9.2 0.2 68.0 69.5 71.8 9.1 10.1 10.9 10.4 10.5 10.9 48.7 49.2 49.1 17.4 18.8 17.3 0,16 0.17 0.16 0.68 0.69 0.7 0.6 0.61 0.62 0.74 0.75 0.74 0.29 0.29 0.29 0.69 0.69 0.72 0.63 0.63 0.65 0.311 0.313 0.302 0.275 0.306 0.364 9.1 10.1 10.9 Блак.-зел. Нейтр. Зел. 5.6 5.6 120/332 120/282 28.5 26.8 62.5 63.4 9.0 9.8 9.2 9.6 69.0 68.1 7.8 9.9 8.9 11.6 47.7 49.6 15 21,1 0.14 0.19 0.67 0.68 0.59 0.6 0.73 0.76 0.23 0.3 0.69 0,68 0.63 0.62 0.306 0.292 0.281 0.349 7.8 9,9 Блак.-нейтр. Зел. Пояснення до таблиць 1 та 2 Склад F/Sb/G = легований F SnO2/легований Sb SnO2/скло Sb/F/G = легований Sb SnO2/легований F SnO2/скло %Sb % за масою трихлориду стибію в трихлориді монобутилстанум у Товщина, нм Виміри профілю шарів SnO:F чи SnO:Sb %Asol % поглинання сонячного випромінювання плівкою (=100-(%Tsol+%Rsol,1) - 300-2500нм %Tsol % пропускання сонячного випромінювання плівкою - 300-2500нм %Rsol,1 % відбиття від плівки на поверхні скла - 300-2500нм %Rsol,2 % відбиття від задньої поверхні скла - 300-2500нм %Tvis % пропускання 1 видимого світла плівкою - 380-780нм S.R. Поверхневий опір за 4-точковою пробою Alessi Emis.Cal. Емісійна здатність, розрахована за поверхневим опором (=1-(1+0,0053* S.R.)2) КТСВ Коефіцієнт2 теплового сонячного випромінювання через центр одиночної скляної пластини "IG Коефіцієнт2 теплового сонячного випромінювання через центр ІСП 3 Tvis-c % пропускання 1 видимого світла через центр одиночної скляної пластини - 380-780нм "IG % пропускання 1 видимого світла через центр ІСП - 380-780нм х,у розраховані за ASTM Е308-96 з %Rvis координати кольору, Illuminant C,1931 Observer, інтервал 10нм (табл.5,5) - 380-770нм %Rvis % відбиття видимого світла від плівки на поверхні скла - 380-770нм (1) оцінено за функцією спектру сонячного освітлення (ASTM E891-87) з використанням отриманих на спектрометрі Р-Е Lambda 9 з інтегруючою сферою 150мм спектральних даних (2) розраховано за програмою Window 4.1, що розроблено Windows & Daylight Group, Lawrence Berkeley National Laboratory (3) ІСП ізольований склопакет, що включає покритий (на поверхні №2) лист скла товщиною 2,2мм та прозорий лист скла товщиною 2,5мм та заповнений аргоном проміжок товщиною 12,7мм Таблиця 3 Властивості двошарової плівки SnO:Sb/SnO:F Склад %SbCI3 Товщина, нм %Asol %Tsol %Rsol,1 %Rsol,2 %Rvis,1 %Rvis,2 %Tvis S.R. Emis.Cal. KTCBc "IG Uc "IG R1x R1y %Rvis Tvis x Tvis у F/Sb/G 5,5 300/240 45,5 45,0 9,5 8,0 9,4 8,0 50,9 11,9 0,12 0,58 0,45 0,72 0,46 0,310 0,297 9,4 0,295 0,308 F/Sb-F/G 5,2 300/240 35,7 54,2 10,1 8,9 10,1 9,0 58,5 13,7 0,12 0,60 0,52 0,73 0,53 0,297 0,313 10,1 0,308 0,315 F/Sb/G 5,2 300/240 41,8 48,2 10,0 8,4 10,4 8,5 54,5 11,8 0,12 0,55 0,47 0,72 0,50 0,302 0,299 10,4 0,297 0,310 F/Sb-F/G 5,36 300/240 39,1 50,6 10,3 8,7 10,3 9,0 55,6 12,5 0,12 0,57 0,49 0,72 0,51 0,303 0,307 10,3 0,304 0,314