Асинхронна машина з ємнісною компенсацією реактивної потужності

Реферат: Асинхронна машина з ємнісною компенсацією реактивної потужності містить фазні обмотки статори яких розділені на дві однакові напівобмотки. Напівобмотки фаз статора зміщені одна відносно іншої у пазах осердя якоря на кут 30° та включені по схемі поворотного автотрансформатора на електричну ємність, причому в асинхронному двигуні вторинна обмотка автотрансформатора зміщена відносно первинної на кут 30° проти напряму обертання поля, а у генераторі - за напрямом обертання поля. UA 70578 U (12) UA 70578 U UA 70578 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі електротехніки, а саме до електричних машин і способів компенсації реактивної потужності в електричних машинах. В практиці широко відомі асинхронні машини, частіше трифазні асинхронні електродвигуни з короткозамкненим ротором, рідше генератори, що відрізняються простотою конструкції, невеликою вартістю та високою надійністю (Вольдек А.И. Электрические машины. М.: Энергия, 1974. - 832 с). Проте вагомим недоліком, який обмежує їх застосування, є той факт, що асинхронна машина використовує два види електричної енергії: активну для перетворення її в інші види (в механічну та теплові втрати у двигунах, із механічної в електричну та теплові втрати у генераторах) і реактивну для створення змінного магнітного поля, необхідного їй за принципом дії. В усіх режимах асинхронна машина споживає реактивну енергію, а наявність повітряного зазору між статором і ротором та інші конструктивні особливості роблять асинхронну машину найбільшим споживачем реактивної енергії. Реактивна енергія не перетворюється в інші види. При зміні змінного струму за величиною і напрямом відбувається обмін реактивною енергією між джерелом і споживачем, а середнє значення за період змінного струму і навіть за напівперіод дорівнює нулю. Під час обміну реактивною енергією завантажуються усі елементи електричної системи реактивним струмом, що призводить до виникнення додаткових теплових втрат, спаду напруги, порушення умов стабільної роботи, обумовлює потребу збільшення габаритів та витрат матеріалів на виготовлення елементів системи. За розрахункове значення реактивної потужності приймають діючий еквівалент реактивної енергії за одиницю часу при незмінному напрямі її дії в процесі обміну. Відомий спосіб компенсації реактивної потужності здійснюється шляхом вмикання паралельно споживачу зовнішнього джерела реактивної потужності, наприклад, батареї електричних конденсаторів. Такий спосіб називають поперечною (зовнішньою) компенсацією. Інколи застосовують і поздовжню компенсацію при послідовному ввімкненні конденсатора і споживача, але такий спосіб зовнішньої компенсації може викликати перенапруги та резонансні явища, крім того для поздовжньої компенсації необхідно застосовувати конденсатори великих ємностей. На практиці надають перевагу поперечній ємнісній компенсації. При цьому між зовнішнім джерелом реактивної потужності і споживачем відбувається прямий електричний обмін реактивною енергією, що звільняє усі елементи електричної системи (крім самого споживача) від її перетоків і підвищує ефективність роботи системи. Проте, на самого споживача це майже не впливає, фізичні процеси у ньому, його властивості та техніко-економічні показники залишаються незмінними. Деякі можливості підвищення ефективності асинхронних машин можуть бути реалізовані при зменшенні власного споживання ними реактивної потужності. Задачею корисної моделі є підвищення ефективності асинхронних машин на основі використання способу внутрішньої ємнісної компенсації реактивної потужності. Внутрішня ємнісна компенсація реактивної потужності в асинхронній машині здійснюється при об'єднанні функцій двох обмоток статора як робочих і компенсувальних обмоток асинхронної машини при включенні їх за схемою поворотного автотрансформатора на електричну ємність. При цьому використовується така властивість автотрансформатора, як комплексний обмін (електричним та електромагнітним шляхом) енергією між обмотками і навантаженням (у даному випадку ємностями), а також підмагнічувальна дія ємнісного струму в феромагнітному пристрої. Конструкція статора асинхронної машини дозволяє вибрати будь-який кут просторового зсуву між обмотками поворотного автотрансфоматора. Один з варіантів внутрішньої ємнісної компенсації реактивної потужності реалізований у конструкції компенсованого асинхронного двигуна (патент №51814 «Асинхронний електродвигун», бюл №12, опубл. 16.12.2002). Нижче представимо внутрішню ємнісну компенсацію реактивної потужності в асинхронних машинах як узагальнення її властивостей і ефектів у вигляді єдиного способу. Фіг. 1. Схема фази компенсованого асинхронного двигуна (а) і фрагменти його векторних діаграм (б, в). Фіг. 2. Принципова електрична схема фази компенсованого автономного асинхронного генератора (а) і фрагменти його векторних діаграм (б, в). Фіг. 3-4. Трифазні варіанти компенсованої асинхронної машини з подвійним внутрішнім ємнісним підмагнічуванням двигуна ( фіг. 3 а, б) і генератора ( фіг. 4 а, б). Фіг. 5. Механічні характеристики компенсованого асинхронного двигуна при різних величинах ємнісного опору X ~ в колі обмоток статора . N 1 UA 70578 U Фіг. 6. Графіки залежностей робочих (при Mн  const ) струмів і втрат потужності КАД від величини ємності в колі обмоток статора.   5 10 15 20 при XC  50...100 Oм , XC  50 Oм ; в) компенсований автономний генератор з подвійним внутрішнім ємнісним підмагнічуванням з XC  50...100 Oм , XC  50 Oм , XCк  100 Oм ; Конструктивно спосіб внутрішньої ємнісної компенсації реактивної потужності реалізується в асинхронних машинах шляхом поділу фазної обмотки статора на дві частини, просторово зміщених між собою в пазах осердя статора на заданий кут  і з'єднаних за схемою поворотного AT на електричну ємність. Такі асинхронні машини, виконані на базі серійних, називаємо компенсованими. Вони можуть використовуватися в режимі компенсованого асинхронного двигуна або генератора, в тому числі компенсованого автономного асинхронного генератора. Кількості витків обмоток статора, переріз їх проводу, кут просторового зміщення між ними можуть бути довільними (  0... 2) . Конструкція статора асинхронної машини дозволяє це зробити. Але із умови технологічної простоти і забезпечення достатньо ефективної роботи компенсованої асинхронної машини цей кут доцільно обрати таким, що дорівнює 30° поділом фазної зони 60° обмотки статора на дві однакові за кількістю витків та перерізом проводу частини. Одна з напівобмоток фаз статора приймається за основну робочу обмотку і є первинною обмоткою автотрансформатора із увімкненням її на напругу мережі живлення  25  Фіг. 7. Векторні діаграми струмів статора I1 , I  , I компенсованого асинхронного двигуна за номінального навантаження ( Mн  const ) у режимі нормального збудження. Фіг. 8. Діаграми потужностей: активної (а) і реактивної (б) компенсованого асинхронного двигуна на базі 4А71В2 за номінального навантаження при нормальному ємнісному збудженні. Фіг. 9. Зовнішні характеристики автономних асинхронних генераторів на базі 4А71В2: а) базовий автономний генератор при XC  50...100 Oм ; б) компенсований автономний генератор  двигуна U або на вихідну напругу генератора U1 (фіг. 1, 2). Друга додаткова обмотка статора або вторинна обмотка автотрансформатора зміщена відносно первинної на кут 30° проти напряму обертання поля в двигуні і за напрямом обертання поля в генераторі. Відповідно ЕРС  E ' вторинної обмотки поворотного автотрансформатора випереджає ЕРС E основної обмотки в часі на такий самий кут 30° у двигуна або відстає від неї (  30  ) в генераторі. При 30 неможливості виконання цих умов  можна приймати будь-яким (наприклад,   60 ...90  або   40 ... ) з виконанням обмоток у пазах в два шари (кожна обмотка виконується одним шаром).    У двигуні первинна обмотка автотрансформатора є вхідною з напругою U   E1  I1 z1 , вторинна з  напругою    35 напруга U  E   I   z  ,    на ємності C , як вихідна напруга  автотрансформатора, дорівнює UC  U U  E   E1 (фіг. 1 а, б), у генератора обидві обмотки             вихідні з напругами U  E1  I1 z1 , U  E   I   z  ; UC  U  U1  E   E1 (фіг. 2, а; б), де I1 z1 ,  - спади напруги в обмотках статора, без врахування яких у будь-якому режимі I  z      UC  E  Е1 . Для однакових обмоток статора (E1  E  , z1  z  ) кут зміщення між ними  визначає вихідну напругу фази автотрансформатора, яка дорівнює, UC  2  U sin  , що при 2  40  45    30 дає UC  0,52  U (фіг. 1,2), а при з'єднанні конденсаторів по схемі "трикутник" у трифазному варіанті компенсованої асинхронної машини (фіг. 3, а; 4, а) ця напруга досягає  величини UC  0,9  U , що наближує одне до одного величини напруг окремих елементів компенсованої асинхронної машини та забезпечує ефективне використання конденсаторів. Дана напруга фіксується схемою автотрансформатора як його вихідна напруга, чим унеможливлюються резонансні явища в електричному колі. 2 UA 70578U З умови рівноваги МРС зв'язок між струмами компенсованої асинхронної машини визначається рівністю:   I1 I e j    I 0  I 2 , (1)   5 де всі струми (фіг. 1, б; 2, б) зведені до осі основної обмотки статора зі струмом I1 ; I 2 струм фази ротора, приведений до осі обмотки статора за класичним принципом (Копылов И.П.  Математическое моделирование электрических машин. - М.: Высш. школа, 2001. - 327 с); I e j - струм вторинної обмотки поворотного автотрансформатора приведений до осі основної  обмотки статора поворотом вектора струму I  на кут  , e  j - поворотний множник як  10  коефіцієнт приведення струму I  до осі струму I1 . З умови рівноваги струмів (1) визначають струм намагнічування машини:     I 0  I1 I   e j  I 2 , (2) як спільну дію всіх її струмів, а потім відповідні йому ЕРС:    E1  E 2   j  Xm  I 0 , (3а)  15  E1 - в основній обмотці статора; E 2 - ЕРС обмотки ротора, ЕРС додаткової обмотки статора дорівнює   E  E1 e j . (3б) Відмінною властивістю компенсованої асинхронної машини є наявність внутрішньої ємнісної   компенсації реактивної потужності з ємнісним струмом I   Uc в контурі додаткової  j  X c обмотки статора, який одночасно є робочим струмом цієї обмотки і електромагнітно зв'язаний зі  20  25  струмами інших обмоток. Так його участь в створенні основних ЕРС E1  E 2 виражається дією додаткової ЕРС  E m   j  Xm  I   e  j , (4) яка збільшує основні ЕРС та змішує їх за фазою (фіг. 1, в; 2, в.). Основою для розрахунку характеристик компенсованого асинхронного двигуна є система рівнянь електричної рівноваги для одної фази контурів обмоток в усталеному процесі симетричного режиму.       U   E1  I1 z1  j  x1  cos   I       U   U  Uc   E   I   z   j  x1  cos   I1  j  x c  I  , (5)   0   E2  I 2  z 2  30 35   де ЕРС E1  E2 , E  визначені за (3), z1  r1  j  x1  z  власні внутрішні опори двох однакових обмоток статора. При розділенні єдиної обмотки базового двигуна на дві гілки з тією ж кількістю витків w, що і єдина обмотка, приймається активний опір гілки r1  2  R1 , власний опір розсіяння x1  X1  w 2 залишається незмінним, але проявляється рівний йому опір взаємоіндуктивного зв'язку по полю розсіяння між двома гілками єдиної обмотки. При просторовому зміщенні гілок єдиної обмотки одна відносно одної на кут в цей опір між ними стає рівним x1  cos ; z 2  r2  j  x 2 опір фази ротора; R1, X1 , - власні опори обмотки статора S базового двигуна (Асинхронные двигатели серии 4А. Справочник, Кравчик А.Э., Шлаф М.М. и др. - М.: Энергоиздат, 1982. - 504 с).  40 Вирішення системи рівнянь (5) при заданій напрузі U  U  const мережі живлення, прийнятих постійних власних параметрах машини та внесених параметрах (   30   const , 3 UA 70578 U x C  5       1  var ) відносно струмів I1 , I  , I 2 з наступним визначенням EPC E1  E 2 , E  , 0  C  2   напруг U , UC ; електромагнітного моменту M  m  I2  r2 (при m  3 - кількість фаз, 0  2    f 0  S ), потужностей дозволяють виявити та проаналізувати різні ефекти дії внутрішньої ємнісної компенсації реактивної потужності в асинхронних двигунах: 1. При зміні ковзання s в процесі пуску і розгону двигуна в діапазоні 0  s  1 розраховані і    побудовані графіки зміни струмів I1 , I , I  I1 I  , I2  f (s) а також механічні характеристики M  (s) при виборі різних величин ємнісних опорів Xc  10...140 Oм (для компенсованого асинхронного двигуна на базі двигуна 4А71В2) (фіг.5). При цьому встановлено, що підвищення пускового моменту двигуна відбувається за рахунок внесення в коло ротора електромагнітним 10    шляхом додаткової ЕРС E m   j  Xm  I   e  j внаслідок дії в колі статора ємнісного струму I  .  Підвищення ЕРС ротора E 2 при незмінних його параметрах r2 , x 2 при s  1 , збільшує пусковий 15 2  струм I 2n ротора і пусковий момент Mn  m  I2n  r2 . Під дією підвищеного пускового моменту 0 двигун швидше розганяється по більш високій механічній характеристиці, виходячи в точку з меншим ковзанням, порівняно з базовим АД при однаковому з ним навантаженні (Mн  const) в усталеному процесі. За номінального ковзання базового АД Sн  0,061 ...0,063 номінальне ковзання ' ' компенсованого асинхронного двигуна ( s н при Mн  const ) складає sн  0,048 ...0,06 (фіг. 5). ' Зменшення s н веде до збільшення активного опору ротора r2 , зниження його робочого струму ' sн і відповідно робочих струмів I1 , I статора у граничному випадку до їх активних складових.  20  З іншого боку та ж додаткова ЕРС E m збільшує і ЕРС E1 , основної обмотки статора. При  25 30 врівноваженні ЕРС E1 напругою мережі живлення U це призводить до зниження струмів статора. Тому в межах повної компенсації реактивної потужності в колі статора, його пускові струми незмінні або не значно переважають пусковий струм базового асинхронного двигуна при підвищенні пускового моменту компенсованого асинхронного двигуна на 25...28 % з підвищенням пускового струму ротора на 10...13 %. Номінальні струми статора і ротора зменшуються на 5-8 %, а втрати потужності в обмотках на 10...15 %, при деякому збільшенні ' потужності на валу (за рахунок збільшення швидкості та зниження s н ) при Mн  const . Показник якості пускової операції Mn в компенсованому асинхронному двигуні зростає і In становить 0,71...0,75, тоді як в базовому асинхронному двигуні він дорівнює 0,61.. .0,62. 2. Графіки зміни струмів компенсованого асинхронного двигуна I1 , I і втрат потужності в обмотці статора в залежності від величини ємності C  за постійного навантаження ' (Mн  const, sн  var) представлені на фіг. 6.  35 За відносно малої ємності C  її струм I  при номінальному навантаженні випереджає вихідну напругу автотрансфоматора за фазою на 90 і, будучи одночасно струмом однієї з робочих обмоток двигуна (вторинної обмотки автотрансформатора) має випереджувальний  характер по відношенню до напруги мережі живлення U (фіг. 1, б). По мірі збільшення C    зростає струм I  , збільшуються спад напруги I   z  і сама напруга вторинної обмотки   автотрансформатора U . За постійної напруги мережі живлення U це призводить до зміни    величини і фази вихідної напруги автотрансформатора UC  U U , внаслідок чого змінюються 4 UA 70578 U  величина фаза I струму відносно напруги мережі.  I1 , Струм основної обмотки  автотрансформатора, взаємоіндуктивно зв'язаний із струмом I  , змінюється в протилежний від  5   нього бік: починає випереджати напругу U . З цієї причини криві I1, I   (C  ) перетинаються при деякому значенні C  (у даному прикладі компенсованого асинхронного двигуна на базі АД 4А71В2 при C  28,9 мкФ , XС  110 Oм ). Таке явище називаємо режимом нормального ємнісного збудження. Він характеризується наступними факторами: струми I1 , I гілок обмоток статора компенсованого асинхронного двигуна рівні між собою, що забезпечує їм однаковий тепловий режим;   один із струмів ( I  ) має випереджаючий характер по відношенню до напруги мережі U (фіг.  10 7), Іншій I1 , відстаючий. Наближаючись за рахунок часткової компенсації реактивній потужності до своїх активних складових, вони на 5-8 % менші ніж номінальні струми гілок базового асинхронного двигуна І визначають мінімум втрат потужності в обмотках компенсованого асинхронного двигуна (фіг. 6);  15   сумарний струм двигуна I  I1 I  в режимі нормального збудження при номінальному навантаженні близький до активного (cos   0,995 ) і менший за номінальний струм асинхронного двигуна на 10...15 %;      для даного прикладу при струмах I1  0,95  j0,48 ; I   1037  j0,235 ; I  I1  I   199  j0,245 , ,   та U  220 B двигун споживає з мережі потужність Sc  U I*  P  j  Q  438  j  55 , а окремі гілки мають 20   споживану потужність при * S   U I1  P  j  Q   228  j  72  виробленій   * S1 U I1  P1  j  Q1  210  j  107 ; реактивній потужності ємністю  * CC Qc  Uc  I c  j  124 ВАр. Відповідні енергетичні діаграми наведені на фіг. 8. Сумарна споживана реактивна потужність дорівнює Q'  Q  Qc  179 BAp . Базовий асинхронний двигун 4А71В2 для підвищення cos до одиниці потребує потужність зовнішнього ємнісного джерела приблизно Q АД  250 ВАр , тобто на 40 % більше, ніж 25 30 компенсований асинхронний двигун за тих самих умов. В цілому при використанні внутрішньої ємнісної компенсації для створення однакового cos   1 порівняно із базовим асинхронним двигуном для компенсованого асинхронного двигуна потрібна реактивна потужність у 1,4-1,5 разів менша, ніж при використанні зовнішньої ємнісної компенсації. Таке явище пояснюється комплексним використанням ефекту внутрішньої ємнісної компенсації реактивної потужності в асинхронних машинах, що виражається в поєднані електричного і електромагнітного обміну реактивною потужністю між її внутрішнім джерелом та взаємоіндуктивними обмотками, підмагнічувальною дією ємнісного струму  I у складі  35 40 загального струму намагнічування I 0 , загальною зміною властивостей компенсованої машини. Так у прийнятому прикладі, одержуючи з мережі реактивну потужність Q  55 ВАр на фазу, КАД у основній обмотці статора має Q1  Q  107 Вар, з яких Q1  Q  52 ВАр отримані первинною обмоткою автотрансформатора з вторинної електричним і електромагнітним шляхом (фіг. 8, б). Далі обидві обмотки електромагнітним шляхом беруть участь в створенні основного поля (потужністю Q0133 ВАр) та передають в ротор потужність QEM  28 BAp. Обмінна реактивна потужність рівноцінно бере участь в створенні єдиного магнітного поля з обох боків, що, принаймні, вдвічі знижує її необхідну витрату. При цьому зміна фази струму  однієї з гілок ( I  ) у випереджаючу сторону при витраті реактивній потужності Qc  0,5  Q   де AA Q AД - реактивна потужність базового асинхронного двигуна, наближає загальний струм 5 UA 70578 U    I  I1 I  до активного, що забезпечує cos   1 при малих витратах реактивної потужності, а  реактивна складова струму I  e  j підмагнічує систему. Але це не суперечить закону збереження енергії, оскільки магнітне поле створюється безпосередньо не реактивною потужністю, а реактивним, вірніше, намагнічувальним струмом  5 I 0 , котрий в АД та КАД на його базі практично однаковий, а у КАД він навіть дещо більший за  рахунок підмагнічувальної дії струму I  e  j ; збільшення ємності C  після нормального збудження приводить до повної компенсації    реактивній потужності, коли обидва струми I1 та I  збігаються за фазою Із напругою U , але  струми не рівні між собою, а струм I1 мінімальний (фіг. 6). При перекомпенсації реактивні 10   складові струмів I1 , I  змінюють свої знаки; аналогічні ефекти мають місце і під час пуску компенсованого асинхронного двигуна, де  15 20  нормальне збудження відповідає рівності пускових струмів I 1n , I n , та практично найбільшому пусковому моменту. Проте, у зв'язку із властивістю асинхронного двигуна збільшувати пусковий струм, ємність для вдалого пуску компенсованого асинхронного двигуна повинна перевищувати ємність, розраховану для номінального режиму у 4-5 раз (відповідно C 146,9 мкФ при пуску, і 28,9 мкФ у номінальному режимі); компенсована асинхронна машина також може працювати в режимах двигуна і генератора. Проте якщо в звичайній асинхронній машині для переходу з режиму двигуна в режим генератора достатньо змінити знак ковзання, то у компенсованих машинах цього недостатньо,  оскільки напрямок ємнісного струму I  вторинної обмотки автотрансформатора залежить не від     ковзання, а від напрямку вектора вихідної напруги Uc , тобто Uc  E   E1 , визначається  25 30  взаємним положенням векторів ЕРС E1 та E  . Змінивши знак кута 0, тобто прийнявши в генераторі   30  (фіг. 2, 4) при одночасній зміні знака ковзання (s  0) забезпечуємо при переході компенсованої асинхронної машини з режиму двигуна в генераторний зміну напряму активних складових усіх струмів за незмінних напрямів їх реактивних складових. Компенсований асинхронний генератор за рахунок застосування внутрішньої ємнісної компенсації реактивної потужності має такі переваги над генератором, виготовленим на базі звичайного серійного асинхронного двигуна: зовнішня ємність автономного асинхронного генератора потужністю Q1  QГ  QH служить для ємнісного збудження генератора (частина QГ ) та компенсації реактивної потужності навантаження QH і зазвичай перевищує повну потужність генератора. Із збільшенням 35 40 навантаження на виході генератора зростає його реактивна складова QH і зменшується частина QГ реактивної потужності конденсаторів для збудження генератора. Генератор розмагнічується, зменшується його основна ЕРС, напруга, частота. Зовнішні характеристики автономного асинхронного генератора різко спадні (фіг. 9, а) і не забезпечують його нормальної роботи. Внутрішня ємнісна компенсація в компенсованому автономному асинхронному генераторі частково або повністю звільняє зовнішню батарею конденсаторів від потужності QГ на збудження генератора, а за рахунок властивості внутрішньої компенсації змінювати фазу  струму I  у випереджаючу сторону та підвищувати власний cos машини малою потужністю Q C при поєднані електричного, електромагнітного обміну реактивної потужності і підмагнічувальної дії ємнісного струму потужність внутрішньої батареї Q C приймається в 1.21.3  45 рази меншою за QГ при нормальному збудженні   генератора. Додаткова ЕРС E m   j  Xm  I   e  j від дії ємнісного струму збільшує ЕРС E1 основної обмотки, що збільшує і 6 UA 70578 U стабілізує вихідну напругу генератора із зростом навантаження, зростання струму  2  збільшує вироблення реактивної потужності батареї конденсаторів  XC , що частково або повністю запобігає розмагнічуванню генератора, зменшує спад напруги і частоти при збільшенні навантаження генератора. Зовнішні характеристики компенсованого автономного асинхронного генератора представленні на фіг. 9, б. - окрім автотрансформаторного зв'язку обмоток статора компенсованої асинхронної машини між первиною і вторинною обмоткою автотрансофрматора з внутрішньою компенсуючою ємністю C  може бути здійснений і трансформаторний зв'язок по додатковій ємності CK , яка QC  I2  5  10  15 20 25      своїм струмом I CK , випереджаючи напругу U  E1 на 90° збільшує струм I   Ic   I CK вторинної обмотки AT (фіг. 4 а, б) наслідком чого є дія підвищеної додаткової ЕРС    E m   j  Xm  I   e  j (фіг. 4, б) у складі основних ЕРС E1  E 2 обмоток статора і ротора. Таке подвійне ємнісне підмагнічування призводить до подальшого підвищення пускового моменту, зниження робочого струму компенсованого асинхронного двигуна (фіг. 3 а, б), підвищення напруги і рівня її стабілізації в компенсованому автономному асинхронному генераторі (фіг. 9, в). Може застосовуватись також для форсування ємнісного збудження компенсованого автономного асинхронного генератора під час пуску від нього компенсованого асинхронного двигуна співставної потужності. - внутрішня ємнісна компенсація реактивної потужності в асинхронних машинах обумовлює низку інших явищ та ефектів таких, як подвоєння кількості фаз обмоток статора при однакових просторових та часових зсувах струмів двох трифазних кіл, що призводить до зменшення струму намагнічування, виключення 5-ї та 7-ї паразитних гармонік поля і т.п. При відключенні компенсованого асинхронного двигуна від мережі живлення електромагнітні контури з ємністю створюють ефект електродинамічного гальмування, прискорений процес зупинки двигуна та інші ефекти. Застосування внутрішньої ємнісної компенсації реактивної потужності у компенсованій асинхронній машині дозволить покращити її техніко-економічні показники зі збереження простоти конструкції та високої надійності. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Асинхронна машина з ємнісною компенсацією реактивної потужності, яка містить фазні обмотки статори яких розділені на дві однакові напівобмотки, яка відрізняється тим, що напівобмотки фаз статора зміщені одна відносно іншої у пазах осердя якоря на кут 30° та включені по схемі поворотного автотрансформатора на електричну ємність, причому в асинхронному двигуні вторинна обмотка автотрансформатора зміщена відносно первинної на кут 30° проти напряму обертання поля, а у генераторі - за напрямом обертання поля. 7 UA 70578 U 8 UA 70578 U 9 UA 70578 U 10 UA 70578 U 11 UA 70578 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 12