Триазолопіримідини, спосіб їх одержання, спосіб боротьби з фітопатогенними грибами та фунгіцидний засіб, який їх містить

1. Триазолопіримідини формули І NH2 2 (19) 1 3 83291 6-(7-аміно-5-етил-[1,2,4]-триазоло-[1,5-а]піримідин-6-іл)-гексаннітрил; 6-(7-аміно-5-пропіл-[1,2,4]-триазоло-[1,5-а]піримідин-6-іл)-гексаннітрил; 5-етил-6-гекс-5-еніл-[1,2,4]-триазоло-[1,5-а]піримідин-7-іламін; 6-гекс-5-еніл-5-метил-[1,2,4]-триазоло-[1,5-а]піримідин-7-іламін; 5-метил-6-(5,6,6-трифторгекс-5-еніл)-[1,2,4]триазоло-[1,5-а]-піримідин-7-іламін. 7. Спосіб одержання сполук формули І за будьяким з пп. 1-6, який відрізняється тим, що складний b-кетоефір формули II O R1 RO O R2 , ІІ у якій R означає С 1-С4-алкіл, піддають взаємодії з 3-аміно-1,2,4-триазолом формули III H N NH2 N N IІІ з одержанням 7-гідрокситриазолопіримідинів формули IV OH R1 N N N N R2 , IV які галогенізують у сполуки формули V Hal R1 N N N N R2 , V у якій Hal означає хлор або бром, і сполуку V піддають взаємодії з аміаком. 8. Спосіб одержання сполук формули І за будьяким з пп. 1-6, який відрізняється тим, що ацилціаніди формули VI Даний винахід стосується 5,6-діалкіл-7амінотриазолопіримідинів формули І 4 NC R1 O R2 VI піддають взаємодії з 3-аміно-1,2,4-триазолом формули III за п. 7. 9. Сполука формули IV’ X R1 N N N N R2 , IV’ у якій X означає ОН, Сl або Вr, та R1 і R2 мають значення, зазначені у п. 1. 10. Спосіб одержання сполук формули І за п. 1, у якій R1 означає заміщений галогеном С 1-С12-алкіл, С2-С12-алкеніл або С 2-С12-алкініл, галогенуванням триазолопіримідинів формули VII NH2 R N N N N R2 , VII у якій R означає С1-С12-алкіл, С2-С12-алкеніл або С2-С12-алкініл, причому вуглецеві ланцюги можуть мати від однієї до трьох груп ціано та галоген, агентом галогенування в присутності ініціатора радикалів або кислоти. 11. Фунгіцидний засіб, який містить твердий або рідкий носій та сполуку формули І за будь-яким з пп. 1-4. 12. Посівний матеріал, який містить сполуку формули І за будь-яким з пп. 1-6 у кількості від 1 до 1000 г на 100 кг. 13. Спосіб боротьби з фітопатогенними грибами, який відрізняється тим, що гриби, матеріали, рослини, ґрунт або посівний матеріал, що підлягають захисту від ураження грибами, обробляють ефективною кількістю сполуки формули І за будь-яким з пп. 1-6. у якій замісники мають наступне значення: R1 означає С2-С12-алкеніл або С2-С12-алкініл, причому вуглеводневі ланцюги незаміщені або мають від однієї до трьох однакових або різних груп Ra і/або Rb; або 5 83291 С1-С14-алкіл, С1-С12-алкоксі-С 1-С12-алкіл, С1-С6алкоксі-С 2-С12-алкеніл або С 1-С6-алкоксі-С 2-С12алкініл, причому вуглеводневі ланцюги мають від однієї до трьох однакових або різних гр уп Ra; Ra означає галоген, ціано, нітро, гідроксі, С1С6-алкілтіо, С3-С12-алкенілоксі, С3-С12-алкінілокси, NR11R12, або С3-С6-циклоалкіл, який може мати від однієї до чотирьох однакових або різних гр уп Rb; Rb означає С1-С4-алкіл, ціано, нітро, гідроксі, С1-С6-алкоксі, С1-С6-алкілтіо, С3-С6-алкенілоксі, С3С6-алкінілокси та NR11R12; R11, R12 означають водень або С1-С6-алкіл; причому вуглеводневі ланцюги гр уп Ra у свою чергу можуть бути галогенованими; R2 означає С1-С12-алкіл, С2-С12-алкеніл або С2С12-алкініл, причому вуглеводневі ланцюги можуть бути заміщені однією - трьома групами Rc: Rc означає ціано, нітро, гідрокси, NR11R12; або С3-С6-циклоалкіл, який може мати від однієї до чотирьох однакових або різних груп С 1-С4-алкіл, галоген, ціано, нітро, гідроксі, С1-С6-алкоксі, С1-С6алкілтіо, С3-С6-алкенілоксі, С3-С6-алкінілокси, NR11R12. Крім того, винахід стосується способу одержання цих сполук, засобів, що їх містять, а також їх застосування для боротьби з фітопатогенними грибами. У документі GB 1 148 629 загалом пропонуються 5,6-діалкіл-7-аміно-триазолопіримідини. З документа ЕР-А 141 317 відомі окремі фунгіцидно активні 5,6-діалкіл-7-аміно-триазолопіримідини. їх дія в багатьох випадках є незадовільною. Виходячи із цього, в основу винаходу покладена задача розробки сполук з покращеною дією і/або з більш широким спектром дії. Відповідно до цього були розроблені вищенаведені сполуки. Далі були розроблені спосіб та проміжні продукти для їх одержання, засоби, які їх містять, а також способи боротьби з патогенними грибами при застосуванні сполук І. Сполуки формули І відрізняються від наведених вище документів спеціальним виконанням замісників в 6-положенні скелета триазолопіримідину, що являє собою галогеналкільну групу або ненасичену аліфатичну гр упу. Сполуки формули І мають підвищену ефективність по відношенню до відомих сполук проти патогенних грибів. Сполуки відповідно до винаходу можуть бути одержані різними шляхами. Бажано сполуки відповідно до винаходу одержують таким чином, що заміщені складні β-кетоефіри формули II піддають взаємодії з 3-аміно-1,2,4-триазолом формули III з одержанням 7-гідрокситриазолопіримідинів формули IV. Групи R1 та R2 у формулах II та IV мають значення яку формулі І і група R у формулі II означає С1-С1-алкіл, із практичних міркувань у ній кращий метил, етил або пропіл. 6 Взаємодію заміщених складних β-кетоефірів формули II з аміноазолами формули III можна здійснювати в присутності або у відсутності розчинників. Бажано застосовують такі розчинники, відносно до яких ви хідні речовини в основному інертні і у них повністю або частково розчинні. Як розчинники придатні, зокрема, спирти, такі, як етанол, пропаноли, бутаноли, гліколі або глікольмоноефіри, діетиленгліколі або їх моноефіри, ароматичні вуглеводні, такі, як толуол, бензол або мезитилен, аміди, такі, як диметилформамід, діетилформамід, дибутилформамід, Ν,Νдиметилацетамід, нижчі алканові кислоти, такі, як мурашина кислота, оцтова кислота, пропіонова кислота або основи, такі, як гідроксиди лужних та лужноземельних металів, оксиди лужних та лужноземельних металів, гідриди лужних та лужноземельних металів, аміди лужних металів, карбонати лужних та лужноземельних металів, а також гідрокарбонати лужних металів, металоорганічні сполуки, зокрема, алкіли лужних металів, галогеніди алкілмагнію, а також алкоголяти лужних та лужноземельних металів і диметоксимагній, крім того органічні основи, наприклад, третинні аміни, такі, як триметиламін, триетиламін, триізопропілетиламін, трибутиламін та N-метилпіперидин, Nметилморфолін, піридин, заміщені піридини, такі, як колідин, лутидин та 4-диметиламінопіридин, а також біциклічні аміни та суміші цих розчинників з водою. Як каталізатори придатні основи, наведені вище, або кислоти, такі, як сульфокислоти або мінеральні кислоти. Особливо краще взаємодію проводити без розчинника або в хлорбензолі, ксилолі, диметилсульфоксиді, N-метилпіролідоні. Особливо кращими основами є третинні аміни, такі, як триізопропіламін, трибутиламін, Nметилморфолін або N-метилпіперидин. Температура реакції взаємодії становить від 50 і до 300°С, краще від 50 до 180°С, якщо застосовується розчинник [див. ЕР-А 770 615; Adv. Het. Chem. Bd. 57, S. 81ff. (1993)]. Основи в основному застосовуються в каталітичних кількостях, вони можуть також застосовуватися в еквімолярних кількостях, у надлишку або, в разі потреби, як розчинник. Одержані в такий спосіб продукти конденсації формули IV осаджуються з реакційного розчину в основному в чистому вигляді та після промивання тим же розчинником або водою та заключного сушіння піддаються взаємодії з агентом галогенування, зокрема, з агентом хлорування або бромування з одержанням сполук формули V, у якій Hal означає хлор або бром, зокрема, хлор. Краще взаємодію здійснювати з агентом хлорування, таким, як фосфороксихлорид, тіонілхлорид або сульфурилхлорид при температурі від 50°С до 150°С, бажано в надлишку фосфорокситрихлориді при температурі кипіння та наявності зворотного холодильника. Після випаровування надлишкового фосфорокситрихлориду залишок обробляється крижаною водою, в разі потреби, при додаванні 7 83291 розчинника, який не змішується з водою. Виділений із сухої органічної фази, в разі потреби, після випаровування інертного розчинника продукт хлорування є в більшості випадків дуже чистим і потім піддається взаємодії з аміаком в інертному розчиннику при температурі від 100°С до 200°С з одержанням 7-амінотриазоло[1,5-а]-піримідинів. Реакцію проводять переважно з 1-10-молярним надлишком аміаку при тиску від 1 до 100 бар. Нові 7-аміноазоло-[1,5-а]-піримідини виділяють, в разі потреби, після випаровування розчинника дигеруванням у воді як кристалічні сполуки. Складні β-кетоефіри формули II можуть бути одержані як описано в публікації Organic Synthesis Coll. Vol.1, S.248, відповідно, є у продажу. Нові сполуки формули І можуть бути альтернативно одержані таким чином, що заміщені ацилціаніди формули VI, у якій R1 та R2 мають вищенаведені значення, піддають взаємодії з 3-аміно1,2,4-триазолом формули III. Взаємодію можна здійснювати в присутності або у відсутності розчинників. Краще застосовувати такі розчинники, відповідно до яких вихідні речовини в основному інертні та у яких вони повністю або частково розчинні. Як розчинник придатні зокрема спирти, такі, як етанол, пропаноли, бутаноли, гліколі або глікольмоноефіри, діетиленгліколі або їх моноефіри, ароматичні вуглеводні, такі, як толуол, бензоли або мезитилен, аміди, такі, як диметилформамід, діетилформамід, дибутилформамід, Ν,Ν-диметилацетамід, нижчі алканові кислоти, такі, як мурашина кислота, оцтова кислота, пропіонова кислота або основи, наведені вище, та суміші цих розчинників з водою. Температура реакції взаємодії становить від 50 і до 300°С, краще від 50 до 150°С, якщо застосовується розчинник. Необхідні для одержання 7-аміноазоло[1,5-а]піримідинів заміщені алкілціаніди формули VI частково відомі або можуть бути одержані відомими методами з алкілціанідів і складних ефірів карбонової кислоти із сильними основами, наприклад, алкілгідридами, алкоголятами лужних металів, алкаліамідами або алкіленами металів [порівн., наприклад, публікацію: J. Amer. Chem. Soc. Bd. 73, (1951) S.3766]. Сполуки формули І, у якій R1 означає С1-С14галогеналкіл, С1-С12-галогеналкоксі-С1-С12-алкіл, С1-С12-алкокси-С 1-С12-галогеналкіл, С2-С12галогеналкеніл або С2-С12-галогеналкініл, можуть бути одержані галогенуванням відповідних триазолопіримідинів формули VII. У формулі VII R означає С1-С14-алкіл, С1-С12алкоксі-С 1-С12-алкіл, С2-С12-алкеніл, С2-С12-алкініл, причому вуглецеві ланцюги можуть мати від однієї до трьох гр уп Ra. Галогенування здійснюють звичайно при температурі від 0°С до 200°С, бажано, від 20°С до 110°С, в інертному органічному розчиннику в при 8 сутності ініціатора радикалів (наприклад, дибензоїлпероксиду або азобісізобутиронітрилу або під дією УФ-випромінювання, наприклад, Нд-лампою) або кислоти [порівн. публікацію Synthetic Reagents, Bd. 2, S.1-63, Verlag Wiley, New York (1974)]. Реагенти в основному піддають реакції взаємодії один з одним в еквімолярних кількостях. Для підвищення виходу може бути кращим застосування агента галогенування в надлишку, у перерахунку на сполуку формули VII. Як агент галогенування використовують, наприклад, елементарні галогени (наприклад, СІ2, Вr2, І 2), N-бромсукцинімід, N-хлорсукцинімід або дибромметилгідрантоїн. Агенти галоген ування застосовують в основному в еквімолярних кількостях, в надлишку або, в разі потреби, як розчинник. Сполуки формули І, у якій R1 означає С1-С14галогеналкіл, С2-С12-галогеналкеніл або С2-С12галогеналкініл, можуть бути одержані альтернативно відщіпленням ефіру відповідних триазолопіримідинів формули Vila. У формулі Vila RA означає С1-С14-алкіл, С2-С12алкеніл або С 2-С12-алкініл, причому групи RA заміщені гідроксі- або алкоксигрупами. Нагріванням сполук Vila у присутності мінеральних кислот [НХ], таких, як соляна кислота або бромоводнева кислота, або азотна кислота, одержують сполуки формули І [порівн. публікацію Organikum, 15. Auflage, S.237ff, VEB Deutscher Verlag der Wissenschaften, Berlin 1981]. Необхідні для одержання вищеописаних сполук І триазолопіримідини формул VII та Vila частково відомі або можуть бути одержані відомими методами [порівн. документ ЕР-А 141 317]. Якщо сполуки І не можуть бути одержані вищеописаним чином, вони можуть бути одержані дериватизацією (утворенням похідних) інших сполук І. Якщо при синтезі утворюються суміші ізомерів, загалом здійснювати розділення не є обов'язковим, тому що окремі ізомери частково під час переробки для застосування або при застосуванні (наприклад, під впливом світла, кислот або основ) можуть перетворюватися один у інший. Відповідні перетворення можуть відбуватися також після застосування, наприклад, при обробці рослин в обробленій рослині або в грибі, з яким ведуть боротьбу. При зазначених у ви щенаведених формулах визначеннях позначень застосовувалися збірні поняття, які загалом дійсні для нижченаведених замісників: галоген: означає фтор, хлор, бром та йод, зокрема, фтор або хлор; алкіл: означає насичені, нерозгалужені або розгалужені вуглеводневі залишки з 1-4, 6, 8 або 10 атомами вуглецю, наприклад, С1-С6-алкіл, такий, як метил, етил, пропіл, 1-метилетил, бутил, 1метилпропіл, 2-метилпропіл, 1,1-диметилетил, пентил, 1-метилбутил, 2-метилбутил, 3метилбутил, 2,2-диметилпропіл, 1-етилпропіл, гек 9 83291 сил, 1,1-диметилпропіл, 1,2-диметилпропіл, 1метилпентил, 2-метилпентил, 3-метилпентил, 4метилпентил, 1,1-диметилбутил, 1,2диметилбутил, 1,3-диметилбутил, 2,2диметилбутил, 2,3-диметилбутил, 3,3диметилбутил, 1-етилбутил, 2-етилбутил, 1,1,2триметилпропіл, 1,2,2-триметилпропіл, 1-етил-іметилпропіл та 1-етил-2-метилпропіл; галогеналкіл: означає нерозгалужені або розгалужені алкільні групи з 1-2, 4 або 6 атомами вуглецю (як наведено вище), причому в цих гр упах частково або повністю атоми водню можуть бути замінені атомами галогену, як наведено вище, особливо С1-С2-галогеналкіл, такий, як хлорметил, бромметил, дихлорметил, трихлорметил, фторметил, дифторметил, трифторметил, хлорфторметил, дихлорфторметил, хлордифторметил, 1хлоретил, 1-брометил, 1-фторетил, 2-фторетил, 2,2-дифторетил, 2,2,2-трифторетил, 2-хлор-2фторетил, 2-хлор-2,2-дифторетил, 2,2-дихлор-2фторетил, 2,2,2-трихлоретил, пентафторетил або 1,1,1-трифторпроп-2-іл; алкеніл: означає ненасичені нерозгалужені або розгалужені вугле водневі залишки з 2-4, 6, 8 або 10 атомами вуглецю та однією або двома подвійними зв'язками в будь-якому положенні, наприклад, С2-С6-алкеніл, такий, як етеніл, 1пропеніл, 2-пропеніл, 1-метилетеніл, 1-бутеніл, 2бутеніл, 3-бутеніл, 1-метил-1-пропеніл, 2-метил-1пропеніл, 1-метил-2-пропеніл, 2-метил-2-пропеніл, 1-пентеніл, 2-пентеніл, 3-пентеніл, 4-пентеніл, 1метил-1-бутеніл, 2-метил-1-бутеніл, 3-метил-1бутеніл, 1-метил-2-бутеніл, 2-метил-2-бутеніл, 3метил-2-бутеніл, 1-метил-3-бутеніл, 2-метил-3бутеніл, 3-метил-3-бутеніл, 1,1-диметил-2пропеніл, 1,2-диметил-1-пропеніл, 1,2-диметил-2пропеніл, 1-етил-1-пропеніл, 1-етил-2-пропеніл, 1гексеніл, 2-гексеніл, 3-гексеніл, 4-гексеніл, 5гексеніл, 1-метил-1-пентеніл, 2-метил-і-пентеніл, 3-метил-1-пентеніл, 4-метил-1-пентеніл, 1-метил2-пентеніл, 2-метил-2-пентеніл, 3-метил-2пентеніл 4-метил-2-пентеніл, 1-метил-З-пентеніл, 2-метил-3-пентеніл, 3-метил-3-пентеніл, 4-метилЗ-пентеніл, 1-метил-4-пентеніл, 2-метил-4пентеніл, 3-метил-4-пентеніл, 4-метил-4-пентеніл, 1,1-диметил-2-бутеніл, 1,1-диметил-3-бутеніл, 1,2диметил-1-бутеніл, 1,2-диметил-2-бутеніл, 1,2диметил-3-бутеніл, 1,3-диметил-1-бутеніл, 1,3диметил-2-бутеніл, 1,3-диметил-3-бутеніл, 2,2диметил-3-бутеніл, 2,3-диметил-1-бутеніл, 2,3диметил-2-бутеніл, 2,3-диметил-3-бутеніл, 3,3диметил-1-бутеніл, 3,3-диметил-2-бутеніл, 1-етил1-бутеніл, 1-етил-2-бутеніл, 1-етил-3-бутеніл, 2етил-1-бутеніл, 2-етил-2-бутеніл, 2-етил-3-бутеніл, 1,1,2-триметил-2-пропеніл, 1-етил-1-метил-2пропеніл, 1-етил-2-метил-1-пропеніл та 1-етил-2метил-2-пропеніл; алкоксіалкіл: насичений, нерозгалужений або одно-, дво- або трикратно розгалужений вуглеводневий ланцюг, який перерваний атомом кисню, наприклад, С5-С12-алкоксіалкіл: вуглеводневий ланцюг, як описано вище, з 5-12 атомами вуглецю, який може бути перерваний атомом кисню в будьякому положенні, такий як пропоксіетил, бутоксіетил, пентоксіетил, гексилоксіетил, гептилоксіетил, 10 октилоксіетил, нонілоксіетил, 3-(3-етилгексилоксі)етил, 3-(2,4,4-триметилпентилоксі)-етил, 3-(1-етил3-метилбутоксі)-етил, етоксипропіл, пропоксипропіл, бутоксипропіл, пентоксипропіл, гексилоксипропіл, гептилоксипропіл, октилоксипропіл, нонілоксипропіл, 3-(3етилгексилокси)-пропіл, 3-(2,4,4триметилпентилокси)-пропіл, 3-(1-етил-3метилбутокси)-пропіл, етоксибутил, пропоксибутил, бутоксибутил, пентоксибутил, гексил оксибутил, гептилоксибутил, октилоксибутил, нонілоксибутил, 3-(3-етилгексилокси)-бутил, 3-(2,4,4триметилпентилокси)-бутил, 3-(1-етил-3метилбутокси)-бутил, метоксипентил, етоксипентил, пропоксипентил, бутоксипентил, пентоксипентил, гексилоксипентил, гептилоксипентил, 3-(3метилгексилокси)-пентил, 3-(2,4диметилпентилокси)-пентил, 3-(1-етил-3метилбутокси)-пентил; галогеналкеніл: означає ненасичені, нерозгалужені або розгалужені вуглеводневі залишки з 210 атомами вуглецю та одним або двома подвійними зв'язками в будь-якому положенні (як наведено вище), причому в цих гр упах а томи водню можуть бути частково або повністю замінені атомами галогену, як наведено вище, зокрема, фтором, хлором і бромом; алкініл: означає нерозгалужені або розгалужені вуглеводневі групи з 2-4, 6, 8 або 10 атомами вуглецю та одним або двома потрійними зв'язками в будь-якому положенні, наприклад, С2-С6-алкініл, такий, як етиніл, 1-пропініл, 2-пропініл, 1-бутиніл, 2-бутиніл, 3-бутиніл, 1-метил-2-пропініл, 1пентиніл, 2-пентиніл, 3-пентиніл, 4-пентиніл, 1метил-2-бутиніл, 1-метил-3-бутиніл, 2-метил-3бутиніл, 3-метил-1-бутиніл, 1,1-диметил-2пропініл, 1-етил-2-пропініл, 1-гексиніл, 2-гексиніл, 3-гексиніл, 4-гексиніл, 5-гексиніл, 1-метил-2пентиніл, 1-метил-3-пентиніл, 1-метил-4-пентиніл, 2-метил-3-пентиніл, 2-метил-4-пентиніл, 3-метил1-пентиніл, 3-метил-4-пентиніл, 4-метил-1пентиніл, 4-метил-2-пентиніл, 1,1-диметил-2бутиніл, 1,1-диметил-3-бутиніл, 1,2-диметил-3бутиніл, 2,2-диметил-3-бутиніл, 3,3-диметил-1бутиніл, 1-етил-2-бутиніл, 1-етил-3-бутиніл, 2-етил3-бутиніл, та 1-етил-1-метил-2-пропініл; циклоалкіл: означає моно- або біциклічні, насичені вуглеводневі групи з 3-6 вуглецевими членами кільця, такі, як циклопропіл, циклобутил, циклопентил та циклогексил. В обсяг даного винаходу включені (R)- та (S)ізомери та рацемати сполук формули І, які мають центри хіральності. З ура хуванням застосування триазолопіримідинів формули І відповідно до їх призначення кращі наступні значення замісників, а саме як окремо, так і в сполученні один з одним: Кращі сполуки формули І, у яких гр упа R1 має максимально 9 атомів вуглецю. Однаковою мірою кращі сполуки формули І, у яких залишок R1 являє собою нерозгалужену або одно-, дво-, трьо- або багаторазово розгалужену галогеналкільну груп у. 11 83291 Якщо R1 означає галогеналкіл, то галоген бажано присутній на кінцевому атомі вуглецю. Кра щі моногалогеналкільні групи. При одній формі виконання сполук відповідно до винаходу формули І залишок R1 означає С1С14-галогеналкіл, С1-С12-галогеналкоксі-С1-С12алкіл, С1-С12-алкокси-С 1-С12-галогеналкіл, С1-С12галогеналкеніл або С1-С12-галогеналкініл, групи яких мають один або два атоми галогену. При цьому кращі С1-С9-галогеналкоксипропіл- та алкоксигалогенпропіл-групи. При ще одній формі виконання сполук формули І залишок R1 означає групу означає С 1-С14галогеналкіл, С1-С12-галогеналкоксі-С1-С12-алкіл, С1-С12-алкокси-С 1-С12-галогеналкіл, С1-С12галогеналкеніл або С1-С12-галогеналкініл, групи яких мають один або два атоми галогену на атомі вуглецю в α-положенні. Поряд із цим кращі сполуки формули І, у яких R1 означає групу (CH2)nCH2CI, (CH2)nCH2Br, CH(CH3)(CH2)mCH2CI, СН(СН3)(СН2)mСН2Вr, (CH2)nCF3 або CH(CH3)(CH2)mCF3, де n означає число від 0 до 13 і m означає число від 0 до 11. Особливо кращі сполуки формули І, в яких R 1 означає хлорметил, бромметил, дихлорметил, трихлорметил, фторметил, дифторметил, трифторметил, хлорфторметил, дихлорфторметил, хлордифторметил, 1-хлоретил, 1-брометил, 1фторетил, 2-фторетил, 2,2-дифторетил, 2,2,2трифторетил, 2-хлор-2-фторетил, 2-хлор-2,2дифторетил, 2,2-дихлор-2-фторетил, 2,2,2трихлоретил, пентафторетил, 1,1,1-трифторпроп2-іл, 1-хлорпропіл, 1-фторпропіл, 3-хлорпропіл, 3фторпропіл, 3,3,3-трифторпропіл, 1-хлорбутил, 1фторбутил, 4-хлорбутил, 4-фторбутил, 4,4,4трифторбутил, 1-хлорпентил, 1-фторпентил, 5,5,5трифторпентил, 5-хлорпентил, 5-фторпентил, 1хлоргексил, 1-фторгексил, 6-хлоргексил, 6фторгексил, 6,6,6-трифторгексил, 1-хлоргептил, 1фторгептил, 7-хлоргептил, 7-фторгептил, 7,7,7трифтогептил, 1-хлороктил, 1-фтороктил, 8фтороктил, 8,8,8-трифтороктил, 1-хлорноніл, 1фторноніл, 9-фторноніл, 9,9,9-трифторноніл, 9хлорноніл, 1-фтордецил, 1-хлордецил, 10фтордецил, 10,10,10-трифтордецил, 10хлордецил, 1-хлорундецил, 1-фторундецил, 11хлорундецил, 11-фтор ундецил, 11,11,11трифтор ундецил, 1-хлордодецил, 1-фтордодецил, 12-хлордодецил, 12-фтордодецил або 12,12,12трифтордодецил. При ще одній формі виконання сполук формули І залишок R1 означає С2-С12-алкеніл або С2-С12алкініл, причому вуглецеві ланцюги незаміщені або мають від одного до трьох однакових або різних гр уп Ra і/або Rb. При одній кращій формі виконання сполук формули І не має групи Ra. Особливо кращі сполуки формули І, у яких вуглецеві ланцюги залишків R1 та R2 разом мають не більше 14 атомів вуглецю. При ще одній формі виконання сполук формули І відповідно до винаходу залишок R2 означає метил, етил, ізопропіл, н-пропіл або н-бутил, краще метил, етил, ізо- або н-пропіл, зокрема метил або етил. 12 Атоми галогену в гр упах R1 розташовані переважно на α- або на Ω-вуглецевому атомі. Ціаногрупи в залишку R1 і/або R2 переважно розташовані на кінцевому вуглецевому атомі. При ще одній кращій формі виконання сполук формули І немає групи Rb. Особливо щодо їх застосування кращі наведені в нижченаведеній таблиці сполуки формули І. Названі в таблиці для одного замісника групи являють собою особливу форму виконання відповідного замісника. I-1 Сполуки формули І, у яких R1 відповідає сполуці щоразу одного рядка таблиці А та R2 означає метил. І-2 Сполуки формули І, у яких R1 відповідає сполуці щоразу одного рядка таблиці А та R2 означає етил. І-3 Сполуки формули І, у яких R1 відповідає сполуці щоразу одного рядка таблиці А та R2 означає н-пропіл. І-4 Сполуки формули І, у яких R1 відповідає сполуці щоразу одного рядка таблиці А та R2 означає ізопропіл. І-5 Сполуки формули І, у яких R1 відповідає сполуці щоразу одного рядка таблиці А та R2 означає н-бутил. 13 83291 14 15 83291 16 17 83291 18 19 Сполуки формули І придатні як фунгіциди, вони відрізняються прекрасною дією проти широкого спектра фітопатогенних грибів із класу Ascomycetes, Deuteromycetes, Oomycetes та Basidiomycetes, зокрема із класу Oomycetes. Вони проявляють системну активність і можуть застосовуватися як листяні, грунтові та протравні фунгіциди. Вони мають особливе значення при боротьбі з великою кількістю грибів на різних культурних рос 83291 20 линах, таких, як пшениця, жито, ячмінь, овес, рис, кукурудза, дернина, банани, бавовник, соя, кава, цукрова тростина, виноград, плодові культури та декоративні рослини і овочеві культури такі як огірки, бобові, картопля та гарбузові, а також на великій кількості різного насіння. Особливо вони придатні для боротьби з наступними хворобами рослин: • види Alternaria на овочевих та плодових культурах, • види Bipolaris та Drechslera на зернових, рисі та дернині, • Blumeria graminis (справжня борошниста роса) на зернових, • Botrytis cinerea (сіра гниль) на полуниці, овочевих та декоративних культура х і на виноградних лозах, • Bremia lactucae на салаті, • Erysiphe cichoracearum і Sphaerotheca fuliginea на гарбузових рослинах, • види Fusarium і Verticillium на різних рослинах, • види Mycosphaerella на зернових, бананах та земляному горісі, • види Peronospora на капусті та цибулі, • Phakopsora pachyrhizi та P. meibomiae на сої, • Phytophthora infestans на картоплі та томатах, • Phytophthora capsici на солодкому перці, • Plasmopara viticola на виноградних лозах, • Podosphaera leucotricha на яблунях, • Pseudocercosporella herpotrichoides на пшениці та ячмені, • види Pseudoperonospora на хмелі та огірках, • Риссіпіа-Айеп на зернових культура х, • Ругісиїагіа oryzae на рисі, • Pythium aphanidermatum на дернині, • види Rhizoctonia-Arten на бавовнику, рисі та дернині, • Septoria tritici та Stagonospora nodorum па пшениці, • Uncinula necator на виноградних лозах, • види Ustilago на зернових та цукровій тростині, а також • види Venturia (парша) на яблунях та груша х. Зокрема вони придатні для боротьби з патогенними грибами із класу Oomycetes, такими, як види Peronospora, види Phytophthora, види Plasmopara viticola та Pseudoperonospora. Сполуки формули І придатні, крім того, для боротьби з такими патогенними грибами, як Paecilomyces variotii при захисті матеріалів (наприклад, деревини, паперу, дисперсій для покриттів, волокон, відповідно, тканин) та при захисті запасів. Сполуки формули І застосовуються таким чином, що гриби або рослини, що підлягають захисту від ураження грибами, посівний матеріал, матеріали або грунт обробляють фунгіцидно активною кількістю діючої речовини. Застосування можна здійснювати як перед, так і після інфікування грибами матеріалів, рослин або насіння. Фунгіцидні засоби містять загалом від 0,1 до 95, бажано від 0,5 до 90мас.% діючої речовини. 21 83291 Норми витрати при застосуванні при захисті рослин залежно від виду та бажаного ефекту становлять від 0,01 до 2,0кг діючої речовини на га. При обробці посівного матеріалу загалом потрібна кількість діючої речовини від 1 до 1000г/100кг, краще від 5 до 100г/100кг посівного матеріалу. При застосуванні для захисту матеріалів, відповідно, запасів норми витрати залежать від галузі застосування та бажаного ефекту. Звичайно норми витрати при захисті матеріалів становлять, наприклад, від 0,001г до 2кг, краще, від 0,005г до 1кг діючої речовини на квадратний метр оброблюваного матеріалу. Сполуки формули І можуть бути переведені у звичайні препаративні форми, наприклад, розчини, емульсії, суспензії, тонкі порошки, порошки, пасти та грануляти. Форма застосування залежить від мети застосування; у кожному разі вона повинна забезпечувати тонкий та рівномірний розподіл сполуки відповідно до винаходу. Композиції відповідно до винаходу можна приготовляти відомим чином, наприклад, розведенням діючої речовини розчинниками і/або наповнювачами, за бажанням із застосуванням емульгаторів та диспергаторів. Як розчинники/допоміжні агенти придатні, в основному: - I-1 вода, ароматичні розчинники (наприклад продукти Solvesso, ксилол), парафіни (наприклад, фракції сирої нафти), спирти (наприклад, метанол, бутанол, пентанол, бензиловий спирт), кетони (наприклад, циклогексанон, гамма-бутриолактон), піролідони (N-метилпіролідон, N-октилпіролідон), ацетати (глікольдіацетат), гліколі, диметилові аміди кислот жирного ряду, кислоти жирного ряду та складні ефіри кислот жирного ряду. В принципі можуть застосовуватися також і суміші розчинників; - I-2 наповнювачі, такі, як природні гірські породи (наприклад, каоліни, глинозем, тальк, крейда) і синтетичні гірські породи (наприклад, високодисперсна кремнієва кислота, силікати); емульгатори, такі, як неіоногенні та аніонні емульгатори (наприклад, прості ефіри поліоксіетиленових спиртів жирного ряду, алкілсульфонати та арилсульфонати) та диспергатори, такі, як лігнінсульфітні відпрацьовані луги або метилцелюлоза. Як поверхнево-активні речовини придатні лужні, лужноземельні, амонієві солі лінгнінсульфокислоти, фенолсульфокислоти, нафталінсульфокислоти, дибутилнафталінсульфокислоти, алкіларилсульфонати, алкілсульфонати, алкілсульфати, сульфати спиртів жирного ряду, жирні кислоти та сульфатовані гліколеві ефіри спиртів жирного ряду, далі продукти конденсації сульфонованого нафталіну або його похідних з формальдегідом, продукти конденсації нафталіну, відповідно нафталінсульфокислоти з фенолом або формальдегідом, поліоксіетиленоктилфенольний ефір, етоксилований ізооктилфенол, октилфенол, нонілфенол, алкілфенолполігліколевий ефір, трибутилфенілполігліколевий ефір, тристерилфенілполігліколевий ефір, алкіларилполіефірні спирти, конденсати спирту та спирту жирного ряду/е тиленоксиду, етоксилована рицинова олія, 22 поліоксіетиленалкіловий ефір або поліоксипропілен, поліглікольефірний ацетат лаурилових спиртів, складний ефір сорбіту, лігнінсульфітні відпрацьовані луги або метилцелюлоза. Для одержання розчинів, емульсій, паст або масляних дисперсій, які розприскуються безпосередньо, придатні фракції мінеральних масел із середньою - високою точкою кипіння, такі як гас або дизельне масло, далі кам'яновугільні масла, а також масла (олії) рослинного або тваринного походження, аліфатичні, циклічні або ароматичні вуглеводні, наприклад, толуол, ксилол, парафін, тетрагідронафталін, алкіловані нафталіни або їх похідні, метанол, етанол, пропанол, бутанол, циклогексанол, циклогексанон, ізофорон, сильно полярні розчинники, наприклад, диметилсульфоксид, N-метилпіролідон або вода. Порошок, препарат для розпилення та опудрювання можна одержати за допомогою змішання або спільного розмелу діючих речовин із твердим носієм. Гранулят, наприклад покритий, просочений або гомогенний, одержують звичайно за допомогою сполучення діючих речовин із твердим наповнювачем. Як тверді наповнювачі використовують, наприклад, мінеральні землі, такі, як силікагель, силікати, тальк, каолін, вапняк, вапно, крейда, болюс, лес, глина, доломіт, діатомова земля, сульфат кальцію, сульфат магнію, оксид магнію, розмелені пластмаси, а також такі добрива, як сульфати амонію, фосфати амонію, нітрати амонію, сечовини та рослинні продукти, такі, як наприклад борошно зернових культур, борошно деревної кори, деревне борошно та борошно горіхової шкарлупи, целюлозний порошок або інші тверді наповнювачі. Готові композиції містять загалом від 0,01 до 95мас.%, краще від 0,1 до 90мас.% діючої речовини. Діючі речовини застосовують при цьому з чистотою від 90% до 100%, краще від 95% до 100% (за спектром ЯМР). Приклади композицій: 1. Продукти для розведення у воді A) Водорозчинні концентрати (SL) 10мас. частин сполуки відповідно до винаходу розчиняють у воді або у водорозчинному розчиннику. Альтернативно додають змочувальний агент або інші допоміжні агенти. При розведенні у воді діюча речовина розчиняється. B) Здатні до диспергування концентрати (DC) 20мас. частин сполуки відповідно до винаходу розчиняють у циклогексаноні при додаванні диспергатора, наприклад, полівінілпіролідону. При розведенні у воді одержують дисперсію. C) Здатні до емульгування концентрати (EC) 15мас. частин сполуки відповідно до винаходу розчиняють у ксилолі при додаванні Садодецилбензолсульфонату та етоксилату рицинової олії (по 5% кожного). При розведенні у воді утворюється емульсія. D) Емульсії (EW, ЕО) 40мас. частин сполуки відповідно до винаходу розчиняють у ксилолі при додаванні Садодецилбензолсульфонату та етоксилату рицинової олії (по 5% кожного). Цю емульсію вводять у 23 83291 воду за допомогою емульгувального пристрою (Ultraturax) і доводять до гомогенної емульсії. При розведенні у воді утворюється емульсія. E) Суспензії (SC, OD) 20мас. частин сполуки відповідно до винаходу подрібнюють при додаванні диспергатора та змочувального агента і води або органічного розчинника в кульовому млині з мішалкою. При розведенні у воді утворюється стабільна суспензія діючої речовини. F) Гранулят, який диспергується у воді, та розчинний у воді гранулят (WG, SG) 50мас. частин сполуки відповідно до винаходу тонко подрібнюють при додаванні диспергатора та змочувального агента та за допомогою технічних пристроїв (наприклад, екструзійного пристрою, розпилювальної башти, псевдозрідженого шару) одержують гранулят, що диспергується у воді або розчиняється у воді. При розведенні у воді утворюється стабільна дисперсія або розчин діючої речовини. G) Порошок, що диспергується у воді, та розчинний у воді порошок (WP, SP) 75мас. частин сполуки відповідно до винаходу перемелюють при додаванні диспергатора та змочувального агента, а також силікагелю в роторностаторному млині. При розведенні у воді утворюється стабільна дисперсія або розчин діючої речовини. 2. Продукти для безпосереднього застосування Н) Порошки (DP) 5мас. частин сполуки відповідно до винаходу тонко подрібнюють і ретельно перемішують з 95 % тонкого каоліну. У такий спосіб одержують засіб для розпилення. І) Грануляти (GR, FG, GG, MG) 0,5 мас. частин сполуки відповідно до винаходу тонко подрібнюють і зв'язують з 95,5 % наповнювачів. Звичайним способом, який застосовують при цьому, є екструзія, розпилювальне сушіння або обробка у псевдозрідженому шарі. Одержують гранулят для безпосереднього застосування. J) ULV - розчини (UL) 10мас. частин сполуки відповідно до винаходу розчиняють в органічному розчиннику, наприклад, ксилолі. Одержують продукт для безпосереднього застосування. Діючі речовини можуть застосовуватися як такі, у формі своїх препаративних форм або у формах, що приготовляють з них, наприклад, приготовлятися у формі призначених для безпосереднього обприскування розчинів, порошків, суспензій або дисперсій, емульсій, масляних дисперсій, паст, препаратів для обпилювання, препаратів для опудрювання або гранулятів і можуть застосовуватися шля хом обприскування, дрібнокрапельного обприскування, обпилювання, опудрювання або поливу. Форми застосування залежать від мети застосування, але у всіх випадках повинен бути забезпечений максимально тонкий і рівномірний розподіл діючих речовин за винаходом. Водні композиції можуть бути приготовлені з концентратів емульсій, паст або змочувальних 24 порошків (порошки для розпилення, масляні дисперсії) за допомогою додавання води. Для одержання емульсій, паст або масляних дисперсій речовини можна як такі або розчинені в маслі або розчиннику гомогенізувати у воді за допомогою змочувальних агентів, адгезійних складів, диспергаторів або емульгаторів. Також можуть бути приготовлені концентрати, що придатні для розведення водою, які складаються з діючих речовин і змочувальних агентів, адгезійних складів, диспергаторів або емульгаторів або масла. Концентрації діючих речовин у композиціях можуть варіюватися в широкому діапазоні. Загалом такі концентрації становлять від 0,0001 і до 10%, краще від 0,01 і до 1%. Діючі речовини можуть також застосовуватися з великим успіхом згідно з способом низьких об'ємів застосування Ultra-Low-Volume (ULV), причому можливо застосування композицій з більш ніж 95мас.% діючої речовини або навіть діючої речовини без домішок. До діючих речовин можна домішувати масла різних типів, змочувальні агенти, домішки, гербіциди, фунгіциди, інші пестициди, бактерициди у разі потреби безпосередньо перед застосуванням (суміш у баку). Ці засоби можуть домішуватися до засобів відповідно до винаходу у масовому співвідношенні від 1:10 до 10:1. Засоби відповідно до винаходу при формі застосування як фунгіциди можуть містити також і інші діючі речовини, наприклад, гербіциди, інсектициди, регулятори росту або ж добрива. При змішуванні сполук формули І, відповідно засобів, що їх містять у формі застосування як фунгіциди, з іншими фунгіцидами одержують у багатьох випадках збільшення спектра фунгіцидної дії. Нижченаведений перелік фунгіцидів, разом з якими можуть застосовуватися сполуки відповідно до винаходу, пояснює можливості комбінації, не звужуючи їх: • ацилаланіни, такі, як беналаксил, офураце або оксадиксил, • похідні аміну, такі, як альдиморф, додин, додеморф, фенпропіморф, фенпропідин, гуазатин, іміноктадин, спіроксамін або тридеморф, • анілінопіримідини, такі, як піримітаніл, мепаніпірим або ципродиніл, • антибіотики, такі, як циклогексімід, гризеофульвін, казугаміцин, натаміцин, поліоксин або стрептоміцин, • азоли, такі, як бітертанол, бромоконазол, ципроконазол, дифеноконазол, динітроконазол, енілконазол, епоксиконазол, фенбуконазол, флуквіконазол, флузилазол, флутриафол, гексаконазол, імазаліл, іпконазол, метконазол, міклобутаніл, пенконазол, пропіконазол, прохлорац, протіоконазол, симеконазол, тетраконазол, тебуконазол, триадимефон, триадименол, трифлумізол або тритіконазол, • дикарбоксііміди, такі, як іпродіон, міклозолін, процимідон або вінклозолін; • дитіокарбамати, такі, як фербам, набам, манеб, манкозеб, метам, метирам, пропінеб, полікарбамат, тирам, зирам або зинеб, 25 83291 • гетероциклічні сполуки, такі, як анілазин, беноміл, боскалід, карбендазим, карбоксим, оксикарбоксин, ціазофамід, дазомет, дитіанон, фамоксадон, фенамідон, фенаримол, фуберидазол, флутолініл, фураметпір, ізопропіолан, мепроніл, нуаримол, пробеназол, піроквіїлон, сильтіофам, тіабендазол, тифлузамід, тіофанат-метил, тіадиніл, трициклазол або трифорин, • мідьвмісні фунгіциди, такі, як бордоська рідина, ацетат міді, оксихлорид міді, основний сульфат міді, • нітрофенілові похідні, такі, як бінапакрил, динокап, динобутон, нітрофтал-ізопропіл, • фенілпіроли, такі, як фенпіконіл або флудиоксоніл; • сірка; • інші фунгіциди, такі, як ацибензолар-в-метил, бентіавалікарб, карпропамід, хлороталоніл, цифлуфенамід, цимоксаніл, дикломезин, диклоцимет, діетофенкарб, едифенфос, етабоксам, фенгексамід, фентин-ацетат, феноксаніл, феримзон, флуазинам, фосфориста кислота, фосетил, фосетилалюміній, іпровалікарб, гексахлорбензол, метрафенон, пенцикурон, пропамокарб, фталід, толоклофос-метил, квінтоцен або зоксамід, • стробілурини, такі, як азоксистробін, димоксистробін, енестробурин, флуоксастробін, крезоксим-метил, метоміностробін, орисастробін, пікоксистробін, піраклостробін або трифлоксистробін; • похідні сульфенової кислоти, такі, як каптафол, каптан, дихлофлуанід, фолпет, толілфлуанід; • аміди коричної кислоти та аналоги, такі, як диметоформ, флуметовер або флуморф. Приклади синтезу Показані в нижченаведених прикладах синтезу прийоми при відповідній зміні вихідних сполук використовувалися для одержання інших сполук формули І. Одержані в такий спосіб сполуки наведені в нижченаведеній таблиці з фізичними даними. Приклад 1: одержання 6-(3-бромпропіл)-5етил-[1,2,4]-триазоло-[1,5-а]-піримідин-7-іламіну [I1] Розчин 495мг (1,7ммоль) 5-етил-6-(3пентилоксипропіл)-[1,2,4]-триазоло-[1,5-а]піримідин-7-іламіну (одержання аналогічно документу ЕР-А 141 317) в 5мл льодяної оцтової кислоти змішують при температурі від 20 до 25°С з 0,60мл 48 %-вої водної бромоводневої кислоти, потім кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 20 годин. Після охолодження реакційну суміш звільняють від летких компонентів, залишок завантажують в СН2СІ2/Н2О і водн у фаз у промивають до нейтралізації насиченим розчином NaHCO3. Органічну фазу відокремлюють, промивають водою, суша ть і звільняють від розчинника. Із залишку після хроматографії на RP18 фазі (MPLC рідинної хроматографії середнього тиску, суміш ацетонітрилу та води) одержують 0,21 г зазначеної в заголовку сполуки у вигляді білих кристалів. Приклад 2: одержання 7-аміно-6-(5ціанопентил)-5-етил-[1,2,4]-триазоло-[1,5-а]піримідину 2.а) 4,9-диціанононан-3-он 26 До розчину 6,8г 1,6-диціаногесану та 11,2г 95%-вого третинного бутилату калію в 100мл безводного диметилформаміду (DMF) додають по краплях 5,6г складного етилового ефіру пропіонової кислоти. Після закінчення додавання реакційну суміш перемішують протягом 17 годин при температурі від 20 до 25°С, потім розбавляють водою та промивають метил-трет-бутиловим ефіром (МТВЕ). Після підкислення концентрованою НСІ водну фазу екстрагують трет-бутилметиловим ефіром МТВЕ. Ефірну фазу промивають водою, після сушіння звільняють від розчинника. Залишається 7,1г зазначеної в заголовку сполуки як масло, яке без додаткового очищення подають на подальшу взаємодію. 2.b) 7-аміно-6-(5-ціанопентил)-5-етилтриазоло(1,5-а)-піримідин [І-3] 4,76г 4,9-диціанононан-3-ону, 2,5г аміно-1Н1,2,4-триазолу та 0,94г п-толуолсульфокислоти перемішують в 25мл мезитилену протягом 4 годин при 170°С, причому невелику кількість мезитилену постійно відганяють. Потім відганяють розчинник і залишок завантажують у ди хлорметан та воду. Після відділення нерозчинних компонентів органічну фазу промивають водою, насиченим розчином NaHCO3 і насиченим розчином NaCI, потім сушать і звільняють від летких компонентів. Залишок дигерують у метил-трет-бутиловому ефірі МТВЕ. Після відділення розчинника залишається 2,0г зазначеної в заголовку сполуки як безбарвні кристали з Тпл. 158-160°С. Приклад 3: одержання 5-етил-6-(5,6,6трифторгекс-5-еніл)-[1,2,4]-триазоло-[1,5-а]піримідин-7-іламіну [І-5] 3.а) складний метиловий ефір 7,8,8-трифтор2-пропіонілокт-7-енової кислоти До розчину 3,30г (23ммоль) етилпропіонілацетату в 2,5мл метанолу додають по краплях 5,40г метанольного розчину метилату калію (30%-вого, 23ммоль) при температурі від 20 до 25°С. Після перемішування впродовж 1 години при цій температурі, потім впродовж 30хв при 40°С додають по краплях 5,00г (23ммоль) 6-бром-1,1,2-трифтор-1гексену при 40°С впродовж 5хв. Реакційну суміш потім перемішують впродовж 15 годин при цій температурі. Одержану суспензію завантажують в метил-трет-бутиловий ефір (МТВЕ) і фільтр ують над силікагелем. Елюат промивають водою, потім насиченим розчином NaCI. Потім сушать і звільняють від розчинника. Залишається 2,34г указаної в заголовку сполуки в вигляді безкольорового масла. 3.d) 5-етил-6-(5,6,6-трифторгекс-5-еніл)-[1,2,4]триазоло-[1,5-а]-піримідин-7-ол Суміш 5,28ммоль складного метилового ефіру 7,8,8-трифтор-2-пропіонілокт-7-енової кислоти, 0,86г (10,2моль) 3-аміно-1,2,4-триазолу та 10мл пропіонової кислоти кип'ятять зі зворотним холодильником протягом приблизно 15 годин. Потім відганяють пропіонову кислоту та залишок хроматографують на силікагелі (суміш циклогексану й етилацетату). Залишається 0,6г зазначеної в заголовку сполуки у вигляді жовтих кристалів. 3.с) 7-хлор-5-етил-6-(5,6,6-трифторгекс-5еніл)-[1,2,4]-триазоло-[1,5-а]-піримідин 27 83291 0,60г (2ммоль) сполуки із прикладу 3.b) в 20мл фосфорилхлориду кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 15 годин. Після цього відганяють леткі компоненти, залишок завантажують в СН2СІ2, розчин промивають до нейтралізації розчином NaHCO3, сушать і звільняють від розчинника. Із залишку одержують після хроматографії на силікагелі (суміш етилацетату та метанолу) 0,38г зазначеної в заголовку сполуки як жовте масло. 3.d) 5-етил-6-(5,6,6-трифторгекс-5-еніл)-[1,2,4]триазоло-[1,5-а]-піримідин-7-іламін Розчин 0,35г (1,1ммоль) сполуки із прикладу 3.с) в 2мл метанолу перемішують з 10мл 7М метанольного розчину NН3 протягом 48 годин при температурі від 20 до 25°С. Розчин звільняють від летких компонентів, залишок з водою переводять у завислий стан в ультразвуковій ванні, відфільтровують і потім сушать. Залишається 0,21 г зазначеної в заголовку сполуки у вигляді білих кристалів із Тпл. 199°С. Приклади дії проти патогенних грибів Фунгіцидну дію сполуки формули І можна показати за допомогою наступних експериментів: Діючі речовини підготовляють як основний розчин з 25мг діючої речовини в ацетоні або диметилсульфоксиді. До цього розчину додавали Комп’ютерна в ерстка А. Рябко 28 1мас.% емульгатора Uniperol® EL (змочувальний агент з емульгувальною та диспергуючою дією на базі етоксилованих алкілфенолів) і розбавляли водою до бажаної концентрації. Приклад застосування 1 - Ефективність проти пероноспори виноградних лоз, що викликана Plasmopara viticola Листя вирощених у горщиках паростків виноградних лоз обприскують до утворення крапель водною суспензією з нижчеподаною концентрацією діючої речовини. Наступного дня нижній бік листків інокулюють водним розчином зооспор Plasmopara viticola. Після цього виноградні лози ставлять спочатку на 48 годин у насичену водяним паром камеру при температурі 24°С і потім на 5 днів у теплицю з температурою між 20 та 30°С. Після спливу цього часу рослини для прискорення спалаху спорангієносців ставлять ще раз на 16 годин у вологу камеру. Потім візуально визначають ступінь розвитку ураження на нижньому боці листків. У цьому експерименті оброблені за допомогою 250млн.ч. сполуки І-7 рослини не мають ураження, в той час як необроблені рослини уражені на 90%. Приклад застосування 2: Активність проти фітофторозу на томатах, що викликаний Phytophthora infestans при захисній обробці Листя рослин томатів обприскують водною суспензією діючих речовин до утворення крапель. Через 4 дні після застосування листків інфікують водною суспензією спорангієносців Phytophthora infestans. Потім рослини ставлять у насичену водяним паром камеру при температурі між 18 та 20°С. Через 6 днів визначають ураження візуально у %. У цьому експерименті оброблені за допомогою 250млн.ч. сполуки І-7 рослини не мають ураження, в той час, як необроблені рослини уражені на 100%. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601