Гербіцидна композиція з однією рідкою фазою
Формула / Реферат
1. Гербіцидна композиція з однією рідкою фазою, що містить за масою:
(a) від 0,1 до 20 % одного або більше сульфонілсечовинних гербіцидів;
(b) від 0,1 до 20 % одного або більше лігносульфонатів;
(с) від 40 до 99,8 % одного або більше ефірів жирних кислот з С1-С4алканолами;
та, за умови присутності у композиції біологічно активних агентів, за винятком сульфонілсечовинних гербіцидів, та/або додаткових інгредієнтів для препаративних форм:
(d) принаймні один біологічно активний агент, за винятком сульфонілсечовинних гербіцидів, у кількості до 40 %.
(е) принаймні один додатковий інгредієнт для препаративних форм у кількості до 50 %.
2. Композиція за п. 1, що додатково містить (d) до 40 % одного або більше біологічно активних агентів, за винятком сульфонілсечовинних гербіцидів.
3. Композиція за п. 1 або 2, що додатково містить (е) до 50 % одного або більше додаткових інгредієнтів для препаративних форм.
4. Композиція за п. 1, в якій компонент (а) вибраний з амідосульфурону, азимсульфурону, бенсульфурон-метилу, хлоримурон-етилу, хлорсульфурону, циносульфурону, циклосульфамурону, етаметсульфурон-метилу, етоксисульфурону, флупірсульфурон-метилу, флазасульфурону, флуцетосульфурону, форамсульфурону, галосульфурон-метилу, імазосульфурону, йодосульфурон-метилу, мезосульфурон-метилу, метсульфурон-метилу, нікосульфурону, оксасульфурону, примісульфурон-метилу, просульфурону, піразосульфурон-етилу, римсульфурону, сульфометурон-метилу, сульфосульфурону, тифенсульфурон-метилу, триасульфурону, трибетурон-метилу, трифлоксисульфурону, трифлусульфурон-метилу та тритосульфурону, та їх солей.
5. Композиція за п. 4, в якій компонент (а) вибраний з нікосульфурону та римсульфурону, та їх солей.
6. Композиція за п. 1, в якій компонент (b) містить одну або більше лігносульфонатну сіль амонію, лужних металів або лужноземельних металів.
7. Композиція за п. 6, в якій компонент (b) містить лігносульфонат натрію.
8. Композиція за п. 1, в якій компонент (с) містить метилові ефіри однієї або більше жирних кислот.
9. Композиція за п. 2, в якій компонент (d) містить один або більше несульфонілсечовинних гербіцидів та/або гербіцидних захисних засобів.
10. Композиція за п. 9, в якій компонент (d) містить атразин.
11. Композиція за п. 3, в якій компонент (е) містить як поверхнево-активну речовину - поліетоксильований ефір сорбітану, так і поверхнево-активну речовину - поліетоксильований ефір сорбіту.
12. Композиція за п. 3, в якій компонент (е) містить глину.
13. Композиція за п. 1, в якій вміст компонента (b) складає від 0,1 до 10 % мас. композиції.
14. Композиція за п. 3, в якій вміст компонента (e) складає до 20 % мас. композиції.
15. Композиція за п. 1, яка містить не більш ніж приблизно 1 % мас. води.
Текст
1. Гербіцидна композиція з однією рідкою фазою, що містить за масою: (a) від 0,1 до 20 % одного або більше сульфонілсечовинних гербіцидів; (b) від 0,1 до 20 % одного або більше лігносульфонатів; (с) від 40 до 99,8 % одного або більше ефірів жирних кислот з С1-С4алканолами; та, за умови присутності у композиції біологічно активних агентів, за винятком сульфонілсечовинних гербіцидів, та/або додаткових інгредієнтів для препаративних форм: (d) принаймні один біологічно активний агент, за винятком сульфонілсечовинних гербіцидів, у кількості до 40 %. (е) принаймні один додатковий інгредієнт для препаративних форм у кількості до 50 %. 2. Композиція за п. 1, що додатково містить (d) до 40 % одного або більше біологічно активних агентів, за винятком сульфонілсечовинних гербіцидів. 3. Композиція за п. 1 або 2, що додатково містить (е) до 50 % одного або більше додаткових інгредієнтів для препаративних форм. 4. Композиція за п. 1, в якій компонент (а) вибраний з амідосульфурону, азимсульфурону, бенсульфурон-метилу, хлоримурон-етилу, хлорсульфу 2 (19) 1 3 Даний винахід відноситься до певних рідких препаративних форм на основі сульфонілсечовинних гербіцидів. Після відкриття сульфонілсечовинних гербіцидів, було комерційно розроблено більш, ніж два десятки сульфонілсечовин для селективної боротьби з бур'яном в різних культурах (The Pesticide Manual, Thirteenth Edition, С. D. S. Tomlin, ed., British Crop Protection Council, Hampshire, U.K., 2003). Оскільки спосіб дії сульфонілсечовинних гербіцидів полягає в інгібуванні фермент ацетолактатсинтази (ALS), знайденої в рослинах, але не у тварин, сульфонілсечовинні гербіциди забезпечують цінну комбінацію відмінної ефективності проти бур'янів з низькими ступенями використання та дуже низької токсичності для тварин. Сульфонілсечовинні гербіциди, подібно до інших прийнятних в сільському господарстві хімікалій, можуть бути виготовлені у вигляді концентратів в різноманітності різних форм, включаючи рідкі композиції, такі як емульгуємі концентрати, та тверді композиції, такі як змочувані порошки та гранули. Концентрати рідких препаративних форм можуть бути легко відміряні та відлиті, та при розбавленні водою звичайно надають водні розчини або дисперсії, що легко розприскуються. При розчиненні та дисперсії у воді сульфонілсечовини піддаються гідролізу. Крім того, гідроліз та/або ріст кристалів може відбуватися при зберіганні концентрованих рідких препаративних форм, в яких сульфонілсечовини розчинені або дисперговані, таким чином, є проблематичним отримання стійких рідких препаративних форм на основі сульфонілсечовинних гербіцидів. В даний час були відкриті нові стабілізовані рідкі препаративні форми на основі сульфонілсечовинних гербіцидів. Даний винахід відноситься до гербіцидної композиції з однією рідкою фазою, що містить на масу (a) від 0,1 до 20 % одного або більше сульфонілсечовинних гербіцидів; (b) від 0 до 40 % одного або більше біологічно активних агентів, за винятком сульфонілсечовинних гербіцидів; (c) від 0,1 до 20 % одного або більше лігносульфонатів; (d) від 40 до 99,8 % одного або більше ефірів жирних кислот з C1-C4 алканолами; та (e) від 0 до 50 % одного або більше додаткових інгредієнтів для препаративних форм. Як використовується в даній заявці, мається на увазі, що терміни "містить", "що містить", "включає", "включаючи", "має", "маючи" або будь-яка їх інша варіація відносяться до невиняткового включення. Наприклад, композиція, процес, спосіб, продукт або апарат, який включає перелік елементів, не обмежується обов'язково лише цими елементами, а він може включати інші елементи не зазначені чітко в переліку або властиві такій композиції, процесу, способу, продукту або апарату. Надалі, якщо тільки не зазначено інше, "або" від 93879 4 носиться до включаючого "або" та до не виключаючого "або". Наприклад, умова А або В задовольняє будь-якому з наступного: А вірне (або присутнє) та В невірне (або відсутнє), А невірне (або відсутнє) та В вірне (або присутнє), та як А, так і В вірні (або присутні). Також, мається на увазі, що невизначені артиклі "а" та "an", що передують елементу або компоненту винаходу, необмежені щодо кількості прикладів (тобто випадків) елемента або компонента. Таким чином, потрібно читати, що "а" або "an" включають один або, принаймні, один, та однина елемента або компонента також включає множину, за винятком, коли число явно означає однину. Термін "композиція з однією рідкою фазою" та похідні терміни, такі як наприклад "гербіцидна композиція з однією рідкою фазою", відносяться до композицій, що складаються з однієї рідкої фази. Термін "композиція з однією рідкою фазою", таким чином, виключає композиції, що містять множину рідких фаз, такі як емульсії. Термін "композиція з однією рідкою фазою" не виключає композиції, що містять одну або більше твердих фаз додатково до однієї рідкої фази, такі як суспензії та дисперсії твердих часток. Термін "несульфонілсечовинний гербіцид" відноситься до гербіцидів, за винятком сульфонілсечовин. Як використовується в даному описі та формулі винаходу, термін "жирна кислота" відноситься до монокарбонової кислоти, що містить вуглеводневий ланцюг, що має 3-21 атомів вуглецю. Вуглеводневий ланцюг може бути розгалуженим та може бути ненасиченим (наприклад, містіть один або більше вуглець-вуглецевих подвійних зв'язків). Втілення даного винаходу включають: Втілення 1. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій вміст компоненту (а) (тобто, одного або більше сульфонілсечовинних гербіцидів) складає від 0,5 до 10 % мас. композиції. Втілення 2. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій компонент (а) вибраний з амідосульфурону, азимсульфурону, бенсульфурон-метилу, хлоримурон-етилу, хлорсульфурону, циносульфурону, циклосульфамурону, етаметсульфурон-метилу, етоксисульфурону, флуцетосульфурону, флупірсульфурон-метилу, флазасульфурону, форамсульфурону, галосульфуронметилу, імазосульфурону, йодосульфурон-метилу, мезосульфурон-метилу, метсульфурон-метилу, нікосульфурону, оксасульфурону, примісульфурон-метилу, просульфурону, піразосульфуронетилу, римсульфурону, сульфометурон-метилу, сульфосульфурону, тифенсульфурон-метилу, триасульфурону, трибетурон-метилу, трифлоксисульфурону, трифлусульфурон-метилу та тритосульфурону, та їх солей. Втілення 3. Композиція за Втіленням 2, в якій компонент (а) вибраний з азимсульфурону, бенсульфурон-метилу, хлоримурон-етилу, хлорсульфурону, етаметсульфурон-метилу, флупірсульфурон-метилу, метсульфурон-метилу, 5 нікосульфурону, римсульфурону, сульфометуронметилу, тифенсульфурон-метилу, трибетуронметилу та трифлусульфурон-метилу, та їх солей. Втілення 4. Композиція за Втіленням 3, в якій компонент (а) вибраний з флупірсульфуронметилу, нікосульфурону та римсульфурону, та їх солей. Втілення 5. Композиція за Втіленням 3, в якій компонент (а) вибраний з метсульфурон-метилу, нікосульфурону, римсульфурону та тифенсульфурон-метилу, та їх солей. Втілення 6. Композиція за Втіленням 5, в якій компонент (а) вибраний з нікосульфурону та римсульфурону, та їх солей. Втілення 7. Композиція за Втіленням 6, в якій компонент (а) вибраний з нікосульфурону та їх солей. Втілення 8. Композиція за Втіленням 3, в якій компонент (а) вибраний з форм вільної кислоти метсульфурон-метилу, нікосульфурону, римсульфурону та / тифенсульфурон-метилу. Втілення 9. Композиція за Втіленням 8, в якій компонент (а) вибраний з форм вільної кислоти нікосульфурону та римсульфурону. Втілення 10. Композиція за Втіленням 9, в якій компонент (а) являє собою форму вільної кислоти нікосульфурону. Втілення 11. Композиція за будь-яким з Втілень 8, 9 та 10, в якій форма вільної кислоти нікосульфурону являє собою гідрат. Втілення 12. Композиція за Втіленням 9, в якій компонент (а) являє собою форму вільної кислоти римсульфурону. Втілення 13. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій компонент (b) (тобто, один або більше біологічно активних агентів, за винятком сульфонілсечовинних гербіцидів) містить один або більше несульфонілсечовинних гербіцидів та/або гербіцидних захисних засобів. Втілення 14. Композиція за Втіленням 13, в якій компонент (b) містить атразин. Втілення 15. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій вміст компоненту (с) (тобто, одного або більше лігносульфонатів) складає від 0,1 до 10 % мас. композиції. Втілення 16. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій вміст компоненту (с) складає від 3 до 8 % мас. композиції. Втілення 17. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій вміст компоненту (с) складає від 0,5 до 5 % мас. композиції. Втілення 18. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій вміст компоненту (с) складає, принаймні, приблизно 0,5 % мас. композиції. Втілення 19. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій вміст компоненту (с) складає, принаймні, приблизно 1 % мас. композиції. Втілення 20. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій вміст компоненту (с) складає, принаймні, приблизно 2 % мас. композиції. Втілення 21. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій вміст компоненту (с) 93879 6 складає, принаймні, приблизно 3 % мас. композиції. Втілення 22. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій вміст компоненту (с) складає не більше, ніж приблизно 8 % мас. композиції. Втілення 23. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій вміст компоненту (с) складає не більше, ніж приблизно 6 % мас. композиції. Втілення 24. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій вміст компоненту (с) складає не більше, ніж приблизно 5 % мас. композиції. Втілення 25. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій компонент (с) містить одну або більше лігносульфонатну сіль амонію, лужних металів або лужноземельних металів. Втілення 26. Композиція за Втіленням 25, в якій компонент (с) містить лігносульфонат натрію. Втілення 27. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій компонент (d) (тобто, один або більше ефірів жирних кислот з C1-C4 алканолами) містить метилові ефіри однієї або більше жирних кислот. Втілення 28. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій, принаймні, приблизно 80 % мас. компоненту (d) включають ефіри жирних кислот, що містять 8-22 атомів вуглецю. Втілення 29. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій, принаймні, приблизно 90 % мас. компоненту (d) включають ефіри жирних кислот, що містять 8-22 атомів вуглецю. Втілення 30. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій компонент (d) містить ефір насичених або ненасичених С10-С22 жирних кислот з C1-C4 алканолом. Втілення 31. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій компонент (d) містить ефір насичених або ненасичених C12-C20 жирних кислот з C1-C4 алканолом. Втілення 32. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій компонент (d) містить ефір насичених або ненасичених C16-C18 жирних кислот з C1-C4 алканолом. Втілення 33. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій компонент (d) містить ефір насичених або ненасичених C16-C18 жирних кислот з C1-C2 алканолом. Втілення 34. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій компонент (d) містить ефір насичених або ненасичених С16- С 1 8 жирних кислот з метанолом. Втілення 35. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій компонент (d) містить метильовану олію насіння соняшнику, сої, бавовнику або льону. Втілення 36. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій компонент (d) містить метильовану олію соєвих бобів (метиловий ефір сої). Втілення 37. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій компонент (е) (тобто, один або більше додаткових інгредієнтів для препаративних форм) вибраний з поверхнево 7 активних речовин, суспендувальних агентів та розріджувачів. Втілення 38. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій компонент (е) містить поверхнево-активну речовину - поліетоксильований ефір сорбітану. Втілення 39. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій компонент (е) вибраний з групи, що включає поверхнево-активну речовину - поліоксіетильований ефір сорбітану та поверхнево-активну речовину - поліетоксильований ефір сорбіту. Втілення 40. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій компонент (е) містить: як поверхнево-активну речовину - поліетоксильований ефір сорбітану, так і поверхнево-активну речовину - поліетоксильований ефір сорбіту. Втілення 41. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій вміст компоненту (е) не перевищує приблизно 40 % мас. композиції. Втілення 42. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій вміст компоненту (е) не перевищує приблизно 15 % мас. композиції. Втілення 43. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, яка містить не більше, ніж приблизно 1 % мас. води. Втілення 44. Композиція за Втіленням 43, яка містить не більше, ніж приблизно 0,5 % мас. води. Втілення 45. Композиція за Втіленням 44, яка містить не більше, ніж приблизно 0,1 % мас. води. Втілення 46. Композиція, описана в Короткому описі суті винаходу, в якій компонент (е) містить глину. Втілення 47. Композиція за Втіленням 46, в якій вміст глини складає, принаймні, приблизно 0,1 % мас. композиції. Втілення 48. Композиція за Втіленням 47, в якій вміст глини складає, принаймні, приблизно 0,5 % мас. композиції. Втілення 49. Композиція за Втіленням 46, в якій вміст глини складає не більше, ніж приблизно 5 % мас. композиції. Втілення 50. Композиція за Втіленням 46, в якій вміст глини складає не більше, ніж приблизно 3 % мас. композиції. Втілення даного винаходу можуть бути об'єднані будь-якім чином. Прикладом є композиція за Втіленням 2, в якій сульфонілсечовина не є флуцетосульфуроном. Прикладом є композиція, яка описана в Короткому описі суті винаходу або в будь-якому з Втілень 141 та 43-50, що містить 0-20% одного або більше інгредієнтів для препаративних форм (е). Також прикладом є гербіцидна композиція з однією рідкою фазою, що, по суті, містить на масу (a) від 0,1 до 20 % одного або більше сульфонілсечовинних гербіцидів; (b) від 0,1 до 20 % одного або більше лігносульфонатів; та (c) від 40 до 99,8 % одного або більше ефірів жирних кислот з C1-C4 алканолами; та необов'язково (d) від 0 до 40 % одного або більше біологічно активних агентів, за винятком сульфонілсечовинних гербіцидів; та 93879 8 (e) від 0 до 50 % одного або більше додаткових інгредієнтів для препаративних форм. На увагу заслуговують гербіцидні композиції з однією рідкою фазою за даним винаходом (включаючи, але не обмежуючись, Втілення 1-14, 18-41 та 43-50), в яких вміст компоненту (с) складає від 0,1 до 10% мас. композиції, та вміст компоненту (е) складає від 0 до 20 % мас. композиції. Даний винахід забезпечує композицію з однією рідкою фазою, яка містить один або більше сульфонілсечовинних гербіцидів, вміст яких складає від приблизно 0,1 до приблизно 20%, більш звичайно від приблизно 0,5 до приблизно 10% мас. композиції. Сульфонілсечовинні гербіциди добре відомі з рівня техніки. Молекули сульфонілсечовинних гербіцидів містять сульфонілсечовинний компонент (-S(O)2NHC(O)NH(R)-). В сульфонілсечовинних гербіцидах сульфонільний кінець сульфонілсечовинного компоненту сполучений або безпосередньо, або за допомогою атома кисню чи необов'язково заміщеної аміно- або метилен-групи з в основному заміщеною циклічною або ациклічною групою. Аміногрупа, приєднана до протилежного кінця сульфонілсечовинного містка, яка може мати замісник, такий як метил (R являє собою CH3), замість водню, сполучена з гетероциклічною групою, звичайно симетричним піримідиновим або триазиновим кільцем, що має один або два замісники, такі як метил, етил, трифторметил, метокси, етокси, метиламіно, диметиламіно, етиламіно та галогени. Сульфонілсечовинні гербіциди можуть знаходитися у формі вільної кислоти або солі. У формі вільної кислоти сульфонамідний азот на місточку не є депротонованим (тобто S(O)2NHC(O)NH(R)-), тоді як у формі солі сульфонамідний атом азоту на місточку є депротонованим (тобто -S(O)2NC(O)NH(R)-), та присутній катіон, звичайно лужний метал або лужноземельний метал, найбільш звичайно натрій або калій. До того ж певні кристалічні форми сульфонілсечовин можуть містити приєднані молекули води (тобто утворюючи гідрати) або інші малі молекули, такі як нижчі (С1-С4)алканоли та ефіри, такі як 1,4-діоксан. Малі молекули мають молекулярну масу звичайно менше, ніж 200, більш звичайно менше, ніж 150. Такі кристалічні форми сульфонілсечовин, що містять воду або інші молекули, є корисними в даному винаході, та сульфонілсечовини в даних заявлених композиціях включають зазначені кристалічні форми. На особливу увагу заслуговує гербіцидна композиція з однією рідкою фазою, в якій присутня гідратована кристалічна форма нікосульфурону. Представники сульфонілсечовин, які корисні в даному винаході, являють собою сульфонілсечовини Формули І та їх солі: де: 9 93879 10 J вибраний з групи, що включає J являє собою R13SO2N(CH3)-; R являє собою H або CH3; R1 являє собою F, Cl, Br, NO2, C1-C4 алкіл, C1C4 галогеналкіл, C3-C4 циклоалкіл, C2-C4 галогеналкеніл, C1-C4 алкокси, C1-C4 галогеналкокси, C2-C4 алкоксіалкокси, CO2R14, C(O)NR15R16, SO2NR17R18, S(O)nR19, C(O)R20, CH2CN або L; R2 являє собою Н, F, Cl, Br, I, CN, CH3, OCH3, SCH3, CF3 або OCF2H; 3 R являє собою Cl, NO2, CO2CH3, CO2CH2CH3, C(O)CH3, C(O)CH2CH3, C(O)-циклопропіл, SO2N(CH3)2, SO2CH3, SO2CH2CH3, OCH3 або OCH2CH3; R4 являє собою С1-С3 алкіл, C1-C2 галогеналкіл, C1-C2 алкокси, C2-C4 галогеналкеніл; F, Cl, Br, NO2, CO2R14, C(O)NR15R16, SO2NR17R18, S(O)nR19, C(O)R20 або L; R5 являє собою Н, F, Cl, Br або CH3; R6 являє собою C1-C3 алкіл, необов'язково заміщений 0-3 F, 0-1 Cl та 0-1 C3-C4 алкоксіацетилокси, або R6 являє собою C1-C2 алкокси, C2-C4 галогеналкеніл, F, Cl, Br, CO2R14, C(O)NR15R16, SO2NR17R18, S(O)nR19, C(O)R20 або L; R7 являє собою Н, F, Cl, CH3 або CF3; R8 являє собою Н, C1-C3 алкіл або піридил; 9 R являє собою C1-C3 алкіл, C1-C2 алкокси, F, Cl, Br, NO2, CO2R14, SO2NR17R18, S(O)nR19, OCF2H, C(O)R20, C2-C4 галогеналкеніл або L; R10 являє собою Н, Cl, F, Br, C1-C3 алкіл або C1-C2 алкокси; R11 являє собою Н, C1-C3 алкіл, C1-C2 алкокси, C2-C4 галогеналкеніл, F, Cl, Br, CO2R14, 11 C(O)NR15R16, SO2NR17R18, S(O)nR19, C(O)R20 або L; R12 являє собою галоген, C1-C4 алкіл або C1-C3 алкілсульфоніл; R13 являє собою C1-C4 алкіл; 14 R вибраний з групи, що включає аліл, пропаргіл, оксетан-3-іл та C1-C3 алкіл, необов'язково заміщений, принаймні, одним членом, незалежно вибраним з галогену, C1-C2 алкокси та CN; R15 являє собою Н, C1-C3 алкіл або C1-C2 алкокси; R16 являє собою C1-C2 алкіл; R17 являє собою Н, C1-C3 алкіл, C1-C2 алкокси, аліл або циклопропіл; R18 являє собою H або C1-C3 алкіл; R19 являє собою C1-C3 алкіл, C1-C3 галогеналкіл, аліл або пропаргіл; R20 являє собою C1-C4 алкіл, C1-C4 галогеналкіл або C3-C5 циклоалкіл, необов'язково заміщений галогеном; n означає 0, 1 або 2; L являє собою L1 являє собою CH2, NH або О; R21 вибраний з групи H та C1-C3 алкілу; X вибраний з групи Н, C1-C4 алкілу, C1-C4 алкокси, C1-C4 галогеналкокси, C1-C4 галогеналкілу, C1-C4 галогеналкілтіо, C1-C4 алкілтіо, галогену, C2C5 алкоксіалкілу, C2-C5 алкоксіалкокси, аміно, C1-C3 алкіламіно та ді(C1-C3 алкіл)аміно; Y вибраний з групи Н, C1-C4 алкілу, C1-C4 алкокси, C1-C4 галогеналкокси, C1-C4 алкілтіо, C1-C4 галогеналкілтіо, C2-C5 алкоксіалкілу, C2-C5 алкоксіалкокси, аміно, C1-C3 алкіламіно, ді(C1-C3 алкіл)аміно, C3-C4 алкенілокси, C3-C4 алкінілокси, C2C5 алкілтіоалкілу, C2-C5 алкілсульфінілалкілу, C2C5 алкілсульфонілалкілу, C1-C4 галогеналкілу, C2C4 алкінілу, C3-C5 циклоалкілу, азидо та ціано; та Z вибраний з групи CH та N; за умови, що (і) коли один або обидва з X та Y являють собою C1 галогеналкокси, тоді Z являє собою CH; та (іі) коли X являє собою галоген, тоді Z являє собою CH та Y являє собою OCH3, OCH2CH3, NHCH3, N(CH3)2 або OCF2H. Прикладом є дана гербіцидна композиція, що містить одну або більше сульфонілсечовин Формули І, де коли R6 являє собою алкіл, зазначений алкіл є незаміщеним. В зазначених вище визначеннях, термін "алкіл", що використовується або сам по собі, або в складових словах, таких як "алкілтіо" або "галогеналкіл", включає алкіл з прямим або розгалуженим ланцюгом, такий як метил, етил, н-пропіл, і-пропіл або різні ізомери бутилу. "Циклоалкіл" включає, наприклад, циклопропіл, циклобутил та циклопентил. "Алкеніл" включає алкени з прямим або розгалуженим ланцюгом, такі як етеніл, 1-пропеніл, 2пропеніл та різні ізомери бутенілу. "Алкеніл" також включає полієни, такі як 1,2-пропадієніл та 2,4бутадієніл. "Алкініл" включає алкіни з прямим або розгалуженим ланцюгом, такі як етиніл, 1-пропініл, 93879 12 2-пропініл та різні ізомери бутинілу. "Алкініл" також може включати компоненти, що містять декілька потрійних зв'язків, такі як 2,5-гексадіїніл. "Алкокси" включає, наприклад, метокси, етокси, нпропілокси, ізопропілокси та різні ізомери бутокси. "Алкоксіалкіл" означає алкоксизаміщення на алкілі. Приклади "алкоксіалкілу" включають CH3OCH2, CH3OCH2CH2, CH3CH2OCH2, CH3CH2CH2CH2OCH2 та CH3CH2OCH2CH2. "Алкоксіалкокси" означає алкоксизаміщення на алкокси. "Алкенілокси" включає алкенілокси компоненти з прямим або розгалуженим ланцюгом. Приклади "алкенілокси" включають H2C=CHCH2O, (CH3)CH=CHCH2O та t CH2=CHCH2CH2O. "Алкінілокси" включає алкінілокси компоненти з прямим або розгалуженим ланцюгом. Приклади "алкінілокси" включають HC=CCH2O та CH3C=CCH2O. "Алкілтіо" включає алкілтіо компоненти з розгалуженим або прямим ланцюгом, такі як метилтіо, етилтіо та різні ізомери пропілтіо. "Алкілтіоалкіл" означає алкілтіозаміщення на алкілі. Приклади "алкілтіоалкілу" включають CH3SCH2, CH3SCH2CH2, CH3CH2SCH2, CH3CH2CH2CH2SCH2 та CH3CH2SCH2CH2; "алкілсульфінілалкіл" та "алкілсульфонілалкіл" включають відповідні сульфоксиди та сульфони, відповідно. Інші замісники, такі як "алкіламіно", "діалкіламіно" визначені аналогічно. Загальна кількість атомів вуглецю в заміщуючій групі вказана за допомогою префіксу "Ci-Cj", де і та j означають числа від 1 до 5. Наприклад, C1-C4 алкіл означає радикали від метилу до бутилу, включаючи різні ізомери. Я к додаткові приклади, C2 алкоксіалкіл означає CH3OCH2; C3 алкоксіалкіл означає, наприклад, CH3CH(OCH3), CH3OCH2CH2 або CH3CH2OCH2; та C4 алкоксіалкіл означає різні ізомери алкільної групи, заміщеної алкокси групою, що містить в сумі чотири атоми вуглецю, приклади включають CH3CH2CH2OCH2 та CH3CH2OCH2CH2. Термін "галоген", сам по собі або в складових словах, таких як "галогеналкіл", включає фтор, хлор, бром або йод. Надалі, коли він використовується в складових словах, таких як "галогеналкіл", зазначений алкіл може бути частково або повністю заміщений атомами галогену, які можуть бути однаковими або різними. Приклади "галогеналкілу" включають F3C, ClCH2, CF3CH2 та CF3CCl2. Терміни "галогеналкокси", "галогеналкілтіо" та подібні визначені аналогічно терміну "галогеналкіл". Приклади "галогеналкокси" включають CF3O, CCl3CH2O, HCF2CH2CH2O та CF3CH2O. Приклади "галогеналкілтіо" включають CCl3S, CF3S, CCl3CH2S та ClCH2CH2CH2S. Наступні сульфонілсечовинні гербіциди ілюструють сульфонілсечовини, корисні в даному винаході: амідосульфурон (N-[[[[(4,6-диметокси-2піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]-Nметилметансульфонамід), азимсульфурон (N[[(4,6-диметокси-2-піримідиніл)аміно]-карбоніл]-1метил-4-(2-метил-2Н-тетразол-5-іл)-1Н-піразол-5сульфонамід), бенсульфурон-метил (метил 2[[[[[(4,6-диметокси-2піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]метил]бензоат), хлоримурон-етил (етил 2-[[[[(4-хлор-6-метокси-2 13 піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]бензоат), хлорсульфурон (2-хлор-N-[[(4-метокси-6-метил-1,3,5триазин-2-іл)аміно]карбоніл]бензолсульфонамід), циносульфурон (N-[[(4,6-диметокси-1,3,5-триазин2-іл)аміно]карбоніл]-2-(2-метоксіетокси)бензолсульфонамід), циклосульфамурон (N-[[[2(циклопропілкарбоніл)феніл]аміно]-сульфоніл]-N1(4,6-диметоксипіримідин-2-іл)сечовина), етаметсульфурон-метил (метил 2-[[[[[4-етокси-6(метиламіно)-1,3,5-триазин-2іл]аміно]карбоніл]аміно]-сульфоніл]бензоат), етоксисульфурон (2-етоксифеніл [[(4,6-диметокси-2піримідиніл)-аміно]карбоніл]сульфамат), флупірсульфурон-метил (метил 2-[[[[(4,6-диметокси-2піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]-6(трифторметил)-3-піридинкарбоксилат), флазасульфурон (N-[[(4,6-диметокси-2піримідиніл)аміно]карбоніл]-3-(трифторметил)-2піридинсульфонамід), флуцетосульфурон (1-[3[[[[(4,6-диметокси-2-піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]-2-піридиніл]-2фторпропіл метоксіацетат), форамсульфурон (2[[[[(4,6-диметокси-2піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]-4(форміламіно)-N,N-диметилбензамід), галосульфурон-метил (метил 3-хлор-5-[[[[(4,6-диметокси-2піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]-1метил-1Н-піразол-4-карбоксилат), імазосульфурон (2-хлор-N-[[(4,6-диметокси-2-піримідиніл)аміно]карбоніл]імідазо[1,2-а]піридин-3-сульфонамід), йодосульфурон-метил (метил 4-йодо-2-[[[[(4метокси-6-метил-1,3,5-триазин-2іл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]бензоат), мезосульфурон-метил (метил 2-[[[[(4,6-диметокси-2піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]-сульфоніл]-4[[(метилсульфоніл)аміно]метил]бензоат), метсульфурон-метил (метил 2-[[[[(4-метокси-6-метил1,3,5-триазин-2іл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]бензоат), нікосульфурон (2-[[[[(4,6-диметокси-2піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]-N,Nдиметил-3-піридинкарбоксамід), оксасульфурон (3-оксетаніл 2-[[[[(4,6-диметил-2піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]бензоат), примісульфурон-метил (метил 2-[[[[[4,6біс(трифторметокси)-2піримідиніл]аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]бензоат), просульфурон (N-[[(4-метокси-6-метил-1,3,5-триазин2-іл)аміно]карбоніл]-2-(3,3,3трифторпропіл)бензолсульфонамід), піразосульфурон-етил (етил 5-[[[[(4,6-диметокси-2піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]-1метил-N-піразол-4-карбоксилат), римсульфурон (N-[[(4,6-диметокси-2-піримідиніл)аміно]карбоніл]3-(етилсульфоніл)-2-піридинсульфонамід), сульфометурон-метил (метил 2-[[[[(4,6-диметил-2піримідиніл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]бензоат), сульфосульфурон (N-[[(4,6-диметокси-2піримідиніл)аміно]карбоніл]-2(етилсульфоніл)імідазо[1,2-а]піридин-3сульфонамід), тифенсульфурон-метил (метил 3[[[[(4-метокси-6-метил-1,3,5-триазин-2 93879 14 іл)аміно]карбоніл]аміно]сульфоніл]-2тіофенкарбоксилат), триасульфурон (2-(2хлоретокси)-N-[[(4-метокси-6-метил-1,3,5-триазин2-іл)аміно]карбоніл]бензолсульфонамід), трибетурон-метил (метил 2-[[[[N-(4-МЕТОКСИ -6-метил1,3,5-триазин-2-іл)-N-метиламіно]карбоніл]аміно]сульфоніл]бензоат), трифлоксисульфурон (N[[(4,6-диметокси-2-піримідиніл)аміно]карбоніл]-3(2,2,2-трифторетокси)-2-піридинсульфонамід), трифлусульфурон-метил (метил 2-[[[[[(4диметиламіно)-6-(2,2,2-трифторетокси)-1,3,5триазин-2-іл]аміно]карбоніл]аміно]-сульфоніл]-3метилбензоат) та тритосульфурон (N-[[[4-метокси6-(трифторметил)-1,3,5-триазин-2іл]аміно]карбоніл]-2(трифторметил)бензолсульфонамід), та їх солі. В численному рівні техніки щодо сульфонілсечовинних гербіцидів відома широка різноманітність способів одержання сульфонілсечовин. Вищеназвані сульфонілсечовини є активні інгредієнтами в комерційно доступних гербіцидних продуктах та описані в The Pesticide Manual, Thirteenth Edition, С. D. S. Tomlin, ed., BCPC, Hampshire, UK, 2003, який включений в дану заявку шляхом посилання. Солі сульфонілсечовин можуть включати кислотно-адитивні солі з неорганічними або органічними кислотами, такими як бромистоводнева кислота, соляна кислота, азотна кислота, фосфорна кислота, сірчана кислота, оцтова кислота, бутанова кислота, фумарова кислота, молочна кислота, малеїнова кислота, малонова кислота, щавлева кислота, пропіонова кислота, саліцилова кислота, винна кислота, 4толуолсульфонова кислота або валеріанова кислота. Більш важливими є солі сульфонілсечовин, утворені з органічними основами (наприклад, піридином, аміаком або триетиламіном) або неорганічними основами (наприклад, гідридами, гідроксидами або карбонатами натрію, калію, літію, кальцію, магнію або барію). Переважні солі сульфонілсечовин включають солі літію, натрію, калію, триетиламонію та четвертинного амонію. Солі сульфонілсечовин можуть бути одержані за допомогою цілого ряду способів, відомих з рівня техніки, включаючи реакцію сульфонілсечовини з кислотою або основою, або використовуючи іонний обмін з сіллю сульфонілсечовини. Як вже було згадано, певні кристалічні форми сульфонілсечовин можуть включати воду та інші малі молекули в кристалічну гратку. Ці кристалічні форми звичайно одержують за допомогою кристалізації сульфонілсечовини з рідкого середовища, що містить воду або іншу малу молекулу, або за допомогою контактування твердої кристалічної сульфонілсечовини з водою або іншою малою молекулою. Конкретним прикладом є композиція за даним винаходом, що містить гідратовану кристалічну форму нікосульфурону, де нікосульфурон являє собою вільну кислоту. Ця гідратована f кристалічна форма нікосульфурону може бути одержана за допомогою нагрівання суспензії нікосульфурону в суміші води та етил ацетату, як описано в патенті US 5,202,439. Нікосульфурон, що використовується в композиціях Прикладів 1-11 та По 15 рівняльного прикладу 1, знаходився в гідратній кристалічній формі, одержаній за допомогою цього способу. Композиції з однією рідкою фазою за даним винаходом можуть додатково до сульфонілсечовинних гербіцидів до приблизно 40 % мас. одного або більше інших біологічно активних агентів. Інші біологічно активні агенти можуть включати гербіциди, за винятком сульфонілсечовин, та також можуть включати регулятори росту рослин, гербіцидні захисні засоби, інсектициди, антифідинги проти комах, акарициди, нематоциди, бактерициди та фунгіциди, включаючи як хімічні, так і біологічні агенти. Найбільш звичайно, інші активні біологічно активні агенти є гербіцидами та/або гербіцидними захисними засобами. Інші гербіциди включає сполуки, які інгібують ацетолактатсинтазу. Приклади гербіцидів включають ацетохлор, ацифлуорфен, аклоніфен, алахлор, алоксидим, аметрин, амікарбазон, амінопіралід, амітрол, анілофос, азулам, атразин, бефлубутамід, беназолін, бенкарбазон, бенфлуралін, бенфурезат, бенсулід, бентазон, бензобіциклон, бензофенап, біфенокс, біланафос, біспірибак, бромацил, бромобутид, бромоксиніл, бутахлор, бутафенацил, бутаміфос, бутралін, бутроксидим, бутилат, кафенстрол, карбетамід, карфентразон-етил, хлорамбен, хлорбромурон, хлорфлуренол-метил, хлоридазон, хлортолурон, хлорпрофам, хлортал-диметил, хлортіамід, цинідон-етил, цинметилін, клетодим, клодинафоппропаргіл, кломазон, кломепроп, клопіралід, клорансулам-метил, кумілурон, ціаназин, циклоат, циклоксидим, цигалофоп-бутил, 2,4-D, даімурон, 2,4-DB, дазомет, десмедифам, дикамба, дихлобеніл, дихлорпроп, дихлофоп-метил, диклосулам, дифензокват метилсульфат, дифлуфенікан, дифлуфензопір, димефурон, димепіперат, диметахлор, диметаметрин, диметенамід, диметипін, динітрамін, динотерб, дифенамід, дикват дибромід, дитіопір, діурон, ендотал, ЕРТС, еспрокарб, етальфлуралін, етофумезат, етобензанід, феноксапроп-Р-етил, фентразамід, фенурон, флампроп-М, флорасулам, флуазифоп-бутил, флуазифоп-Рбутил, флуазолат, флукарбазон, флухлоралін, флуфенацет, флуфенпір, флуфенпір-етил, флуметсулам, флуміхлорак-пентил, флуміоксазин, флуометурон, фторглікофен-етил, флуридон, флурохлоридон, флуроксипір, флуртамон, флутіацет-метил, фомезафен, глуфозинат, гліфосат, галоксифоп, гексазинон, імазаметабенз-метил, імазамокс, імазапік, імазапір, імазахін, імазетапір, інданофан, іоксиніл, ізопротурон, ізоурон, ізоксабен, ізоксафлутол, ізоксахлортол, лактофен, ленацил, лінурон, МСРА, МСРВ, мекопроп, мекопроп-Р, мефенацет, мефлуідид, метаміфоп, мезотрион, метамітрон, метазахлор, метабензтіазурон, метилдимон, метобензурон, метобромурон, метолахлор, S-метолахлор, метосулам, метоксурон, метрибуцин, молінат, монолінурон, напроанілід, напропамід, напталам, небурон, норфлуразон, орбенкарб, оризалін, оксадіаргіл, оксадіазон, оксацикломефон, оксифлуорфен, паракват дихлорид, пебулат, пендиметалін, пенокссулам, пентахлор, пентоксазон, фенмедіфам, піклорам, піколінафен, піноксаден, піперофос, претилахлор, продіамін, 93879 16 профоксидим, прометон, прометрин, пропахлор, пропаніл, пропахізафоп, пропазин, профам, пропісохлор, пропізамід, просульфокарб, пірафлуфенетил, пірасульфотол, піразолінат, піразоксифен, пірибензоксим, пірибутикарб, піридат, пірифталід, піримінобак-метил, піримісульфан, піритіобак, пірокссулам, хінклорак, хінмерак, хінзалофоп, хінзалофоп-Р, сетоксидим, сидурон, симазин, симетрин, сулькотрион, сульфентразон, 2,3,6-ТВА, тебутам, тебутіурон, тефурилтрион (AVH-301; 2-[2хлор-4-(метилсульфоніл)-3-[[(тетрагідро-2фураніл)метокси]метил]бензоїл]-1,3циклогександіон), темботрион, тепралоксидим, тербацил, тербуметон, тербуилазин, тербутрин, тенілхлор, тіазопір, тієнкарбазон, тіобенкарб, тіокарбацил, топрамезон, тралкоксидим, три-алат, триазифлам, трихлопір, триетазин, трифлуралін та вернолат. Приклади гербіцидних захисних засобів включають беноксакор, BCS (1-бром-4[(хлорметил)сульфоніл]бензол), клохінтоцетмексил, ціометриніл, дихлормід, 2-(дихлорметил)2-метил-1,3-діоксолан (MG 191), фенхлоразолетил, фенклорим, флуразол, флуксофенім, фурилазол, ізоксадифен-етил, мефенпір-етил, метоксифенон ((4-метокси-3-метилфеніл)(3метилфеніл)метанон), ангідрид нафтойной кислоти та оксабетриніл. На увагу заслуговують композиції, в яких масове співвідношення інших біологічно активних агентів до сульфонілсечовинних гербіцидів складає від приблизно 1:100 до приблизно 100:1. Рідкий носій в композиції з однією рідкою фазою за даним винаходом включає один або більше ефірів жирних кислот з C1-C4 алканолами, так що кількість одного або більше ефірів жирних кислот з C1-C4 алканолами складає від приблизно 40 до приблизно 99,8 % мас. композиції. Рідкий носій, крім того, може містити один або більше додаткових інгредієнтів для препаративних форм, таких як інші речовини, що використовуються як рідкі носії. В сумішах з ефірами жирних кислот з C1-C4 алканолами сульфонілсечовини, а також і лігносульфонати, здебільшого залишаються нерозчинними, та, таким чином, композиції з однією рідкою фазою за даним винаходом загалом знаходяться у формі концентратів суспензій. C1-C4 алканол-вмісні компоненти ефірів жирних кислот можуть бути нерозгалуженими (тобто лінійними) або розгалуженими, але звичайно вони є нерозгалуженими. З причин, що включають сприятливі фізичні властивості, комерційну доступність та вартість, переважно ефіри жирних кислот являють собою жирні кислоти, естерифіковані C1C2 алканолами, та більш переважно C1 алканолом (тобто метанолом). Ефіри жирних кислот з алканолами в композиції за даним винаходом можуть бути отримані з суміші спиртів (наприклад, метанолу та етанолу). Компоненти жирних кислот в ефірах жирних кислот містять карбоксилатний компонент, приєднаний до вуглеводневого ланцюга, який може бути нерозгалуженим або розгалуженим, але звичайно є нерозгалуженим в природних джерелах. Вуглеводневий ланцюг може бути насиченим або ненасиченим; звичайно вуглеводневий ланцюг є наси 17 ченим (тобто, алкіл) або містить 1 або 2 вуглецьвуглецевих подвійних зв'язків (тобто алкеніл). В композиціях за даним винаходом використовуються ефіри жирних кислот, отримані з жирних кислот, що містять непарну кількість атомів вуглецю (тобто парну кількість атомів вуглецю е вуглеводневому ланцюзі), а також і ефіри жирних кислот, отримані з жирних кислот, що містять парну кількість атомів вуглецю (тобто непарну кількість атомів вуглецю в вуглеводневому ланцюзі). Проте, жирні кислоти, отримані з природних джерел, звичайно містять парну кількість атомів вуглецю, та, таким чином, ефіри жирних кислот, що містять парну кількість атомів вуглецю, є переважними внаслідок їх комерційної доступності та вартості. Композиції, що містять жирні кислоти, отримані з природних джерел (наприклад, олії з насіння), звичайно містять жирні кислоти, що мають діапазон довжин ланцюгів та різні ступені ненасиченості. Загалом в композиціях за даним винаходом корисні суміші, що містять ефіри жирних кислот, отримані з таких сумішей жирних кислот, без необхідності початкового розділення ефірів жирних кислот. Жирні кислоти, отримані з природних джерел, містять, принаймні, 4 атоми вуглецю та обмежуються приблизно 22 атомами вуглецю. Хоча для даних композицій є корисними ефіри нижчих жирних кислот (наприклад, які містять лише 4 атоми вуглецю), ефіри жирних кислот, що містять, принаймні 8, більш переважно принаймні 10, атомів вуглецю є переважними через сприятливі фізичні властивості (наприклад, низьку летючість). Ефіри нижчих жирних кислот можуть бути змішані з ефірами вищих жирних кислот для збільшення полярності, розчинності у воді та летючості. Оскільки жирні кислоти, отримані з природних джерел, звичайно містять 8-22 атоми вуглецю, більш звичайно 10-22 атоми вуглецю, унаслідок комерційної доступності та вартості переважними є ефіри цих жирних кислот. С 10 -С 22 жирні кислоти з парною кількістю атомів вуглецю, наприклад, являють собою ерукову кислоту, лауринову кислоту, пальмітинову кислоту, стеаринову кислоту, олеїнову кислоту, лінолеву кислоту та ліноленову кислоту. Переважно один або більше ефірів жирних кислот в композиціях за даним винаходом містять, принаймні, приблизно 80 %, більш переважно, принаймні, 90 % мас. ефірів жирних кислот, що містять 8-22 атомів вуглецю, переважно 12-20 атомів вуглецю та більш переважно 16-18 атомів вуглецю. Композиції, що містять жирні кислоти, отримані з природних джерел (наприклад, олії насіння), звичайно містять жирні кислоти, що мають діапазон довжин ланцюгів та різні ступені ненасиченості. В композиціях за даним винаходом можуть бути корисними суміші, що містять ефіри жирних кислот, отримані з таких сумішей жирних кислот, без необхідності початкового розділення ефірів жирних кислот. Прийнятні композиції ефірів жирних кислот, отриманих з рослин, включають олії з насіння та плодів соняшнику, рапсу, оливи, кукурудзи, сої, бавовнику та льону. Прикладом є композиція за винаходом, в якій один або більше ефірів жирних кислот містять метилові ефіри жирних кислот, отримані з олії насіння соняшнику, сої, бавов 93879 18 нику або льону. Конкретним прикладом є композиція за винаходом, в якій один або більше ефірів жирних кислот містять метилові ефіри жирних кислот, отримані з олії із соєвих бобів (також відомої як метильована соєва олія або метиловий ефір сої). Ефіри жирних кислот з алканолами та способи їх одержання добре відомі з рівня техніки. Наприклад, "біодизель" звичайно містить ефіри жирних кислот з етанолом або більш звичайно з метанолом. Два основні шляхи, що використовуються для одержання ефірів жирних кислот з алканолами, включають трансестерифікацію, виходячи з іншого ефіру жирної кислоти (часто ефір з гліцерином, що існує в природі), та направлену естерифікацію, виходячи з жирної кислоти. Для проведення цих шляхів відомі різні способи. Наприклад, направлена естерифікація може бути здійснена за допомогою реакції жирної кислоти з алканолом в присутності сильного кислотного каталізатора, такого як сірчана кислота. Трансестерифікація може бути проведена за допомогою реакції початкового ефіру жирної кислоти зі спиртом в присутності сильного кислотного каталізатора, такого як сірчана кислота, але більш звичайно сильної основи, такої як гідроксид натрію. Алкіловані олії з насіння є продуктами трансестерифікації олій з насіння з алканолами. Наприклад, метильована соєва олія, також відома як метиловий ефір сої, включає метилові ефіри, отримані за допомогою трансестерифікації олії сої з метанолом. Таким чином, метиловий ефір сої включає метилові ефіри жирних кислот в приблизно молярному співвідношенні, так що жирні кислоти були естерифіковані гліцерином в олії із соєвих бобів. Алкіловані олії з насіння, такі як метиловий ефір сої, можуть бути перегнані, щоб змінити співвідношення ефірів жирних кислот. Несподівано було відкрито, що лігносульфонати значно збільшують хімічну стабільність сульфонілсечовинних гербіцидів в сумішах з ефірами жирних кислот з алканолами в композиціях за даним винаходом. Кількість одного або більше лігносульфонатів в композиціях за даним винаходом може знаходитися в діапазоні від приблизно 0,1 до приблизно 20% мас, але з причин вартості кількість складає звичайно не більше, ніж приблизно 10%, переважно не більше, ніж приблизно 8%, більш переважно не більше, ніж приблизно 6 % та найбільш переважно не більше, ніж приблизно 5 % мас. композиції. Звичайно кількість одного або більше лігносульфонатів складає, принаймні, приблизно 0,5 % мас. композиції, хоча можуть бути використані менші кількості до приблизно 0,1 %. Більш звичайно кількість одного або більше лігносульфонатів складає, принаймні, приблизно 1 % мас. композиції та навіть більш звичайно, принаймні, приблизно 2 % мас. композиції. Кількість лігносульфонатів, необхідна для забезпечення бажаного ступеня стабільності, залежить від сульфонілсечовинного гербіциду та інших інгредієнтів в композиції, та може бути визначена за допомогою простого експериментування. Для композицій, що містять метсульфурон-метил, римсульфурон, тифенсульфурон-метил або особ 19 ливо нікосульфурон, часто необхідна тільки відносно невелика кількість лігносульфонатів (наприклад, 1 % мас. композиції) для зниження проценту відносного розпаду менше 10 % при прискореному старінні протягом 1 тижня при 40 C, та дійсно ця невелика кількість лігносульфонатів часто є достатньою, щоб знизити процент відносного розпаду композицій, що містять нікосульфурон, менше 3 % при цих умовах. Лігнін, основний структурний елемент лігносульфонатів за даним винаходом, утворюється в деревних рослинах та являє собою комплексний природний полімер щодо структури та однорідності. Лігносульфонати являють собою сульфоновані рослинні лігніни та є комерційно добре відомими побічними продуктами паперової промисловості. Лігносульфонати за даним винаходом можуть бути одержані за допомогою хімічної модифікації основного структурного елементу лігніну, використовуючи процес сульфітного варіння целюлози або процес крафт-варіння целюлози (також відомий як сульфатне варіння целюлози), включаючи подальше сульфонування. Ці процеси варіння целюлози добре відомі в паперовій промисловості. Процес сульфітного варіння целюлози або процес крафт-варіння целюлози описані в літературі, публікованій Lignotech (наприклад, "Specialty Chemicals for Pesticide Formulations", October, 1998) та MeadWestvaco Corp (наприклад, "From the Forests to the Fields", June, 1998). Неочищені суміші лігносульфонату звичайно містять додатково до сульфонованого лігніну інші хімікалії, отримані з рослин, такі як цукри, цукрові кислоти та смоли, а також неорганічні хімікалії. Хоча такі неочищені лігносульфонатні суміші можуть бути використані в композиціях за даним винаходом, переважно неочищені суміші спочатку очищають, щоб забезпечити вищу чистоту лігносульфонату. Лігносульфонати в контексті даного опису та формули винаходу також включають лігносульфонати, який були значно хімічно модифіковані. Приклади лігносульфонатів, які були значно хімічно модифіковані, включають оксилігніни, в яких лігнін був окиснений в процесі відновлення ряду груп сульфонової кислоти та метоксильних груп, що викликає перегрупування, що збільшує кількість фенольних груп та груп карбонових кислот. Прикладом оксилігніну є VANISPERSE А, що продається Borregaard LignoTech. Лігносульфонати відрізняються катіоном, ступенем сульфонування та середньою молекулярною масою. Лігносульфонати за даним винаходом можуть містити катіони натрію, кальцію, магнію, цинку, калію або амонію або їх суміші, але переважно містять натрій. Ступінь сульфонування визначений, як кількість сульфонатних груп на 1000 одиниць молекулярної маси лігносульфонату, та в комерційно доступних продуктах звичайно знаходиться в діапазоні від приблизно 0,5 до приблизно 4,7. Лігносульфонати в композиціях за даним винаходом переважно мають ступінь сульфонування в діапазоні від приблизно 0,5 до приблизно 3,0. Лігносульфонати, що мають ступінь сульфонування від приблизно 0,5 до приблизно 3,0, можуть бути одержані за допомогою контрольованого су 93879 20 льфонування в процесі крафт-варіння целюлози. Наприклад, ступінь сульфонування, використовуючи процес крафт-варіння целюлози, складає 2,9 для REAX 88А, 0,8 для REAX 85А та 1,2 для REAX 907, які описані надалі. Середня молекулярна маса комерційно доступних лігносульфонатів звичайно знаходиться в діапазоні від приблизно 2000 до приблизно 15100. Лігносульфонати за даним винаходом переважно мають середню молекулярну масу вище приблизно 2900. Приклади комерційно доступних очищених лігносульфонатних продуктів, корисних в композиціях за даним винаходом, включають, але не обмежуються, REAX 88А (натрієва сіль хімічно модифікованого низькомолекулярного крафт-полімеру лігніну, солюбілізованого п'ятьма сульфонатними групами, що продається MeadWestvaco Corp.), REAX 85А (натрієва сіль хімічно модифікованого високомолекулярного крафт-полімеру лігніну, що продається MeadWestvaco Corp.), REAX 907 (натрієва сіль хімічно модифікованого високомолекулярного крафт-полімеру лігніну, що продається MeadWestvaco Corp.), REAX 100М (натрієва сіль хімічно модифікованого низькомолекулярного крафт-полімеру лігніну, що продається MeadWestvaco Corp.) та Kraftspearse DD-5 (натрієва сіль хімічно модифікованого високомолекулярного крафт-полімеру лігніну, що продається MeadWestvaco Corp.). Композиції за даним винаходом можуть містити один або більше додаткових інгредієнтів для препаративних форм в загальній кількості від 0 до приблизно 50 % мас. Додаткові інгредієнти для препаративних форм можуть включати рідкі розріджувачі на додаток до одного або більше ефірів жирних кислот з C1-C4 алканолами, утворюючи рідкі носії для даних композицій. Типові рідкі розріджувачі описані в Marsden, Solvents Guide, 2nd Ed., lnterscience, New York, 1950. Рідкі розріджувачі включають, наприклад, N,Nдиметилформамід, диметилсульфоксид, Nалкілпіролідон, етиленгліколь, поліпропіленгліколь, пропілен карбонат, двоосновні ефіри, парафіни, алкілбензоли, алкілнафталени, гліцерин, триацетин, оливкову олію, касторове масло, льняну олію, тункову олію, олію сезаму, кукурудзяну олію, арахісову олію, бавовняну олію, соєву олію, рапсову олію та кокосову олію, кетони, такі як циклогексанон, 2-гептанон, ізофорон та 4-гідрокси-4метил-2-пентанон, ацетати, такі як гексил ацетат, гептил ацетат та октил ацетат, та спирти, такі як метанол, циклогексанол, деканол, бензиловий спирт та тетрагідрофурфуриловий спирт. Для підтриманні сульфонілсечовин в даних композиціях в нерозчинній формі у вигляді дисперсії твердих часток, краще уникати істотних кількостей полярних розчинників як рідких носіїв. Звичайно рідкий носій в даній композиції не містить істотні кількості рідких розріджувачів, за винятком одного або більше ефірів жирних кислот з C1-C4 алканолами. Композиції за даним винаходом можуть містити, як один або більше додаткових інгредієнтів для препаративних форм, додаткові поверхневоактивні речовини, окрім лігносульфонатів. Ці додаткові поверхнево-активні речовини включають ди 21 спергатори та змочувальні засоби. Поверхневоактивні речовини можуть бути неіонними або іонними (наприклад, аніонними) та можуть включати полімерні компоненти, такі як поліоксіетилування. Типові поверхнево-активні речовини описані в McCulcheon's Detergents and Emulsifiers Annual, Allured Publ. Corp., Ridgewood, New Jersey, а також в Sisely and Wood, Encyclopedia of Surface Active Agents, Chemical Publ. Co., Inc., New York, 1964. Приклади поверхнево-активних речовин включають поліетоксильовані спирти, поліетоксильовані алкілфеноли, поліетоксильовані ефіри сорбітану і жирних кислот, поліетоксильовані ефіри сорбіту і жирних кислот, діалкіл сульфосукцинати, алкілсульфати, алкілбензолсульфонати, органосилікони, N,N-діалкілтаурати, лігнінсульфонати, конденсати нафталенсульфонату з формальдегідом, полікарбоксилати, ефіри гліцерину, блок-кополімери поліоксіетилену/поліоксипропілену та алкілполіглікозиди, в яких кількість одиниць глюкози, на яку посилаються як на ступінь полімеризації (D.P.), може знаходитися в діапазоні від 1 до 3 та алкільні одиниці можуть знаходитися в діапазоні С6-С14 (див. Pure and Applied Chemistry 72, 1255-1264). Звичайно композиції за даним винаходом містять одну або більше поверхнево-активних речовин, щоб сприяти утворенню емульсії, коли композиції додають у воду в резервуарі для розприскування. Ці поверхнево-активні речовини можуть бути катіонними, аніонними або неіонними, але більш звичайно аніонними або неіонними. Приклади особливо підходящих аніонних поверхнево-активних речовин для цієї мети включають сульфонати, такі як додецил бензолсульфонат кальцію. Приклади особливо підходящих неіонних поверхнево-активних речовин включають поліоксіетильовані (ПОЕ) ефіри сорбітану, такі як ПОЕ (20) триолеат сорбітану, та поліоксіетильовані (ПОЕ) ефіри сорбіту, такі як ПОЕ (40) гексаолеат сорбіту. ПОЕ (20) триолеат сорбітану є комерційно доступним під торговою маркою TWEEN 85, що продається Uniqema. ПОЕ (40) гексаолеат сорбіту є комерційно доступним під торговими марками ATLAS G1086 та CIRRASOL G1086, що продається Uniqema. Комбінація ПОЕ ефіру сорбітану з ПОЕ ефіром сорбіту дозволяє оптимізувати значення ГЛБ (гідрофільноліпофільний баланс) поверхнево-активної речовини для отримання емульсії найвищої якості (щонайменша кількість суспендованих крапельок) при додаванні композиції у воду. Висока якість емульсій звичайно приводить до оптимальної гербіцидної дії. Таким чином, на особливу увагу для отримання оптимальної гербіцидної дії заслуговує композиція за даним винаходом, що містить одну або більше неіонних поверхневоактивних речовин, вибраних з поліоксіетильованих (ПОЕ) ефірів сорбітану, таких як ПОЕ (20) триолеат сорбітану, та поліоксіетильованих (ПОЕ) ефірів сорбіту, таких як ПОЕ (40) гексаолеат сорбіту, та їх сумішей. Дані композиції можуть також містити один або більше твердих розріджувачів у суспензії в рідкому носії. Тверді розріджувачі можуть бути розчинними у воді або нерозчинними у воді. Типові тверді розріджувачі описані в Watkins et al., Handbook of 93879 22 Insecticide Dust Diluents and Carriers, 2nd Ed., Dorland Books, Caldwell, New Jersey. Приклади розчинних у воді твердих розріджувачів включають солі, такі як фосфати лужних металів (наприклад, дигідрофосфат натрію), фосфати лужноземельних металів, сульфати натрію, калію, магнію та цинку, хлорид натрію та калію, та бензоат натрію, і цукри та похідні цукрів, такі як сорбіт, лактоза та цукроза. Приклади нерозчинних у воді твердих розріджувачів включають, але не обмежуються, глини, синтетичний та діатомовий кремнезем, силікати кальцію та магнію, діоксид титану, оксид алюмінію, кальцію та цинку, карбонат кальцію та магнію, сульфат кальцію та барію, та деревне вугілля. Було відкрито, що певні тверді розріджувачі, такі як глини, забезпечують істотну резистентність до відділення суспендованих або диспергованих твердих часток в даній композиції, що інакше призводило б до утворення відведеного шару (тобто шару, що не містить суспендованих або диспергованих твердих часток). До того ж було відкрито, що ці тверді розріджувачі можуть надавати композиції оборотну структуру гелю. Оборотний гель забезпечує високу в'язкість композиції при низьких зсувах (наприклад, коли композиція зберігається в контейнері), проте низька в'язкість полегшує розливання, коли використовують високий зсув (наприклад, коли контейнер з композицією струшують). Перевага оборотної структури гелю полягає в тому, що утворення відведеного шару та осадження часток до низу контейнера істотно зменшені. Звичайно, композиція за даним винаходом, яка містить, принаймні, приблизно 0,1 % мас. глини, утворює оборотний гель. Може бути корисним використання більш, ніж 10 % глини, але внаслідок вартості, переважним є використання не більше, ніж приблизно 10 %. Більш переважним є діапазон 0,1 до 5 %, та найбільш переважним є діапазон від 0,5 до 3 %. Приклади глин, корисних в даній композиції, включають алюмосилікати магнію, такі як атапульгіт (наприклад, ATTAGEL 50 від BASF Corp.) та інші алюмосилікати, такі як монтморилоніт (наприклад, глина BARDEN від KentuckyTennessee Clay Co. та глина BENTONE від Elementis Specialties). Типові тверді глини, корисні як розріджувачі, описані в Watkins et al., Handbook of Insecticide Dust Diluents and Carriers, 2nd Ed., Dorland Books, Caldwell, New Jersey. В даному винаході можуть бути використані інші інгредієнти для препаративних форм, такі як модифікатори реології, змочувальні засоби, барвники, противспінювачі, сушильні засоби та подібні. Ці інгредієнти відомі фахівцю в даній галузі техніки та їх опис може бути знайдений, наприклад, в McCutcheon's 2001, Volume 2: Functional Materials, опублікованому MC Publishing Company. Способи одержання суспензій та дисперсій часток сульфонілсечовин, що використовуються при одержанні композицій за даним винаходом, добре відомі та включають розмелювання в кульковому млині; в бісерному млині, в піщаному млині, в колоїдному млині та розмелювання на повітрі, об'єднане з високошвидкісним змішуванням. В 23 93879 Прикладах даного винаходу використовується процес розмелювання в бісерному млині. Без подальшого уточнення, вважають, що фахівець в даній галузі техніки, використовуючи попередній опис, може застосовувати даний винахід до його найширших меж. Наступні Приклади, таким чином, наведено лише для ілюстрації та вони ні в якому випадку не обмежують розкриття. В Прикладах 1-17 описано одержання та дослідження стабільності композицій за даним винаходом. В Порівняльному прикладі 1 описано одержання та дослідження стабільності відповідної композиції, що не містить лігносульфонат. Стабільність сульфонілсечовин в цих композиціях була визначена за допомогою старіння зразків в нагрітих печах та потім порівняння вмісту сульфонілсечовини до та після старіння, для визначення проценту (%) відносного розпаду. % відносного розпаду був розрахований за допомогою віднімання кінцевої % мас. сульфонілсечовини від початкового % мас. сульфонілсечовини, потім ділення триманої різниці на початковий % мас. сульфонілсечовини та потім множення одержаного коефіцієнта на 100%. Вміст сульфонілсечовини визначали за допомогою аналізу композицій високоефективною рідинною хроматографією (ВЕРХ), використовуючи колонки з оберненою фазою та елюанти. ПРИКЛАД 1 В скляну 250-мл колбу, постачену верхньою мішалкою, поміщали метиловий ефір С16-С18 жирних кислот (Cognis Corp. AGNIQUE ME 18SDU, 43,9 г), лігносульфонат (MeadWestvaco Соrр. REAX 88А, 3,0 г), неіонну поверхнево-активну речовину ПОЕ (20) триолеат сорбітану (Uniqema TWEEN 85, 12,0 г), неіонну поверхнево-активну речовину ПОЕ (40) гексаолеат сорбіту (Uniqema ATLAS G1086, 6,0 г), атразин (34,0 г), нікосульфурон (0,55 г) та римсульфурон (0,55 г). Перемішану суміш гомогенізували, використовуючи 0,6-л Dynoмлин (модель KDL, горизонтальний бісерний млин, вироблений W.A. Bachofen Basel, Швейцарія), та отриманий концентрат суспензії зберігали в пляшках. Зразок піддавали старінню в печі, нагрітій до 40 °С протягом 1 тижня, та потім вміст сульфонілсечовинних гербіцидів аналізували за допомогою ВЕРХ. Результати хімічної стабільності наведені в Таблиці 1 та Таблиці 2. ПРИКЛАД 2 В скляну 250-мл колбу, постачену верхньою мішалкою, поміщали метиловий ефір C16-C18 жирних кислот (AGNIQUE ME 18SDU, 43,9 г), лігаосульфонат (REAX 88А, 3,0 г), неіонну поверхнево 24 активну речовину ПОЕ (20) триолеат сорбітану (TWEEN 85, 9,0 г), суміш окремих поверхневоактивних речовин додецилбензолсульфонату кальцію та етоксилату касторової олії (Stepan Corp. TOXIMUL 3463F, 9,0 г), атразин (34,0 г), нікосульфурон (0,55 г) та римсульфурон (0,55 г). Перемішану суміш гомогенізували, використовуючи 0,6-л Dyno-млин, та одержаний концентрат суспензії зберігали в пляшках. Зразок масою 10 г піддавали старінню в печі, нагрітій до 40 °С протягом 1 тижня та потім вміст сульфонілсечовинних гербіцидів аналізували за допомогою ВЕРХ. Результати хімічної стабільності наведені в Таблиці 1 та Таблиці 2. ПРИКЛАД 3 В 1-л реактор з неіржавіючої сталі, постачений верхньою мішалкою, поміщали метиловий ефір C16-C18 жирних кислот (AGNIQUE ME 18SDU, 432,6 г), лігаосульфонат (REAX 907, 45,0 г), неіонну поверхнево-активну речовину ПОЕ (20) триолеат сорбітану (TWEEN 85, 45,0 г), неіонну поверхневоактивну речовину ПОЕ (40) гексаолеат сорбіту (ATLAS G1086, 45,0 г) та нікосульфурон (92,5%, 32,4 г). Перемішану суміш гомогенізувала, використовуючи 0,6-л Dyno-млин, та отриманий концентрат суспензії, зберігали в пляшках. Три зразки по 10 г піддавали старінню в нагрітих духовках. Один зразок нагрівали в духовці при 40 °C протягом 1 тижня та потім аналізували за допомогою ВЕРХ на вміст нікосульфурону. Другий зразок нагрівали в пічці при 40 °С протягом 2 тижнів та потім аналізували за допомогою ВЕРХ на вміст нікосульфурону. Третій зразок нагрівали в пічці при 54 °С протягом 2 тижнів та потім аналізували за допомогою ВЕРХ на вміст нікосульфурону. Результати хімічної стабільності наведені в Таблиці 1. ПОРІВНЯЛЬНИЙ ПРИКЛАД 1 В скляну 250-мл колбу, постачену верхньою мішалкою, додавали метиловий ефір C16-C18 жирних кислот (AGNIQUE ME 18SDU, 49,9 г), неіонну поверхнево-активну речовину ПОЕ (20) триолеат сорбітану (TWEEN 85, 7,5 г), неіонну поверхневоактивну речовину ПОЕ (40) гексаолеат сорбіту (ATLAS G1086, 7,5 г), атразин (34,0 г), нікосульфурон (0,55 г) та римсульфурон (0,55 г). Перемішану суміш гомогенізували, використовуючи 0,6-л Dynoмлин, та отриманий концентрат суспензії зберігали в пляшках. Зразок піддавали старінню в пічці, нагрітій до 35 °С протягом 1 тижня та потім вміст сульфонілсечовинних гербіцидів аналізували за допомогою ВЕРХ. Результати хімічної стабільності наведені в Таблиці 1 та Таблиці 2. Таблиця 1 Хімічна стабільність нікосульфурону в рідких препаративних формах при старінні Приклад 1 Приклад 2 Зразок % мас. нікосульфурону 0,55 0,55 Приклад 3 5,0 Порівняльний приклад 1 0,55 Умови старіння 1 тиждень при 40 °С 1 тиждень при 40 °С 1 тиждень при 40 °С 2 тижні при 40 °С 2 тижні при 54 °С 1 тиждень при 35 °С % відносного розпаду 0 2,0 1,2 1,8 11,2 18,2 25 93879 26 Таблиця 2 Хімічна стабільність римсульфурону в рідких препаративних формах при старінні Зразок Приклад 1 Приклад 2 Порівняльний приклад 1 % мас. римсульфурону 0,55 0,55 0,55 ПРИКЛАДИ 4-10 Композицій в Прикладах 4-10 додатково ілюструють даний винахід. Інгредієнти для препаративних форм об'єднували в кількостях, наведених в Таблиці 3А, відповідно до наступної загальної методики. В скляну 250-мл колбу, постачену верхньою мішалкою, поміщали метиловий ефір C16-C18 жирних кислот (AGNIQUE ME 18SDU), лігносульфонат (REAX 907), неіонну поверхнево-активну речовину ПОЕ (20) триолеат сорбітану (TWEEN 85), неіонну поверхнево-активну речовину ПОЕ (40) гексаолеат сорбіту (Uniqema CIRRASOL Умови старіння 1 тиждень при 40 °C 1 тиждень при 40 °C 1 тиждень при 35 °С % відносного розпаду 4,4 11,6 27,3 G1086), необов'язково інші інгредієнти, такі як EO PO блок-кополімер (SURFONIC L68-28X, PLURONIC P103 або PLURONIC L35) та тверді розріджувачі - атапульгітову глину (Engelhard ATTAGEL 50) або колоїдний діоксид кремнію (Degussa AEROSIL 200) та активний інгредієнт нікосульфурон (технічна речовина, що містить 93,2 % нікосульфурону). Суміш потім гомогенізували, використовуючи 0,2-л Eiger-млин, та отриманий концентрат суспензії, композицію за даним винаходом, зберігали в пляшках. Таблиця 3А Кількості інгредієнтів, що використовуються в композиціях на основі нікосульфурону в Прикладах 4-10* Інгредієнт 4 4,3 64,7 1,0 15,0 15,0 0 0 0 0 0 Нікосульфурон (93,2 %) AGNIQUE ME 18SDU REAX 907 TWEEN 85 CIRRASOL G1086 SURFONIC L68-28X PLURONIC P103 PLURONIC L35 ATTAGEL 50 AEROSIL 200 5 4,3 64,7 1,0 7,5 7,5 15,0 0 0 0 0 6 4,3 64,7 1,0 7,5 7,5 0 15,0 0 0 0 Приклад 7 4,3 64,7 1,0 7,5 7,5 0 0 15,0 0 0 8 4,3 57,7 1,0 15,0 15,0 0 0 5,0 2,0 0 9 4,3 62,7 1,0 15,0 15,0 0 0 0 2,0 0 10 4,3 62,7 1,0 15,0 15,0 0 0 0 0 2,0 * Кількості наведені в грамах. Зразок масою 10 г кожної з проілюстрованих композицій піддавали старінню в пічці при 40 °С протягом 8 тижнів. Для деяких з проілюстрованих композицій, другий зразок масою 10 г піддавали старінню в пічці при 40 °С протягом 2 тижнів. Зраз ки, піддані старінню, аналізували за допомогою ВЕРХ на вміст нікосульфурону. Результати хімічної стабільності наведені в Таблиці 3В. Тире "-" означає, що результат аналізу відсутній. Таблиця 3В Хімічна стабільність нікосульфурону (% відносного розпаду) при старінні композицій, проілюстрованих в Прикладах 4-10 при 40 °С Період часу 2 тижні 8 тижнів 4 2,2 5 3,2 Як можна побачити з Таблиці 3В, всі проілюстровані композиції на основі нікосульфурону продемонстровану відмінну стабільність в цьому аналізі. ПРИКЛАДИ 11-17 Композиції в Прикладах 11-17 є прикладами 6 1,0 Приклад 7 0,5 1,5 8 0,8 2,5 9 2,2 2,0 10 1,5 даного винаходу з різними сульфонілсечовинними активними інгредієнтами. Інгредієнти для препаративних форм об'єднували в кількостях, наведених в Таблиці 4А, відповідно до наступної загальної методики.В скляну 250-мл колбу, постачену верхньою мішалкою, додавали метиловий ефір C16-C18 27 93879 жирних кислот (AGNIQUE ME 18SDU), лігносульфонат (REAX 907), неіонну поверхнево-активну речовину ПОЕ (20) триолеат сорбітану (TWEEN 85 або TWEEN 85 LM з низькою вологістю), неіонну поверхнево-активну речовину ПОЕ (40) гексаолеат сорбіту (CIRRASOL G1086), тверді розріджувачі (ATTAGEL 50) та сульфонілсечовинний активний 28 інгредієнт, вибраний з нікосульфурону, тифенсульфурон-метилу, трибетурон-метилу, хлорсульфурону, хлоримурон-етилу, римсульфурону та метсульфурон-метилу. Суміш потім гомогенізували, використовуючи 0,2-л Eiger-млин, та отриманий концентрат суспензії, композицію за даним винаходом, зберігали в пляшках. Таблиця 4А Кількості інгредієнтів, що використовуються в композиціях в Прикладах 11-17* Інгредієнт 11 4,3 0 0 0 0 0 0 62,7 1,0 0 15,0 15,0 Нікосульфурон Тифенсульфурон-метил Трибетурон-метил Хлорсульфурон Хлоримурон-етил Римсульфурон Метсульфурон-метил AGNIQUE ME 18SDU REAX 907 TWEEN 85 TWEEN 85 LM CIRRASOL G1086 12 0 4,3 0 0 0 0 0 62,7 1,0 15,0 0 15,0 13 0 0 4,3 0 0 0 0 62,7 1,0 15,0 0 15,0 Приклад 14 0 0 0 4,3 0 0 0 62,7 1,0 15,0 0 15,0 15 0 0 0 0 4,3 0 0 62,7 1,0 15,0 0 15,0 16 0 0 0 0 0 4,3 0 62,7 1,0 15,0 0 15,0 17 0 0 0 0 0 0 4,3 62,7 1,0 15,0 0 15,0 * Кількості наведені в грамах. Зразок масою 10 г кожної з проілюстрованих композицій піддавали старінню в пічці при 40 °С протягом 1 тижня. Зразки, піддані старінню, аналі зували за допомогою ВЕРХ на вміст сульфонілсечовинного активного інгредієнту. Результати хімічної стабільності наведені в Таблиці 4В. Таблиця 4В Хімічна стабільність сульфонілсечовинного активного інгредієнта (% відносного розпаду) при старінні композицій, проілюстрованих в Прикладах 11-17 при 40 °С Період часу 1 тиждень 11 2,78 12 4,77 З результатів, наведених в Таблиці 4В, видно, що для конкретних композицій в Прикладах 11-17 спостерігаєма стабільність змінюється в залежності від сульфонілсечовини. Композиції, що містять метсульфурон-метил, нікосульфурон, римсульфурон або тифенсульфурон-метил, піддаються менше, ніж 10% розпаду, та композиція, що містить Комп’ютерна верстка А. Крулевський Приклад 14 28,22 13 66,48 15 23,91 16 9,07 17 6,23 нікосульфурон, є найбільш стабільною. Композиції в Прикладах 11-17 всі містять тільки 1 % лігносульфонату, та результати вказують, що для композицій, що містять сульфонілсечовини, які мають більшу сприйнятливість до розпаду, бажаними є більші кількості лігносульфонату. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюSingle liquid-phase herbicide composition
Автори англійськоюReap James J., Beestman George B.
Назва патенту російськоюГербицидная композиция c одной жидкой фазой
Автори російськоюРеап Джеймс Дж., Биистман Джорж Б.
МПК / Мітки
МПК: A01N 47/36, A01N 43/70, A01P 13/02, A01N 25/30
Мітки: однією, фазою, гербіцидна, рідкою, композиція
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/14-93879-gerbicidna-kompoziciya-z-odniehyu-ridkoyu-fazoyu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Гербіцидна композиція з однією рідкою фазою</a>
Попередній патент: Похідна бензилпіперазину, її застосування при лікуванні різних розладів та фармацевтична композиція, що її містить
Наступний патент: Електричний з’єднувач
Випадковий патент: Вогнетривка бетонна суміш