Трициклічні місткові похідні циклопентадієнону, спосіб одержання проміжної сполуки, гербіцидна композиція та спосіб боротьби з трав’янистими рослинами і бур’янами в культурах корисних рослин

Реферат: Сполуки формули (І), у якій замісники є такими, як визначено в пункті 1 формули винаходу, які придатні для застосування як гербіциди. G R R 8 11 R 12 O R 1 9 R R 10 O R 7 R 6 R R 5 O R 4 R 2 3 (I) UA 100700 C2 (12) UA 100700 C2 UA 100700 C2 5 Даний винахід стосується нових гербіцидно активних циклопентандіонів і їх похідних, способів їх одержання, композицій, які містять ці сполуки, і їх застосування для боротьби з бур'янами, переважно - у культурах корисних рослин, або для пригнічення росту рослин. Циклопентандіони, які мають гербіцидну активність, описані, наприклад, в WO 01/74770 і WO 96/03366. Відповідно до винаходу виявлені нові циклопентандіони і їх похідні, які мають гербіцидну активність і здатність пригнічувати ріст. Тому даний винахід стосується сполук формули I R R R 15 20 25 30 35 40 45 50 G 11 R 12 O R 1 9 O 8 R 10 10R 7 R 6 R R 5 O R 4 R 2 3 (I), у якій G означає водень, лужний метал, лужноземельний метал, сульфоній, амоній або маскувальну групу, 1 R означає метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, циклопропіл, галогенметил, галогенетил, вініл, етиніл, галоген, C1-C2-алкоксигрупу або C1-C2-галогеналкоксигрупу, 2 3 4 R , R і R незалежно один від одного означають водень, метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, циклопропіл, галогенметил, галогенетил, вініл, етиніл, галоген, C 1-C2-алкоксигрупу або C1-C2галогеналкоксигрупу, 5 12 R і R незалежно один від одного означають водень, C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3алкілоксигрупу, C1-C3-алкілтіогрупу, галоген або C1-C6-алкоксикарбоніл, або 5 12 R і R об‘єднуються і утворюють 3- – 7-членне карбоциклічне кільце, яке необов‘язково містить атом кисню або сірки, і 6 7 8 9 10 11 7 R , R , R , R , R і R незалежно один від одного означають водень або замісник, або R і 8 9 10 R , або R і R разом з атомами вуглецю, до яких вони приєднані, утворюють кетогрупу, необов‘язково заміщену алкенільну групу або необов‘язково заміщену іміногрупу, або будь-які 7 8 9 10 два із R , R , R і R разом утворюють 3- – 8-членне карбоциклічне кільце, яке необов‘язково 7 містить гетероатом, вибраний із групи, яка включає O, S і N, і необов‘язково заміщене, або R і 10 R разом утворюють зв‘язок. У визначеннях замісників сполук формули I кожний алкільний фрагмент, окремо або у вигляді частини більшої групи (такої як алкоксигрупа, алкілтіогрупа, алкоксикарбоніл, алкілкарбоніл, алкіламінокарбоніл, діалкіламінокарбоніл) має лінійний або розгалужений ланцюг і означає, наприклад, метил, етил, н-пропіл, н-бутил, н-пентил, н-гексил, ізопропіл, н-бутил, втор-бутил, ізобутил, трет-бутил або неопентил. Алкільні групи переважно являють собою C 1C6-алкільні групи, але більш краще - C1-C4-алкільні або C1-C3-алкільні і найбільш краще - C1-C2алкільні групи. Якщо вони містяться, то необов‘язкові замісники алкільного фрагмента (окремо або як частина більшої групи, такої як алкоксигрупа, алкоксикарбоніл, алкілкарбоніл, алкіламінокарбоніл, діалкіламінокарбоніл) включають одну або більшу кількість наступних: галоген, нітрогрупу, ціаногрупу, C3-C7-циклоалкіл (сам необов‘язково заміщений C1-C6-алкілом або галогеном), C5-C7-циклоалкеніл (сам необов‘язково заміщений C1-C6-алкілом або галогеном), гідроксигрупу, C1-C10-алкоксигрупу, C1-C10-алкоксі(C1-C10)алкоксигрупу, три(C1C4)алкілсиліл(C1-C6)алкоксигрупу, C1-C6-алкоксикарбоніл(C1-C10)алкоксигрупу, C1-C10галогеналкоксигрупу, арил(C1-C4)-алкоксигрупу (де арильна група необов‘язково є заміщеною), C3-C7-циклоалкілоксигрупу (де циклоалкільна група необов‘язково заміщена C 1-C6-алкілом або галогеном), C3-C10-алкенілоксигрупу, C3-C10-алкінілоксигрупу, меркаптогрупу, C1-C10алкілтіогрупу, C1-C10-галогеналкілтіогрупу, арил(C1-C4)алкілтіогрупу (де арильна група необов‘язково є заміщеною), C3-C7-циклоалкілтіогрупу (де циклоалкільна група необов‘язково заміщена C1-C6-алкілом або галогеном), три(C1-C4)алкілсиліл(C1-C6)алкілтіогрупу, арилтіогрупу (де арильна група необов‘язково є заміщеною), C1-C6-алкілсульфоніл, C1-C6галогеналкілсульфоніл, C1-C6-алкілсульфініл, C1-C6-галогеналкілсульфініл, арилсульфоніл (де арильна група необов‘язково може бути заміщеною), три(C1-C4)алкілсиліл, арилді(C1 1 UA 100700 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 C4)алкілсиліл, (C1-C4)алкілдіарилсиліл, триарилсиліл, арил(C 1-C4)алкілтіо(C1-C4)алкіл, арилоксі(C1-C4)алкіл, форміл, C1-C10-алкілкарбоніл, HO2C, C1-C10-алкоксикарбоніл, амінокарбоніл, C1-C6-алкіламінокарбоніл, ді(C1-C6-алкіл)амінокарбоніл, N-(C1-C3-алкіл)-N-(C1-C3алкоксі)амінокарбоніл, C1-C6-алкілкарбонілоксигрупу, арилкарбонілоксигрупу (де арильна група необов‘язково є заміщеною), ді(C1-C6)алкіламінокарбонілоксигрупу, C1-C6-алкіліміноокси, C3-C6алкенілоксііміногрупу, арилоксііміногрупу, арил (сам необов‘язково заміщений), гетероарил (сам необов‘язково заміщений), гетероцикліл (сам необов‘язково заміщений C 1-C6-алкілом або галогеном), арилоксигрупу (де арильна група необов‘язково є заміщеною), гетероарилоксигрупу, (де гетероарильна група необов‘язково є заміщеною), гетероциклілоксигрупу (де гетероциклільна група необов‘язково заміщена C 1-C6-алкілом або галогеном), аміногрупу, C1-C6-алкіламіногрупу, ді(C1-C6)алкіламіногрупу, C1-C6алкілкарбоніламіногрупу, N-(C1-C6)алкілкарбоніл-N-(C1-C6)алкіламіногрупу, C2-C6алкенілкарбоніл, C2-C6-алкінілкарбоніл, C3-C6-алкенілоксикарбоніл, C3-C6-алкінілоксикарбоніл, арилоксикарбоніл (де арильна група необов‘язково є заміщеною) і арилкарбоніл (де арильна група необов‘язково є заміщеною). Алкенільні і алкінільні фрагменти можуть являти собою лінійні або розгалужені ланцюги і алкенільні фрагменти, якщо це є придатним, можуть знаходитися в (E)- або (Z)-конфігурації. Прикладами є вініл, аліл і пропаргіл. Алкенільні і алкінільні фрагменти можуть містити одну або більшу кількість подвійних і/або потрійних зв‘язків в будь-якій комбінації. Слід розуміти, що аленіл і алкінілалкеніл включені в обсяг значень цих термінів. Слід розуміти, що алкенільні 7 8 фрагменти, утворені групою R разом з R , безпосередньо приєднані до місткового циклогексанового кільця за допомогою подвійного зв‘язку. Якщо вони містяться, то необов‘язкові замісники алкенілу або алкінілу включають необов‘язкові замісники, зазначені вище для алкільного фрагмента. Галоген означає фтор, хлор, бром або йод. Галогеналкільні групи являють собою алкільні групи, які заміщені однією або більшою кількістю однакових або різних атомів галогенів і являють собою, наприклад, CF 3, CF2Cl, CF2H, CCl2H, FCH2, ClCH2, BrCH2, CH3CHF, (CH3)2CF, CF3CH2 або CHF2CH2. В контексті даного опису термін "арил" означає кільцеві системи, які можуть бути моно-, біабо трициклічними. Приклади таких кілець включають феніл, нафтил, антраценіл, інденіл або фенантреніл. Кращою арильною групою є феніл. Термін "гетероарил" переважно означає ароматичну кільцеву систему, яка містить принаймні один гетероатом і яка містить одне кільце або два або більшу кількість конденсованих кілець. Краще, якщо одне кільце містить до трьох, а біциклічні системи - до чотирьох гетероатомів, які переважно вибрані із групи, яка включає азот, кисень і сірку. Приклади таких груп включають фурил, тієніл, піроліл, піразоліл, імідазоліл, 1,2,3-триазоліл, 1,2,4-триазоліл, оксазоліл, ізоксазоліл, тіазоліл, ізотіазоліл, 1,2,4-оксадіазоліл, 1,3,4оксадіазоліл, 1,2,5-оксадіазоліл, 1,2,3-тіадіазоліл, 1,2,4-тіадіазоліл, 1,3,4-тіадіазоліл, 1,2,5тіадіазоліл, піридил, піримідиніл, піридазиніл, піразиніл, 1,2,3-триазиніл, 1,2,4-триазиніл, 1,3,5триазиніл, бензофурил, бензізофурил, бензотієніл, бензізотієніл, індоліл, ізоіндоліл, індазоліл, бензотіазоліл, бензізотіазоліл, бензоксазоліл, бензізоксазоліл, бензімідазоліл, 2,1,3бензоксадіазол, хінолініл, ізохінолініл, цінолініл, фталазиніл, хіназолініл, хіноксалініл, нафтиридиніл, бензотриазиніл, пуриніл, птеридиніл і індолізиніл. Кращі приклади гетероароматичних радикалів включають піридил, піримідиніл, триазиніл, тієніл, фурил, оксазоліл, ізоксазоліл, 2,1,3-бензоксадіазоліл і тіазоліл. Друга група кращих гетероарилів включає фурил, тієніл, піразоліл, 1,2,3-триазоліл, 1,2,4триазоліл, піридил, піримідиніл, піридазиніл, піразиніл, хінолініл, ізохінолініл, цінолініл, хіназолініл і хіноксалініл. Термін "гетероцикліл" переважно означає неароматичні, більш краще - моноциклічні або біциклічні кільцеві системи, які містять до 7 атомів, включаючи одну або більшу кількість (переважно - 1 або 2) гетероатомів, вибраних із групи, яка включає O, S і N. Приклади таких кілець включають 1,3-діоксолан, оксетан, тетрагідрофуран, морфолін, тіоморфолін і піперазин. Якщо вони містяться, то необов‘язкові замісники гетероциклілу включають C 1-C6-алкіл і C1-C6галогеналкіл, а також необов‘язкові замісники, наведені вище для алкільного фрагмента. Циклоалкіл переважно включає циклопропіл, циклобутил, циклопентил і циклогексил. Циклоалкілалкіл переважно являє собою циклопропілметил. Циклоалкеніл переважно включає циклопентеніл і циклогексеніл. Якщо вони містяться, то необов‘язкові замісники циклоалкілу або циклоалкенілу включають C1-C3-алкіл, а також необов‘язкові замісники, наведені вище для алкільного фрагмента. 2 UA 100700 C2 7 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 8 Карбоциклічні кільця, такі як утворені R разом з R , включають арильні, циклоалкільні або карбоциклічні групи і циклоалкенільні групи. Якщо вони містяться, то необов‘язкові замісники арилу, гетероарилу і карбоциклів переважно незалежно вибрані із групи, яка включає галоген, нітрогрупу, ціаногрупу, роданову групу, ізотіоціанатну групу, C1-C6-алкіл, C1-C6-галогеналкіл, C1-C6-алкоксі-(C1-C6)алкіл, C2-C6алкеніл, C2-C6-галогеналкеніл, C2-C6-алкініл, C3-C7-циклоалкіл (сам необов‘язково заміщений C1C6-алкілом або галогеном), C5-C7-циклоалкеніл (сам необов‘язково заміщений C1-C6-алкілом або галогеном), гідроксигрупу, C1-C10-алкоксигрупу, C1-C10-алкоксі(C1-C10)алкоксигрупу, три(C1C4)алкілсиліл(C1-C6)алкоксигрупу, C1-C6-алкоксикарбоніл(C1-C10)алкоксигрупу, C1-C10галогеналкоксигрупу, арил(C1-C4)алкоксигрупу (де арильна група необов‘язково заміщена галогеном або C1-C6-алкілом), C3-C7-циклоалкілоксигрупу (де циклоалкільна група необов‘язково заміщена C1-C6-алкілом або галогеном), C3-C10-алкенілоксигрупу, C3-C10алкінілоксигрупу, меркаптогрупу, C1-C10-алкілтіогрупу, C1-C10-галогеналкілтіогрупу, арил(C 1C4)алкілтіогрупу, C3-C7-циклоалкілтіогрупу (де циклоалкільна група необов‘язково заміщена C 1C6-алкілом або галогеном), три(C1-C4)-алкілсиліл(C1-C6)алкілтіогрупу, арилтіогрупу, C1-C6алкілсульфоніл, C1-C6-галогеналкілсульфоніл, C1-C6-алкілсульфініл, C1-C6галогеналкілсульфініл, арилсульфоніл, три(C1-C4)алкілсиліл, арилді(C1-C4)-алкілсиліл, (C1C4)алкілдіарилсиліл, триарилсиліл, C1-C10-алкілкарбоніл, HO2C, C1-C10-алкоксикарбоніл, амінокарбоніл, C1-C6-алкіламінокарбоніл, ді(C1-C6-алкіл)-амінокарбоніл, N-(C1-C3-алкіл)-N-(C1C3-алкоксі)амінокарбоніл, C1-C6-алкілкарбонілоксигрупу, арилкарбонілоксигрупу, ді(C 1C6)алкіламіно-карбонілоксигрупу, арил (сам необов‘язково заміщений C1-C6-алкілом або галогеном), гетероарил (сам необов‘язково заміщений C 1-C6-алкілом або галогеном), гетероцикліл (сам необов‘язково заміщений C 1-C6-алкілом або галогеном), арилоксигрупу (де арильна група необов‘язково заміщена C1-C6-алкілом або галогеном), гетероарилоксигрупу (де гетероарильна група необов‘язково заміщена C 1-C6-алкілом або галогеном), гетероциклілоксигрупу (де гетероциклільна група необов‘язково заміщена C 1-C6-алкілом або галогеном), аміногрупу, C1-C6-алкіламіногрупу, ді(C1-C6)алкіламіногрупу, C1-C6алкілкарбоніламіногрупу, N-(C1-C6)алкілкарбоніл-N-(C1-C6)алкіламіногрупу, арилкарбоніл, (де арильна група сама необов‘язково заміщена галогеном або C 1-C6-алкілом) або два сусідніх положення арильної або гетероарильної системи можуть бути циклізовані і утворюють 5-, 6- або 7-членне карбоциклічне або гетероциклічне кільце, саме необов‘язково заміщене галогеном або C1-C6-алкілом. Інші замісники арилу або гетероарилу включають арилкарбоніламіногрупу (де арильна група заміщена C1-C6-алкілом або галогеном), (C1-C6)алкоксикарбоніламіногрупу (C1C6)алкоксикарбоніл-N-(C1-C6)алкіламіногрупу, арилоксикарбоніламіногрупу (де арильна група заміщена C1-C6-алкілом або галогеном), арилоксикарбоніл-N-(C1-C6)алкіламіногрупу, (де арильна група заміщена C1-C6-алкілом або галогеном), арилсульфоніламіногрупу (де арильна група заміщена C1-C6-алкілом або галогеном), арилсульфоніл-N-(C1-C6)алкіламіногрупу (де арильна група заміщена C1-C6-алкілом або галогеном), арил-N-(C1-C6)алкіламіногрупу (де арильна група заміщена C1-C6-алкілом або галогеном), ариламіногрупу (де арильна група заміщена C1-C6-алкілом або галогеном), гетероарил аміногрупу (де гетероарильна група заміщена C1-C6-алкілом або галогеном), гетероцикліламіногрупу (де гетероциклільна група заміщена C1-C6-алкілом або галогеном), амінокарбоніламіногрупу, C1-C6алкіламінокарбоніламіногрупу, ді(C1-C6)алкіламінокарбоніламіногрупу, ариламінокарбоніламіногрупу, де арильна група заміщена C 1-C6-алкілом або галогеном), арилN-(C1-C6)алкіламіно-карбоніламіногрупу, де арильна група заміщена C1-C6-алкілом або галогеном), C1-C6-алкіламінокарбоніл-N-(C1-C6)алкіламіногрупу, ді(C1-C6)алкіламінокарбоніл-N(C1-C6)алкіламіногрупу, ариламінокарбоніл-N-(C1-C6)алкіламіногрупу, де арильна група заміщена C1-C6-алкілом або галогеном), і арил-N-(C1-C6)алкіламінокарбоніл-N-(C1C6)алкіламіногрупу, де арильна група заміщена C1-C6-алкілом або галогеном). Для заміщених гетероциклільних груп краще, якщо одна або більша кількість замісників незалежно вибрані із групи, яка включає галоген, C1-C6-алкіл, C1-C6-галогеналкіл, C1-C6алкоксигрупу, C1-C6-галогеналкоксигрупу, C1-C6-алкілтіогрупу, C1-C6-алкілсульфініл, C1-C6алкілсульфоніл, нітрогрупу і ціаногрупу. Слід розуміти, що діалкіламінні замісники включають такі, в яких діалкільні групи разом з атомом N, до якого вони приєднані, утворюють 5-, 6- або 7членне гетероциклічне кільце, яке може містити 1 або 2 додаткових гетероатоми, вибраних із групи, яка включає O, N і S і які необов‘язково заміщені 1 або 2 незалежно вибраними (C 1C6)алкільними групами. Якщо гетероциклічні кільця утворені шляхом сполучення двох груп, зв‘язаних з атомом N, то одержані кільця переважно являють собою піролідин, піперидин, тіоморфолін або морфолін, кожне з яких може бути заміщене 1 або 2 незалежно вибраними (C 1C6)алкільними групами. 3 UA 100700 C2 6 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 11 Слід розуміти, що термін "замісник" у визначеннях R - R переважно включає всі замісники, зазначені вище для "арилу", "гетероарилу" і "гетероциклілу". Даний винахід також стосується солей, які сполуки формули I можуть утворювати з амінами, основами лужних металів і лужноземельних металів або четвертинними амонієвими основами. Із гідроксидів лужних металів і лужноземельних металів як солеутворювачі можна особливо відзначити гідроксиди літію, натрію, калію, магнію і кальцію, а особливо гідроксиди натрію і калію. Сполуки формули I, пропоновані в даному винаході, також включають гідрати, які можуть утворитися при одержані солі. Приклади амінів, придатних для утворення амонієвих солей, включають аміак, а також первинні, вторинні і третинні C1-C18-алкіламіни, C1-C4-гідроксіалкіламіни і C2-C4алкоксіалкіламіни, наприклад, метиламін, етиламін, н-пропіламін, ізопропіламін, чотири ізомери бутиламіну, н-аміламін, ізоаміламін, гексиламін, гептиламін, октиламін, ноніламін, дециламін, пентадециламін, гексадециламін, гептадециламін, октадециламін, метилетиламін, метилізопропіламін, метилгексиламін, метилноніламін, метилпентадециламін, метилоктадециламін, етилбутиламін, етилгептиламін, етилоктиламін, гексилгептиламін, гексилоктиламін, диметиламін, діетиламін, ди-н-пропіламін, діізопропіламін, ди-н-бутиламін, дин-аміламін, діізоаміламін, дигексиламін, дигептиламін, діоктиламін, етаноламін, н-пропаноламін, ізопропаноламін, N,N-діетаноламін, N-етилпропаноламін, N-бутилетаноламін, аліламін, н-бут-2еніламін, н-пент-2-еніламін, 2,3-диметилбут-2-еніламін, дибут-2-еніламін, н-гекс-2-еніламін, пропілендіамін, триметиламін, триетиламін, три-н-пропіламін, триізопропіламін, три-нбутиламін, триізобутиламін, три-втор-бутиламін, три-н-аміламін, метоксіетиламін і етоксіетиламін; гетероциклічні аміни, наприклад, піридин, хінолін, ізохінолін, морфолін, піперидин, піролідин, індолін, хінуклідин і азепін; первинні ариламіни, наприклад, аніліни, метоксіаніліни, етоксіаніліни, о-, м- і п-толуїдини, фенілендіаміни, бензидини, нафтиламіни і о-, м- і п-хлораніліни; але переважно - триетиламін, ізопропіламін і діізопропіламін. Кращі четвертинні амонієві основи, придатні для утворення солей, відповідають, наприклад, формулі [N(Ra Rb Rc Rd)]OH, у якій Ra, Rb, Rc і Rd всі незалежно один від одного означають C1-C4алкіл. Інші придатні тетраалкіламонієві основи з іншими аніонами можна одержати, наприклад, за реакціями обміну аніонів. Маскувальні групи G вибрані так, щоб їх можна було видалити за допомогою біохімічного, хімічного або фізичного процесу з одержанням сполук формули I, у якій G означає H, до, під час або після нанесення на оброблювальну ділянку або рослини. Приклади цих процесів включають ферментативне розщеплення, хімічний гідроліз і фотоліз. Сполуки, які містять такі маскувальні групи G, можуть забезпечувати певні переваги, такі як поліпшене проникнення в кутикулу оброблюваних рослин, поліпшена переносимість культурами, поліпшена сумісність або стабільність у готових сумішах, які містять інші гербіциди, антидоти гербіцидів, регулятори росту рослин, фунгіциди або інсектициди, або зменшене вилуговування в ґрунтах. 6 11 Краще, якщо в сполуках формули I R і R незалежно один від одного означають водень, галоген, форміл, ціаногрупу або нітрогрупу або 6 11 R і R незалежно один від одного означають C1-C6-алкіл, C2-C6-алкеніл, C2-C6-алкініл, C1C6-алкоксигрупу, C3-C7-циклоалкіл, C3-C7-циклоалкеніл, феніл, гетероарил або 3- – 7-членний гетероцикліл, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними, або 6 11 13 14 15 16 R і R незалежно один від одного означають групу COR , CO2R або CONR R , 17 18 19 20 21 22 22 23 24 CR =NOR , CR =NNR R , NHR , NR R або OR , де 13 R означає C1-C6-алкіл, C2-C6-алкеніл, C2-C6-алкініл, C3-C7-циклоалкіл, C5-C7-циклоалкеніл, феніл, гетероарил або 3- – 7-членний гетероцикліл, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними, 14 R означає водень, C1-C6-алкіл, C3-C6-алкеніл, C3-C6-алкініл, C3-C7-циклоалкіл, C5-C7циклоалкеніл, феніл, гетероарил або означає 3- – 7-членний гетероцикліл, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними, 15 R означає водень, C1-C6-алкіл, C3-C6-алкеніл, C3-C6-алкініл, C1-C6-алкоксигрупу, C1-C6галогеналкоксигрупу, C3-C7-циклоалкіл, C5-C7-циклоалкеніл, феніл, гетероарил або 3- – 7членний гетероцикліл, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними, 16 R означає водень, C1-C6-алкіл, C3-C6-алкеніл, C3-C6-алкініл, C1-C6-алкоксигрупу, C1-C6галогеналкоксигрупу, C3-C7-циклоалкіл, C5-C7-циклоалкеніл, C1-C6-алкілсульфоніл, фенілсульфоніл, гетероарилсульфоніл, аміногрупу, C 1-C6-алкіламіногрупу, ді-C1-C6алкіламіногрупу, феніл, гетероарил або 3- – 7-членний гетероцикліл, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними, або 15 16 R і R можуть об‘єднуватися і утворювати необов‘язково заміщене 3- – 7-членне кільце, яке необов‘язково містить атом кисню, сірки або азоту, 4 UA 100700 C2 17 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 19 R і R незалежно один від одного означають водень, C1-C3-алкіл або C3-C6-циклоалкіл, 18 20 21 R , R і R незалежно один від одного означають водень, C1-C6-алкіл, C3-C6-алкеніл, C3-C6алкініл, C3-C7-циклоалкіл, C1-C6-алкілкарбоніл, C1-C6-алкоксикарбоніл, C1-C6-алкілтіокарбоніл, амінокарбоніл, C1-C6-алкіламінокарбоніл, ді-C1-C6-алкіламінокарбоніл, феніл або гетероарил, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними, 22 R означає C1-C6-алкілкарбоніл, C1-C6-алкоксикарбоніл, C1-C6-алкілтіокарбоніл, C1-C6алкіламінокарбоніл, ді-C1-C6-алкіламінокарбоніл, C1-C6-алкілсульфоніл, фенілкарбоніл, феноксикарбоніл, феніламінокарбоніл, фенілтіокарбоніл, фенілсульфоніл, гетероарилкарбоніл, гетероарилоксикарбоніл, гетероариламінокарбоніл, гетероарилтіокарбоніл або гетероарилсульфоніл, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними, 23 R означає C1-C6-алкіл, C3-C6-алкеніл, C3-C6-алкініл, C3-C7-циклоалкіл, C1-C6-алкілкарбоніл, C1-C6-алкоксикарбоніл, C1-C6-алкілтіокарбоніл, C1-C6-алкіламінокарбоніл, ді-C1-C6алкіламінокарбоніл, C1-C6-алкілсульфоніл, феніл або гетероарил, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними, або 22 23 R і R можуть об‘єднуватися і утворювати необов‘язково заміщене 3- – 7-членне кільце, яке необов‘язково містить атом кисню, сірки або азоту, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними, і 24 R означає C3-C6-алкеніл, C3-C6-алкініл, C3-C7-циклоалкіл, C1-C6-алкілкарбоніл, C1-C6алкоксикарбоніл, C1-C6-алкілтіокарбоніл, амінокарбоніл, C1-C6-алкіламінокарбоніл, ді-C1-C6алкіламінокарбоніл, три(C1-C6-алкіл)силіл, феніл або гетероарил, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними. 6 11 Більш краще, якщо R і R незалежно один від одного означають водень, галоген, 13 14 15 16 ціаногрупу, необов‘язково заміщений C1-C6-алкіл або групу COR , CO2R або CONR R , 17 18 19 20 21 CR =NOR або CR =NNR R , де 13 14 15 16 R , R , R і R означають C1-C6-алкіл, 17 19 R і R означають водень або C1-C3-алкіл, 18 R означає C1-C3-алкіл, і 20 21 R і R незалежно один від одного означають водень або C1-C3-алкіл. 6 11 Краще, якщо R і R незалежно один від одного означають водень, метил або метил, заміщений C1-C3-алкоксигрупою. 7 8 9 10 Краще, якщо R , R , R і R незалежно один від одного означають водень, галоген, гідроксигрупу, форміл, аміногрупу, ціаногрупу або нітрогрупу, або 7 8 9 10 R , R , R і R незалежно один від одного означають C 1-C6-алкіл, C2-C6-алкеніл, C2-C6алкініл, C1-C6-алкоксигрупу, C1-C6-алкоксі-C1-C6-алкіл, C1-C6-алкілтіогрупу, C1-C6-алкілсульфініл, C1-C6-алкілсульфоніл, C1-C6-алкілтіо-C1-C6-алкіл, C1-C6-алкілсульфініл-C1-C6-алкіл, C1-C6алкілсульфоніл-C1-C6-алкіл, C3-C7-циклоалкіл, C4-C7-циклоалкеніл, три(C1-C6-алкіл)силіл, арил, гетероарил або 3- – 7-членний гетероцикліл, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними, або 7 8 9 10 13 14 15 16 R , R , R і R незалежно один від одного означають групу COR , CO2R або CONR R , 17 18 19 20 21 22 23 24 CR =NOR , CR =NNR R , NR R або OR , де 13 R означає C1-C6-алкіл, C2-C6-алкеніл, C2-C6-алкініл, C3-C7-циклоалкіл, C5-C7-циклоалкеніл, феніл, гетероарил або 3- – 7-членний гетероцикліл, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними, 14 R означає водень, C1-C6-алкіл, C3-C6-алкеніл, C3-C6-алкініл, C3-C7-циклоалкіл, C5-C7циклоалкеніл, феніл, гетероарил або означає 3- – 7-членний гетероцикліл, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними, 15 R означає водень, C1-C6-алкіл, C3-C6-алкеніл, C3-C6-алкініл, C1-C6-алкоксигрупу, C1-C6галогеналкоксигрупу, C3-C7-циклоалкіл, C5-C7-циклоалкеніл, феніл, гетероарил або 3- – 7членний гетероцикліл, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними, 16 R означає водень, C1-C6-алкіл, C3-C6-алкеніл, C3-C6-алкініл, C1-C6-алкоксигрупу, C1-C6галогеналкоксигрупу, C3-C7-циклоалкіл, C5-C7-циклоалкеніл, C1-C6-алкілсульфоніл, аміногрупу, C1-C6-алкіламіногрупу, ді-C1-C6-алкіламіногрупу, феніл, гетероарил або 3- – 7-членний гетероцикліл, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними, або 15 16 R і R можуть об‘єднуватися і утворювати необов‘язково заміщене 3- – 7-членне кільце, яке необов‘язково містить атом кисню, сірки або азоту, 17 19 R і R незалежно один від одного означають водень, C1-C3-алкіл або C3-C6-циклоалкіл, 18 20 21 R , R і R незалежно один від одного означають водень, C1-C6-алкіл, C3-C6-алкеніл, C3-C6алкініл, C3-C7-циклоалкіл, C1-C6-алкілкарбоніл, C1-C6-алкоксикарбоніл, C1-C6-алкілтіокарбоніл, C1-C6-алкіламінокарбоніл, ді-C1-C6-алкіламінокарбоніл, феніл або гетероарил, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними, 5 UA 100700 C2 22 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 23 R і R незалежно один від одного означають C1-C6-алкіл, C3-C6-алкеніл, C3-C6-алкініл, C3C7-циклоалкіл, C1-C6-алкілкарбоніл, C1-C6-алкоксикарбоніл, C1-C6-алкілтіокарбоніл, C1-C6алкіламінокарбоніл, ді-C1-C6-алкіламінокарбоніл, C1-C6-алкілсульфоніл, феніл або гетероарил або 22 23 R і R можуть об‘єднуватися і утворювати необов‘язково заміщене 3- – 7-членне кільце, яке необов‘язково містить атом кисню, сірки або азоту, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними, і 24 R означає C1-C6-алкіл, C3-C6-алкеніл, C3-C6-алкініл, C3-C7-циклоалкіл, C1-C6-алкілкарбоніл, C1-C6-алкоксикарбоніл, C1-C6-алкілтіокарбоніл, C1-C6-алкіламінокарбоніл, ді-C1-C6алкіламінокарбоніл, C1-C6-алкілсульфоніл, три(C1-C6-алкіл)силіл, феніл або гетероарил, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними. 7 8 9 10 Більш краще, якщо R , R , R і R означають водень. 7 8 9 10 Також бажано, якщо один із R , R , R і R означає метил або етил. 7 8 9 10 Також бажано, якщо один із R , R , R і R означає необов‘язково заміщений арил або гетероарил і більш краще - необов‘язково заміщений феніл, нафтил, фурил, тієніл, піразоліл, 1,2,3-триазоліл, 1,2,4-триазоліл, піридил, піримідиніл, піридазиніл, піразиніл, хінолініл, ізохінолініл, цінолініл, хіназолініл або хіноксалініл. 7 8 9 10 Краще, якщо один із R , R , R і R означає піридил або піридил, заміщений трифторметилом або галогеном. 7 10 Також бажано, якщо R і R утворюють зв‘язок. 7 8 9 10 Краще, якщо R , R , R і R незалежно один від одного означають водень, ціаногрупу, C 1-C6алкіл, C2-C6-алкеніл, C1-C6-алкоксигрупу, C1-C6-алкоксі-C1-C6-алкіл, C1-C6-алкілтіо-C1-C6-алкіл, C1-C6-алкілсульфініл-C1-C6-алкіл, C1-C6-алкілсульфоніл-C1-C6-алкіл, 3– 7-членний гетероцикліл, необов‘язково заміщений феніл або необов‘язково заміщений гетероарил, або 17 18 CR =NOR , де 17 R означає водень або C1-C3-алкіл і 18 R означає C1-C3-алкіл. 7 8 9 10 В іншій групі кращих сполук формули I R і R , або R і R разом утворюють групу =O, або 25 26 27 7 8 9 10 утворюють групу =CR R , або утворюють групу =NR , або будь-які два із R , R , R і R утворюють 3- – 8-членне кільце, яке необов‘язково містить гетероатом, вибраний із групи, яка включає O, S і N, і яке необов‘язково містить як замісники C 1-C3-алкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1C3-алкілтіогрупу, C1-C3-алкілсульфініл, C1-C3-алкілсульфоніл, C1-C3-галогеналкіл, галоген, феніл, феніл, який містить як замісники C1-C4-алкіл, C1-C4-галогеналкіл, C1-C4-алкоксигрупу, C1C4-галогеналкоксигрупу, C1-C4-алкілтіогрупу, C1-C4-алкілсульфініл, C1-C4-алкілсульфоніл, C1-C4алкілкарбоніл, C1-C4-алкоксикарбоніл, амінокарбоніл, C1-C6-алкіламінокарбоніл, ді-C1-C6алкіламінокарбоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, гетероарил або гетероарил, який містить як замісники C1-C4-алкіл, C1-C4-галогеналкіл, C1-C4-алкоксигрупу, C1-C4галогеналкоксигрупу, C1-C4-алкілтіогрупу, C1-C4-алкілсульфініл, C1-C4-алкілсульфоніл, C1-C4алкілкарбоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, де 25 26 R та R незалежно один від одного означають водень, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, або 25 26 R і R незалежно один від одного означають C1-C6-алкіл, C1-C6-алкоксигрупу, C1-C6алкіламіногрупу, ді-C1-C6-алкіламіногрупу, C1-C6-алкілкарбоніл, C1-C6-алкоксикарбоніл, C1-C6алкіламінокарбоніл, ді-C1-C6-алкіламінокарбоніл, N-феніл-N-C1-C6-алкіламінокарбоніл, N-фенілC1-C6-алкіл-N-C1-C6-алкіламінокарбоніл, N-гетероарил-N-C1-C6-алкіламінокарбоніл, Nгетероарил-C1-C6-алкіл-N-C1-C6-алкіламінокарбоніл, феніл, гетероарил, C3-C8-циклоалкіл або 3– 7-членний гетероцикліл, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними, або 25 26 R та R можуть об‘єднатися і утворити необов‘язково заміщене 5- – 8-членне кільце, яке необов‘язково містить гетероатом, вибраний із групи, яка включає O, S і N, і яке необов‘язково містить як замісники C1-C2-алкіл або C1-C2-алкоксигрупу, 27 R означає нітрогрупу або ціаногрупу, або 27 R означає C1-C6-алкіламіногрупу, ді-C1-C6-алкіламіногрупу, C1-C6-алкоксигрупу, C3-C6алкенілоксигрупу, C3-C6-алкінілоксигрупу, феноксигрупу, феніламіногрупу, N-феніл-N-C1-C6алкіламіногрупу, N-феніл-C1-C6-алкіл-N-C1-C6-алкіламіногрупу, гетероарилоксигрупу, гетероариламіногрупу, N-гетероарил-N-C1-C6-алкіламіногрупу або N-гетероарил-C1-C6-алкіл-NC1-C6-алкіламіногрупу, де всі ці замісники необов‘язково є заміщеними, 7 8 9 10 27 де, більш краще, якщо R і R , або R і R разом утворюють групу =O або =NR , 27 де R означає C1-C3-алкоксигрупу або C2-C3-алкенілоксигрупу. 6 UA 100700 C2 7 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 8 9 10 Більш краще, якщо R , R , R і R незалежно один від одного означають водень, ціаногрупу, C1-C6-алкіл, C2-C6-алкеніл, C1-C6-алкоксигрупу, C1-C6-алкоксі-C1-C6-алкіл, 3- – 7-членний гетероцикліл, необов‘язково заміщений феніл або необов‘язково заміщений гетероарил. 7 8 9 10 Краще, якщо R , R , R і R незалежно один від одного означають водень, метил, етил або необов‘язково заміщений феніл. 7 8 9 10 Краще, якщо один із R , R , R і R означає необов‘язково заміщений гетероарил, більш краще - необов‘язково заміщений фурил, тієніл, піразоліл, 1,2,3-триазоліл, 1,2,4-триазоліл, піридил, піримідиніл, піридазиніл, піразиніл, хінолініл, ізохінолініл, цінолініл, хіназолініл або хіноксалініл, і більш краще - піридил, 1 або 2 рази заміщений трифторметилом або галогеном. 1 2 4 3 В іншій групі кращих сполук формули I R , R і R означають метил і R означає водень. 1 2 4 3 В іншій групі кращих сполук формули I R , R і R означають метил і R означає водень, і 7 8 9 10 R , R , R і R незалежно один від одного означають водень, ціаногрупу, C 1-C6-алкіл, C2-C6алкеніл, C1-C6-алкоксигрупу, C1-C6-алкоксі-C1-C6-алкіл, 3- – 7-членний гетероцикліл, необов‘язково заміщений арил або необов‘язково заміщений гетероарил, переважно необов‘язково заміщений гетероарил, і більш краще - піридил, 1 або 2 рази заміщений трифторметилом або галогеном. 5 12 В іншій групі кращих сполук формули I R і R незалежно один від одного означають водень або C1-C3-алкіл, де водень є більш кращим. 1 В іншій групі кращих сполук формули I R означає метил, етил, вініл, етиніл, циклопропіл, дифторметоксигрупу, трифторметоксигрупу або C1-C2-алкоксигрупу і 2 3 4 R , R і R незалежно один від одного означають водень, метил, етил, вініл або етиніл. 1 2 3 4 Для цієї групи краще, якщо R означає етил і R , R і R незалежно один від одного означають водень, метил або етил. 1 2 4 3 Для цієї групи краще, якщо R , R і R означають метил і R означає водень. Маскувальна група G переважно вибрана із числа груп C 1-C8-алкіл, C2-C8-галогеналкіл, феніл-C1-C8-алкіл (де феніл може необов‘язково містити як замісники C 1-C3-алкіл, C1-C3галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, C1-C3-алкілтіогрупу, C1-C3алкілсульфініл, C1-C3-алкілсульфоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу), гетероарил-C1-C8алкіл (де гетероарил може необов‘язково містити як замісники C 1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, C1-C3-алкілтіогрупу, C1-C3-алкілсульфініл, C1-C3алкілсульфоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу), C 3-C8-алкеніл, C3-C8-галогеналкеніл, C3-C8a a b c b d c d e e f g f h a b c алкініл, C(X )-R , C(X )-X -R , C(X )-N(R )-R , -SO2-R , -P(X )(R )-R або CH2-X -R , де X , X , X , d e f X , X і X незалежно один від одного означають кисень або сірку; a R означає H, C1-C18-алкіл, C2-C18-алкеніл, C2-C18-алкініл, C1-C10-галогеналкіл, C1-C10ціаноалкіл, C1-C10-нітроалкіл, C1-C10-аміноалкіл, C1-C5-алкіламіно-C1-C5-алкіл, C2-C8діалкіламіно-C1-C5-алкіл, C3-C7-циклоалкіл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкоксі-C1-C5-алкіл, C3-C5алкенілоксі-C1-C5-алкіл, C3-C5-алкініл-C1-C5-оксіалкіл, C1-C5-алкілтіо-C1-C5-алкіл, C1-C5алкілсульфініл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкілсульфоніл-C1-C5-алкіл, C2-C8-алкіліденамінооксі-C1-C5алкіл, C1-C5-алкілкарбоніл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкоксикарбоніл-C1-C5-алкіл, амінокарбоніл-C1-C5алкіл, C1-C5-алкіламінокарбоніл-C1-C5-алкіл, C2-C8-діалкіламінокарбоніл-C1-C5-алкіл, C1-C5алкілкарбоніламіно-C1-C5-алкіл, N-C1-C5-алкілкарбоніл-N-C1-C5-алкіламіно-C1-C5-алкіл, C3-C6триалкілсиліл-C1-C5-алкіл, феніл-C1-C5-алкіл (де феніл може необов‘язково містити як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, C1-C3алкілтіогрупу, C1-C3-алкілсульфініл, C1-C3-алкілсульфоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу), гетероарил-C1-C5-алкіл, (де гетероарил може необов‘язково містити як замісники C 1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, C1-C3-алкілтіогрупу, C1-C3алкілсульфініл, C1-C3-алкілсульфоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу), C 2-C5-галогеналкеніл, C3-C8-циклоалкіл, феніл або феніл, який містить як замісники C 1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, гетероарил або гетероарил, який містить як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, b R означає C1-C18-алкіл, C3-C18-алкеніл, C3-C18-алкініл, C2-C10-галогеналкіл, C1-C10ціаноалкіл, C1-C10-нітроалкіл, C2-C10-аміноалкіл, C1-C5-алкіламіно-C1-C5-алкіл, C2-C8діалкіламіно-C1-C5-алкіл, C3-C7-циклоалкіл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкоксі-C1-C5-алкіл, C3-C5алкенілоксі-C1-C5-алкіл, C3-C5-алкінілоксі-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкілтіо-C1-C5-алкіл, C1-C5алкілсульфініл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкілсульфоніл-C1-C5-алкіл, C2-C8-алкіліденамінооксі-C1-C5алкіл, C1-C5-алкілкарбоніл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкоксикарбоніл-C1-C5-алкіл, амінокарбоніл-C1-C5алкіл, C1-C5-алкіламінокарбоніл-C1-C5-алкіл, C2-C8-діалкіламінокарбоніл-C1-C5-алкіл, C1-C5алкілкарбоніламіно-C1-C5-алкіл, N-C1-C5-алкілкарбоніл-N-C1-C5-алкіламіно-C1-C5-алкіл, C3-C6триалкілсиліл-C1-C5-алкіл, феніл-C1-C5-алкіл (де феніл може необов‘язково містити як замісники 7 UA 100700 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, C1-C3алкілтіогрупу, C1-C3-алкілсульфініл, C1-C3-алкілсульфоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу), гетероарил-C1-C5-алкіл, (де гетероарил може необов‘язково містити як замісники C 1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, C1-C3-алкілтіогрупу, C1-C3алкілсульфініл, C1-C3-алкілсульфоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу), C 3-C5-галогеналкеніл, C3-C8-циклоалкіл, феніл або феніл, який містить як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, гетероарил або гетероарил, який містить як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, c d R і R всі незалежно один від одного означають водень, C1-C10-алкіл, C3-C10-алкеніл, C3-C10алкініл, C2-C10-галогеналкіл, C1-C10-ціаноалкіл, C1-C10-нітроалкіл, C1-C10-аміноалкіл, C1-C5алкіламіно-C1-C5-алкіл, C2-C8-діалкіламіно-C1-C5-алкіл, C3-C7-циклоалкіл-C1-C5-алкіл, C1-C5алкоксі-C1-C5-алкіл, C3-C5-алкенілоксі-C1-C5-алкіл, C3-C5-алкінілоксі-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкілтіоC1-C5-алкіл, C1-C5-алкілсульфініл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкілсульфоніл-C1-C5-алкіл, C2-C8алкіліденамінооксі-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкілкарбоніл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкоксикарбоніл-C1-C5алкіл, амінокарбоніл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкіламінокарбоніл-C1-C5-алкіл, C2-C8діалкіламінокарбоніл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкілкарбоніламіно-C1-C5-алкіл, N-C1-C5-алкілкарбонілN-C2-C5-алкіламіноалкіл, C3-C6-триалкілсиліл-C1-C5-алкіл, феніл-C1-C5-алкіл (де феніл може необов‘язково містити як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3галогеналкоксигрупу, C1-C3-алкілтіогрупу, C1-C3-алкілсульфініл, C1-C3-алкілсульфоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу), гетероарил-C1-C5-алкіл, (де гетероарил може необов‘язково містити як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, C1C3-алкілтіогрупу, C1-C3-алкілсульфініл, C1-C3-алкілсульфоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу), C2-C5-галогеналкеніл, C3-C8-циклоалкіл, феніл або феніл, який містить як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, гетероарил або гетероарил, який містить як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, гетероариламіногрупу або гетероариламіногрупу, яка містить як замісники C 1-C3алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, дигетероариламіногрупу або дигетероариламіногрупу, яка містить як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, феніламіногрупу або феніламіногрупу, яка містить як замісники C 1C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, дифеніламіногрупу або дифеніламіногрупу, яка містить як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу або C3-C7-циклоалкіламіногрупу, ді-C3-C7-циклоалкіламіногрупу або C3-C7c d циклоалкоксигрупу або R і R можуть об‘єднатися і утворити 3- – 7-членне кільце, яке необов‘язково містить один гетероатом, вибраний із групи, яка включає O і S, e R означає C1-C10-алкіл, C2-C10-алкеніл, C2-C10-алкініл, C1-C10-галогеналкіл, C1-C10ціаноалкіл, C1-C10-нітроалкіл, C1-C10-аміноалкіл, C1-C5-алкіламіно-C1-C5-алкіл, C2-C8діалкіламіно-C1-C5-алкіл, C3-C7-циклоалкіл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкоксі-C1-C5-алкіл, C3-C5алкенілоксі-C1-C5-алкіл, C3-C5-алкінілоксі-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкілтіо-C1-C5-алкіл, C1-C5алкілсульфініл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкілсульфоніл-C1-C5-алкіл, C2-C8-алкіліденамінооксі-C1-C5алкіл, C1-C5-алкілкарбоніл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкоксикарбоніл-C1-C5-алкіл, амінокарбоніл-C1-C5алкіл, C1-C5-алкіламінокарбоніл-C1-C5-алкіл, C2-C8-діалкіламінокарбоніл-C1-C5-алкіл, C1-C5алкілкарбоніламіно-C1-C5-алкіл, N-C1-C5-алкілкарбоніл-N-C1-C5-алкіламіно-C1-C5-алкіл, C3-C6триалкілсиліл-C1-C5-алкіл, феніл-C1-C5-алкіл (де феніл може необов‘язково містити як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, C1-C3алкілтіогрупу, C1-C3-алкілсульфініл, C1-C3-алкілсульфоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу), гетероарил-C1-C5-алкіл (де гетероарил може необов‘язково містити як замісники C 1-C3-алкіл, C1C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, C1-C3-алкілтіогрупу, C1-C3алкілсульфініл, C1-C3-алкілсульфоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу), C 2-C5-галогеналкеніл, C3-C8-циклоалкіл, феніл або феніл, який містить як замісники C 1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, гетероарил або гетероарил, який містить як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, гетероариламіногрупу або гетероариламіногрупу, яка містить як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, дигетероариламіногрупу або дигетероариламіногрупу, яка містить як замісники C 1-C3-алкіл, C1C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або 8 UA 100700 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 нітрогрупу, феніламіногрупу або феніламіногрупу, яка містить як замісники C 1-C3-алкіл, C1-C3галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, дифеніламіногрупу, або дифеніламіногрупу, яка містить як замісники C 1-C3-алкіл, C1C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, або C3-C7-циклоалкіламіногрупу, ді-C3-C7-циклоалкіламіногрупу або C3-C7циклоалкоксигрупу, C1-C10-алкоксигрупу, C1-C10-галогеналкоксигрупу, C1-C5-алкіламіногрупу або C2-C8-діалкіламіно f g R і R всі незалежно один від одного означають C 1-C10-алкіл, C2-C10-алкеніл, C2-C10-алкініл, C1-C10-алкоксигрупу, C1-C10-галогеналкіл, C1-C10-ціаноалкіл, C1-C10-нітроалкіл, C1-C10-аміноалкіл, C1-C5-алкіламіно-C1-C5-алкіл, C2-C8-діалкіламіно-C1-C5-алкіл, C3-C7-циклоалкіл-C1-C5-алкіл, C1C5-алкоксі-C1-C5-алкіл, C3-C5-алкенілоксі-C1-C5-алкіл, C3-C5-алкінілоксі-C1-C5-алкіл, C1-C5алкілтіо-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкілсульфініл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкілсульфоніл-C1-C5-алкіл, C2-C8алкіліденамінооксі-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкілкарбоніл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкоксикарбоніл-C1-C5алкіл, амінокарбоніл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкіламінокарбоніл-C1-C5-алкіл, C2-C8діалкіламінокарбоніл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкілкарбоніламіно-C1-C5-алкіл, N-C1-C5-алкілкарбонілN-C2-C5-алкіламіноалкіл, C3-C6-триалкілсиліл-C1-C5-алкіл, феніл-C1-C5-алкіл (де феніл може необов‘язково містити як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3галогеналкоксигрупу, C1-C3-алкілтіогрупу, C1-C3-алкілсульфініл, C1-C3-алкілсульфоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу), гетероарил-C1-C5-алкіл (де гетероарил може необов‘язково містити як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, C1C3-алкілтіогрупу, C1-C3-алкілсульфініл, C1-C3-алкілсульфоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу), C2-C5-галогеналкеніл, C3-C8-циклоалкіл, феніл або феніл, який містить як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, гетероарил або гетероарил, який містить як замісники C 1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, гетероариламіногрупу або гетероариламіногрупу, яка містить як замісники C 1-C3алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, дигетероариламіногрупу або дигетероариламіногрупу, яка містить як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, феніламіногрупу або феніламіногрупу, яка містить як замісники C 1C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, дифеніламіногрупу, або дифеніламіногрупу, яка містить як замісники C 1-C3алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, або C3-C7-циклоалкіламіногрупу, ді-C3-C7-циклоалкіламіногрупу або C3-C7циклоалкоксигрупу, C1-C10-галогеналкоксигрупу, C1-C5-алкіламіногрупу або C2-C8діалкіламіногрупу, бензилоксигрупу або феноксигрупу, де бензильні і фенільні групи, в свою чергу, можуть містити як замісники C 1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу, і h R означає C1-C10-алкіл, C3-C10-алкеніл, C3-C10-алкініл, C1-C10-галогеналкіл, C1-C10ціаноалкіл, C1-C10-нітроалкіл, C2-C10-аміноалкіл, C1-C5-алкіламіно-C1-C5-алкіл, C2-C8діалкіламіно-C1-C5-алкіл, C3-C7-циклоалкіл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкоксі-C1-C5-алкіл, C3-C5алкенілоксі-C1-C5-алкіл, C3-C5-алкінілоксі-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкілтіо-C1-C5-алкіл, C1-C5алкілсульфініл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкілсульфоніл-C1-C5-алкіл, C2-C8-алкіліденамінооксі-C1-C5алкіл, C1-C5-алкілкарбоніл-C1-C5-алкіл, C1-C5-алкоксикарбоніл-C1-C5-алкіл, амінокарбоніл-C1-C5алкіл, C1-C5-алкіламінокарбоніл-C1-C5-алкіл, C2-C8-діалкіламінокарбоніл-C1-C5-алкіл, C1-C5алкілкарбоніламіно-C1-C5-алкіл, N-C1-C5-алкілкарбоніл-N-C1-C5-алкіламіно-C1-C5-алкіл, C3-C6триалкілсиліл-C1-C5-алкіл, феніл-C1-C5-алкіл (де феніл може необов‘язково містити як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, C1-C3алкілтіогрупу, C1-C3-алкілсульфініл, C1-C3-алкілсульфоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу), гетероарил-C1-C5-алкіл (де гетероарил може необов‘язково містити як замісники C 1-C3-алкіл, C1C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, C1-C3-алкілтіогрупу, C1-C3алкілсульфініл, C1-C3-алкілсульфоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу), феноксі-C1-C5-алкіл (де феніл може необов‘язково містити як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, C1-C3-алкілтіогрупу, C1-C3-алкілсульфініл, C1-C3алкілсульфоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу), гетероарилоксі-C1-C5-алкіл (де гетероарил може необов‘язково містити як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, C1-C3-алкілтіогрупу, C1-C3-алкілсульфініл, C1-C3-алкілсульфоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу), C3-C5-галогеналкеніл, C3-C8-циклоалкіл, феніл або феніл, який містить як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3галогеналкоксигрупу, галоген або нітрогрупу, або гетероарил, або гетероарил, який містить як 9 UA 100700 C2 5 10 замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу. a a b c b Краще, якщо маскувальна група G являє собою групу -C(X )-R або -C(X )-X -R і значення a a b c b X , R , X , X і R є такими, як визначено вище. Краще, якщо G означає водень, лужний метал або лужноземельний метал і водень є особливо кращим. Слід розуміти, що в сполуках формули I, у якій G означає метал, катіон амонію (такий як NH4+; N(алкіл)4+) або сульфонію (такий як S(алкіл) 3+), відповідний негативний заряд в значному ступені делокалізований за фрагментом O-C=C-C=O. Залежно від природи замісників сполуки формули I можуть знаходитися в різних ізомерних формах. Якщо G означає водень, то, наприклад, сполуки формули I можуть знаходитися в різних таутомерних формах. H 11 R 2 1 12 R 4 R O 9 R 5 R 8 R 15 20 25 30 35 40 11 R 3 R 6 7 R R O 12 R 4 R O 9 5 R 8 R 11 R 3 R R R R O 10 R 2 1 R R O 10 R 2 1 R R O O 12 R 3 R 10 R 4 R O 9 R 5 R 8 R 6 7 R R 6 7 R R O H В обсяг даного винаходу входять всі такі ізомери і таутомери і їх суміші у всіх співвідношеннях. Крім того, якщо замісники містять подвійні зв‘язки, то можуть існувати цис- і транс-ізомери. Ці ізомери також входять до числа заявлених сполук формули I. Сполуку формули I у якій G означає C 1-C8-алкіл, C1-C8-галогеналкіл, феніл-C1-C8-алкіл (де феніл необов‘язково може містити як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, C1-C3-алкілтіогрупу, C1-C3-алкілсульфініл, C1-C3алкілсульфоніл, галоген, ціаногрупу або нітрогрупу), гетероарил-C1-C8-алкіл (де гетероарил необов‘язково може містити як замісники C1-C3-алкіл, C1-C3-галогеналкіл, C1-C3-алкоксигрупу, C1-C3-галогеналкоксигрупу, C1-C3-алкілтіогрупу, C1-C3-алкілсульфініл, C1-C3-алкілсульфоніл, a a галоген, ціаногрупу або нітрогрупу), C3-C8-алкеніл, C3-C8-галогеналкеніл, C3-C8-алкініл, C(X )-R , b c b d c d e e f g f h a b c d e f a b c C(X )-X -R , C(X )-N(R )-R , -SO2-R , -P(X )(R )-R або CH2-X -R , де X , X , X , X , X , X , R , R , R , d e f g h R , R , R , R і R є такими, як визначено вище, можна одержати шляхом обробки сполуки формули (A), яка є сполукою формули I, у якій G означає H, реагентом G-Z, де G-Z являє собою алкілувальний реагент, такий як алкілгалогенід (визначення алкілгалогенідів включає прості C 1C8-алкілгалогеніди, такі як метилйодид і етилйодид, заміщені алкілгалогеніди, такі як f h f хлорметилалкілові прості ефіри, Cl—CH2-X -R , де X означає кисень, і хлорметилалкілсульфіди f h f Cl—CH2-X -R , де X означає сірку), C1-C8-алкілсульфонат або ді-C1-C8-алкілсульфат, або C3-C8алкенілгалогенідом, або C3-C8-алкінілгалогенідом, або ацилювальним реагентом, таким як a a a a a a карбонова кислота, HO-C(X )R , де X означає кисень, хлорангідрид кислоти, Cl-C(X )R , де X a a a означає кисень, або ангідрид кислоти, [R C(X )]2O, де X означає кисень, або ізоціанат, c d c d d c R N=C=O, або карбамоїлхлорид, Cl-C(X )-N(R )-R (де X означає кисень і при умові, що ні R , ні d d c d d R не означає водень), або тіокарбамоїлхлорид Cl-C(X )-N(R )-R (де X означає сірку і при c d b c b b c умові, що ні R , ні R не означає водень) або хлорформіат, Cl-C(X )-X -R , (де X і X означають b c b b c кисень), або хлортіоформіат Cl-C(X )-X -R (де X означає кисень і X означає сірку), або b c b b c c хлортіоформіат Cl-C(X )-X -R (де X і X означають сірку), або ізотіоціанат, R N=C=S, або шляхом послідовної обробки дисульфідом вуглецю і алкілувальним реагентом, або e f g фосфорилувальним реагентом, таким як фосфорилхлорид, Cl-P(X )(R )-R або e сульфонілувальним реагентом, таким як сульфонілхлорид Cl-SO2—R , переважно - за присутності принаймні одного еквівалента основи. 45 10 UA 100700 C2 H 11 R 2 1 R R O 12 R R R G -Z 4 R O R 3 R 4 R O 9 R R 6 7 R R 6 7 R R (I) 1 12 Залежно від природи замісників R -R і групи G можуть утворюватися ізомерні сполуки 5 12 формули I. Наприклад, із сполуки формули (A), у якій R і R є різними, можна одержати сполуку формули (1a) або сполуку формули (1b), або суміш сполук формули (1a) і формули (1b). G R R 11 R R 1 R R R R R R 8 7 R R 5 3 20 25 30 35 R R R O 11 2 R R R O 9 R 6 12 10 4 R 8 6 7 R R 5 3 4 O G формула (Ib) формула (Ia) 15 1 O 12 O 9 R 2 O 10 R 10 O 5 R 8 формула (A) 5 R 12 R O 5 R 8 2 1 R 10 R O 9 11 3 R 10 R G O-Алкілування циклічних 1,3-діонів відомо; придатні методики описані, наприклад, в публікації T. Wheeler US4436666. Альтернативні методики описані в публікаціях M. Pizzorno and S. Albonico, Chem. Ind. (London), (1972), 425; H. Born et al., J. Chem. Soc., (1953), 1779; M. Constantino et al., Synth. Commun., (1992), 22 (19), 2859; Y. Tian et al., Synth. Commun., (1997), 27 (9), 1577, S. Chandra Roy et al., Chem. Letters, (2006), 35 (1), 16, і P. Zubaidha et al., Tetrahedron Lett., (2004), 45, 7187. O-Ацилювання циклічних 1,3-діонів можна провести за методиками, які аналогічні описаним, наприклад, в публікаціях R. Haines, US4175135, і T. Wheeler, US4422870, US4659372 і US4436666. Звичайно діони формули (A) можна обробити ацилювальним реагентом за присутності принаймні одного еквівалента придатної основи, необов‘язково за присутності придатного розчинника. Основа може бути неорганічною, такою як карбонат або гідроксид лужного металу, або гідрид металу, або органічною основою, такою як третинний амін або алкоксид металу. Приклади придатних неорганічних основ включають карбонат натрію, гідроксид натрію або калію, гідрид натрію, і придатні органічні основи включають триалкіламіни, такі як триметиламін і триетиламін, піридини або інші аміни-основи, такі як 1,4діазабіцикло[2.2.2]-октан і 1,8-діазабіцикло[5.4.0]ундец-7-ен. Кращі основи включають триетиламін і піридин. Придатні для цієї реакції розчинники вибирають так, щоб вони були сумісні з реагентами і вони включають прості ефіри, такі як тетрагідрофуран і 1,2-диметоксіетан, і галогеновані розчинники, такі як дихлорметан і хлороформ. Деякі основи, такі як піридин і триетиламін, можна успішно використати і як основу, і як розчинник. Для випадків, коли ацилювальним реагентом є карбонова кислота, ацилювання переважно проводять за присутності реагенту сполучення, такого як 2-хлор-1-метилпіридиніййодид, N,N‘дициклогексилкарбодіімід, 1-(3-диметиламінопропіл)-3-етилкарбодіімід або N,N‘карбодіімідазол, і необов‘язково за присутності основи, такої як триетиламін або піридин, в придатному розчиннику, такому як тетрагідрофуран, дихлорметан або ацетонітрил. Придатні методики описані, наприклад, в публікаціях Tetrahedron Lett., (1999), 40 (43), 7595-7598 і T. Isobe and T. Ishikawa, J. Org. Chem., (1999), 64 (19), 6984. Фосфорилювання циклічних 1,3-діонів можна провести з використанням фосфорилгалогеніду або тіофосфорилгалогеніду і основи за методиками, які аналогічно описані в публікації L. Hodakowski, US4409153. 11 UA 100700 C2 5 10 15 20 Сульфонілювання сполуки формули (A) можна провести з використанням алкіл- або арилсульфонілгалогеніду, переважно - за присутності принаймні одного еквівалента основи, наприклад, за методикою, яка описана в публікації C. Kowalski and K. Fields, J. Org. Chem., (1981), 46, 197. Сполуку формули (A) можна одержати шляхом циклізації сполуки формули (B), у якій R означає водень або алкільну групу, переважно - за присутності кислоти або основи, і необов‘язково за присутності придатного розчинника, за методиками, які аналогічно описані в публікації T. Wheeler, US4209532. Сполуки формули (B) були спеціально одержані як проміжні продукти для синтезу сполук формули I. Сполуку формули (B), у якій R означає водень, можна циклізувати в кислому середовищі, переважно - за присутності сильної кислоти, такої як сірчана кислота, поліфосфорна кислота або реагент Ітона, необов‘язково за присутності придатного розчинника, такого як оцтова кислота, толуол або дихлорметан. Сполуку формули (B), у якій R означає алкіл (переважно - метил або етил), можна циклізувати в кислому або лужному середовищі, переважно - за присутності принаймні одного еквівалента сильної основи, такої як трет-бутоксид калію, діізопропіламід літію або гідрид натрію, і в розчиннику, такому як тетрагідрофуран, толуол, диметилсульфоксид або N,Nдиметилформамід. Сполуку формули (B), у якій R означає H, можна одержати омиленням сполуки формули (C), у якій R‘ означає алкіл (переважно - метил або етил), при стандартних умовах з наступним підкисленням реакційної суміші для проведення декарбоксилювання за методиками, які аналогічно описані, наприклад, в публікації T. Wheeler, US4209532. 25 30 35 Сполуку формули (B), у якій R означає H, можна етерифікувати в сполуку формули (B), у якій R означає алкіл, при стандартних умовах, наприклад, шляхом нагрівання з алкіловим спиртом, ROH, за присутності кислотного каталізатора. Сполуку формули (C), у якій R означає алкіл, можна одержати шляхом обробки сполуки формули (D) придатним хлорангідридом карбонової кислоти формули (E) в лужному середовищі. Придатні основи включають трет-бутоксид калію, біс(триметилсиліл)амід натрію і діізопропіламід літію і реакцію переважно проводять в придатному розчиннику (такому як o тетрагідрофуран або толуол) при температурі від –80 до 30 C. Альтернативно, сполуку формули(C), у якій R означає H, можна одержати шляхом обробки сполуки формули (D) придатною основою (такою як трет-бутоксид калію, біс(триметилсиліл)амід натрію і діізопропіламід літію) в придатному розчиннику (такому як тетрагідрофуран або толуол) при 12 UA 100700 C2 o придатній температурі (від –80 до 30 C) і введення одержаного аніона в реакцію з придатним ангідридом формули (F): 5 10 Сполуки формули (D) є відомими сполуками або їх можна одержати із відомих сполук за відомими методиками. Сполуку формули (E) можна одержати із сполуки формули (F) шляхом обробки алкіловим спиртом, R-OH, за присутності основи, такої як диметиламінопіридин або алкоксид лужного металу (див., наприклад, S. Buser and A. Vasella, Helv. Chim. Acta, (2005), 88, 3151, M. Hart et al., Bioorg. Med. Chem. Letters, (2004), 14, 1969), з наступною обробкою одержаної кислоти хлоруючим реагентом, таким як оксалілхлорид або тіонілхлорид, при відомих умовах (див., наприклад, C. Santelli-Rouvier. Tetrahedron Lett., (1984), 25 (39), 4371; D. Walba and M. Wand, Tetrahedron Lett., (1982), 23 (48), 4995; J. Cason, Org. Synth. Coll. Vol. III, (169), 1955). 15 7 20 10 Сполуку формули (F), у якій R і R означають водень, можна одержати шляхом відновлення сполуки формули (G) при відомих умовах (див., наприклад, Y. Baba, N. Hirukawa and M. Sodeoka, Bioorg. Med. Chem. (2005), 13 (17), 5164, M. Hart et al., Bioorg. Med. Chem. Letters, (2004), 14 (18), 1969, Y. Baba, N. Hirukawa, N. Tanohira and M. Sodeoka, J. Am. Chem. Soc., (2003), 125, 9740). 13 UA 100700 C2 5 10 15 20 Сполуку формули (G) можна одержати за реакцією сполуки формули (H) з ангідридом формули (J), необов‘язково за присутності кислоти Льюїса як каталізатор, і за методиками, описаними, наприклад, в публікаціях O. Diels and K. Alder, Liebigs Ann. Chem., (1931), 490, 257, K. Potts and E. Walsh, J. Org. Chem., (1984), 49 (21), 4099, J. Jurczak, T. Kozluk, S. Filipek and S. Eugster, Helv. Chim. Acta, (1982), 65, 1021, W. Dauben, C. Kessel and K. Takemura, J. Am. Chem. Soc., (1980), 102, 6893, A. Pelter and B. Singaram, Tetrahedron Lett., (1982), 23, 245, M. Lee and C. Herndon, J. Org. Chem., (1978), 43, 518, B. Fisher and J. Hodge, J. Org. Chem. (1964), 29, 776, G. D‘Alelio, C. Williams and C. Wilson, J. Org. Chem., (1960), 25, 1028, Z. Song, M. Ho and H. Wong, J. Org. Chem, (1994), 59 (14), 3917-3926, W. Tochtermann, S. Bruhn and C. Wolff, Tetrahedron Lett., (1994), 35(8), 1165, W. Dauben, J. Lam and Z. Guo, J. Org. Chem., (1996), 61 (14), 4816, M. Sodeoka, Y. Baba, S. Kobayashi and N. Hirukawa, Bioorg. Med. Chem. Lett., (1997), 7 (14), 1833, M. Avalos, R. Babiano, J. Bravo, P. Cintas, J. Jimenez and J. Palacios, Tetrahedron Lett., (1998), 39(50), 9301, J. Auge, R. Gil, S. Kalsey and N. Lubin-Germain, Synlett, (2000), 6, 877, I. Hemeon, C. Deamicis, H. Jenkins, P. Scammells і R. Singer, Synlett, (2002), 11, 1815, M. Essers, B. Wibbeling and G. Haufe, Tetrahedron Lett., (2001), 42 (32), 5429, P. Vogel et al., Tetrahedron Asymmetry, (1996), 7 (11), 3153, Y. Baba, N. Hirukawa, N. Tanohira and M. Sodeoka, J. Am. Chem. Soc., (2003), 125, 9740, L. Ghosez et al., Tetrahedron Lett., (1988), 29 (36), 4573, H. Kotsuki, S. Kitagawa and H. Nishizawa, J. Org. Chem., (1978), 43 (7), 1471, Y. Li et al., J. Org. Chem., (1997), 62 (23), 7926, M. Drew et al., J. Chem. Soc. Perkin Trans. 1, (1985), 1277, R. McDonald and C. Reineke, J. Org. Chem, (1967), 32, 1878, R. Fleming and B. Murray, J. Org. Chem., (1979), 44 (13), 2280, M. Goldstein and G. Thayer Jr. J. Am. Chem. Soc., (1965), 87 (9), 1925 і G. Keglevich et al., J. Organomet. Chem., (1999), 579, 182 і в цитованій в них літературі. 12 O R O 11 5 R R 11 9 R 12 O R R O формула (J) O R 30 35 40 O 5 6 6 R R 25 O 8 8 R R 9 R O формула (G) формула (H) Сполуки формули (H) і формули (J) є відомими сполуками або їх можна одержати із відомих сполук за відомими методиками. Сполуки формули (G) являють собою алкени і вони самі вступають в додаткові реакції, типові для алкенів, з одержанням додаткових сполук формули (F) за відомими методиками. Приклади таких реакцій включають, але не обмежуються тільки ними, галогенування, епоксидування, циклопропанування, дигідроксилування, гідроарилування, гідровінілування і гідратацію алкенів. В свою чергу, продукти цих реакцій можна перетворити на додаткові сполуки формули (F) за методиками, описаними, наприклад, в публікації J. March, Advanced Organic 8 9 Chemistry, third edition, John Wiley and Sons. Сполуки формули (G), у якій R або R означають C1-C6-алкоксигрупу, являють собою єноли простих ефірів і їх можна гідролізувати з утворенням відповідного кетону за стандартними методиками і одержати додаткові сполуки формули (F). 7 Деякі сполуки формули (F), наприклад, у якій R означає галоген, можна перетворити на сполуки формули (G) за відомими методиками. Сполуку формули (G) також можна одержати за реакцією сполуки формули (H) з сполукою формули (K), у якій R‘‘ означає водень або алкільну групу, і одержати сполуку формули (L) і шляхом циклізації сполуки формули (L) при відомих умовах (див., наприклад, P. Sprague et al., J. Med. Chem., (1985), 28, 1580, A. Guzaev and M. Manoharan, J. Am. Chem. Soc., (2003), 125, 2380, і A. Marchand і R. Allen, J. Org. Chem., (1975), 40 (17), 2551. 45 14 UA 100700 C2 5 10 15 20 25 Сполуку формули (L) також можна відновити в сполуку формули (M) і сполуку формули (M) 7 10 циклізувати з утворенням сполуки формули (F), у якій R і R означають водень, при умовах, які аналогічні описаним вище. Сполуки формули (K) є відомими сполуками або їх можна одержати із відомих сполук за відомими методиками. Додаткові сполуки формули (A) можна одержати за реакцією йодонійіліду формули (N), у якій Ar означає необов‘язково заміщену фенільну групу, і арилборонової кислоти формули (O) за присутності придатного паладієвого каталізатора, основи і в придатному розчиннику. Придатними паладієвими каталізаторами звичайно є комплекси паладію(II) або паладію(0), наприклад, дигалогеніди паладію(II), ацетат паладію(II), сульфат паладію(II), біс(трифенілфосфін)паладій(II)дихлорид, біс(трициклопентилфосфін)паладій(II)дихлорид, біс(трициклогексилфосфін)паладій(II)дихлорид, біс(дибензиліденацетон)паладій(0) або тетракіс(трифенілфосфін) паладій(0). Паладієвий каталізатор також можна одержати "in situ" із сполук паладію(II) або паладію(0) шляхом утворення комплексів з необхідними лігандами, наприклад, шляхом об‘єднання солі паладію(II), з якою необхідно утворити комплекс, наприклад, дихлориду паладію(II) (PdCl2) або ацетату паладію(II) (Pd(OAc)2), з необхідним лігандом, наприклад, трифенілфосфіном (PPh3), трициклопентилфосфіном, трициклогексилфосфіном, 2-дициклогексилфосфіно-2‘,6‘-диметоксибіфенілом або 2дициклогексилфосфіно-2‘,4‘,6‘-триізопропілбіфенілом і вибраним розчинником, з сполукою формули (N), арилбороновою кислотою формули (O) і основою. Придатними також є бідентатні ліганди, наприклад, 1,1'-біс(дифенілфосфіно)фероцен або 1,2-біс(дифенілфосфіно)етан. При нагріванні реакційного середовища "in situ" утворюється комплекс паладію(II) або комплекс паладію(0), необхідний для реакції сполучення C-C, і потім ініціюється реакція сполучення C-C. 15 UA 100700 C2 5 10 Паладієві каталізатори використовують в кількостях від 0,001 до 50 мол.%, переважно - в кількостях від 0,1 до 15 мол.% в перерахунку на сполуку формули (N). Реакцію також можна провести за присутності інших добавок, таких як тетралкіламонієві солі, наприклад, тетрабутиламонійбромід. Краще, якщо паладієвим каталізатором є ацетат паладію, основою є гідроксид літію і розчинником є 1,2-диметоксіетан. Сполуку формули (N) можна одержати із сполуки формули (P) шляхом обробки реагентом, який містить гіпервалентний йод, таким як (діацетокси)йодбензол або йодозилбензол і основою, такою як водний розчин карбонату натрію, гідроксиду літію або гідроксиду натрію, в розчиннику, такому як вода або водний розчин спирту, такий як водний розчин етанолу, за методиками, описаними в публікаціях K. Schank and C. Lick, Synthesis, (1983), 392, R. M. Moriarty et al., J. Am. Chem. Soc, (1985), 107, 1375 або Z. Yang et al., Org. Lett., (2002), 4 (19), 3333. 7 10 15 Сполуку формули (P), у якій R і R означають водень, можна одержати шляхом відновлення сполуки формули (Q) при відомих умовах. 20 Сполуки формули (R) являють собою алкени і вони самі вступають в додаткові реакції, типові для алкенів, з одержанням додаткових сполук формули (P) за відомими методиками. Приклади таких реакцій включають, але не обмежуються тільки ними, галогенування, епоксидування, циклопропанування, дигідроксилування, гідроарилування, гідровінілування і гідратацію алкенів. В свою чергу, продукти цих реакцій можна перетворити на додаткові сполуки формули (P) за методиками, описаними, наприклад, в публікації J. March, Advanced Organic 8 9 Chemistry, third edition, John Wiley and Sons. Сполуки формули (R), у якій R або R означають C1-C6-алкоксигрупу, являють собою єноли простих ефірів, і їх можна гідролізувати з утворенням відповідного кетону за стандартними методиками. В свою чергу, кетон можна піддати подальшому перетворенню, наприклад, шляхом кеталізації, оксимінування, відновлення і т. п. при відомих умовах, і одержати додаткові сполуки формули (P). Сполуку формули (R) можна одержати за реакцією сполуки формули (S) з циклопентендіоном формули (T), необов‘язково за присутності кислоти Льюїса як каталізатора, за методиками, описаними, наприклад, в публікаціях B. Zwanenburg et al., Tetrahedron (1989), 45 (22), 7109 і M. Oda et al., Chem. Lett., (1977), 307. 25 30 35 16 UA 100700 C2 O R 12 5 R R O 11 R 6 O O R формула (T) 11 R 9 O R 9 R R 8 R R формула (H) 5 12 8 R 5 O 6 формула (R) Сполуки формули (H) і формули (T) є відомими сполуками або їх можна одержати із відомих сполук за відомими методиками. В іншому підході сполуку формули (A) можна одержати із сполуки формули I, у якій G означає C1-C4-алкіл, шляхом гідролізу, переважно - за присутності кислотного каталізатора, такого як хлористоводнева кислота, і необов‘язково за присутності придатного розчинника, такого як тетрагідрофуран, ацетон або 4-метилпентан-2-он. 10 15 20 25 Сполуку формули I, у якій G означає C1-C4-алкіл, можна одержати із сполуки формули (U), у якій G означає C1-C4-алкіл і Hal означає галоген, переважно - бром або йод, за реакцією сполучення з арилбороновою кислотою формули (O), за присутності придатного паладієвого каталізатора і основи і переважно - за присутності придатного ліганду, і в придатному розчиннику. Краще, якщо паладієвим каталізатором є ацетат паладію, основою є фосфат калію, лігандом є 2-дициклогексилфосфіно-2‘,6‘-диметоксибіфеніл і розчинником є толуол. Сполуку формули (U) можна одержати шляхом галогенування сполуки формули (P), з наступною реакцією одержаного галогеніду формули (V) з C 1-C4-алкілгалогенідом або три-C1C4-алкілортоформіатом при відомих умовах, наприклад, за методиками, описаними в публікаціях R. Shepherd and A. White, J. Chem. Soc. Perkin Trans. 1 (1987), 2153 і Y.-L. Lin et al., Bioorg. Med. Chem. (2002), 10, 685). Альтернативно, сполуку формули (U) можна одержати за реакцією сполуки формули (P) з C1-C4-алкілгалогенідом або три-C1-C4-алкілортоформіатом і галогенуванням одержаного єнону формули (W) при відомих умовах. 17 UA 100700 C2 5 10 15 20 Сполуку формули (O) можна одержати із арилгалогеніду формули (X), у якій Hal означає бром або йод, за відомими методиками (див., наприклад, W. Thompson and J. Gaudino, J. Org. Chem, (1984), 49, 5237 і R. Hawkins et al., J. Am. Chem. Soc., (1960), 82, 3053). Наприклад, арилгалогенід формули (X) можна обробити алкіллітій- або алкілмагнійгалогенідом в придатному розчиннику, переважно - діетиловому ефірі або тетрагідрофурані, при температурі o від –80 до 30 C і потім одержаний арилмагнієвий або ариллітієвий реагент ввести в реакцію з триалкілборатом (переважно - триметилборатом) і одержати арилдіалкілборонат, який можна гідролізувати в кислому середовищі і одержати боронову кислоту формули (O). Альтернативно, сполуку формули (X) можна ввести в реакцію з циклічним боронатним складним ефіром, одержаним із 1,2- або 1,3-алкандіолу, такого як пінакон, 2,2-диметил-1,3пропандіол і 2-метил-2,4-пентандіол, при відомих умовах (див., наприклад, N. Miyaura et al., J. Org. Chem., (1995), 60, 7508 і W. Zhu and D. Ma, Org. Lett., (2006), 8 (2), 261) і одержаний боронатний складний ефір можна гідролізувати в кислому середовищі і одержати боронову кислоту формули (O). Арилгалогенід формули (X) можна одержати із аніліну формули (Y) за відомими методиками, наприклад, за реакцією Зандмайєра, через відповідні діазонієві солі. Аніліни формули (Y) є відомими сполуками або їх можна одержати із відомих сполук за відомими методиками. 25 18 UA 100700 C2 5 10 Додаткові сполуки формули (A) можна одержати за реакцією сполуки формули (P) або сполуки формули (R) зі свинецьорганічним реагентом (Z) при умовах, описаних, наприклад, в публікаціях J. Pinhey, Pure and Appl. Chem., (1996), 68 (4), 819 і M. Moloney et al., Tetrahedron Lett., (2002), 43, 3407. Свинецьорганічний реагент формули (Z) можна одержати із боронової кислоти формули (O) і станану формули (AA), у якій R означає C1-C4-алкіл, або шляхом безпосереднього плюмбування сполуки формули (AB) тетраацетатом свинцю за відомими методиками. 19 UA 100700 C2 5 Додаткові сполуки формули (A) можна одержати за реакцією сполуки формули (P) або сполуки формули (R) з придатною триарилвісмутною сполукою при умовах, описаних, наприклад, в публікаціях A. Yu. Fedorov et al., Russ. Chem. Bull. Int. Ed., (2005), 54 (11), 2602 і P. Koech and M. Krische, J. Am. Chem. Soc., (2004), 126 (17), 5350, і в цитованій в них літературі. В іншому підході сполуку формули I можна одержати із сполуки формули (AC) шляхом одержання придатної похідної при стандартних умовах. 10 15 20 25 30 Наприклад, сполуки формули (AC) являють собою алкени і вони самі вступають в додаткові реакції, типові для алкенів, з утворенням сполук формули I за відомими методиками. Приклади таких реакцій включають, але не обмежуються тільки ними, відновлення, галогенування, епоксидування, циклопропанування, дигідроксилування, гідроарилування, гідровінілування і 8 9 гідратацію. Сполуки формули (AC), у якій R або R означають бром або йод, являють собою вінілгалогеніди, і вони вступають у відомі для вінілгалогенідів реакції, такі як реакції Судзукі8 9 Міяура, Соногашіра, Стілле і подібні реакції. Деякі інші сполуки формули (AC), у якій R або R означають C1-C6-алкоксигрупу, являють собою єноли простих ефірів і їх можна гідролізувати з утворенням відповідного кетону за стандартними методиками. В свою чергу, одержаний кетон можна піддати подальшому перетворенню, наприклад, шляхом кеталізації, оксимінування, відновлення і т. п. при відомих умовах, і одержати додаткові сполуки формули I. Аналогічним 8 9 чином, сполуки формули (AC), у якій R або R означають C1-C6-аміно- або ді-C1-C6-аміногрупу, являють собою єнаміни і їх також можна гідролізувати з утворенням відповідного кетону за стандартними методиками. Сполуку формули (AC), у якій G означає C1-C4-алкіл, можна одержати із сполуки формули (AD), у якій G означає C1-C4-алкіл і X означає галоген або іншу придатну групу, яка відщеплюється (таку як алкіл- або арилсульфонат, або арилселеноксид), за реакцією з сполукою формули (H), необов‘язково в придатному розчиннику і необов‘язково за присутності придатної основи. 20 UA 100700 C2 5 Придатні розчинники включають толуол, дихлорметан і хлороформ, і придатні основи включають органічні основи, такі як триетиламін, основа Х‘юніга і 1,8-діазабіцикло[5.4.0]ундец-7ен. Краще, якщо розчинником є толуол і основою є 1,8-діазабіцикло[5.4.0]ундец-7-ен. Сполуку формули (AD) можна одержати із сполуки формули (AE) при відомих умовах. G 12 R G 1 O R 12 R H H 2 R H 5 4 O R 5 3 R R формула (AE) 15 20 2 R X R 10 1 O R 4 O R 3 R формула (AD) Наприклад, сполуку формули (AD), у якій X означає хлор, можна одержати за реакцією сполуки формули (AE) з хлоридом міді(II) і хлоридом літію за методикою, яка описана в публікації E. Kosower et al., J. Org. Chem., (1963), 28, 630. Сполуки формули (AE) є відомими сполуками або їх можна одержати із відомих сполук за відомими методиками (див., наприклад, Y. Song, B. Kim and J-N Heo, Tetrahedron Lett., (2005), 46, 5977). Альтернативно, сполуку формули (AE) у якій G означає C1-C4-алкіл, можна одержати із сполуки формули (AE), у якій G означає водень, наприклад, за реакцією з C 1-C4алкілгалогенідом або три-C1-C4-алкілортоформіатом. Сполуки формули (AE), у якій G означає водень, є відомими або їх можна одержати із відомих сполук за відомими методиками (див., наприклад, T. Wheeler, US4338122, US4283348, J. T. Kuethe et al., J. Org. Chem., (2002), 67, 5993, S. Buchwald et al., J. Am. Chem. Soc., (2003), 125, 11818). Альтернативно, сполуку формули (AE) у якій G означає C1-C4-алкіл, можна одержати за реакцією сполуки формули (AF), у якій G означає C 1-C4-алкіл і Z означає галоген, переважно бром або йод, з бороновою кислотою формули (O) за присутності придатного металовмісного каталізатора, придатної основи, і необов‘язково придатного ліганду в придатному розчиннику. 25 30 Придатні розчинники включають толуол і н-бутанол, придатні основи включають неорганічні основи, такі як фосфат калію, придатним металовмісним каталізатором є паладієвий каталізатор, наприклад, у вигляді ацетату паладію(II), і придатні ліганди включають заміщені фосфіни, наприклад, 2-дициклогексилфосфіно-2‘,6‘-диметоксибіфеніл. Сполуки формули (AF) є відомими сполуками або їх можна одержати за методиками, відомими із літератури. Наприклад, сполуку формули (AF), у якій G означає C 1-C4-алкіл і Z 21 UA 100700 C2 означає бром, можна одержати за реакцією сполуки формули (AG), у якій G означає C 1-C4алкіл, з придатним бромуючим реагентом, таким як N-бромсукцинімід, в придатному розчиннику, такому як 1,2-дихлоретан, як це описано в публікації R. Shepherd and A. White, J. Chem. Soc. Perkin Trans. 1 (1987), 10, 2153. 5 Аналогічним чином, сполуку формули (A) можна одержати із сполуки формули (AH) шляхом одержання придатної похідної при стандартних умовах. 10 15 20 25 30 Наприклад, сполуки формули (AH) являють собою алкени і вони самі вступають в додаткові реакції, типові для алкенів, з утворенням сполук формули (A) за відомими методиками. Приклади таких реакцій включають, але не обмежуються тільки ними, відновлення, галогенування, епоксидування, циклопропанування, дигідроксилування, гідроарилування, 8 9 гідровінілування і гідратацію. Сполуки формули (AH), у якій R або R означають бром або йод, являють собою вінілгалогеніди і вони вступають у відомі для вінілгалогенідів реакції, такі як реакції Судзукі-Міяура, Соногашіра, Стілле і подібні реакції. Деякі інші сполуки формули (AH), у 8 9 якій R або R означають C1-C6-алкоксигрупу, являють собою єноли простих ефірів і їх можна гідролізувати з утворенням відповідного кетону за стандартними методиками. В свою чергу, одержаний кетон можна піддати подальшому перетворенню, наприклад, шляхом кеталізації, оксимінування, відновлення і т. п. при відомих умовах і одержати додаткові сполуки формули 8 9 (A). Аналогічним чином, сполуки формули (AH), у якій R або R означає C1-C6-аміно- або ді-C1C6-аміногрупу, являють собою єнаміни і їх також можна гідролізувати з утворенням відповідного кетону за стандартними методиками. Сполуку формули (AH) можна одержати із сполуки формули (AI) за реакцією з сполукою формули (H), необов‘язково в придатному розчиннику і необов‘язково за присутності придатного каталізатора. Сполуки формули (AI) були спеціально одержані як проміжні продукти для синтезу сполук формули I. 22 UA 100700 C2 R 9 R 11 O R 8 6 R R O R 12 R 1 формула (H) R R 4 O R R R 9 2 H 12 O R 1 O 5 R 11 R 3 2 8 R формула (AI) R 6 R 5 4 O R 3 R формула (AH) Сполуки формули (AI), які описуються формулами O Br O O Cl 5 10 15 20 25 O O і відомі під реєстраційними номерами CAS 29996882-4 і 528833-96-7 відповідно. Краще, якщо каталізатором є кислота Льюїса, така як хлорид алюмінію, хлорид вісмуту(III), трифторметансульфонат вісмуту(III), трифторид бору, хлорид церію(III), трифторметансульфонат міді(I), діетилалюмінійхлорид, хлорид гафнію(IV), хлорид заліза(III), перхлорат літію, трифторметансульфонат літію, бромід магнію, йодид магнію, трифторметансульфонат скандію(III), хлорид олова(IV), хлорид титану(IV), ізопропоксид титану(IV), триметилалюміній, N-триметилсиліл-біс(трифторметансульфоніл)імід, триметилсилілтрифторметансульфонат, трифторметансульфонат ітербію(III), йодид цинку і хлорид цирконію(IV). Йодид магнію є кращим. Придатні розчинники включають такі, які відомі як ефективні розчинники для проведення реакцій Дільса-Альдера, в тому числі, наприклад, хлороформ, дихлорметан, діетиловий ефір, етанол, метанол, перфторовані алкани, такі як перфторгексан, толуол, вода і іонні рідини, такі як 1-бутил-3-метилімідазолійтетрафторборат і 1бутил-3-метилімідазолійгексафторфосфат. Особливо кращим розчинником є дихлорметан. Сполуку формули (AI) можна одержати шляхом окислення сполуки формули (AJ) в придатному розчиннику, такому як толуол, ацетон, хлороформ, дихлорметан або 1,4-діоксан. Для проведення цього перетворення є придатними самі різні окисні реагенти і вони включають неорганічні окисні реагенти, такі як триоксид хрому, піридинійдихромут, діоксид магнію і алкоксиди алюмінію, такі як ізопропоксид алюмінію, а також органічні окисні реагенти, такі як 2,3-дихлор-5,6-диціано-п-бензохінон, і окисні реагенти, які містять гіпервалентний йод, такі як 1,1,1-трис(ацетилокси)-1,1-дигідро-1,2-бензйодоксол-3-(1H)-он (перйодинан Десса-Мартіна). Придатні методики описані, наприклад, в публікаціях K. Saito and H. Yamachika, US4371711. і G. Piancatelli et al., Tetrahedron (1978), 34, 2775. Краще використовувати триоксид хрому в суміші сірчаної кислоти і ацетону (реагент Джонса). 30 23 UA 100700 C2 5 Сполуки формули AI були спеціально одержані як проміжні продукти для синтезу сполук формули I. 5 12 Найбільш придатними сполуками формули AI є такі, де R і R означають водень. 1 2 4 В іншій групі придатних сполук формули I R , R і R незалежно означають метил або етил. 1 2 4 В іншій групі придатних сполук формули I R , R і R незалежно означають метил або етил і 3 5 12 R , R і R означають водень. Сполуку формули (AJ) можна одержати із сполуки формули (AK) шляхом обробки придатним кислотним каталізатором за присутності води і необов‘язково за присутності придатного розчинника, за відомими методиками. 10 15 20 25 30 Наприклад, сполуку формули (AK) можна перетворити на сполуку формули (AJ) за присутності водного розчину кислоти, такої як фосфорна кислота або поліфосфорна кислота, як це описано, наприклад, в публікації K. Saito and H. Yamachika, US4371711. Альтернативно, сполуку формули (AJ) можна одержати із сполуки формули (AK) шляхом перегрупування за присутності як каталізатора кислоти Льюїса, такої як хлорид цинку, за методикою, яка описана в публікації G. Piancatelli et al., Tetrahedron, (1978), 34, 2775. Сполуку формули (AK) можна одержати шляхом відновлення сполуки формули (AL) при відомих умовах (див., наприклад, R Silvestri et al., J. Med. Chem., 2005, 48, 4378-4388). Сполуки формули (AL) є відомими або їх можна одержати за відомими методиками із відомих сполук (див., наприклад, L. Liebeskind et al., Org. Lett., (2003), 5 (17), 3033-3035, H. Firouzabadi, N. Iranpoor and F. Nowrouzi, Tetrahedron, (2004), 60,10843, R. Silvestri et al., J. Med. Chem., (2005), 48, 4378 і цитовану в них літературу). Альтернативно, сполуку формули (AK) можна одержати шляхом приєднання сполуки придатного металоорганічного реагенту, такого як арилмагнійгалогенід формули (AM), у якій Hal означає галогенід, такий як хлорид, бромід або йодид, або ариллітієвого реагенту формули (AN), або діарилцинкового реагенту формули (AO), до фуран-2-карбоксальдегіду формули (AP) за відомими методиками (див., наприклад, G. Panda et al., Tetrahedron Lett., (2005), 46, 3097). 24 UA 100700 C2 5 Додаткові сполуки формули (AK) можна одержати із сполук формули (AR) за реакцією з сильною основою, наприклад, алкіллітієвим реагентом, таким як, н-бутиллітій, необов‘язково за присутності добавки, такої як тетраметилетилендіамін, і в придатному розчиннику, такому як діетиловий ефір або тетрагідрофуран, з наступною реакцією з бензальдегідом формули (AS), як це описано, наприклад, в публікаціях I. Gupta and M. Ravikanth, J. Org. Chem., (2004), 69, 6796, A. M. Echavarren et al., J. Am. Chem. Soc., (2003),125 (19), 5757, і T. K. Chandrashekar et al., J. Org. Chem., (2002), 67, 6309-6319. 10 15 20 25 30 Металоорганічні реагенти формули (AM), формули (AN) і формули (AO) є відомими сполуками або їх можна одержати за відомими методиками із відомих сполук. Сполуки формули (AP), формули (AR) і формули (AS) є відомими сполуками або їх можна одержати із відомих сполук за відомими методиками. Сполуки формули I, пропоновані в даному винаході, можна використовувати як гербіциди в незміненому вигляді, тобто в тому вигляді, в якому вони одержані при синтезі, але звичайно їх різним чином включають в гербіцидні композиції з використанням допоміжних речовин, таких як носії, розчинники і поверхнево-активні речовини. Композиції можуть знаходиться в різних формах, наприклад, у вигляді порошків для опудрювання, гелів, змочуваних порошків, здатних диспергуватися у воді гранул, здатних диспергуватися в воді таблеток, шипучих пресованих таблеток, здатних емульгуватися концентратів, концентратів, утворюючих мікроемульсії, емульсій масло-в-воді, текучих масел, водних дисперсій, масляних дисперсій, суспоемульсій, суспензій капсул, здатних емульгуватися гранул, розчинних рідин, розчинних в воді концентратів (з водою або органічним розчинником, який змішується з водою, як носій), просочених полімерних плівок або в інших формах, описаних, наприклад, в посібнику Manual on Development and Use of FAO Specifications for Plant Protection Products, 5th Edition, 1999. Такі композиції можна використовувати безпосередньо або можна розбавити перед використанням. Розбавлення можна провести, наприклад, водою, рідкими добривами, живильними мікроречовинами, біологічними організмами, маслом або розчинниками. 25 UA 100700 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Композиції можна одержати, наприклад, шляхом змішування активного інгредієнта з допоміжними речовинами для приготування композицій і одержати композиції у вигляді тонкоподрібнених твердих речовин, гранул, розчинів, дисперсій або емульсій. Активні інгредієнти також можна змішувати з іншими допоміжними речовинами, такими як тонкоподрібнені тверді речовини, мінеральні масла, рослинні олії, модифіковані рослинні олії, органічні розчинники, вода, поверхнево-активні речовини або їх комбінації. Активні інгредієнти також можуть міститися в дуже дрібних мікрокапсулах, які складаються із полімеру. Мікрокапсули містять активні інгредієнти в пористому носії. це забезпечує виділення активних інгредієнтів в навколишнє середовище в регульованій кількості (наприклад, повільне виділення). Мікрокапсули звичайно мають діаметр, що дорівнює від 0,1 до 500 мкм. Вони містять активні інгредієнти в кількості, що становить приблизно від 25 до 95 мас.% в перерахунку на масу капсули. Активні інгредієнти можуть міститися у вигляді суцільної твердої речовини, у вигляді дрібних частинок в твердій або рідкій дисперсії або у вигляді відповідного розчину. Капсуловані мембрани включають, наприклад, натуральні і синтетичні камеді, целюлозу, співполімери стиролу з бутадієном, поліакрилонітрил, поліакрилат, складний поліефір, поліаміди, полісечовини, поліуретан або хімічно модифіковані полімери і ксантати крохмалю або інші полімери, відомі в цьому контексті спеціалісту в даній галузі техніки. Альтернативно, можна одержати дуже дрібні мікрокапсули, в яких активний інгредієнт міститься у вигляді тонкоподрібнених твердих частинок в твердій матриці основної речовини, але в цьому випадку мікрокапсули не капсульовані. Допоміжні речовини, які придатні для одержання композицій, пропонованих у даному винаході, самі по собі відомі. Як рідкі носії можна використовувати: воду, толуол, ксилол, петролейний ефір, рослинні олії, ацетон, метилетилкетон, циклогексанон, ангідриди кислот, ацетонітрил, ацетофенон, амілацетат, 2-бутанон, бутиленкарбонати, хлорбензол, циклогексан, циклогексанол, алкілові ефіри оцтової кислоти, діацетоновий спирт, 1,2-дихлорпропан, діетаноламін, п-діетилбензол, діетиленгліколь, діетиленглікольабіетат, бутиловий ефір діетиленгліколю, етиловий ефір діетиленгліколю, метиловий ефір діетиленгліколю, N,Nдиметилформамід, диметилсульфоксид, 1,4-діоксан, дипропіленгліколь, метиловий ефір дипропіленгліколю, дипропіленглікольдибензоат, дипроксит, алкілпіролідон, етилацетат, 2етилгексанол, етиленкарбонат, 1,1,1-трихлоретан, 2-гептанон, альфа-пінен, d-лимонен, етиллактат, етиленгліколь, бутиловий ефір етиленгліколю, метиловий ефір етиленгліколю, гама-бутиролактон, гліцерин, гліцеринацетат, гліцериндіацетат, гліцеринтриацетат, гексадекан, гексиленгліколь, ізоамілацетат, ізоборнілацетат, ізооктан, ізофорон, ізопропілбензол, ізопропілміристат, молочну кислоту, лауриламін, мезитилоксид, метоксипропанол, метилізоамілкетон, метилізобутилкетон, метиллаурат, метилоктаноат, метилолеат, метиленхлорид, м-ксилол, н-гексан, н-октиламін, октадеканову кислоту, актиламінацетат, олеїнову кислоту, олеїламін, о-ксилол, фенол, поліетиленгліколь (ПЕГ 400), пропіонову кислоту, пропіллактат, пропіленкарбонат, пропіленгліколь, метиловий ефір пропіленгліколю, п-ксилол, толуол, триетилфосфат, триетиленгліколь, ксилолсульфонову кислоту, парафін, мінеральне масло, трихлоретилен, перхлоретилен, етилацетат, амілацетат, бутилацетат, метиловий ефір пропіленгліколю, метиловий ефір діетиленгліколю, метанол, етанол, ізопропанол і спирти, які мають більшу молекулярну масу, такіяк аміловий спирт, тетрагідрофурфуриловий спирт, гексанол, октанол, етиленгліколь, пропіленгліколь, гліцерин, N-метил-2-піролідинон і т.п. Для розведення концентратів як носій звичайно вибирають воду. Придатними твердими носіями звичайно є, наприклад, тальк, діоксид титану, пірофілітова глина, діоксид кремнію, атапульгітова глина, кізельгур, вапняк, карбонат кальцію, бентоніт, монтморилоніт кальцію, лушпиння насіння бавовни, пшеничне борошно, соєве борошно, пемза, деревне борошно, розмелена шкарлупа волоських горіхів, лігнін і аналогічні речовини, такі як описані, наприклад, в CFR 180.1001. (c) & (d). Велику кількість поверхнево-активних речовин з успіхом можна використовувати і у твердих, і в рідких композиціях, особливо в таких, які перед застосуванням можна розбавити носієм. Поверхнево-активні речовини можуть бути аніоногенними, катіоногенними, неіоногенними або полімерними і їх можна використовувати як емульгувальні агенти, змочувальні або суспендуючі агенти або для інших цілей. Типові поверхнево-активні речовини включають, наприклад, солі алкілсульфатів, такі як діетаноламонійлаурилсульфат; солі алкіларилсульфонатів, такі як додецилбензолсульфонат кальцію; продукти приєднання алкілфенолів до алкіленоксидів, такі як нонілфенолетоксилат; продукти приєднання спиртів до алкіленоксидів, такі як етоксилат тридецилового спирту; мила, такі як стеарат натрію; солі алкілнафталінсульфонатів, такі як дибутилнафталінсульфонат натрію; діалкілові ефіри сульфосукцинатних солей, такі як ді(2етилгексил)сульфосукцинат натрію; складні ефіри сорбіту, такі як сорбітолеат; чететвертинні 26 UA 100700 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 аміни, такі як лаурилтриметиламонійхлорид, складні ефіри поліетиленгліколю і жирних кислот, такі як поліетиленглікольстеарат; блок-співполімери етиленоксиду з пропіленоксидом; і солі моно- і діалкілфосфатів; а також інші речовини, описані, наприклад, у публікації "McCutcheon's Detergents and Emulsifiers Annual" MC Publishing Corp., Ridgewood New Jersey, 1981. Інші допоміжні речовини, які звичайно можна використовувати в пестицидних композиціях, включають інгібітори кристалізації, речовини, що модифікують в'язкість, суспендуючі агенти, барвники, антиоксиданти, спінювальні агенти, агенти, що поглинають світло, допоміжні речовини, які здатні до змішування, протиспінювальні речовини, комплексоутворювачі, речовини і буфери, які нейтралізують або які змінюють pН, інгібітори корозії, віддушки, змочувальні агенти, речовини, що поліпшують абсорбцію, живильні мікроелементи, пластифікатори, речовини, що надають слизькість, змащувальні речовини, диспергуючі речовини, загусні агенти, антифризні агенти, мікробіцидні агенти, а також рідкі і тверді добрива. Композиції також можуть містити додаткові активні речовини, наприклад, інші гербіциди, антидоти гербіцидів, регулятори росту рослин, фунгіциди або інсектициди. Композиції, пропоновані в даному винаході, можуть додатково включати добавки, які включають олії (масла) рослинного або тваринного походження, мінеральне масло, алкілові ефіри таких масел або суміші таких масел і похідних масел. Кількість добавки масла, яка використовується в композиціях, пропонованих у даному винаході, звичайно становить від 0,01 до 10% у перерахунку на суміш для обприскування. Наприклад, добавку масла можна додати в бак для обприскування в необхідній концентрації після приготування суміші для обприскування. Кращі масла для додавання включають мінеральні масла і олії рослинного походження, наприклад, рапсову олію, маслинову олію або соняшникову олію, емульговану рослинну олію, таку як AMIGO® (Rhône-Poulenc Canada Inc.), алкілові ефіри олій рослинного походження, наприклад, метилпохідні, або масло тваринного походження, таке як риб‘ячий жир або яловичий жир. Краща добавка, наприклад, містить як активні компоненти в основному 80% алкілових ефірів риб‘ячого жиру і 15 мас. % метилованої рапсової олії і 5 мас. % звичайних емульгаторів і речовин, що змінюють pН. Особливо кращі добавки масла включають алкілові ефіри C 8- C22жирних кислот, метилпохідні C12-C18-жирних кислот, наприклад, особливо кращими є метилові ефіри лауринової кислоти, пальмітинової кислоти і олеїнової кислоти. Ці складні ефіри відомі, як метиллаурат (CAS-111-82-0), метилпальмітат (CAS-112-39-0) і метилолеат (CAS-112-62-9). Кращою метилпохідною жирної кислоти є Emery® 2230 і 2231 (Cognis GmbН). Ці і інші добавки масла також описані в публікації Compendium of Herbicide Adjuvants, 5th Edition, Southern Illinois University, 2000. Внесення і вплив добавок масла можна додатково поліпшити шляхом їх комбінування з поверхнево-активними речовинами, такимияк неіоногенні, аніоногенні або катіоногенні поверхнево-активні речовини. Приклади придатних аніоногенних, неіоногенних і катіоногенних поверхнево-активних речовин наведені на стор. 7 і 8 в WO 97/34485. Кращими поверхневоактивними речовинами є аніоногенні поверхнево-активні речовини типу додецилбензолсульфонату, особливо їх кальцієві солі, а також неіоногенні поверхнево-активні речовини типу етоксилатів жирних спиртів. Особливу перевагу надають етоксилованим C 12-C22жирним спиртам, які мають ступінь етоксилування, що становить від 5 до 40. Прикладами наявних у продажу поверхнево-активних речовин є речовини типу Genapol (Clariant AG). Також кращими є силіконові поверхнево-активні речовини, особливо модифіковані поліалкілоксидом гептаметилтрисилоксани, які є у продажу, наприклад, за назвою Silwet L-77, а також перфторовані поверхнево-активні речовини. Концентрація поверхнево-активних речовин у перерахунку на всю добавку звичайно становить від 1 до 30 мас. %. Прикладами добавок масел, які складаються із суміші масел або мінеральних масел або їх похідних з поверхневоактивними речовинами є Edenor ME SU, Turbocharge (Syngenta AG, CH) і Actipron (BP Oil UK Limited, GB). Зазначені поверхнево-активні речовини також можна використовувати в композиціях окремо, тобто без добавки масла. Додавання органічного розчинника до суміші добавка масла/поверхнево-активна речовина також може привести до додаткового посилення впливу. Придатними розчинниками є, наприклад, Solvesso (ESSO) і Aromatic Solvent (Exxon Corporation). Концентрація таких розчинників може становити від 10 до 80 мас. % у перерахунку на повну масу. Такі добавки масла, які містяться в суміші з розчинниками, описані, наприклад, в US-A-4834908. Описані в ньому наявні у продажу добавки масла, відомі за назвою MERGE (BASF Corporation). Іншими добавками масла, які кращі для даного винаходу, є SCORE (Syngenta Crop Protection Canada) і Adigor (Syngenta Crop Protection Canada).. 27 UA 100700 C2 5 10 15 20 25 На додаток до добавок масла, перерахованих вище, для посилення впливу композицій, пропонованих у даному винаході, у суміш для обприскування також можна додавати композиції алкілпіролідонів (наприклад, Agrimax). Для цієї мети також можна використовувати композиції синтетичних латексів, такі як, наприклад, поліакриламіди, полівініли і полі-1-п-ментен (наприклад, Bond, Courier або Emerald). Як агенти, які посилюють вплив із сумішшю для обприскування також можна змішувати розчини, які містять пропіонову кислоту, наприклад, Eurogkem Pen-e-trate. Гербіцидні композиції звичайно містять від 0,1 до 99 мас. %, переважно - від 0,1 до 95 мас. %, сполуки формули I і від 1 до 99,9 мас. % допоміжної речовини композиції, яка переважно містить від 0 до 25 мас. % поверхнево-активної речовини. У той час як наявні у продажу продукти переважно приготовляють у вигляді концентратів, кінцевий споживач звичайно використовує розбавлені композиції. Норми витрати сполук формули I можуть змінюватися в широких межах і залежать від характеру грунту, методики внесення (до- або післясходове; протруєння насіння; внесення в борозни для насіння; внесення без обробки грунту і т.п.), вирощуваної рослини, бур'яну або трав'янистої рослини, з якими необхідно боротися, переважних кліматичних умов і інших факторів, які залежать від методики внесення, часу внесення і оброблюваної культури. Сполуки формули I, пропоновані в даному винаході, звичайно вносять у дозі, яка становить 1-2000 г/га, краще - 1-1000 г/га і найбільш краще - 1-500 г/га. Кращі композиції переважно мають наступні склади: (% = мас.%): Здатні до емульгування концентрати: активний інгредієнт: від 1 до 95 %, переважно - від 60 до 90 % поверхнево-активна речовина: від 1 до 30 %, переважно - від 5 до 20 % рідкий носій: від 1 до 80 %, переважно - від 1 до 35 % Дусти: активний інгредієнт: від 0,1 до 10 %, переважно - від 0,1 до 5 % твердий носій: від 99,9 до 90 %, переважно - від 99,9 до 99 % Концентрати суспензій: активний інгредієнт: від 5 до 75 %, переважно - від 10 до 50 % вода: від 94 до 24 %, переважно - від 88 до 30 % поверхнево-активна речовина: від 1 до 40 %, переважно - від 2 до 30 % Змочувальні порошки: активний інгредієнт: від 0,5 до 90 %, переважно - від 1 до 80 % поверхнево-активна речовина: від 0,5 до 20 %, переважно - від 1 до 15 % твердий носій: від 5 до 95 %, переважно - від 15 до 90 % Гранули: активний інгредієнт: від 0,1 до 30 %, переважно - від 0,1 до 15 % твердий носій: від 99,5 до 70 %, переважно - від 97 до 85 % Наведені нижче приклади додатково ілюструють, але не обмежують даний винахід. F1. Здатні до емульгування концентрати a) b) c) d) активний інгредієнт 5% 10% 25% 50% додецилбензолсульфонат кальцію 6% 8% 6% 8% полігліколевий ефір рицинової олії 4% 4% 4% (36 моль етиленоксиду) полігліколевий ефір октилфенолу 4% 2% (7-8 моль етиленоксиду) NMP (N-метилпіролідон) 10% 20% суміш ароматичних вуглеводнів 85% 78% 55% 16% C9-C12 Емульсії будь-якої необхідної концентрації можна одержати із таких концентратів шляхом розбавлення водою. F2. Розчини a) b) c) d) активний інгредієнт 5% 10% 50% 90% 1-метокси-3-(3-метокси-пропокси)-пропан 20% 20% поліетиленгліколь ММ* 400 20% 10% NMP 30% 10% суміш ароматичних вуглеводнів 75% 60% C9-C12 *Молекулярна маса. Розчини придатні для застосування у вигляді мікрокрапельок. F3. Змочувальні порошки a) b) c) d) 28