Застосування фіпронілу для збільшення врожайності пшениці та спосіб обробки пшениці

Реферат: Застосування фіпронілу для збільшення врожайності пшениці, яка зростає в ґрунті, та спосіб обробки пшениці. UA 102231 C2 (12) UA 102231 C2 UA 102231 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Дійсний винахід відноситься до застосування принаймні одного інсектициду, вибраного з ГАМК антагоністів для збільшення врожайності принаймні одного сорту рослини і до способу збільшення врожайності принаймні одного сорту рослини шляхом обробки паростків, з яких воно повинне зростати, принаймні одним інсектицидом ГАМК антагоністів. Окрім боротьби з тваринами і грибковими епідеміями, головною турботою фермерів завжди була оптимізація врожайності. Показники Justus von Liebig на живлення рослин і мінеральні добрива, розроблені на їх основі, зменшили значну частину цих проблем. Мінеральні добрива в основному складаються з макропоживних речовин, якими є азотні, фосфорні і калієвий сполуки (NPK-добрива). Кальцій, магній і сірка, які також є макропоживними речовинами, також можуть бути складовими мінеральних добрив, але часто поставляється рослині через гній або вапнування. Мінеральні добрива можуть додатково включати поживні мікроелементи, тобто поживні речовини, які споживаються рослинами у виразно менших кількостях, чим макропоживні речовини, такі як залізо, марганець, бор, мідь, молібден, нікель, хлор, і цинк. У минулі десятиліття, проте, надмірне внесення добрив і неадекватне застосування мінеральних добрив створило нові проблеми. Таким чином, масивні кількості нанесених хімічних добрив, як було знайдено, мали шкідливу дію на структури, що включають поживні речовини ґрунту. Висока розчинність хімічних добрив також підсилює тенденцію погіршити екосистеми. Зберігання і нанесення деяких азотних добрив за певних погодних або ґрунтових умов можуть викликати емісії оксиду азоту, що викликають парниковий ефект (N 2O). Після внесення неорганічних добрив або гною або суспензії можуть виходити пари аміаку (NH 3). Окрім постачання азоту, аміак може також збільшити ґрунтову кислотність ("окислення"). Надмірні внесення азотних добрив можуть також привести до проблем появи шкідників, збільшуючи народжуваність, довголіття і загальну витривалість певних шкідників. Відповідно, в певних умовах довкілля могло б бути бажаним або безперечним вирощувати сільськогосподарські культури в ґрунті з недостатнім вмістом азоту (недостатнє відноситься тут до кількості сполук азоту, яка нижче за кількість, потрібну для максимальної врожайності). Звичайно в той же час бажано уникнути дуже великих втрат урожаю через недостатній поживний вміст ґрунту. Завдання дійсного винаходу забезпечити сполуки, які збільшують врожайність рослин. Особливо, завдання винаходу забезпечити сполуки, які збільшують врожайність рослин, зростаючих в середовищі з недостатнім вмістом азоту, і які таким чином компенсують недостатній вміст поживних речовин. Несподівано було знайдено, що особливий клас інсектицидів мають цей компенсуючий ефект. Відповідно, завдання винаходу досягається шляхом застосування принаймні одного інсектициду, вибраного з ГАМК антагоністів для збільшення врожайності принаймні одного сорту рослини. Інший об'єкт винаходу відноситься до способу збільшення врожайності принаймні одного сорту рослини, який включає обробку паростків рослин, з яких повинна зростати рослина, принаймні одним інсектицидом, вибраним з ГАМК антагоністів. Термін "урожай" відноситься до всіх рослинних продуктів, які мають економічно вигідне значення. Прикладами є фрукти, насіння, зерна, масло, деревина, волокна і ін. Переважно термін відноситься до фруктів, насіння і зерен. Наприклад, в разі зернових, урожай відноситься до продовольчих зерен. "Паростками" є всі типи матеріалу для розмноження рослин. Термін охоплює насіння, зерна, фрукти, бульби, кореневища, спори, ростки, відростки, меристеми, одинарні і множинні рослинні клітки і будь-які інші рослинні тканини, з яких повністю може бути отримана рослина. Одним переважним паростком є насіння. "Середовищем росту" може бути ґрунт або штучне середовище росту. Переважно це ґрунт. Згідно дійсному винаходу, "збільшення врожайності" рослини означає, що вихід продукту (урожай) відповідної рослини збільшений виміряною кількістю за виходом того ж продукту (урожай) того ж сорту рослини, одержаної за тих же самих умов, але паростки які його вирощують, не оброблені принаймні одним інсектицидом ГАМК антагоністів. Згідно дійсному винаходу, переважно, що урожай збільшений принаймні на 2 %, переважніше принаймні на 3 %, навіть переважнішепринаймні на 4 %, ще переважніше принаймні на 5 % і особливо принаймні на 8 %. Вихід, як правило визначається у формі ваги відповідного урожаю. В основному він не визначається однією рослиною, але є величиною, отриманою від рослин, зростаючих на ділянці певного вимірювання (напр. 1 га). Нижче відмічене відносно переважних варіантів здійснення інсектицидів, їх переважного застосування і способів їх застосування, повинно розумітися або кожний самостійно або 1 UA 102231 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 переважно в комбінації один з одним. У одному переважному варіанті здійснення, винахід відноситься до застосування принаймні одного інсектициду, вибраного з ГАМК антагоністів для збільшення врожайності принаймні одного сорту рослини, яка зростає в середовищі з недостатнім вмістом азоту. Відповідно, винахід відноситься в іншому переважному варіанті здійснення до способу збільшення врожайності принаймні одного сорту рослини, яка зростає в середовищі з недостатнім вмістом азоту, при цьому спосіб включає обробку паростків рослини, з яких повинна зростати рослина, принаймні одним інсектицидом вибраним з ГАМК антагоністів. "Недостатній вміст азоту" означає вміст азоту, який нижче за концентрацію азоту в середовищі росту, яке приводить до максимальної врожайності. Ця величина звичайно відносна і залежить від різноманітності чинників, таких як присутність і кількість інших поживних речовин, композиції середовища росту в основному, його pH, водних умов, стадії росту рослини (наприклад під час сіяння оптимальне вміст азоту, нижче чим пізніше), від самої рослини (наприклад деякі рослини вимагають вищого вмісту азоту на початку періоду росту, інші вимагають вищого вмісту під час фази подовження стебла і так далі) присутність мікроорганізмів в середовищі росту (мікроорганізми, які перетворюють органічні сполуки азоту або азот повітря у форму, яка може бути ввібрана рослинами) і так далі. Загальний короткий огляд оптимального вмісту азоту в ґрунті залежно від культури рослин може бути знайдений в Faustzahlen fur die Landwirtschaft, 13. edition, edited by Kuratorium fur Technik und Bauwesen in der Landwirtschaft e.V., Darmstadt, Germany. По суті кажучи, ґрунт має недостатній вміст азоту в термінах дійсного винаходу, якщо ґрунт отримав менше ніж 70% стандартного азотного добрива, переважно менше ніж 50% стандартного азотного добрива і особливо менше ніж 30% стандартного азотного добрива відносно загальної потреби азоту окремої сільськогосподарської культури (для стандартних кількостей азотного добрива дивися наприклад вище вказаний Faustzahlen fur die Landwirtschaft). Якщо сільськогосподарська культура посаджена на відкритому полі рівень добрива включає залишковий азот від попередньої сільськогосподарської культури в ґрунті на глибині від 0 - 90 см. 3 Наприклад недостатнім вмістом азоту є менше ніж 23 г на м (відповідно менше ніж 3 200 кг/га, враховуючи глибину 0-90 см), переважно менше ніж 17 г на м (відповідно менше ніж 3 150 кг/га, враховуючи глибину 0-90 см), переважніше менше ніж 11 г на м (відповідно менше 3 ніж 100 кг/га, враховуючи глибину 0-90 см), навіть переважніше менше ніж 9 г на м (відповідно 3 менше ніж 80 кг/га, враховуючи глибину 0-90 см), особливо менше ніж 8 г на м (відповідно менше ніж 70 кг/га, враховуючи глибину 0-90 см), напр. менше ніж 7, менше ніж 6 або менше ніж 3 5 г на м . Термін "азот" відноситься до будь-якої сполуки азоту, яка служить поживною речовиною для рослини і може бути поглинутою через коріння рослини. Вони є в основному переважно неорганічного характеру, такими як амонієві солі, сечовини і нітрати, тоді як органічні сполуки азоту як правило не можуть бути засвоєні самі по собі і мають бути спочатку перетворені в неорганічні сполуки азоту мікроорганізмами. Таким чином, термін вміст азоту відноситься до вмісту неорганічної сполуки азоту і особливо амонієвих сполук і нітратів. ГАМК антагоністи переважно вибрані з ацетопрола, ендосульфана, ваніліпрола, пірафлупрола, пірипрола, фенілпіразольної сполуки формули II a R O S CN N H2N N (II) Cl Cl CF3 45 a де R означає C1-C4-алкіл або C1-C4-галоалкіл; або її сільськогосподарсько прийнятної солі; і фенілпіразольної сполуки формули III 2 UA 102231 C2 CF3 H2N S O S NH2 N N (III) Cl Cl CF3 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 або її сільськогосподарсько прийнятної солі. Органічні фрагменти, вказані у вищезазначених визначеннях змінних означають, - як термін галоген - збиральні терміни окремих переліків окремих членів групи. Приставка C n-Cm показує в кожному випадку можливу кількість атомів вуглецю в групі. Галоген означає фтор, хлор, бром і йод, переважно фтор, хлор, і бром і особливо фтор і хлор. C1-C4-алкіл означає лінійну або розгалужену алкільну групу, що має від 1 до 4 атомів водню. Прикладами є метил, етил, пропіл, ізопропіл, н-бутил, втор-бутил, ізобутил і трет-бутил. C1-C4-галоалкіл означає лінійну або розгалужену алкільну групу, що має від 1 до 4 атомів водню, згідно наведеному вище визначенню, де принаймні один атом водню заміщений атомом галогену. Прикладами є хлорметил, бромметил, дихлорметил, трихлорметил, фторметил, дифторметил, трифторметил, хлорфторметил, дихлорфторметил, хлордифторметил, 1хлоретил, 1-брометил, 1-фторетил, 2-фторетил, 2,2-дифторетил, 2,2,2-трифторетил, 2-хлор-2фторетил, 2-хлор-2,2-дифторетил, 2,2-дихлор-2-фторетил, 2,2,2-трихлоретил, пентафторетили ін. Унаслідок основних атомів азоту в азольних фрагментах, деякі з інсектицидів ГАМК антагоністів (наприклад сполуки II і III вказані вище) є здатними формуванню солей або адуктів з неорганічними або органічними кислотами або з іонами металів. Вони можуть бути утворені звичайним способом, напр. взаємодією сполуки з кислотою згаданого аніона. Підходящими сільськогосподарсько придатними солями є особливо солі таких катіонів або солі приєднання кислот таких кислот, катіони і аніони яких не мають жодного негативного ефекту на активність сполук згідно дійсному винаходу. Підходящими катіонами є особливо іони лужних металів, переважно літію, натрію і калію, лужноземельних металів, переважно кальцію, магнію і барію, і перехідних металів, переважно марганцю, міді, цинку і заліза, а також амонію + (NH4 ) і заміщеного амонію, в якому від одного до чотирьох атомів водню заміщено на C 1-C4алкіл, C1-C4-гідроксиалкіл, C1-C4-алкоксигруппу, C1-C4-алкокси-C1-C4-алкіл, гідрокси-C1-C4алкокси-C1-C4-алкіл, феніл або бензил. Приклади заміщених амонієвих іонів включають метиламонієвий, ізопропіламонієвий, диметиламонієвий, диізопропіламонієвий, триметиламонієвий, тетраметиламонієвий, тетраетиламонієвий, тетрабутиламонієвий, 2гідроксіетиламонієвий, 2-(2-гідроксіетоксі)-етиламонієвий, біс(2-гідроксіетил)-амонієвий, бензилтриметиламонієвий і бензилтриетиламонієвий, крім того фосфонієві іони, сульфонієві іони, переважно три(C1-C4-алкіл)сульфонієві, і сульфоксонієві іони, переважно три(C 1-C4алкіл)сульфоксонієві. Аніонами придатних солей приєднання кислот є перш за все хлорид, бромід, фторид, гідросульфат, сульфат, дигідрофосфат, гідрофосфат, фосфат, нітрат, гідрокарбонат, карбонат, гексафторосилікат, гексафторфосфат, бензоат, і аніони C 1-C4-алканових кислот, переважно форміат, ацетат, пропіонат і бутират. Вони можуть бути утворені взаємодією сполук формул I або II або III (відносно сполук II і III дивися нижче) з кислотою відповідного аніона, переважно хлористоводневою кислотою, бромистоводневою кислотою, сірчаною кислотою, фосфорною кислотою або азотною кислотою. Переважно, ГАМК антагоністи вибрані із сполук формули II. a a У сполуках II, R переважно означає етил або трифторметил. Сполука, де R означає етил, a також відома під загальною назвою етипрол і сполука, де R означає трифторметил, відома під a загальною назвою фіпроніл. Переважніше, R переважно означає трифторметил. Таким чином, інсектицидом ГАМК антагоністів є особливо фіпроніл. ГАМК антагоністи і способи їх одержання є загальновідомими. Наприклад, комерційно доступні сполуки можуть бути знайдені в The Pesticide Manual, 13th Edition, British Crop Protection Council (2003) в числі інших публікацій. Як само собою зрозуміле, принаймні один інсектицид застосовується в ефективній і 3 UA 102231 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 нефітотоксичній кількості. Це означає, що він використаний в кількості, яка дозволяє отримати бажаний ефект, але яка не приводить до будь-яких фітотоксичних симптомів на рослині, що виросла з обробленого паростка. Рослини, які будуть оброблені, є в основному рослинами промислового значення. Таким чином, вони переважно вибрані з сільськогосподарських, лісницьких і декоративних рослин. У одному переважному варіанті здійснення винаходу, рослина є сільськогосподарською рослиною. Сільськогосподарські рослини є рослинами, частини яких або вся рослина збирають або культивують в промислових масштабах або які служать як джерело корму, їжі, волокон (напр. бавовна, льон), палива (напр. деревина, біоетанол, біодизель, біомаса) або інших хімічних сполук. Сільськогосподарські рослини також охоплюють плодові рослини, тобто рослини, зростаючі в садах (а не на полях), такі як деякі фрукти і овочі. Прикладами сільськогосподарських рослин є соя, кукурудза (маїс), пшениця, тритікале, ячмінь, овес, жито, рапс, такий як канола/масляний рапс, просо (сорго), рис, соняшник, бавовна, цукровий буряк, насіннячкові фрукти, кісточкові фрукти, цитрусові, банани, полуниці, чорниці, миндалі, виноград, манго, папайя, арахіси, картопля, томати, перці, гарбузові, огірки, дині, кавуни, часник, цибуля, морква, капуста, квасоля, горох, сочевиця, люцерна (люцерна посівна), конюшина, конюшина, льон, слонова трава (Miscanthus), трава, салат-латук, цукрова тростина, чай, тютюн і кава. Переважно, сільськогосподарські рослини, які будуть оброблені згідно винаходу, є нестручковими рослинами. Переважно, сільськогосподарські рослини вибрані з кукурудзи, пшениці, тритікале, ячменю, вівса, жита, рапсу, проса, рису, соняшнику, бавовни, цукрового буряка, картоплі, томатів, перців, гарбузових, огірків, динь, кавунів, часнику, цибулі, моркви, капусти, салату-латуку, цукрової тростини, чаю, тютюну і кави і переважніше з кукурудзи (маїсу), пшениці, тритікале, ячменю, вівса, жита, рапсу, такого як канола/масляний рапс, просо (сорго), рису, соняшнику і цукрової тростини. Особливо, сільськогосподарською рослиною є пшениця. Рослини можуть бути нетрансгенними рослинами або можуть бути рослинами, в яких є принаймні один трансгенний об'єкт. У одному варіанті здійснення, рослина є трансгенною рослиною, що має трансгенний об'єкт, який додає стійкість до пестицидів. Прикладами трансгенних рослин, що мають стійкість до пестицидів, є трансгенні сільськогосподарські культури, які є стійкими до гербіцидів групи, що складається з сульфонілмочевин (дивися наприклад EP-A-0257993, US 5,013,659), імідазолінонів (дивися наприклад US 6,222,100, WO 01/82685, WO 00/26390, WO 97/41218, WO 98/02526, WO 98/02527, WO 04/106529, WO 05/20673, WO 03/14357, WO 03/13225, WO 03/14356, WO 04/16073), типів гліфозинатів (дивися наприклад EP-A-0242236, EP-A-242246) або типів гліфосатів (дивися наприклад WO 92/00377) або рослини, стійкі до гербіцидів, вибраних з групи циклогексадієнон/арилоксифеноксипропіонових кислотних гербіцидів (дивися наприклад US 5,162,602, US 5,290,696, US 5,498,544, US 5,428,001, US 6,069,298, US 6,268,550, US 6,146,867, US 6,222,099, US 6,414,222) або трансгенні сільськогосподарські культури, наприклад бавовна, із здатністю продукування токсинів Bacillus thuringiensis (Bt toxins), які роблять рослини стійкими до певних шкідників (дивися наприклад EP-A-0142924, EP-A-0193259). Потрібно розуміти, проте, що коли рослина є трансгенною рослиною, трансгенні об'єкти, які присутні в рослині, ні в якому разі не обмежені тими, які забезпечують стійкість до пестицидів, але можуть включати будь-який трансгенний об'єкт. Фактично, застосування "багаторівневих" трансгенних об'єктів на рослині також передбачено. Обробка матеріалу для розмноження рослин, такого як насіння, принаймні одним інсектицидом ГАМК антагоністів може бути виконана декількома способами. Інсектицид може бути нанесений безпосередньо на паростки, особливо насіння, і/або на ґрунт, в який насіння має бути посаджене, наприклад, під час посадки разом з насінням (наприклад, застосування в борозні). Переважно, принаймні один інсектицид ГАМК антагоніст наноситься безпосередньо на паростки, особливо насіння. Принаймні один інсектицид ГАМК антагоніст може наноситися як такий, у формі їх препаратів або застосовуватися у формах приготованих з них, наприклад, безпосередньо розпилюваних розчинів, порошків, суспензій або дисперсій, включаючи висококонцентровані водні, масляні або інші суспензії або дисперсії, емульсій, масляних дисперсій, паст, дустоподібних продуктів, композицій для розкидання, або гранул. Нанесення зазвичай здійснюється шляхом обприскування, дрібно краплинного обприскування, обпилювання, розкидання або поліву. Застосовувані форми і способи залежать від заданих цілей; в кожному випадку, вони повинні гарантувати максимально можливий однорідний розподіл активних сполук. Залежно від варіанту здійснення, в якому присутні готові до застосування препарати 4 UA 102231 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 принаймні одного інсектициду ГАМК антагоніста, вони включають один або більше рідких або твердих носіїв, при необхідності сурфактанти і при необхідності додаткові допоміжні речовини, загальноприйняті для складання агентів захисту сільськогосподарських культур. Рецепти таких препаратів добре відомі фахівцям в даної галузі техніки. Застосовувані водні форми можуть бути приготовані, наприклад, з емульсійних концентратів, суспензій, паст, порошків, що змочуються, або гранул, що диспергують у воді, шляхом додавання води. Щоб приготувати емульсії, пасти або масляні дисперсії, активний компонент(и), як такі або розчинені в маслі або розчиннику, можуть гомогенізувати у воді за допомогою змочуючого агента, речовини, що додає клейкість, диспергатора або емульгатора. Проте, також можливо приготувати концентрати, які містять активну речовину, змочуючий агент, речовину, що додає клейкість, диспергатор або емульгатор і, при необхідності, розчинник або масло, і такі концентрати є підходящими для розведення водою. Концентрації принаймні одного інсектициду ГАМК антагоніста в готових до застосування препаратах можуть варіювати в межах відносний широких діапазонів. В основному, вони складають від 0.0001 до 10%, переважно від 0.01 до 1% (мас. % загального вмісту активної сполуки(к), в перерахунку на загальну масу готового до застосування препарату). Принаймні один інсектицид ГАМК антагоніст з великим успіхом може застосовуватися також згідно так званого ультрамалооб’ємного способу (ULV), який дозволяє застосування препаратів, що містять більш ніж 95% мас. активної сполуки або навіть активної сполуки без добавок. Масла різних типів, змочуючі агенти, ад'юванти, гербіциди, фунгіциди, інші інсектициди, окрім принаймні одного інсектицида ГАМК антагоніста, нематоциди, інші пестициди, такі як бактерициди і/або регулятори росту можуть бути додані до активної сполуки, навіть, при необхідності, безпосередньо перед застосуванням (бакова суміш). Ці агенти можуть бути домішені в масовому співвідношенні від 1:100 до 100:1, переважно від 1:10 до 10:1 з принаймні одним інсектицидом ГАМК антагоністів, застосовуваним згідно винаходу. Ад'ювантами є наприклад: модифіковані органічні полісилоксани, напр. Break Thru S 240®; алкоксилати спиртів, напр. Atplus 245®, Atplus МВА 1303®, Plurafac LF 300® і Lutensol ON 30®; EO-PO блокспівполімери, напр. Pluronic RPE 2035® і Genapol B®; етоксилати спиртів, напр. Lutensol XP 80®; і діоктилсульфокцинат натрію, напр. Leophen RA®. Підходящими інсектицидами є наприклад: A.1. Органо(тіо)фосфати: ацефат, азаметифос, азинфос-етил, азинфос-метил, хлоретоксифос, хлорфенвінфос, хлормефос, хлорпірифос, хлорпірифос-метил, коумафос, ціанофос, деметон-S-метил, діазинон, дихлорфос/DDVP, дикротофос, диметоат, диметилвінфос, дисульфотон, EPN, етіон, етопрофос, фамфур, фенаміфос, фенітротіон, фентіон, флупіразофос, фостіазат, гептенофос, ізоксатіон, малатіон, мекарбам, метамідофос, метидатіон, мевінфос, монокротофос, налед, ометоат, оксидеметон-метил, паратіон, паратіонметил, фентоат, форат, фосалон, фосмет, фосамідон, фоксим, піриміфос-метил, профенофос, пропетамфос, протіофос, піраклофос, піридафентіон, хіналфос, сульфотеп, тебупіриміфос, темефос, тербуфос, тетрахлорвінфос, тіометон, триазофос, трихлорфон, вамідотіон; A.2. Карбамати: алдикарб, аланікарб, бендіокарб, бенфуракарб, бутокарбоксим, бутоксикарбоксим, карбарил, карбофуран, карбосульфан, етіофенкарб, фенобукарб, форметанат, фуратіокарб, ізопрокарб, метіокарб, метоміл, метолкарб, оксаміл, піримікарб, пропоксур, тіодикарб, тіофанокс, триметакарб, XMC, ксилікарб, триазамат; A.3. Піретроїди: акринатрин, алетрин, d-цис-транс алетрин, d-транс алетрин, біфентрин, біоалетрин, біоалетрин S-циклопентеніл, біоресметрин, циклопротрин, цифлутрин, бета-, цифлутрин, цигалотрин, лямбда-цигалотрин, гамма-цигалотрин, циперметрин, альфациперметрин, бета-циперметрин, тета-циперметрин, зета-циперметрин, цифенотрин, дельтаметрин, емпентрин, есфенвалерат, етофенпрокс, фенпропатрин, фенвалерат, флуцитринат, флуметрин, тау-флувалинат, халфенпрокс, іміпротрин, перметрин, фенотрин, пралетрин, ресметрин, RU 15525, силафлуофен, ефлутрин, тетраметрин, тралометрин, трансфлутрин, ZXI 8901; A.4. Імітатори ювенільних гормонів: гідропрен, кінопрен, метопрен, феноксикарб, пірипроксифен; A.5. Сполуки - агоністи/антагоністи нікотинового рецептора: ацетаміприд, бенсультап, картап гідрохлорид, клотіанідин, динотефуран, імідаклоприд, тіаметоксам, нитенпірам, нікотин, спіносад (алостеричний агоніст), тіаклоприд, тіоциклам, тіосультап-натрій, і AKD1022. A.6. Активатори хлоридних каналів: абамектин, емамектин бензоат, милбемектин, лепимектин; A.7. Сполуки METI I: феназахин, фенпроксимат, пірімідифен, піридабен, тебуфенпірад, толфенпірад, флуфенерим, ротенон; 5 UA 102231 C2 5 10 15 20 25 A.8. Сполуки METI II і III: ацехиноцил, флуациприм, гідраметилнон; A.9. Розщеплюючі сполуки окислювального фосфорилування: хлорофенапір, DNOC; A.10. інгібітори окислювального фосфорилування: азоциклотин, цигексатин, диафентіурон, фенбутатин оксид, пропаргит, тетрадифон; A.11. Сполуки, які порушують процес ліньки: циромазин, хромафенозид, галофенозид, метоксифенозид, тебуфенозид; A.12. Синергісти: піпероніл бутоксид, трибуфос; A.13. Сполуки - блокатори натрієвих каналів: індоксакарб, метафлумізон; A.14. Фуміганти: метилбромід, хлорпікрин сульфурил фторид; A.15. Селективні блокатори живлення: крилоті, піметрозин, флонікамід; A.16. Інгібітори росту кліщів: клофентезин, гекситіазокс, етоксазол; A.17. Інгібітори синтезу хітину: бупрофезин, бістрифлурон, хлорфлуазурон, дифлубензурон, флуциклоксурон, флуфеноксурон, гексафлумурон, луфенурон, новалурон, новіфлумурон, тефлубензурон, трифлумурон; A.18. Інгібітори біосинтезу ліпідів: спіродиклофен, спіромезифен, спіротетрамат; A.19. Октапамінергічні агоністи: амітраз; A.20. Модулятори ріанодинового рецептора: флубендіамід; A.21. Різні: фосфід алюмінію, амідофлумет, бенклотіаз, бензоксимат, бифеназат, боракс, бромпропілат, ціанид, цієнопірафен, цифлуметофен, хинометіонат, дикофол, фторацетат, фосфин, піридаліл, пірифлухіназон, сульфур, антимоніл-тартрат калія; A.22. N-R’-2,2-дигало-1-R’’цикло-пропанкарбоксамід-2-(2,6-дихлор-,,-три-фтор-п-толіл) гідразон або N-R’-2,2-ди(R’’’) пропіонамід-2-(2,6-дихлор-,,-трифтор-п-толіл)-гідразон, де R’ означає метил або етил, гало означає хлор або бром, R’’ означає водень або метил і R’’’ означає метил або етил; 2 A.23. Антраніламіди: хлорантраніліпрол, сполука формули  Br CH3 O NC N N H O N N Cl () H3 C N H 30 35 40 45 50 ; A.24. Сполуки малононітрилу: CF3(CH2)2C(CN)2CH2(CF2)3CF2H, CF3(CH2)2C(CN)2CH2(CF2)5CF2H, CF3(CH2)2C(CN)2(CH2)2C(CF3)2F, CF3(CH2)2C(CN)2(CH2)2(CF2)3CF3, CF2H(CF2)3CH2C(CN)2CH2(CF2)3CF2H, CF3(CH2)2C(CN)2CH2(CF2)3CF3, CF3(CF2)2CH2C(CN)2CH2(CF2)3CF2H, CF3CF2CH2C(CN)2CH2(CF2)3CF2H, 2-(2,2,3,3,4,4,5,5октафторпентил)-2-(3,3,4,4,4-пентафторбутил)-малонодинітрил, і CF2HCF2CF2CF2CH2C(CN)2CH2CH2CF2CF3; A.25. Мікробіальні дезінтегратори: Bacillus thuringiensis subsp. Israelensi, Bacillus sphaericus, Bacillus thuringiensis subsp. Aizawai, Bacillus thuringiensis subsp. Kurstaki, Bacillus thuringiensis subsp. Tenebrionis; Комерційно доступні сполуки групи A можуть бути знайдені в The Pesticide Manual, 13th Edition, British Crop Protection Council (2003) в числі інших публікацій. 1 Тіоаміди формули  і їх одержання описане в WO 98/28279. Лепімектин відомий з Agro Project, PJB Publications Ltd, November 2004. Бенклотіаз і його одержання описане в EP-A1 454621. Метідатіон і параоксон і їх одержання описане в Farm Chemicals Handbook, Volume 88, Meister Publishing Company, 2001. Ацетопрол і його одержання описане в WO 98/28277. Метафлумізон і його одержання описане в EP-A1 462 456. Флупіразофос описаний в Pesticide Science 54, 1988, с.237-243 і в US 4822779. Пірафлупрол і його одержання описане в JP 2002193709 і в WO 01/00614. Піріпрол і його одержання описане в WO 98/45274 і в US 6335357. Амідофлумет і його одержання описане в US 6221890 і в JP 21010907. Флуфенерім і його одержання описане в WO 03/007717 і в WO 03/007718. AKD 1022 і його одержання описане в US 6300348. Хлорантраніліпрол описаний в WO 01/70671, WO 2 03/015519 і WO 05/118552. Антраніламідні похідні формули  описані в WO 01/70671, WO 04/067528 і WO 05/118552. Цифлуметофен і його одержання описане в WO 04/080180. Амінохиназолінонова сполука пірифлухіназон описана в EP A 109 7932. Малононітрільні сполуки CF3(CH2)2C(CN)2CH2(CF2)3CF2H, CF3(CH2)2C(CN)2CH2(CF2)5CF2H, CF3(CH2)2C(CN)2(CH2)2C(CF3)2F, CF3(CH2)2C(CN)2(CH2)2(CF2)3CF3, 6 UA 102231 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 CF2H(CF2)3CH2C(CN)2CH2(CF2)3CF2H, CF3(CH2)2C(CN)2CH2(CF2)3CF3, CF3(CF2)2CH2C(CN)2CH2(CF2)3CF2H, CF3CF2CH2C(CN)2CH2(CF2)3CF2H, 2-(2,2,3,3,4,4,5,5октафторпентил)-2-(3,3,4,4,4-пентафторбутил)-малонодинітрил, і CF2HCF2CF2CF2CH2C(CN)2CH2CH2CF2CF3 описане в WO 05/63694. Підходящими фунгіцидами є, наприклад: B.1 Стробілурини азоксистробін, димоксистробін, енестробурин, флуоксастробін, крезоксим-метил, метоміностробін, оризастробін, пиксоксистробін, піраклостробін, пірибенкарб, трифлоксистробін, 2-(2-(6-(3-хлор-2-метил-фенокси)-5-фтор-пірімідин-4-ілокси)-феніл)-2метоксііміно-N-метил-ацетамід, метил-2-(орто-((2,5-диметилфеніл-оксиметилен)феніл)3-метокси-акрилат, метил-3-метокси-2-(2-(N-(4-метокси-феніл)циклопропанкарбоксімідоїлсульфанілметил)-феніл)-акрилат; B.2 Аміди карбонових кислот B.2.1 Аніліди карбонових кислот: беналаксил, беналаксил-M, беноданіл, биксафен, боскалід, карбоксин, фенфурам, фенгексамід, флутоланіл, фураметпір, ізотіаніл, киралаксил, мепроніл, металаксил, офурас, оксадиксил, оксикарбоксин, пентиопірад, теклофталам, тифлузамід, тіадиніл, анілід 2-аміно-4-метил-тіазол-5-карбонової кислоти, 2-хлор-N-(1,1,3-триметил-індан-4іл)-нікотинамід, амід N-(3',4'-дихлор-5-фтор-біфеніл-2-іл)-3-дифторметил-1-метил-1H-піразол-4карбонової кислоти, [2-(1,3-диметил-бутил)-феніл]-амід 5-фтор-1,3-диметил-1H-піразол-4карбонової кислоти, амід N-(4'-хлор-3',5-дифтор-біфеніл-2-іл)-3-дифторметил-1-метил-1Hпіразол-4-карбонової кислоти, амід N-(4'-хлор-3',5-дифтор-біфеніл-2-іл)-3-трифторметил-1метил-1H-піразол-4-карбонової кислоти, амід N-(3',4'-дихлор-5-фтор-біфеніл-2-іл)-3трифторметил-1-метил-1H-піразол-4-карбонової кислоти, амід N-(3',5-дифтор-4'-метил-біфеніл2-іл)-3-дифторметил-1-метил-1H-піразол-4-карбонової кислоти, амід N-(3',5-дифтор-4'-метилбіфеніл-2-іл)-3-трифторметил-1-метил-1H-піразол-4-карбонової кислоти, амід N-(2біциклопропіл-2-іл-феніл)-3-дифторметил-1-метил-1H-піразол-4-карбонової кислоти, амід N(цис-2-біциклопропіл-2-іл-феніл)-3-дифторметил-1-метил-1H-піразол-4-карбонової кислоти, амід N-(транс-2-біциклопропіл-2-іл-феніл)-3-дифторметил-1-метил-1H-піразол-4-карбонової кислоти B.2.2 Морфоліди карбоновихкислот: диметоморф, флуморф; B.2.3 Аміди бензойної кислоти: флуметовер, флупіколід, флуопірам, заксамід, N-(3-етил3,5,5-триметил-циклогексил)-3-форміламіно-2-гідрокси-бензамід; B.2.4 Інші аміди карбонових кислот: карпропамід, диклоцимет, мандипропамід, окситетрациклін, силтіофам, амід N-(6-метокси-піридин-3-іл) циклопропанкарбонової кислоти; B.3 Азоли B.3.1 Тріазоли: азаконазол, літертанол, бромуконазол, ципроконазол, дифеноконазол, диніконазол, диніконазол-M, епоксиконазол, фенбуконазол, флуквінконазол, флусилазол, флутриафол, гексаконазол, імібенконазол, іпконазол, метконазол, міклобутаніл, оксоконазол, палобутрозол, перконазол, пропіконазол, протіоконазол, семіконазол, тебуконазол, тетраконазол, триадимефон, триадименол, тритіконазол, уніконазол, 1-(4-хлор-феніл)-2([1,2,4]тріазол-1-іл)-циклогептанол; B.3.2 Імідазоли: циазофамід, імазаліл, імазаліл-сульфат, пефуразоат, прохлораз, трифлумізол; B.3.3 Бензімідазоли: беноміл, карбендазим, фуберидазол, тіабендазол; B.3.4 Інші: етабоксам, етридіазол, гімексазол, 1-(4-хлор-феніл)-1-(пропін-2-ілокси)-3-(4-(3,4диметокси-феніл)-ізоксазол-5-іл)-пропан-2-он; B.4 Гетероциклічні азотовмісні сполуки B.4.1 Піридини: флуазинам, пірифенокс, 3-[5-(4-хлор-феніл)-2,3-диметил-ізоксазолідин-3-іл]піридин, 2,3,5,6-тетрахлор-4-метансульфоніл-піридин, 3,4,5-трихлор-піридин-2,6-дикарбонітрил, N-(1-(5-бром-3-хлор-піридин-2-іл)-етил)-2,4-дихлор-нікотинамід, N-((5-бром-3-хлор-піридин-2-іл)метил)-2,4-дихлор-нікотинамід; B.4.2 Піримідини: бупіримат, ципродиніл, дифлуметорим, фенаримол, феримзон, мепаніпірим, нітрапірин, нуаримол, піриметаніл; B.4.3 Піроли: флудіоксоніл, фенпіклоніл; B.4.4 Морфоліни: альдиморф, додеморф, додеморф-ацетат, фенпропіморф, тридеморф; B.4.5 Дикарбоксіміди: фторімід, іпродіон, процімідон, вінклозолін; B.4.6 Інші: ацибензолар-S-метил, амісулбром, анілазин, бластицидин-S, каптафол, каптан, хінометіонат, дазомет, дебакарб, дикломезин, дифензокват, дифензокват-метилсульфат, фамоксадон, фенамідон, феноксаніл, фенпропідин, фолпет, октилінон, оксолінсаур, піпералін, пробеназол, прохіназид, пірохілон, хіноксифен, триазоксид, трициклазол, трифорин, 5-хлор-7(4-метил-піперидин-1-іл)-6-(2,4,6-трифтор-феніл)-[1,2,4]триазолo[1,5-а]піримідин, 2-бутокси-6 7 UA 102231 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 йод-3-пропіл-хромен-4-он; B.5 Карбамати і дитіокарбамати B.5.1 Тіо- і дитіокарбамати: фербам, манкозеб, манеб, метам, метасульфокарб, метирам, пропінеб, тирамам, зинеб, зирам; B.5.2 Карбамати: діетофенкарб, бентіавалікарб, іпровалікарб, пропамокарб, пропамокарб гідрохлорид, валіфенал, N-(1-(1-(4-ціанофеніл) етансульфоніл)-бут-2-іл) карбамінової кислоти (4-фторфеніл) ефір; B.6 Інші фунгіциди B.6.1 Гуанідини: додин, вільна основа додину, гуазатин, гуазатин-ацетат, іміноктадин, іміноктадин-триацетат, іміноктадин-трис(албесилат); B.6.2 Антибіотики: касугаміцин, касугаміцин-гідрохлорид-гідрат, поліоксин, стрептоміцин, валідаміцин A; B.6.3 Нітрофенілпохідні: бінапакрил, диклоран, динобутон, динокап, нітротал-ізопропіл, текназен; B.6.4 Металорганічні сполуки: солі фентина, такі як фентин-ацетат, фентин-хлорид, фентингідроксид; B.6.5 Гетероциклічні сірковмісні сполуки: ізопротіолан, дитіанон; B.6.6 Фосфорорганічні сполуки: едифенфос, фосетил, фосетил-алюміній, іпробенфос, піразофос, толклофос-метил; B.6.7 Хлорорганічні сполуки: хлорталоніл, дихлофлуанід, дихлорофен, флусульфамід, гексахлорбензол, пенцикурон, пентахлорфенол і їх солі, фталід, квинтозен, тіофанат-метил, толілфлуанід, N-(4-хлор-2-нітро-феніл)-N-етил-4-метил-бензол сульфонамід; B.6.8 Неорганічні сполуки: метафосфориста кислота і її солі, сірка, бордоська рідина, солі міді, такі як ацетат міді, гідроксид міді, оксихлорид міді, основний сульфат міді; B.6.9 Інші: біфеніл, бронопол, цифлуфенамід, цимоксаніл, дифеніламін, метрафенон, мілдіоміцин, оксин-міді, прогексадіон-кальція, спироксамін, толілфлуанід, N(циклопропілметоксііміно-(6-дифторметокси-2,3-дифтор-феніл)-метил)-2-феніл ацетамід, N'-(4(4-хлор-3-трифторметил-фенокси)-2,5-диметил-феніл)-N-етил-N-метилформамідин, N'-(4-(4фтор-3-трифторметил-фенокси)-2,5-диметил-феніл)-N-етил-N-метилформамідин, N'-(2-метил-5трифторметил-4-(3-триметилсиланіл-пропокси)-феніл)-N-етил-N-метилформамідин, N'-(5дифторметил-2-метил-4-(3-триметилсиланіл-пропокси)-феніл)-N-етил-N-метилформамідин. Препарати готують відомим способом, наприклад шляхом змішування активних сполук з розчинниками і/або носіями, якщо бажано із застосуванням сурфактантів, тобто емульгаторів і диспергаторів. Розчинниками/носіями підходящими в цих цілях є в основному: - вода, ароматичні розчинники (наприклад, продукти Solvesso, ксилол), парафіни (наприклад, мінеральні фракції масла), спирти (наприклад, метанол, бутанол, пентанол, бензиоловий спирт), кетон (наприклад, циклогексанон, метилгідроксибутилкетон, диацетоновий спирт, мезитилоксид, ізофорон), лактони (наприклад гамма-бутиролактон), піролідони (піролідон, N-метилпіролідон, N-етилпіролідон, н-октилпіролідон), ацетати (гліколь діацетат), гліколі, диметиламіди жирних кислот, жирні кислоти і ефіри жирних кислот. В принципі, можуть також використовуватися суміші розчинників. - носії такі як перетерті природні мінерали (наприклад каоліни, глини, тальк, крейда) і перетерті синтетичні мінерали (наприклад високодисперсний діоксид кремнію, силікати); емульгатори такі як неіоногенні і аніоногенні емульгатори (наприклад поліоксіетиленові ефіри жирних кислот, алкілсульфонати і арилсульфонати), і диспергатори такі як лигносульфітний відпрацьований щелок і метилцелюлоза. Підходящими поверхнево активними речовинами є солі лужних, лужноземельних металів, амонію і лигносульфонової кислоти, нафталінсульфонової кислоти, фенілсульфонової кислоти, дибутилнафталінсульфонової кислоти, алкіларилсульфонати, алкілсульфати, алкілсульфонати, сульфати жирних спиртів, гліколеві ефіри жирних кислот і сульфатованих жирних спиртів, крім того, продукти конденсації сульфатованого нафталіну і похідних нафталіну з формальдегідом, продукти конденсації нафталіну або нафталінсульфонової кислоти з фенолом і формальдегідом, поліоксіетиленоктилфеніловий ефір, етоксилований ізооктилфенол, октилфенол, нонілфенол, алкілфенілполігликолевий ефір, трибутилфенілполігликолевий ефір, тристеарилфенілполігликолевий ефір, алкіларилполіефірні спирти, продукти конденсації спирту і жирного спирту/оксиду етелена, етоксилована касторова олія, поліоксіетиленалкілові ефіри, етоксилований поліоксипропілен, полігліколевий ефірацеталь лаурилового спирту, сорбітолові ефіри, лигносульфітний відпрацьований щелок і метилцелюлоза. Речовинами, придатними для одержання безпосередньо розпилюваних розчинів, емульсій, паст або масляних дисперсій, є фракції мінерального масла з середньою - високою точкою 8 UA 102231 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 кипіння, такі як гас або дизельне паливо, далі кам'яновугільні масла і масла рослинного і тваринного походження, аліфатичні, циклічні і ароматичні вуглеводні, наприклад, толуол, ксилол, парафін, тетрагідронафталін, алкілований нафталін або їх похідні, метанол, етанол, пропанол, бутанол, циклогексанол, циклогексанон, мезитилоксид, ізофорон, сильно полярні розчинники, наприклад диметил сульфоксид, 2-піролідон, N-метилпіролідон, бутиролактон, або вода. Порошки, композиції для розкидання і дусти можуть бути приготовані змішуванням або спільним розмелюванням активних речовин з твердим носієм. Гранули, наприклад, покриті гранули, пресовані гранули і гомогенні гранули, можуть бути приготовані скріпленням активних сполук на твердих носіях. Твердими носіями є, наприклад, мінеральні землі, такі як силікагелі, силікати, тальк, каолін, атапульгіт, вапняк, вапно, крейда, вапняна глина, лес, глина, доломіт, діатомова земля, сульфат кальцію, сульфат магнію, оксид магнію, перетерті синтетичні матеріали, добрива такі як, наприклад, сульфат амонію, фосфат амонію, нітрат амонію, сечовини, і продукти рослинного походження, такі як вівсяне борошно, борошно з деревної кори, деревне борошно і борошно з горіхової шкарлупи, подрібнена целюлоза і інші тверді носії. Препарати для обробки насіння можуть додатково включати сполучні речовини і/або гелеутворюючі агенти і необов'язково барвники. В основному, препарати містять між 0.01 і 95 мас.%, переважно між 0.1 і 90 мас.%, особливо від 5 до 50 мас.%, активної сполуки(к) (загальна маса). У цьому контексті, активна сполука(и) застосовується (застосовуються) з чистотою від 90% до 100%, переважно від 95% до 100% (згідно ЯМР-спектру). Після подвійно-десятиразового розведення, препарати для обробки насіння містять від 0.01 до 60 мас.%, переважно від 0.1 до 40 мас.% активної сполуки (загальна маса) в готових до застосування препаратах. Прикладами препаратів є: 1. Продукти для розведення водою I) Розчинні у воді концентрати (SL, LS) 10 мас. частин активних сполук розчиняють в 90 мас. частинах води або водорозчинного розчинника. Альтернативно додають змочуючі агенти або інші допоміжні засоби. При розведенні водою, активна сполука розчиняється. Готовий препарат містить 10 мас.% активних компонентів. II) Концентрати, що диспергують (DC) 20 мас. частин активних сполук розчиняють в 70 мас. частинах циклогексанону з додаванням 10 мас. частин диспергатора, наприклад, полівінілпіролідону. Активні компоненти складають 20 мас.%. При розведенні водою, виходить дисперсія. III) Емульговані концентрати (ЕС) 15 мас. частин активних сполук розчиняють в 75 мас. частинах ксилолу при додаванні додецилбензолсульфоната кальцію і етоксилата касторової олії (в кожному випадку 5 мас. частин). Активні компоненти складають 15 мас.%. При розведенні водою, виходить емульсія. IV) Емульсії (EW, EO, ES) 25 мас. частин активних сполук розчиняють в 35 мас. частинах ксилолу при додаванні додецилбензолсульфоната кальцію і етоксилата касторової олії (в кожному випадку 5 мас. частин). Цю суміш вводять в 30 мас. частин води за допомогою емульгуючого пристрою (Ultraturrax), і доводять до гомогенної емульсії. Активні компоненти складають 25 мас.%. При розведенні водою, виходить емульсія. V) Суспензії (SC, OD, FS) 20 мас. частин активних сполук подрібнюють при додаванні 10 мас. частин диспергаторів, змочуючих агентів і 70 мас. частин води або органічного розчинника в кульовому млині з мішалкою з одержанням тонкої суспензії активної сполуки. Активні компоненти складають 20 мас.%. При розведенні водою, виходить стабільна суспензія активної сполуки. VI) Гранули, що диспергують у воді, і розчинні у воді гранули (WG, SG) 50 мас. частин активних сполук тонко подрібнюють при додаванні 50 мас. частин диспергаторів і змочуючих агентів і за допомогою технічних пристроїв (наприклад, пристрою екструзії, розпилюваної башти, псевдозрідженого шару) отримують гранули, що диспергують у воді і розчинні у воді гранули. Активні компоненти складають 50 мас.%. При розведенні водою, виходить стабільна дисперсія або розчин активної сполуки. VII) Порошки, що диспергують у воді і розчинні у воді (WP, SP, SS, WS) 75 мас. частин активних сполук перемелюють в млині роторного статора при додаванні 25 мас. частин диспергаторів, змочуючих агентів і силікагеля. Активні компоненти складають 75 9 UA 102231 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 мас.%. При розведенні водою, виходить стабільна дисперсія або розчин активної сполуки. VIII)Гелеподібні препарати (GF) 20 мас. частин активних сполук, 10 мас. частин диспергаторів, 1 мас. частини гелеутворюючих змочуючих агентів і 70 мас. частин води або органічного розчинника подрібнюють в кульовому млині з одержанням тонкої суспензії. При розведенні водою, одержують стабільну суспензію активної сполуки. 2. Продукти для застосування в нерозбавленому вигляді IX) Порошки для розпилювання (DP, DS) 5 мас. частин активних сполук тонко подрібнюють і ретельно перемішують з 95 мас. частин тонкоподрібненого каоліну. Таким шляхом виходить продукт для розпилювання, що має 5 мас.% активних компонентів. X) Гранули (GR, FG, GG, MG) 0.5 мас. частини активних сполук тонко подрібнюють і зв'язують з 95.5 мас. частинами носіїв. Звичайними методами, застосовуваними при цьому, є екструзія, розпилювана сушка або обробка в псевдозрідженому шарі. Таким шляхом виходять гранули для застосування в нерозбавленому вигляді, що мають 0.5 мас.% активних компонентів. XI) ULV розчини (UL) 10 мас. частин активних сполук розчиняють в 90 мас. частинах органічного розчинника, наприклад, ксилолу. Таким шляхом виходить продукт для застосування в нерозбавленому вигляді, що має 10 мас.% активних компонентів. Препаратами підходящими для обробки насіння є, наприклад: I розчинні концентрати (SL, особливо LS) III емульговані концентрати (ЕС) IV емульсії (EW, EO, особливо ES) V суспензії (SC, OD, особливо FS) VI гранули, що диспергують у воді і розчинні у воді (WG, особливо SG) VII порошки, що диспергують у воді і розчинні у воді (WP, особливо SS і WS) VIII гелеподібні препарати (GF) IX порошки для розпилювання і дустоподібні порошки (DP, особливо DS) Препаратами переважними для обробки насіння є FS препарати. Як правило, ці препарати включають 1 - 800 г/л активних сполук, 1 - 200 г/л змочуючих агентів, 0 - 200 г/л антифризних агентів, 0 - 400 г/л сполучних речовин, 0 - 200 г/л барвників (пігменти і/або барвники) і розчинники, переважно воду. Переважні FS препарати активної сполуки для обробки насіння зазвичай включають від 0.5 до 80% активних сполук, від 0.05 до 5% змочуючого агента, від 0.5 до 15% диспергатора, від 0.1 до 5% загусника, від 5 до 20% антифризного агента, від 0.1 до 2% антивспінювача, від 1 до 20% пігменту і/або барвник, від 0 до 15% агента, що додає клейкість або адгезиву, від 0 до 75% наповнювача/середовища, і від 0.01 до 1% консерванта. Підходящими пігментами або барвниками для препаратів активної сполуки для обробки насіння є Пігмент синій 15:4, Пігмент синій 15:3, Пігмент синій 15:2, Пігмент синій 15:1, Пігмент синій 80, Пігмент жовтий 1, Пігмент жовтий 13, Пігмент червоний 112, Пігмент червоний 48:2, Пігмент червоний 48:1, Пігмент червоний 57:1, Пігмент червоний 53:1, Пігмент помаранчевий 43, Пігмент помаранчевий 34, Пігмент помаранчевий 5, Пігмент зелений 36, Пігмент зелений 7, Пігмент білий 6, Пігмент коричневий 25, Основний фіолетовий 10, Основний фіолетовий 49, Кислотний червоний 51, Кислотний червоний 52, Кислотний червоний 14, Кислотний синій 9, Кислотний жовтий 23, Основний червоний 10, Основний червоний 108. Підходящими змочуючими агентами і диспергаторами є зокрема сурфактанти позначені вище. Переважними змочуючими агентами є алкілнафталінсульфонати, такі як диізопропіл- або діізобутилнафталінсульфонати. Переважними диспергаторами є неіоногенні або аніоногенні диспергатори або суміші неіоногенних або аніоногенних диспергаторів. Підходящими неіоногенними диспергаторами є особливо етиленоксид/пропіленоксид блокспівполімери, алкілфенольні полігліколеві ефіри, а також тристерилфенольний полігліколевий ефір, наприклад поліоксіетиленовий октилфенольний ефір, етоксилований ізооктилфенол, октилфенол, нонілфенол, алкілфенольні полігліколеві ефіри, трибутилфенільний полігліколевий ефір, тристерилфенільний полігліколевий ефір, алкіларильні поліефіри спиртів, продукти конденсації спирту і жирного спирта/етиленоксид, етоксилована касторова олія, поліоксіетиленові алкілові ефіри, етоксилований поліоксипропілен, полігліколевий ефірацеталь лаурилового спирту, сорбітолові ефіри і метилцелюлоза. Підходящими аніоногенними диспергаторами є особливо солі лужних, лужноземельних металів, амонію і лигносульфонової кислоти, нафталінсульфонової кислоти, фенілсульфонової кислоти, 10 UA 102231 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 дибутилнафталінсульфонової кислоти, алкіларилсульфонати, алкілсульфати, алкілсульфонати, сульфати жирних спиртів, гліколеві ефіри жирних кислот і сульфатованих жирних спиртів, крім того продукти конденсації арилсульфонат/формальдегид, наприклад продукти конденсації сульфатованого нафталіну і похідних нафталіну з формальдегідом, продукти конденсації нафталіну або нафталінсульфонової кислоти з фенолом і формальдегідом, лігносульфонати, лигносульфітний відпрацьований щелок, фосфатовані або сульфатовані похідні метилцелюлози і солі поліакрилової кислоти. Підходящими для застосування як антифризні агенти є, в принципі, всі речовини, в яких точка танення нижче води. Підходящі антифризні агенти включають алканоли, такі як метанол, етанол, ізопропанол, бутаноли, гліколі, гліцерин, діетиленгліколь і ін. Підходящими загусниками є всі речовини, які можуть застосовуватися для таких цілей в сільськогосподарських композиціях, наприклад похідна целюлози, похідні поліакрилової кислоти, ксантан, модифіковані глини і високодисперсний діоксид кремнію. Підходящими для застосування як антивспінювачі є всі противовспінюючі добавки загальноприйняті для складання рецептур сільськогосподарсько активних сполук. Особливо підходящими є кремнійорганічні противовспінювачі і стеарат магнію. Підходящими для застосування як консерванти є всі консерванти, які можуть застосовуватися в таких цілях в сільськогосподарських композиціях. Дихлорофен, ізотіазолони, такі як 1,2-бензізотіазол-3(2H)-он, 2-метил-2H-ізотіазол-3-он гідрохлорид, 5-хлор-2-(4хлорбензил)-3(2H)-ізотіазолон, 5-хлор-2-метил-2H-ізотіазол-3-он, 5-хлор-2-метил-2H-ізотіазол-3он, 5-хлор-2-метил-2H-ізотіазол-3-он гідрохлорид, 4,5-дихлор-2-циклогексил-4-ізотіазолін-3-он, 4,5-дихлор-2-октил-2H-ізотіазол-3-он, 2-метил-2H-ізотіазол-3-он, 2-метил-2H-ізотіазол-3-он кальціяхлоридний комплекс, 2-октил-2H-ізотіазол-3-он, і геміформаль бензилового спирту можуть бути згадані як приклад. Адгезиви/агенти, що додають клейкість додають для поліпшення адгезії ефективних компонентів на насінні після обробки. Підходящими адгезивами є сурфактанти блокспівполімерні на основі EO/PO, а також полівінілові спирти, полівінілпіролідони, поліакрилати, поліметакрилати, полібутени, поліизобутени, полістирол, поліетиленаміни, поліетиленаміди, поліетиленіміни (Lupasol®, Polymin®), поліефіри і співполімерні похідні цих полімерів. Одним з прикладів підходящого гелеутворюючого агента є карраген. Підходящі композиції для обробки ґрунту включають гранули, які можуть бути внесені до грядок, як гранули розкидувального посіву або як просочені добривами гранули. Необхідна норма нанесення чистої активної сполуки, тобто принаймні одного інсектициду ГАМК антагоніста, без допоміжних речовин препарату залежить від декількох чинників, напр. від кліматичних умов на ділянці нанесення і від способу нанесення. У обробці насіння, загальна кількість принаймні одного інсектициду складає від 0.1 до 1000 г/100 кг насіння, переважно від 0.1 до 200 г/100 кг, особливо від 1 до 100 г/100 кг, зокрема від 10 до 90 г/100 кг і більш особливо від 20 до 70 г/100 кг. Для обробки паростків, особливо насіння, можливо в принципі застосовувати будь-які загальноприйняті способи для обробки або покриття насіння, такі як, але не обмежуючись ними, протравлення насіння, дражирування насіння, опудрювання насіння, просочення насіння, плівкове покриття насіння, багатошарове покриття насіння, інкрустація насіння, просочування насіння, і пелетування насіння. Зокрема, обробку здійснюють шляхом змішування насіння з певною кількістю бажаних препаратів протравлення насіння або як таких, або після попереднього розведення водою в пристрої, підходящому для цих цілей, наприклад апарат змішувача для твердих або твердих/рідких компонентів, що змішуються, до тих пір, поки композиція не розподілена однорідно на насінні. При необхідності, після цього слідує операція висушування. Якщо насіння обробляється не безпосередньо, а через середовище росту, в яке воно посаджено/висіяно, особливо через ґрунт, останнє може бути оброблене шляхом внесення до ґрунту перед висаджуванням/висіванням паростка або під час посадки або сіяння разом з паростком (в разі висівання насіння, це називається внесення до борозен) з підходящою кількістю принаймні одного інсектициду або як такого або після попереднього розведення водою. Ґрунтове внесення є, наприклад, підходящим способом для зернових, бавовни, соняшнику і дерев, особливо, при вирощуванні на плантації. Проте, переважною є безпосередня обробка паростків, особливо безпосередня обробка насіння. Несподівано було знайдено, що обробка паростків рослини принаймні одним інсектицидом 11 UA 102231 C2 5 10 15 20 25 30 35 ГАМК антагоністів приводить до збільшення врожайності рослини, яка з нього зростає, в порівнянні з таким же сортом рослини, зростаючої в таких же умовах, проте не зростаючої з паростка, який був оброблений принаймні одним інсектицидом ГАМК антагоністів. Особливо, обробка паростків рослини принаймні одним інсектицидом ГАМК антагоністів приводить до збільшення врожайності рослини, зростаючої з нього, що зростає в середовищі з недостатнім вмістом азоту. Потрібно підкреслити, що вищезазначені ефекти композиції винаходу, тобто збільшення врожайності рослини, також присутні, коли рослина не знаходиться під біотичним стресом і особливо, коли рослина не знаходиться під впливом комах. Вочевидь, що рослина, страждаюча від нападу комахи, виробляє меншу біомасу і меншу врожайність в порівнянні з рослиною, яку було піддано лікувальній або профілактичній обробці від шкідників і яка може зростати без пошкодження, викликаного чинником біотичного стресу. Проте, застосування і спосіб згідно винаходу приводить до збільшення врожайності навіть у відсутності якого-небудь біотичного стресу і особливо якої-небудь дії комах. Це означає, що позитивний ефект принаймні одного ГАМК інсектициду на врожайність не може бути пояснений лише інсектицидними активностями інсектициду, а заснована на додаткових профілях активності. Але звичайно, рослини, що знаходяться під біотичним стресом також можуть бути оброблені згідно способам дійсного винаходу. Винахід тепер додатково ілюструється наступними не обмежуючими прикладами. Приклади Метод аналізу N-мін, використаний в прикладах, визначає вміст неорганічних сполук азоту в ґрунті (глибина 0 - 90 см) на початку вегетаційного періоду. З цією метою, були узяті зразки на глибині 0 - 90 см і неорганічні сполуки азоту (амонієві сполуки і нітрати) витягнуті і проаналізовані. Спосіб описаний в R. Thun et al., "Die Untersuchung von Boden, Methodenbuch Bd. 1, 4th edition 1991, edition VDLUFA (Verband Deutscher Landwirtschaftlicher Untersuchungsund Forschungsanstalten), Darmstadt, Germany. 1. Збільшення врожайності ярової пшениці Насіння ярової пшениці (сорт Triso) було оброблене фіпронілом (використаний як комерційно доступний продукт Regent FS 500; FS композиція, що містить 500 г/л активної сполуки; 50 г на 100 кг насіння) в HEGE 11 апараті для обробки насіння. Частину насіння залишили необробленою (контроль). Через п'ять днів після обробки, насіння висаджували біля Gommersheim, Palatine, Germany, на глинистому піску з pH 6.7, і глибиною оранки 30 см. Вміст 3 азоту унаслідок N-мін аналізу був 52 кг N на га на глибині 0 - 90 см. 400 насінин на м були посіяні на ділянках 1.86 м на 5.5 м. Міжрядна відстань складала 13 см і глибина посіву 3 см. Обробки забезпечувалися або стандартною кількістю азоту (140 кг N/га) або зменшеною кількістю азоту (30 кг N/га). Через 130 днів після висадки, пшеничні зерна були зібрані і зважені. Результати зібрані в таблиці 1 нижче. Таблиця 1 Приклад 1 2 3 4 40 45 50 Обробка - (контроль) 100 мл/100 кг насіння фіпроніла - (контроль) 100 мл/100 кг насіння фіпроніла Ґрунт Стандартний азот Стандартний азот Зменшений азот Зменшений азот Врожайність [dt*/га] 62.8 63.2 47.0 51.4 * dt = deciton = 100 кг Приклад 2 Насіння озимої пшениці (сорт Turkis) було оброблене фіпронілом (використаний як комерційно доступний продукт Regent FS 500; FS композиція, що містить 500 г/л активної сполуки; 25 г на 100 кг насіння) в HEGE 11 апараті для обробки насіння. Частину насіння залишили необробленою (контроль). Через два дні після обробки, насіння висажували в Bohl, Palatine, Germany, на глинистому піску з pH 6.7, і глибиною оранки 30 см. Вміст азоту унаслідок 3 N-мін аналізу був 26 кг N на га на глибині 0 - 90 см. 400 насінин на м були посіяні на ділянках 1.86 м на 5.5 м. Міжрядна відстань була 13 см і глибина посіву 3 см. Обробки забезпечувалися або стандартною кількістю азоту (180 кг N/га) або зменшеною кількістю азоту (50 кг N/га). Через 269 днів після висадження, пшеничні зерна були зібрані і зважені. Результати зібрані в таблиці 2 нижче. 12 UA 102231 C2 Таблиця 2 Приклад 5 6 7 8 Обробка Ґрунт Стандартний азот Стандартний азот Зменшений азот Зменшений азот - (контроль) 50 мл/100 кг насіння фіпроніла - (контроль) 50 мл/100 кг насіння фіпроніла Врожайність [dt*/га] 87.4 87.4 82.6 86.1 * dt = deciton = 100 кг ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 15 20 1. Застосування фіпронілу для збільшення врожайності пшениці, яка зростає в ґрунті, який забезпечений менше ніж 70 % стандартного азотного добрива, відносно загальної потреби азоту окремої сільськогосподарської культури, де збільшення врожайності не обмежене інсектицидною активністю фіпронілу, а засноване також на додаткових профілях активності. 2. Застосування за п. 1 для збільшення врожайності пшениці, яка зростає в ґрунті, який забезпечений менше ніж 50 % стандартного азотного добрива, відносно загальної потреби азоту окремої сільськогосподарської культури. 3. Спосіб обробки пшениці, яка зростає в ґрунті, який забезпечений менше ніж 70 % стандартного азотного добрива, відносно загальної потреби азоту окремої сільськогосподарської культури, при цьому спосіб включає обробку паростків рослин, з яких повинна зростати рослина пшениці, фіпронілом, де збільшення врожайності не обмежене інсектицидною активністю фіпронілу, а засноване також на додаткових профілях активності. 4. Спосіб за п. 3 обробки пшениці, яка зростає в ґрунті, який забезпечений менше ніж 50 % стандартного азотного добрива, відносно загальної потреби азоту окремої сільськогосподарської культури. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 13