Спосіб прогнозування врожайності озимої пшениці

Спосіб прогнозування врожайності озимої пшениці, що включає розрахунок хлорофільного фотосинтетичного потенціалу листків в репродуктивний період розвитку рослин, який відрізняється тим, що як показника врожайності використовують хлорофільний фотосинтетичний потенціал листків за період від цвітіння до молочно-воскової стиглості зерна. (19) (21) u201108464 (22) 06.07.2011 (24) 10.02.2012 (46) 10.02.2012, Бюл.№ 3, 2012 р. (72) ПРЯДКІНА ГАЛИНА ОЛЕКСІЇВНА, СТАСИК ОЛЕГ ОСТАПОВИЧ (73) ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН І ГЕНЕТИКИ НАН УКРАЇНИ 3 67232 відповідно до цієї пропозиції, як критерій урожайності використовують хлорофільний фотосинтетичний потенціал листків за період від цвітіння до молочно-воскової стиглості зерна. Для прогнозування врожайності озимої пшениці нами було вибрано величину хлорофільного фотосинтетичного потенціалу (ХлФП) листків у посіві за період цвітіння - молочно-воскова стиглість, оскільки за різних умов вирощування рослин (метеорологічні чинники, рівень мінерального живлення, місце розташування посівів) кореляційний зв'язок між зерновою продуктивністю та валовою кількістю хлорофілу на одиницю площі посіву є найтіснішим. В лісостеповій ґрунтово-кліматичній зоні часовий інтервал між молочно-восковою та повною стиглістю залежно від погодних умов у період наливання зерна становить 12-20 діб. Отже, за запропонованим показником можна прогнозувати врожай приблизно за 2 тижні до початку його збирання. Розраховане на базі трирічних даних рівняння регресії, яке описує функціональний зв'язок між врожайністю і запропонованим показником, для лісостепової ґрунтово-кліматичної зони має такий вигляд: 2 Уз = -1,56 (ХлФП) +35,56ХлФП - 3,04, де Уз - зернова продуктивність, ц/га, ХлФП - хлорофільний потенціал листків за період цвітіння - молочно-воскова стиглість, ц хло. рофілу діб/ га. Величина похибки рівняння за рівня значущості 95 % для загальної вибірки трирічних даних становила 23,7 ц/га, тоді як в окремі роки її значення були суттєво меншими - від 3 до 15,2 ц/га. Тобто, зміни у характері функціональної залежності між хлорофільним фотосинтетичним потенціалом та зерновою продуктивністю в окремі роки зумовили збільшення похибки рівняння регресії за трирічний період. Разом з тим, широке варіювання погодних умов, що спостерігалося в роки досліджень, уможливлює використання запропонованого рівняння для прогнозування врожайності озимої пшениці в лісостеповій ґрунтово-кліматичній зоні за різних метеорологічних умов. 4 Спосіб прогнозування урожайності озимої пшениці здійснюють таким чином. Спочатку визначають площу листків рослин з 1 2 м ґрунту та вміст хлорофілу в них, на базі чого розраховують величину хлорофільного індексу посіву як добуток цих двох показників три-чотири рази (з інтервалом у 5-7 днів) протягом періоду від фази цвітіння до фази молочно-воскової стиглості зерна. Потім складають графік динаміки хлорофільного індексу та розраховують хлорофільний потенціал як суму щоденних хлорофільних індексів за цей період вегетації. Приклад. З метою оцінки точності прогнозування зернової продуктивності озимої пшениці за запропонованим рівнянням було розраховано хлорофільний потенціал листків та врожайність на незалежних даних, які не були використані при розрахунках цього рівняння регресії, для 11 генотипів озимої пшениці, що вирощувалися на дослідних ділянках відділу експериментального мутагенезу Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (8 ділянок) та у виробничих посівах (5 ділянок). Повторність визначень хлорофільного потенціалу та врожайності на ділянках кожного варіанту для підрахунку середньої величини дорівнювала 4. Статистичну обробку даних проведено з використанням t-критерію Стьюдента за рівня значущості 95 %. Похибка методу визначення продуктивності із використанням рівняння регресії коливалась в межах від 1 до 18 ц/га (табл.) і в середньому становила близько 7 ц/га. Така точність зумовлена врахуванням особливостей характеру зв'язків між параметрами у різні за метеоумовами роки і свідчить про високу робастність рівняння за досить різних погодних умов. Разом з тим можна припустити, що похибка при прогнозуванні зернової продуктивності за величиною хлорофільного параметра може зростати у роки з нетиповими погодними умовами протягом періоду від молочно-воскової до повної стиглості зерна внаслідок того, що цей період не враховується у запропонованому рівнянні. Таблиця Оцінка точності прогнозування врожайності озимої пшениці за рівнянням 2 Уз = -1,56 (ХлФП) + 35,56ХлФП - 3,04 Генотип Миронівська 808 УК-273В Переяславка Альбатрос Одеський Смуглянка Володарка Колумбія Фаворитка Врожай, ц/га ХлФП* фактичний 2,38 2,56 2,76 2,84 2,97 3,15 3,39 3,43 55,0 83,7 79,0 80,8 80,8 96,3 94,1 93,0 за рівнянням Дослідні ділянки 72,8 77,8 83,2 85,4 88,8 93,5 82,6 100,5 Різниця між фактичним та розрахованим значенням абсолютна % -17,8 5,9 -4,2 -4,6 -8,0 2,8 11,5 -7,5 32 7 5 6 10 3 12 8 5 67232 6 Продовження таблиці Новокиївська Подолянка Золотоколоса Смуглянка Фаворитка Середня 1,02 1,04 1,60 2,68 3,23 28,5 34,9 50,8 72,3 77,4 Виробничі посіви 31,6 32,2 49,9 80,5 95,5 3,1 2,7 0,9 -8,2 -18,1 7,3 11 8 2 11 23 11 * ХлФП (ц хлорофілудіб/га) - величина хлорофільного фотосинтетичного потенціалу листків. Таким чином, для прогнозування врожаю озимої пшениці необхідно визначити хлорофільний фотосинтетичний потенціал листків впродовж періоду цвітіння - молочно-воскова стиглість та за рівнянням розрахувати очікувану врожайність. Завчасність прогнозу залежно від погодних умов Комп’ютерна верстка М. Ломалова конкретного року коливається від 12 до 20 діб до початку збирання врожаю. Точність прогнозу зернової продуктивності озимої пшениці в лісостеповій ґрунтово-кліматичній зоні України, що була 2 розрахована за рівнянням Уз = -1,56 (ХлФП) + 35,56ХлФП - 3,04, складала в середньому 11 %. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601